Адміністративно-правові засади контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Адміністративно-правові засади контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції в Україні

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Як свідчить аналіз сучасного стану розвитку економічних відносин в Україні, їм притаманні численні вади, які перешкоджають розвитку цивілізованої ринкової економіки, створюють передумови для поширення корупції, сприяють зниженню інвестиційної привабливості нашої держави. Це, зокрема, підтверджують міжнародні економічні рейтинги України. Так, Україна посідає 4-те місце у рейтингу журналу «Forbes» «10 найгірших економік світу» (після України 5-те місце у списку належить Ямайці, за нею іде Венесуела, Киргизстан, Свазіленд, Нікарагуа та Іран), за індексом економічної свободи 2015 року - 162-ге місце серед 179 країн (оцінка «невільна економіка»), за індексом конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму 2014-2015 років - 76-те місце серед 144, за індексом ведення бізнесу Світового банку 2015 року - 96-те місце серед 183.

Однією з причин такої ситуації є недостатній рівень розвитку конкуренції в нашій державі, що, зокрема, підтверджується зростанням цін, яке не може бути пояснено впливом інших факторів; підвищенням рівня концентрації товарних ринків та значною їх монополізацією тощо. За даними Антимонопольного комітету України, протягом останніх років на товарних ринках з обмеженими можливостями для розвитку конкуренції було реалізовано більш ніж 50% обсягу продукції, у тому числі на повністю монополізованих ринках - понад 7%, на ринках з домінуванням однієї компанії - майже 28%, на ринках з домінуванням кількох компаній - більш ніж 15%. Зростання показників, що характеризують рівень ринкової концентрації, останніми роками спостерігалося, зокрема, у добувній промисловості, будівництві, фінансовій діяльності, сфері охорони здоров'я.

Наведені дані свідчать про негативні тенденції у розвитку конкурентних відносин у нашій державі, завадити цьому мала б система державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції. Однак нормативно-правові акти у вказаній сфері мають численні прогалини, що не дає можливість ефективно здійснювати заходи з демонополізації та антимонопольного регулювання економіки, розвитку конкуренції та ринкової інфраструктури. Потрібно також вказати на недостатнє дослідження проблематики адміністративно-правового забезпечення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, що не дозволяє ефективно усувати наявні суперечності на шляху розвитку економічних відносин у нашій державі. Так, теоретико-правові питання забезпечення законності і дисципліни у сфері державного управління шляхом контролю та нагляду було детально проаналізовано у роботах В. Гаращука, однак, контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції не був окремим предметом його досліджень. У працях О. Пономарьова розглянуто адміністративно-правовий статус Антимонопольного комітету України, який забезпечує формування конкурентної політики в державі, та його структурних підрозділів, їх місце в системі органів державної влади, систему функцій та адміністративно-правових повноважень, проаналізовано практику правового регулювання і реалізації елементів указаного статусу, виділено основні форми взаємодії Антимонопольного комітету України з іншими державними органами та органами місцевого самоврядування. Разом з тим питання контролю розкрито ним фрагментарно, у контексті виконання інших завдань дослідження. С. Онищенко аналізує проблеми формування системи контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції в аспекті надання державної допомоги суб'єктам господарювання. Н. Борсук розглядає питання застосування адміністративного примусу у сфері захисту економічної конкуренції, його види та ознаки, принципи, на яких повинна ґрунтуватися діяльність Антимонопольного комітету України, пов'язана зі вжиттям заходів адміністративного примусу у сфері захисту економічної конкуренції, однак на контролі свою увагу не зосереджує. Така сама тенденція притаманна й іншим дослідженням, пов'язаним з проблемами контролю у сфері економічної конкуренції, що свідчить про важливість теоретичного осмислення цієї тематики в контексті науки адміністративного права.

