Адаптація адміністративного процесуального законодавства України, що регулює порядок вирішення справ про виборчі спори, до європейських стандартів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжрегіональна академія управління персоналом

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

Адаптація адміністративного процесуального законодавства України, що регулює порядок вирішення справ про виборчі спори, до європейських стандартів

12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

кандидата юридичних наук

Кальченко Сергій Віталійович

Київ, 2015

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут» Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник кандидат юридичних наук, доцент Золотарьова Наталія Іванівна, Національна академія внутрішніх справ, професор кафедри адміністративної діяльності.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор Біла-Тіунова Любов Романівна, Національний університет «Одеська юридична академія», завідувач кафедри адміністративного та фінансового права;

кандидат юридичних наук, професор Гончарук Степан Тихонович, Юридичний інститут Національного авіаційного університету, завідувач кафедри конституційного і адміністративного права.

Захист відбудеться 26 червня 2015 року о 9.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.142.02 в Міжрегіональній Академії управління персоналом за адресою 03039, м. Київ, вул. Фрометівська, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у Міжнародному бібліотечно-інформаційному центрі ім. Ярослава Мудрого Міжрегіональної академії управління персоналом (03039, м. Київ, вул. Фрометівська, 2).

Автореферат розісланий 25 травня 2015 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.П. Христинченко

Анотація

Кальченко С.В. Адаптація адміністративного процесуального законодавства України, що регулює порядок вирішення справ про виборчі спори, до європейських стандартів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Міжрегіональна Академія управління персоналом. - Київ, 2015.

У роботі досліджено сутність і зміст процесуальних відносин, які виникають у зв'язку з оскарженням порушень законодавства про вибори, з'ясовано галузево-правову належність провадження щодо вирішення справ про виборчі спори, стан процесуальних відносин у цій частині. Досліджено принципи провадження у справах про виборчі спори.

Запропоновано визначення поняття, перелік, джерела, розкрито зміст європейських стандартів оскарження порушень виборчого законодавства та вирішення справ про виборчі спори. Проаналізовано адміністративне процесуальне законодавство України, що регулює судовий та позасудовий порядок вирішення справ про виборчі спори, з позиції його відповідності усталеним європейським стандартам.

На підставі результатів дослідження сформульовано теоретичні висновки та запропоновано шляхи приведення адміністративного процесуального законодавства України, законодавства про виконавче провадження України у відповідність до усталених європейських стандартів.

Ключові слова: справа про виборчий спір, порушення законодавства про вибори, оскарження порушень, виборча комісія, адміністративний суд, адміністративне провадження, європейські стандарти оскарження порушень та вирішення справ.

Аннотация

Кальченко С.В. Адаптация административного процессуального законодательства Украины, которое регулирует порядок разрешения дел об избирательных спорах, к европейским стандартам. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Межрегиональная Академия управления персоналом. - Киев, 2015.

В работе исследованы суть и содержание процессуальных отношений, возникающих в связи с обжалованием нарушений законодательства о выборах, определена правовая принадлежность производства по разрешению дел об избирательных спорах, состояние процессуальных отношений в этой части. Исследованы принципы производства по делам об избирательных спорах.

Предложены определения понятия, перечень, источники, раскрыто содержание европейских стандартов обжалования нарушений законодательства о выборах и разрешения дел об избирательных спорах. Проанализировано административное процессуальное законодательство Украины, которое регулирует судебный и внесудебный порядок разрешения дел об избирательных спорах, с точки зрения соответствия устоявшимся европейским стандартам.

На основе результатов исследования сформулированы теоретические выводы и предложены пути приведения административного процессуального законодательства Украины, законодательства об исполнительном производстве Украины в соответствие с устоявшимися европейскими стандартами.

Ключевые слова: дело об избирательном споре, нарушение законодательства о выборах, обжалование нарушения, избирательная комиссия, административный суд, административное производство, европейские стандарты обжалования нарушений и разрешения дел.

Annotation

Kalchenko S.V. Adaptation of administrative procedural legislation of Ukraine governing adjudication of electoral disputes to European standards. - Manuscript.

Thesis for Candidate of Sciences in Law in specialty 12.00.07 - administrative law and procedure; financial law; informational law. - The Interregional Academy of Personnel Management. - Kyiv, 2015.

The thesis is dedicated to research of legal nature of adjudication of electoral disputes by administrative courts and election commissions.

It's has been established that the main goal, targets of adjudication of disputes by election commissions correspond to all attributes of administrative process. Thus, non-judicial proceeding of resolution of electoral disputes is a part of administrative process conducted by election commissions in order to secure mandatory and complete fulfillment of requirements of legislation by all elections' stakeholders.

The following elements constitute the system of principles of proceeding in electoral disputes, namely: general principles of administrative process, specific principles of administrative and jurisdictional process, principles of non-judicial proceeding in electoral disputes, principles of judicial proceeding in electoral disputes.

The European standards on challenging electoral violations and adjudication of electoral dispute are legal principles, requirements, and norms of binding or non-regulatory (recommendatory) legal force, envisaged by international (European) treaties, recognized by international (European) institutions, or worded in decisions of European judicial bodies. These standards are deemed to constitute results of systematization and assimilation of long-term experience of states, international organizations, and international judicial bodies in development and application of legislation in determination of backgrounds, more optimal forms of adjudication of electoral disputes, aiming to ensure that rights, freedoms and interests of elections' stakeholders are exercised and effectively protected.

The following structure of the standards has been suggested:

- Normative and legal acts of binding force. Specifically the European Convention on Human Rights as part of national legislation has been addressed.

