Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

УДК 342.9

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

адміністративно-правовий захист прав мігрантів правоохоронними органами України

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Микитенко Євген Вікторович

Запоріжжя - 2013

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому юридичному інституті Міністерства внутрішніх справ України.

Науковий керівник -

кандидат юридичних наук, доцент

Делія Юрій Володимирович,

Донецький юридичний інститут Міністерства внутрішніх справ України,

викладач кафедри конституційного та міжнародного права;

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, доцент

Ліпкан Володимир Анатолійович,

Національний університет внутрішніх справ,

професор кафедри управління в органах внутрішніх справ;

кандидат юридичних наук, доцент

Афанасьєв Костянтин Костянтинович,

Луганський державний університет внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка,

завідувач кафедри цивільних та адміністративно-правових дисциплін.

Захист відбудеться «01» березня 2013 року о «1000» годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.051.07 Запорізького національного університету за адресою: 69600, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 74, корп. 5, кім. 202-б.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Запорізького національного університету (м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66-а, корп. 2, кім. 101).

Автореферат розісланий «25» січня 2013 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради П.С. Лютіков

АНОТАЦІЇ

Микитенко Є. В. Адміністративно-правовий захист прав мігрантів правоохоронними органами України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Запорізький національний університет, Запоріжжя, 2013.

Дисертацію присвячено розгляду адміністративно-правового захисту прав мігрантів правоохоронними органами України. Досліджено теоретичні й практичні проблеми захисту прав мігрантів. Визначено систему суб'єктів адміністративно-правового захисту прав мігрантів, здійснено характеристику їхньої діяльності та дано рекомендації щодо підвищення ефективності їх функціонування. Здійснено системний аналіз адміністративно-правового регулювання захисту зазначених прав. З'ясовано адміністративно-правові засоби, адміністративно-правові гарантії, форми та методи захисту прав мігрантів. Проаналізовано практику захисту прав мігрантів в Україні й на цій основі розроблено конкретні пропозиції та рекомендації щодо її вдосконалення.

Сформульовано авторську концепцію адміністративно-правових засобів захисту прав мігрантів, профілактики правопорушень, законності та співпраці з громадськістю.

Ключові слова: адміністративно-правовий захист, адміністративно-правове забезпечення, відшкодування збитків, відновлення порушених прав, імміграційна діяльність, права мігрантів.

Микитенко Е. В. Административно-правовая защита прав мигрантов правоохранительными органами Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Запорожский национальный университет. - Запорожье, 2013.

Диссертация посвящена рассмотрению административно-правовой защиты прав мигрантов правоохранительными органами Украины. Исследованы теоретические и практические проблемы защиты прав мигрантов. Определена система субъектов административно-правовой защиты прав мигрантов, осуществлена характеристика их деятельности и предоставлены рекомендации относительно повышения эффективности их функционирования. Осуществлен системный анализ административно-правового регулирования защиты указанных прав. Дано определение понятия «права мигрантов» и элементы их юридической природы.

Исследуются этапы становления и развития правоохранительных органов по защите прав мигрантов в Украине. Автором предложена периодизация развития правоохранительных органов, уделено внимание форме построения Государственной миграционной службы Украины.

Осуществлена характеристика правового статуса, задач и функций правоохранительных органов, субъектов административно-правовой защиты прав мигрантов. Выяснены административно-правовые способы, административно-правовые гарантии, формы и методы защиты прав мигрантов. В результате исследования предложены изменения и дополнения к Кодексу об административных правонарушениях, Законам Украины «О порядке выезда с Украины и въезда в Украину граждан Украины», «О гражданстве» «О свободе перемещения и свободном выборе места жительства в Украине», «Об иммиграции».

Полученные результаты исследования способствуют более точному пониманию сущности и важности управленческого влияния на регулирование отношений в сфере обеспечения законности в данном правовом институте. Итоги и выводы проведенного исследования раскрывают пути повышения эффективности обеспечения защиты прав мигрантов. Полученные результаты способствуют более полному пониманию управленческих механизмов усовершенствования работы правоохранительных органов государства в условиях социального кризиса и социального трансформирования.

Ключевые слова: административно-правовая защита, административно-правовое обеспечение, возмещение ущерба, восстановление нарушенных прав, иммиграционная деятельность, права мигрантов.

Mikitenko E. V. Administrative and legal protection of migrants' rights by law enforcement authorities of Ukraine. - Manuscript.

Dissertation on the obtaining of scientific degree of Candidate of Laws by specialty 12.00.07 - administrative law and process; financial law; informational law. - Zaporizhzhia National University, Ukraine, Zaporizhzhia, 2013.

Dissertation research is sanctified to consideration of Administrative and legal protection of migrants' rights by law enforcement authorities of Ukraine. The theoretical and practical problems of protection of migrants' rights are investigational. The system of subjects of administrative and legal protection of migrants' rights is certain, description of their activity is carried out and given to recommendation in relation to the increase of efficiency of their functioning. The analysis of the systems of the administrative and legal adjusting of protection of the marked rights is carried out. Administrative and legal facilities, administrative and legal guarantees, forms and methods of protection of migrants' rights are found out. Practice of protection of migrants' rights in Ukraine is analysed and on this basis concrete suggestions and recommendations are worked out in relation to her improvement.