Теоретичною базою дисертаційної роботи стали наукові розробки проблем контролю у системі державного управління взагалі і контролю у сфері економічної конкуренції зокрема таких вчених, як В. Авер'янов, О. Андрійко, О. Бакалінська, О. Бандурка, Д. Бахрах, О. Безух, Ю. Битяк, В. Білоус, Н. Борсук, Л. Воронова, В. Гаращук, І. Голосніченко, В. Горшеньов, Ю. Журик, Л. Касьяненко, О. Когут, Т. Коломоєць, В. Колпаков, О. Кузьменко, Є. Кубко, Д. Мулявка, С. Онищенко, О. Пономарьов, Л. Попов, О. Рябченко, Л. Савченко, М. Тищенко, П. Харченко, В. Шкарупа, І. Шуміло, В. Цвєтков та інших. Проте мета, напрями, види, форми та методи контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції в науці адміністративного права та адміністративного процесу розроблені на сьогодні недостатньо, що слугує підтвердженням актуальності обраної теми дисертаційної роботи.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконане відповідно до п. 1 розділу 3 Стратегії сталого розвитку «Україна-2020», затвердженої Указом Президента України від 12 січня 2015 року №5/2015, п. 6 «Механізми державного регулювання господарських відносин в Україні» розділу 3 Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2011-2015 роки, затверджених постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 24 вересня 2010 року №14-10, Концепції Загальнодержавної програми розвитку конкуренції на 2014-2024 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2012 року №690-р.

Тема дисертації затверджена Вченою радою Національного університету державної податкової служби України 23 травня 2013 року, протокол №10, та розглянута координаційним бюро Національної академії правових наук без зауважень.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягала в тому, щоб на підставі осмислення теоретичних праць та практики адміністративно-правового регулювання контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції визначити його сутність та особливості і надати науково обґрунтовані рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання контрольної діяльності у даній сфері. Поставлена мета зумовила необхідність у вирішенні таких завдань:

- визначити сутність поняття «контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції»;

- висвітлити особливості співвідношення між законодавством про захист економічної конкуренції, конкурентним правом та конкурентним законодавством;

- з'ясувати місце та роль адміністративно-правових норм у системі законодавства про захист економічної конкуренції;

- визначити мету, напрями та види контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції;

- охарактеризувати об'єкт та суб'єктів контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції;

- визначити форми, методи та принципи контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції;

- охарактеризувати контрольні провадження як елемент системи контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції;

- проаналізувати досвід держав-членів ЄС у сфері організації та здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції та виокремити напрями адаптації вітчизняного законодавства до європейського;

- розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення адміністративно-правового забезпечення контролю у сфері захисту економічної конкуренції в Україні;

- визначити зміст громадського контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції та розробити практичні рекомендації щодо його вдосконалення.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі організації та здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.

Предметом дослідження є адміністративно-правові засади контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції в Україні.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є сукупність методів і прийомів наукового пізнання, застосування яких зумовлено системним підходом, що дало змогу дослідити явища та процеси з урахуванням зв'язків, які виникають між структурними елементами контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат зазначеної проблематики (підрозділи 1.1-1.3, 2.1). Методи аналізу та синтезу дозволили проаналізувати особливості правового регулювання та практичного здійснення контрольної діяльності у досліджуваній сфері (підрозділи 2.1-2.4) і підготувати пропозиції щодо подолання наявних у ній проблем (підрозділи 3.2, 3.3). Компаративно-правовий метод допоміг дослідити досвід держав-членів Європейського Союзу в аналізованій сфері (підрозділ 3.1). Метод моделювання використовувався під час розробки пропозицій щодо вдосконалення законодавства у досліджуваній сфері (підрозділи 2.1-2.3, 3.2, 3.3).

Нормативну базу роботи становлять Конституція України, акти адміністративного, господарського, цивільного, фінансового законодавства, які регулюють здійснення контролю в економічній сфері, та практика їх застосування.

Інформаційну та емпіричну базу дослідження становлять статистичні огляди, звіти щодо діяльності Антимонопольного комітету України, довідкові видання, політико-правова публіцистика.

Наукова новизна одержаних результатів зумовлена тим, що дисертація є однією з перших робіт, у якій зроблено спробу створити цілісну концепцію здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, основними з яких є такі:

уперше:

- визначено поняття контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції як системний цілеспрямований вплив суб'єктів контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, що здійснюється шляхом спостереження і перевірки дотримання правових приписів, з метою усунення відхилень досягнення цілей конкурентної політики держави;

