Судовий розгляд справ про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Судовий розгляд справ про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Важливим конституційним правом громадян України, що складає основу демократичних засад державного устрою, є право на здійснення народного волевиявлення у формі участі у виборах, референдумах або інших інститутах безпосередньої демократії. Основний Закон України гарантує державний захист та належне правове забезпечення реалізації права громадян на здійснення народного волевиявлення. При цьому одним із основних ефективних інструментів державного захисту є юридична відповідальність за порушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення.

Під час виборів та референдумів найбільшу групу порушень у цій сфері складають саме адміністративні правопорушення (проступки). Так, за даними Громадської мережі ОПОРА, на виборах Президента України, що відбулися 25 травня 2014 року, було зафіксовано 694 порушення виборчого законодавства на всій території України, а саме: 12 випадків впливу посадових осіб на хід передвиборчої кампанії; 21 випадок незаконного голосування; 9 випадків фальшування виборчої документації; 149 випадків перешкоджання веденню виборчої кампанії; 18 випадків підкупу виборців; 250 порушень правил передвиборної агітації; 2 випадки впливу правоохоронних органів; 10 випадків тиску на ЗМІ; 20 порушень таємниці голосування; 19 випадків маніпуляції з бюлетенями; 5 пошкоджень виборчої скриньки; 209 процедурних порушень. Саме тому найчастіше постає питання про застосування до осіб, винуватих у вчиненні правопорушень, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, адміністративної відповідальності.

За законодавством України розглядати справи про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, та накладати на винуватих осіб адміністративні стягнення за ці проступки уповноважені суди. Однак сучасне законодавство про адміністративні правопорушення містить численні прогалини та недоліки, які перешкоджають ефективному, повному, всебічному та об'єктивному вирішенню цієї категорії справ, притягненню винуватих осіб до адміністративної відповідальності, що обумовлює необхідність вдосконалення відповідних положень законодавства.

Загальні проблеми забезпечення здійснення народного волевиявлення та боротьби із правопорушеннями у цій сфері вже були предметом дослідження як українських, так і іноземних дослідників. Зокрема, загальним аспектам зазначеної проблематики присвячені дослідження В.Б. Авер'янова, С.М. Алфьорова, О.М. Бандурки, О.А. Банчука, І.Л. Бачила, В.М. Бєлоновського, Ю.П. Битяка, Я.О. Герасименка, Є.В. Додіна, М.В. Завального, Р.В. Ігоніна, О.М. Ільницького, Д.М. Лук'янця, А.І. Кіма, Ю.М. Козлова, В.В. Комарової, В.В. Копєйчикова, О.В. Лавриновича, М.І. Малишка, М.І. Ставнійчук, Ю.А. Тихомирова, О.Ю. Тодики, В.Є. Чиркіна, І.М. Шопіної та ін. Однак більшість питань, пов'язаних із процедурою та правовою регламентацією судового розгляду справ про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, не розглядалися, відповідно, залишились невирішені проблеми теоретичного, організаційного і правового характеру.

Таким чином, необхідність удосконалення процедури судового розгляду справ про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, недосконалість правового регулювання у цій сфері обумовлюють актуальність і вказують на необхідність комплексного дослідження проблем судового розгляду справ про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до розділу ІІ Концепції підвищення правової культури учасників виборчого процесу та референдумів в Україні, затвердженої указом Президента України від 8 грудня 2000 року №1322/2000, пп. 5 п. 1 Плану заходів з виконання Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2012 року №767, п. 3 «Удосконалення правових механізмів забезпечення прав і свобод людини та громадянина (теоретико-методологічні та практико-прикладні аспекти)» розділу 1 Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2011-2015 роки, затверджених постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 24 вересня 2010 року №14-10.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та практики його реалізації розкрити особливості судового розгляду справ про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, і зробити низку науково обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення законодавства у цій сфері.

Для реалізації вказаної мети було визначено наступні завдання:

- визначити поняття та ознаки народного волевиявлення;

- сформулювати поняття адміністративного проступку, що посягає на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, та визначити його особливості;

- визначити поняття судового розгляду справ про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення;

- виокремити особливості та елементи нормативних засад судового розгляду справ про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення;

- охарактеризувати стадії та етапи судового розгляду справ про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, і надати їх характеристику;

- визначити основні прогалини та недоліки правового регулювання судового розгляду справ про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, і запропонувати шляхи вдосконалення відповідного законодавства.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі судового розгляду справ про адміністративні правопорушення, які посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення.

