Адміністративно-правовий статус Державної судової адміністрації України

19

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

УДК 342.95(477)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ДЕРЖАВНОЇ СУДОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ УКРАЇНИ

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Сурник Віктор Миколайович

Київ - 2015

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі адміністративного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор Діхтієвський Петро Васильович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри адміністративного права

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України Коломоєць Тетяна Олександрівна, Запорізький національний університет, декан юридичного факультету

кандидат юридичних наук, Заслужений юрист України Заїка Микола Миколайович, Вищий адміністративний суд України, суддя

Захист відбудеться «20» березня 2015 р. о 12.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.04 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 60.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 58, зал. № 12.

Автореферат розісланий «19» лютого 2015 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Левчук М.В.

АНОТАЦІЯ

Дисертація є монографічним дослідженням, в якому проаналізовано сутність адміністративно-правового статусу, а також правову природу становлення та розвитку Державної судової адміністрації України; обґрунтовано концептуальні, загальнонаукові, адміністративно-правові, організаційні засади її діяльності і підстави використання сучасних наукових досягнень інформатики та інших наукових знань в діяльності Державної судової адміністрації України; розкрито права та обов'язки Державної судової адміністрації України як органу в системі судової влади і особливості правового забезпечення охорони громадського порядку в судових засіданнях.

Проаналізовано наявні та розроблено нові підходи до розуміння Державної судової адміністрації України як органу в системі судової влади, а також міжнародний досвід з питань реалізації правового та організаційного забезпечення діяльності судів та їх органів і розроблено рекомендації, спрямовані на вдосконалення діяльності Державної судової адміністрації України. Сформульовано пропозиції та рекомендації з удосконалення діяльності органів державної влади щодо забезпечення реалізації адміністративно-правового статусу Державної судової адміністрації України.

Ключові слова: Державна судова адміністрація України, адміністративно-правовий статус, судоустрій, правова природа, узагальнення та аналіз судової практики, права та обов'язки, міжнародний досвід.

Диссертация является монографическим исследованием, в котором проанализировано сущность административно-правового статуса, а также правовую природу становления и развития Государственной судебной администрации Украины; обоснованы концептуальные, общенаучные, административно-правовые, организационные основы ее деятельности и обосновано использование, современных научных достижений информатики и других научных знаний в деятельности Государственной судебной администрации Украины; раскрыто права и обязанности Государственной судебной администрации Украины как органа судебной власти и особенности правового обеспечения охраны общественного порядка в судебных заседаниях.

Изучены существующие и разработаны новые подходы к пониманию Государственной судебной администрации Украины как органа в системе судебной власти, а также проблемы международного опыта по вопросам реализации правового и организационного обеспечения деятельности судов и их органов и разработаны рекомендации, направленные на совершенствование деятельности Государственной судебной администрации Украины. Сформулированы предложения и рекомендации по совершенствованию деятельности органов государственной власти, обеспечению реализации административно-правового статуса Государственной судебной администрации Украины.

Ключевые слова: Государственная судебная администрация Украины, административно-правовой статус, судоустройство, правовая природа, обобщение и анализ судебной практики, права и обязанности, международный опыт.

The thesis is a monographic study that the essence of administrative and legal status and legal nature of the formation and development of the State Judicial Administration of Ukraine; Conceptual, general, administrative, legal, organizational principles and grounds of its use of modern scientific achievements of computer science and other scientific knowledge of the State Judicial Administration of Ukraine; solved the rights and obligations of the State Judicial Administration of Ukraine as a body of the judiciary and legal features ensure public order in the trials; found in the Law of Ukraine "On the Judicial System" problem of information and analytical support of the State Judicial Administration of Ukraine and organizational structure.

Analyzes existing and developed new approaches to understanding the State Judicial Administration of Ukraine as a body in the judicial system, and the problem of international experience in implementing legal and organizational support of the courts and their bodies, and recommendations to improve the activity of the State Judicial Administration of Ukraine. Suggestions and recommendations to improve the activities of public authorities to ensure implementation of administrative and legal status of the State Judicial Administration of Ukraine.

Keywords: State Judicial Administration of Ukraine, administrative and legal status, the Judiciary, legal nature, synthesis and analysis of judicial practice, rights and responsibilities, international experience.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В Україні триває складний процес системного реформування органів судової влади, впровадження сучасних інноваційних підходів шляхом залучення до діяльності судів правових та організаційних форм міжнародного досвіду, утвердження справедливого суду. Вирішення означених завдань залежить не лише від вдосконалення судової системи в цілому, а й від нормативно-правового врегулювання та наукового осмислення новітніх підходів у процесі діяльності Державної судової адміністрації України.

Організаційно-правове забезпечення функціонування судової влади в Україні покладається на систему органів Державної судової адміністрації, яка складається з Державної судової адміністрації України та територіальних управлінь Державної судової адміністрації. Водночас із погляду сучасних реформаційних змін, що відбуваються у судовій системі, проблема визначення адміністративно-правового статусу Державної судової адміністрації України й сьогодні залишається актуальною. На даному етапі реформування судової системи питання визначення адміністративно-правового статусу Державної судової адміністрації України впливає на трактування її приналежності до тієї чи іншої гілки влади.