- Non-regulatory legal acts. The documents adopted by the Venice Commission and the Organization for Security and Co-operation in Europe have been addressed in the paper.

- Case Law of European Court of Human Rights.

A catalog of the European standards on challenging electoral violations and adjudication of electoral dispute has been developed. The catalog provides for requirements that shall be implemented in the national legal system.

The administrative procedure legislation of Ukraine has been evaluated in the context of well-recognized European standards. With the aim of adaptation of Ukrainian legislation to the European standards the laws on elections, the Code of Administrative Adjudication and the Law on Executing Proceeding shall be amended.

Key words: the electoral dispute, the violation of electoral legislation, challenging of violation, the election commission, the administrative court, the administrative proceeding, the European standards of challenging violations and adjudication of disputes.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Проблеми у зв'язку із оскарженням рішень, дій або бездіяльності, які порушують законодавство України про вибори, вирішення справ про виборчі спори є важливими з огляду на природу прав, свобод та інтересів, які виступають безпосереднім об'єктом захисту - конституційного права обирати та бути обраним, права вести агітацію, брати участь у роботі виборчих комісій, вести спостереження за виборами тощо.

В останні 15-20 років ця проблематика була предметом уваги науковців і практиків. Питання захисту порушених прав громадян судами, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування висвітлені у роботах таких українських вчених і фахівців, як В.Б. Авер'янов, О.Ф. Андрійко, М.О. Баймуратов, О.М. Бандурка, О.О. Бандурка, О.В. Бачеріков, А.І. Берлач, Л.Р. Біла-Тіунова, Ю.П. Битяк, І.Л. Бородін, Д.І. Голосніченко, І.П. Голосніченко, С.Т. Гончарук, В.В. Гордєєв, Т.О. Гуржій, Е.Ф. Демський, М.В. Жушман, Н.І. Золотарьова, С.В. Ківалов, Ю.Б. Ключковський, М.І. Козюбра, В.М. Колесниченко, В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, О.В. Кузьменко, Є.В. Курінний, О.М. Пасенюк, В.В. Плукар, М.І. Смокович, М.Ф. Стахурський, В.С. Стефанюк, М.М. Тищенко, О.І. Харитонова, М.І. Цуркан та інші.

Слід відзначити праці іноземних дослідників Д.М. Бахраха, С.В. Вавілова, Б. Вайнберга, Р.І. Гадельшина, І.В. Галушка, Є.К. Замотаєвої, А.О. Казанцева, Є.П. Мармілової, М.Я. Масленникова, Д. Петі, Н.Г. Салищевої, В.Д. Сорокіна, Ю.М. Старилова, Е. Стуртеван, Ю.А. Тихомирова, Н.Ю. Хаманевої.

Тема провадження з розгляду скарг виборчими комісіями досліджена недостатньо. Дискутується доцільність наділення виборчих комісій повноваженнями розглядати скарги про порушення. Наявна потреба у глибокому науковому аналізі галузево-правової належності проваджень у справах про виборчі спори у позасудовому порядку, в оцінці ефективності механізмів захисту виборчими комісіями прав, свобод та інтересів учасників виборчого процесу.

Судовий порядок вирішення справ вважається найбільш ефективним правовим засобом розв'язання спорів. Тому удосконалення адміністративного процесуального законодавства з метою забезпечення більш ефективного захисту прав, свобод та інтересів суб'єктів виборчого процесу у судовому порядку сприятиме виконанню державою її зобов'язань щодо організації та проведення вільних і справедливих виборів.

Інтеграція України в європейські міждержавні структури вимагає врахування державними органами у їхній нормотворчій діяльності загальновизнаних стандартів, на яких базуються правові системи європейських країн усталеної демократії. Адміністративне процесуальне законодавство України має бути адаптоване до відповідних стандартів оскарження порушень виборчого законодавства та вирішення справ про виборчі спори. процесуальний виборчий спір законодавство

Цим питанням приділяли увагу вітчизняні та іноземні дослідники М.В. Буроменський, Б.Я. Кофман, С.Г. Серьогіна, М.І. Смокович, З. Тот та інші. Однак проблема відповідності адміністративно-процесуальних відносин європейським стандартам досліджена недостатньо. Зміни у суспільно-політичному житті, важливість об'єктів захисту від порушень зумовлюють потребу у визначенні джерел та розкритті змісту відповідних європейських стандартів.

Зазначене підтверджує актуальність дослідження судового та позасудового порядку оскарження порушень виборчого законодавства, усталених європейських стандартів у сфері оскарження порушень та вирішення справ про виборчі спори, визначення шляхів адаптації адміністративного процесуального законодавства України до цих стандартів.

Зв'язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до загальної теми дослідження кафедри господарського та адміністративного права Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут» «Правове регулювання суспільних відносин в умовах демократизації української держави та інтенсифікації застосування інноваційних технологій в економічній сфері» (номер державної реєстрації 0110U006186) на 2010-2020 роки.

Мета та задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є систематизація та узагальнення знань для з'ясування сутності правовідносин при оскарженні порушень виборчого законодавства у судовому та позасудовому порядку, галузево-правової належності провадження щодо вирішення справ про виборчі спори, обґрунтування поняття, змісту та визначення джерел європейських стандартів у цій сфері, опрацювання пропозицій щодо адаптації адміністративного процесуального законодавства України до цих стандартів.