Предмет дослідження - судовий розгляд справ про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення.

Методи дисертаційного дослідження. Методологічну основу дослідження становлять як загальнонаукові, так і спеціальні методи, застосування яких обумовлюється системним підходом, що дало змогу досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми.

Під час розв'язання поставлених завдань застосовувався ряд спеціальних методів дослідження: гносеологічний метод дозволив визначити поняття та правову природу судового розгляду справ про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, а також поняття адміністративних проступків у цій сфері (підрозділи 1.1 та 1.2); порівняльно-правовий метод покладено в основу аналізу законодавства в Україні у досліджуваній сфері (підрозділ 1.3); аналітичний метод надав можливість встановити необхідність вдосконалення процедури судового розгляду справ про адміністративні проступки, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення (підрозділ 3.1); системно-структурний використано для аналізу відповідності нормативно-правових актів у сфері судового розгляду справ про адміністративні проступки, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення реальним суспільним відносинам у цій сфері (підрозділи 3.1 та 3.2); метод статистичного аналізу було використано під час роботи з офіційно-статистичними матеріалами, звітами Центральної виборчої комісії щодо зафіксованих та розглянутих адміністративних проступків, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення (підрозділи 2.1-2.3). Використання індуктивного методу (підрозділи 3.1 та 3.2) дозволяє підтвердити висновок про необхідність вдосконалення деяких положень законодавства у сфері регулювання процедури судового розгляду справ про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, Кодексу України про адміністративні правопорушення, що сприятиме підвищенню ефективності провадження у справах про адміністративні правопорушення в цій сфері.

Науково-теоретичне підґрунтя дослідження становлять наукові праці фахівців у галузі загальної теорії права та держави, теорії управління, адміністративного права та інших галузевих правових наук.

Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції та законів України, міжнародно-правових актів, які регулюють суспільні відносини у досліджуваній сфері, а також підзаконних нормативно-правових актів у цій сфері.

Емпіричну основу дослідження становлять матеріали правозастосовної практики судових органів та органів виконавчої влади, статистичні дані, політико-правова публіцистика.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у вітчизняній науці адміністративного права комплексним правовим дослідженням, у якому разом з використанням сучасних методів наукового пізнання визначено теоретичні та практичні проблеми судового розгляду справ про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, а також запропоновано шляхи їх вирішення.

Наукова новизна результатів дисертаційного дослідження підтверджується наступними висновками, рекомендаціями і пропозиціями:

вперше:

- сформульовано авторське визначення поняття адміністративного проступку, що посягає на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, під яким запропоновано розуміти визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими актами адміністративного законодавства протиправні дії (або бездіяльність) громадян, юридичних осіб або працівників засобів масової інформації, членів виборчих комісій, кандидатів у депутати та президенти або інших учасників виборчого процесу (у тому числі, іноземних спостерігачів), що посягають на встановлений порядок здійснення народного волевиявлення та засоби його забезпечення, відповідальність за які виникає незалежно від настання шкідливих наслідків;

- визначено поняття судового розгляду справ про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, як встановленої Кодексом України про адміністративні правопорушення спеціальної процедури вирішення загальними місцевими судами справ про адміністративні проступки, які порушують встановлений порядок проведення всеукраїнських виборів народних депутатів, виборів Президента України, місцевих виборів депутатів до органів місцевого самоврядування, референдумів і посягають на права виборців, кандидатів та інших учасників виборчого процесу, які порушуються на підставі протоколу про адміністративні правопорушення та які провадяться в спеціально установлені (скорочені) строки з постановленням судового рішення, в якому визначається міра адміністративного стягнення, та охарактеризовано його сутність;

- обґрунтовано необхідність розширити види адміністративних проступків, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, і доповнити главу 15-А Кодексу України про адміністративні правопорушення такими адміністративними проступками: 1) порушення законодавства про референдум, які за своїми шкідливими наслідками не є кримінальними проступками та злочинами; 2) порушення встановленого законодавством порядку підрахунку голосів; 3) порушення прав, наданих законодавством учасникам виборчого процесу або референдуму, посадовою або іншою особою, якщо таке діяння не містить ознак складу злочину або кримінального проступку;

удосконалено:

