Адміністративно-правові засади діяльності кримінальної міліції

Размещено на http: //www. allbest. ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ І ПРАВА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Адміністративно-правові засади діяльності кримінальної міліції

Кавун Сергій Миколайович

Херсон 2014

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Сумському державному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор Куліш Анатолій Миколайович, Сумський державний університет, декан юридичного факультету.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, старший науковий співробітник Шопіна Ірина Миколаївна, Державний науково-дослідний інститут МВС України, начальник 2-го науково-дослідного відділу науково-дослідної лабораторії проблем правового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ;

кандидат юридичних наук, доцент Салманова Олена Юріївна, Харківський національний університет внутрішніх справ, начальник кафедри адміністративного права та процесу.

Захист відбудеться 30 вересня 2014 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.135.03 у Міжнародному університеті бізнесу і права за адресою: 73039, м. Херсон, вул. 49-ї Гвардійської дивізії, 37-А.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Міжнародного університету бізнесу і права за адресою: 73039, м. Херсон, вул. 49-ї Гвардійської дивізії, 37-А.

Автореферат розісланий 26 серпня 2014 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.В. Маліков

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

кримінальний міліція злочинність адміністративний

Актуальність теми. Одним із завдань держави, її обов'язком є захист незалежності та суверенітету, внутрішньої та зовнішньої безпеки, що реалізується в правоохоронній функції утворених нею державних органів. Завдання охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки та підтримання правопорядку реалізуються у виконанні різноманітними правоохоронними органами правозахисних функцій, однією з яких є запобігання, припинення та розкриття правопорушень, що є основним обов'язком підрозділів кримінальної міліції.

Проблеми адміністративно-правових засад діяльності кримінальної міліції набувають важливого значення в сучасних умовах розбудови нашої країни як незалежної, демократичної, соціальної, правової держави, адже правоохоронна діяльність окремих підрозділів органів внутрішніх справ, частина з яких охоплюється поняттям «кримінальна міліція», є вагомим фактором забезпечення охорони, захисту та відновлення прав, свобод та законних інтересів особи, інтересів суспільства та держави від протиправних посягань.

Однією з головних проблем, що перешкоджає нормальній діяльності кримінальної міліції, на нашу думку, виступає багатоманітність і невпорядкованість законодавства, відсутність єдиного нормативно-правового акта, що в комплексі визначав би структуру, принципи, завдання та функції кримінальної міліції, форми та методи її правоохоронної діяльності. На жаль, рівень розробок нормативно-правової основи діяльності кримінальної міліції потребує суттєвого вдосконалення. Також потребують уточнення адміністративно-правовий статус кримінальної міліції, адміністративно-правові форми та методи її діяльності, напрямки та форми взаємодії кримінальної міліції з іншими суб'єктами протидії злочинності. Настав час переглянути функціонально-організаційну структуру кримінальної міліції на предмет дублювання правоохоронних завдань та функцій. Потребують змін та нормативного закріплення критерії оцінювання діяльності підрозділів кримінальної міліції. Необхідним є наступне: створення таких умов праці працівників кримінальної міліції, щоб вони були самі заінтересовані в результатах своєї службової діяльності; створення умов, за яких працівники кримінальної міліції будуть заінтересовані в підвищенні свого професійного рівня шляхом отримання нових знань та вдосконалення існуючих; забезпечення можливості просування по службі лише за результатами професійної, службової діяльності, а не шляхом протекціонізму; подальше визначення можливих шляхів використання в Україні зарубіжного досвіду правоохоронної діяльності із запобігання та розкриття правопорушень.

Загальні проблеми правоохоронної діяльності й, зокрема, діяльності органів міліції, в тому числі кримінальної, досліджували С. М. Алфьоров, М. І. Ануфрієв, О. М. Бандурка, О. О. Бандурка, В. М. Бесчастний, А. Л. Борко, В. М. Васильєв, І. П. Голосніченко, В. Л. Грохольський, С. М. Гусаров, І. В. Зозуля, О. М. Клюєв, В. В. Коваленко, В. К. Колпаков, А. Т. Комзюк, М. В. Корнієнко, І. М. Коропатнік, А. М. Куліш, В. І. Курило, Є. В. Курінний, М. Н. Курко, В. В. Маліков, О. М. Музичук, А. М. Подоляка, Т. О. Проценко, М. В. Романенко, О. Ю. Салманова, С. В. Симов'ян, А. А. Стародубцев, О. П. Угровецький, В. М. Фесюнін, М. М. Цимбалюк, І. М. Шопіна та ін. Незважаючи на безумовну значущість робіт учених, інтенсивність і широкий спектр досліджень, діяльність підрозділів кримінальної міліції розглядалась у контексті загальних проблем кримінально-процесуальної та оперативно-розшукової діяльності, визначенню ж адміністративно-правових засад діяльності кримінальної міліції увага майже не приділялась. Як наслідок, більшість питань, пов'язаних з адміністративно-правовим регулюванням діяльності підрозділів кримінальної міліції, досі не розроблено, відповідно залишились невирішеними проблеми теоретичного, організаційного й правового характеру правоохоронної діяльності кримінальної міліції, визначення їх адміністративно-правового статусу як учасника адміністративно-правових відносин, що виникають під час запобігання, припинення та розкриття правопорушень.

Таким чином, необхідність удосконалення адміністративно-правового регулювання діяльності підрозділів кримінальної міліції, відсутність комплексних наукових досліджень цієї проблематики, недосконалість законодавства в даній сфері обумовлюють актуальність і вказують на необхідність комплексного дослідження адміністративно-правових засад діяльності кримінальної міліції, а також їх розвитку та вдосконалення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2011-2015 pp., затверджених постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 24.09.2010 р. № 10-14, пп. 5, 10, 12, 15 Додатку 13 Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 рр., затверджених наказом МВС України від 29 липня 2010 р. № 347, а також у рамках планів досліджень юридичного факультету Сумського державного університету на 2011-2014 рр. та спеціальної науково-дослідної теми «Правоохоронна система України: адміністративно-правові заходи організації та функціонування» (номер державної реєстрації 0110U005040).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та практики його реалізації визначити сутність та особливості адміністративно-правових засад діяльності кримінальної міліції і на цій основі виробити пропозиції та рекомендації щодо їх удосконалення.

Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні задачі:

– з'ясувати особливості становлення та розвитку кримінальної міліції в Україні;

– охарактеризувати правові засади діяльності кримінальної міліції та визначити місце серед них адміністративно-правового регулювання;

– окреслити систему принципів діяльності кримінальної міліції;

– визначити адміністративно-правові форми та методи діяльності кримінальної міліції;

– охарактеризувати внутрішньоорганізаційні засади діяльності кримінальної міліції;

– розкрити особливості зовнішньоорганізаційних засад діяльності кримінальної міліції;

– визначити шляхи вдосконалення взаємодії кримінальної міліції з іншими суб'єктами протидії злочинності;

– надати пропозиції щодо вдосконалення адміністративно-правових засад діяльності кримінальної міліції.

Об'єктом дослідження є адміністративно-правові відносини, які виникають під час діяльності кримінальної міліції.

Предмет дослідження становлять адміністративно-правові засади діяльності кримінальної міліції.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування спрямовується системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, здійснити системний аналіз адміністративно-правових засад діяльності кримінальної міліції. У роботі використовувалися також окремі методи наукового пізнання. За допомогою логіко-семантичного методу та методу сходження від абстрактного до конкретного поглиблено понятійний апарат (розділи 1, 2). Порівняльно-правовий метод використано для з'ясування принципів, адміністративно-правових форм та методів діяльності кримінальної міліції, характеристики адміністративно-правового забезпечення діяльності кримінальної міліції (підрозділи 1.2, 1.3, 1.4). Методи класифікації, групування, системно-структурний, системно-функціональний застосовано для уточнення системи принципів діяльності кримінальної міліції, визначення системи адміністративно-правових повноважень діяльності кримінальної міліції, уточнення внутрішньоорганізаційних та зовнішньоорганізаційних засад діяльності кримінальної міліції (підрозділи 2.1, 2.2, 2.4). За допомогою методу документального аналізу, спеціально-юридичного та статистичного методів охарактеризовано сучасний стан правового регулювання діяльності кримінальної міліції (підрозділ 2.3). Статистичний, порівняльно-правовий, структурно-логічний та компаративний методи використовувалися для характеристики проблеми розмежування правовідносин, які виникають під час діяльності кримінальної міліції, визначення особливостей адміністративно-правового регулювання взаємодії кримінальної міліції з іншими правоохоронними органами, координації її правоохоронної діяльності (розділи 1, 2).

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації становлять наукові праці фахівців у галузі філософії, загальної теорії держави і права, теорії управління та адміністративного права, інших галузевих правових наук, у тому числі дослідження зарубіжних учених. Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, які визначають правові засади діяльності кримінальної міліції. Дисертант звертався також до законодавства деяких зарубіжних держав, досвід яких щодо правового регулювання діяльності кримінальної міліції може бути використано в Україні. Інформаційною та емпіричною основою дослідження є узагальнення практичної діяльності підрозділів кримінальної міліції, політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні матеріали.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є однією з перших спроб комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень науки адміністративного права визначити адміністративно-правові засади діяльності кримінальної міліції, запропонувати шляхи їх удосконалення. В результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

вперше:

– визначено особливості правоохоронної діяльності кримінальної міліції, у зв'язку з чим зроблено висновок, що правоохоронна діяльність кримінальної міліції - це державно-владна діяльність її структурних підрозділів та посадових осіб, яка спрямована на охорону та захист прав, запобігання, виявлення, припинення та розкриття правопорушень, а також відновлення порушених прав, яка здійснюється шляхом застосування юридичних заходів впливу та з додержанням встановлених у законі правових процедур;

– запропоновано системний підхід до розуміння принципів діяльності кримінальної міліції, у зв'язку з чим визначено їх спільні ознаки, а також запропоновано власне визначення означених принципів як сформованих практикою правоохоронної діяльності, закріплених у законодавчих та підзаконних нормативно-правових актах України основоположних, керівних, непорушних засад, на яких ґрунтується діяльність кримінальної міліції із запобігання, виявлення, припинення та розкриття правопорушень з метою охорони та захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, а також їх відновлення в разі порушення;

– обґрунтовано доцільність зміни назви Закону України «Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України» на «Про загальну структуру і чисельність органів внутрішніх справ України», надано пропозиції та зауваження щодо вдосконалення його структури та змісту;

удосконалено:

- поняття організаційного та нормативного забезпечення діяльності кримінальної міліції, зокрема під організаційним забезпеченням діяльності кримінальної міліції пропонується розуміти діяльність, спрямовану на належне нормативне та матеріально-технічне забезпечення підрозділів кримінальної міліції з метою успішного виконання покладених на них законодавством завдань і функцій; під нормативним забезпеченням - діяльність компетентних органів та посадових осіб зі створення норм права, які визначають найбільш принципові матеріальні та процедурно-процесуальні аспекти правоохоронної діяльності кримінальної міліції;

- поняття адміністративно-правових форм та методів діяльності кримінальної міліції, де перші визначено як практичне вираження конкретних дій її складових підрозділів та посадових осіб, які необхідні для реалізації ними в межах своєї компетенції відповідних функцій управління, забезпечення законності та дисципліни і які врегульовані нормами адміністративного законодавства; методи адміністративної діяльності кримінальної міліції визначено як прийоми, способи та засоби цілеспрямованого впливу органів кримінальної міліції та їх посадових осіб на керовані об'єкти, за допомогою яких забезпечується належне виконання зовнішньоадміністративних та внутрішньоорганізаційних завдань і реалізація функцій кримінальної міліції;