? виокремлено особливості контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції: 1) він є однією з функцій державного управління як цілеспрямованого впливу держави на суспільні відносини в економічній сфері та одночасно елементом конкурентної політики як комплексу цілеспрямованих державних заходів, що передбачають створення і захист конкурентного середовища, здійснення профілактики та безпосереднє припинення порушень конкурентного законодавства, сприяння розвитку добросовісної конкуренції на товарних ринках; 2) його призначення зумовлено сутністю державного управління економікою як владно-організуючої діяльності державних органів та їх посадових осіб з метою здійснення такого впливу на суб'єктів економічних відносин, який забезпечував би досягнення високого рівня реалізації задоволення їх прав, свобод та інтересів; 3) він дозволяє отримувати зворотний зв'язок від діяльності всіх гілок державної влади (законодавчої, виконавчої та судової), визначаючи ефективність конкурентної політики; 4) він має системний характер та являє собою сукупність заходів із спостереження та перевірки процесів, що виникають у сфері конкуренції, об'єднаних однією метою - усунення відхилень під час досягнення цілей конкурентної політики;

- сформульовано мету контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції як досягнення певного стану розвитку товарного ринку, за якого суб'єкти господарювання мають безперешкодний доступ до ринку та його ресурсів, спроможні виробляти товар певної якості, вільно встановлювати на нього справедливу ціну, а споживачі для задоволення власних потреб можуть свідомо вибирати між товарами кількох продавців;

- обґрунтовано доцільність реорганізації Антимонопольного комітету України в Антимонопольну інспекцію України;

удосконалено:

- розуміння ролі адміністративно-правових норм у системі законодавства про захист економічної конкуренції, яка полягає у втіленні управлінської волі держави, що передбачає створення конкурентного середовища і недопущення зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірних обмежень конкуренції та недобросовісної конкуренції;

- визначення поняття «суб'єкти контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції»;

- характеристику принципів контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції;

- визначення особливостей контрольних проваджень як елементу системи контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції;

- розуміння понять «конкурентне право» і «конкурентне законодавство» та їх співвідношення;

- обґрунтування структури поняття «конкурентне законодавство» за ознакою спрямованості, яка містить два елементи: законодавство про захист економічної конкуренції та законодавство про охорону економічної конкуренції;

дістали подальшого розвитку:

- напрями контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, до яких віднесено: державний захист конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель; обмеження монополізму та формування проконкурентної правосвідомості у підприємців, споживачів, представників органів публічної влади;

- характеристика видів контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції залежно від управлінської стадії;

- об'єкт та предмет контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції;

- пропозиції щодо доцільності вдосконалення форм громадського контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції;

- обґрунтування напрямів адаптації вітчизняного законодавства до європейського в частині організації та здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції;

? характеристика особливостей та стадій контрольних проваджень як елементу системи контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції;

- пропозиції щодо вдосконалення законодавства у досліджуваній сфері.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науковий, так і практичний інтерес, можуть бути використані та вже використовуються:

- у правотворчості - під час удосконалення законодавчих та підзаконних правових актів, якими регламентуються питання контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції (довідка про впровадження від 13 травня 2015 року №311-05/15);

- у науково-дослідній діяльності - як основа для подальшої розробки проблематики здійснення контролю в економічній сфері взагалі та у сфері захисту економічної конкуренції зокрема (акт впровадження від 30 квітня 2015 року);

- у навчальному процесі - при підготовці підручників та навчальних посібників, а також під час викладання дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративний процес», «Господарське право» (акт впровадження від 7 травня 2015 року №1389/0112);

- у правозастосовній діяльності - під час здійснення контрольних заходів у сфері захисту економічної конкуренції, під час оскарження рішень державних органів, прийнятих за результатами таких заходів.

Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані висновки та узагальнення було оприлюднено на п'яти міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Проблеми сучасного права» (15 квітня 2011 року, м. Чернігів); «Напрями удосконалення протидії правопорушенням у сфері господарської діяльності» (2-3 грудня 2011 року, м. Ірпінь); «Внутрішні та зовнішні загрози національній безпеці держави» (2 квітня 2013 року, м. Київ); «Сучасні проблеми фінансового моніторингу» (4-5 квітня 2013 року, м. Ірпінь); «Реформування правоохоронної системи України» (20 червня 2014 року, м. Київ).

Публікації. Основні положення і результати дослідження викладено в дванадцяти наукових працях, п'ять з яких опубліковано у вітчизняних виданнях, що визнані як фахові з юридичних наук, одна - у зарубіжному науковому виданні, п'ять представлено як тези доповідей за матеріалами науково-практичних конференцій, а також у науково-практичному коментарі статті 166-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Структура дисертації відповідає предмету, меті, завданням та методології дослідження і дає можливість детально розкрити тему. Робота складається зі вступу, трьох розділів, які об'єднують десять підрозділів, висновків, списку використаних джерел (201 найменування). Загальний обсяг дисертації становить 210 сторінок, з них основний текст - 187 сторінок.