- характеристику ознак народного волевиявлення та виділено основні: 1) здійснюється виключно громадянами України; 2) має різні види та форми вираження; 3) закріплене й гарантоване Конституцією України; 4) забезпечується державою; 5) передбачена відповідальність за перешкоджання його реалізації;

- поняття нормативних засад судового розгляду справ про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, та характеристику їх елементів;

- структуру судового розгляду справ про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, до якої віднесено такі етапи: 1) відкриття судового засідання, вирішення питання про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі (потерпілого, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, експертів, спеціалістів тощо); 2) вирішення судом клопотань, заявлених особами, які беруть участь у справі в судовому засіданні; 3) дослідження та оцінка доказів; 4) прийняття судом рішення;

- характеристику особливостей підготовчої стадії судового розгляду справи про адміністративне правопорушення, що посягає на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, до яких віднесено: 1) часове обмеження цієї стадії декількома днями або навіть декількома годинами; 2) необхідність повідомлення сторін справи про адміністративне правопорушення не пізніше, ніж за три дні до початку судового розгляду справи; 3) відсутність попереднього судового розгляду справ цієї категорії; 4) обмеженість права судді щодо застосування засобів забезпечення провадження у справі, зокрема, не може бути застосовано такий захід, як адміністративне затримання; 5) необхідність вирішення на цій стадії всіх попередніх питань, витребування доказів, проведення експертиз тощо, а також повернення протоколу про адміністративне правопорушення на доопрацювання при виявленні недоліків у його оформленні; 6) прийняття відповідного рішення судом за наслідками підготовки справи до судового розгляду;

- визначення поняття судової постанови у справах про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення;

дістали подальшого розвитку:

- узагальнення недоліків, виявлених апеляційними судами в процесі перегляду постанов місцевих судів у справах про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення;

- пропозиції щодо вдосконалення процесуальних норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими регламентується процедура судового розгляду справ про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, шляхом доповнення відповідних статей Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес, зокрема:

- у науково-дослідній сфері - основні положення та висновки дисертації можуть бути основою для розробки теоретико-правових питань судового розгляду справ про адміністративні проступки, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення (акт впровадження від 2 липня 2014 року);

- у правотворчості - висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, доцільно використовувати для підготовки і уточнення законодавчих та підзаконних актів, що регулюють процедуру розгляду справ про адміністративні проступки, які посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення (акт впровадження від 3 липня 2014 року);

- у правозастосовній діяльності - використання одержаних результатів дозволить підвищити ефективність застосування адміністративної відповідальності за проступки, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення;

- у навчальному процесі - матеріали дисертації доцільно використовувати при підготовці підручників та навчальних посібників з дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративний процес» та інших дисциплін адміністративно-правового характеру, а також при проведенні занять з цих дисциплін (акт впровадження від 15 липня 2014 року).

Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення й висновки були оприлюднені в доповідях та повідомленнях на міжнародних науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми прав людини, держави та вітчизняної правової системи» (м. Дніпропетровськ, 27-28 грудня 2013 року), «А way to euro integration» (м. Тбілісі, 4-5 липня 2014 року), а також на круглих столах «65-та річниця прийняття Загальної декларації прав людини» (м. Київ, 6 грудня 2013 року) та «Реформування правоохоронної системи України» (м. Київ, 20 червня 2014 року).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено в десяти наукових публікаціях, з яких п'ять - у наукових фахових виданнях України, одна - у закордонному виданні, а також у науково-практичному коментарі та трьох тезах доповідей за матеріалами науково-практичних конференцій і круглих столів.

Структура роботи зумовлена метою й завданнями дослідження та складається зі вступу, трьох розділів, які містять вісім підрозділів, висновків і списку використаних джерел (189 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 204 сторінки.

Основний зміст роботи

народний волевиявлення судовий адміністративний

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, зв'язок з науковими програмами, планами та темами; висвітлюються мета і завдання, об'єкт і предмет та методи дослідження; визначаються наукова новизна та практичне значення одержаних результатів; наводяться відомості про апробацію та публікацію результатів дослідження і структуру роботи.

Розділ 1 «Теоретико-правові засади розгляду справ про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1 «Порушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, як вид адміністративних проступків» досліджуються поняття та особливості порушень, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення.