Досягненню поставленої мети сприяло вирішення таких задач:

- висвітлити адміністративно-процесуальні відносини, які виникають у зв'язку із оскарженням порушень законодавства про вибори та вирішенням справ про виборчі спори;

- з'ясувати галузево-правову належність провадження у справах про виборчі спори, визначити місце позасудового порядку вирішення таких справ в адміністративному процесі;

- окреслити мету, завдання та визначити ознаки судового та позасудового порядку провадження у справах про виборчі спори;

- проаналізувати та систематизувати принципи провадження у справах про виборчі спори;

- визначити поняття, перелік, джерела, розкрити зміст європейських стандартів оскарження порушень виборчого законодавства та вирішення справ про виборчі спори;

- проаналізувати стадії судового та позасудового провадження у справах про виборчі спори, на підставі чого окреслити ключові проблеми адміністративно-правового регулювання відносин щодо оскарження порушень виборчого законодавства та вирішення справ про виборчі спори;

- розробити пропозиції щодо змін та доповнень до чинного адміністративного процесуального законодавства України з метою його адаптації до загальновизнаних європейських стандартів.

Об'єктом дослідження є адміністративно-правові відносини, які виникають у процесі оскарження до адміністративних судів і виборчих комісій рішень, дій або бездіяльності, що порушують законодавство про вибори, та вирішення справ про виборчі спори.

Предметом дослідження є адаптація адміністративного процесуального законодавства України, що регулює порядок вирішення справ про виборчі спори, до європейських стандартів.

Методи дослідження. Методологічним підґрунтям дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання, які відповідають задачам, об'єкту та предмету дослідження.

Порівняльно-правовий метод передбачає зіставлення правових понять, явищ, процесів одного порядку, з'ясування подібності та відмінності між ними. Логіко-семантичний - дозволяє розкрити зміст понять через аналіз їх ознак, співвідношення мовних висловів і дійсності. Ці методи використані для дослідження та удосконалення наявного понятійного апарату, формулювання рекомендацій щодо відповідних понять (підрозділи 1.1, 2.1). Методи аналізу, який включає вивчення предмета за допомогою мисленого розчленування його на складові, та синтезу, що полягає у дослідженні об'єкта в цілісності, єдиному та взаємному зв'язку його частин, застосовані для з'ясування сутності судового та позасудового порядку проваджень у справах про виборчі спори, визначення позасудового порядку провадження як форми адміністративного процесу, з'ясування змісту принципів провадження у справах про виборчі спори, європейських стандартів у цій сфері, дослідження окремих стадій проваджень у справах про виборчі спори (підрозділи 1.2, 1.3, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2). За допомогою методу документального аналізу сформульовано поняття європейських стандартів оскарження порушень виборчого законодавства та вирішення справ про виборчі спори (підрозділ 2.1). Із залученням структурно-логічного методу, який виявляє універсальні риси правових явищ, та методу класифікації як сукупності правил створення системи класифікаційних об'єктів та їх взаємозв'язків досліджено принципи провадження у справах про виборчі спори, джерела європейських стандартів у цій сфері (підрозділи 1.3, 2.2, 2.3). Метод правового моделювання, що полягає у вивченні правових явищ, пошуку їх оптимальних моделей, використано для визначення стадій позасудового провадження у справах про виборчі спори (підрозділ 3.1). Формально-логічний метод, що досліджує й вивчає правові явища за допомогою основних законів формальної логіки, застосовано для розкриття змісту стадій провадження у справах про виборчі спори та опрацювання рекомендацій для приведення адміністративного процесуального законодавства України у відповідність до європейських стандартів (підрозділи 3.1, 3.2).

Нормативну базу роботи складають Конституція та закони України, у тому числі кодекси, ухвалені відповідно до них підзаконні нормативно-правові акти, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, закони інших держав, документи органів Ради Європи, Організації з безпеки та співробітництва в Європі. Емпіричною базою дослідження є рішення Конституційного Суду України, Верховного Суду України, постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України, рішення адміністративних судів, Європейського суду з прав людини, Центральної виборчої комісії.

Наукова новизна одержаних результатів визначається сучасною постановкою проблеми, використанням теоретико-методологічного апарату та практики застосування адміністративного процесуального законодавства, що регулює оскарження порушень виборчого законодавства та вирішення справ про виборчі спори. Робота є одним із перших в Україні комплексних досліджень, присвячених питанням удосконалення нормативної регламентації у сфері судового та позасудового провадження у справах про виборчі спори, адаптації законодавства України до усталених європейських стандартів у цій сфері. У результаті здійсненого дослідження автором опрацьовано висновки, рекомендації, пропозиції, що зумовлюють наукову новизну.

Вперше:

- доведено, що вирішення виборчими комісіями справ про виборчі спори є складовою адміністративного процесу, діяльність виборчих комісій усіх рівнів щодо розгляду скарг суб'єктів звернення відповідає характеристикам адміністративного процесу;

- визначено, що судовий та позасудовий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності, які порушують виборче законодавство, та вирішення справ про виборчі спори мають спільні риси, характеризуються спільними ознаками, мають практично тотожні завдання й цілі, ґрунтуються на основі норм адміністративного процесуального права, а різняться лише за формами та суб'єктами реалізації;

- сформульовано поняття «європейські стандарти оскарження порушень виборчого законодавства та вирішення справ про виборчі спори» як правові принципи, вимоги, норми, що мають обов'язкову юридичну силу або рекомендаційний характер, закріплені у міжнародних договорах, визнані міжнародними організаціями, сформульовані у рішеннях юрисдикційних органів, визначено джерела та зміст стандартів, до яких має бути адаптоване адміністративне процесуальне законодавство України;

- на підставі аналізу європейських стандартів оскарження порушень виборчого законодавства та вирішення справ про виборчі спори обґрунтовано пропозиції до законодавства України стосовно розширення переліку суб'єктів звернення зі скаргами, суб'єктів оскарження та позивачів у справах за позовами до виборчих комісій, встановлення підстав для повернення позивачу позовної заяви, зміни предметної підсудності розгляду справ за позовами до Центральної виборчої комісії, удосконалення регулювання строків розгляду скарг, позовних заяв та апеляційних скарг, порядку та строків примусового виконання судових рішень у справах про виборчі спори, доповнення до проекту Адміністративно-процедурного кодексу.

