Адміністративно-правове регулювання надання державних послуг у сфері освіти в Україні

Визначено наявність слабкого взаємозв'язку між освітньою сферою і бізнесом. Бізнес є перепоною для впровадження перспективних розробок у навчальний процес, оскільки це питання недостатньо врегульоване з точки зору сучасного законодавства: відсутній чіткий механізм напрацювання інноваційного потенціалу в державі.

4. З'ясування адміністративно-правових засад формування системи надання державних послуг у сфері освіти сприяло аналізу понять «адміністративні послуги», «державні послуги», «електронні державні послуги», «публічні послуги», «соціальні послуги» та виокремленню ознак, які найбільш суттєво характеризують поняття «державні послуги». Це дозволило класифікувати державні послуги у сфері освіти на: а) державні та недержавні освітні послуги; б) загальнообов'язкові (основні) і додаткові професійно спрямовані освітні послуги; в) безкоштовні і платні освітні послуги; г) індивідуальні і колективні освітні послуги; д) тимчасові, регулярні і постійні освітні послуги.

5. На основі проведеного аналізу запропоновано під державним контролем за діяльністю навчальних закладів України розуміти комплекс здійснюваних заходів щодо спостереження, перевірки чи нагляду за дотриманням навчальними закладами незалежно від форм їх власності вимог (стандартів, правил) в галузі освіти, а також інших загальнообов'язкових вимог під час надання ними освітніх послуг, що здійснюється спеціально уповноваженими державними, громадськими та самоврядними (за умови делегування їм відповідних повноважень) органами, відповідно до їх компетенції.

6. Аналіз освітньої політики щодо формування системи надання державних послуг у сфері освіти дозволив з'ясувати її мету, завдання та принципи реалізації.

Реалізація вказаної політики відбувається поетапно з урахуванням Конституції України, законів, прийнятих Верховною Радою України, постанов Кабінету Міністрів України, указів Президента України, відомчих нормативних актів Міністерства освіти і науки України.

7. Розглянуто періоди становлення та розвитку законодавства, що регулює сферу освіти в Україні та запропоновано наступні її етапи, які є різними в часі і просторі та акумулюють у собі лише властиві їм тенденції розвитку на законодавчому, науково-теоретичному і практичному рівнях. Це: а) радянський період (1917-1991 рр.), що уособлює в собі керівну роль КПРС у сфері освіти, наявність адміністративно-командної системи, високий рівень централізації в управлінні освітою, ідеологічну «законсервованість» освіти, перепони в отриманні освіти для «ворогів народу» та інше; б) період утворення незалежної і суверенної України (1991 р.), суспільство якої прагне розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу. Важливим інструментом у реалізації цих прагнень громадян України є модернізація сфери освіти до світових стандартів на основі надання державою якісних послуг у сфері освіти.

8. З урахуванням реформ, що відбуваються у сфері освіти охарактеризовано роль суб'єктів з надання державних послуг, акцентовано увагу на виконання ними функцій у сфері: управління освітою; організації та забезпечення навчального процесу; організації та проведення наукових досліджень.

На основі узагальнених критеріїв запропонована така класифікація суб'єктів з надання державних послуг у сфері освіти. До їх переліку входять: Кабінет Міністрів України; спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі освіти і науки (МОН України); інші центральні органи виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади; органи влади Автономної Республіки Крим (МОН АРК); органи місцевого самоврядування; навчальні заклади; органи громадського самоврядування.

