Адміністративно-правові режими у сфері державної безпеки України

Режимній діяльності належить удосконалюватися шляхом обов'язкового законодавчого закріплення таких основних правових конструкцій, як «система адміністративно-правових режимів», «суб'єкти системи адміністративно-правових режимів», «об'єкти і предмети системи адміністративно-правових режимів», і виокремлення специфічних рис та умов їх функціонування. Відомо, що такі поняття, як «система адміністративно-правових режимів», у вузькому й широкому розумінні існують лише в науковій і навчальній юридичній літературі. Більше того, законодавчого закріплення категорії «система адміністративно-правових режимів» на сьогодні бракує. Легальна дефініція цієї категорії полегшила б діяльність органів сектора безпеки щодо забезпечення стану стабільності в державі й суспільстві.

Спираючись на наведені міркування, авторка зробила висновок, що інститут адміністративно-правових режимів повинен удосконалюватись у таких напрямках, як-от:

-чітке визначення предметів та об'єктів системи адміністративно-правових режимів і її принципів;

-законодавче відмежування системи адміністративно-правових режимів від інших, близьких за формами й цілями;

-перегляд системи органів, на яких покладені режимні функції, законодавче закріплення їх вичерпного переліку і правового статусу, усунення паралелізму й дублювання в їх роботі;

-розроблення механізму взаємодії органів, що формують систему адміністративно-правових режимів, як між собою, так і з іншими державними органами;

-подальша деталізація в нормативних актах принципу законності, відповідно до якого система адміністративно-правових режимів може здійснюватися лише (а) компетентними органами (їх посадовцями), (б) в межах їх режимних повноважень і (в) з дотриманням процедур (строків, форм, методів тощо) застосування вимог і правил відповідного режиму;

-удосконалення й законодавче закріплення режимного провадження;

-посилення відповідальності посадових осіб, до повноважень яких належать режимні функції;

-удосконалення механізму захисту прав людини і громадянина під час застосування адміністративно-правових режимів.

Запропоновані напрямки реформування системи адміністративно-правових режимів у сфері державної безпеки можуть розглядатись як елементи загальних стандартів, єдині для всієї системи органів сектора безпеки, що здійснюють режимну діяльність. Їх доцільно було б закріпити в законі «Про систему адміністративно-правових режимів» (умовна назва).

У підрозділі 4.2. «Напрями вдосконалення адміністративного провадження у сфері застосування адміністративно-правових режимів щодо забезпечення державної безпеки» зосереджено увагу на загальнотеоретичному аналізі можливого формування концепції комплексного оновлення адміністративного провадження у сфері застосування адміністративно-правових режимів з огляду на сферу державної безпеки України.

Підкреслюється, що до специфічних рис адміністративних проваджень у сфері державної безпеки можна віднести й те, що всі вони мають різне нормативне підгрунтя. У той же час крім особливостей, що мають місце в кожному з видів адміністративних проваджень, їм притаманні й загальні риси, а саме:

а) наявність певного ступеня врегульованості адміністративно-процесуальними нормами;

б) обов'язковою стороною у провадженні є орган державної виконавчої влади, орган сектора безпеки або певна посадова особа, наділена державно-владними повноваженнями в адміністративно-безпекових правовідносинах;

в) стадії провадження;

г) певна соціальна спрямованість, що полягає у вирішенні конкретних справ у розглядуваній сфері або технічних питань, пов'язаних з ними (для діловодства, інших форм організаційної діяльності);

д) загальні правила оскарження або опротестування.

Адміністративно-режимні провадження значною мірою різноманітні за своїми напрямками, методами їх виконання, а також за нормативною базою. Неоднорідними вони є також з підстав, що здійснюються вони різними органами, наділеними певними повноваженнями. До складників досліджуваних проваджень у сфері державної безпеки ми відносимо:

(а) суб'єктів системи адміністративно-правових режимів,

(б) об'єкти їх системи,

(в) предмети правовідносин, що виникають у цій сфері,

(г) нормативно-правову базу цієї системи,

(д) юридичні факти, або підстави порушення адміністративно-правового провадження,

(е) безпосередньо режимно-безпекові правовідносини.

Із переліченими складниками тісно пов'язані стадії режимного провадження, під якими ми розуміємо низку організаційно взаємопов'язаних послідовних дій зі встановлення відповідного факту - характерних ознак тих чи інших режимно-безпекових правовідносин.

Аналіз чинного законодавства, що стосується повноважень органів сектора безпеки, які застосовують адміністративно-правові режими, дає змогу виділити основні стадії адміністративного провадження в розглядуваній царині. Вони охоплюють:

а) порушення адміністративного провадження;

б) безпосереднє вивчення уповноваженими посадовими особами органу сектора безпеки наданої інформації стосовно її відповідності вимогам і правилам певного адміністративно-правового режиму;

в) прийняття й виконання рішень;

г) контроль і нагляд за дотриманням особами встановлених вимог і правил;

д) застосування примусових заходів за порушення вимог і правил відповідного адміністративно-правового режиму.

При цьому зазначається, що 2 останні із цих стадій не завжди є обов'язковими (тобто вони можуть і не настати), у зв'язку з чим їх треба вважати факультативними, або додатковими.