Удосконалено:

- понятійний апарат у цій сфері, зокрема доведено правильність використання поняття «справа про виборчий спір»;

- поняття «виборчий спір» як правовий конфлікт між суб'єктами виборчих правовідносин під час виборчого процесу, який вирішується у судовому або позасудовому порядку за зверненням осіб, яким гарантовано чи надано право на таке звернення.

Дістали подальшого розвитку:

- напрацювання щодо класифікації принципів провадження у справах про виборчі спори, а саме: загальних принципів адміністративного процесу, особливих принципів адміністративного процесу, принципів судового провадження у справах про виборчі спори, принципів позасудового провадження у справах про виборчі спори та сутності цих принципів;

- пропозиції щодо нормативного регулювання адміністративно-правових відносин у сфері оскарження порушень виборчого законодавства та вирішення справ про виборчі спори у судовому та позасудовому порядку.

Практичне значення результатів дослідження полягає у тому, що його положення, висновки, рекомендації та пропозиції можуть бути використані у:

- законодавчій сфері - для розвитку та удосконалення адміністративного процесуального законодавства України, яке регулює судовий та позасудовий порядок оскарження порушень виборчого законодавства та вирішення справ про виборчі спори, законодавства про виконавче провадження для приведення його у відповідність до усталених європейських стандартів;

- правозастосовній сфері - для удосконалення діяльності судів та виборчих комісій з вирішення справ про виборчі спори з урахуванням загальновизнаних європейських стандартів у цій сфері;

- науково-дослідній сфері - як елемент наукових розробок організації і діяльності судів та виборчих комісій;

- навчальному процесі - при викладанні навчальних дисциплін «Адміністративне процесуальне право», «Теоретичні проблеми адміністративного права».

Особистий внесок здобувача. Дисертація виконана автором самостійно. Усі сформульовані в ній положення, висновки та пропозиції обґрунтовані на підставі особистих досліджень автора. У статтях, опублікованих у співавторстві зі М.І. Смоковичем у 2007-2008 рр., конкретний особистий внесок здобувача становить 15 відсотків. У статтях, опублікованих у співавторстві зі М.І. Смоковичем М. І. та В.С. Галайчуком у 2010-2013 рр., конкретний особистий внесок здобувача становить 30 відсотків. У спільній статті з О.Л. Барабашем, матеріалах підручника та посібника, підготовлених у співавторстві зі М.І. Смоковичем, конкретний особистий внесок здобувача становить 50 відсотків.

Апробація результатів дослідження. Дисертацію обговорено і схвалено на міжкафедральному семінарі кафедр господарського та адміністративного права, публічного права, інформаційного права та права інтелектуальної власності факультету соціології і права Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут».

Основні теоретичні положення, висновки, рекомендації доповідались та обговорювались на наукових конференціях, семінарах, круглих столах. Так, висновки та основні положення праці оприлюднювались на науково-практичних конференціях «Вибори Президента України - 2004: проблеми теорії та практики» (м. Київ, 9-10 червня 2005 р.), «Вибори - 2006: Досвід. Проблеми. Перспективи» (м. Київ, 31 жовтня - 1 листопада 2006 р.), «Вибори - 2012: застосування законодавства» (м. Київ, 8 червня 2012 р.), міжнародних конференціях «Рассмотрение судами избирательных споров» (м. Баку, Азербайджанська Республіка, 25 вересня 2010 р.), «Разрешение споров и жалоб в рамках избирательного процесса. Сравнительный анализ международных стандартов и опыта отдельных стран» (м. Алмати, Республіка Казахстан, 26-28 червня 2012 р.), науково-практичних семінарах «Виборче законодавство України: стан, шляхи та перспективи вдосконалення» (м. Київ, 18 квітня 2011 р.), «Окремі аспекти застосування адміністративними судами виборчого законодавства під час розгляду виборчих справ» (м. Київ, 19 жовтня 2012 р.), семінарах «Проблеми списків виборців та вирішення виборчих справ» (м. Кишинів, Республіка Молдова, 22-23 вересня 2011 р.), «Застосування адміністративними судами виборчого законодавства» (м. Київ, 18-19 листопада 2013 р.), круглому столі «Розгляд виборчих спорів» (м. Київ, 7 жовтня 2014 р.).

Публікації. Основні теоретичні положення, висновки та рекомендації дисертації викладено загалом у 11 наукових публікаціях (4 статті у фахових вітчизняних виданнях, 1 в зарубіжному науковому виданні, та в 6 тезах доповідей на науково-практичних конференціях), а також в 19 працях, виконаних у співавторстві, що додатково висвітлюють окремі аспекти дослідження.

Структура дисертації зумовлена метою, предметом, задачами дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, які охоплюють вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації - 246 сторінок, із них основного тексту - 214 сторінок. Список використаних джерел складається з 238 найменувань і займає 32 сторінки.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено її зв'язок з науковими планами і програмами, окреслено мету та задачі, об'єкт, предмет і методологію дослідження, розкрито наукову новизну дисертації, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача в їх одержанні, наведено відомості стосовно апробації та публікації результатів.