Дисертантом обґрунтовано, що народне волевиявлення полягає у здійсненні громадянами України, які відповідають визначеним у Конституції України умовам (щодо віку, дієздатності) права на вираження своєї волі щодо обрання конкретної особи, представленої у списку кандидатів (бюлетені) на пост Президента України, депутата Верховної Ради України, депутата місцевої ради, міського, селищного або сільського голови, а також щодо вирішення питання загальнодержавного або місцевого значення під час проведення референдумів, участь в управлінні державними справами шляхом участі в громадських консультаціях, здійсненні громадського контролю тощо.

На основі аналізу наукових та правових джерел дисертантом зроблено висновок, що особливостями адміністративних проступків, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, є: 1) особливий об'єкт - правовідносини, які виникають при здійсненні народного волевиявлення та встановленні порядку його забезпечення; 2) особливі суб'єкти - крім громадян та юридичних осіб, ними можуть виступати представники засобів масової інформації, члени виборчих комісій, кандидати в депутати та президенти, іноземні спостерігачі тощо; 3) особливості об'єктивної сторони, зокрема стосовно настання шкідливих наслідків, вони не визначаються у диспозиції статей (відповідальність передбачається незалежно від настання шкідливих наслідків), тобто останні належать до правопорушень із формальним складом.

Підрозділ 1.2 «Поняття та правова природа судового розгляду справ про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення» присвячений дослідженню правової сутності судового розгляду відповідної категорії справ.

Автором виокремлено особливості судового розгляду справ про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, а саме: 1) розгляд таких справ здійснюється виключно судами (загальними місцевими судами); 2) скорочені строки розгляду цієї категорії справ - протягом трьох діб від дня надходження протоколу про адміністративне правопорушення до суду; 3) судове провадження в цій категорії справ порушується на підставі надходження протоколу, який складається іншими уповноваженими особами (органами внутрішніх справ, членами виборчої комісії або комісії з референдуму, спостерігачами та кандидатами); 4) розгляд справ цієї категорії здійснюється судом незалежно від прийнятого адміністративним судом рішення про відновлення порушеного внаслідок вчиненого правопорушення права потерпілої особи.

На підставі визначених особливостей дисертантом була сформульована категорія «судовий розгляд справ про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення» як визначена Кодексом про адміністративні правопорушення, спеціальна процедура вирішення загальними місцевими судами справ про адміністративні правопорушення, які порушують встановлений порядок проведення всеукраїнських виборів народних депутатів, виборів Президента України, місцевих виборів депутатів до органів місцевого самоврядування, референдумів, та посягають на права виборців, кандидатів та інших учасників виборчого процесу, що порушується на підставі протоколу про адміністративні правопорушення, та яка провадиться в спеціально установлені (скорочені) строки з постановленням рішення, у якому визначається міра адміністративного стягнення.

У підрозділі 1.3 «Нормативні засади судового розгляду справ про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення» дисертантом проаналізовано правові засади судового розгляду справ про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення.

Зроблено висновок про те, що особливостями нормативних засад судового розгляду справ про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, є те, що вони: 1) утворюють складну багатоелементну структуру, яка має горизонтальну та вертикальну ієрархію; 2) представлені чисельними нормативно-правовими актами, які визначають матеріальні та процедурні аспекти судового розгляду визначеної категорії справ; 3) включають в себе засади-принципи, тому виступають ідеологічною основою даної сфери суспільно-правових відносин; 4) забезпечують найбільш ефективний та компетентний спосіб вирішення справ про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення; 5) виступають державно-правовим засобом захисту прав та інтересів учасників суспільно-правових відносин у сфері здійснення народного волевиявлення та встановленого порядку його забезпечення, у тому числі через застосування заходів державного примусу.

Дисертантом виділені такі складові нормативних засад судового розгляду справ про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, як: 1) акти законодавства, що регламентують види адміністративних проступків у означеній сфері, спосіб вчинення цих видів правопорушень, а також визначають їх об'єкт, об'єктивну сторону та інші елементи складу проступків у даній сфері; 2) акти-реалізації, тобто такі, які приводять перші акти в дію, дають можливість їх реалізувати та забезпечують їх виконання, зокрема, визначають порядок притягнення до адміністративної відповідальності за їх вчинення, порядок судового розгляду цих проступків тощо; 3) акти, що визначають принципи судового розгляду, його ідеологічну основу.

Розділ 2 «Етапи судового розгляду справ про адміністративні проступки, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 2.1 «Підготовка справ про адміністративні проступки, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, до судового розгляду» дисертантом досліджуються поняття підготовчого провадження в справах про адміністративні проступки, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, а також визначаються процесуальні дії судді на цій стадії.