Key words: administrative and legal protection, administrative and legal support, restitution, remedy, immigration activity, rights of migrants.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Побудова демократичної, соціальної та правової держави пов'язана, насамперед, з утвердженням та забезпеченням прав людини. Саме тому зміни в чинному законодавстві сприяють подальшому утвердженню демократії та верховенства права, розбудові громадянського суспільства та правової держави, зміцнюють міжнародний авторитет України. Міграційні процеси відображають характерні особливості розвитку держави в політико-правовій, соціально-економічній та інших сферах життєдіяльності. Згідно з оцінками Демографічного відділу ООН загальна кількість іммігрантів, які мешкають на території України, складає 5,4 млн. осіб. Водночас українські джерела говорять про 150-170 тис. іммігрантів на території України. Такі розбіжності не дозволяють у повному обсязі аналізувати види міграції та категорії мігрантів, що задіяні в цьому процесі. Зазначимо, що кількість осіб, які звернулися в пошуках притулку та захисту, продовжує зростати. З 1996 р. в Україні надано статус біженця 5 459 особам. Зауважимо, що останніми роками спостерігається хоча й незначна, але стійка тенденція до зниження кількості нелегальних мігрантів, затриманих органами МВС України. Так, наприклад, у 2000 р. їх було 27,8 тис. осіб, а в 2007-2009 рр. - близько 14 тис. осіб. Сучасні умови буття вимагають радикальних змін у концепції міграційних відносин в Україні.

Чинною Конституцією України закріплено права мігрантів і проголошено їх гарантії, визначено низку законів, які забезпечують дану сферу суспільних відносин. З моменту проголошення незалежності України відбулася активізація законодавчого процесу в міграційній сфері. Зокрема, було прийнято Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (1994 р.), який визначив права та обов'язки іноземців та осіб без громадянства, повноваження державних інституцій в окресленій сфері. Указом Президента України від 06 квітня 2011 р. № 405/2011 було затверджено Положення про Державну міграційну службу України, що ознаменувало собою новий етап законотворчості у сфері міграційних відносин. Крім того, було прийнято низку нормативних актів щодо врегулювання міграційних процесів: нову редакцію Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (2011 р.), Закон України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» (2011 р.), Указ Президента України «Про Концепцію державної міграційної політики» (2011 р.), розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.06.2011 р. № 653 «Про затвердження плану заходів щодо інтеграції мігрантів в українське суспільство на 2011-2015 рр.».

Питанню забезпечення прав і свобод людини та громадянина було присвячено окремі дослідження з теорії держави і права, конституційного права, адміністративного права та інших юридичних наук. Зокрема, на формування основних підходів до розв'язання питань, досліджуваних у дисертації, мали вплив праці С. С. Алексєєва, М. М. Гуренко, С. Д. Гусарєва, Р. А. Калюжного, Я. В. Коваліва, А. М. Колодія, В. В. Копєйчикова, В. І. Курила, В. С. Нерсесянца, М. П. Орзіха, В. Ф. Погорілка, П. М. Рабіновича, О. Ф. Скакун, О. Ф. Фрицького, Ю. С. Шемшученка, В. К. Шкарупи.

Дослідженню забезпечення прав і свобод особи органами державної влади, в тому числі міліцією, за допомогою адміністративно-правових засобів присвячено праці В. Б. Авер'янова, О. Ф. Андрійко, О. М. Бандурки, К. К. Афанасьєва, Ю. П. Битяка, І. Л. Бородіна, І. П. Голосніченка, В. Л. Грохольського, В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, О. В. Кузьменко, В. А. Ліпкана, О. В. Негодченка, В. І. Олефіра, О. І. Остапенка, В. П. Пєткова, О. Ю. Синявської, М. М. Тищенка, О. Н. Ярмиша.

До останнього часу питання захисту прав людини і громадянина у сфері захисту прав мігрантів у вітчизняній юридичній літературі окреслено лише узагальнено - з практичної точки зору вони майже не підлягали розгляду. Українські вчені звертаються до розгляду зазначених питань здебільшого оглядово, а отже, ця проблема в державі залишається невирішеною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження відповідає переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 рр., затвердженому Наказом МВС України від 29.07.2010 р. за № 347. Виконане дослідження є складовою Плану науково-дослідної роботи кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності Донецького юридичного інституту МВС України.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є вирішення конкретного наукового завдання щодо визначення поняття, структури й змісту адміністративно-правового забезпечення захисту прав мігрантів, а також розроблення науково обґрунтованих рекомендацій з удосконалення адміністративного законодавства, яким регулюється діяльність органів державної влади в цій сфері.

Для досягнення вказаної мети в дисертації поставлено такі завдання:

– окреслити зміст прав мігрантів як об'єкту адміністративно-правового захисту;

– надати авторське визначення поняття та з'ясувати сутність адміністративно-правового захисту прав мігрантів;

– розкрити систему суб'єктів адміністративно-правового захисту прав мігрантів, здійснити характеристику їхньої діяльності та надати рекомендації для підвищення ефективності їх функціонування;

– обґрунтувати особливості адміністративно-правового регулювання захисту прав мігрантів;

– охарактеризувати адміністративно-правові засоби захисту прав мігрантів;

– встановити правову природу адміністративно-правових гарантій захисту прав мігрантів;

– проаналізувати специфіку форм і методів адміністративно-правового захисту прав мігрантів у сучасних умовах;

– розробити пропозиції щодо шляхів підвищення ефективності адміністративно-правового регулювання захисту прав мігрантів в Україні.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у сфері захисту прав мігрантів і є предметом адміністративно-правового регулювання.

