Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

"Запорізький національний університет"

Міністерства освіти і науки України

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Запоріжжя - 2015

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Запорізькому національному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор юридичних наук, професор Негодченко Олександр Володимирович, Вищий навчальний приватний заклад "Дніпропетровський гуманітарний університет", ректор;

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, доцент Мінка Тетяна Павлівна, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, начальник кафедри адміністративного права, процесу та адміністративної діяльності ОВС;

кандидат юридичних наук, доцент Золотарьова Наталія Іванівна, Національна академія внутрішніх справ, професор кафедри адміністративної діяльності.

Захист відбудеться "23" червня 2015 року о "1300" годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.051.07 Запорізького національного університету за адресою: 69600, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 74, корп. 5, кім. 202-б.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Запорізького національного університету (м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66-а, корп. 2, кім. 101).

Автореферат розісланий "22" травня 2015 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради П.С. Лютіков

Анотації

Глуховеря В.А. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про інформацію з обмеженим доступом. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Запорізький національний університет, Запоріжжя, 2015. адміністративний правовий інформаційний

Дисертація присвячена дослідженню сучасного стану адміністративно-правового регулювання інформаційних та адміністративних відносин щодо використання інформації з обмеженим доступом. Визначається коло відносин, що виникають у процесі обігу інформації з обмеженим доступом в інформаційній сфері суб'єктів владних повноважень. Формулюються авторські поняття адміністративно-правових відносин у сфері обігу інформації з обмеженим доступом; інформаційної сфери використання інформації з обмеженим доступом, що підлягає адміністративному регулюванню; системи інформації з обмеженим доступом; режиму персональних даних; адміністративного інформаційного порушення законодавства про інформацію з обмеженим доступом. Проаналізовано особливості об'єкту, суб'єкту, об'єктивної сторони та суб'єктивної сторони основних складів адміністративних правопорушень законодавства про інформацію з обмеженим доступом.

Обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення адміністративного деліктного законодавства та запропоновано нові склади адміністративних правопорушень, що посягають на різні види інформації з обмеженим доступом. Результати дослідження покладені в основу підготовлених законопроектів щодо встановлення відповідальності за порушення законодавства про інформацію з обмеженим доступом.

Ключові слова: адміністративна відповідальність, адміністративне правопорушення, інформаційне правопорушення, інформація з обмеженим доступом, конфіденційна інформація, службова інформація, таємниця.

Глуховеря В.А. Административная ответственность за нарушение законодательства об информации с ограниченным доступом. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право; финансовое право; информационное право. - Запорожский национальный университет, Запорожье, 2015.

Диссертация посвящена исследованию современного состояния административно-правового регулирования информационных и административных отношений по использованию информации с ограниченным доступом. Рассматривается порядок обеспечения права на информацию с ограниченным доступом субъектов властных полномочий, физических и юридических лиц. Определяется круг отношений, возникающих в процессе обращения информации с ограниченным доступом в информационной сфере субъектов властных полномочий. Формулируются авторские понятия административно-правовых отношений в сфере оборота информации с ограниченным доступом; информационной сферы использования информации с ограниченным доступом, подлежащей административному регулированию; системы информации с ограниченным доступом; режима персональных данных; административного информационного нарушения законодательства об информации с ограниченным доступом. Исследуются международное и иностранное законодательство, а также практика защиты информации с ограниченным доступом, излагаются предложения по совершенствованию отечественного законодательства об информации с ограниченным доступом. Предлагаются механизмы административно-правовой защиты за счет законодательного определения понятий различных видов профессиональных тайн, конкретизации правил их использования и закрепления административной ответственности за нарушение их режимов. Рассмотрен механизм обеспечения режима информации с ограниченным доступом, определены общие черты режимов ограничения доступа к информации. Изучены вопросы использования договора как регулятора информационных отношений за счет отнесения к нему соглашения о передаче информации с ограниченным доступом. Разработаны научно обоснованные предложения по совершенствованию механизма правового регулирования оборота информации с ограниченным доступом.

Исследованы научные подходы к содержанию административно-правового регулирования использования, хранения, передачи, уничтожения информации с ограниченным доступом. Сформулировано понятие административного информационного правонарушения, рассмотрены его состав и признаки. Проанализированы особенности объекта, субъекта, объективной стороны и субъективной стороны основных составов административных правонарушений, нарушающих законодательство об информации с ограниченным доступом. Проведена классификация нарушений информации с ограниченным доступом по таким критериям: востребованность на практике, видовой и непосредственный объект этих правонарушений, применяемые санкции, субъекты совершения и т.д.

Разработана концепция нематериального предмета административных информационных правонарушений, которым является информация с ограниченным доступом. В работе рассмотрен иностранный опыт правового регулирования деятельности государственных органов относительно привлечения лиц, виновных в нарушении законодательства об информации с ограниченным доступом, к административной ответственности. Освещены возможные пути совершенствования административного деликтного законодательства, и предложены новые составы административных правонарушений, посягающих на различные виды информации с ограниченным доступом. Разработаны предложения по внесению изменений в информационное законодательство Украины с целью законодательной фиксации понятий тайны усыновления, медицинской тайны, тайны переписки и т.д. Обоснованы предложения об изменении статей в Кодексе об административных правонарушениях, регулирующих использование информации с ограниченным доступом в самом производстве по делу.