- зміст внутрішньоорганізаційної діяльності кримінальної міліції, складовими якого є: загальна організація діяльності кримінальної міліції; організаційна робота з кадрами (підбір, навчання кадрів, розподіл функціональних обов'язків тощо); інформаційно-аналітична робота; планування роботи та підготовка до прийняття управлінських рішень; організація внутрішньовідомчого контролю; організація взаємодії між підрозділами кримінальної міліції; фінансове та матеріально-технічне забезпечення діяльності кримінальної міліції;

- напрямки взаємодії кримінальної міліції з іншими правоохоронними органами, до яких віднесені: організація реалізації державної політики у сфері протидії правопорушенням; профілактика та запобігання правопорушенням; виявлення, припинення та розкриття правопорушень; розшук та затримання злочинців; удосконалення правової бази протидії правопорушенням; відновлення порушених прав, відшкодування завданої шкоди;

дістали подальшого розвитку:

- уточнення системи методів діяльності кримінальної міліції, яка складається з двох рівнів: загальних та спеціальних методів, перші з яких можуть використовуватись посадовими особами кримінальної міліції під час виконання всіх завдань та функцій, а отже, характеризуються універсальністю, можуть застосовуватись у внутрішньоорганізаційній та зовнішньоорганізаційній діяльності; спеціальні методи є похідними від загальних, обумовлені специфікою діяльності кримінальної міліції та застосовуються лише в зовнішньоорганізаційній діяльності, тобто їх дія спрямована на суб'єктів, які не входять до організаційно-штатної структури кримінальної міліції;

- з'ясування особливостей зовнішньоорганізаційної діяльності кримінальної міліції, що визначено як виконавчо-владну діяльність, спрямовану на охорону та захист прав, запобігання, виявлення, припинення та розкриття правопорушень, а також відновлення порушених прав, яка здійснюється шляхом застосування юридичних заходів впливу та з додержанням встановлених у законі правових процедур;

- характеристика напрямків удосконалення діяльності кримінальної міліції, в основу яких повинні бути покладені такі ідеї: викорінення дублювання правоохоронних функцій; забезпечення балансу обов'язків та прав працівників кримінальної міліції; зменшення до мінімуму штатної чисельності управлінського апарату й збільшення штату служб та підрозділів кримінальної міліції, які мають практичну спрямованість роботи; створення ефективних механізмів контролю за виконанням обов'язків та забезпечення гарантій реалізації прав працівників кримінальної міліції; зведення до мінімальної кількості функцій кримінальної міліції, що безпосередньо не пов'язані із запобіганням, припиненням і розкриттям правопорушень; поліпшення роботи з персоналом та посилення правового й соціального захисту працівників кримінальної міліції; створення умов для високої мотивації працівників кримінальної міліції до оволодіння знаннями, вміннями та навичками, необхідними для ефективного виконання правоохоронних завдань; закріплення працівників кримінальної міліції за конкретними дільницями й зонами обслуговування; нормативне закріплення критеріїв оцінювання ефективності діяльності підрозділів кримінальної міліції; забезпечення ефективної взаємодії кримінальної міліції з іншими структурними підрозділами органів внутрішніх справ та іншими правоохоронними органами в умовах реформування правоохоронної системи.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес, зокрема висновки та пропозиції, наведені в дисертації, можуть бути використані:

- у науково-дослідній сфері - для подальшого розроблення проблемних питань адміністративно-правового регулювання діяльності кримінальної міліції;

- у правотворчості - в ході внесення змін і доповнень до нормативних актів, які регулюють діяльність кримінальної міліції;

- у правозастосовній діяльності - з метою покращення практичної діяльності кримінальної міліції (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в практичну діяльність УМВС України в Сумській області від 30.11.2013 р. та УМВС України у Вінницькій області від 06.12.2013 р.);

- у навчальному процесі - під час підготовки підручників та навчальних посібників із дисципліни «Адміністративне право», вони вже використовуються в ході проведення занять із зазначеної дисципліни в Сумському державному університеті (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в навчальний процес Сумського державного університету від 10.01.2014 р.) Їх враховано також у навчально-методичних розробках, підготовлених за участю автора.

Особистий внесок здобувача в одержання наукових результатів, що містяться в дисертації. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно, з використанням останніх досягнень науки адміністративного права; всі сформульовані в ньому положення та висновки обґрунтовані на основі особистих досліджень автора. Нові наукові результати дисертації отримані дисертантом особисто. У співавторстві опубліковано: навчальні посібники: Адміністративно-правові засади забезпечення громадського порядку / за заг. ред. докт. юрид. наук, проф., чл.-кор. НАПрН України, засл. юриста України М. І. Іншина, докт. юрид. наук, проф., чл.-кор. НАПрН України В. І. Олефіра. - Х., 2014 (дисертантом розроблено підрозділ 3.4 (обсяг - 0,7 д.а.)); Організаційно-правові засади професійного навчання працівників правоохоронних органів / за заг. ред. докт. юрид. наук, проф., чл.-кор. НАПрН України, засл. юриста України М. І. Іншина, докт. юрид. наук, проф., чл.-кор. НАПрН України В. І. Олефіра. - Х., 2014 (дисертантом розроблено підрозділ 5.1 (обсяг - 1,5 д.а.)); Контроль за діяльністю правоохоронних органів / за заг. ред. докт. юрид. наук, проф., чл.-кор. НАПрН України, засл. юриста України М. І. Іншина, докт. юрид. наук, проф., чл.-кор. НАПрН України В. І. Олефіра. - Х., 2014 (дисертантом розроблено підрозділ 3.1 (обсяг - 0,5 д.а.)); Правове регулювання окремих напрямків правоохоронної діяльності / за заг. ред. докт. юрид. наук, проф., чл.-кор. НАПрН України, засл. юриста України М. І. Іншина, докт. юрид. наук, проф., чл.-кор. НАПрН України В. І. Олефіра. - Х., 2014 (дисертантом розроблено підрозділ 7.2 (обсяг - 0,7 д.а.)); збірник наукових праць факультету підготовки фахівців для підрозділів слідства ХНУВС за 2013 рік: Актуальні питання діяльності слідчих підрозділів органів внутрішніх справ України / за заг. ред. чл.-кор. НАПрН України, д-ра юрид. наук С. М. Гусарова. - Х., 2014 (дисертантом розроблено методичні рекомендації та два проекти нормативно-правових актів (обсяг - 1,8 д.а.)). В дисертації ідеї та розробки, які належать співавторам, не використовувались.