Основний зміст роботи

адміністративний правовий законодавство конкуренція

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційної роботи, визначається її зв'язок з науковими планами та програмами, мета і завдання, об'єкт і предмет, методи дослідження, наукова новизна отриманих результатів, особистий внесок здобувача в їх одержанні, апробація результатів дисертації та публікації, структура та її обсяг.

Розділ 1 «Теоретико-правові засади контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції» складається з трьох підрозділів. У підрозділі 1.1 «Сутність поняття «контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції» розглянуто особливості економічної конкуренції, обґрунтовано, що вона являє собою процес, у якому реалізуються правовідносини уповноважених органів держави, суб'єктів господарювання і споживачів на підставі узгоджених з усіх напрямів економічної політики держави правових норм, які ставлять за мету досягнення певного стану товарного ринку, за якого суб'єкти господарювання мають безперешкодний доступ до ринку та його ресурсів, спроможні виробляти товар певної якості, вільно встановлювати на нього справедливу ціну, а споживачі для задоволення власних потреб можуть свідомо вибирати між товарами кількох продавців. Визначено поняття «конкурентна політика держави» як комплекс цілеспрямованих державних заходів, спрямованих на створення і захист конкурентного середовища, здійснення профілактики та безпосереднє припинення порушень конкурентного законодавства, сприяння розвитку добросовісної конкуренції на товарних ринках. Сформульовано авторське визначення поняття «контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції».

У підрозділі 1.2 «Співвідношення між законодавством про захист економічної конкуренції, конкурентним правом та конкурентним законодавством» розглянуто конкурентне право як систему регулювання суспільних відносин у сфері конкуренції, що складається із загальнообов'язкових, формально визначених, затверджених державою у встановленому порядку правил поведінки та принципів, що сформувалися під впливом ідей та уявлень про справедливість, які слугують для узгодження інтересів споживачів, суб'єктів господарювання та держави. Удосконалено характеристику цих принципів. Доведено, що зміст понять «конкурентне законодавство» та «законодавство про захист економічної конкуренції» має певні відмінності, пов'язані з наявністю чи відсутністю порушень правових приписів.

З'ясовано, що поняття «конкурентне законодавство» за ознакою спрямованості містить два елементи: законодавство про захист економічної конкуренції та законодавство про охорону економічної конкуренції. Законодавство про захист економічної конкуренції являє собою сукупність правових норм, спрямованих на встановлення факту та відновлення порушених прав, свобод та інтересів суб'єктів правовідносин у сфері конкуренції. Законодавство про охорону економічної конкуренції, у свою чергу, є сукупністю правових норм, спрямованих на обмеження монополізму, попередження порушень конкурентного законодавства, формування та розвиток в Україні ефективного конкурентного середовища. Доведено, що конкурентне право як система регулювання суспільних відносин у сфері конкуренції зумовлює зміст та динаміку змін як законодавства про захист, так і про охорону економічної конкуренції як складових конкурентного законодавства.

У підрозділі 1.3 «Місце та роль адміністративно-правових норм у системі законодавства про захист економічної конкуренції» обґрунтовано, що адміністративно-правові норми в системі законодавства про захист економічної конкуренції втілюють управлінську волю держави, яка полягає у створенні конкурентного середовища і недопущенні зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірних обмежень конкуренції та недобросовісної конкуренції. З'ясовано, що адміністративно-правові норми як елемент системи законодавства про захист економічної конкуренції тісно пов'язані з іншими складовими вказаної системи. Так, наприклад, норми ст. 166-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає адміністративну відповідальність за примушування до антиконкурентних узгоджених дій, заборонених Законом України «Про захист економічної конкуренції», мають передумовами своєї реалізації існування господарсько-правових, цивільно-правових норм, закріплених у Господарському кодексі України, у законах України «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про захист економічної конкуренції», адміністративно-правових норм, що визначають статус Антимонопольного комітету України і закріплені у Законі України «Про Антимонопольний комітет України», норм міжнародного приватного права, що містяться у Паризькій конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року та інших міжнародних нормативно-правових актах.