Водночас, аналіз правової регламентації, практики функціонування Державної судової адміністрації України, її розуміння в адміністративно-правовій доктрині дало підстави для висновку про недостатність досліджень з питань визначення сутності адміністративно-правового статусу такого правового явища, як Державна судова адміністрація України. З цих причин, у форматі державотворення, євроінтеграційних процесів та приведення чинного законодавства у відповідність до міжнародних стандартів, проблематика комплексного дослідження адміністративно-правового статусу Державної судової адміністрації України є актуальною. Значний внесок у розроблення загальнотеоретичних засад Державної судової адміністрації України зробили: В.Б. Авер'янов, О.Ф. Андрійко, М.І. Ануфрієв, Г.В. Атаманчук, О.М. Бандурка, О.О. Бандурка, Д.М. Бахрах, А.І. Берлач, Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, І.П. Голосніченко, І.С. Гриценко, П.В. Діхтієвський, Є.В. Додін, Р.А. Калюжний, В.В. Ковальська, В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, В.В. Конопльов, І.І. Котюк, В.І. Олефір, О.І. Остапенко, В.П. Пєтков, А.М. Подоляка, Т.О. Проценко, М.Д. Савченко, А.О. Селіванов, М.М. Тищенко, М.І. Цуркан, В.К. Шкарупа, та ін.

Безпосередньо питанням визначення адміністративно-правового статусу Державної судової адміністрації України були присвячені праці: І.Є. Марочкіна, С.Ю. Обрусної, Л.М. Москвич, О.С. Гусарєвої та ін.

На дисертаційному рівні Державна судова адміністрація України як орган державної влади була предметом дослідження таких науковців як: Р.В. Ігоніна, О.В. Красноборова, В.І. П'ятковського, А.М. Хливнюк та ін. Разом з тим, їх дослідження стосувалися лише окремих аспектів правового статусу Державної судової адміністрації України. Проте комплексного дослідження адміністративно-правових та організаційних засад статусу Державної судової адміністрації України, правової природи становлення та розвитку цієї інституції, в тому числі із застосуванням сучасних наукових досягнень (технологій), використанням міжнародного досвіду, не було проведено.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація спрямована на реалізацію Концепції вдосконалення судочинства для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів (затверджена Указом Президента України від 10 травня 2006 р. № 361/2006).

Дисертація виконана в рамках комплексних наукових досліджень Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Тема дисертації є складовою загальної науково-дослідної роботи юридичного факультету № 11 БФ 042-01 «Доктрина права в правовій системі України: теоретичний і практичний аспекти» і відповідає проблематиці наукових досліджень кафедри адміністративного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка системи теоретичних положень і практичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення правової та організаційної регламентації адміністративно-правового статусу Державної судової адміністрації України.

Означена мета зумовила необхідність вирішення таких задач:

- дослідити становлення та розвиток Державної судової адміністрації України;

- дослідити сутність адміністративно-правового статусу Державної судової адміністрації України;

- обґрунтувати концептуальні, загальнонаукові, адміністративно-правові та організаційні засади діяльності Державної судової адміністрації України;

- розкрити права та обов'язки Державної судової адміністрації України;

- виявити проблеми інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності Державної судової адміністрації України та її організаційно-штатної структури;

- проаналізувати наявні та розробити нові підходи до розуміння адміністративно-правового статусу Державної судової адміністрації України;

- обґрунтувати підстави використання сучасних наукових досягнень кібернетики, інформатики та інших галузевих знань в діяльності Державної судової адміністрації України;

- розкрити роль Державної судової адміністрації України в механізмі забезпечення охорони приміщень судів й безпеки учасників судового процесу;

- проаналізувати міжнародний досвід з питань реалізації правового та організаційного забезпечення діяльності судів та їх органів і розробити рекомендації, спрямовані на вдосконалення діяльності Державної судової адміністрації України;

- сформулювати пропозиції та рекомендації з удосконалення діяльності органів державної влади щодо забезпечення реалізації адміністративно-правового статусу Державної судової адміністрації України.

Об'єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері формування та реалізації адміністративно-правового статусу Державної судової адміністрації України.

Предметом дослідження є адміністративно-правовий статус Державної судової адміністрації України.

Методи дослідження. Достовірність наукового дослідження забезпечується використанням системи загальнонаукових, конкретно-наукових, спеціально-правових методів. Основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод, за допомогою якого проаналізовано закономірності та сучасні тенденції визначення адміністративно-правового статусу Державної судової адміністрації України (підрозділи 1.1, 1.3 та 2.1); історико-правовий метод на основі якого досліджено становлення і розвиток Державної судової адміністрації України (підрозділ 1.2); системно-структурний метод дозволив змістовно розкрити місце Державної судової адміністрації України в системі органів державної влади, класифікувати та систематизувати новітні наукові досягнення у діяльності Державної судової адміністрації України (підрозділи 2.3 і 3.1); формально-логічний метод, за допомогою якого проаналізовано і визначено поняття «адміністративно-правовий статус», «права та обов'язки Державної судової адміністрації України», «компетенція» (підрозділи 1.1 та 2.2); логіко-юридичний метод використаний з метою тлумачення правових норм і категорій, що пов'язані з регламентацією правил організації діяльності Державної судової адміністрації України (підрозділи 2.1, 2.4);

порівняльно-правовий метод, з метою вивчення іноземної адміністративно-правової доктрини правової регламентації Державної судової адміністрації України та особливостей її діяльності (підрозділ 3.2); прогнозування, при дослідженні питань можливості вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності Державної судової адміністрації України (підрозділ 3.1) .