Ключевые слова: административная ответственность, административное правонарушение, информационное правонарушение, информация с ограниченным доступом, конфиденциальная информация, служебная информация, тайна.

Gluhoverya V. A. Administrative responsibility for violation of legislation on information with restricted access. - Manuscript.

Thesis for earning a candidate's degree in legal sciences with a specialization in 12.00.07 - administrative law and process; financial law; informational law. - Zaporizhzhia National University, Ukraine, Zaporizhzhia, 2015.

This research focuses on the current state of administrative and legal regulation of information and administrative relations on the use of classified information. Determine the range of relations arising in the circulation of classified information in the information area of government agencies. Copyright formulated the concept of administrative legal relations in the sphere of circulation of classified information; information scope of classified information subject to administrative regulation; system of classified information; mode of personal data information concept of administrative violations of legislation on undisclosed information. The features of the object, the subject, and the objective of the subjective side main components of administrative offenses that violate the law on classified information.

Suggestions for improving administrative tort law and proposed new formulations of administrative offenses, encroaching on the different types of restricted information. Results of the study as a basis prepared draft laws to establish responsibility for violation of legislation on undisclosed information.

Key words: administrative liability, administrative offense, offense information, information with limited access, confidential information, proprietary information secret.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Становлення в Україні інформаційного суспільства пов'язано з підвищенням інтенсивності розвитку правових норм, що врегульовують інформаційні відносини. Пріоритет інформаційної свободи учасників суспільних відносин обмежується їх взаємними інформаційними інтересами, правами та обов'язками, що обумовлюють існування інституту інформації з обмеженим доступом. Збільшення кількості норм, що регулюють інформаційні відносини, призводить і до поширення фактів їх порушення у порівнянні з періодом правової неурегульованості інформаційної сфери. Щороку спостерігається збільшення кількості статей КУпАП, що передбачають адміністративну відповідальність за порушення інформаційного законодавства, в тому числі про інформацію з обмеженим доступом.

Статистичні показники кількості справ, які перебували у провадженні протягом 2010-2014 років, за статтями КУпАП, що передбачають адміністративну відповідальність за порушення режиму інформації з обмеженим доступом, демонструють тенденцію, за якою кількість справ за однією статтею 212-2 "Порушення законодавства про державну таємницю" КУпАП (у 2010 році - 1142, у 2011 році - 1119, у 2012 році - 1151, у 2013 році - 946, у 2014 році - 557) перевищує показники із застосування інших, наприклад таких як ст. 212-5 "Порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію" (у 2010 році - 209, у 2011 році - 168, у 2012 році - 81, у 2013 році - 106, у 2014 році - 45), ст. 188-39 "Порушення законодавства у сфері захисту персональних даних" (у 2013 році - 10, у 2014 році - 3), ст. 163-9 "Незаконне використання інсайдерської інформації" (кожного року по 1 справі), ст. 185-11 "Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист" (1 справа у 2012 році), у декілька разів. Це свідчить про те, що більшість норм КУпАП, які передбачають відповідальність за порушення законодавства про інформацію з обмеженим доступом, не відповідають потребам сучасного інформаційного суспільства України та підлягають удосконаленню.

Напрями зовнішньої інтеграційної політики України свідчать про вимогу світового інформаційного суспільства до врівноваження у вітчизняному інформаційному законодавстві правового захисту на рівних засадах інформації з обмеженим доступом суб'єктів як публічного, так і приватного права. Сучасне адміністративно-деліктне законодавство не передбачає механізмів захисту адвокатської, нотаріальної, банківської, лікарської таємниць, таємниці усиновлення, спілкування, нарадчої кімнати тощо, на відміну від кримінального законодавства.

Засади правового регулювання інформаційних відносин у своїх роботах досліджували такі науковці, як: І.В. Арістова, І.Л. Бачило, Ю.П. Бурило, Д.П. Василенко, В.Д. Гавловський, М.С. Демкова, Н.І. Золотарьова, Т.О. Коломоєць, Т.А. Костецька, О.В. Кохановська, В.І. Маслак, Т.П. Мінка, О.В. Негодченко, С.В. Петров, В.О. Серьогін, В.С. Цимбалюк.

Правові режими окремих видів інформації з обмеженим доступом вивчали такі вітчизняні та зарубіжні вчені: В.Ю. Артемов, В.Ю. Баскаков, К.І. Бєляков, І.Л. Близнюк, Г.О. Блінова, В.М. Брижко, Г.В. Виноградова, Д.О. Гетманцев, А.М. Гуз, О.А. Дмитренка, О.Д. Довгань, С.Л. Ємельянов, Т.В. Івченко, П.М. Клименко, Б.А. Кормич, П.Є. Короткова, О.О. Кулініч, В.А. Ліпкан, О.В. Логінов, Л.В. Малюги, А.І. Марущак, Ю.С. Піліпенко, Я.Д. Скиба, І. В. Смолькова, А.М. Чернобай.