Предмет дослідження - адміністративно-правовий захист прав мігрантів правоохоронними органами України.

Методи дослідження. Відповідно до мети та завдань дисертації в роботі використано сукупність різних методів дослідження. Основним визначено діалектичний метод як загальний науковий метод пізнання соціально-правових явищ в їх суперечностях, розвитку та змінах. У роботі застосовано такі наукові методи пізнання: порівняльно-правовий - для здійснення аналізу окремих положень нормативно-правових актів (підрозділи 1.1, 1.3, 2.2, 3.3); формально-логічний - для визначення логіко-методологічних засад побудови понятійного апарату дослідження, а також обробки та аналізу емпіричного матеріалу (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2); статистичний - для здійснення аналізу даних щодо адміністративно-правового захисту прав мігрантів (підрозділи 1.2 та ін.); логіко-семантичний та догматичний методи - для аналізу норм чинного законодавства стосовно прогалин та задля формування пропозицій щодо вдосконалення техніки викладення окремих норм вітчизняного адміністративного законодавства (підрозділи 1.3, 3.1, 3.3); соціологічний - для аналізу громадської думки щодо стану та проблем захисту прав мігрантів (підрозділи 2.2, 3.3). Використано також методи аналізу, синтезу, дедукції, індукції, класифікації, систематизації, порівняння та узагальнення, вивчення й узагальнення досвіду роботи.

Нормативна основа дослідження - законодавство у сфері захисту прав мігрантів правоохоронними органами, адміністративна практика розгляду справ з предмета дослідження.

Емпіричною базою дослідження слугували узагальнення: результатів діяльності Міністерства внутрішніх справ України та його підрозділів (зокрема, ГІРФО) протягом 2006-2012 рр.; судової статистики; опитування 350-ти громадян; аналіз наукових публікацій, довідкових джерел щодо адміністративно-правового захисту прав мігрантів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є актуальною в сучасній юридичній науці України монографічною працею, в якій з урахуванням сучасних вимог здійснено комплексне дослідження адміністративно-правового забезпечення захисту прав мігрантів.

У роботі сформульовано низку положень, що сприяють розв'язанню конкретного наукового завдання і характеризуються науковою новизною, а саме:

вперше:

– адміністративно-правовий захист прав мігрантів визначено як передбачену законодавством діяльність відповідних державних органів, передусім правоохоронних і контролюючих, та їх посадових осіб щодо забезпечення та поновлення порушених прав громадян у сфері міграційних відносин, припинення таких порушень, а також створення необхідних умов для притягнення до юридичної відповідальності винних у вчиненні протиправних дій, унаслідок яких було завдано шкоди правам та законним інтересам мігрантів;

– визначено поняття адміністративно-правових засобів захисту прав мігрантів та запропоновано перелік критеріїв щодо їх відмежування від інших форм державного регулювання сферою прав громадян;

– запропоновано розробити та ухвалити Комплексну програму забезпечення прав мігрантів в Україні, до якої внести положення про дотримання прав громадян та забезпечення законності в адміністративно-юрисдикційній діяльності відповідних державних інституцій;

удосконалено:

– поняття прав мігрантів, які запропоновано розуміти як нормативно закріплені можливості громадян щодо реалізації своїх природних прав на свободу пересування, громадянство, вільний вибір місця проживання, а також можливості звернення до державних органів та їх посадових осіб з метою відновлення порушених прав, відшкодування збитків та притягнення винної посадової особи до відповідальності;

– систему повноважень суб'єктів адміністративно-правового захисту прав мігрантів;

– класифікацію правових актів, якими регламентовано: а) участь громадян у державному управлінні міграцією; б) отримання допомоги від відповідних компетентних органів та організацій; в) захист та відновлення їхніх прав;

набули подальшого розвитку:

– положення про те, що найефективнішими формами адміністративно-правового захисту прав мігрантів є контроль суб'єктів публічної адміністрації, нагляд органів прокуратури та право громадян на оскарження; вдосконалення нормативно-правової бази міграційного законодавства; введення відомчого кодексу поведінки;

– положення про те, що адміністративно-правові гарантії захисту прав мігрантів забезпечуються державою й органами місцевого самоврядування та громадськими інституціями;

– характеристика методів адміністративно-правового захисту прав мігрантів, які класифіковано на: загальні та спеціальні методи; методи прямого (адміністративного) та непрямого (економічного) впливу; юрисдикційні та неюрисдикційні методи захисту прав мігрантів;

– положення про необхідність удосконалення інституту громадського контролю за дотриманням прав мігрантів шляхом розширення повноважень громадських організацій, запровадження нових форм і методів роботи, а також створення належного нормативного забезпечення громадської діяльності у сфері міграції.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес і можуть бути використані:

– у науково-дослідній роботі - матеріали дисертації послугувати підґрунтям подальшого наукового дослідження в галузі адміністративного права щодо захисту прав мігрантів;

– у правотворчості - для вдосконалення Законів України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та «Про імміграцію», Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також підзаконних актів, якими врегульована діяльність правоохоронних органів (лист Верховної Ради України № 04-19/14-2542 від 07.12.2011 р., лист ГУ ДМС України в Донецькій області № 6635 від 21.11.2012 р.);

– у правозастосовній діяльності - для вдосконалення практики захисту прав мігрантів органами державної влади, органами місцевого самоврядування (лист Донецької міської ради від 23.11.2012 р.);