Підготовче провадження у справах про адміністративні проступки, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, - це регламентована законодавством система дій процесуального характеру, яка реалізується суддею, особами, які беруть участь у справі та іншими учасниками судового процесу, з метою забезпечення своєчасного, повного, всебічного, об'єктивного та справедливого вирішення справи, забезпечення захисту прав та охорони інтересів учасників виборчого процесу або учасників референдуму, а також захисту публічного інтересу, шляхом витребування необхідних доказів, забезпечення позову, повідомлення сторін про час та місце судового розгляду тощо.

До особливостей підготовчої стадії судового розгляду справи про адміністративний проступок, що посягає на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, автором віднесено: 1) часове обмеження цієї стадії декількома днями або навіть декількома годинами; 2) необхідність повідомлення сторін справи про адміністративне правопорушення не пізніше, ніж за три дні до початку судового розгляду справи; 3) відсутність попереднього судового розгляду справ цієї категорії; 4) обмеженість права судді щодо застосування засобів забезпечення провадження у справі (зокрема, не може бути застосовано такий захід, як адміністративне затримання); 5) необхідність вирішення на цій стадії всіх попередніх питань, витребування доказів, проведення експертиз тощо, а також повернення протоколу про адміністративне правопорушення на доопрацювання при виявленні недоліків у його оформленні; 6) прийняття відповідного рішення судом за наслідками підготовки справи до судового розгляду.

У підрозділі 2.2 «Особливості судового розгляду справ про адміністративні проступки, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення» досліджуються етапи стадії безпосередньо судового розгляду справ про адміністративні проступки, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення. Дисертантом обґрунтовано, що безпосередньо судовий розгляд справ про адміністративні проступки, які посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, є основною стадією, яка складається із таких етапів: 1) відкриття судового засідання, вирішення питання про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі (потерпілого, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, експертів, спеціалістів тощо); 2) вирішення судом клопотань, заявлених особами, які беруть участь у справі, в судовому засіданні; 3) дослідження та оцінка доказів; 4) прийняття судом рішення та його оголошення.

Проведений аналіз судової практики розгляду справ про адміністративні проступки, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, дозволив виявити такі основні помилки при складані протоколу про адміністративні проступки в даній сфері, які зазначалися місцевими судами: 1) відсутність повної інформації про особу, яка вчинила правопорушення, зокрема, її посаду, місце роботи тощо; 2) відсутність відомостей про потерпілих, а також відсутність відібраних від них пояснень; 3) відсутність належних та допустимих доказів вчинення особою адміністративного правопорушення; 4) недотримання вимог щодо ознайомлення особи з протоколом про адміністративне правопорушення тощо.

У підрозділі 2.3 «Порядок прийняття судом постанови у справах про порушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення, та порядок їх оскарження» дисертант визначає поняття та структуру судової постанови у справах про адміністративні проступки, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, а також досліджує судову практику апеляційного оскарження цих постанов.

Автором обґрунтовано, що судова постанова в справах про адміністративні проступки, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, - це індивідуальний акт правосуддя, постановлений місцевим судом загальної юрисдикції за результатами повного, всебічного, об'єктивного та неупередженого розгляду матеріалів справи про адміністративні проступки, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, аналізу та оцінки доказів у порядку, що визначається процесуальним законодавством, та містить висновки про наявність або відсутність вини особи у вчиненні конкретного проступку, визначає статтю, яка передбачає відповідальність за вчинений проступок, передбачає конкретну міру адміністративного стягнення та вирішує інші питання, які мають бути вирішені за наслідками розгляду справи у судовому засіданні, та яка приймається з метою забезпечення захисту та охорони встановленого порядку здійснення народного волевиявлення, виховання громадян у дусі поваги до закону та попередження вчинення інших правопорушень та злочинів.

Структура судової постанови в справах про адміністративні проступки, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, включає: 1) вступну частину (інформація про суд та суддю, особу, що притягується до адміністративної відповідальності тощо); 2) описову частину (описується правопорушення, зазначається норма закону, яка порушена протиправним діянням тощо); 3) мотивувальну частину (проводиться аналіз та оцінка доказів); 4) резолютивну частину (приймається відповідне рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності або про закриття провадження у справі, призначається конкретна міра адміністративного стягнення, а також приймається рішення з питань вилучених предметів, розміру матеріальної шкоди тощо).