Названі вчені провели ґрунтовну роботу з дослідження правового регулювання суспільних відносин у сфері обігу інформації з обмеженим доступом, проте питання, які стосуються адміністративної відповідальності за порушення законодавства про інформацію з обмеженим доступом, не знайшли належного відображення в їхніх працях. Крім того, досі залишаються недослідженими проблемні моменти, пов'язані з визначенням місця порушень законодавства про інформацію з обмеженим доступом у системі адміністративних інформаційних правопорушень, їх особливих ознак та елементів складу, а також підстав та порядку притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення таких правопорушень.

Наведене обумовлює актуальність теми дисертаційної роботи й свідчить про необхідність розробки комплексної характеристики адміністративної відповідальності за порушення законодавства про інформацію з обмеженим доступом і надання обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення норм, які регламентують її застосування.

Зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу проведено відповідно до положень Закону України "Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки" від 9 січня 2007 року, Постанови Верховної Ради України "Про Програму діяльності Кабінету Міністрів України" від 11 грудня 2014 року, Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні від 15 травня 2013 року, Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року від 30 листопада 2011 року, а також Пріоритетних напрямків розвитку правової науки на 2011-2015 роки, рекомендованих Постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 24 вересня 2010 року, зі змінами від 5 березня 2012 року.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в тому, щоб на основі системного аналізу положень теорії адміністративного та інформаційного права, чинного законодавства й практики його застосування визначити особливості адміністративної відповідальності за порушення законодавства про інформацію з обмеженим доступом та, спираючись на це, надати науково обґрунтовані пропозиції й рекомендації щодо вдосконалення норм, які передбачають підстави та порядок притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення цих правопорушень.

Для досягнення поставленої мети в дисертації вирішуються такі основні задачі:

- вивчити історію становлення законодавства про інформацію з обмеженим доступом у незалежній Україні;

- визначити адміністративно-правові відносини у сфері обігу інформації з обмеженим доступом в Україні та дати характеристику їх видів;

- розглянути систему інформації з обмеженим доступом як об'єкт адміністративно-правової охорони;

- установити місце адміністративної відповідальності в механізмі забезпечення режиму інформації з обмеженим доступом;

- розкрити зміст поняття, ознаки, особливості складу адміністративних правопорушень, що посягають на режим інформації з обмеженим доступом, та виокремити їх види;

- висвітлити особливості провадження у справах про адміністративні правопорушення, що посягають на режим інформації з обмеженим доступом;

- вивчити зарубіжний досвід адміністративно-правового регулювання захисту інформації з обмеженим доступом;

- сформулювати пропозиції з удосконалення законодавства про адміністративну відповідальність за порушення законодавства про інформацію з обмеженим доступом.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини щодо забезпечення режимів інформації з обмеженим доступом.

Предмет дослідження становить адміністративна відповідальність за порушення законодавства України про інформацію з обмеженим доступом.

Методи дослідження. У роботі використовуються як загальнонаукові методи пізнання об'єктивної дійсності, що базуються на діалектичному підході до об'єкта, який досліджується, так і окремі спеціальні методи наукового пізнання. За допомогою логіко-семантичного методу й методу сходження від абстрактного до конкретного поглиблено понятійний апарат (пiдроздiли 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2). Застосування порівняльно-правового методу дало змогу проаналізувати зарубіжний досвід правового регулювання та захисту суспільних відносин у сфері обігу інформації з обмеженим доступом (пiдроздiл 3.2). Методи класифікації i групування використовувалися для дослідження принципів використання інформації з обмеженим доступом суб'єктами владних повноважень, видів такої інформації, класифікації порушень законодавства про інформацію з обмеженим доступом (пiдроздiли 1.1, 1.2, 2.1). Формально-правовий і діалектичний методи застосовані при з'ясуванні місця адміністративної відповідальності в механізмі забезпечення режиму інформації з обмеженим доступом (підрозділ 1.3). За допомогою методів аналізу й синтезу розглянуто підстави та порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення, що посягають на режим інформації з обмеженим доступом (підрозділ 3.1). Шляхом використання статистичного методу виявлені основні тенденції та недоліки практики застосування статей КУпАП, що передбачають відповідальність за порушення режиму інформації з обмеженим доступом (пiдроздiл 2.1, 2.2, 2.3). Метод документального аналізу застосовано під час опрацювання відповідних нормативно-правових актів та розроблення наукових рекомендацій щодо вдосконалення норм, що передбачають адміністративну відповідальність за порушення законодавства про інформацію з обмеженим доступом (підрозділ 3.3).

Нормативною основою дослідження є Конституція України, чинне адміністративне та інформаційне законодавство, окремі нормативно-правові акти інших галузей права, норми яких регулюють правові режими інформації з обмеженим доступом, підстави та порядок притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про інформацію з обмеженим доступом, а також відповідні проекти нормативно-правових актів.

У роботі досліджувалось законодавство про інформацію з обмеженим доступом Європейського Союзу (далі - ЄС), Організації Північноатлантичного договору (далі - ООН), їх країн-членів та інших держав.

Емпіричною базою дослідження є результати опрацювання статистичних даних щодо розгляду справ про притягнення до адміністративної відповідальності осіб, що вчинили правопорушення в інформаційній сфері з 2010 по 2014 рік, та вивчення 345 справ про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, що посягають на режим інформації з обмеженим доступом, передбачених КУпАП, за 2011-2015 роки, політико-правова публіцистика, довідкові видання.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших системних досліджень адміністративної відповідальності за порушення законодавства про інформацію з обмеженим доступом, і визначається сучасною постановкою проблеми, застосуванням відповідного теоретико-методологічного апарату й вивченням практики реалізації норм чинного адміністративного законодавства щодо притягнення до адміністративної відповідальності осіб, що порушують законодавство про інформацію з обмеженим доступом.