– у навчальному процесі - при підготовці підручників і навчальних посібників; при викладанні дисциплін адміністративно-правового спрямування у вищих навчальних закладах МВС України; в різних формах підвищення кваліфікації практичних працівників (акт впровадження ДЮІ МВС України від 23.11.2012 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації були оприлюднені на 5 науково-практичних та наукових конференціях: «Розвиток державності і права в Україні: реалії та перспективи» (м. Сімферополь, 2009 р.), «Забезпечення громадської безпеки правоохоронними органами під час проведення чемпіонату Європи з футболу 2012 року» (м. Донецьк, 2009 р.), «Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні» (м. Запоріжжя, 2009 р.), «Актуальні проблеми юридичної науки очима молодих учених» (м. Донецьк, 2011 р.), «Актуальні проблеми юридичної науки очима молодих учених» (м. Донецьк, 2012 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено в 4 наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визначені як фахові з юридичних дисциплін, а також у 5 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять десять підрозділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 228 сторінок. Список використаних джерел налічує 224 найменування і займає 23 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

адміністративний правовий мігрант захист

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено її зв'язок з науковими планами та програмами, мету і завдання, об'єкт і предмет, методи дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено відомості про апробацію результатів дисертації та публікації.

Розділ 1 «Теоретико-правові основи адміністративно-правового захисту громадян у міграційній діяльності правоохоронних органів України» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1 «Еволюційний розвиток адміністративно-правового захисту прав громадян у міграційній діяльності правоохоронних органів України» дисертант зазначає, що на сучасному етапі розбудови правової держави України її найхарактернішою ознакою є демократизація суспільного життя, яка виявляється в поглибленні уваги до практичного захисту прав і свобод людини та громадянина, в тому числі й у сфері прав мігрантів.

Здобувач наголошує, що захист прав мігрантів є складним конгломератом суспільних відносин, у сфері якого відбувається реалізація значного обсягу прав і свобод громадян або створюються передумови для їх реалізації. При цьому автор підкреслює, що реальною можливістю реалізації цих прав є не тільки загальновизнані гарантії: політичні, економічні, ідеологічні тощо, - а й такий рівень правопорядку в досліджуваній сфері, стан якого забезпечував би оптимальні умови для їх реалізації.

У підрозділі здійснено ретроспективний аналіз діяльності підрозділів у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ОВС України. Враховуючи думки зазначених вище дослідників, автор вважає доцільним зупинитися на періодизації історії розвитку вказаних підрозділів. Історія розвитку підрозділів, які відповідають за міграційну складову діяльності органів внутрішніх справ, складається з історії їх формування та розвитку, відокремлення їх адміністративних повноважень від інших підрозділів, забезпечення ними прав та інтересів громадян у міграційних процесах.

У дисертації досліджується еволюція завдань та функцій, методів та форм роботи паспортних підрозділів, підрозділів віз і реєстрації (Вір), паспортної, реєстраційної та міграційної роботи (ПРіМР), підрозділів у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб (ГІРФО) та їх поступовий перехід від використання методів адміністративного впливу на мігрантів до методів і форм роботи сервісного та облікового характеру, що притаманно демократичним державам. Формування нормативного підґрунтя діяльності Державної міграційної служби України відбувається з урахуванням кращих надбань нормотворчості та практики правозастосування не тільки країн СНД та Європи, але й власних.

Підрозділ 1.2 «Права мігрантів як об'єкт адміністративно-правового захисту» розпочинається дослідженням співвідношення таких понять, як «охорона прав мігрантів», «адміністративно-правові відносини, які пов'язані з правами мігрантів», що, у свою чергу, дозволило більш ґрунтовно підійти до вивчення предмета дослідження.

Права мігрантів як об'єкт адміністративно-правового захисту мають подвійне походження: по-перше, вони залежать від органів державної влади (прийняття законів у сфері міграційного права та ін.); по-друге, незалежно від державних інституцій мігранти можуть обирати можливість свого перебування.

Сукупність прав мігрантів як об'єкта адміністративно-правового захисту - це унормована можливість мігрантів свідомо та з власної волі перетинати державні та адміністративно-правові кордони з метою зміни місця проживання або без його зміни, можливість зміни громадянства, отримання дозволу на проживання, отримання притулку, заборони видачі, можливість активної участі в трудових відносинах, у різних видах підприємницької діяльності (в тому числі інвестиційної та зовнішньоекономічної) незалежно від місця проживання, а також звернення до державних органів та їх посадових осіб з метою відновлення порушених прав, відшкодування збитків та притягнення винної посадової особи до відповідальності.

Стосовно прав мігрантів дисертант наголошує, що наведена правова категорія тісно перетинається з обов'язками. Обов'язки мігрантів, на нашу думку, - це міра належної поведінки. Мігранти повинні дотримуватися запроваджених чинним адміністративно-правовим законодавством положень, не завдаючи при цьому неправомірної шкоди. Необхідно звернути увагу на те, що відповідальність мігрантів за невиконання своїх обов'язків має певні особливості. Так, окрім санкцій, передбачених адміністративною чи кримінальною відповідальністю, існують такі специфічні санкції, як скорочення терміну перебування, заборона в'їзду в Україну, адміністративне та примусове видворення за межі держави.