На основі аналізу судової практики апеляційного перегляду судових постанов у справах про адміністративні проступки, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, дисертантом виявлено такі недоліки в рішеннях судів першої інстанції: 1) судом не доведено вчинення особою, що притягується до адміністративної відповідальності, дій, які складають об'єктивну сторону відповідного правопорушення; 2) судом не з'ясовано всі обставини справи; 3) судом не визначена конкретна норма закону, яка була порушена особою, що притягується до адміністративної відповідальності; 4) суд неправильно застосовує норми законодавства; 5) неврахування судом неповноти або неправильності оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, а також вихід суду при розгляді справи за межі протоколу про адміністративні правопорушення тощо.

Розділ 3 «Проблеми та шляхи вдосконалення судового розгляду справ про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення» складається з двох підрозділів.

У підрозділі 3.1 «Проблемні питання, що виникають у адміністративно-юрисдикційній діяльності суду у справах про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення» дисертантом проведено аналіз недоліків та прогалин законодавства в сфері регулювання адміністративно-юрисдикційної діяльності суду у справах про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення.

Обґрунтовується, що основні прогалини та недоліки правового регулювання судового розгляду справ про адміністративні проступки, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, можна об'єднати в такі групи: 1) проблеми визначення адміністративної юрисдикції (підсудності окремих категорій справ); 2) проблеми, пов'язані з ефективністю застосування адміністративної відповідальності; 3) процедурні проблеми та прогалини; 4) недоліки визначення видів адміністративної відповідальності за проступки, що посягають на здійснення народного волевиявлення, та видів адміністративних стягнень за їх вчинення.

Визначено, що ефективність адміністративної відповідальності за проступки, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, обумовлюється реалізацією таких завдань: 1) державно-правовий захист публічних відносин, що виникають у сфері виборів та референдумів; 2) охорона встановленого порядку реалізації громадянами свого виборчого права та права на здійснення волевиявлення в інших формах; 3) відновлення порушеного порядку реалізації громадянами права на здійснення народного волевиявлення; 4) відшкодування завданої матеріальної шкоди вчиненим адміністративним проступком у досліджуваній сфері; 5) попередження вчинення злочинів та інших адміністративних правопорушень у сфері здійснення народного волевиявлення та встановленого порядку його забезпечення як особою, що вчинила адміністративний проступок і притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.

У підрозділі 3.2 «Напрями вдосконалення судового розгляду справ про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення» дисертантом обґрунтовано, що напрямами удосконалення судового розгляду справ про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, слід вважати: 1) удосконалення законодавства, що визначає види адміністративних проступків, які посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, та розмір адміністративних штрафів, що накладаються за ці проступки; 2) удосконалення процедури виявлення та фіксації адміністративних проступків, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення; 3) удосконалення процесуального законодавства, що регламентує процедуру судового розгляду справ про адміністративні проступки, які посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення.

Автором запропоновано розширити види адміністративних проступків, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, доповнивши Кодекс України про адміністративні правопорушення такими адміністративними проступками: 1) порушення законодавства про референдум, які за своїми шкідливими наслідками не є кримінальними проступками та злочинами; 2) порушення порядку призначення членів виборчої комісії та комісії з референдумів, а також їх відповідальність за порушення ними присяги або інших засад діяльності виборчих комісій або комісій з референдумів; 3) порушення встановленого законодавством порядку підрахунку голосів; 4) порушення прав, наданих законодавством учасникам виборчого процесу або референдуму, посадовою або іншою особою, якщо таке діяння не містить ознак складу злочину або кримінального проступку.

Для удосконалення процесуальних норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими регламентується процедура судового розгляду справ про адміністративні проступки, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, дисертантом було запропоновано доповнити відповідні статті Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема: 1) ч. 1 ст. 257 положеннями такого змісту: «Протокол про адміністративне правопорушення надсилається до суду в триденний строк з моменту його складення»; 2) в окремій статті передбачити коло питань, які вирішуються суддею на етапі підготовки справи до судового розгляду; 3) ст. 277-2 положеннями такого змісту: «У справах про адміністративні проступки, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення (ст. ст. 212-7-212-20 КУпАП) особи мають бути повідомлені про час та місце судового розгляду не пізніше, ніж за одну добу до його початку».

Висновки

У дисертації викладено основні теоретичні положення та нове вирішення наукового завдання щодо удосконалення правового регулювання судового розгляду справ про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети.