Апробація результатів дослідження. Підсумки розроблення проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення й висновки були оприлюднені дисертантом на міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних конференціях, семінарах, круглих столах, зокрема: «Кримінально-правові та кримінологічні засади протидії корупції в Україні» (Харків, 2013), «Впровадження нового Кримінального процесуального кодексу України в правоохоронну діяльність та навчальний процес: досвід та шляхи удосконалення» (Харків, 2013), «Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави» (Харків, 2013), «Протидія кіберзлочинності в фінансово-банківській сфері» (Харків, 2013), «Реалізація в Україні основних положень Загальної декларації прав людини» (Київ, 2013).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено в шести статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, у тезах наукових повідомлень на чотирьох науково-практичних конференціях, у чотирьох навчальних посібниках та збірнику наукових праць.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, поділених на підрозділи, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг роботи - 202 сторінок. Список використаних джерел складається з 259-ти найменувань і займає 28 сторінок.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено її зв'язок із науковими планами та програмами, мету і задачі, об'єкт і предмет, розкрито методи дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено відомості про апробацію результатів дослідження та публікації.

Розділ 1 «Методологічні засади діяльності кримінальної міліції» присвячено з'ясуванню особливостей становлення та розвитку кримінальної міліції в Україні; характеристиці правових засад діяльності кримінальної міліції та розгляду місця серед них адміністративно-правового регулювання; окресленню принципів діяльності кримінальної міліції; визначенню адміністративно-правових форм та методів діяльності кримінальної міліції.

У підрозділі 1.1 «Становлення та розвиток кримінальної міліції в Україні» визначаються загальні тенденції розвитку кримінальної міліції не лише в Україні, але й на пострадянському просторі. Проаналізовано витоки терміна «міліція». Характеристику становлення кримінальної міліції розпочато з періоду дореволюційної Росії.

Акцентовано увагу на особливостях розвитку кримінальної міліції в Радянському Союзі. Характеристику розвитку кримінальної міліції здійснено під кутом зору розвитку відповідного правового забезпечення.

Проведено аналіз стану розвитку кримінальної міліції безпосередньо в Україні з моменту проголошення незалежності та прийняття Закону України «Про міліцію».

У підрозділі 1.2 «Правові засади діяльності кримінальної міліції та місце серед них адміністративно-правового регулювання» охарактеризовано національні та міжнародні нормативно-правові акти в досліджуваній сфері. Акцентовано увагу на ролі та значенні Закону України «Про міліцію» в контексті правового регулювання діяльності кримінальної міліції. Окремо охарактеризовано роль та значення Положення про міністерство внутрішніх справ України.

З метою з'ясування теоретичного підґрунтя правових засад діяльності кримінальної міліції охарактеризовано гносеологічне значення термінів «засада» та «адміністративно-правова засада». Проаналізовано систему нормативно-правих актів, що регламентують діяльність підрозділів кримінальної міліції, з огляду на напрямки діяльності підрозділів кримінальної міліції та визначено поняття «нормативне забезпечення».

Наголошено, що адміністративно-правові засади діяльності підрозділів кримінальної міліції включають у себе принципи, завдання й функції даних підрозділів. Відповідно охарактеризовано теоретичні підходи до визначення принципів, завдань та функцій підрозділів кримінальної міліції. Зроблено висновок, що багатоманітність і невпорядкованість законодавства, відсутність єдиного нормативно-правового акта, який би визначав єдині засади діяльності усього блоку кримінальної міліції, створюють значні перепони в діяльності даних підрозділів. Запропоновано шляхи вирішення окреслених проблем.

У підрозділі 1.3 «Принципи діяльності кримінальної міліції» зазначено, що правоохоронна функція є однією з найважливіших функцій держави, тому має базуватись на основоположних принципах діяльності органів влади. Акцентовано увагу на тому, що принципи діяльності кримінальної міліції майже не досліджувалися в науковій літературі, їх визначення та класифікації не віднайшли свого чіткого відображення й на законодавчому рівні.

Охарактеризовано теоретичні підходи до характеристики поняття «принципи», на підставі чого запропоновано власне розуміння терміна «принципи діяльності кримінальної міліції». Всі принципи діяльності підрозділів кримінальної міліції об'єднано в дві групи: загальні та спеціальні.

Підрозділ 1.4 «Адміністративно-правові форми та методи діяльності кримінальної міліції» присвячено характеристиці поняття форм та методів діяльності кримінальної міліції. Розкрито поняття «форма» за допомогою словникової та енциклопедичної літератури. Встановлено, що найбільш прийнятним буде визначення форми управління як зовнішнього прояву діяльності, яка здійснюється органами виконавчої влади для реалізації поставлених перед ними завдань. Тобто використання тієї чи іншої форми управлінської діяльності прямо залежить від функцій органу, який її використовує, а також від завдань, які перед ним поставлені. Запропоновано визначення поняття «форма діяльності кримінальної міліції». Підкреслено, що види форм адміністративної діяльності кримінальної міліції в цілому відповідають класифікації форм державного управління. Розкрито сутність правових та неправових форм діяльності кримінальної міліції.