Розділ 1 «Поняття виборчих спорів та галузево-правова належність провадження щодо їх вирішення» складається із трьох підрозділів, в яких досліджено зміст та генеза поняття «виборчий спір», проаналізовано галузево-правову належність провадження у справах про виборчі спори, систематизовано принципи судового та позасудового провадження у справах про виборчі спори.

У підрозділі 1.1. «Виборчі спори та оскарження рішень, дій або бездіяльності, які порушують виборче законодавство» відзначено, що попри використання у літературі та законах України поняття «виборчий спір», серед дослідників немає одностайності у баченні змісту цього поняття, що є наслідком започаткованого адміністративного процесуального законодавства та адміністративної юстиції в Україні.

Запропоновано удосконалене визначення поняття «виборчий спір» як правовий конфлікт між суб'єктами виборчих правовідносин під час виборчого процесу, що вирішується у судовому або позасудовому порядку за зверненням осіб, яким гарантовано чи надано право на таке звернення.

Базуючись на результатах наукових досліджень, виходячи з положень законодавства України, рішення Конституційного Суду України, документів міжнародних організацій, у дисертації зроблено висновок про доцільність використання понять «порушення законодавства про вибори», «оскарження порушень законодавства про вибори», розкрито зміст та ознаки цих понять.

Спираючись на статистичні показники, відзначено, що практика розгляду виборчими комісіями скарг на порушення виборчого законодавства в цілому підтверджує ефективність позасудового порядку оскарження.

У підрозділі 1.2. «Галузево-правова належність провадження у справах про виборчі спори» зазначається, що в українській науці немає одностайного підходу до визначення поняття та сутності адмiнiстративного процесу.

Автор погоджується із позицією прихильників «широкого» розуміння адміністративного процесу та розглядає його як судовий та позасудовий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності. Зазначено, що адміністративний процес як діяльність, урегульована нормами адміністративного процесуального права, є цілісним явищем у правовому значенні. Висловлено думку про недоцільність відокремлення цих складових адміністративного процесу, оскільки результати розгляду та вирішення справ про виборчі спори як у позасудовому, так і в судовому порядку мають спільні риси та ґрунтуються на нормах адміністративного процесуального права.

Розвинуто ідеї вчених щодо наявності у Центральної виборчої комісії повноважень владно-розпорядчого характеру, її статусу як елементу публічної влади, «квазісудового» органу. Підтримана та розвинута думка, що окремим видом юрисдикційної діяльності Центральної виборчої комісії є адміністративне провадження щодо вирішення адміністративних справ за скаргами.

Доведено, що позасудовий порядок вирішення справ, який здійснюється виборчими комісіями шляхом розгляду скарг суб'єктів звернення, є формою адміністративного процесу. Реалізуючи надані Конституцією та законами України повноваження розглядати скарги та інші форми звернень, виборчі комісії усіх рівнів здійснюють адміністративно-процесуальну діяльність, спрямовану на забезпечення неухильного і повного додержання відповідними суб'єктами вимог законодавства, реалізацію комісіями контрольних і правоохоронних повноважень.

У підрозділі 1.3. «Принципи провадження у справах про виборчі спори» вказується на відсутність серед дослідників одностайності у підходах щодо систематизації та класифікації процесуальних принципів. Систематизація і визначення змісту принципів адміністративного процесу залежить від конкретного підходу до визначення сутності самого адміністративного процесу, його розуміння в широкому чи вузькому значенні. Класифікація принципів потребує визначення критеріїв ділення на відповідні групи. Таким критерієм систематизації є структура адміністративно-правових процесуальних відносин.

У роботі зазначено, що окремі принципи діяльності адміністративних судів та виборчих комісій прямо вказані у Конституції та законах України. Інші принципи імпліцитно втілені, реалізовані у положеннях законодавства. Їх можна «вивести» зі змісту відповідних норм. Робиться висновок, що систему принципів провадження у справах про виборчі спори утворюють: загальні принципи адміністративного процесу, особливі принципи адміністративно-юрисдикційного процесу, принципи судового провадження у справах про виборчі спори, принципи позасудового провадження у справах про виборчі спори.

Розділ 2 «Європейські стандарти оскарження порушень виборчого законодавства та врахування їх у практиці адміністративно-юрисдикційних органів України» містить три підрозділи, в яких з'ясовуються зміст і сутність, джерела європейських стандартів, зазначається структура цих стандартів.

У підрозділі 2.1. «Поняття європейських стандартів оскарження порушень виборчого законодавства та вирішення справ про виборчі спори» відзначено, що проблематика європейських стандартів оскарження порушень виборчого законодавства та вирішення справ про виборчі спори здебільшого розглядається дослідниками у ширшому аспекті «стандартів виборів». Це зумовлено відсутністю єдиного джерела чи невеликої за обсягом групи однорідних джерел таких стандартів. Вимоги, які визначають основні принципи, засади, порядок оскарження порушень, вирішення справ цієї категорії, розміщені у правових актах, документах, рішеннях відповідних органів, які вважаються джерелами стандартів виборів.

У дисертації пропонується визначення поняття «європейські стандарти оскарження порушень виборчого законодавства та вирішення справ про виборчі спори» як правових принципів, вимог, норм, що мають обов'язкову юридичну силу або рекомендаційний характер, закріплені у міжнародних договорах, визнані міжнародними організаціями, сформульовані у рішеннях міжнародних юрисдикційних органів. Ці стандарти є результатом систематизації та узагальнення набутого досвіду держав, міжнародних організацій, міжнародних юрисдикційних органів щодо здійснення нормотворчої та правозастосовної діяльності у визначенні засад, оптимальних форм, порядку розгляду й вирішення справ, пов'язаних з організацією та проведенням виборів, з метою якнайповнішої реалізації та ефективного захисту прав, свобод та інтересів учасників виборів.