1. Народне волевиявлення полягає у здійсненні громадянами України, які відповідають визначеним у Конституції України умовам (щодо віку, дієздатності) права на вираження своєї волі щодо обрання конкретної особи, представленої у списку кандидатів (бюлетені) на пост Президента України, депутата Верховної Ради України, депутата місцевої ради, міського, селищного або сільського голови, щодо вирішення питання загальнодержавного або місцевого значення під час проведення референдумів, а також у реалізації права на участь в управлінні державними справами шляхом участі в громадських консультаціях, здійсненні громадського контролю тощо.

2. Адміністративні проступки, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, - це визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими актами адміністративного законодавства протиправні дії (або бездіяльність) громадян, юридичних осіб або творчих працівників засобів масової інформації, членів виборчих комісій, кандидатів у депутати та президенти або інших учасників виборчого процесу, що посягають на встановлений порядок здійснення народного волевиявлення та засоби його забезпечення, відповідальність за які виникає незалежно від настання шкідливих наслідків.

3. Нормативними засадами судового розгляду справ про адміністративні проступки, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, є закріплена у законодавчих актах система норм-приписів, норм-реалізацій, норм-принципів та інших нормативних положень, які спрямовані на забезпечення повного, всебічного, компетентного і професійного розгляду та вирішення адміністративним судом справ про адміністративні проступки, що посягають на здійснення народного волевиявлення та порядок його забезпечення, притягнення винуватих осіб до адміністративної відповідальності та відновлення порушених прав та інтересів суб'єктів виборчого процесу.

4. Судовий розгляд справ про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, - це визначена Кодексом України про адміністративні правопорушення спеціальна процедура вирішення загальними місцевими судами справ про адміністративні проступки, які порушують встановлений порядок проведення всеукраїнських виборів народних депутатів, виборів Президента України, місцевих виборів депутатів до органів місцевого самоврядування, референдумів та посягають на права виборців, кандидатів та інших учасників виборчого процесу, що порушується на підставі протоколу про адміністративні правопорушення та проводиться в спеціально установлені (скорочені) строки з постановленням рішення, у якому визначається міра адміністративного стягнення.

5. До недоліків нормативно-правового регулювання судового розгляду справ про адміністративні проступки, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, віднесено: 1) відсутність статей в Кодексі України про адміністративні правопорушення, які б передбачали відповідальність за: а) порушення законодавства про референдум; б) порушення порядку призначення членів виборчої комісії та комісії з референдумів, а також відповідальність за порушення присяги або інших засад діяльності виборчих комісій або комісій з референдумів; в) порушення порядку фінансування референдумів; 2) відсутність чіткої позиції Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України з приводу підсудності цієї категорії справ (загальним або адміністративним судам); 3) відсутність чинної судової практики з розгляду даних справ.

6. Підготовче провадження у справах про адміністративні проступки, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, визначено як регламентовану законодавством систему дій процесуального характеру, яка реалізується суддею, особами, що беруть участь у справі та іншими учасниками судового процесу, з метою забезпечення своєчасного, повного, всебічного, об'єктивного та справедливого вирішення справи, забезпечення захисту прав та охорони інтересів учасників виборчого процесу або учасників референдуму, а також захисту публічного інтересу, шляхом витребування необхідних доказів, забезпечення позову, повідомлення сторін про час та місце судового розгляду тощо.

7. Судовий розгляд справ про адміністративні проступки, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, є основною стадією, яка складається із таких етапів: 1) відкриття судового засідання, вирішення питання про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі (потерпілого, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, експертів, спеціалістів тощо); 2) вирішення судом клопотань, заявлених особами, які беруть участь у справі, в судовому засіданні; 3) дослідження та оцінка доказів; 4) прийняття судом рішення.

8. Судова постанова у справах про адміністративні проступки, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, - це індивідуальний акт правосуддя, прийнятий місцевим судом загальної юрисдикції за результатами повного, всебічного, об'єктивного та неупередженого розгляду матеріалів справи про адміністративні проступки, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, аналізу та оцінки доказів у порядку, що визначається процесуальним законодавством та містить висновки про наявність або відсутність вини особи у вчиненні конкретного проступку, визначає статтю, яка передбачає відповідальність за вчинений проступок, конкретну міру адміністративного стягнення й вирішує інші питання, котрі мають бути вирішені за наслідками розгляду справи у судовому засіданні, та яка приймається з метою забезпечення захисту й охорони встановленого порядку здійснення народного волевиявлення, виховання громадян у дусі поваги до закону та попередження вчинення інших правопорушень та злочинів.

