Державний контроль антимонопольного комітету України за узгодженими діями суб’єктів господарювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 342.951

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В.М. КОРЕЦЬКОГО

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

Державний контроль антимонопольного комітету України за узгодженими діями суб'єктів господарювання

Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

кандидата юридичних наук

Дудик Інна Миколаївна

Київ - 2015

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у відділі проблем державного управління та адміністративного права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України.

Науковий керівник - кандидат юридичних наук, член-кореспондент Національної академії правових наук України Нагребельний Володимир Петрович Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, заступник директора Інституту

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Рябченко Олена Петрівна Національний університет державної податкової служби України, начальник кафедри управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності

доктор юридичних наук, доцент Бакалінська Ольга Олегівна Київський національний торговельно-економічний університет, доцент кафедри комерційного права

Захист відбудеться «25» вересня 2015 р. о 14 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.236.03 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук в Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України за адресою: 01601, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

Із дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України за адресою: 01601, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

Автореферат розіслано «21» серпня 2015 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.І. Тарахонич

узгоджений державний контроль антимонопольний

Анотація

Дудик І.М. Державний контроль Антимонопольного комітету України за узгодженими діями суб'єктів господарювання. - На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Київ, 2015.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню теоретичних та прикладних проблем державного контролю АМК України за узгодженими діями суб'єктів господарювання.

Досліджено сутність та поняття узгоджених дій суб'єктів господарювання як об'єкта державного контролю, охарактеризовано систему органів, що здійснюють контрольні повноваження за узгодженими діями учасників ринку, визначено роль АМК України в цій системі. Висвітлено досвід організації контрольної діяльності конкурентних відомств зарубіжних країн у сфері боротьби з картельними змовами і можливості його застосування в Україні. Робота також містить аналіз правових форм і методів державного контролю за узгодженими діями учасників ринку.

У результаті проведеного дослідження обґрунтовано наукові положення і висновки щодо шляхів і напрямів вдосконалення державного контролю за узгодженими діями суб'єктів господарювання, розроблено пропозиції щодо внесення змін до законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема щодо розвитку контрольних повноважень АМК України з виявлення та доведення узгодженої поведінки учасників ринку.

Ключові слова: державний контроль, державний контроль за узгодженими діями суб'єктів господарювання, Антимонопольний комітет України, контрольні повноваження, узгоджені дії, правові форми державного контролю за узгодженими діями, превентивні та примусові методи впливу.

Аннотация

Дудык И.Н. Государственный контроль Антимонопольного комитета Украины за согласованными действиями субъектов хозяйствования. - На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право; финансовое право; информационное право. - Институт государства и права им. В.М. Корецкого НАН Украины, Киев, 2015.

Диссертация посвящена комплексному исследованию теоретических и прикладных проблем государственного контроля АМК Украины за согласованными действиями субъектов хозяйствования. Раскрыта характеристика системы государственного контроля за согласованными действиями субъектов хозяйствования, к основным элементам которой отнесены: объект государственного контроля; субъекты, осуществляющие государственный контроль за согласованными действиями участников хозяйственной деятельности; функции, формы, принципы и методы данного контроля за согласованным действиями участников рынка.

Исследована сущность и понятие согласованных действий субъектов хозяйствования как объекта государственного контроля. Предложена усовершенствованная классификация согласованных действий субъектов хозяйствования с учетом их особенностей и функционально-характерных признаков: за степенью обязательности применения законодательства (разрешающие, обязывающие и запрещающие), по степени конкурентности (проконкурентные, антиконкурентные); в зависимости от характера взаимодействия участников согласованных действий на рынке (горизонтальные, вертикальные, конгломератные и смешанные); с учетом правовой квалификации (правомерные (легализованные, законные) и противоправные (неправомерные, нелегализованные, незаконные).

Охарактеризована система органов, осуществляющих контрольные полномочия за согласованными действиями субъектов хозяйствования и определена роль АМК Украины в этой системе. Акцентируется внимание на том, что государственному контролю за согласованными действиями субъектов хозяйствования характерна своя неотъемлемая и органично присуща только ему система органов, к которым отнесено АМК Украины и его территориальные отделения.

Освещен опыт организации контрольной деятельности конкурентных ведомств зарубежных стран по борьбе с картельными сговорами и возможность его использования в Украине. В то же время, автором обосновывается позиция относительно преждевременности введения в отечественное конкурентное законодательство последних нововведений в систему европейского контроля за согласованными действиями участников хозяйственных отношений.

Работа осодержыт исследование проблемных вопросов правовых форм и методов государственного контроля за согласованными действиями участников рынка. Выделены и проанализированы три группы форм: 1) формы предварительного контроля, к которым относятся: предоставление предварительных выводов на согласованные действия; предоставлении разрешения на согласованные действия без условий (отказ в предоставлении разрешения); предоставлении разрешения на согласованные действия при определенных условиях; предоставлении разрешения на согласованные действия Кабинетом Министров Украины; 2) формы текущего контроля: проверка и рассмотрение дел об антиконкурентных согласованных действиях; 3) формы последующего контроля: проверка решений и пересмотр решений органов АМК Украины по делам о нарушении законодательства о защите экономической конкуренции (в часности, по признакам антиконкурентных согласованных действий).