У роботі систематизовано джерела зазначених стандартів. Відзначено взаємозалежність і взаємопов'язаність цих джерел, що зумовлює необхідність їх системного урахування та застосування нормотворчими та адміністративно-юрисдикційними органами України.

У підрозділі 2.2. «Європейські стандарти оскарження порушень виборчого законодавства та вирішення справ про виборчі спори та їх впровадження в законодавство України» зазначені результати дослідження Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, документів органів Ради Європи, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, рішень Європейського суду з прав людини, що надало можливість з'ясувати сутність, сформувати структуру, розкрити зміст стандартів оскарження порушень виборчого законодавства та вирішення справ про виборчі спори.

Спираючись на положення Конституції та законів України, рішення Конституційного Суду України, відзначено, що у питанні обрання заінтересованими особами судового або позасудового порядку оскарження порушень законодавство України забезпечує більший рівень захисту прав, свобод та інтересів учасників виборів порівняно з європейськими стандартами.

У роботі відзначено неповну відповідність європейським стандартам механізму оскарження у позасудовому порядку рішень виборчих комісій. Запропоновано зміни до Закону України «Про вибори народних депутатів України» від 17 листопада 2011 р. № 4061-VI щодо забезпечення єдиного порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій усіх рівнів, їх членів до комісій вищого рівня.

Доведено, що стандартом оскарження порушень виборчого законодавства та вирішення таких справ є повноваження суду встановлювати факти відповідних порушень. Спираючись на цей висновок, запропоновано зміни до законів України стосовно підстав оголошення Центральною виборчою комісією попередження суб'єкту виборчого процесу у разі встановлення рішенням суду порушення.

У підрозділі 2.3. «Практика Європейського суду з прав людини як еталон вирішення адміністративних справ про виборчі спори та її впровадження в адміністративні процесуальні відносини в Україні», зважаючи на відповідну практику Європейського суду з прав людини, зазначено, що права, гарантовані ст. 3 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютними, а певні обмеження є допустимими. Втручання у право становить порушення ст. 3 Протоколу № 1 до цієї Конвенції, якщо не додержані умови: обмеження права є правомірним, тобто здійснено на підставі національного права; відповідне обмеження права переслідує «легітимну мету»; застосовані засоби обмеження є «пропорційними» меті, яка переслідується.

У роботі зазначено, що адміністративно-юрисдикційні органи України при вирішенні таких справ повинні застосовувати зазначені критерії у повному обсязі, перевіряти оскаржувані рішення, дії або бездіяльність, які втручаються у виборчі права, щодо їх правомірності, переслідування легітимної мети та пропорційності.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, відзначено, що у разі виникнення конкуренції відповідних положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з метою забезпечення права на вільні вибори, адміністративно-юрисдикційні органи України мають надати перевагу ст. 3 Протоколу № 1 до цієї Конвенції. Адміністративні суди повинні враховувати природу того права, порушення якого є приводом для звернення з позовом. У разі встановлення «цивільної» природи порушеного права мають враховуватись і застосовуватись усі правові механізми, передбачені ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права на справедливий суд.

Розділ 3 «Адаптація до європейських стандартів законодавства України з питань вирішення справ про виборчі спори» складається із двох підрозділів, в яких розкривається зміст адаптації законодавства України до європейських стандартів при позасудовому та судовому вирішенні виборчих спорів.

У підрозділі 3.1. «Позасудовий порядок вирішення справ про виборчі спори виборчими комісіями з урахуванням європейських стандартів як складова адміністративного процесу» зазначено, що адаптацією адміністративного процесуального законодавства України, яке регулює порядок вирішення справ про виборчі спори, до європейських стандартів є приведення законів України та інших нормативно-правових актів у цій сфері відносин у відповідність до правових принципів, вимог, норм, що мають обов'язкову юридичну силу чи рекомендаційний характер, які закріплені у міжнародних договорах, визнані міжнародними організаціями, сформульовані у рішеннях юрисдикційних органів.

Відзначено, що позасудовий порядок вирішення справ про виборчі спори передбачає реалізацію окремих стадій процесу відносно відокремлених частин адміністративного провадження, які є сукупністю процесуальних етапів, спрямованих на досягнення локального завдання в межах загальної мети вирішення індивідуально-конкретної справи. Стадії одних видів проваджень зафіксовані нормативно, а інших - не зафіксовані та являють собою специфічний результат доктринального узагальнення чинних у тій чи іншій сфері правил.

Спираючись на результати дослідження структури та змісту європейських стандартів у цій сфері, зроблено висновок, що частина правових механізмів позасудового порядку вирішення справ виборчими комісіями в Україні узгоджується із цими стандартами. Водночас для забезпечення гарантій більш ефективного захисту прав, свобод та інтересів учасників виборів, максимального приведення законодавства України відповідно до усталених європейських стандартів, унеможливлення зловживання правом пропонуються зміни до законів України, що передбачать: право громадянина, якому виповнилось або на день виборів виповниться 18 років, звернутись із заявою щодо неправильності у списку виборців; розгляд виборчою комісією скарги у триденний строк з дня її отримання, а щодо порушень, які мали місце до дня голосування - не пізніше 24 години дня, що передує дню голосування.

