Компетенційний спір як предмет юрисдикції адміністративних судів

Адміністративний суб'єкт - суб'єкт публічного права, який має адміністративну процесуальну правосуб'єктність вступати у відносини адміністративного судочинства з метою вирішення публічно-правового спору, предмет якого стосується діяльності щодо реалізації публічного інтересу.

12. Сторонами компетенційних спорів виступають переважно органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування. Стосовно інших державних органів, компетенційні спори можуть виникати у їх внутрішньо організаційній діяльності, а також у разі, якщо вони є суб'єктами адміністративного права і реалізують адміністративну процесуальну правосуб'єктність (зокрема - прокурор, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, орган державної влади). Стороною компетенційного спору може бути громадська організація. Судова практика свідчить про участь у судовому адміністративному процесі громадської організації як позивача. Керівник як сторона компетенційного спору є суб'єктом, який має і повноваження керівника і повноваження органу.

13. Матеріальні особливості компетенційних спорів полягають у: а) визначенні законодавством правового статусу суб'єктів владних повноважень як сторін спору; б) спрямованості їх діяльності на реалізацію публічного інтересу, що визначено адміністративно-правовою природою функціонування таких суб'єктів; в) виникнення компетенційних спорів виключно у межах реалізації функцій публічно-правового характеру суб'єктами владних повноважень. Процесуальні особливості компетенційних спорів полягають у: а) встановленні сторонами таких спорів суб'єктів владних повноважень; б) тому, що взаємні претензії сторін спору стосуються одного предмету, пов'язаного з реалізацією обома сторонами владних повноважень у сфері реалізації адміністративних функцій; в) тому, що предмет спору стосується правової суперечки між суб`єктами, які реалізують адміністративно-сервісні повноваження, встановлені законодавством; г) юридичною підставою звернення до адміністративного суду з питань вирішення компетенційного спору є порушення суб'єктом владних повноважень норм законодавства щодо визначеної компетенції у відносинах з іншим суб'єктом; ґ) встановлення предметної підсудності справ, пов'язаних із вирішенням компетенційних спорів, а також окремих особливостей процедур провадження в адміністративних судах (неможливості відмови від позову, примирення сторін).

14. Зважаючи на процесуальні особливості компетенційних спорів, встановлено, що предмет доказування полягає у визначенні наявності чи відсутності відповідної компетенції суб'єкта владних повноважень і як позивача і як відповідача. Саме тому обґрунтовано ознаки та сформульовано визначення юридичного документа, який використовується як доказ у справі адміністративної юрисдикції щодо розгляду та вирішення спору між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, в тому числі делегованих повноважень. Таким названо законодавчо визначену матеріальну форму фіксування інформації, якою посвідчується певний юридичний факт або право здійснювати певні дії, встановлено повноваження суб'єкта щодо вчинення юридично значимих дій, які вживаються уповноваженим суб'єктом і застосовуються для одержання, збереження, використання, розповсюдження інформації, яка має юридичне значення для вирішення такої справи.

15. До видів адміністративних договорів віднесено: а) договори про спільні дії (про координацію, взаємодію, співпрацю); б) договори про зміну обсягів повноважень (про розмежування повноважень, про делегування повноважень, про предмет відання); в) договори про міжбюджетні трансфери; г) договори у сфері кадрового забезпечення публічної діяльності; ґ) договори про врегулювання компетенційного спору (стосується тільки питань реалізації делегованих повноважень).

16. Суб'єктами звернення до адміністративного суду з питань вирішення компетенційного спору у сфері виконавчої влади визначено: органи виконавчої влади на центральному і місцевому (або територіальному) рівнях, їх посадових осіб на рівні керівників органів, підрозділів. Щодо місцевих державних адміністрацій, то їх посадовими особами виступають голови адміністрацій та керівники структурних підрозділів. Стосовно органів місцевого самоврядування, суб'єктом звернення може бути: сільська, селищна, міська рада; сільський, селищний, міський голова; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради; районна та обласна рада, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; орган самоорганізації населення. Територіальна громада села, селища, міста не може бути суб'єктом звернення до адміністративного суду внаслідок того, що територіальна громада не виконує управлінських функцій, а виступає, відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», носієм функцій і повноважень місцевого самоврядування.