Отдельное внимание сосредоточено на исследовании трех наиболее распространенных методах государственного контроля над согласованным поведением субъектов хозяйствования - убеждение, поощрение (стимулирование) и принуждение.

В результате проведенного исследования обоснованны научные выводы по совершенствованию государственного контроля за согласованными действиями субъектов хозяйствования, предложения по внесению изменений в законодательство о защите экономической конкуренции, в частности: а) определение предельного срока проведения проверки; б) установление ответственности за разглашение информации, составляющей коммерческую, служебную, иную охраняемую законом тайну; в) предоставление для субъектов хозяйственной деятельности снижения размера штрафа за антиконкурентные согласованные поведение на рынке (смягчение ответственности), г) заключение мирового соглашения между АМК Украины и участниками хозяйственной деятельности.

Ключевые слова: государственный контроль, государственный контроль за согласованными действиями субъектов хозяйствования, Антимонопольный комитет Украины, контрольные полномочия, согласованные действия, правовые формы государственного контроля за согласованными действиями, превентивные и принудительные методы воздействия.

Annotation

Dudyk I.M. State control of the Antimonopoly Committee of Ukraine for concerted actions of economic entities. - On the rights of manuscript.

Thesis for the degree of legal specialty 12.00.07 - Administrative law and Procedure; Financial Law; Information law. - V.M. Koretsky Institute of state and law of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2015.

Dissertation is dedicated to complex research of theoretical and applied issues of state control of the Antimonopoly Committee of Ukraine for business entities' concerted actions.

The way the cocertaed actions manifest themself, the notion of this market process are being disclosed in terms of state control undertaking. The system of authorities that apply state authority to govern and manage concerted action of businesses has been a study focus as well as the role of the Antimonopoly Committee of Ukraine in this system. The experiences of antitrust activities, particularly in combating cartel agreements by state authorities abroad has been analysed as to how it can be adopted in Ukraine. The thesis also contains the analysis of legal forms and methods of state control of the concerted actions of market participants.

As a result of the study the outcome conclusions have been worked out concerning the improvement of the state control procedures of the Antimonopoly Committee of Ukraine in preventing and tackling the concerted actions of business entities; proposals to the competition legislature on have been made, particular as to the improvement of the Antimonopoly Committee of Ukraine antitrust control activity, as to how to effectively discover and proved the fact of concerted actions, made by business entities.

Keywords: state control, state control over the concerted actions of undertakings, the Antimonopoly Committee of Ukraine, control authority, concerted actions, the legal form of control by concerted action, preventive and coercive methods of influence

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Однією з умов формування й розвитку соціально орієнтованої ринкової економіки в Україні є реалізація державою функції контролю за дотриманням правил економічної конкуренції. Ця функція є одним із засобів забезпечення стабільності процесів суспільного розвитку й підтримки вільної конкуренції.

Складовою державного контролю та одним із найважливіших чинників сприяння свободі конкуренції на товарних ринках є контроль за узгодженими діями суб'єктів господарювання, який полягає в запобіганні, недопущені й усуненні порушень окремими учасниками ринку оптимальних умов конкуренції внаслідок укладання таємних домовленостей про ціни, квоти, розподіл ринків і територій. Такими антиконкурентними діями створюються умови для формування колективної монопольної поведінки на ринку, яка дозволяє виробникам при значно менших зусиллях отримувати свої прибутки, нехтуючи при цьому інтересами конкурентів або споживачів.

Контроль за діяльністю двох або більше суб'єктів господарювання, які діють за спільною таємною домовленістю, виявився одним із найбільш складних для держави викликів, але разом з тим - одним із механізмів підтримки проконкурентного середовища й забезпечення державного захисту економічної конкуренції.

Державна контролююча діяльність за узгодженими діями учасників господарських відносин здійснюється Антимонопольним комітетом України (далі - АМК України) та його органами. В умовах загострення конкуренції на внутрішніх і світових ринках цей процес характеризується складністю і багатовимірністю, внаслідок чого така діяльність набуває все більшої актуальності, стає одним з пріоритетних напрямів діяльності АМК України.

Розробці проблематики державного контролю в Україні приділялась значна увага з боку окремих вчених-юристів, які досліджували становлення і розвиток правовідносин у сфері державного контролю (В.Б. Авер'янов, О.Ф. Андрійко, Г.В. Атаманчук, Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпаков, Є.Б. Кубко, В.П. Нагребельний, Н.Р. Нижник, В.Ф. Опришко, О.П. Полінець, О.П. Рябченко М.С. Студенікіна, В.В. Цвєтков, П.М. Чистяков, В.С. Шестак, О.В. Шоріна та ін.).

Натомість проблематика державного контролю АМК України за узгодженими діями суб'єктів господарювання у наукових роботах практично не досліджувалася або була позбавлена системного підходу. На сьогодні існують лише поодинокі розробки, присвячені окремим аспектам вказаної проблеми (О.О. Бакалінська, К.В. Бондаренко, Н.Я. Борсук, О.С. Каштанов, О.С. Плетньова, О.В. Пономарьова, Н.О. Трегубець, С.В. Шкляр, І.А. Шуміло та ін.). Однак у науці адміністративного права комплексний аналіз державно-контрольних повноважень вітчизняної системи органів АМК України за узгодженими діями учасників ринку досі залишається поза увагою дослідників.