Різні закони України передбачають неоднакові правила, які визначають суб'єктів звернення зі скаргою та суб'єктів оскарження, що не є виправданим ані з доктринального погляду, ні з погляду простоти та практичності застосування законодавства у виборчому процесі. Зважаючи на висновок, що позасудовий порядок вирішення справ є складовою адміністративного процесу, у роботі відзначено доцільність передбачення норм, що регулюють порядок розгляду скарг виборчими комісіями, у спеціальному нормативному акті.

У результаті дослідження законодавства Республіки Албанія, Республіки Вірменія, Республіки Грузія, Республіки Чорногорія зроблено висновок, що з метою приведення законодавства України у відповідність до європейських стандартів стосовно чіткого визначення повноважень органів розгляду скарг, правила здійснення виборчими комісіями провадження у справах про виборчі спори мають бути закріплені в Адміністративно-процедурному кодексі.

У підрозділі 3.2. «Врахування європейських стандартів в законодавстві України, що встановлює судовий порядок вирішення справ про виборчі спори» зазначено, що згідно з усталеними європейськими стандартами судовий порядок є найбільш ефективним засобом захисту порушеного права, а повноваження судів при вирішенні справ про виборчі спори мають бути чітко встановлені законом. З позиції відповідності законодавства України європейським стандартам досліджуються «обов'язкові» та «необов'язкові (факультативні)» стадії судового провадження у справах цієї категорії.

Зважаючи на результати аналізу особливостей обов'язкових стадій, з метою забезпечення ефективного захисту порушених прав, свобод та інтересів учасників виборів, а також приведення адміністративного процесуального законодавства у відповідність до європейських стандартів у цій сфері, пропонуються зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, які передбачають, зокрема:

- неможливість розгляду судом вимог майнового характеру, які заявлені разом з вимогами, що розглядаються за правилами статей 172-177 цього Кодексу;

- приймання судом до розгляду заяви про забезпечення позову або доказів, апеляційної скарги на судове рішення незалежно від сплати судового збору;

- оскарження усіх рішень, дій або бездіяльності Центральної виборчої комісії до Київського апеляційного адміністративного суду як суду першої інстанції.

З метою приведення процесуального законодавства у відповідність до європейських стандартів у роботі пропонуються зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, які передбачають надання Вищому адміністративному суду України повноваження переглядати в апеляційному порядку рішення Київського апеляційного адміністративного суду у справах за позовами щодо усіх рішень, дій або бездіяльності Центральної виборчої комісії, удосконалюють регулювання строків на апеляційне оскарження судових рішень.

Результати дослідження практики проведення виборів виявили недосконалість законодавства України про виконавче провадження, що загрожує ефективному виконанню судових рішень. Тому пропонуються зміни до Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 р. № 606-XIV щодо строку видачі виконавчого листа, винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження та вручення боржнику копії такої постанови. Зазначені зміни сприятимуть оперативному та повному виконанню судових рішень у справах про виборчі спори, забезпеченню ефективного захисту прав, свобод та інтересів учасників виборів відповідно до усталених європейських стандартів.

Висновки

У висновках містяться результати проведеного дослідження, які сформульовані в пропозиціях і рекомендаціях, спрямованих на досягнення поставленої мети.

Завдяки комплексному вирішенню поставлених задач отримані такі найбільш важливі висновки:

1. Досліджено сутність адміністративно-правових відносин, які виникають у зв'язку із оскарженням порушень виборчого законодавства та вирішенням справ про виборчі спори, у результаті чого визначено, що порушенням законодавства про вибори слід вважати рішення, дію або бездіяльність суб'єктів виборчого процесу чи інших фізичних або юридичних осіб, перелік яких визначено законом, що суперечить Конституції та законам України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також відповідним підзаконним актам, ухваленим на виконання Конституції та законів України.

Оскарженням порушення законодавства про вибори є звернення відповідної особи до адміністративного суду (судовий порядок) чи виборчої комісії (позасудовий порядок) з позовом або скаргою щодо рішення, дії або бездіяльності, яка суперечить Конституції та законам України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, відповідним підзаконним актам, ухваленим на виконання Конституції та законів України, і порушує виборчі права, свободи чи інтереси громадян, інших суб'єктів виборчого процесу.

Правовим інститутом «система оскарження порушень виборчого законодавства та розгляду справ про виборчі спори» є сукупність взаємопов'язаних та взаємодіючих правових норм, які регулюють відносини оскарження порушень та вирішення справ за скаргами або позовними заявами.

Практика розгляду виборчими комісіями скарг на порушення виборчого законодавства в цілому підтверджує ефективність позасудового порядку оскарження. Тому відмова від надання виборчим комісіям повноважень вирішувати спори за скаргами не сприятиме зміцненню законності та покращенню якості реалізації виборчих процедур.

2. З'ясовано галузево-правову належність провадження у справах про виборчі спори, в результаті чого доведено недоцільність відокремлення судового та позасудового процесу порядку оскарження порушень виборчого законодавства та вирішення таких справ за різними галузями права, оскільки вони мають спільні риси, характеризуються спільними ознаками, мають практично тотожні завдання й цілі, ґрунтуються на основі норм адміністративного процесуального права, а різняться лише за відповідними формами та суб'єктами реалізації.

3. Окреслено мету, завдання та визначено ознаки провадження у справах про виборчі спори, що дозволило зробити висновок - основна мета, завдання діяльності виборчих комісій усіх рівнів щодо вирішення справ про виборчі спори відповідають якісним характеристикам адміністративного процесу. Тому процес розгляду виборчими комісіями скарг є складовою адміністративного процесу, що здійснюється з метою забезпечення неухильного і повного додержання відповідними суб'єктами вимог законодавства про вибори та реалізації комісіями наданих їм контрольних і правоохоронних повноважень.