17. Запропоновано:

- враховуючи досвід правового регулювання відносин у сфері адміністративних договорів у ФРН, пропонується розробка і прийняття окремого закону про адміністративні договори, до структури якого можуть бути включені 7 Розділів, Прикінцеві положення. Розроблено відповідні пропозиції;

- виходячи з формули ч. 1 ст. 2 КАС України, якою визначено завдання адміністративного судочинства, зазначено відсутність врахування нею не лише спорів про компетенцію, а й спорів щодо правовідносин, пов'язаних із виборчим процесом чи процесом референдуму (ч. 6 п. 2 ст. 17), спорів за зверненням суб'єктів владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України (ч. 5 п. 2 ст. 17). Запропоновано доповнити ч.1 ст.2 КАС України словами: «а також відновлення законності в разі виникнення спорів про компетенцію між суб'єктами владних повноважень»;

- уведення громадської організації до кола суб'єктів звернення до адміністративного суду щодо розгляду компетенційного спору визначило необхідність внесення змін до ряду статей КАС України: п. 3 ч. 2 ст. 17, п. 1 ч. 2 ст. 18 КАС України;

- з метою врахування публічно-правової природи створення та діяльності громадських організацій запропоновано доповнити КАС України словами «а також спори за зверненням громадської організації»;

- конкретизувати норми п. 3 ч. 2 ст. 17 КАС України в частині, що стосується уточнення кола суб'єктів владних повноважень як сторін компетенційного спору. Така конкретизація може бути здійснена шляхом внесення змін до ст. 50 КАС України доповненням частиною п'ятою;

- обґрунтовано необхідність сприйняття адміністративного позову не тільки як способу захисту порушених прав, а й способу відновлення законності, для чого запропоновано зміни і доповнення до п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 5 ст. 105 КАС України;

- закріплення вимоги про зазначення в адміністративному позові, які права та інтереси порушено у випадку звернення за вирішенням компетенційного спору. Запропоновано зміни до ст. 48 КАС України;

- закріплення положення про особливості предмету доказування у справах адміністративної юрисдикції щодо розгляду компетенційного спору - наявність чи відсутність компетенції суб'єкта владних повноважень і як позивача і як відповідача - шляхом внесення змін до постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013 р. № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» через доповнення пунктом 3-1;

- оскільки до особливостей судового розгляду компетенційних спорів віднесено те, що такі справи не можуть бути завершені примиренням сторін, запропоновано доповнити ч. 4 ст. 51 КАС України словами «за винятком спору між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, в тому числі делегованих повноважень».

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кобилянський М.Г. Сутність адміністративного позову як форми звернення до адміністративного суду щодо вирішення компетенційного спору / М.Г. Кобилянський // Вісник Вищої ради юстиції. - 2011. - № 4(8). - С. 6-14.

2. Кобилянський М.Г. Умови та джерела виникнення спорів про компетенцію у сфері публічно-правових відносин // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. - 2012. - № 2(6). - С. 115-119.

3. Кобилянський М.Г. Особливості та класифікація компетенційних спорів / М.Г. Кобилянський // Південноукраїнський правовий часопис. - 2013. - № 1. - С. 42-44.

4. Кобилянський М.Г. До питання про правовий статус сторін компетенційного спору / М.Г. Кобилянський // Митна справа. - 2013. - № 4(88). - Ч. 2. - Кн. 1. - С. 344-349.

5. Кобылянский Н. Предмет спора о компетенции (компетенционного спора): определение, характеристика / Н. Кобылянский // «Закон и жизнь» («Legea si Viata»). - 2013. - № 9/2(261). - С. 206-209.

6. Кобилянський М.Г. Компетенційні спори: визначення поняття та особливості судового розгляду / М.Г. Кобилянський // Проблеми теорії та практики адміністративної юстиції: зб. наук. ст. / відп. ред. : М.І. Цуркан. - К. : Юрінком Інтер, 2012. - С. 283-290.

7. Кобилянський М.Г. Про особливості доказів у справах адміністративної юрисдикції щодо розгляду і вирішення компетенційних спорів / М.Г.Кобилянський // Социализация науки: материалы XXVIII Международной научно-практической конференции (Горловка, 17-18 октября 2013 года). - Горловка, 2013. - С. 31-35.

Гарнітура Таймс. Формат 60х84/16. Наклад 130. Папір офсетний. Ум.-др. арк. 0,9.

Підписано до друку 24.01.2014. Замовлення 11.

Надруковано в «МП Леся».

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб'єктів видавничої справи серія ДК № 892 від 08.04.2002.

«МП Леся»

03148, Київ, а/с 115.

Тел./факс: (066) 60-50-199, (068) 126-49-26

E-mail: lesya3000@ukr.net

Размещено на Allbest.ru