9. Перегляд судових постанов у справах про адміністративні проступки, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, в апеляційному порядку є основним та єдиним національним засобом оскарження постанов місцевих судів. Виявлено такі процедурні прогалини та недоліки правового регулювання судового розгляду справ про адміністративні проступки, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення: 1) не визначено строки направлення протоколу про адміністративні проступки до суду; 2) не передбачено способу та форми повідомлення осіб про час та місце судового розгляду справи; 3) не визначено причини неявки осіб, повідомлених належним чином, які можуть вважатися поважними; 4) відсутня регламентація процесуальних дій та рішень суду як на етапі підготовки справи до судового розгляду, так і на етапі безпосередньо судового розгляду справи; 5) відсутня чітка регламентація доказової бази, її допустимості та достатності, а також порядку дослідження; 6) відсутня регламентація процесу перегляду судової постанови по справі про адміністративні проступки в апеляційному порядку тощо.

10. Внесені пропозиції щодо доповнення процесуальних норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими регламентується процедура судового розгляду справ про адміністративні проступки, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, зокрема: 1) ч. 1 ст. 257 положеннями такого змісту: «Протокол про адміністративне правопорушення надсилається до суду в триденний строк з моменту його складення»; 2) в окремій статті передбачити коло питань, які вирішуються суддею на етапі підготовки справи до судового розгляду; 3) ст. 277-2 положеннями такого змісту: «У справах про адміністративні проступки, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення (ст. ст. 212-7-212-20 КУпАП) особи мають бути повідомлені про час та місце судового розгляду не пізніше, ніж за одну добу до його початку» тощо.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Рямзіна А.Ю. Етапи судового розгляду справ про адміністративні проступки, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення / А.Ю. Рямзіна // Наука і правоохорона. - 2013. - №3. - С. 71-76.

2. Рямзіна А.Ю. Судовий розгляд справ про адміністративні проступки, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, як основна стадія провадження в цих справах / А.Ю. Рямзіна // Наука і правоохорона. - 2013. - №4. - Ч. 2. - С. 83-90.

3. Рямзіна А.Ю. Проблеми удосконалення адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення / А.Ю. Рямзіна // Форум права. - 2014. - №2. - С. 369-372 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/jpdf/FP_index.htm_2014_2_65.pdf.

4. Рямзіна А.Ю. Сутність та значення стадії підготовки справ про адміністративні проступки, що посягають на здійснення народного волевиявлення / А.Ю. Рямзіна // Наука і правоохорона. - 2014. - №2. - С. 103-109.

5. Рямзина А. Особенности административных правонарушений, посягающих на осуществление народного волеизъявления и порядок его обеспечения / А. Рямзина // Legea єi viaюa. - 2014. - №7. - С. 127-130.

6. Рямзіна А.Ю. Особливості судового розгляду справ про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення / А.Ю. Рямзіна // Митна справа. - 2014. - №4. - Ч. 2. - С. 142-147.

7. Рямзіна А.Ю. Актуальні проблеми захисту виборчих прав громадян / А.Ю. Рямзіна // 65-та річниця прийняття Загальної декларації прав людини: матеріали круглого столу (м. Київ, 6 груд. 2013 р.). - К.: ДНДІ МВС України, 2013. - С. 129-131.

8. Рямзіна А.Ю. Підвищення ефективності судового розгляду справ про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення / А.Ю. Рямзіна // Реформування правоохоронної системи України: матеріали круглого столу (м. Київ, 20 черв. 2014 р.). - К.: ДНДІ МВС України, 2014. - С. 64-65.

9. Рямзина А.Ю. К проблеме определения понятия административных правонарушений, посягающих на осуществление народного волеизъявления и порядок его обеспечения / А.Ю. Рямзина // А way to euro integration: the Proceedings of International Scientific Conference (Tbilisi, July, 4-5, 2014). - Tbilisi: Guram Tavartkiladze Teaching University, 2014. - С. 245-250.

10. Рямзіна А.Ю. Науково-практичний коментар до статті 212-8 «Порушення права громадянина на ознайомлення зі списком виборців, списком громадян, які мають право брати участь у референдумі» / А.Ю. Рямзіна // Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення. - К.: Алерта, 2013. - С. 709-710.

Размещено на Allbest.ru