Розділ 2 «Адміністративно-правова характеристика елементів системи контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції» містить чотири підрозділи.

У підрозділі 2.1 «Мета, напрями та види контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції» сформульовано мету контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції. Виокремлено напрями контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції. Охарактеризовано державний захист конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель, обмеження монополізму та формування проконкурентної правосвідомості у підприємців, споживачів, представників органів публічної влади як напрями здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції. Доведено, що контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції завжди буде цільовим, оскільки не охоплює всі напрями діяльності суб'єкта, що контролюється, а стосується лише окремого напряму роботи. Охарактеризовано види контролю залежно від управлінської стадії, на якій здійснюється контроль (попередній, поточний, наступний).

У підрозділі 2.2 «Об'єкт та суб'єкти контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції» удосконалено визначення поняття «суб'єкти контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції» ? це фізичні та юридичні особи, які мають повноваження здійснювати контрольну діяльність стосовно органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, суб'єктів господарювання та їх об'єднань щодо дотримання ними законодавства про захист економічної конкуренції. Охарактеризовано правовий статус суб'єктів контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.

Встановлено, що об'єктом контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції є відносини щодо дотримання підконтрольними суб'єктами законодавства про захист економічної конкуренції. Охарактеризовано об'єкт указаного контролю.

У підрозділі 2.3 «Форми, методи та принципи контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції» проаналізовано співвідношення понять «форма» і «метод», на підставі чого зроблено висновок про доцільність розгляду форм і методів контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції у їх нерозривній єдності, як заходів, спрямованих на отримання, збирання, перевірку, аналіз, оцінку, обробку, зберігання відомостей для встановлення стану дотримання законодавства про захист економічної конкуренції при здійсненні господарської діяльності суб'єктами господарювання та при реалізації повноважень органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю щодо суб'єктів господарювання. Охарактеризовано вказані форми та методи контролю, сформульовано ряд пропозицій щодо вдосконалення законодавства, якими вони регламентовані. Окрему увагу приділено принципам контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, до яких віднесено принцип об'єктивності, ефективності, гласності, систематичності, пріоритетності вільного розвитку товарного ринку.

У підрозділі 2.4 «Контрольні провадження як елемент системи контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції» виокремлено та охарактеризовано особливості контрольних проваджень як елементу системи контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції. З'ясовано, що існують три стадії контрольного провадження: 1) збір відомостей щодо стану дотримання об'єктом контролю законодавства про захист економічної конкуренції; 2) аналіз доказів щодо стану дотримання об'єктом контролю законодавства про захист економічної конкуренції; 3) підготовка проекту рішення, що містить оцінку стану дотримання законодавства про захист економічної конкуренції та пропозиції щодо виправлення недоліків у діяльності об'єкта контролю, якщо такі було виявлено.

Розділ 3 «Напрями підвищення ефективності системи контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 3.1 «Досвід держав-членів ЄС у сфері організації та здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції» на підставі аналізу досвіду держав-членів ЄС у сфері організації та проведення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції зроблено висновок про визнання Європейським Союзом важливості цього напряму діяльності та про існування намагання нормативно регламентувати всі аспекти вказаного контролю. Констатовано, що, незважаючи на наявність широкого кола повноважень у досліджуваній сфері у Європейської комісії та її спеціальних органів - європейського комісара з питань конкуренції та Генерального директорату з питань конкуренції, контроль у даній сфері здійснюється переважно судовими органами. При цьому існує диференціація відповідальності між органами ЄС та органами держав-членів: оскільки антимонопольне законодавство останніх має відмінності, то Європейська комісія має повноваження реагувати тільки на ті випадки, які зачіпають інтереси всієї співдружності. Аналіз європейського досвіду свідчить, що вдосконалення національного законодавства у сфері контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції має здійснюватися за такими пріоритетними напрямами, як підвищення прозорості проведення даного контролю та прийняття рішень за його наслідками, підвищення ролі колегіальності під час прийняття рішень; встановлення вимоги обов'язкової наявності аналітичного обґрунтування під час розробки пропозицій щодо змін у системі контролю; обов'язкове виконання Україною прийнятих на себе зобов'язань за міжнародними договорами, ратифікованими у визначеному порядку.