У процесі дослідження використовувалися й інші загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання.

У роботі використано національне законодавство України, міжнародно-правові акти, узагальнення судової і статистичної практики та історичні пам'ятки права.

Емпіричною базою дослідження є вивчені протягом 2000-2013 рр. статистичні та звітні дані з питань діяльності Державної судової адміністрації України, серед них ті, у яких є наявними дані окремих територіальних управлінь, а також дані анкетування й опитування працівників Державної судової адміністрації.

Наукова новизна одержаних результатів дисертації визначається тим, що дисертація є одним із перших у вітчизняній юридичній науці комплексним дослідженням питань адміністративно-правового статусу Державної судової адміністрації України. У праці обґрунтовано низку концептуальних положень та висновків, які відповідають критеріям наукової новизни, зокрема:

вперше:

- розкрито питання становлення і розвитку інституту Державної судової адміністрації України, зокрема дослідження етапів державотворення дає підстави зробити висновок, що виникнення функцій характерних Державній судовій адміністрації простежується з появою перших державних утворень та писаного права;

- встановлено, що відповідно до нормативно-правових й наукових положень Державна судова адміністрація України є органом в системі судової влади, а не органом виконавчої влади, сутність якого полягає у: 1) державно-управлінській діяльності; 2) здійсненні правового та організаційного забезпечення діяльності органів судової влади; 3) представництві судів у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування; 4) виконанні покладених повноважень; 5) структурованості; 6) компетентності; 7) професіоналізмі; 8) нормативному визначенні;

- визначено та охарактеризовано, що адміністративно-правовий статус Державної судової адміністрації України за своєю сутністю є цілісною, структурованою, універсальною юридичною категорією, з чітким визначенням сутності суб'єкта адміністративно-правових відносин, наділеного функціями управлінського, організаційного характеру, професійним та компетенційним змістом, що є підзвітним органу суддівського самоврядування та має нормативне визначення;

- здійснено систематизацію сучасних наукових досягнень кібернетики, інформатики, а також досягнень інших галузевих наук, застосування яких спрямоване на підвищення ефективності діяльності Державної судової адміністрації України. Такими сучасними, новітніми технологіями є: технологія створення пілотних проектів й модернізації систем управління; технологія єдиної судової інформаційної системи; технологія формування базових систем впливу; технологія баз даних (автоматизованого документообігу); технологія баз знань і експертних систем; технологія «Корпоративна мережа»; технологія «Зв'язок та передача інформації»; технологія звукозапису та відеозапису; технологія мультимедіа; технологія телефонної конференції та відеоконференцзв'язку та ін.;

- встановлено, що удосконалення діяльності Державної судової адміністрації України має здійснюватися з використанням міжнародного досвіду, шляхом розширення її компетенції з питань самостійного формування Державного бюджету України в сфері фінансування судової влади, а також вирішення питання кадрового забезпечення всієї судової системи;

удосконалено:

- визначення організаційно-правового статусу Державної судової адміністрації України, сутність якого необхідно досліджувати у форматі двох основних його елементів, а саме: нормативно-правовому регулюванні діяльності та організаційної структури;

- теоретичні підходи щодо механізму забезпечення охорони приміщень судів і безпеки учасників судового процесу, що полягають у розробленні уніфікованого нормативно-правового акта, який чітко врегульовуватиме порядок співпраці Державної судової адміністрації України з правоохоронними органами; визначатиме форми, способи та засоби взаємодії спеціальних підрозділів судової міліції з Державною судовою адміністрацією, в тому числі й зі службою судових розпорядників; міститиме спільні заходи, що спрямовані на охорону приміщень судів та безпеку учасників судового процесу;

- механізм формування адміністративно-правового статусу Державної судової адміністрації України шляхом розмежування таких її елементів як права і обов'язки, повноваження та компетенція;

- наукові положення щодо особливостей, структури, нормативно-правового забезпечення, принципів діяльності Державної судової адміністрації України, а також встановлено її місце в системі органів судової влади;

набули подальшого розвитку:

- погляди щодо віднесення Державної судової адміністрації України до органів публічної адміністрації, що наділена організаційно-управлінськими повноваженнями і за своєю сутністю є органом публічної влади. Зокрема, публічне управління реалізується Державною судовою адміністрацією України шляхом її організаційно-управлінського впливу на суспільні відносини й процеси з виділенням таких його елементів, як управління внутрішніми, внутрішньо-організаційними та публічними відносинами;

- обґрунтування необхідності розширення міжнародної співпраці Державної судової адміністрації України з іноземними інституціями, завданням яких є здійснення організаційного забезпечення діяльності судів з метою підвищення рівня результативності її діяльності;