У підрозділі 1.3 «Адміністративно-правове регулювання захисту прав мігрантів у діяльності правоохоронних органів України» розглянуто особливості нормативно-правового регулювання захисту прав мігрантів. Зазначено, що правове регулювання має бути спрямоване на: визначення кола суспільних відносин, які потребують захисту суб'єктами публічного управління та судом; чітке визначення їх повноважень щодо забезпечення реалізації прав мігрантів; закріплення видів відповідальності працівників за невиконання або неналежне виконання зазначених повноважень.

Конституцією України закріплено основні права, свободи та обов'язки, гарантії здійснення прав мігрантів та можливість їх правового захисту. Сучасний законодавець продовжив регламентування права учасників міграційних відносин. У законах України «Про імміграцію», «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», «Про біженців та осіб, які потребують додаткового чи тимчасового захисту», «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» окреслено можливості мігрантів як об'єкту адміністративно-правового захисту прав мігрантів.

Аналізуючи стан захисту прав мігрантів у законодавстві України, автор вказує, що особливістю цього законодавства є значна кількість відомчих нормативних актів, якими врегульовано процедури організації порядку реєстрації та обліку, чому сприяє значна кількість відсильних норм у законодавчих актах. Для посадовців ці документи нерідко є єдиним керівництвом до дії, оскільки вони перебувають у прямому підпорядкуванні органу, який видав інструкцію. Автор доходить висновку, що системні недоліки законодавства в міграційній політиці посилюють залежність мігрантів від держави, і наголошує на необхідності його суттєвого вдосконалення.

Розділ 2 «Адміністративно-правовий механізм захисту прав громадян у міграційній діяльності правоохоронних органів України» складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 2.1 «Поняття адміністративно-правового механізму захисту прав громадян у міграційній діяльності правоохоронних органів України» за допомогою аналізу як українських, так і зарубіжних теоретичних наукових праць обґрунтовано використання авторського визначення поняття: «адміністративно-правовий механізм захисту прав громадян у міграційній діяльності правоохоронних органів України» - це сукупність політичних, організаційних, правових, економічних, соціально-культурних, ідеологічних засобів здійснення суб'єктами управління (правоохоронними органами) при вирішенні питань щодо захисту прав мігрантів у межах Конституції і законів України.

Базовими категоріями терміна «адміністративно-правовий механізм захисту прав громадян у міграційній діяльності правоохоронних органів України» є категорії «механізм адміністративно-правового забезпечення прав і свобод людини» і «адміністративно-правовий механізм державного управління».

У дослідженні наголошено на необхідності розгляду таких правових категорій, як: «суб'єкти адміністративно-правового захисту», «адміністративно-правові засоби захисту» та «адміністративно-правові гарантії захисту». Саме ці категорії найбільш повно розкривають зміст поняття «адміністративно-правовий механізм захисту прав громадян у міграційній діяльності правоохоронних органів України».

У підрозділі 2.2 «Суб'єкти адміністративно-правового захисту прав громадян у міграційній діяльності правоохоронних органів України» йдеться про правовий статус, завдання та функції суб'єктів адміністративно-правового захисту прав громадян в імміграційній діяльності підрозділів ОВС України. Суб'єктів адміністративно-правового захисту прав мігрантів визначено як державні, самоврядні та громадські інституції, наділені повноваженнями щодо поновлення порушеного права, припинення таких порушень, а також створення необхідних умов для притягнення до юридичної відповідальності винних у вчиненні протиправних дій, внаслідок яких було завдано шкоди правам та законним інтересам мігрантів. Визначено найсуттєвіші недоліки як у правовому статусі таких суб'єктів, так і в організації їхньої правозахисної діяльності.

Здобувач доходить висновку, що систему суб'єктів адміністративно-правового захисту прав учасників міграційних відносин становлять: 1) представницькі органи державної влади (Верховна Рада України, Президент України); 2) органи виконавчої влади (Кабінет Міністрів України, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство закордонних справ України, Державна міграційна служба України, місцеві державні адміністрації тощо); 3) правоохоронні та правозахисні органи України (ОВС України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, представництво Управління Верховного комісара ООН у справах біженців в Україні (УВКБ ООН) тощо); 4) органи прокуратури; 5) органи судової влади України; 6) громадські об'єднання, які захищають права мігрантів.

Наголошено, що головними суб'єктами адміністративно-правового захисту прав мігрантів є саме органи виконавчої влади, що відповідає адміністративному характеру цієї діяльності. Серед них особливе місце посідають підрозділи ДМС України, що виконують адміністративно-юрисдикційну функцію в окресленій сфері. Цілі їхньої діяльності - забезпечення виявлення адміністративних та дисциплінарних проступків; прийняття скарг на дії та рішення посадових осіб ДМС України; повний і всебічний розгляд обставин адміністративної справи; винесення рішення, що відповідає принципам справедливості й суворого дотримання суб'єктивних прав мігрантів; ужиття дієвих заходів щодо поновлення порушених прав.

Підрозділ 2.3 «Адміністративно-правові засоби захисту прав громадян у міграційній діяльності правоохоронних органів України» присвячено розкриттю поняття та характеристиці адміністративно-правових засобів захисту прав громадян у сфері міграційної діяльності підрозділів ОВС України. Визначено, що специфіка цієї сфери, особливість прав громадян, що реалізовуються в ній, зумовлюють специфіку тих засобів, за допомогою яких здійснюється захист. При цьому автор зосереджує свою увагу на розкритті змісту саме прав, що реалізовуються у сфері міграційної політики держави.