У підрозділі 3.2 «Шляхи вдосконалення адміністративно-правового забезпечення контролю у сфері захисту економічної конкуренції в Україні» встановлено, що форми, методи та процедури контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції потребують певних змін. Обґрунтовано доцільність удосконалення законодавства у досліджуваній сфері. Запропоновано вдосконалити нормативно-правові акти, якими визначено компетенцію суб'єктів контролю, зокрема, закони України: «Про Регламент Верховної Ради України», «Про Антимонопольний комітет України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про центральні органи виконавчої влади» тощо.

Запропоновано вдосконалити нормативно-правові акти, якими регулюється контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема: Закон України «Про захист економічної конкуренції», проект Закону України «Про Загальнодержавну програму розвитку конкуренції в Україні на 2015-2025 роки», Розпорядження Антимонопольного комітету України «Про затвердження Порядку проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції» та інші.

Обґрунтовано доцільність затвердження Положення про здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції та Положення про громадський контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.

У підрозділі 3.3 «Підвищення ролі громадського контролю як умова вдосконалення захисту економічної конкуренції в Україні» акцентовано увагу на ролі громадського контролю у вирішенні завдання підвищення ефективності контрольної діяльності у досліджуваній сфері. Обґрунтовано доцільність розробки Положення про громадський контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, яке має містити визначення мети та завдань громадського контролю у вказаній сфері, суб'єктів, об'єкти і предмет контролю, права, обов'язки та відповідальність учасників правовідносин, що пов'язані з реалізацією громадськістю контрольних повноважень за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, а також форми, види та принципи громадського контролю у зазначеній сфері, яке має бути затверджене постановою Кабінету Міністрів України як органу, що відповідно до свого правового статусу повинен здійснювати заходи щодо демонополізації та антимонопольного регулювання економіки, розвитку конкуренції та ринкової інфраструктури.

Висновки

адміністративний правовий законодавство конкуренція

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми - визначення сутності та особливостей адміністративно-правового забезпечення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд висновків та пропозицій, спрямованих на досягнення поставленої мети.

1. Встановлено, що конкурентне законодавство України на теперішньому етапі свого розвитку являє собою сукупність правових норм, що містяться у нормативно-правових актах вищої юридичної сили, ухвалених Верховною Радою України або референдумом, і складається за змістовою ознакою з двох взаємопов'язаних частин: 1) правові норми, пов'язані з обмеженням монополізму, що містять правову регламентацію діяльності суб'єктів господарювання, які одноосібно чи спільно досягли домінування на ринку; 2) правові норми, що пов'язані з підтримкою та розвитком економічної конкуренції і спрямовані на формування та розвиток в Україні ефективного конкурентного середовища.

2. Важливим елементом конкурентної політики є контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції. Виходячи з аналізу особливостей контрольної діяльності та конкурентної політики, можна зробити висновок, що контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції має такі особливості: 1) він є однією з функцій державного управління як цілеспрямованого впливу держави на суспільні відносини в економічній сфері та одночасно елементом конкурентної політики як комплексу цілеспрямованих державних заходів, що передбачають створення і захист конкурентного середовища, здійснення профілактики та безпосереднє припинення порушень конкурентного законодавства, сприяння розвитку добросовісної конкуренції на товарних ринках; 2) його призначення зумовлено сутністю державного управління економікою як владно-організуючої діяльності державних органів та їх посадових осіб з метою здійснення такого впливу на суб'єктів економічних відносин, який забезпечував би досягнення високого рівня задоволення їх прав, свобод та інтересів; 3) він дозволяє отримувати зворотний зв'язок від діяльності всіх гілок державної влади (законодавчої, виконавчої та судової), визначаючи ефективність конкурентної політики; 4) він має системний характер та являє собою сукупність заходів із спостереження та перевірки процесів, що виникають у сфері конкуренції, об'єднаних однією метою - усунення відхилень під час досягнення цілей конкурентної політики.

3. Доведено, що державний захист конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель як напрям контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції являє собою діяльність суб'єктів контролю, спрямовану на встановлення фактів та вжиття заходів щодо відновлення порушених прав та забезпечення виконання покладених на учасників конкурентних правовідносин обов'язків.

4. Обґрунтовано, що суб'єкти контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції - це фізичні та юридичні особи, які мають повноваження здійснювати контрольну діяльність стосовно органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, суб'єктів господарювання та їх об'єднань щодо дотримання ними законодавства про захист економічної конкуренції.