У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень і висновків, що мають важливе теоретичне й практичне значення і запропоновані особисто здобувачем. Основні з них такі:

уперше:

- визначено адміністративно-правові відносини у сфері обігу інформації з обмеженим доступом як інформаційні відносини державного управління та державного регулювання діяльності суб'єктів владних повноважень як володільців, користувачів та розпорядників цінних відомостей, доступ до яких обмежений відповідно до чинного законодавства та з метою забезпечення інформаційної безпеки;

- визначено адміністративне інформаційне правопорушення, що посягає на режим інформації з обмеженим доступом (порушення законодавства про інформацію з обмеженим доступом) як карану, протиправну, винну дію чи бездіяльність, яка посягає на інформаційні права фізичних та юридичних осіб, пов'язані зі збереженням у таємниці особливо цінної для них інформації, що задовольняє їх інформаційні потреби;

- визначено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про інформацію з обмеженим доступом як передбачену санкціями адміністративно-правових норм форму негативного реагування з боку уповноважених органів на дії посадових осіб та громадян, які були спрямовані на порушення законодавства про інформацію з обмеженим доступом, із застосуванням заходів адміністративного впливу з додержанням встановлених законом процедур;

удосконалено:

- зміст поняття "режим інформації з обмеженим доступом", запропоновано розуміти його як нормативно встановлену сукупність правил, що регулюють інформаційні відносини між власниками, користувачами цієї інформації та третіми особами, визначають умови доступу та порядок обробки даних на засадах законності, добровільності, строковості, забезпечення безпеки, цільового характеру використання шляхом імперативно-диспозитивного методу правового впливу;

- наукові положення щодо ознак адміністративного інформаційного правопорушення, що посягає на режим інформації з обмеженим доступом, шляхом доповнення їх предметом правопорушення нематеріального характеру, а саме цінною інформацією, до якої обмежено доступ;

- наукові положення щодо класифікації адміністративних правопорушень, що посягають на режим інформації з обмеженим доступом, за такими критеріями, як: видовий та безпосередній об'єкти; характер застосовуваних санкцій; затребуваність практикою відповідних норм; наявність кримінальної відповідальності за такі правопорушення за умови підвищення рівня їх суспільної небезпеки;

дістали подальшого розвитку:

- характеристика історичних етапів становлення законодавства про інформацію з обмеженим доступом: виокремлено п'ять основних періодів із часу проголошення незалежності України, що визначались ключовими змінами в системі інформаційних відносин;

- пропозиції про внесення змін до КУпАП щодо заходів забезпечення режимів інформації з обмеженим доступом під час розгляду відповідних справ шляхом запровадження: можливості проведення закритих слухань справ, особливого порядку використання доказів, що містять інформацію з обмеженим доступом, запровадження заборони опитування учасників провадження з питань, що складають інформацію з обмеженим доступом;

- пропозиції до адміністративного деліктного законодавства щодо підстав притягнення до адміністративної відповідальності за порушення режиму таємниці усиновлення, кореспонденції, вчинення нотаріальних дій, нарадчої кімнати, сповіді; медичної, банківської, адвокатської таємниці.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес і можуть бути використані у:

- науково-дослідній сфері - для подальшого розроблення теоретико-правових питань удосконалення норм адміністративного деліктного права, що передбачають відповідальність за порушення законодавства про інформацію з обмеженим доступом (акт впровадження Дніпропетровського гуманітарного університету № 89 від 23.12.2014);

- правотворчій діяльності - для внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів, які визначають підстави та порядок притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про інформацію з обмеженим доступом (лист комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики № 17-10/199 від 12.05.2015);

- правозастосовній сфері - для поліпшення практичної діяльності суб'єктів владних повноважень, що здійснюють адміністративно-правовий захист суспільних відносин у сфері обігу інформації з обмеженим доступом (акт впровадження Головного управління МВС України у Дніпропетровській області від 27.04.2015);

- навчальному процесі - під час підготовки підручників, навчальних посібників і проведення занять із дисциплін "Адміністративне право України", "Інформаційне право", "Фінансове право". Значна частина матеріалів дослідження вже використовується в проведенні практичних і семінарських занять із зазначених дисциплін (акт впровадження Запорізького національного університету від 10.10.2014).