Виокремлено такі види адміністративно-правових засобів захисту прав мігрантів: 1) переконання і примусу; 2) державного контролю; 3) адміністративного судочинства. Проаналізовано кожну з названих груп засобів, визначено їхні характерні риси та особливості застосування.

У дисертації також обґрунтовано тезу, відповідно до якої в науці адміністративного права поняття «адміністративно-правові засоби захисту» найбільш повно розкривається через призму категорії адміністративно-правового примусу. При цьому до засобів адміністративно-правового примусу автор пропонує відносити як адміністративно-юрисдикційні заходи, застосовувані в разі установлення порушень законодавства (заходи припинення порушень норм законодавства, заходи процесуального забезпечення встановлення факту та складу правопорушення, заходи відновлення законних прав мігрантів та заходи адміністративної відповідальності), так і примусові заходи, застосовувані з метою попередження правопорушень (контроль і нагляд).

У підрозділі 2.4 «Адміністративно-правові гарантії захисту прав громадян у міграційній діяльності правоохоронних органів України» на підставі детального аналізу правової природи адміністративно-правових гарантій захисту прав мігрантів автором установлено, що вони реалізовуються в рамках публічних (адміністративно-правових) правовідносин, які тісно пов'язані з державними інституціями та державним примусом і є невід'ємною складовою державного управління у сфері безпеки мігрантів.

Адміністративно-правовими гарантіями захисту прав громадян у міграційній діяльності підрозділів ОВС України слід вважати встановлені законом та підзаконними нормативно-правовими документами, актами ДМС, міжнародно-правовими документами засоби реалізації захисту прав мігрантів з метою охорони прав і законних інтересів.

Гарантії захисту прав громадян у міграційній діяльності підрозділів ОВС України доречно розглядати у двох аспектах: з одного боку, вони є встановленими державою на конституційному та законодавчому рівнях, а з іншого боку, їх набувають у ході реалізації державних гарантій, що отримує відображення в актах, прийнятих МВС України та його структурними підрозділами, насамперед підрозділами у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ОВС України.

У підрозділі сформульовано поняття та наведено класифікацію адміністративно-правових гарантій захисту прав мігрантів. Автор окремо зауважує, що на рівні законодавства систему адміністративно-правових гарантій захисту прав мігрантів закріплено в правовій категорії «державне управління у сфері міграційної політики». У дисертації розроблено класифікацію форм державного управління у сфері міграції.

Розділ 3 «Особливості здійснення адміністративно-правового захисту прав громадян у міграційній діяльності правоохоронних органів України та шляхи його вдосконалення» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 3.1 «Права та обов'язки працівників підрозділів державного департаменту в справах громадянства, імміграцій та реєстрації фізичних осіб МВС України у сфері захисту прав іммігрантів» акцентовано увагу на важливості активного та дієвого запровадження та функціонування форм адміністративно-правового захисту прав мігрантів. Це зумовлено, насамперед, реалізацією охоронної функції, спрямованої на врегулювання розбіжностей, наявних між державними органами та суспільством. Визначення ефективних форм захисту прав мігрантів є одним із пріоритетних напрямів державної політики в зазначеній сфері.

Дисертант, використовуючи метод порівняльного аналізу, досліджує права та обов'язки співробітників органів та підрозділів Державного департаменту в справах громадянства, імміграцій та реєстрації фізичних осіб МВС України (ДДГІРФО МВС України) та ДМС України у сфері захисту прав іммігрантів, визначає співвідношення їх повноважень, правову природу їх юридичного забезпечення, аналізує засоби адміністративного впливу, а також процеси їх удосконалення за останні 15-20 років.

Визначено, що реалізація завдань ДДГІРФО МВС України (згідно з п. 3 Положення про Державний департамент у справах громадянства, імміграцій та реєстрації фізичних осіб МВС України) здійснюється через забезпечення адміністративного впливу та захисту прав мігрантів. Виступаючи головним суб'єктом серед підрозділів у справах громадянства, імміграцій та реєстрації фізичних осіб МВС України, Департамент консолідує роботу підрозділу, планує заходи, які необхідно здійснити, щоб поліпшити роботу підлеглих.

У зв'язку з формуванням територіальних органів та підрозділів ДМС України проведено порівняльний аналіз повноважень співробітників ДДГІРФО МВС України і ДМС України та зроблено теоретичні висновки щодо їх відповідності завданню адміністративно-правового захисту прав мігрантів.

У підрозділі 3.2 «Адміністративно-юрисдикційні повноваження підрозділів департаменту в справах громадянства, імміграцій та реєстрації фізичних осіб МВС України у сфері захисту прав іммігрантів» дисертантом основну увагу зосереджено на тому, що сукупність методів, застосовуваних суб'єктами адміністративно-правового захисту прав мігрантів у своїй повсякденній діяльності, не є однаковою для всіх суб'єктів. Можливість застосування тих чи інших методів залежить від правового статусу останніх і визначена його компетенцією для кожного суб'єкта окремо. Обсяг компетенції нарівні з правами, обов'язками, відповідальністю та іншими елементами правового статусу зумовлює види й характер форм і методів, використовуваних для реалізації функцій і досягнення мети й завдань, поставлених перед конкретними суб'єктами системи захисту прав мігрантів.