Зауважується, що позитивно вплинула б на ефективність застосування адміністративно-правових режимів у безпекових правовідносинах орієнтація на модельний закон «Про систему адміністративно-правових режимів», у якому доцільно закріпити:

(а) загальну систему органів, що здійснюють режимну діяльність в Україні, і принципи їх функціонування;

(б) термінологію, зокрема, надати юридичне трактування системи адміністративно-правових режимів;

(в) предмети й об'єкти системи адміністративно-правових режимів;

(г) форми й методи здійснення режимної діяльності;

(д) гарантії дотримання принципу законності державними органами у сфері цієї діяльності;

(е) загальний порядок підготовки, прийняття й видачі режимних актів державного управління;

(є) порядок проведення контролю й нагляду за дотриманням установлених правил і вимог адміністративно-правових режимів;

(ж) загальні підстави юридичної відповідальності посадових осіб, на які безпосередньо покладено обов'язки щодо здійснення режимних повноважень, а також інших учасників режимно-безпекових правовідносин;

(з) загальні засади взаємодії органів системи адміністративно-правових режимів.

Запропонований закон «Про систему адміністративно-правових режимів» за своєю структурою може складатися з таких розділів:

1. Загальні положення.

2. Організаційно-правові засади функціонування системи адміністративно-правових режимів в Україні.

3. Система, повноваження й засади взаємодії органів, які здійснюють режимно-безпекові функції в Україні.

4. Правові засади застосування адміністративно-правових режимів.

5. Правові гарантії захисту прав юридичних і фізичних осіб у сфері системи адміністративно-правових режимів України.

6. Загальні підстави юридичної відповідальності за порушення вимог і правил адміністративно-правових режимі.

7. Контроль і нагляд у сфері функціонування адміністративно-правових режимів в Україні.

8. Заключні положення.

Визначено, що поняттям «адміністративне режимне провадження» охоплюються, наприклад, порядок ліцензування, застосування адміністративного примусу тощо. Видове розмаїття адміністративних режимних проваджень може бути зведено до 2-х узагальнених груп: (а) юрисдикційне режимне провадження і (б) процедурне режимне провадження. Обидві вони мають деякі загальні риси, а саме: а) переважно позасудовий порядок вирішення індивідуальних справ; б) юридично-владну основу; в) урегульованість (різною мірою й у різному ступені) адміністративно-процесуальними нормами; г) адміністративно-процесуальні відносини і принципи та ін.

Розглядувано й обґрунтовано доцільність змін, які потрібно внести до чинних законодавчих актів України з питань регулюванння сфери державної безпеки.



ВИСНОВКИ

Дисертація містить теоретичні узагальнення й вирішення наукової проблеми, що виявляється в комплексному визначенні адміністративно-правових режимів у сфері державної безпеки України, в розробленні науково обґрунтованої дефініції категорії «адміністративно-правові режими у сфері забезпечення державної безпеки», у з'ясуванні її змісту і структури, в аналізі організаційних положень забезпечення розглядуваного режиму при захисті прав людини в зазначеній царині, а також питань удосконалення в ній законодавчого забезпечення цих режимів. У перебігу вирішення означених питань дисертантка дійшла нижченаведених висновків.

1.Інститут адміністративно-правових режимів у сфері державної безпеки є найбільш поширеним порівняно з будь-якою іншою галуззю соціально-політичного життя. Одна частина з них пронизує сферу державної безпеки в цілому, лише конкретизуючись стосовно специфіки її окремих складників і суб'єктів забезпечення, інша поширюється тільки на окремі державні структури. Саме адміністративно-правові режими найбільше відповідають специфіці забезпечення системи державної безпеки як більш-менш цілісному утворенню, що виокремлюється всередині системи державного управління. Крім того, ці режими, як правило, беруть свій початок із самої сфери і, як правило, поширюють свою дію на інші царини державного управління.

2.Система забезпечення державної безпеки має багато складників, які мають режимний характер, взаємоперетинаються й законодавчо регулюють одна одну. Із проведеного дослідження можна побачити, що вся ця система ґрунтується на державних функціях, а у своєму безпосередньому вигляді реалізується через адміністративно-політичну сферу й органи державної влади, що входять до неї й діють суворо в межах вітчизняного законодавства. Царина державної безпеки охоплює діяльність зі зміцнення економічного потенціалу України, її політичної стабільності, правопорядку, ліквідації організованої злочинності й корупції, організації й реалізації колективних дій проти актів агресії, а також спроб підриву суверенітету і стабільності держави. Концептуальне вивчення теорії адміністративно-правових режимів надає змогу виявити, що в адміністративно-правовому регулюванні сфери державної безпеки обов'язково функціонує основний адміністративно-правовий режим залежно від конкретної небезпеки або загрози, правопорушення або життєдіяльності. При цьому виявляється багато допоміжних, вторинних режимів, які повинні допомагати в досягненні таких важливих функцій державної безпеки, як попередження, припинення й відповідальність у сфері безпекових правопорушень.

3.Адміністративно-правові режими в системі забезпечення державної безпеки становлять собою врегульований законодавством порядок поведінки громадян і юридичних осіб, реалізації їх прав і свобод у сфері забезпечення сталого розвитку суспільства, своєчасного виявлення, запобігання й нейтралізації реальних і потенційних загроз і небезпек національним інтересам Української держави, суспільству й окремій людині. Такий підхід дозволяє позбутися хаотичних і вузькогалузевих методик розв'язання окреслених проблем.

4.До ознак системи адміністративно-правових режимів в царині забезпечення державної безпеки належать: (а) сфера їх застосування - вони встановлюються в діяльності публічної адміністрації у зв'язку з виконанням органами державної влади й органами місцевого самоврядування своїх обов'язків забезпечувати безпеку, охорону й захист; (б) розпорядження, які створюють режимні правила, що складаються із заборонних, зобов'язуючих та обмежуючих загальну правосуб'єктність фізичних і юридичних осіб; (в) наявність компетентних органів державної влади сектора безпеки як обов'язкових суб'єктів цих режимів; (г) застосування владного методу державного впливу при регулюванні правовідносин, що виникають між населенням і публічною владою з приводу дотримання режимних правил; (д) вжиття заходів дисциплінарного або адміністративного примусу при порушенні правил режиму.