Особистий внесок здобувача. Дисертація виконана автором самостійно з використанням останніх досягнень теоретиків юридичної науки та практиків юриспруденції у сфері адміністративного та інформаційного права. Усі сформульовані в дисертації положення та висновки ґрунтуються на особистих теоретичних та практичних дослідженнях автора. У співавторстві здобувачем написано статтю "Адміністративна відповідальність за протиправні посягання на інформацію з обмеженим доступом у сфері господарювання". У дисертаційній роботі не використовувались ідеї та розробки, які належать співавторам.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертаційної роботи були оприлюднені на 6 науково-практичних конференціях, у тому числі міжнародних: "Право, держава та громадянське суспільство в умовах системних реформ на шляху до євроінтеграції" (м. Дніпропетровськ, 2014 р.), "Чинники розвитку юридичної науки у ХХІ столітті" (м. Дніпропетровськ, 2014 р.), "Теоретичні проблеми правового регулювання суспільних відносин" (м. Харків, 2015 р.), "Шості економіко-правові дискусії" (м. Львів, 2015 р.), "Адміністративне право та процес України: пріоритетні напрями розвитку в умовах демократизації" (м. Запоріжжя, 2015 р.), "Правоосвітницька діяльність юридичних клінік на базі вищих навчальних закладів" (м. Дніпропетровськ, 2015 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено у 6 наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визначені як фахові з юридичних дисциплін, у тому числі в одному зарубіжному науковому виданні, а також у 6 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять дев'ять підрозділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 205 сторінок. Список використаних джерел налічує 488 найменувань і займає 46 сторінок.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, висвітлено ступінь її наукової розробленості, зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами, визначено мету, задачі, об'єкт і предмет дослідження, охарактеризовано його методологію та емпіричну базу, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, наведено відомості щодо апробації, особистого внеску здобувача, публікацій, структури та обсягу роботи.

Розділ 1 "Адміністративно-правове забезпечення режиму інформації з обмеженим доступом" складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1 "Ґенеза розвитку інформаційних відносин та законодавства України про інформацію з обмеженим доступом" охарактеризовано регулятивні, охоронні, матеріальні, процесуальні, вертикальні та горизонтальні інформаційні відносини, що виникають у зв'язку з використанням інформації з обмеженим доступом. Сформульовано авторське визначення адміністративно-правових відносин у сфері обігу інформації з обмеженим доступом, розглянуто їх елементи.

Визначено законодавство про інформацію з обмеженим доступом як сукупність нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини з приводу дотримання режимів інформації з обмеженим доступом. Запропоновано сім груп нормативно-правових актів, що складають систему законодавства України про інформацію з обмеженим доступом, виділених за комплексними критеріями, що враховують ієрархію законодавства, систему інформації з обмеженим доступом, структуру суспільних відносин у сфері її обігу та елементи механізму забезпечення режиму інформації з обмеженим доступом.

Виокремлено п'ять основних етапів становлення законодавства про інформацію з обмеженим доступом із часу оголошення незалежності України.

У підрозділі 1.2 "Система інформації з обмеженим доступом як об'єкт адміністративно-правової охорони та захисту" запропоновано класифікацію інформації з обмеженим доступом за юридичними властивостями, строками, місцем виникнення, змістом, методом отримання, роллю в процесі управління, формою відображення, характером носіїв, стабільністю, напрямом руху, способом відображення, способом обробки, можливістю використання, формами подання тощо. Основними критеріями поділу інформації на види за режимом доступу визначено сферу її використання та об'єкт, відомості про який вона містить. Основною причиною встановлення режиму обмеження доступу до інформації є її цінність. Розглянуто зміст цінності інформації.

Виявлено, що основними видами інформації з обмеженим доступом, за які передбачена адміністративна відповідальність у КУпАП, є державна, комерційна таємниці, інсайдерська інформація, інформація на фондовому ринку, персональні дані, службова інформація, відомості про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист, конфіденційна статистична інформація. З'ясовано, що окремі види інформації з обмеженим доступом можуть змінювати свій режим із конфіденційного на таємний та навпаки.

У підрозділі 1.3 "Адміністративна відповідальність у механізмі забезпечення режиму інформації з обмеженим доступом" визначено механізм адміністративно-правового забезпечення режиму інформації з обмеженим доступом. З'ясовано основні ознаки режиму інформації з обмеженим доступом та види протиправних посягань на нього.

Розглянуто правові підстави притягнення до адміністративної відповідальності за порушення режиму інформації з обмеженим доступом. Проведено порівняльну характеристику адміністративної, фінансової, дисциплінарної, інформаційної відповідальності за порушення законодавства про інформацію з обмеженим доступом.

Проаналізовано види санкцій, що найчастіше застосовують за порушення законодавства про інформацію з обмеженим доступом. З'ясовано, що санкції окремих статей КУпАП, що передбачають адміністративну відповідальність за порушення режимів інформації з обмеженим доступом, установлюють неприпустимо широкі мінімальні та максимальні межі штрафних санкцій за порушення одних і тих самих правил забезпечення режимів інформації з обмеженим доступом, зокрема, у ст.ст. 163-5, 163-11, 166-9, 195-5, 188-7,

188-39. Зроблено висновок про те, що санкції зазначених статей повинні бути переглянуті та мають бути напрацьовані методичні рекомендації і критерії застосування штрафних санкцій у широких межах.