9. Для поліпшення ефективного надання державних послуг у сфері освіти доречно скористатися узагальненим досвідом низки країн Європи. При цьому слід звернути увагу на те, що:

- органи державної влади і управління, як і органи влади на місцях в країнах Європи, є учасниками глобальних змін з одного боку в соціальній сфері, а з іншого - в економічній. Це позначається на більш вимогливому ставленні людей до якості надання послуг у сфері освіти;

- професіоналізм представників органів освіти країн Європи є свідченням високої якості освітніх послуг, які надаються органами освіти населенню, а також ознакою реальної реалізації права громадян цих країн на освіту;

- ефективна діяльність органів освіти країн Європи в частині надання освітніх послуг побудована на сучасному інформаційному забезпеченні потреб громадян у послугах, а також інформованості громадян про освітні послуги, порядок та умови їх отримання;

- дотримання у діяльності органів освіти стандартів вищої освіти є основою якості вищої освіти і професійної підготовки, а також оцінкою діяльності суб'єктів, які надають послуги у сфері освіти;

- модернізація діяльності органів освіти в країнах Європи передбачає поглиблення демократизації у сфері освіти, довіру громадян до суб'єктів, які надають державні послуги, подальше впровадження в діяльність вищих навчальних закладів інститутів автономності та самостійності, залучення громадськості й студентів до управління навчальним закладом.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Дніпров О.С. Послуга як різновид діяльності органів державної влади та управління / О.С. Дніпров // Митна справа. - 2013. - №2 (86). - Ч. 2. - Кн. 2. - С. 204-208.

2. Дніпров О.С. Історико-правовий аспект формування і розвитку освіти в Україні / О.С. Дніпров // Митна справа. - 2012. - №6 (84). - Ч.2. -Кн.1. - С. 39-44.

3. Дніпров О.С. Право громадян на освіту в конституційних правових актах України / О.С. Дніпров // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. - 2013. - № 21. - Ч.2. - Т.2. - С. 150-152.

4. Дніпров О.С. Іноземний досвід надання освітніх послуг: приклад Франції / О.С. Дніпров // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. - 2013. - № 22. - Ч. І. - Т.2. - С. 192-195.

5. Днепров А.С. Формирование системы образовательных услуг в эпоху глобализации // Современные проблемы науки и образования. - 2013. - № 6; URL: http://www.science-education.ru/113-10733.

6. Дніпров О.С. Принципи державних послуг у сфері освіти / О.С. Дніпров // Збірник матеріалів VI міжнародної науково-практичної конференції «Управління в освіті», (Львів 18-19 квітня 2013р.) / відп. ред. Л.Д. Кизименко. - Львів: Видавництво «Тріада Плюс», 2013. - С. 272-275.

7. Дніпров О.С. Особливості ринку освітніх послуг / О.С. Дніпров // Матеріали доповідей та статей Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні питання юридичної науки» (Львів, 26 квітня 2013р.) - Львівський інституту Міжрегіональної академії управління персоналом, 2013 - С. 36-38.

8. Забезпечення якості освіти в контексті захисту прав людини // Збірник тез учасників ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Захист прав і свобод людини і громадянина в умовах формування правової держави» ( м. Львів 12 червня2013р.) / НУ «Львівська політехніка». - Львів, 2013. - С. 321-323.

9. Дніпров О.С. Класифікація освітніх послуг / О.С. Дніпров // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Методологія публічного та приватного права: сучасний стан та перспективи розвитку»: (м. Одеса, Україна, 1-2 листопада 2013 р.) - Одеса: ГО «Причорноморська фундація права», 2013.- Ч. ІІ - 128 с. С. 46-49.

10. Дніпров О.С. Проблеми і перспективи удосконалення державного управління гуманітарною сферою в Україні / О.С. Дніпров // Матеріали науково-практичної конференції «Соціально-правові реформи в незалежній Україні: досягнення, проблеми, перспективи» ( Київ. 21 серпня 2009р.). - К.: Інститут законодавства, 2009. - С. 265-269.

11. Законодавча діяльність Верховної Ради України V та VІ скликань: пріоритети, досвід парламентської практики, актуальні проблеми / Загальна редакція В.М. Литвина. - К.: Парламентське видавництво, 2009. - 656 с. (у співавторстві)

12. Публічна адміністрація в Україні: становлення та розвиток. - Київ: Секретаріат Кабінету Міністрів України, 2010. - 236 с. (у співавторстві, авт. підрозділ 2.2.).

Размещено на Allbest.ru