5.Виокремлено види адміністративно-правових режимів, за допомогою яких відбувається попередження і припинення поширення кризових і конфліктних явищ або ситуацій, а також глобальних викликів і загроз державній безпеці. Розглядувані режими визначено як базові функціональні, під якими слід розуміти адміністративно-правові режими, які специфічними умовами впорядковують організацію належного державного управління сферою державною безпеки.

6.Характерною особливістю адміністративно-правових режимів у досліджуваній сфері є їх відповідне функціонально-цільове навантаження, що полягає: (а) в гарантуванні конституційної безпеки при виникненні зовнішніх і внутрішніх загроз територіальній цілісності й незалежності Української держави, озброєних конфліктів, масових безладів; (б) у забезпеченні функціонування об'єктів, які становлять підвищену суспільну небезпеку або мають важливе державне значення; (в) у визначенні порядку реалізації прав та обов'язків відповідних суб'єктів, умов життєдіяльності громадян на територіях, де провадяться спеціальні природоохоронні, санітарні, протипожежні та інші заходи, а також на територіях, які є спеціальними зонами державно-правової охорони; (г) в установленні порядку користування предметами, що становлять підвищену суспільну небезпеку або містять відомості з питань державної таємниці; (д) у створенні умов для ефективної діяльності органів виконавчої влади, результативного здійснення ними контрольних, наглядових і регламентаційних повноважень.

7.Базовими функціональними адміністративно-правовими режимами у сфері забезпечення державної безпеки визнано режими, покликані забезпечувати виконання відповідних завдань та обов'язків головними суб'єктами забезпечення державної безпеки, а саме:

?режим секретності, що полягає в охороні державної таємниці й конфіденційної інформації, які є власністю держави, в передбаченому законодавством порядку, у сприянні підприємствам, організаціям, установам і підприємцям у збереженні комерційної таємниці, розголошення якої може завдати шкоди життєво важливим інтересам України;

?режим охорони державного кордону, що становить собою забезпечення захисту державного суверенітету, конституційного ладу й територіальної цілісності України від протиправних посягань з боку окремих осіб та їх об'єднань, а також дотримання правил прикордонного режиму;

?режим перебування й пересування іноземців та осіб без громадянства на території України, який вирішує питання, що стосуються в'їзду в Україну, виїзду за її межі, перебування на її території іноземців та осіб без громадянства;

?митний режим - це гарантування порядку переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів і встановлення обсягу митних процедур, які при цьому здійснюються;

?паспортний режим - установлює дотримання порядку реєстрації населення за місцем проживання на території України;

?податковий режим - гарантує економічну безпеку держави у сфері справляння податків, формування й виконання Державного бюджету;

?режим об'єктів підвищеної небезпечності й закритих для вільного перебування зон, який оголошує воєнний і надзвичайний стани, забезпечує ліквідацію наслідків стихійного лиха, значних аварій, катастроф, епідемій, епізоотій та інших надзвичайних ситуацій, здійснює заходи з фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання; при цьому режимі провадиться спеціальна перевірка щодо допуску до спеціальних робіт;

?режим захисту державних ресурсів, криптографічного й технічного захисту інформації полягає в забезпеченні засекреченим і шифрованим зв'язком державних органів України й посадових осіб відповідно до переліку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, у здійсненні заходів щодо криптографічного й технічного захисту секретної інформації.

8. На підставі проведеного аналізу кожного окремого виду базового функціонального адміністративного правового режиму у сфері державної безпеки й визначення його поняття зроблено висновок, що в загальному вигляді всі вони становлять собою врегульований законодавством безпековий правопорядок.

9. Системний огляд законодавства з питань регулювання базових функціональних адміністративно-правових режимів у досліджуваній царині надав можливості показати стан та особливості нормативно-правового регулювання порядку реалізації заходів з попередження, припинення й нейтралізації викликів і загроз державній безпеці країни, за допомогою яких реалізуються основні завдання й обов'язки Служби безпеки України як головного суб'єкта забезпечення державної безпеки, що й обумовлює його режимну діяльність. Як показав аналіз вітчизняного законодавства, сучасна правова модель застосування адміністративно-правових режимів полягає в розумінні їх як міжгалузевого функціонального інституту. Це дозволяє значно розширити можливості юридичної науки щодо розроблення напрямків підвищення ефективності забезпечення державної безпеки з використанням адміністративно-правових режимів.

10. Адміністративна відповідальність є важливим елементом правового регулювання безпекових правовідносин, сутність якого полягає в цілеспрямованому впливі на поведінку людини за допомогою юридичних засобів з метою впорядкування зазначених правовідносин, надання їм системності і стабільності, уникнення різких загострень соціальних конфліктів, втілення принципів соціальної справедливості тощо. Саме ж існування права як регулятора суспільних відносин обумовлене необхідністю підтримувати соціальний порядок у неоднорідному суспільстві, попереджаючи будь-які відхилення від установлених правил поведінки. За допомогою адміністративної відповідальності встановлюються механізми охорони й захисту правовідносин у сфері державної безпеки від неправомірних посягань шляхом покарання винних у вчиненні діянь, що порушують умови нормального розвитку й суперечать інтересам держави, суспільства й окремої людини. Проведений огляд законодавства з питань адміністративної відповідальності за порушення вимог і правил адміністративно-правових режимів у царині державної безпеки надав підстави наголосити, що ця відповідальність реалізується через певні функції, що відображають основні напрямки впливу відповідальності юридичної на суспільні відносини. Саме у функціях інституту відповідальності розкриваються роль і значення останньої в забезпеченні реалізації, охорони й захисту прав і свобод особи, що в цілому є головним завданням державної безпеки.