5. Встановлено, що форма контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції - це спосіб організації змісту контролю та взаємодії його елементів.

6. Виокремлено методи контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції. До них віднесено: звітність; заслуховування компетентних осіб; аналіз результатів перевірок, ревізій, обстежень; планові та позапланові перевірки діяльності суб'єктів контролю.

7. Встановлено, що принципи контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції являють собою керівні засади здійснення контрольної діяльності у вказаній сфері. Виокремлено пріоритетні принципи, до яких віднесено такі: об'єктивності, ефективності, гласності, систематичності, пріоритетності вільного розвитку товарного ринку.

8. Виокремлено особливості контрольних проваджень як елементу системи контролю за дотриманням законодавства про захист від економічної конкуренції. До них віднесено: 1) до суб'єктів, які здійснюють контрольні повноваження, належать як державні, так і недержавні органи (організації, об'єднання) та фізичні особи; 2) правовий статус суб'єктів контрольних проваджень зумовлює обсяг їх повноважень; 3) контрольні провадження здійснюються тільки у визначеній законом сфері діяльності об'єктів контролю, пов'язаній зі станом дотримання ними законодавства про захист економічної конкуренції; 4) комплексний системний характер юридичних фактів під час здійснення контрольних проваджень; 5) доказами чи джерелами доказів під час здійснення контрольних проваджень можуть бути будь-які документи, предмети чи носії інформації, отримані з будь-якого законного джерела за додержання встановленої правовими актами процедури; 6) у разі складання за результатами контрольного провадження актів перевірки повинна бути додержана об'єктивність і вичерпність опису виявлених фактів і даних, не допускається внесення до акта перевірки висновків, пропозицій та даних, не підтверджених документами.

9. До напрямів адаптації вітчизняного законодавства про захист економічної конкуренції до європейського віднесено такі: підвищення прозорості проведення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції та прийняття рішень за його наслідками, підвищення ролі колегіальності під час прийняття рішень; встановлення вимоги обов'язкової наявності аналітичного обґрунтування під час розробки пропозицій щодо змін у системі контролю; обов'язковість виконання Україною прийнятих на себе зобов'язань за міжнародними договорами, ратифікованими у встановленому порядку.

10. Встановлено, що використовувані сьогодні форми громадського контролю є обмеженими і не відповідають стану розвитку громадянського суспільства в Україні, що викликає численні колізії, пов'язані із самозахистом порушених прав громадян. У сфері контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції нечітко регламентовано використання таких форм громадського контролю, як громадські слухання, громадська експертиза тощо, що не дозволяє знаходити конструктивний вихід соціальному напруженню у певних випадках та приймати рішення з урахуванням думки всіх зацікавлених сторін. Обґрунтовано доцільність удосконалення форм громадського контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.

11. Пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правових актів у досліджуваній сфері поділено на ті, які регламентують компетенцію суб'єктів контролю у досліджуваній сфері, та ті, які визначають загальні засади контролю, його, форми, види, методи, процедури. Зокрема, запропоновано таке: внести зміни до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції», доповнивши перелік суб'єктів державного контролю такими суб'єктами, як Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, органи місцевого самоврядування; внести зміни до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», доповнивши його окремою статтею, у якій би визначалися форма та зміст звіту Антимонопольного комітету України перед Верховною Радою України, процедура та терміни його подання, а також порядок оприлюднення цього звіту, зокрема шляхом розміщення на офіційному сайті Верховної Ради України; ч. 4 ст. 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» має бути доповнена вказівкою на особливості громадського контролю у даній сфері; внести зміни до ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», обмеживши права посадових осіб Антимонопольного комітету України та його територіальних підрозділів за допомогою детальної регламентації процедури огляду, вилучення або накладання арешту на предмети, документи чи інші носії інформації, які можуть бути доказами чи джерелом доказів у справі; внести зміни до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», замінивши словосполучення «органи влади» на словосполучення «органи виконавчої влади та місцевого самоврядування»; реорганізувати Антимонопольний комітет України в Антимонопольну інспекцію України шляхом внесення змін у такі закони України: «Про Антимонопольний комітет України», «Про центральні органи виконавчої влади» та інші нормативно-правові акти; розробити Положення про здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, у якому мають бути визначені мета, завдання, напрями, об'єкт та суб'єкти контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, його форми, методи та принципи, а також детально регламентовані особливості здійснення контрольних проваджень; доповнити проект Закону про Загальнодержавну програму розвитку конкуренції в Україні на 2015-2025 роки положеннями про створення правової бази громадського контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції; розробити Положення про громадський контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, що має містити мету та завдання громадського контролю у вказаній сфері, суб'єктів, об'єкти і предмет контролю, права, обов'язки та відповідальність учасників правовідносин, пов'язаних з реалізацією громадськістю контрольних повноважень за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, а також форми, види та принципи громадського контролю у зазначеній сфері, яке має бути затверджене постановою Кабінету Міністрів України - органом, що відповідно до свого правового статусу повинен здійснювати заходи щодо демонополізації та антимонопольного регулювання економіки, розвитку конкуренції та ринкової інфраструктури; Положення про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції, затверджене розпорядженням Антимонопольного комітету України від 25 грудня 2001 року №182-р, має бути доповнене нормами, у яких визначалися б підстави, порядок проведення та порядок оформлення результатів невиїзних перевірок; з метою уніфікації термінології, яка застосовується у законах України «Про Антимонопольний комітет України», «Про захист економічної конкуренції», доцільно було б замінити у Законі України «Про захист економічної конкуренції» слово «додержання» на слово «дотримання» та викласти назву Положення, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 25 грудня 2001 року №182-р, у такій редакції: «Положення про порядок проведення перевірок дотримання законодавства про захист економічної конкуренції».