- підходи щодо розуміння змісту юридичної практики, як однієї з форм реалізації діяльності Державної судової адміністрації України завдяки співвідношенню роботи територіальних органів Державної судової адміністрації, з правовим досвідом, а також й з іншими видами юридичної практики, які формують її єдину цілісну систему.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані в різних сферах:

- у науково-дослідній - для подальших теоретичних розробок правового регулювання Державної судової адміністрації України, для удосконалення чинного адміністративного законодавства;

– у роботі органів державної влади, що підтверджується відповідними документами про їх впровадження у практичну діяльність;

– у навчальному процесі при викладанні дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративний процес», підготовці підручників, навчальних посібників і методичних матеріалів та довідкової літератури.

Апробація результатів дисертації. Окремі положення дисертаційного дослідження були предметом обговорення на 6 міжнародних науково-практичних конференціях: IX Международной научно - практической конференции «Будущие исследования» (г. Белград, София, 2013 г.); Міжнародній науково-практичній конференції «Правові системи суспільства: сучасні проблеми та перспективи розвитку» (м. Львів, 16-17 серпня 2013 р.); Міжнародній науково-практичній конференції студентів, магістрів, аспірантів, докторантів та молодих вчених «Актуальні питання державотворення в Україні» (м. Київ, 2013 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Безпека людини, суспільства, держави: правові проблеми сьогодення» (м. Київ, 2013 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Чинники розвитку юридичних наук у ХХІ столітті» (м. Дніпропетровськ, 25-26 жовтня 2013 р.); Международной научно-практической конференции 28 мая 2013 года «Правоприменительная деятельность: история и современность» (г. Псков, 2013 г.). Публікації. Основні положення й висновки дисертаційного дослідження викладені у 12 публікаціях, 6 з яких надруковані у фахових виданнях, з них 2 у міжнародних науково-дослідних виданнях та 6 - у збірниках тез доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації зумовлена предметом дослідження і складається зі вступу; трьох розділів, що містять 9 підрозділів; висновків; списку використаної літератури та додатків. Загальний обсяг дисертації 228 сторінок. Обсяг основного тексту викладено на 181 сторінці; список використаної літератури - на 36 сторінках, що містить 300 найменувань, 4 додатки на 11 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи; визначено її мету та задачі; сформульовано об'єкт, предмет та методи дослідження; показано її зв'язок з державними програмами вдосконалення судочинства для утвердження справедливого суду в Україні та планами проведення науково-дослідних робіт юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка; обґрунтовано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; вказано форми їх апробації та впровадження.

Розділ 1 «Науково-теоретичні основи та історико-правові аспекти адміністративно-правового статусу Державної судової адміністрації України» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1 «Правова природа становлення та розвитку Державної судової адміністрації в Україні» обґрунтовано, що у державі на рівень розвитку і становлення судової влади, а також її забезпечення, впливає стан суспільно-політичного ладу. Досліджений історичний процес зумовив виокремлення певних повноважень, функцій, що забезпечують належну діяльність судової системи. Проведений історичний аналіз виникнення та розвитку Державної судової адміністрації України підтверджує, що у вітчизняному праві відповідна інституція, а саме її повноваження, функції, ознаки отримували самостійне правове визначення на кожному етапі суспільного розвитку. Державна судова адміністрація України за своїм призначенням має на меті сприяти функціонуванню судової системи України шляхом її належного забезпечення. Історичні основи, цієї правової інституції, беруть свої витоки з моменту започаткування офіційної судової влади і залежать від рівня розвитку правових норм та механізмів їх реалізації. Організація судового управління, тобто основи забезпечення функціонування судової влади, є характерними для кожного суспільно-політичного ладу.

Започаткування Державної судової адміністрації України пов'язано з прийняттям Закону України «Про судоустрій України» 2002 р., яким і було передбачено створення Державної судової адміністрації України. В Законі України «Про судоустрій і статус суддів» 2010 року Державній судовій адміністрації України присвячена глава друга.

Розпочата судово-правова реформа в Україні здійснюється з метою запровадження європейських стандартів у судову систему України, проте це слугує лише визнанням у чинному законодавстві доцільності створення й функціонування Державної судової адміністрації у загальних рисах. Саме з цих причин, та враховуючи потреби практики щодо діяльності судових адміністрацій, виникає чимало спірних питань, а проведене дослідження є першоосновою для їх розв'язання.

У підрозділі 1.2 «Поняття і сутність адміністративно-правового статусу Державної судової адміністрації України» розкрито те, що Державна судова адміністрація України за природно-правовими та соціально-правовими чинниками, а також за своєю сутністю, є органом в системі судової, а не виконавчої, влади. Суспільні відносини, що пов'язані з організацією належної роботи судів та апарату суду в Україні, фактично і відображають визначальну сутність предмету діяльності Державної судової адміністрації, що зумовлена глибинними адміністративно-управлінськими зв'язками. Хоча завдання та повноваження Державної судової адміністрації України й регламентовані чинним законодавством, все ж якісне їх виконання можливе лише за умови дотримання науково розроблених правил та рекомендацій методично-правового характеру.