Щодо методів діяльності кримінальної міліції - в підрозділі акцентовано увагу на визначенні понять «метод», «методи діяльності», «методи управління», «метод державного управління». На підставі аналізу зазначених термінів запропоновано власне визначення понять «метод управління» та «метод адміністративної діяльності міліції». Охарактеризовано кожен із зазначених методів діяльності кримінальної міліції. Запропоновано авторський підхід до характеристики системи методів адміністративної діяльності, яка складається з двох рівнів: загальних та спеціальних методів.

Розділ 2 «Організаційні засади діяльності кримінальної міліції» присвячено характеристиці внутрішньоорганізаційних та зовнішньоорганізаційних засад діяльності кримінальної міліції, аналізу напрямків взаємодії кримінальної міліції з іншими суб'єктами протидії злочинності, окресленню напрямків удосконалення адміністративно-правових засад діяльності кримінальної міліції.

У підрозділі 2.1 «Внутрішньоорганізаційні засади діяльності кримінальної міліції» зазначається, що ефективність роботи будь-якої системи залежить від належно організованого управління нею, не є виключенням і підрозділи кримінальної міліції. На початку підрозділу проаналізовано термін «організація» під кутом зору вчених у різних галузях знань, на підставі чого запропоновано власний підхід до визначення поняття «організація діяльності».

Окрему увагу приділено теоретичній конструкції поняття «внутрішньоорганізаційна діяльність». Охарактеризовано внутрішню структуру МВС України та визначено місце в ній кримінальної міліції. Наголошено, що особливе місце у внутрішньоорганізаційній діяльності органів внутрішніх справ посідає організація роботи з кадрами, особливо керівним складом. З'ясовано недоліки кадрової роботи та запропоновано шляхи їх удосконалення.

У підрозділі 2.2 «Зовнішньоорганізаційні засади діяльності кримінальної міліції» наголошено, що одним із ключових напрямків діяльності органів внутрішніх справ є зовнішньоорганізаційна діяльність. Проаналізовано поняття «зовнішньоорганізаційна діяльність». Акцентовано увагу на важливості такого напрямку зовнішньоорганізаційної діяльності кримінальної міліції, як запобіжна (профілактична) робота, яка дозволяє виключити можливість завдання матеріальних і моральних збитків. Встановлено, що ця робота має неабияке значення, адже значно легше запобігти протиправним посяганням, ніж потім відновлювати порушені цими посяганнями права та свободи. Окреслено недоліки профілактичної діяльності.

Доведено, що для діяльності кримінальної міліції, як й інших органів, характерна насамперед запобіжна робота, яка спрямовується на профілактику правопорушень та злочинів, виявлення та вивчення причин і умов їх виникнення.

У підрозділі 2.3 «Напрямки взаємодії кримінальної міліції з іншими суб'єктами протидії злочинності» зазначено, що успішне виконання завдань та функцій підрозділами кримінальної міліції також багато в чому зумовлене організацією чіткої взаємодії цих підрозділів з іншими суб'єктами. Правильно організована взаємодія дає змогу об'єднувати та ефективно використовувати процесуальні, оперативно-розшукові та інші можливості для виконання поставлених завдань.

На підставі аналізу думок науковців, а також відповідної нормативно-правової бази запропоновано власне визначення поняття взаємодії кримінальної міліції з іншими суб'єктами протидії злочинності, проаналізовано співвідношення таких понять, як «взаємодія», «співпраця», «співробітництво». Окреслено найбільш важливі ознаки та напрямки взаємодії кримінальної міліції з іншими суб'єктами протидії злочинності. Охарактеризовано взаємодію за такими напрямками: реалізація державної політики боротьби зі злочинністю; профілактика злочинів та інших правопорушень; виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів; розшук та затримання злочинців; вдосконалення правової бази боротьби зі злочинністю.

Виділено два рівні взаємодії залежно від суб'єктів: зовнішня та внутрішня.

Розкрито форми взаємодії правоохоронних органів та інших суб'єктів у боротьбі зі злочинністю.

У підрозділі 2.4 «Шляхи удосконалення адміністративно-правових засад діяльності кримінальної міліції» зазначено, що організаційно-правові напрямки діяльності кримінальної міліції потребують суттєвого наукового та практичного удосконалення з метою забезпечення ефективної реалізації нею своїх функцій та виконання обов'язків.

До найбільш важливих напрямків удосконалення адміністративно-правових засад діяльності кримінальної міліції віднесено: а) прийняття Закону України «Про профілактику злочинів та правопорушень»; б) удосконалення кадрового забезпечення підрозділів кримінальної міліції, зокрема відбору, підготовки та перепідготовки кадрів для підрозділів кримінальної міліції; в) покращення стимулювання ефективної діяльності органів внутрішніх справ; г) зміцнення державної, службової дисципліни і законності під час виконання посадових обов'язків; д) удосконалення координації взаємодії з іншими суб'єктами; е) удосконалення нормативно-правового забезпечення діяльності кримінальної міліції. Окреслено конкретні шляхи щодо удосконалення адміністративно-правових засад діяльності кримінальної міліції за зазначеними напрямками.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання - удосконалення адміністративно-правових засад діяльності кримінальної міліції. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети.

Насамперед аргументовано, що правоохоронна діяльність кримінальної міліції - це державно-владна діяльність її структурних підрозділів та посадових осіб, яка спрямована на охорону та захист прав, запобігання, виявлення, припинення та розкриття правопорушень, а також відновлення порушених прав, яка здійснюється шляхом застосування юридичних заходів впливу та з додержанням встановлених у законі правових процедур.