Актуальність проблематики державного контролю як ефективного засобу забезпечення законності у сфері захисту економічної конкуренції зумовлена, з одного боку, недостатньою опрацьованістю теоретичних положень щодо його здійснення, недосконалістю правового забезпечення у цій сфері, а з іншого - важливістю глибокого і всебічного дослідження широкого кола питань, пов'язаних з організаційно-правовими засадами здійснення АМК України державного контролю за узгодженими діями суб'єктів господарювання, їх розвитком й удосконаленням.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилось як складова тематики наукових досліджень відділу проблем державного управління та адміністративного права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, а саме: «Розвиток демократичних засад державного управління в Україні: проблеми адміністративно-правового забезпечення» (номер державної реєстрації 0106U008728) та «Система органів виконавчої влади в Україні: адміністративно-правові проблеми удосконалення організації та діяльності» (номер державної реєстрації 0104U007588).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні сутності й особливостей реалізації контрольних повноважень АМК України за узгодженими діями суб'єктів господарювання на основі аналізу вітчизняних і зарубіжних джерел, чинного вітчизняного і міжнародного законодавства та узагальнення практики його реалізації, а також в обґрунтуванні наукових положень та пропозицій щодо шляхів і напрямів вдосконалення правових засад та організаційних аспектів діяльності АМК України.

Відповідно до поставленої мети основними задачами дослідження є:

– проаналізувати сутність та поняття узгоджених дій суб'єктів господарювання як об'єкта державного контролю;

– визначити критерії та здійснити класифікацію узгоджених дій суб'єктів господарської діяльності з урахуванням їх особливостей та функціонально-характерних ознак;

– уточнити понятійний апарат шляхом визначення й обґрунтування змісту дефініції державного контролю за узгодженими діями суб'єктів господарювання;

– охарактеризувати систему органів, які здійснюють контрольні повноваження за узгодженими діями суб'єктів господарювання, та визначити місце, роль і значення АМК України в цій системі;

– розглянути та проаналізувати світові моделі організації державного контролю за узгодженими діями суб'єктів господарювання;

– проаналізувати та систематизувати правові форми і методи державного контролю АМК України за узгодженими діями учасників ринку;

– обґрунтувати наукові положення та пропозиції щодо вдосконалення реалізації АМК України контрольних повноважень за узгодженою поведінкою суб'єктів господарювання.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які складаються в процесі здійснення АМК України державного контролю за узгодженими діями учасників господарської діяльності.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні організаційно-правові засади реалізації контрольних повноважень АМК України за узгодженими діями суб'єктів господарювання в сучасних економічних умовах.

Методи дослідження. Методологічною основою для вирішення поставлених завдань є сукупність підходів, принципів, методів і прийомів наукового пізнання як загальнонаукових (діалектичний, історичний, логічний, системний аналіз тощо), так і спеціальних (формально-юридичний, порівняльно-правового тощо). Так, діалектичний метод пізнання процесів, що відбуваються при здійсненні АМК України державного контролю за узгодженими діями суб'єктів господарювання, дозволяє розглянути їх у розвитку та взаємозв'язку, виявити усталені напрями і закономірності в цілому. Історично-правовий метод передбачає вивчення державного контролю за узгодженими діями суб'єктів господарювання у його розвитку, виявлення зв'язку минулого і сьогодення (підрозділ 1.2), системно-структурний підхід застосовувався при визначенні суб'єктів відносин у сфері державного контролю за узгодженими діями суб'єктів господарювання як певної організаційної структури (підрозділ 1.3), логіко-семантичний для формулювання відповідних дефініційних конструкцій (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 2.3). Важливого значення набуває також порівняльно-правовий метод, який дозволяє виявити переваги та недоліки зарубіжного досвіду організації та реалізації повноважень конкурентних органів із реалізації державного контролю досліджуваної проблематики та відповідного запровадження найліпшої практики використання таких повноважень в національне конкурентне законодавство (підрозділ 1.4). Методи моделювання, аналізу та синтезу використовувались при розробці пропозицій з удосконалення контрольних повноважень АМК України за картельною поведінкою суб'єктів господарської діяльності. Специфіка об'єкту, що досліджується, передбачає застосування цілого ряду наукових підходів: фундаментального, органічної єдності теорії і практики (підрозділи 1.1, 1.3, 2.1, 2.2, 2.3), поєднання критичного і раціонального (підрозділи 1.1, 1.4, 2.1, 2.2), єдності логічного та системного підходу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним із перших в Україні комплексним науковим дослідженням контрольних повноважень АМК України за узгодженими діями суб'єктів господарювання.

У межах здійсненого дослідження сформульовано низку теоретичних висновків, практичних узагальнень і пропозицій або таких, що містять елементи наукової новизни, зокрема:

вперше:

- обґрунтовано положення щодо змісту характеристики системи державного контролю за узгодженими діями суб'єктів господарювання, яка являє собою сукупність взаємопов'язаних елементів, до яких віднесено: об'єкт державного контролю; суб'єкти, які здійснюють державний контроль за узгодженими діями учасників господарської діяльності; функції, форми, принципи та методи державного контролю АМК України за узгодженими діями суб'єктів господарювання;

- доведено положення щодо доцільності застосування процедури безконфліктного врегулювання картельного спору під час розгляду справ про антиконкурентні узгоджені дії учасників господарської діяльності, доповнивши статтю 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» відповідними положеннями;