4. Проаналізовано принципи провадження у справах про виборчі спори, систему яких утворюють:

- загальні принципи адміністративного процесу;

- особливі принципи адміністративно-юрисдикційного процесу;

- принципи позасудового провадження у справах про виборчі спори;

- принципи судового провадження у справах про виборчі спори.

5. Визначено поняття європейських стандартів оскарження порушень виборчого законодавства та вирішення справ про виборчі спори, під яким розуміються правові принципи, вимоги, норми, що мають обов'язкову юридичну силу або рекомендаційний характер, закріплені у міжнародних договорах, визнані міжнародними організаціями, сформульовані у рішеннях міжнародних юрисдикційних органів. Ці стандарти є результатом систематизації та узагальнення набутого досвіду держав, міжнародних організацій, міжнародних юрисдикційних органів щодо здійснення нормотворчої та правозастосовної діяльності у визначенні засад, оптимальних форм, порядку розгляду й вирішення справ, пов'язаних з організацією та проведенням виборів, з метою якнайповнішої реалізації та ефективного захисту прав, свобод та інтересів учасників виборів.

Джерелами загальновизнаних європейських стандартів оскарження порушень законодавства про вибори та вирішення справ про виборчі спори є:

- нормативно-правові акти, які мають обов'язкову юридичну силу, насамперед Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод;

- правові акти, документи рекомендаційного характеру, прийняті міжнародними (європейськими) організаціями, до яких відносяться документи органів Ради Європи, Організації з безпеки та співробітництва в Європі;

- рішення Європейського суду з прав людини.

6. Проаналізовано стадії провадження у справах про виборчі спори та окреслено недосконалості адміністративно-правового регулювання відносин щодо оскарження порушень та вирішення таких справ, серед яких різний обсяг повноважень виборчих комісій з розгляду скарг, неоднакові правила, які визначають суб'єктів звернення зі скаргою та суб'єктів оскарження, невиправдано стислі строки розгляду скарг.

Окреслено проблеми у законодавчому врегулюванні відносин щодо визначення кола осіб, які мають право на звернення з адміністративним позовом до виборчих комісій, членів цих комісій, строків на апеляційне оскарження та розгляд справ апеляційними адміністративними судами, перегляду рішень за нововиявленими обставинами, виконання судових рішень.

7. З метою адаптації адміністративного процесуального законодавства України до загальновизнаних європейських стандартів розроблено пропозиції щодо змін та доповнень до чинного законодавства, серед яких основними є зміни та доповнення:

- до статей 18, 20, 21, 108, 172, 174, 175, 177, 245, 258 Кодексу адміністративного судочинства України щодо збільшення кола позивачів у справах за позовами до виборчих комісій, членів цих комісій, заповнення наявних прогалини у регулюванні строків апеляційного оскарження та розгляду справ судами апеляційної інстанції, більш повного впровадження конституційної засади судочинства щодо апеляційного оскарження рішень судів, забезпечення вчасного та належного виконання судових рішень як гарантії ефективного відновлення порушених прав;

- до статей 25, 29 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 р. № 606-XIV щодо строків винесення постанови про відкриття та здійснення виконавчого провадження, вручення копії такої постанови боржнику особисто державним виконавцем.

Рекомендовано законодавчо встановити право оскаржити до Центральної виборчої комісії усі рішення, дії або бездіяльність окружних виборчих комісій, членів цих комісій, змінити формулювання відповідних законів України стосовно підстав оголошення попередження кандидатам у разі визнання судом у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, протиправними дії кандидата чи іншої особи.

Оскільки розгляд виборчими комісіями скарг є формою адміністративного процесу, обґрунтовано, що з метою приведення законодавства України у відповідність до європейських стандартів щодо чіткого визначення повноважень органів розгляду скарг та уникнення конфлікту різних юрисдикцій правила здійснення виборчими комісіями провадження у справах про виборчі спори мають бути встановлені в Адміністративно-процедурному кодексі.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Кальченко С.В. Деякі аспекти нормативної регламентації передвиборної агітації через призму рішень судів за наслідками розгляду виборчих спорів / С.В. Кальченко // Вибори та демократія. - 2008. - № 1 (15). - С. 56-66.

2. Кальченко С.В. Аспекти відповідності європейським стандартам національних правових систем оскарження порушень виборчого законодавства та розгляду виборчих спорів судами в окремих державах / С.В. Кальченко // Вибори та демократія. - 2011. - № 1 (27). - С. 4-20.

3. Кальченко С.В. Структура та джерела європейських стандартів оскарження порушень законодавства про вибори / С.В. Кальченко // Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. - 2013. - Вип. 3 (19). - С. 154-158.

4. Кальченко С.В. Європейські стандарти оскарження порушень законодавства про вибори / С.В. Кальченко // Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. - 2013. - Вип. 4 (20). - С. 129-133.

5. Кальченко С.В. Понятие и источники европейских стандартов обжалования нарушений законодательства о выборах / С.В. Кальченко // Legea si Viata. - Aprilie, 2014. - Р. 98-101.

6. Кальченко С.В. Проблеми встановлення в судовому порядку фактів порушення законодавства про вибори народних депутатів / С.В. Кальченко // Вибори і референдуми в Україні: законодавче забезпечення, проблеми реалізації та шляхи вдосконалення : зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 13-15 лист. 2002 р. - К. : Нора-друк, 2003. - С. 263-274.