Автор наголошує, що важливим у реформуванні органів внутрішніх справ на цей час є налагодження системи ефективного інформування про діяльність підрозділів у справах громадянства, імміграцій та реєстрації фізичних осіб МВС України, які здійснюють захист прав іммігрантів, прийняття рішень у процесі реалізації визначених завдань.

Підрозділ 3.3 «Шляхи вдосконалення адміністративно-правового забезпечення захисту прав громадян у міграційній діяльності правоохоронних органів України» присвячено розгляду можливості доповнення механізму адміністративно-правового забезпечення прав мігрантів науковими положеннями, формулюванню на їх основі практичних рекомендацій щодо ефективного захисту їх прав. Доведено, що ефективність цього механізму безпосередньо залежить від розвитку та вдосконалення всіх його елементів: реалізації, охорони, захисту та відновлення.

Під час роботи над дисертацією автором було проведено опитування осіб, які покликані захищати права мігрантів, а також самих мігрантів щодо проблем захисту прав останніх. Результати анкетування свідчать про те, що, на жаль, жоден з опитаних не є повністю вдоволеним рівнем публічного захисту прав мігрантів на теренах української держави: переважна кількість респондентів (80,7 %) визначила його стан як «незадовільний» і тільки 15,3 % - як «задовільний».

Для поліпшення адміністративно-правового захисту означених прав майже всі опитані автором мігранти вимагають від органів державної влади вдосконалення законодавства в цій сфері (95,7 %), удосконалення ефективності управлінської діяльності державних органів (35,8 %), викорінення корупції (46,8%), підвищення рівня правового виховання мігрантів (30,6 %), посилення юридичної відповідальності (15,6 %), в тому числі й відповідальності посадових осіб.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нові способи вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні та вдосконаленні адміністративно-правового забезпечення захисту прав мігрантів. Здобувачем сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на розв'язання зазначеного завдання. Основні з них:

1. Права мігрантів визначено як нормативно закріплені можливості громадян щодо реалізації своїх природних прав на свободу пересування, громадянство, вільний вибір місця проживання, а також можливості звернення до державних органів та їх посадових осіб з метою відновлення порушених прав, відшкодування збитків та притягнення винної посадової особи до відповідальності. Здійснено класифікацію прав громадян, що реалізовуються у сфері міграційної політики держави, та наголошено на важливості захисту саме прав мігрантів, оскільки вони є найчастіше порушуваними.

2. Сформульовано визначення поняття адміністративно-правового захисту мігрантів як передбаченої законодавством діяльності відповідних державних органів, передусім правоохоронних і контролюючих, та їх посадових осіб щодо забезпечення та поновлення порушених прав громадян у сфері міграційних відносин, припинення таких порушень, а також створення необхідних умов для притягнення до юридичної відповідальності винних у вчиненні протиправних дій, унаслідок яких було завдано шкоди правам та законним інтересам мігрантів.

Захист прав мігрантів слід розуміти як охорону системи суспільних прав і цінностей суспільного захисту та сформовану систему загальнообов'язкових правил поведінки, встановлених і санкціонованих державою, органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями.

3. Визначено обов'язкові елементи в змісті адміністративно-правового захисту прав мігрантів. Наголошено, що такий захист здійснюється на підставі адміністративно-правових норм визначеним колом суб'єктів із застосуванням певних форм і методів.

4. Запропоновано систему суб'єктів адміністративно-правового захисту прав мігрантів, яку утворюють: а) представницькі органи державної влади; б) органи виконавчої влади; в) правоохоронні та правозахисні органи України; г) органи прокуратури; д) органи судової влади України; е) громадські об'єднання та міжнародні інституції, які захищають права мігрантів. Визначено найбільш суттєві недоліки як правового статусу таких суб'єктів, так і організації їх правозахисної діяльності.

Визначено поняття суб'єкта права як особи, правовими ознаками якої є правоздатність та галузевий правовий статус.

5. Обґрунтовано систему адміністративно-правового регулювання в досліджуваній сфері, яку становлять правові акти, розподілені на групи, що регулюють: а) участь громадськості в державному управлінні в міграційній сфері (отримання необхідної інформації та документів у встановленій формі, створення громадських організацій, спілок, асоціацій тощо); б) отримання допомоги від відповідних компетентних органів та організацій (право на додатковий чи тимчасовий захист тощо); в) захист та відновлення прав мігрантів (в адміністративному та судовому порядку).

Розвиток сучасного суспільства характеризується інтенсивним розвитком економічних, соціально-політичних, ідеологічних, духовних процесів, що супроводжуються розвитком різних галузей промисловості й сільського господарства, задоволенням культурно-побутових потреб населення. Водночас розглядувані процеси не завжди відбуваються в межах законодавства. У переліку основних завдань держави є гарантування безпеки в суспільстві. Для цього створено відповідні правоохоронні підрозділи, які законодавець наділив відповідними правами та обов'язками. До таких підрозділів слід віднести й підрозділи міліції міграційного контролю ОВС України.

На сучасному етапі розвитку міграційних відносин наявне певне розділення правоохоронних та адміністративних функцій органів, які реалізують міграційну політику держави. ДМС України відповідно до своїх завдань реалізує адміністративну складову міграційних відносин, тоді як міліція міграційного контролю - правоохоронну.

6. Встановлено, що адміністративно-правові засоби захисту прав мігрантів класифіковано на: а) засоби переконання і примусу; б) державний контроль; в) засоби адміністративного судочинства. Проаналізовано кожну з названих груп засобів, визначено їх характерні риси та особливості застосування. Засобом безпосереднього, прямого захисту є право на звернення громадян за захистом своїх прав, свобод та законних інтересів.