Констатовано, що напрямки діяльності кримінальної міліції доцільно об'єднати в наступні групи: реалізація державної політики у сфері протидії правопорушенням; профілактика та запобігання правопорушенням; виявлення, припинення та розкриття правопорушень; розшук та затримання злочинців; удосконалення правової бази протидії правопорушенням; відновлення порушених прав, відшкодування завданої шкоди.

Доведено, що під організаційним забезпеченням діяльності кримінальної міліції слід розуміти діяльність, спрямовану на належне нормативне та матеріально-технічне забезпечення підрозділів кримінальної міліції з метою успішного виконання покладених на них законодавством завдань і функцій.

Визначено, що принципи діяльності кримінальної міліції - це сформовані практикою правоохоронної діяльності, закріплені в законодавчих та підзаконних нормативно-правових актах України основоположні, керівні, непорушні засади, на яких ґрунтується діяльність кримінальної міліції із запобігання, виявлення, припинення та розкриття правопорушень з метою охорони та захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, а також їх відновлення в разі порушення.

Зважаючи на те, що працівник міліції повинен поважати гідність особи й виявляти гуманне ставлення до неї незалежно від того, є ця особа громадянином України, іноземцем чи особою без громадянства, запропоновано внести зміни до ст. 5 Закону України «Про міліцію» шляхом заміни слова «громадяни» на «особи».

Доведено, що адміністративно-правова форма діяльності кримінальної міліції - це практичне вираження конкретних дій її складових підрозділів та посадових осіб, які необхідні для реалізації ними в межах своєї компетенції відповідних функцій управління, забезпечення законності та дисципліни, що урегульована нормами адміністративного законодавства.

Обґрунтовано, що адміністративний акт є правовою формою адміністративної діяльності кримінальної міліції, в якому дістає юридичне вираження та закріплення значна частина організаційної роботи кримінальної міліції.

Встановлено, що під методами адміністративної діяльності кримінальної міліції варто розуміти способи та засоби цілеспрямованого впливу органів кримінальної міліції та їх посадових осіб на керовані об'єкти, за допомогою яких забезпечуються належне виконання зовнішньоадміністративних та внутрішньоорганізаційних завдань і реалізація функцій кримінальної міліції.

З'ясовано, що система методів адміністративної діяльності складається з двох рівнів: загальних та спеціальних методів, перші з яких можуть використовуватись посадовими особами кримінальної міліції під час виконання всіх завдань та функцій, а отже, характеризуються універсальністю, можуть застосовуватись у внутрішньоорганізаційній та зовнішньоорганізаційній діяльності; спеціальні методи є похідними від загальних, обумовлені специфікою діяльності кримінальної міліції та застосовуються лише в зовнішньоорганізаційній діяльності, тобто їх дія спрямована на суб'єктів, які не входять до організаційно-штатної структури кримінальної міліції.

У зв'язку з тим, що зміст Закону України «Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України» не відповідає його назві, адже в тексті цього законодавчого акта фактично йдеться про загальну структуру і чисельність органів внутрішніх справ України, а не Міністерства внутрішніх справ, запропоновано перейменувати його в Закон України «Про загальну структуру і чисельність органів внутрішніх справ України». Надано пропозиції та зауваження щодо вдосконалення його структури та змісту.

Підкреслено, що сьогодні проблеми вдосконалення кадрової роботи в системі органів внутрішніх справ зовсім не втратили своєї актуальності, адже ряд негативних факторів, таких, як зростання рівня професійної злочинності, в тому числі організованої, процвітання корупції, плинність кадрів, велике навантаження на працівників органів внутрішніх справ, недостатній рівень моралі, правової та професійної культури особового складу ОВС тощо, вимагає проведення кардинальних науково обґрунтованих заходів щодо суттєвого підвищення рівня професіоналізму особового складу, його загальної та правової культури.

Доведено, що зміст внутрішньоорганізаційної діяльності кримінальної міліції утворюють: загальна організація діяльності кримінальної міліції; організаційна робота з кадрами (підбір, навчання кадрів, розподіл функціональних обов'язків, тощо); інформаційно-аналітична робота; планування роботи та підготовка до прийняття управлінських рішень; організація внутрішньовідомчого контролю; організація взаємодії між підрозділами кримінальної міліції; фінансове та матеріально-технічне забезпечення діяльності кримінальної міліції.

Запропоновано авторський підхід до розмежування термінів «профілактика», «запобігання» та «припинення». Зокрема зазначено, що профілактика здійснюється на тій стадії, коли є підстави вважати, що особа може стати на шлях вчинення злочину. Запобігання може здійснюватись тоді, коли в особи вже виник намір вчинення протиправного діяння. Припинення здійснюється в момент, коли протиправне діяння розпочалось, але ще не завершилось, тобто воно спрямоване на недопущення завершення протиправного діяння.

Доведено, що зовнішньоорганізаційна діяльність кримінальної міліції - це визначена нормативними актами виконавчо-владна діяльність, спрямована на охорону та захист прав, запобігання, виявлення, припинення та розкриття правопорушень, а також відновлення порушених прав, яка здійснюється шляхом застосування юридичних заходів впливу та з додержанням встановлених у законі правових процедур. Обґрунтовано, що сутність зовнішньоорганізаційної діяльності підрозділів кримінальної міліції становлять організація профілактики та запобігання правопорушенням, їх виявлення, припинення та розкриття, розшук та затримання злочинців.

Констатовано, що успішне виконання завдань та функцій підрозділами кримінальної міліції багато в чому зумовлене організацією чіткої взаємодії з іншими суб'єктами. Правильно організована взаємодія дає змогу об'єднувати та ефективно використовувати процесуальні, оперативно-розшукові та інші можливості для виконання поставлених завдань.