Розділ 2 "Загально-правова характеристика адміністративних порушень законодавства про інформацію з обмеженим доступом" складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 2.1 "Поняття, ознаки та види адміністративних правопорушень, що посягають на режим інформації з обмеженим доступом" з'ясовано, що 25 статей КУпАП передбачають відповідальність за порушення законодавства про інформацію з обмеженим доступом. Проведено класифікацію правопорушень, що посягають на режим інформації з обмеженим доступом, за критеріями: 1) спеціалізації норми щодо захисту конкретного виду режиму інформації з обмеженим доступом: 1.1) передбачені конкретно спеціалізованими нормами: 212-2 та 212-5, 1.2) передбачені нормами, що захищають суспільні відносини, об'єднані групою інформації з обмеженим доступом: 184-2, 41-3, 163-5, 166-4, 63-11, 166-9, 186-3, 1.3) передбачені нормами, що передбачають відповідальність за порушення елементів режиму усіх видів інформації з обмеженим доступом: 212-3, 91-4, 188-31, 172-8, 82-3, 188-7, 195-5, 212-6; 2) затребуваності практикою норм, що передбачають відповідальність за досліджувані правопорушення: 2.1) поширені: передбачені ст.ст. 212-2, 212-5, 186-3, 91-4, 2.2) обмеженого використання: 82-3, 163-11, 166-9, 172-8, 188-7, 195-5, 212-6, 2.3) не затребувані практикою: 41-3, 163-5, 163-9, 164-3, 166-4, 184-2; 3) за характером стягнення: 3.1) майнові: усі правопорушення, що посягають на режим інформації з обмеженим доступом, відповідальність за які передбачена КУпАП, 2) організаційні: відповідно до ст.ст. 195-5 та 212-6 КУпАП застосовується конфіскація предмета правопорушення, 3) особисті: не належать до жодних з досліджуваних видів правопорушень.

Визначено ознаки та поняття адміністративного інформаційного правопорушення, що посягає на режим інформації з обмеженим доступом.

У підрозділі 2.2 "Об'єктивна сторона та об'єкт адміністративних порушень законодавства про інформацію з обмеженим доступом" з'ясовано, що родовим об'єктом порушень законодавства про інформацію з обмеженим доступом є суспільні відносини, визначені адміністративно-правовим режимом інформації з обмеженим доступом, а видовими об'єктами є суспільні відносини, пов'язані із забезпеченням адміністративно-правового режиму конфіденційної інформації, режиму таємної інформації, режиму службової інформації. Проведено класифікацію порушень режиму інформації з обмеженим доступом за безпосереднім об'єктом правопорушення. Перша група - це правопорушення, в яких режим інформації з обмеженим доступом є безпосереднім об'єктом, до цієї групи належать такі правопорушення, відповідальність за які передбачена статтями КУпАП чи окремими їх частинами: 1) ст. 163-9; 2) ст. 163-10; 3) ч. 3 ст. 164-3; 4) ч. 3 ст. 186-3; 5) ст. 188-31; 6) ст. 188-39; 7) 212-2; ч.2, ч.3, ч.7; 8) ст. 212-3; 9) ст. 212-5; 10) ч. 3 ст. 212-6. Друга група правопорушень посягає на режим інформації з обмеженим доступом як на додатковий безпосередній об'єкт, відповідальність за них передбачена такими статтями КУпАП: 1) 41-3; 2) 82-3; 3) 91-4; 4) 92-1; 5) 163-5; 6) 163-11; 7) 166-4; 8) 166-9; 9) 172-8; 10) 184-2; 11)185-11; 12) 188-7; 13) 188-32; 14) 195-5; 15) 211-6.

Встановлено, що предметом порушень законодавства про інформацію з обмеженим доступом у 86 % випадків є інформація з обмеженим доступом, у решті випадків - її матеріальні носії. Об'єктивна сторона цих правопорушень проявляється через недотримання правил створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони та захисту інформації з обмеженим доступом, а також у формі протиправної бездіяльності (74 % випадків) та діях, що порушують відповідний режим інформації (26 % справ). Місцем вчинення правопорушення є переважно місце роботи правопорушника (80 %). У 71 % справ ці правопорушення є триваючими. Формальний характер правопорушення є переважним (63 % справ); матеріальний характер, тобто правопорушенням завдається шкода у вигляді розголошення, створення реальної загрози чи передумов розголошення, витоку, порушення цілісності інформації з обмеженим доступом, має місце у 37 % випадків.

У підрозділі 2.3 "Суб'єкти та суб'єктивна сторона адміністративних порушень законодавства про інформацію з обмеженим доступом" розглянуто перспективи визнання юридичних осіб суб'єктами адміністративних інформаційних правопорушень, що посягають на режим інформації з обмеженим доступом.

Виявлено, що більшість порушень законодавства про інформацію з обмеженим доступом, за які передбачена адміністративна відповідальність, вчиняють спеціальні суб'єкти (91 % випадків). Серед них - державні службовці та службовці органів місцевого самоврядування 4-6 категорії, керівники, їх заступники, керівники відділів приватних підприємств та організацій, тобто особи, що обіймають, як правило, керівні посади високого рівня, вчиняють такі правопорушення (71 % справ).

З'ясовано, що особливістю цих правопорушень є складність визначення суб'єктивної сторони. Так у 48 % справ важко ідентифікувати за рішенням суду форму провини правопорушника, в інших випадках переважає прояв вини у формі необережності (27 %), і меншою мірою - умислу (17 %).

Розділ 3 "Провадження в справах щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про інформацію з обмеженим доступом та шляхи його вдосконалення" складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 3.1 "Особливості провадження у справах про адміністративні порушення законодавства про інформацію з обмеженим доступом" з'ясовано повноваження держаних органів щодо складення протоколів та розгляду справ про порушення законодавства про інформацію з обмеженим доступом. До таких суб'єктів належать: уповноважені на те посадові особи Національної комісії із цінних паперів та фондового ринку; органів внутрішніх справ; органів Антимонопольного комітету України; суб'єктів державного фінансового моніторингу; прокуратури; Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; голова, заступник голови Вищої ради юстиції; уповноважені особи секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; органів Служби безпеки України.