11. У царині функціонування адміністративно-правових режимів державної безпеки адміністративна відповідальність, як і всі інші види юридичної відповідальності, має такі ознаки: (а) фактичною підставою її виникнення виступає правопорушення; (б) правопорушник притягується до адміністративної відповідальності в певному процесуальному порядку в результаті здійснення правозастосовної діяльності; (в) притягнення до адміністративної відповідальності, як і до інших видів юридичної відповідальності, яким притаманний державно-владний характер, здійснюється уповноваженими державними органами та їх посадовими особами; (г) існує чітка нормативна регламентація здійснення адміністративної відповідальності; (д) притягнення до такої відповідальності є невіддільним від державного примусу за вчинене правопорушення, що чітко регламентується в санкціях правових норм, які, будучи кількісними показниками, визначають його вид і міру. Цей примус завжди звернено на правопорушника - особу, яка вчинила протиправне діяння. Він тягне за собою негативні для неї наслідки, що виявляються в позбавленні певних благ, які їй належали до вчинення правопорушення; (е) наявність передбачених законом певних втрат для винної особи. Позбавлення правопорушника певних благ - необхідна умова адміністративної відповідальності. Зазначені втрати є реакцією держави на шкоду, заподіяну правопорушником суспільству, державі або окремій особі. Вони можуть мати для правопорушника особистий, майновий або організаційний характер.

12. Застосування численних адміністративно-режимних проваджень у сфері державної безпеки має супроводжуватися не тільки виконанням певних вимог посадових осіб органів сектора безпеки, які застосовують у своїй діяльності адміністративно-правові режими, а й виконанням відповідних вимог і правил, що встановлюються з урахуванням конкретної обстановки. Зважаючи на це, необхідно передбачити адміністративну відповідальність за невиконання конкретних вимог і правил певного виду адміністративно-правового режиму відповідними учасниками режимних правовідносин. Поняттям «адміністративне режимне провадження» охоплюються, наприклад, порядок ліцензування, застосування адміністративного примусу тощо. Видове розмаїття адміністративних режимних проваджень може бути зведено до 2-х узагальнених груп: (а) юрисдикційне режимне провадження і (б) процедурне режимне провадження. Обидві групи адміністративних проваджень мають деякі загальні риси: а) переважно позасудовий порядок вирішення індивідуальних справ, б) юридично-владну основу, в) урегульованість (різною мірою й у різному ступені) адміністративно-процесуальними нормами, г) адміністративно-процесуальні відносини і принципи та ін.

13. Запропоновано запровадити в законодавство України з питань забезпечення державної безпеки правову конструкцію «адміністративно-правовий режим захисту прав людини у сфері забезпечення державної безпеки» з наведенням її дефініції. Ця конструкція тлумачиться як урегульовані законодавством порядок, вимоги і правила діяльності компетентних органів щодо захисту прав та свобод особи і громадянина під час виявлення, попередження й нейтралізації реальних і потенційних загроз національній безпеці України. З використанням міжнародного досвіду й посиланнями на дослідження експертів у сфері захисту прав людини розглядаються проблеми, які треба враховувати в законотворчій діяльності у процесі захисту прав людини і громадянина із застосуванням адміністративно-правових режимів у сфері державної безпеки.

14. Визначено критерії законності використання адміністративно-правових режимів, якими оперують органи сектора безпеки і які більше впливають на право людини на недоторканність її приватного життя. З метою дотримання законних інтересів державної безпеки відповідні органи вправі збирати й захищати важливу інформацію, а також обмежувати доступ громадськості до певної інформації (наприклад, до тієї, що стосується засекречених операцій, джерел і методів роботи суб'єктів державної безпеки). При цьому влада має забезпечувати повне дотримання міжнародного права у сфері прав людини. Серйозну стурбованість викликає можливе перевищення меж повноважень суб'єктами державної безпеки без належних гарантій захисту від порушень.

15. Рекомендовано в національному праві й у відповідних нормативно-правових актах закріпити спеціальні норми, що регулюють кризові ситуації, подібні тим, які до недавнього часу мали місце на території України. Ці норми повинні визначати основні поняття, як-от: «озброєні конфлікти неміжнародного характеру», «внутрішні озброєні конфлікти, «правовий статус учасників конфліктів» та ін. Вони мають установлювати гарантії прав і свобод громадян і відповідальність за неправомірні дії в цих умовах.

16. З метою вдосконалення захисту прав людини при застосуванні адміністративно-правових режимів у сфері державної безпеки пропонується враховувати такі аспекти: (а) досліджувані режими націлені на забезпечення державної безпеки й на ефективний захист прав та свобод людини і громадянина; (б) багато в чому вони відіграють роль опори для державної влади у виконанні нею найбільш важливих функцій, основною з яких є захист прав і свобод людини; (в) правові обмеження прав та свобод людини і громадянина допускаються лише на підставі серйозних причин, проте потрібно дотримуватися відповідності обмежень існуючому змісту прав і свобод людини; (в) використання різного роду режимних обмежень останніх допоможе, зрештою, захистити основоположні, невід'ємні права і свободи людини, зокрема, найважливіше з них - право на життя.

17. Пропонується розробити й ухвалити спеціальний Закон, що регулюватиме кризові ситуації неміжнародного характеру, які становлять загрози державній безпеці. Рекомендується ним передбачити введення особливого правового режиму на території ведення бойових дій між правоохоронними силами держави й незаконними озброєними учасниками кризових ситуацій. Це дозволить виключити ситуацію, подібну тій, яка мала місце на території України, коли органи сектора безпеки при виконанні своїх завдань щодо захисту суверенітету, єдності й територіальної цілісності України, а також основних прав і свобод людини, діяли при цьому поза рамками правового поля.