Запропоновано виділяти два рівні взаємодії залежно від суб'єктів: 1) зовнішня взаємодія, тобто взаємодія кримінальної міліції з іншими правоохоронними органами (прокуратурою, СБУ, податковою міліцією тощо), державними організаціями та установами, а також громадськістю та засобами масової організації; 2) внутрішня взаємодія, тобто взаємодія підрозділів кримінальної міліції зі слідчими, експертно-криміналістичними підрозділами, міліцією громадської безпеки тощо.

Під інформаційною взаємодією запропоновано розуміти своєчасну систематичну передачу об'єктивної інформації з питань протидії злочинності від одного суб'єкта взаємодії до іншого.

Встановлено, що взаємодія кримінальної міліції з іншими суб'єктами протидії злочинності здійснюється за такими напрямами: організація реалізації державної політики у сфері протидії правопорушенням; профілактика та запобігання правопорушенням; виявлення, припинення та розкриття правопорушень; розшук та затримання злочинців; удосконалення правової бази протидії правопорушенням; відновлення порушених прав, відшкодування завданої шкоди.

В основу розвитку та удосконалення діяльності кримінальної міліції покладені такі ідеї: викорінення дублювання правоохоронних функцій; забезпечення балансу обов'язків та прав працівників кримінальної міліції; зменшення до мінімуму штатної чисельності управлінського апарату й збільшення штату служб та підрозділів кримінальної міліції, які мають практичну спрямованість роботи; створення ефективних механізмів контролю за виконанням обов'язків та забезпечення гарантій реалізації прав працівників кримінальної міліції; зведення до мінімальної кількості функцій кримінальної міліції, що безпосередньо не пов'язані із запобіганням, припиненням і розкриттям правопорушень; поліпшення роботи з персоналом та посилення правового і соціального захисту працівників кримінальної міліції; створення умов для високої мотивації працівників кримінальної міліції до оволодіння знаннями, вміннями та навичками, необхідними для ефективного виконання правоохоронних завдань; закріплення працівників кримінальної міліції за конкретними дільницями й зонами обслуговування; нормативне закріплення критеріїв оцінювання ефективності діяльності підрозділів кримінальної міліції; забезпечення ефективної взаємодії кримінальної міліції з іншими структурними підрозділами органів внутрішніх справ та іншими правоохоронними органами в умовах реформування правоохоронної системи.

Запропоновано прийняття законів України «Про систему правоохоронних органів України», «Про соціальний і правовий захист працівників правоохоронних органів та членів їх сімей» «Про організаційно-правові засади взаємодії правоохоронних органів України», «Про профілактику злочинів та правопорушень». Визначено структуру даних законодавчих актів, надано пропозиції щодо удосконалення їх змісту в розрізі правоохоронної діяльності підрозділів кримінальної міліції органів внутрішніх справ.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кавун С. М. Форми взаємодії кримінальної міліції з іншими суб'єктами протидії злочинності / С. М. Кавун // Науковий вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2012. - №1. - С. 227-233.

2. Кавун С. М. До проблеми профілактичної (попереджувальної) роботи підрозділів кримінальної міліції / С. М. Кавун // Форум права. - 2013. - № 2. - С. 180-184 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/FP_index.htm_2013_2_80.pdf.

3. Кавун С. М. Окремі аспекти внутрішньоорганізаційних засад діяльності кримінальної міліції / С. М. Кавун // Актуальні проблеми права: теорія і практика. - 2013. - № 27. - С. 241-248.

4. Кавун С. М. Зовнішньоорганізаційні засади правоохоронної діяльності кримінальної міліції / С. М. Кавун // Митна справа. - 2013. - № 5 (89). Ч. 2. - С. 220-226.

5. Кавун С. М. До проблеми визначення взаємодії кримінальної міліції з іншими суб'єктами протидії злочинності / С. М. Кавун // Наука і правоохорона. - 2013. - № 2 (20). Ч. 2. - С. 64-68.

6. Кавун С. Н. Направления усовершенствования деятельности криминальной милиции / С. Н. Кавун // legea si viata. - 2014. - № 3/2 (267). - С. 91-93.

7. Кавун С. М. Поняття та значення взаємодії кримінальної міліції з іншими суб'єктами протидії злочинності / С. М. Кавун // Впровадження нового Кримінального процесуального кодексу України в правоохоронну діяльність та навчальний процес: досвід та шляхи удосконалення : матеріали наук.-практ. конф. (м. Харків, 5 квіт. 2013 р.). - Х. : ХНУВС, 2013. - С. 418-421.

8. Кавун С. М. Напрями адміністративної діяльності підрозділів кримінальної міліції / С. М. Кавун // Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави: тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 22 листоп. 2013 р.). - Х. : ХНУВС, 2013. - С. 61-62.

9. Кавун С. М. До проблеми визначення правоохоронної діяльності кримінальної міліції / С. М. Кавун // Протидія кіберзлочинності в фінансово-банківській сфері: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 23 квіт. 2013 р.). - Х. : ХНУВС, 2013. - С. 243-246.

10. Кавун С. М. Дотримання прав та свобод людини і громадянина під час взаємодії кримінальної міліції з суб'єктами протидії злочинності / С. М. Кавун // Матеріали круглого столу, присвяченого 65-й річниці прийняття Загальної декларації прав людини : зб. тез, 6 груд. 2013 р. - К. : ДНДІ МВС України, 2013. - С. 54-55.

11. Адміністративно-правові засади забезпечення громадського порядку : навч. посіб. / за заг. ред. докт. юрид. наук, проф., чл.-кор. НАПрН України, засл. юриста України М. І. Іншина, докт. юрид. наук, проф., чл.-кор. НАПрН України В. І. Олефіра. - Х. : НікаНова, 2014. - 378 с. [Кавун С. М.: підрозділ 3.4, С. 256-271].