7. Визначено, що адміністративно-правові гарантії захисту прав мігрантів реалізовуються в рамках публічних (адміністративно-правових) правовідносин, які тісно пов'язані з державними інституціями та державним примусом і є невід'ємною складовою державного управління в міграційній сфері.

8. Доведено, що найефективнішими формами адміністративно-правового захисту прав мігрантів є нагляд органів прокуратури та право мігрантів (громадян) на оскарження в судах. Кожну з названих форм детально проаналізовано й визначено правові та організаційні особливості їх використання. Сутність правового звернення мігрантів до відповідних суспільних інституцій має не тільки захисну функцію щодо забезпечення прав людини й основних свобод, але й суспільну, політичну та ідеологічну значущість. Найважливішою формою адміністративно-правового захисту прав мігрантів є видання органами виконавчої влади нормативних актів та індивідуальних правових актів. Згідно з Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (затверджений Указом Президента України № 588/2006 в редакції від 27.06.2006 р.) начальник управління (головного управління) МВС України в області або його заступник приймає рішення про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України. На підставі такого рішення заявникові оформлюється паспорт громадянина України. Тобто таке рішення є для особи індивідуально-правовим актом, який забезпечує її право на зміну громадянства, а для служби ДМС є правовою формою вираження управлінської діяльності, яка має значні юридичні наслідки.

9. Для вдосконалення адміністративно-правового законодавства, яким регламентовано захист прав мігрантів, запропоновано:

- доповнити ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» положенням, відповідно до якого особа може отримати паспорт для виїзду за кордон на загальних підставах лише при досягненні нею 18-річного віку;

- доповнити ч. 9 ст. 1 Закону України «Про громадянство» словами «або зареєстрували на території України свій національний паспорт»;

- доповнити ст. 4 Закону України «Про імміграцію» нормою про необхідність визначення батьками статусу громадянства своїх неповнолітніх дітей.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Микитенко Є. В. Еволюційний розвиток захисту громадян українськими правоохоронними органами в процесі імміграційної діяльності / Є. В. Микитенко // Держава і право : збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. - 2010. - № 47. - С. 295-301.

2. Микитенко Є. В. Міжнародно-правові акти у сфері захисту прав громадян під час імміграційній діяльності правоохоронних органів / Є. В. Микитенко // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності : зб. наук. праць Донецького юридичного інституту ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка. - 2011. - № 1. - С. 136-142.

3. Микитенко Є. В. МВС України як суб'єкт здійснення державної міграційної політики / Є. В. Микитенко // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності : зб. наук. праць Донецького юридичного інституту ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка. - 2011. - № 3 (46). - С. 104-109.

4. Микитенко Є. В. Актуальні питання захисту прав громадян в міграційній діяльності правоохоронних органів України / Є. В. Микитенко // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка : зб. наук. праць. - 2012. - № 1. - С. 179-187.

5. Микитенко Є. В. Особливості діяльності підрозділів державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України під час проведення спортивних заходів / Є. В. Микитенко // Забезпечення громадської безпеки правоохоронними органами під час проведення чемпіонату Європи з футболу 2012 року : матеріали українсько-німецької міжнар. наук.-практ. конф., (м. Донецьк, 18.06.2009 р.). - Донецьк : Донецьк. юрид. ін-т ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2009. - С. 80-82.

6. Микитенко Є. В. Захист прав неповнолітніх іммігрантів працівниками правоохоронних органів України / Є. В Микитенко// Протидія втягненню неповнолітніх у злочинну діяльність: досвід та сучасні проблеми : матеріали регіонального наук.-практ. семінару, (м. Донецьк, 05.02.2010 р.). - Донецьк : Донецький юрид. ін-т ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2010. - С. 85-88.

7. Микитенко Є. В. Актуальні питання захисту прав неповнолітніх іммігрантів працівниками правоохоронних органів України / Є. В Микитенко // Держава і право в умовах глобалізації: реалії та перспективи : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., (м. Сімферополь, 16-17.04.2010 р.). - Сімферополь : КРП «Видавництво «Кримнавчпеддержвиав», 2010. - С. 191-192.

8. Микитенко Є. В. Міграційна політика та захист прав громадян: міжнародно-правовий аспект / Є. В. Микитенко // Актуальні проблеми юридичної науки очима молодих учених : матеріали всеукр. наук.-практ. конф., (м. Донецьк, 25.02.2011 р.). - Донецьк : ООО «Цифрова типограція», 2011. - Ч. І. - С. 4-6.

9. Микитенко Є. В. Права мігрантів як об'єкт адміністративно-правового захисту / Є. В. Микитенко // Актуальні проблеми юридичної науки очима молодих учених : матеріали всеукр. наук.-практ. конф., (м. Донецьк, 24.02.2012 р.). - Донецьк : ЧП «ИД «Кальміус», 2012. - Ч. ІІ. - С. 117-119.

Підписано до друку 25.01.2013. Формат 60 х 90/16. Папір офсетний.

Друк ризографічний. Умовн. друк. арк. 0,9. Тираж 100 прим. Зам. № 7.

Запорізький національний університет

69600, м. Запоріжжя, МСП-41

вул. Жуковського, 66

Свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції

ДК № 2952 від 30.08.2007

Размещено на Allbest.ru