- аргументовано визначити на законодавчому рівні заборону повідомлення потенційних учасників узгоджених дій про позапланові виїзні перевірки відповідних органів АМК України у справах про антиконкурентні узгоджені дії;

- деталізовано інструменти методу переконання у здійсненні державного контролю за узгодженими діями суб'єктів господарювання (рекомендації та рекомендаційні роз'яснення); сформовано ознаки рекомендаційних роз'яснень (профілактичність, диспозитивність, адресна індивідуальність, самодостатність джерел інформації);

- визначені основні дестабілізуючі чинники (стимули), причини їх виникнення та наслідки прояву, які створюють перешкоди у здійсненні суб'єктами господарювання антиконкуретної змови, посилюють недовіру серед учасників таємних домовленостей, зменшують мотивацію до їх вчинення у майбутньому

удосконалено:

- положення про узгоджені дії суб'єктів господарювання як діяльності з координації конкурентної поведінки між двома або більше суб'єктами господарювання на ринках товару, що має на меті отримання додаткових конкурентних переваг від укладення угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, створення суб'єкта господарювання, об'єднання та будь-якої іншої погодженої конкурентної поведінки суб'єктів господарювання;

- класифікацію узгоджених дій суб'єктів господарювання з урахуванням їх особливостей та функціонально-характерних ознак: за ступенем обов'язковості застосування законодавства (дозволені, зобов'язувальні, заборонені), за ступенем конкурентності (проконкурентні, антиконкурентні); залежно від характеру взаємодії учасників узгоджених дій на ринку (горизонтальні, вертикальні, конгломератні, змішані); за правовою кваліфікацією (правомірні (легалізовані, законні) та протиправні (неправомірні, не легалізовані, незаконні);

- перелік і характеристику правових форм попереднього, поточного та наступного контролю АМК України щодо узгоджених дій учасників господарської діяльності;

- положення щодо пріоритетності використання АМК України превентивних методів державного контролю за узгодженими діями суб'єктів господарювання, таких як переконання та заохочення;

дістали подальшого розвитку:

- положення про державний контроль за узгодженими діями суб'єктів господарювання в частині визначення його як сукупності дій АМК України, що здійснюються у формі перевірок і спостережень за узгодженими діями суб'єктів господарювання з метою отримання об'єктивної та достовірної інформації про стан справ у відповідному економічному середовищі, за результатами якої (діяльності) проводиться вжиття заходів щодо недопущення негативних незворотних наслідків для суб'єктів господарювання внаслідок антиконкурентних узгоджених дій та ухвалення рішення про притягнення винних осіб до передбаченої законом відповідальності;

- положення щодо тимчасового збереження процедури нотифікації (режиму превентивного контролю АМК України у формі попередніх повідомлень учасників узгоджених дій) у зв'язку з тим, що в Україні через неповноту інформації суб'єкти господарювання не спроможні самостійно оцінити свій рівень впливу на ринок, як це практикується в Європейському Союзі;

- теза про необхідність законодавчого розмежування процедури звільнення від відповідальності із процедурою мирного (безконфліктного) врегулювання картельного спору, зокрема, в аспекті проведення переговорів щодо очікуваної суми штрафу за наслідками розслідування;

- практичні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення контрольних повноважень АМК України за узгодженими діями суб'єктів господарювання.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у тому, що отримані в процесі дисертаційного дослідження наукові положення, висновки та пропозиції можуть бути використані:

у науково-дослідній діяльності - теоретичні положення дисертаційної роботи можуть слугувати базою для подальших наукових досліджень проблемних питань державного контролю АМК України в сфері захисту економічної конкуренції, у тому числі за узгодженими діями суб'єктів господарювання;

у правотворчості - для сприяння подальших розробок нових та вдосконалення існуючих норм законодавства у сфері захисту економічної конкуренції;

у правозастосуванні - для підвищення ефективності взаємодії державних контролюючих органів у процесі економічної діяльності на ринках України в частині узгоджених дій суб'єктів господарювання;

у навчальному процесі - для підготовки відповідних розділів підручників, навчальних посібників, методичних матеріалів і рекомендацій при викладанні дисциплін «Адміністративне право», «Конкурентне право», інших правових спецкурсів в залежності від специфіки навчального закладу.

Особистий внесок здобувача. Дисертація виконана особисто автором. Всі її положення, результати, висновки і пропозиції базуються на власних дослідженнях автора, системному критичному аналізі наукових і нормативних джерел. Наукові статті дисертанта у фахових виданнях є одноосібними.

Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому та окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки були оприлюднені здобувачем на десяти науково-практичних конференціях: VII Всеукраїнській науковій студентській Інтернет-конференції «Правова Україна очима майбутніх фахівців» (м. Тернопіль, 30 березня 2010 р.; тези опубліковано); VI Міжнародній науково-практичній конференції «Україна у європейському просторі. Проблеми бізнесу, політики, права» (м. Львів, 29-30 квітня 2010 р.; тези опубліковано); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Актуальні проблеми державотворення в сучасних умовах» (м. Київ, 29-30 листопада 2010 р.; тези опубліковано); Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегія та забезпечення сталого розвитку правової системи України» (м. Одеса, 21-22 грудня 2010 р.; тези опубліковано); Всеукраїнських науково-практичних читаннях «Проблеми сучасної правової системи України» (м. Львів, 25-26 лютого 2011 р.; тези опубліковано); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку» (м. Київ, 31 березня 2011 р.; тези опубліковано); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Формування правової держави в Україні: проблеми і перспективи» (м. Тернопіль, 15 квітня 2011 р.; тези опубліковано); Міжнародній науково-практичній конференції «Право та інші соціальні норми: вимоги часу» (м. Одеса, 15-16 червня 2012 р.; тези опубліковано); Міжнародній науковій конференції «Наука сьогодні: теорія, методологія, практика, проблематика» (Польша, м. Сопот/ Sopot 30 - 31 липня 2014 р.; тези опубліковано); Міжнародному науковому юридичному конгресі «2015. The new stage of development» (Угорщина, м.Будапешт, 18 лютого 2015 р.; тези опубліковано).