18. Надано пропозицію систематизувати законодавство України з питань регулювання адміністративно-правових режимів у сфері державної безпеки, відмежувати їх від суміжних у царині суспільних правовідносин за такими напрямками: (а) чітке визначення предметів та об'єктів системи адміністративно-правових режимів, її принципів; (б) законодавче відмежування системи адміністративно-правових режимів від інших, близьких за формами й цілями видів діяльності; (в) перегляд системи органів, що виконують режимні функції, законодавче закріплення їх вичерпного переліку і правового статусу, усунення паралелізму й дублювання в роботі; (г) розроблення механізму взаємодії органів, що формують систему адміністративно-правових режимів, як між собою, так і з іншими державними органами; (д) подальша деталізація в нормативних актах принципу законності.

Відповідно до останнього система адміністративно-правових режимів може здійснюватися лише (а) компетентними органами (їх посадовцями); (б) у межах їх режимних повноважень; (в) з дотриманням процедур (строків, форм, методів тощо) застосування вимог і правил відповідного режиму; (г) за умов удосконалення й законодавчого закріплення режимного провадження; (д) при посиленні відповідальності посадових осіб, до повноважень яких належать режимні функції; (е) за умови вдосконалення механізму захисту прав людини і громадянина під час застосування адміністративно-правових режимів у сфері державної безпеки.

19. Рекомендується підготувати законопроект «Про систему адміністративно-правових режимів», у якому доцільно закріпити: (а) загальну систему органів, що виконують режимну діяльність в Україні, і принципи їх функціонування; (б) відповідну термінологію з наданням юридичного формулювання категорії «система адміністративно-правових режимів»; (в) предмети й об'єкти системи адміністративно-правових режимів; (г) форми й методи здійснення режимної діяльності; (д) гарантії дотримання принципу законності державними органами у сфері режимної діяльності; (е) загальний порядок підготовки, прийняття й видачі режимних актів державного управління; (є) порядок проведення контролю й нагляду за дотриманням установлених правил і вимог адміністративно-правових режимів; (ж) загальні підстави юридичної відповідальності посадових осіб, безпосередньо на яких покладено обов'язки з виконання режимних повноважень, а також інших учасників режимно-безпекових правовідносин; (з) загальні засади взаємодії органів системи адміністративно-правових режимів між собою.

Названий Закон за своєю структурою може складатися з таких розділів:

Загальні положення

Організаційно-правові засади функціонування системи адміністративно-правових режимів в Україні

Система, повноваження й засади взаємодії органів, які здійснюють режимно-безпекові функції в Україні

Правові засади застосування адміністративно-правових режимів

Правові гарантії захисту прав юридичних і фізичних осіб у сфері системи адміністративно-правових режимів України

Загальні підстави юридичної відповідальності за порушення вимог і правил адміністративно-правових режимів

Контроль і нагляд у сфері функціонування адміністративно-правових режимів в Україні

Заключні положення.

20. До законодавчих актів України з питань забезпечення державної безпеки з метою ефективного запровадження адміністративно-правових режимів у діяльність суб'єктів державної безпеки запропоновано внести низку змін, а саме:

- доповнити п. 4 Стратегії забезпечення національної безпеки України пп. 4.3.9. «Забезпечення державної безпеки, що означає: (а) впровадження адміністративно-правових заходів попередження, припинення й ліквідації викликів і загроз державній безпеці, зокрема, адміністративно-правових режимів, що забезпечують захист оборони й безпеки держави, кредитно-банківської та інших сфер економіки, систем управління об'єктами критичної інфраструктури; (б) захист прав людини при застосуванні органами сектора безпеки адміністративно-правових режимів; (в) розроблення і впровадження Концепції забезпечення державної безпеки України»;

-до ст. 1 Закону «Про основи національної безпеки України» додати таке формулювання: «Державна безпека - це цілеспрямований організуючий юрисдикційний вплив суб'єктів виконавчої влади спеціальної компетенції на внутрішні й зовнішні загрози (небезпеки), за якого державними інституціями створюються умови для ефективного функціонування системи національної безпеки»;

-доповнити ст. 24 Закону України «Про Службу безпеки України» таким пунктом «застосовувати адміністративно-правові режими в діяльності з попередження, виявлення і припинення правопорушень у сфері державної безпеки»;

-передбачити у ст. 25 Закону «Про Службу безпеки України» в межах визначеної законодавством компетенції право застосовувати адміністративно-правові режими з метою попередження, виявлення, припинення й розкриття будь-яких правопорушень у сфері державної безпеки України.

21. Підсумовуючи проведене дисертаційне дослідження, можемо зробити висновок, що в царині застосування адміністративно-правових режимів у сфері державної безпеки накопичилося чимало проблем, обумовлених як недосконалістю нормативно-правового регулювання, так і недоліками, породженими складнісю функціонування системи забезпечення державної безпеки України. Складні процеси реформування відносин у цій сфері на сьогодні мають місце в країні, зумовлюють актуальність цієї проблематики. Тому доцільно в подальших наукових дослідженнях звернути увагу на такі питання:

(а) система суб'єктів забезпечення адміністративно-правових режимів у сфері державної безпеки;

(б) організаційно-правові засади функціонування системи суб'єктів забезпечення державної безпеки;

(в) адміністративно-правовий режим окупованої території;

(г) особливості заходів правового режиму в районі проведення антитерористичної операції;

(д) соціально-правова характеристика збройних конфліктів міжнародного та неміжнародного (локального, національного) характеру;

(е) проблеми застосування адміністративно-правових режимів у діяльності з протидії озброєним конфліктам не міжнародного (локального, національного) характеру;

(є) оновлення інституту відповідальності за порушення законодавства з питань забезпечення державної безпеки та ін.



СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1.Бєлєвцева В. В. Організаційне-правове забезпечення адміністративно-правових режимів у сфері державної безпеки України: моногр. / В. В. Бєлєвцева. - Х.: Право, 2013. - 352 с.

Рецензії: Тищенко М. М. Про новий крок у науковому осмисленні застосування адміністративно-правових режимів у сфері державної безпеки / М. М. Тищенко // Вісн. Нац. акад. прав. наук України. [2014. [№ 1 (76). [С. 215-217].

Монаєнко А. О. Нові аспекти дослідження адміністративно-правових режимів у сфері державної безпеки /А. О. Монаєнко // Держава та регіони. [2014. [№ 3 (45). [С. 125-126].

2.Бєлєвцева В. В. Адміністративно-правові режими в Україні: моногр. / В. Я. Настюк, В. В. Бєлєвцева. - Х.: Право, 2009. - 135 c. (у співавторстві).

3.Бєлєвцева В. В. Адміністративно-правовий захист інформації: проблеми та шляхи вирішення: моногр. / В. Я. Настюк, В. В. Бєлєвцева. - К.: Ред. журн. «Право України»; Х.: Право, 2013. - 128 с. - (Наук. зб. «Академічні правові дослідження»: дод. до юрид. журн. «Право України». - Вип. 28 (у співавторстві).

4.Бєлєвцева В. В. Проблеми захисту національних інтересів України у сфері державної безпеки в умовах геополітичних трансформацій ХХІ століття: моногр. / О. П. Дзьобань, В. Я. Настюк, В. В. Бєлєвцева. - Х.: Право, 2013. - 296 с. (у співавторстві).

Наукові статті у фахових виданнях

1.Бєлєвцева В. В. Проблеми законодавчого регулювання у сфері державної безпеки в Україні / В. В. Бєлєвцева // Підпр-во, госп- во і право. [2008. Вип. 2 (146). - С. 94-97].

2.Бєлєвцева В. В. До питання класифікації адміністративно-правових режимів / В. В. Бєлєвцева // Вісн. Акад. прав. наук України. - 2009. - Вип. 2 (57). - С. 103-111.

3.Бєлєвцева В. В. Державний суверенітет, його ознаки і властивості / В. В. Бєлєвцева // Підпр-во, госп-во і право. - 2009. - № 10 (166). - С. 7-10.

4.Бєлєвцева В. В. Базові функціональні адміністративно-правові режими у сфері державної безпеки України: зміст та ознаки / В. В. Бєлєвцева // Південноукр. правн. часоп. - О.: Одес. держ. ун-т внутр. справ, 2010. - № 2. - С. 194-197.

5.Бєлєвцева В. В. Адміністративно-правові режими у системі забезпечення національної безпеки України: поняття, зміст та значення / В. В. Бєлєвцева // Право України. - 2010. - № 6. - С. 161-166.

6.Бєлєвцева В. В. Митні режими та адміністративна відповідальність за порушення у сфері їх дії / В. В. Бєлєвцева // Вісн. Акад. мит. служби України: Серія «Право». - 2010. - № 5. - С. 21-26.

7.Бєлєвцева В. В. Проблеми стандартизації адміністративно-правових режимів в Україні / В. В. Бєлєвцева // Підпр-во, госп-во і право. - 2010. - № 9 (177). - С. 84-87.

8.Бєлєвцева В. В. Удосконалення адміністративного законодавства з питань режимної діяльності / В. В. Бєлєвцева // Підпр-во, госп-во і право. - 2010. - № 11 (179). - С. 153-156.

9.Бєлєвцева В. В. Адміністративно-правові аспекти режиму інтелектуальної власності: захист та безпека / В. В. Бєлєвцева // Теорія і практика інтелектуал. власності. - К., 2010. - № 6 (56). - С. 46-53.

10.Бєлєвцева В. В. Адміністративно-правова сутність режиму захисту державних інформаційних ресурсів, криптографічного і технічного захисту інформації / В. В. Бєлєвцева // Юрист України. - 2011. - № 1 (14). - С. 11-16.

11.Бєлєвцева В. В. Податковий режим як складова забезпечення державної безпеки / В. В. Бєлєвцева // Фін. право. - Ірпінь: НДІ фін. права, 2011. - № 1 (15). - С. 6-9.

12.Бєлєвцева В. В. Правовий режим інформаційних ресурсів / В. В. Бєлєвцева // Інформація і право. - К.: НДЦПІ НАПрНУ, 2011. - № 3 (3). - С. 41-46.

13.Бєлєвцева В. В. Адміністративно-правові аспекти режиму обігу службової інформації: поняття та захист / В. В. Бєлєвцева // Інформація і право. -.: НДІІП НАПрН України, 2012. - № 3 (6). - С. 81-87.

14.Бєлєвцева В. В. Адміністративно-правові режими забезпечення стабільності держави / В. В. Бєлєвцева // Вчені зап. Тавр. нац. ун-ту ім. В. І. Вернадського. Серія «Юрид. науки». - Сімферополь, 2012. - Т. 25 (64). - № 2. - С. 244-251.

15.Бєлєвцева В. В. До питання про адміністративну відповідальність за порушення вимог та правил інформаційного законодавства: поняття та види / В. В. Бєлєвцева // Прав. інформатика. - К.: НДІП НАПрН України, 2012. - № 3 (35). - С. 31-35.

16.Бєлєвцева В. В. Комплексність адміністративно-правового режиму забезпечення державної безпеки України / В. В. Бєлєвцева // Актуал. пробл. вдосконалення чинного зак-ва України: зб. наук. пр. - Івано-Франківськ: Прикарпат. нац. ун-т ім. В. Стефаника, 2012. - Вип. 29. - С. 45-55.