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Даніш С.П. Взаємозв'язок та відмінності між системою конкурентного права та системою конкурентного законодавства / С.П. Даніш // Наука і правоохорона. - 2012. - №4. - Ч. 2. - С. 90-94.

2. Даніш С.П. Сутність та значення конкурентної політики / С.П. Даніш // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». - 2012. - Вип. 20. - Ч. 2. - Т. 2. - С. 12-15.

3. Даніш С.П. Особливості публічно-правової відповідальності за порушення конкурентного законодавства за результатами державного контролю / С.П. Даніш // Наука і правоохорона. - 2013. - №1. - С. 247-250.

4. Даніш С.П. Особливості адаптації антимонопольного законодавства України до конкурентного права Європейського Союзу / С.П. Даніш // Фінансове право. - 2013. - №1. - С. 40-42.

5. Даниш С.П. Цель контроля за соблюдением законодательства о защите экономической конкуренции / С.П. Даниш // Экономика и право Казахстана. - 2013. - №17 (449). - С. 39-42.

6. Даніш С.П. Шляхи вдосконалення адміністративно-правового забезпечення контролю у сфері захисту економічної конкуренції в Україні / С.П. Даніш // Європейські перспективи. - 2014. - №1. - С. 56-59.

7. Даніш С.П. Щодо напрямів адміністративно-правового забезпечення розвитку добросовісної конкуренції в Україні / С.П. Даніш // Проблеми сучасного права: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (15 квітня 2011 року, м. Чернігів). - Чернігів, 2011. - С. 27-29.

8. Даніш С.П. Проблеми удосконалення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції в Україні / С.П. Даніш // Напрями удосконалення протидії правопорушенням у сфері господарської діяльності: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (2-3 грудня 2011 року, м. Ірпінь). - Ірпінь, 2011. - С. 115-117.

9. Даніш С.П. Деякі напрями вдосконалення державного контролю у сфері захисту економічної конкуренції в Україні / С.П. Даніш // Внутрішні та зовнішні загрози національній безпеці держави: збірник наукових праць Міжнародної науково-теоретичної конференції (2 квітня 2013 року, м. Київ). - К., 2013. - С. 148-149.

10. Даніш С.П. Щодо удосконалення системи адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері економічної конкуренції / С.П. Даніш // Сучасні проблеми фінансового моніторингу: матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (4-5 квітня 2013 року, м. Ірпінь). - Ірпінь, 2013. - С. 136-139.

11. Даніш С.П. Напрями удосконалення системи контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції / С.П. Даніш // Реформування правоохоронної системи України: матеріали круглого столу (20 червня 2014 року, м. Київ). - К., 2014. - С. 77-79.

12. Даніш С.П. Науково-практичний коментар до статті 166-18 «Примушування до антиконкурентних узгоджених дій» / С.П. Даніш // Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення. - К.: Алерта, 2013. - С. 505-508.

Размещено на Allbest.ru