Публікації. Основні положення та висновки дисертації знайшли відображення у шістнадцяти наукових публікаціях здобувача, чотири з яких - наукові статті, опубліковані у вітчизняних наукових фахових юридичних виданнях, дві статті - у зарубіжних виданнях з юридичних наук, десять - тези доповідей, які опубліковані за результатами проведення міжнародних і всеукраїнських наукових та науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дисертації обумовлені метою і завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, які містять сім підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 211 сторінок, у тому числі основний текст - 187 сторінок, список використаних джерел включає 246 найменувань і міститься на 25 сторінках.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено його зв'язок з науковими програмами, планами і темами, його мету та задачі, об'єкт і предмет дослідження, методи дослідження, наукову новизну, відзначено практичне значення дисертаційного дослідження, наведено відомості про апробацію і впровадження одержаних результатів та публікацію основних положень дисертації.

Розділ 1. «Теоретико-методологічні засади державного контролю за узгодженими діями суб'єктів господарювання» складається з чотирьох підрозділів, в яких автор досліджує об'єкт державного контролю - узгоджені дії суб'єктів господарювання, поняття та сутність державного контролю за цими діями з боку АМК України як головного суб'єкта в системі органів вказаного контролю, а також визначаються особливості організації державного контролю за узгодженими діями суб'єктів господарювання в контексті аналізу історично сформованих світових моделей економічної конкуренції.

У підрозділі 1.1 «Узгоджені дії суб'єктів господарювання як об'єкт державного контролю» досліджено сучасний стан державного контролю за узгодженими діями, визначено його понятійно-категоріальний апарат. Детальний аналіз відповідних положень законодавства України про захист економічної конкуренції щодо узгоджених дій дозволив виокремити та охарактеризувати наступні форми його прояву: укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі; прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі; будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання; створення суб'єкта господарювання чи об'єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили зазначений суб'єкт господарювання, об'єднання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання чи вступ до такого об'єднання. За результатами дослідження форм його застосування запропоновано визначення змісту поняття узгоджених дій.

В підрозділі запропоновано класифікацію узгоджених дій. В залежності від змісту узгодженої поведінки між АМК України та суб'єктами господарювання така поведінка може бути згрупована за такими характерними ознаками: за ступенем обов'язковості застосування законодавства про захист економічної конкуренції; за ступенем конкурентності; за характером взаємодії учасників узгоджених дій на ринку; за правовою кваліфікацією - відповідність чи невідповідність нормам конкурентного законодавства.

У підрозділі 1.2 «Поняття та сутність державного контролю за узгодженими діями суб'єктів господарювання» досліджуються поняття, сутність та система державного контролю за узгодженими діями суб'єктів господарювання, акцентується увага на відсутності у спеціалізованих наукових джерелах визначення змісту поняття державного контролю за узгодженими діями суб'єктів господарювання. Для вирішення цієї проблеми автором використано науковий підхід «сходження від абстрактного до конкретного», що визначає логічну побудову досліджуваного семантичного ряду категорій «контроль», «державний контроль», «державний контроль за узгодженими діями суб'єктів господарювання».

Окремо досліджується комплексний характер контролю, завдяки чому він як соціальний феномен є предметом вивчення вченими-економістами, соціологами, філософами, фахівцями у галузі державного управління, правознавцями. При цьому останні розглядають державний контроль в якості різновиду контролю, як форму, метод, вид, принцип, засіб забезпечення законності, функцію державного управління. У роботі обґрунтовується доцільність підходу до державного контролю як до родового поняття та, відповідно, державного контролю за узгодженими діями учасників господарської діяльності як видового поняття - як функції державного управління.

Наголошується на системності державного контролю за узгодженими діями учасників ринку, що складається з певної сукупності взаємопов'язаних елементів з такими властивостями як єдність, цілісність, складність, стабільність. До означених елементів системи державного контролю належать суб'єкти, об'єкти, функції, форми, принципи та методи здійснення такого контролю.

В межах даного підрозділу детально розглянуто функції та принципи державного контролю за узгодженими діями учасників ринку як елементи останнього, а також окремо проаналізовано профілактичну, інструктивну або мобілізувальну, правоохоронну, регулятивну або корегувальну, стимулюючу та інформаційну функції державного контролю за узгодженими діями суб'єктів господарської діяльності.

Основними принципами діяльності АМК України є законність, гласність та захист конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів. В розділі також висвітлюються окремі аспекти реалізації зазначених принципів в теорії та практиці.

В результаті дослідження сутності державного контролю за узгодженими діями суб'єктів господарської діяльності запропоновано удосконалене визначення вказаної категорії.