17.Бєлєвцева В. В. Паспортний режим у системі забезпечення державної безпеки України / В. В. Бєлєвцева // Актуал. пробл. вдосконалення чинного зак-ва України: зб. наук. пр. - Івано-Франківськ: Прикарпат. нац. ун-т ім. В. Стефаника, 2012. - Вип. 30. - С. 21-32.

18.Бєлєвцева В. В. Напрями удосконалення законодавства з питань адміністративно-правового режиму захисту обігу інформації / В. В. Бєлєвцева // Митна справа. - О.: Нац. ун-т «ОЮА», 2012. - № 6 (84). - Ч. 2. - Кн. 2. - С. 517-523.

19.Бєлєвцева В. В. Сутність та особливості адміністративно-правових режимів у сфері державної безпеки України / В. В. Бєлєвцева // Вісн. Акад. прав. наук України / редкол.: В. Я. Тацій та ін. - Х.: Право, 2012. - № 3 (70). - С. 185-195.

20.Бєлєвцева В. В. Правовий режим державного кордону України у забезпеченні прикордонної безпеки / В. В. Бєлєвцева // Актуал. пробл. політики: зб. наук. пр. - О.: Нац. ун-т «ОЮА», 2013. - Вип. 48. - С. 389-397.

21.Бєлєвцева В. В. Концептуальні підходи до застосування адміністративно-правових режимів у сфері забезпечення захисту державної безпеки України / В. В. Бєлєвцева // Наук. вісн. Ужгород. нац. ун-ту. Серія «Право». - Ужгород, 2013. - Вип. 2. - Ч. ІІ. - С. 117-120.

22.Бєлєвцева В. В. Теоретико-правова характеристика охоронних адміністративно-правових режимів в Україні / В. В. Бєлєвцева // Митна справа. - О.: Нац. ун-т «ОЮА», 2013. - № 2 (87). - Ч.2. - Кн. 1. - С. 163-169.

Наукові статті в зарубіжних виданнях

1.Белевцева В. В. Правовые аспекты обеспечения безопасности человека в условиях действия специальных административно-правовых режимов в Украине / В. В. Белевцева // Журн. науч. публикаций аспирантов и докторантов. - Курск, 2013. - № 5 (83). - С. 141-144.

2.Белевцева В. В. Правовое обеспечение режимной деятельности в информационной сфере Украины: защита и безопасность / В. В. Белевцева // Закон и жизнь: междунар. науч.-практ. прав. журн. - Кишинев, 2013. - № 8/2 (260). - С. 27-30.

3.Белевцева В. В. Роль административно-правовых режимов в системе обеспечения государственной безопасности Украины / В. В. Белевцева // Журн. науч. публикаций аспирантов и докторантов. - Курск, 2013. - № 9. - С. 82-86.

4.Белевцева В. В. Защита прав человека в условиях функционирования адми-нистративно-правовых режимов в сфере государственной безопасности Украины / В. В. Белевцева // Закон и жизнь: междунар. науч.-практ. прав. журн. - Кишинев, 2013. - № 11/3 (263). - С. 14-17.

Тези наукових доповідей і повідомлень, у яких відображені наукові результати дослідження

1.Бєлєвцева В. В. Система адміністративно-правових режимів у сфері державної безпеки / В. В. Бєлєвцева // Правове забезпечення оперативно-службової діяльності: актуальні проблеми та шляхи їх вирішення: матер. постійно діючого наук.-практ. семінару (28 травня 2010 р., м. Харків). - Х.: ТОВ «Оберіг», 2010. - С. 159-164.

2.Бєлєвцева В. В. Актуальні проблеми забезпечення режиму захисту прав людини в умовах протидії тероризму (до 60-річчя прийняття Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод) / В. В. Бєлєвцева // Досудове розслідування: актуальні проблеми та шляхи їх вирішення: матер. постійно діючого наук.-практ. семінару (19 жовтня 2010 р., м. Харків) - Х.: ТОВ «Оберіг», 2010. - Вип. 2. - С. 277-281.

3.Бєлєвцева В. В. Особливості режиму захисту прав людини в умовах протидії тероризму: адміністративно-правові аспекти / В. В. Бєлєвцева // Громадянське суспільство і право людини: матер. міжнар. наук.-практ. семінару (9 грудня 2010 р., м. Харків). - Х.: НДІ держ. буд-ва та місц. самоврядування. - 2010. - С. 133-135.

4.Бєлєвцева В. В. До питання про сутність та роль режиму захисту державних інформаційних ресурсів, криптографічного і технічного захисту інформації / В. В. Бєлєвцева // Правове забезпечення оперативно-службової діяльності: актуальні проблеми та шляхи їх вирішення: матер. постійно діючого наук.-практ. семінару (27 травня 2011 р., м. Харків). - Х.: ТОВ «Оберіг», 2011. - С. 108-114.

5.Бєлєвцева В. В. Значення адміністративно-правового режиму інформаційних ресурсів у сфері протидії тероризму / В. В. Бєлєвцева// Матеріали наук.-прак. конф. (7 грудня 2011 р., м. Харків). - Х.: Ін-т підготовки юрид. кадрів для СБУ НУ «ЮАУ ім. Я. Мудрого», 2011. - С. 14-19.

6.Бєлєвцева В. В. Правове забезпечення інформаційної безпеки при побудові інформаційного суспільства в Україні / В. В. Бєлєвцева // Матер. «круглого столу» (20 березня 2013 р., м. Київ). - Ужгород: TOB "IBA", 2013. - С. 149-152.

7.Бєлєвцева В. В. Забезпечення безпеки особи під час дії спеціальних правових режимів: правові аспекти / В. В. Бєлєвцева // Приватний сектор безпеки: сучасний досвід та проблеми правового регулювання: зб. тез доп. І міжнар. наук.-практ. конф. (19 квітня 2013 р., м. Харків). - Х.: ТОВ «Друкарня Мадрид», 2013. - С. 62-67.