Адміністративно-правовий статус Державної судової адміністрації України за своєю сутністю є цілісною, структурованою, універсальною юридичною категорією з чітким визначенням сутності суб'єкта адміністративно-правових відносин, наділеного функціями управлінського, організаційного характеру, професійним та компетенційним змістом, що є підзвітним органу суддівського самоврядування та має нормативне визначення. Разом з тим, можливо стверджувати, що зазначені ознаки адміністративно-правового статусу є взаємозалежними та взаємодоповнюючими.

Досліджуючи природу Державної судової адміністрації України, насамперед, необхідно виходити із адміністративно-правового статусу цього органу, а розкривши поняття і сутність Державної судової адміністрації України можливо визначити її місце на сучасному етапі реалізації судово-правової реформи.

У підрозділі 1.3 «Зміст юридичної практики як основи формування діяльності Державної судової адміністрації України» розкрито поняття юридичної практики та її значення у діяльності Державної судової адміністрації України. Юридична практика за своєю сутністю є формою реалізації діяльності Державної судової адміністрації України завдяки співвідношенню діяльності Державної судової адміністрації з правовим досвідом, а також й іншими видами юридичної практики, які формують її єдину цілісну систему. У контексті теми дослідження, юридична практика в діяльності Державної судової адміністрації України, насамперед, пов'язана з судовою практикою. Адже від належного правового і організаційного забезпечення діяльності судів залежить і практика діяльності судової влади. Тож можна стверджувати, що юридична практика є формою реалізації діяльності Державної судової адміністрації України та її територіальних управлінь та елементом судової практики.

Розділ 2 «Правові та організаційні засади реалізації статусу Державної судової адміністрації України», складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 2.1 «Система та структура Державної судової адміністрації України» розглянуто структуру органів Державної судової адміністрації України. Обґрунтовано, що адміністративно-правовий статус Державної судової адміністрації України за своєю сутністю охоплює, насамперед, такі властивості як структура, нормативно-правове забезпечення, права й обов'язки та місце в системі державних інституцій. Структура Державної судової адміністрації України являє собою цілісну систему державних органів, а саме Державну судову адміністрацію України та її територіальні управління.

Нормативно-правовою базою діяльності Державної судової адміністрації України є: Конституція України; міжнародно-правові акти, ратифіковані Україною; закони України; укази Президента України; постанови Верховної Ради України; постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України; рішення З'їзду суддів України та Ради суддів України; правові акти Державної судової адміністрації України.

У підрозділі 2.2 «Права та обов'язки Державної судової адміністрації України» встановлено, що взаємоузгоджений комплекс прав і обов'язків Державної судової адміністрації з приводу організаційно-правового забезпечення діяльності органів судової влади формують її компетенцію.

Обґрунтовано, що обов'язки Державної судової адміністрації України за своєю сутністю є закріпленими за нею на законодавчому рівні зобов'язаннями, необхідними для здійснення завдань і функцій, визначення методів діяльності тощо. Повноваження є тотожним поняттям до терміну обов'язки. Права ж Державної судової адміністрації України за своїм змістом сприяють реалізації нею своїх обов'язків і виділяються законодавцем в окрему норму від повноважень (пункт 5 Положення про Державну судову адміністрацію України).

Перелік прав і обов'язків Державної судової адміністрації України не є вичерпним і доповнюється новими за формою і змістом повноваженнями, в межах її компетенції, у ході виконання Державною судовою адміністрацією України поставлених перед нею завдань. Зокрема, потребами практики зумовлена необхідність доповнити зміст повноважень Державної судової адміністрації України, передбачених у пункті 4 Положення про Державну судову адміністрацію України, нормою наступного змісту: «виконує кадровий облік відомостей про суддів, інших працівників судових органів; організовує роботу з резервом кадрів на посади суддів».

У підрозділі 2.3 «Місце Державної судової адміністрації України в системі органів державної влади» визначено, що Державна судова адміністрація України тісно взаємодіє та співпрацює з іншими органами державної влади, де управлінські повноваження реалізуються не лише у наказовій та контролюючій формі, а й завдяки узгодженим, координаційним, заохочувальним та аналітичним діям.

Встановлено, що управління внутрішніми відносинами, в межах системи Державної судової адміністрації України, здійснюється Державною судовою адміністрацією України шляхом: організаційного, аналітичного та інформаційного забезпечення діяльності; моніторингу діяльності її територіальних управлінь; організації архівної справи у судовій адміністрації; реєстрації та здійснення контролю за додержанням порядку направлення до територіальних управлінь наказів, вказівок, доручень та інших документів й забезпечення їх комплексного опрацювання; організації обліку проходження і контролю за додержанням єдиного стандарту діловодства в Державній судовій адміністрації України; перевірки стану виконання структурними підрозділами судової адміністрації контрольних документів, здійснюючи контроль за строками їх проходження та виконання та ін.