12. Організаційно-правові засади професійного навчання працівників правоохоронних органів : навч. посіб. / за заг. ред. докт. юрид. наук, проф., чл.-кор. НАПрН України, засл. юриста України М. І. Іншина, докт. юрид. наук, проф., чл.-кор. НАПрН України В. І. Олефіра. - Х. : НікаНова, 2014. - 544 с. [Кавун С. М.: підрозділ 5.1, С. 355-395].

13. Контроль за діяльністю правоохоронних органів : навч. посіб. / за заг. ред. докт. юрид. наук, проф., чл.-кор. НАПрН України, засл. юриста України М. І. Іншина, докт. юрид. наук, проф., чл.-кор. НАПрН України В. І. Олефіра. - Х. : НікаНова, 2014. - 408 с. [Кавун С. М.: підрозділ 3.1, С. 232-244].

14. Правове регулювання окремих напрямків правоохоронної діяльності : навч. посіб. / за заг. ред. докт. юрид. наук, проф., чл.-кор. НАПрН України, засл. юриста України М. І. Іншина, докт. юрид. наук, проф., чл.-кор. НАПрН України В. І. Олефіра. - Х. : НікаНова, 2014. - 852 с. [Кавун С. М.: підрозділ 7.2, С. 495-511].

15. Актуальні питання діяльності слідчих підрозділів органів внутрішніх справ України : зб. наук. пр. ф-ту підготов. фахівців для підрозділів слідства ХНУВС за 2013 рік / за заг. ред. чл.-кор. НАПрН України, д-ра юрид. наук С. М. Гусарова. - Х. : НікаНова, 2014. - 696 с. [Кавун С. М.: С. 207-236; С. 365-368; С. 398-402].

АНОТАЦІЯ

Кавун С. М. Адміністративно-правові засади діяльності кримінальної міліції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Міжнародний університет бізнесу і права. - Херсон, 2014.

Дисертацію присвячено розгляду адміністративно-правових засад діяльності кримінальної міліції. З'ясовано особливості становлення та розвитку кримінальної міліції в Україні. Охарактеризовано правові засади діяльності кримінальної міліції та визначено місце серед них адміністративно-правового регулювання. Окреслено систему принципів діяльності кримінальної міліції. Визначено адміністративно-правові форми та методи діяльності кримінальної міліції. Охарактеризовано внутрішньоорганізаційні засади діяльності кримінальної міліції. Розкрито особливості зовнішньоорганізаційних засад діяльності кримінальної міліції. Виділено шляхи вдосконалення взаємодії кримінальної міліції з іншими суб'єктами протидії злочинності. Надано пропозиції щодо вдосконалення адміністративно-правових засад діяльності кримінальної міліції.

Ключові слова: міліція, кримінальна міліція, Міністерство внутрішніх справ, правові засади, адміністративно-правові засади, компетенція, взаємодія, координація, принципи діяльності.

АННОТАЦИЯ

Кавун С. Н. Административно-правовые основы деятельности криминальной милиции. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс, финансовое право, информационное право. - Международный университет бизнеса и права. - Херсон, 2014.

Диссертация посвящена рассмотрению административно-правовых основ деятельности криминальной милиции. Выяснены особенности становления и развития криминальной милиции в Украине.

Охарактеризованы правовые основы деятельности криминальной милиции и определено место среди них административно-правового регулирования. Доказано, что под организационным обеспечением деятельности криминальной милиции следует понимать деятельность, направленную на надлежащее нормативное и материально-техническое обеспечение подразделений криминальной милиции с целью успешного выполнения возложенных на них законодательством задач и функций.

Определена система принципов деятельности криминальной милиции. Указано, что принципы деятельности криминальной милиции - это сложившиеся практикой правоохранительной деятельности, закрепленные в законодательных и подзаконных нормативно-правовых актах Украины основополагающие, руководящие, незыблемые основы, на которых базируется деятельность криминальной милиции по предупреждению, выявлению, пресечению и раскрытию правонарушений в целях охраны и защиты прав, свобод и законных интересов физических и юридических лиц, государства, а также их восстановления в случае нарушения.

Выделены административно-правовые формы и методы деятельности криминальной милиции. Установлено, что под методами административной деятельности криминальной милиции следует понимать способы и средства целенаправленного воздействия органов криминальной милиции и их должностных лиц на управляемые объекты, с помощью которых обеспечиваются надлежащее выполнение внутриорганизационных задач и реализация функций криминальной милиции.

Охарактеризованы внутриорганизационные основы деятельности криминальной милиции. Доказано, что содержание внутриорганизационной деятельности криминальной милиции образуют: общая организация деятельности криминальной милиции; организационная работа с кадрами (подбор, обучение кадров, распределение функциональных обязанностей и т.д.), информационно-аналитическая работа, планирование работы и подготовка к принятию управленческих решений; организация внутриведомственного контроля, а также взаимодействия между подразделениями криминальной милиции, финансовое и материально-техническое обеспечение деятельности криминальной милиции.

Раскрыты особенности внешнеорганизационных основ деятельности криминальной милиции. Доказано, что внешнеорганизационная деятельность криминальной милиции - это определенная нормативными актами исполнительно-властная деятельность, направленная на охрану и защиту прав, предупреждение, выявление, пресечение и раскрытие правонарушений, а также восстановление нарушенных прав, которая осуществляется путем применения юридических мер воздействия и с соблюдением установленных в законе правовых процедур.

Определены пути усовершенствования взаимодействия криминальной милиции с другими субъектами противодействия преступности. Даны предложения по совершенствованию административно-правовых основ деятельности криминальной милиции.

Ключевые слова: милиция, криминальная милиция, Министерство внутренних дел, правовые основы, административно-правовые основы, компетенция, взаимодействие, координация, принципы деятельности.