8.Бєлєвцева В. В. До питання застосування адміністративно-правових режимів у забезпеченні захисту державної безпеки України / В. В. Бєлєвцева // Правове забезпечення оперативно-службової діяльності: актуальні проблеми та шляхи їх вирішення: матер. постійно діючого наук.-практ. семінару (24 травня 2013 р., м. Харків). - Х.: Оберіг, 2013. - С. 73-76.

9.Бєлєвцева В. В. Правове забезпечення захисту національних інтересів України у сфері інформаційної безпеки / В. В. Бєлєвцева // Международное и национальное законодательство: способы усовершенствования: матер. межд. науч.-прак. конф. (12 июля 2013 г., г. Симферополь). - Симферополь: Науч. объед. «Юрид. мысль», 2013. - С. 72-76.

10.Бєлєвцева В. В. Структурно-функціональна характеристика системи адміністративно-правових режимів у сфері державної безпеки / В. В. Бєлєвцева // Державне регулювання суспільних відносин: розвиток законодавства та проблеми правозастосування: міжнар. наук.-практ. конф. (13-14 липня 2013 р., м. Київ). - К.: Центр прав. наук. досліджень, 2013. - С. 56-60.

Додаткові публікації, які відбивають результати дисертації

1.Бєлєвцева В. В. До питання про визначення поняття адміністративно-правових заходів у сфері державної безпеки України / В. В. Бєлєвцева, В. Я. Настюк // Південноукр. правн. часопис. - О., 2008. - № 2. - С. 154-157.

2.Бєлєвцева В. В. Стан національної та особистої безпеки як показник ефектив-ності застосування кримінального законодавства України / В. В. Бєлєвцева, О. М. Лемешко // Вісн. Акад. прав. наук України. - 2008. - Вип. 4 (55). - С. 214-221.

3.Белевцева В. В. Концептуальные подходы и приоритетные направления борьбы с коррупцией / В. В. Белевцева, В. Я. Настюк // Преодоление коррупции - главное условие утверждения правового государства. - М., 2009. - Т. 1 (39). - С. 420-423.

4.Бєлєвцева В. В. До питання юридичної відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності / В. В. Бєлєвцева // Теорія і практика інтелект. власності. - 2009. - № 6 (50). - С. 60-66.

5.Бєлєвцева В. В. Проблеми регулювання адміністративно-правового режиму захисту прав людини в умовах протидії тероризму / В. В. Бєлєвцева, В. Я. Настюк // Держ. безпека України. - 2010. - № 18-19. - С. 32-38.

6.Бєлєвцева В. В. До питання реформування Служби безпеки України / В. В. Бєлєвева // Право і національна безпека: актуальні проблеми теорії та практики: матер. наук.-практ. конф. (22 травня 2009 р., м. Харків). - Х.: Ін-т підготовки юрид. кадрів для СБУ НЮАУ ім. Я. Мудрого, 2009. - С. 25-29.

7.Бєлєвцева В. В. До питання про міжнародний досвід функціонування антико-рупційних систем / В. В. Бєлєвцева, В. Я. Настюк // Вісн. Нац. акад. прав. наук України. - 2010. - Вип. 2 (61). - С. 152-162.

8.Бєлєвцева В. В. Загально-правова характеристика адміністративної відповідальності за інформаційні правопорушення / В. В. Бєлєвцева, В. Я. Настюк // Інформатика і право. - К.: НДІІП НАПрНУ, 2013. - № 1(7). - С. 151-157.

9.Бєлєвцева В. В. До питання про адміністративну відповідальність за інформаційні правопорушення в Україні / В. В. Бєлєвцева, В. Я. Настюк // Актуальні проблеми адміністративного права: матер. «круглого столу» (22 березня 2013 р., м. Запоріжжя). - Запоріжжя: Класич. приват. ун-т, 2013. - С. 156-159.

10.Бєлєвцева В. В. Державна політика у сфері захисту прав потерпілого від рейдерства та корупції / В. В. Бєлєвцева, В. Я. Настюк // Державна політика у сфері захисту прав потерпілих від кримінальних правопорушень в Україні: матер. «круглого столу» (25 квітня 2013р., м. Харків). - Х.: Право, 2013. - С. 63-65.

11.Бєлєвцева В. В. Досвід протидії корупції у зарубіжних країнах / В. В. Бєлєвцева // Сучасні проблеми розвитку державності та напрями їх вирішення через призму правотворчої діяльності: матер. міжн. наук.-прак. конф. (6-7 липня 2013 р., м. Харків). - Х.: ГО «Асоціація аспірантів-юристів», 2013. - С. 48-51.

12.Бєлєвцева В. В. Національні інтереси у сфері інформаційної безпеки України / В. В. Бєлєвцева, В. Я. Настюк // Правова інформатика. - 2014. - № 1 (41). [С. 52-57.

13.Бєлєвцева В. В. Правовий механізм захисту інформаційних прав і свобод людини і громадянина / В. В. Бєлєвцева, В. Я. Настюк // Zbornik prispevkov z medzinarodnej vedeckej konferencie «Prava a sloboda cloveka a obcana: mechanizmus ich implementacie a ochrany roznych oblastiach prava» (19-20 septembra 2014). - Paneuropska vysoka skola, Bratislava. - S. 316-319.

14.Бєлєвцева В. В. Правові засади міжнародного співробітництва у сфері протидії інформаційним правопорушенням / В. В. Бєлєвцева, В. Я. Настюк // Правова інформатика. - 2014. [№ 2 (42). [С. 40-46.

Размещено на Allbest.ru