Управління Державною судовою адміністрацією України публічними відносинами (в межах судової системи) здійснюється шляхом: вивчення практики організації діяльності судів; координації та організації процесів підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації кадрів працівників апаратів судів; узагальнення практики кадрової роботи та державної служби в судах загальної юрисдикції, затвердження штатних розписів апаратів апеляційних судів; ведення «Єдиної інформаційної системи обліку суддівських кадрів»; організаційного забезпечення роботи З'їзду суддів України, спільних засідань Президії Верховного Суду України та колегії Державної судової адміністрації України; моніторингу виконання органами суддівського самоврядування рішень Ради суддів України та З'їздів суддів України та ін.

Управління Державною судовою адміністрацією України внутрішньо-організаційними відносинами (з іншими органами державної влади, фізичними і юридичними особами) здійснюється шляхом: подання звітності до відповідних підрозділів Державної служби статистики України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України й зіставлення звітних даних; здійснення правової експертизи й формування висновку щодо нормативно-правових актів Державної судової адміністрації України, Кабінету Міністрів України та інших органів державної влади, що надходять на погодження до Державної судової адміністрації України та ін.

У підрозділі 2.4 «Роль Державної судової адміністрації України в механізмі забезпечення охорони приміщень судів й безпеки учасників судового процесу» розкрито роль Державної судової адміністрації України щодо охорони приміщень судів і забезпечення безпеки учасників судового процесу. Обґрунтовано, що удосконалення правового забезпечення охорони приміщень судів і безпеки учасників судового процесу вбачаємо у розробленні уніфікованого нормативно-правового акта, що чітко врегульовуватиме порядок співпраці Державної судової адміністрації України з відповідними підрозділами міліції; визначатиме форми, способи та засоби їх взаємодії з судовою адміністрацією, в тому числі й зі службою судових розпорядників; міститиме спільні заходи, що спрямовані на охорону приміщень судів і безпеку учасників судового процесу. Запропоновано розробити, прийняти й ввести в дію інструкцію, яка б визначала порядок організації охорони приміщень судів та забезпечення безпеки учасників судового процесу.

Розділ 3 «Використання міжнародного досвіду та сучасних наукових досягнень у діяльності Державної судової адміністрації України» складається з двох підрозділів.

У підрозділі 3.1 «Адміністративно-правове забезпечення діяльності судів зарубіжних країн та використання міжнародного досвіду Державною судовою адміністрацією України» здійснено аналіз міжнародного досвіду з питань реалізації адміністративного забезпечення діяльності судів та їх органів, що є основою для міжнародного співробітництва України з метою обміну, взаємної співпраці у форматі позитивного передового досвіду. В означеному аспекті Державна судова адміністрація України активно реалізує міжнародну діяльність, що підтверджується офіційними даними щодо її участі у міжнародний проектах з питань вдосконалення судової системи в цілому й судового адміністрування зокрема. Такими проектами є: Українсько-Канадський проект судової співпраці, Спільна Програма Ради Європи та Європейського Союзу «Прозорість та ефективність судової системи України», Програма Європейського Союзу в Україні «Прозорість та ефективність функціонування судової системи України: компонент державної служби», Проект «Україна: верховенство права», Проект «Освіта суддів заради економічного зростання», Проект Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Україна: справедливе правосуддя», Проект «Посилення незалежності, ефективності та професіоналізму судової влади в Україні» та ін. У підрозділі 3.2 «Використання сучасних наукових досягнень інформатики та інших галузевих знань в діяльності Державної судової адміністрації України» аргументовано доцільність їх використання у діяльності Державної судової адміністрації України.

Використання технологій кібернетики, інформатики й інших галузевих наук у діяльності Державної судової адміністрації базується на засадах формування цілісної взаємодоповнюючої науково-практичної системи, що є базисом для вдосконалення адміністративно-правового забезпечення роботи судової системи в цілому.

Встановлено, що застосування технологій кібернетики, інформатики та інших галузевих знань у діяльності Державної судової адміністрації України спрямоване, насамперед, на вдосконалення організаційного забезпечення діяльності судів та їх органів. Цей процес надасть можливість підвищити рівень роботи судової системи за наступними критеріями. По-перше, це стосується покращення показників надійності, безперервності у функціонуванні, стабільності автоматизованих робочих місць службовців Державної судової адміністрації, судів, суддів, апаратів судів. По-друге, забезпечення належного функціонування технологій інформатики, не лише у локальних мережах, а й корпоративній групі, надасть можливість отримання надійного зв'язку з зовнішніми системами. Причому означені інноваційні технології знаходитимуться на значних відстанях, а не в межах будь-якого територіального управління Державної судової адміністрації України чи місцевого або апеляційного судів, що зумовить економію бюджетних коштів. По-третє, це суттєве скорочення термінів обміну документами й іншими інформаційними повідомленнями, що загалом забезпечить підвищення якості прийняття управлінських рішень та сприятиме належному відправленню правосуддя. По-четверте, це заощадження часу службовців Державної судової адміністрації, апаратів судів, суддів.