Підрозділ 1.3 «Антимонопольний комітет України як головний суб'єкт в системі органів державного контролю за узгодженими діями учасників господарської діяльності» присвячений дослідженню сучасної системи органів державного контролю за узгодженими діями суб'єктів господарювання.

Зокрема, у роботі звертається увага на існуванні різних поглядів на систему органів, що здійснюють управління у сфері економічної конкуренції. Обгрунтовується позиція автора щодо розуміння під суб'єктами контролю за узгодженими діями сукупність спеціальних державних органів, а саме - систему органів АМК України, які беруть участь у процесі організації вказаного контролю. Зазначену систему складають АМК України у складі голови та восьми державних уповноважених та територіальні відділення, що їх утворює АМК України.

Досліджено правовий статус і повноваження ключового органу цієї системи контролю - АМК України, без якого неможливо реалізувати функцію державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції. В роботі підкреслено відсутність у наукових розробках чіткого розуміння місця АМК України в системі органів державної влади, у зв'язку з чим окрему увагу зосереджено на з'ясуванні питання ролі і компетенції АМК України та його складових елементів, зокрема, питаннях повноважень територіальних відділень АМК України.

У підрозділі 1.4 «Світові моделі організації державного контролю за узгодженими діями суб'єктів господарювання» містить аналіз існуючих у міжнародній практиці моделей проведення державного контролю за узгодженими діями суб'єктів господарювання, зокрема, найбільш поширених - американської, європейської та японської правових систем реалізації державою конкурентного контролю. Згадані моделі слугують базою для наслідування, своєрідним орієнтиром для багатьох країн світу, які прагнуть розбудувати сучасну і дієву систему державного конкурентного контролю з урахуванням унікальних національно-економічних особливостей. Однією з характерних ознак такої системи є наявність широких повноважень, в тому числі оперативно-розшукових, щодо виявлення та розслідування антиконкурентних узгоджених дій (картельних змов).

Відзначено, що з часу проголошення незалежності Україна стала на шлях побудови конкурентної політики європейського зразка. Обґрунтована позиція щодо передчасності запровадження у вітчизняне конкурентне законодавство останніх нововведень у систему європейського контролю за узгодженими діями учасників господарських відносин (зокрема, відмова від повідомлення суб'єктами господарювання про обмежувальні угоди чи обмежувальну практику для надання дозволу-винятку).

Розділ 2 «Організаційне та правове забезпечення контрольних повноважень Антимонопольного комітету України за узгодженими діями суб'єктів господарювання» складається з трьох підрозділів, які присвячені аналізу правових форм та методів державного контролю за узгодженими діями суб'єктів господарювання, а також основним напрямам удосконалення контрольних повноважень АМК України за узгодженими діями суб'єктів господарювання.

У підрозділі 2.1 «Правові форми державного контролю за узгодженими діями суб'єктів господарювання» досліджено форми практичної діяльності АМК України щодо реалізації контрольної діяльності за узгодженою поведінкою учасників ринку за часовою класифікаційною ознакою відповідно до стадій цього контролю. Зокрема, в роботі виокремлено три групи форм: 1) форми попереднього контролю, до яких належать: надання попередніх висновків на узгоджені дії; надання дозволу на узгоджені дії без умов (відмова в наданні дозволу); надання дозволу на узгоджені дії за певних умов; надання дозволу на узгоджені дії Кабінетом Міністрів України; 2) форми поточного контролю, такі як: перевірка та розгляд справ про антиконкурентні узгоджені дії; 3) форми наступного контролю: перевірка рішень та перегляд рішень органів АМК України у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (а саме за ознаками антиконкурентних узгоджених дій) та у заявах, справах про узгоджені дії.

При цьому зазначено, що в процесі застосування форм попереднього контролю за узгодженими діями відбувається реалізація різноманітних дозвільних повноважень системи органів АМК України.

За результатами дослідження виявлено низку питань, які виникають в процесі розгляду справ про антиконкурентні узгоджені дії як форми поточного контролю, зокрема, відсутність належного регулювання порядку реалізації повноважень АМК України щодо права вимагати інформацію, отримувати пояснення, вилучати докази, зокрема, під час перевірок. Існуючі труднощі створюють передумови для оскарження до суду рішень та процесуальних дій АМК України, його посадових осіб. Зазначене унеможливлює ефективність роботи АМК України та його територіальних відділень щодо доведення наявності між учасниками ринку узгодженої поведінки.

У підрозділі 2.2 «Методи державного контролю Антимонопольного комітету України за узгодженими діями учасників господарської діяльності» основна увага зосереджена на дослідженні трьох найпоширених методів державного контролю за узгодженою поведінкою суб'єктів господарювання - переконання, заохочення (стимулювання) і примус.