З'ясовано, що КУпАП не врегульовує забезпечення конфіденційності та таємності інформації, що є предметом розгляду у цих справах, не передбачає можливості проведення закритих слухань справ, не визначає порядок використання доказів, що містять інформацію з обмеженим доступом, та не забороняє опитувати учасників провадження з питань, що складають інформацію з обмеженим доступом. У зв'язку із цим були розроблені відповідні пропозиції щодо внесення змін до ст. 249 КУпАП.

У підрозділі 3.2 "Іноземний досвід правового регулювання захисту інформації з обмеженим доступом" розглянуто засади правового регулювання використання інформації з обмеженим доступом у законодавстві ЄС та ООН, Австралійського Союзу, Нідерландів, Канади, Естонської, Італійської, Латвійської, Литовської, Словацької, Угорської, Чеської, Австрійської Республік, Королівства Іспанія, Швейцарської конфедерації, Нової Зеландії, Сполучених Штатів Америки, Федеративної Республіки Німеччина, Китайської Народної Республіки, Російської Федерації, Республік Словенія, Сербія, Індія, Ірландія, Польща, Казахстан, Білорусь. З'ясовано, що законодавство усіх перерахованих організацій та країн містить принципи забезпечення режиму інформації з обмеженим доступом, які реалізуються більшою чи меншою мірою в їх адміністративно-деліктному та процесуальному законодавстві.

Запропоновано зміни до вітчизняного законодавства про інформацію з обмеженим доступом на основі принципів ООН та ЄС щодо захисту інформації з обмеженим доступом.

У підрозділі 3.3 "Основні напрями вдосконалення законодавства про адміністративну відповідальність за правопорушення, що посягають на режим інформації з обмеженим доступом" розроблено пропозиції щодо внесення змін до деяких нормативно-правових актів щодо законодавчого закріплення визначень окремих видів таємниць. Запропоновано запровадити адміністративну відповідальність за порушення режимів професійних таємниць: адвокатської таємниці, таємниці нотаріальних дій, таємниці сповіді, а також за порушення режимів банківської таємниці, лікарської та медичної таємниці, таємниці усиновлення, таємниці кореспонденції та спілкування - шляхом внесення змін до ст. 212-5 КУпАП. Запропоновано зрівняти рівень адміністративно-правового захисту правових режимів професійних таємниць та службової інформації, запровадивши однакові санкції за вчинення відповідних правопорушень.

Відзначено необхідність урахування напрацьованих пропозицій при розробці Кодексу України про адміністративні проступки та Інформаційного кодексу України. Зроблено висновок про те, що через значну кількість статей, що передбачають адміністративну відповідальність за порушення законодавства про інформацію з обмеженим доступом їх необхідно об'єднати в окрему главу КУпАП.

Висновки

У результаті проведення наукового дослідження автором запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає в розробці комплексної характеристики адміністративної відповідальності за порушення законодавства про інформацію з обмеженим доступом і наданні обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення норм, які регулюють підстави та порядок притягнення до адміністративної відповідальності осіб за порушення законодавства про інформацію з обмеженим доступом. Сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вирішення зазначеного завдання:

1. Виокремлено п'ять основних етапів становлення законодавства про інформацію з обмеженим доступом: 1) жовтень 1992 року - травень 2004 року: закріплення у першій редакції Закону України "Про інформацію" основних понять у сфері обігу інформації з обмеженим доступом; 2) червень 2004 року - травень 2010 року: заміна терміна "конфіденціальна інформація" терміном "конфіденційна інформація" у новій редакції Закону України "Про інформацію"; виокремлено персональні дані як вид інформації з обмеженим доступом; 3) червень 2010 року - грудень 2010 року: прийняття Закону України "Про захист персональних даних", внесення у зв'язку із цим змін до законодавства; створення відповідної служби; 4) січень 2011 року - серпень 2014 року: прийняття Закону України "Про доступ до публічної інформації"; введення нового поняття "публічна інформація з обмеженим доступом"; розширення категорії "таємна інформація"; втрата чинності грифом "ДСК"; 5) вересень 2014 року: початок антитерористичної операції; зміна процедур отримання доступу до державної таємниці, формування реєстру волонтерів антитерористичної операції; підвищення значимості такого виду інформації з обмеженим доступом, як інформація про терористичний акт.

2. Сформульовано авторське визначення інформаційної сфери використання інформації з обмеженим доступом, що підлягає адміністративному регулюванню, як сукупності адміністративних відносин, що складаються у процесі інформаційної діяльності суб'єктів владних повноважень та їх взаємодії з іншими юридичними і фізичними особами, обумовлених необхідністю забезпечення ефективного державного регулювання і державного управління на засадах дотриманням інформаційних прав та інтересів усіх їх учасників.

3. Запропоновано під системою інформації з обмеженим доступом як об'єкта адміністративно-правової охорони розуміти сукупність логічно пов'язаних видів цінної інформації, що зберігається з метою задоволення інформаційних потреб її власника чи користувача, порядок використання якої визначений спеціальними правовими режимами.