державний судовий адміністрація правовий

ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів проведеного дисертаційного дослідження дало підстави зробити такі висновки:

1. Адміністративно-правове забезпечення діяльності судів та їх органів простежується у нормах: «Руської Правди» (Київська Русь, ІХ-ХІІ ст.); Кодексу (Судебника) Івана Грозного (Великого князівства Московського, 1497 р.); Третього Литовського Статуту (Річ Посполита, 1588 р.); Положення про судоустрій УРСР (Українська Радянська Соціалістична Республіка, 1925 р.); Закону СРСР «Про статус судів в СРСР» (Союз Радянських Соціалістичних Республік, 1989 р.); Закону України «Про судоустрій України» (Україна, 2002 р.); Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Україна, 2010 р.).

2. За адміністративно-правовими характеристиками Державна судова адміністрація України є органом в системі судової влади і сутність предмету її діяльності полягає у визначенні суспільних відносин, що пов'язані з організацією належної роботи судів та апарату суду в Україні, адміністративно-управлінських процесів її компетенції, а також у розробленні правил та рекомендацій методично-правового характеру з метою вдосконалення діяльності Державної судової адміністрації України.

3. Дослідження адміністративно-правового статусу Державної судової адміністрації України дає підстави для виокремлення: завдань; повноважень; цілісності; структурованості; універсальності; професіоналізму; підзвітності; управлінського характеру; нормативного визначення; компетенції. Метою діяльності Державної судової адміністрації України є сприяння функціонуванню судової системи України шляхом її належного забезпечення.

4. Одним із засобів належної організації та забезпечення якісного функціонування Державної судової адміністрації України є юридична практика, що за своєю сутністю поєднує низку логічно зумовлених компонентів, які являють собою і діяльність, і результати діяльності професійних юристів, державних службовців та органів суддівського самоврядування. Основою юридичної практики, як засобу організації та функціонування Державної судової адміністрації України, є як узагальнення юридичної практичної діяльності, так і вироблення системи теоретичних висновків і практичних рекомендацій з питань підвищення ефективності практичної діяльності, аналіз її результатів та ін.

5. Основою визначення адміністративно-правового статусу Державної судової адміністрації України є її структура, нормативно-правове забезпечення, права й обов'язки та місце в системі державних інституцій. При цьому, структура Державної судової адміністрації України є цілісною системою органів державної влади, нормативно-правове забезпечення якої становлять чинні правові приписи, а повноваження виражаються через її права і обов'язки. 6. Під організаційно-правовим статусом Державної судової адміністрації України слід розуміти характеристику органу державної влади, що полягає у визначенні його структури, нормативно-правового забезпечення, принципів діяльності, а також встановлення його місця в системі державних інституцій. До елементів організаційно-правового статусу Державної судової адміністрації України належать нормативно-правове регулювання діяльності Державної судової адміністрації України та її організаційна структура.

7. Залежно від завдань Державної судової адміністрації України слід виокремити 4 групи її повноважень:

1) повноваження з питань організаційного та інформаційного забезпечення діяльності судів;

2) представницькі повноваження у зносинах з органами державної влади; 3) повноваження з питань кадрового забезпечення діяльності судів;

4) повноваження з питань фінансово-статистичної діяльності й прогнозування шляхів вдосконалення діяльності судів та судової державної адміністрації.

Залежно від структури Державної судової адміністрації України необхідно виділити 2 види її повноважень:

1) основні повноваження, які передбачені у Законі України «Про судоустрій і статус суддів» та Положенні про Державну судову адміністрацію, що є обов'язковими до виконання Державною судовою адміністрацією України, її територіальними управліннями, колегіями й дорадчими органами;

2) додаткові (похідні) повноваження, які визначаються в ході діяльності судової державної адміністрації, її територіальних управлінь, колегіальних та дорадчих органів, зважаючи на отриманий практичний досвід.

8. З метою вдосконалення діяльності Державної судової адміністрації України слід запропонувати доповнити пункт 10 Положення про Державну судову адміністрацію України третім абзацом наступного змісту: «Рішення, прийняті консультативними та дорадчими органами мають рекомендаційний характер. Їх обов'язковість до виконання визначається Головою Державної судової адміністрації України шляхом видання відповідного наказу, взявши їх за основу».

9. Державна судова адміністрація України є органом публічної влади, оскільки наділена організаційно-управлінськими повноваженнями. Ознакою публічності Державної судової адміністрації України є її організаційно-управлінський вплив на суспільні відносини й процеси з виділенням таких його елементів, як управління внутрішніми, внутрішньо-організаційними та публічними відносинами.

Державна судова адміністрація України з метою підвищення ефективності виконання адміністративно-правових та громадських обов'язків у своїй діяльності застосовує засоби заохочення.

10. Правове забезпечення охорони приміщень судів і безпеки учасників судового процесу формується на основі практичного досвіду шляхом взаємодії Державної судової адміністрації України з Міністерством внутрішніх справ України та його спеціальними підрозділами. Підвищення рівня правового забезпечення охорони приміщень судів і безпеки учасників судового процесу є можливим завдяки розробці єдиного нормативно-правового акта, що врегульовуватиме порядок співпраці Державної судової адміністрації України зі спеціальними підрозділами міліції.