Зазначається, що останнім часом в практиці АМК України по боротьбі з картельними змовами превалюють прийоми превентивної дії, які реалізуються шляхом адвокатування конкуренції (або «непримусове сприяння конкуренції», «пропаганда конкуренції», «формування проконкурентної свідомості», competition advocacy). Одним із дієвих інструментів у цьому контексті є використання АМК України процедури надання рекомендацій учасникам ринку. Проаналізовано співвідношення між кількістю наданих рекомендацій з розмірами накладених АМК України штрафів протягом шести років поспіль. Наголошено на ефективності адвокатування конкуренції, яке полягає в усуненні значної кількості потенційних порушень конкурентного законодавства ще до відкриття відповідної справи шляхом надання висновків у формі рекомендаційних роз'яснень про відповідність дій суб'єктів господарювання основним положенням правового режиму узгоджених дій, а саме: статтям 6-10 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Добровільне надання учасниками узгоджених дій інформації органам АМК України, яка стосується виявлення антиконкурентної поведінки на ринку - система прийомів і способів стимулюючого впливу (метод заохочення). Відзначено, що даний метод в практиці АМК України реалізується в застосуванні програми звільнення від відповідальності (в європейському законодавстві більш відома як програма пом'якшення відповідальності - англ. leniency program). Механізм застосування згаданої процедури визначений в ухваленому АМК України Порядку звільнення від відповідальності. В дисертаційній роботі окреслено окремі процедурні аспекти застосування вказаного Порядку, обґрунтовано висновок щодо необхідності зменшення розміру штрафних санкцій для різних категорій інформаторів про порушення конкурентного законодавства та лібералізацію вимог до надання інформації про антиконкурентні узгоджені дії.

У сфері захисту економічної конкуренції адміністративний примус як засіб протидії картелям проявляються у накладенні штрафних санкцій на учасників узгоджених дій. Наголошується на дискусійності правового змісту штрафної санкції як виду юридичної відповідальності за порушення конкурентного законодавства.

Зазначено, що скасування наданого АМК України дозволу на узгоджені дії суб'єктів господарювання є проявом методу примусу, який застосовується у разі порушення умов, за наявності яких надавався дозвіл, та неправомірного використання суб'єктами господарювання ринкового становища, що відбулося внаслідок отримання дозволу на узгоджені дії.

У підрозділі 2.3 «Основні напрями удосконалення правового регулювання державного контролю Антимонопольного комітету України за узгодженими діями суб'єктів господарювання» визначено основні напрямки підвищення ефективності державного контролю в досліджуваній сфері. На основі узагальнення практики акцентується увага на відсутності законодавчого закріплення в чинному законодавстві реалізації повноважень АМК України та його територіальних відділень щодо вилучення необхідних доказів у справах про картельні змови та обґрунтовується на необхідності усунення цієї прогалини. Запропоновано два шляхи вирішення вказаної проблеми: 1) схвалення Верховною Радою України проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про захист економічної конкуренції» стосовно забезпечення доказів у справах, які розглядаються Антимонопольним комітетом України»; 2) внесенням змін до Закону України «Про захист економічної конкуренції» щодо проведення перевірки учасників господарської діяльності, зокрема, у справах про антиконкурентні узгоджені дії.

В підрозділі відзначається про наявність серед окремих фахівців позиції щодо акумуляції процедурних норм конкурентного права в єдиний кодифікований законодавчий акт, який би більш детально врегулював порядок подання заяви, процедуру розгляду справи, винесення рішення та оскарження рішення у справі. Таким актом, на їх думку, має бути Конкуренційний процесуальний кодекс. Автором аргументовується недоцільність втілення в життя такої ідеї та пропонується прийняти Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про захист економічної конкуренції» в частині забезпечення доказів у справах, які розглядаються АМК України.

На основі узагальнення конкурентної практики обгрунтовується необхідність передбачити на законодавчому рівні повноваження АМК України щодо пом'якшення відповідальності учасникам антиконкурентних узгоджених діях у вигляді зменшення розміру штрафу стосовно тих осіб, які не встигли першими звернутися до АМК України. На думку автора, це створюватиме належні умови для отримання додаткових доказів щодо вчинення суб'єктом господарювання антиконкурентних узгоджених дій, особливо у випадку, коли представлена першим заявником доказова база є недостатньою для ухвалення остаточного рішення у справі.

Пропонується надати можливість посадовим особам АМК України завершити розгляд справи про антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарської діяльності шляхом примирення сторін, а саме: заявника в особі АМК України та відповідача як порушника законодавства про захист економічної конкуренції (інша назва цієї процедури може іменуватись картельною мировою угодою, мировим врегулюванням картельного спору тощо.). Особливості від введення певного засобу матимуть взаємний характер: для працівників антимонопольного відомства - вивільнення важливих ресурсів, здобуття цінного співробітництва, отримання поштовху для розслідування; для учасників картельної змови - отримання скорочення санкції на 10 %, впевненість у більш швидкому знятті обвинувачень проти них.

Висновки

Дисертаційне дослідження містить наукові положення та науково обґрунтовані результати у галузі теорії адміністративного права, які спрямовані на вирішення важливого наукового завдання щодо вдосконалення державного контролю з боку Антимонопольного комітету України за узгодженими діями суб'єктів господарювання, визначення меж повноважень АМК України та його органів під час здійснення ними зазначеного контролю.

Найбільш вагомими результатами дисертаційного дослідження можна вважати такі підсумкові положення:

1. Узгодження конкурентної поведінки суб'єктів господарювання, як правило, призводить до обмеження тією чи іншою мірою конкуренції на ринку. При цьому форми обмеження і впливу такої практики на ринок є багатовимірними. Чинний Закон України «Про захист економічної конкуренції» лише у загальних рисах містить визначення змісту поняття «узгоджені дії», а також орієнтовний перелік можливих форм координації суб'єктів господарювання. Така невизначеність обумовлює необхідність подальших наукових розробок і практичних рекомендацій щодо критеріїв правомірної або протиправної узгодженої поведінки між учасниками вітчизняного ринку.