4. Установлено, що адміністративна відповідальність виступає гарантійним елементом механізму забезпечення режиму інформації з обмеженим доступом, призначенням якого є примушення суб'єктів владних повноважень та громадян дотримуватися встановлених правил її використання.

5. Наголошено на специфічних ознаках адміністративних інформаційних правопорушень, що посягають на режим інформації з обмеженим доступом, визначених на підставі дослідження наукових теорій та вивчення 345 відповідних справ про притягнення до адміністративної відповідальності: 1) безпосередній об'єкт - конкретні суспільні відносини, пов'язані із забезпеченням адміністративно-правового режиму конфіденційної статистичної інформації, інформації про діяльність емітента, інформації на фондовому ринку, персональних даних, комерційної таємниці, державної таємниці, службової інформації, відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист тощо; 2) предмет - інформація з обмеженим доступом; 3) об'єктивна сторона - порушення правил здійснення основних видів інформаційної діяльності; 4) переважний елемент об'єктивної сторони - протиправна бездіяльність; 5) місце вчинення - робоче місце правопорушника; 6) триваючі; 7) переважно формальний характер; 8) спеціальний суб'єкт проступку.

6. Наведено авторську класифікацію інформаційних правопорушень, що посягають на режим інформації з обмеженим доступом, залежно від суб'єкта застосування адміністративних стягнень на такі, стягнення за які застосовуються судом (ст. 41-3; ст. 92-1; ст. 166-4; ст. 166-9; ст. 172-8; ст. 184-2; ст. 188-31; ст. 188-32; ст. 188-39; ст. 195-5; ст. 212-2; ст. 212-3; ст. 212-5; ст. 212-6) і делікти, відповідальність за які покладається органами виконавчої влади, що мають статус суб'єктів адміністративно-юрисдикційного провадження (ст. 82-3; ст. 91-4; ст. 163-5; ст. 163-9; ст. 163-10; ст. 163-11; ст. 186-3; ст. 188-7; ст. 211-6).

7. Запропоновано, враховуючи принципи ООН та ЄС щодо захисту інформації з обмеженим доступом, доповнити ст. 4 Закону України "Про доступ до публічної інформації" ч. 2, де зазначити основні засади використання інформації з обмеженим доступом у роботі суб'єктів владних повноважень: включення до державних баз даних інформації з обмеженим доступом суб'єктів приватного права тільки на підставі їх вільної письмової згоди; накопичення та використання інформації з обмеженим доступом здійснюється у не надмірному обсязі для точно визначених і законних цілей; оновлення та передача інформації з обмеженим доступом іншим суб'єктам владних повноважень на підставі вільної письмової згоди її власника чи законного користувача; термін зберігання інформації з обмеженим доступом обумовлюється метою її накопичення; забезпечення безперервного захисту інформації з обмеженим доступом, що виключає її випадкове або несанкціоноване руйнування, втрату, а також несанкціонований доступ до неї, зміну, блокування або передачу; відповідальність за порушення режиму інформації з обмеженим доступом та відшкодування завданої шкоди.

8. Запропоновано зміни до КУпАП:

- доповнити ст. 44 ч. 2 такого змісту: "Незаконне розголошення чи використання лікарської та медичної таємниці стосовно іншої особи - тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шістдесяти до ста шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.";

- доповнити ст. 51-2 після слів "раціоналізаторської пропозиції, сорту рослин тощо" словами: "а також ноу-хау";

- доповнити ст. 82-3 після слова "приховування" словами "встановлення режиму обмеження доступу";

- доповнити ст. 92-1 ч. 2 такого змісту: "Ті самі дії, вчинені з архівними документами, що містять інформацію з обмеженим доступом, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та накладення штрафу на посадових осіб - від семи до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.";

- доповнити ст. 163-10 після слів "Національного банку України або депозитарної установи порядку" словами "використання та розкриття інформації, що міститься у системі депозитарного обліку цінних паперів";

- викласти ч. 3 ст. 164-3 у такій редакції: "незаконне отримання, розголошення чи використання чужої комерційної таємниці - тягне за собою накладення штрафу від дев'яти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

- доповнити ст. 166-4 ч. 3 такого змісту: "Незаконне розголошення, передання, використання інформації з обмеженим доступом суб'єктів господарювання, що була передана до Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень, особою, якій ця інформація стала відома у зв'язку з її професійною або службовою діяльністю, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.";

- доповнити ст. 166-5 ч. 6 такого змісту: "Незаконне розголошення чи використання банківської таємниці без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у зв'язку з професійною або службовою діяльністю, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.";

- внести зміни до ст. 172-8:

а) доповнити ч. 1 ст. 172-8 після слів "з виконанням службових повноважень" словами "в тому числі таємниці нарадчої кімнати, таємниці спілкування, таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер";

б) доповнити ст. 172-8 ч. 2 такого змісту: "Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та позбавлення права обіймати посаду або займатися діяльністю, пов'язаною з використанням службової інформації.";

в) доповнити ст. 188-7 ч. 2 такого змісту: "незаконне передання, розголошення чи використання таємниці телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер, а також таємниці поштових відправлень та іншої інформації з обмеженим доступом посадовими особами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до ста шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.";