11. Застосування сучасних наукових технологій у діяльності Державної судової адміністрації України є основою підвищення рівня адміністративно-правового забезпечення діяльності судів та їх органів. Технологіями кібернетики, інформатики та інших галузевих знань, що застосовуються у діяльності Державної судової адміністрації України, є: 1) технологія єдиної судової інформаційної системи; 2) технологія створення пілотних проектів й модернізації систем управління; 3) технологія формування базових систем впливу; 4) технологія баз даних (автоматизованого документообігу); 5) технологія баз знань і експертних систем; 6) технологія «Корпоративна мережа»; 7) технологія «Зв'язок та передача інформації»; 8) технологія звукозапису та відеозапису; 9) технологія мультимедіа; 10) технологія телефонної конференції та відеоконференцзв'язку та ін.

12. Міжнародна діяльність Державної судової адміністрації України заснована на обміні позитивним досвідом з іншими державами світу з питань реалізації повноважень у сфері адміністративно-правового забезпечення діяльності судів. Це сприяє якісному проведенню судової реформи, прозорості судової системи, належному відправленню правосуддя, а також демократичному, правовому та економічному розвитку України.

Позитивним міжнародний досвід для Державної судової адміністрації України слід вважати у сфері кадрового і фінансового забезпечення. Зокрема, усунення швидкоплинності кадрів забезпечить пряме раціональне використання робочого часу керівництвом, що спрямовуватиметься на виконання функцій Державної судової адміністрації України, а не на навчання нових працівників. У сфері розподілу фінансових ресурсів доцільно згрупувати функції з питань бухгалтерського обліку, фінансування та бюджетування з передачею даних повноважень Голові Державної судової адміністрації України або його Першому заступнику.

Удосконалення діяльності Державної судової адміністрації України у форматі міжнародного досвіду є можливим шляхом розширення її компетенції наділенням цього органу повноваженнями самостійно формувати Державний бюджет України в сфері фінансування судової влади.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Сурник В.М. Історія становлення і розвитку інституту Державної судової адміністрації України / В.М. Сурник // Європейські перспективи. Науково-практичний журнал. 2013. - № 2. - С. 26-32.

2. Сурник В.М. Юридична практика: теоретичні підходи до розуміння в аспекті діяльності Державної судової адміністрації України / В.М. Сурник // Вісник Запорізького національного університету: Збірник наукових праць. Юридичні науки. - Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2013. - № 2(1). - С. 197-203.

3. Сурник В.М. Окремі аспекти систематизації повноважень Державної судової адміністрації України / В.М. Сурник // Наше право. Науково-практичний журнал. 2013. - № 9 - С. 38-43.

4. Сурник В.Н. Особенности взаимодействия Государственной судебной администрации Украины с другими органами государственной власти / В.Н. Сурник // Пробелы в Российском законодательстве. Международный юридический журнал - Москва, 2013. - № 4. - С. 174-179.

5. Сурник В.М. Інноваційні технології у діяльності Державної судової адміністрації України / В.М. Сурник // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия Юридические науки. - Симферополь, 2013. - Том 26(65). № 2-1 (Ч. 2). - С. 128-136.

6. Сурник В.М. Діяльність Державної судової адміністрації України в контексті організаційного забезпечення безпеки суддів та охорони приміщень / В.М.Сурник // Адміністративне право і процес. Науково-практичний журнал. - Київ, 2014. - № 1 (7). - С. 37-42.

Тези наукових доповідей

7. Сурник В.М. Деякі теоретико - правові аспекти розуміння сутності Державної судової адміністрації / В.М. Сурник // Будущие исследования : материалы IX Междунар. науч.-практ. конф., София, 17-25 февр. 2013 г. - Том 10 - С. 81-84.

8. Сурник В.М. До питання організаційного забезпечення охорони приміщень судів та безпеки учасників судового процесу / В.М. Сурник // Правові системи суспільства: сучасні проблеми та перспективи розвитку : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., Львів, 16-17 лип. 2013 р. - Львів, 2013. - С. 69-72.

9. Сурник В.М. Організаційне забезпечення діяльності судів: зарубіжний досвід / В.М. Сурник // Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих вчених : зб. наук. пр. міжнар. наук.-практ. конф., 23-24 квіт. 2013 р. / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - Київ, 2013. - Ч. 2. - С. 97-101.

10. Сурник В.М. Окремі моменти позитивного міжнародного досвіду у роботі Державної судової адміністрації України / В.М.Сурник // Безпека людини, суспільства, держави: правові проблеми сьогодення : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 28 листоп. 2013 р. / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - Київ, 2013. - С. 84-89.

11. Сурник В.М. Значення міжнародної діяльності ДСА України для вдосконалення організаційного забезпечення судової системи / В.М. Сурник // Чинники розвитку юридичних наук у ХХІ столітті : матеріали між нар. наук.-практ. конференції 25-26 жовтня 2013 р. - Дніпропетровськ, 2013. - С. 63-67.

12. Сурник В.Н. Общетеоретические аспекты организационно-правового статуса Государственной судебной администрации Украины / В.Н. Сурник // Правоприменительная деятельность: история и современность : материалы междунар. науч.-практ. конф. 28 мая 2013 г. - Псков, 2013. - С. 109 - 114.

Размещено на Allbest.ru