2. Узгоджені дії автором визначено як діяльність двох або більше суб'єктів господарювання на ринках товару, що спрямовані на координацію конкурентної поведінки у формі укладення цими суб'єктами угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, створення суб'єкта господарювання, об'єднання та будь-якої іншої погодженої конкурентної поведінки суб'єктів господарювання.

Комплексний підхід до змісту узгоджених дій учасників ринку дає можливість кваліфікувати їх за такими притаманними для цих дій ознаками: а) за ступенем обов'язковості застосування законодавства: дозволені, зобов'язувальні та заборонені; б) за ступенем конкурентності: проконкурентні та антиконкурентні; в) залежно від характеру взаємодії учасників узгоджених дій на ринку: горизонтальні, вертикальні, конґломератні та змішані; г) за правовою кваліфікацією (відповідність чи невідповідність нормам конкурентного законодавства) узгоджені дії можуть бути поділені на правомірні (легалізовані, законні) та протиправні (нелегалізовані, незаконні).

3. Державний контроль за узгодженими діями є різновидом і складовою державного контролю у цілому. Як наслідок, зазначеному виду державного контролю притаманні всі ознаки останнього; його можна визначати в якості самостійної функції державного управління у вказаній сфері, як певну організаційно-правову систему. Державний контроль за узгодженими діями суб'єктів господарювання являє собою відносно цілісну систему і складається з таких основних елементів: суб'єкти, об'єкти, функції, принципи, форми та методи здійснення контролю. Безпосереднім суб'єктом державного контролю за узгодженими діями є АМК України, який здійснює контрольну діяльність за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від порушень, зокрема, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій учасників ринку.

Об'єктом державного контролю за узгодженими діями суб'єктів господарювання є діяльність суб'єктів господарювання та органів управління у вигляді угод, рішень, прийнятих об'єднаннями, іншої погодженої конкурентної поведінки суб'єктів господарювання, що можуть стосуватися, зокрема, встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів, обмеження виробництва, ринків товарів, інвестицій; спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів та інше. Серед основних функцій державного контролю за узгодженими діями суб'єктів господарської діяльності можна виокремити профілактичну, інструктивну (мобілізуючу), правоохоронну, регулятивну (корегувальну), стимулюючу та інформаційну функції

4. Державний контроль за узгодженими діями суб'єктів господарювання являє собою сукупність дій АМК України та його територіальних відділень, які здійснюються у формі перевірок і спостережень за вказаними діями учасників ринку з метою отримання об'єктивної та достовірної інформації про стан справ у відповідному економічному середовищі, за результатами чого вживаються заходи щодо недопущення негативних наслідків для суб'єктів господарювання внаслідок антиконкурентних узгоджених дій та ухвалення рішення про притягнення винних осіб до передбаченої законом відповідальності.

Основною ланкою у системі державного контролю за узгодженими діями суб'єктів господарювання є АМК України та територіальні відділення, які входять до його складу.

Статус цього органу має відносно суперечливий характер, внаслідок чого періодично виникають пропозиції щодо необхідності його визначеності на законодавчому рівні. На переконання автора, на даний час законодавчим шляхом слід уточнити правосуб'єктність АМК України як центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом. Існуючий зараз в Законі України «Про Антимонопольний комітет України» термін «державний орган із спеціальним статусом» тлумачиться доволі широко і не відображає адекватно його місце в системі центральних органів виконавчої влади.

5. Аналіз історично сформованих міжнародних моделей розвитку конкурентного законодавства засвідчив наближеність вітчизняних норм до європейської системи конкурентного права. Спостерігається тенденція до поступового прирівнення обсягу повноважень АМК України до повноважень відповідних органів в країнах-членах ЄС. Водночас автор вважає, що, запозичуючи європейський досвід слід вважати передчасною відмову від здійснення АМК України попереднього контролю за узгодженими діями учасників ринку у вигляді попередніх повідомлень (процедура нотифікації). Оскільки існує істотна відмінність рівня розвитку конкуренції в Україні та країнах ЄС та й вітчизняні суб'єкти господарювання наразі не готові самостійно оцінювати рівень впливу на ринок від здійснених узгоджених дій, без порушення при цьому конкурентного законодавства.

Реалізацію повноважень АМК України в процесі здійснення контролю за узгодженими діями суб'єктів господарювання можна вважати своєрідним компромісом між існуючою раніше та нинішньою системою контролю за узгодженими діями суб'єктів господарської діяльності в країнах Європейського Союзу.

6. Здійснення державного контролю за узгодженими діями на практиці відбувається у формах попереднього, поточного та наступного контролю.

У попередньому контролі виокремлено такі правові форми як: надання попередніх висновків на узгоджені дії; надання дозволу на узгоджені дії без умов (або відмова в наданні дозволу); надання дозволу на узгоджені дії за певних умов; надання дозволу на узгоджені дії Кабінетом Міністрів України. Зазначені форми контролю можливі на стадії лише наміру вчинити узгоджені дії суб'єктами господарювання. При використанні форми попереднього контролю АМК України здійснює попереджувальну функцію шляхом виявлення та запобігання можливого недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.