Контроль за діяльністю вищих навчальних закладів України: адміністративно-правові засади організації та функціонування

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ І ПРАВА

УДК 342.51

12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ: АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ

Авдєєв Олександр Олександрович

ХЕРСОН - 2012

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківському національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України.

Науковий керівник - кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник

Завальний Михайло Володимирович, Харківський національний університет внутрішніх справ, доцент кафедри адміністративного права та процесу факультету з підготовки фахівців міліції громадської безпеки.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, старший науковий співробітник Шопіна Ірина Миколаївна,

Державний науково-дослідний інститут МВС України, головний науковий співробітник;

кандидат юридичних наук, доцент Миронюк Роман Вікторович,

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, професор кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності органів внутрішніх справ.

Захист відбудеться 25 січня 2013 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.135.03 у Міжнародному університеті бізнесу і права (73039, м. Херсон, вул. 49-ї Гвардійської дивізії, 37-А).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Міжнародного університету бізнесу і права (73039, м. Херсон, вул. 49-ї Гвардійської дивізії, 37-А).

Автореферат розісланий 24 грудня 2012 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.І. Нікітенко

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Майбутнє незалежної, демократичної та правової держави в значній мірі обумовлене розвитком вищої освіти, суб'єктами реалізації якої є вищі навчальні заклади, освітня діяльність яких, перш за все, повинна бути спрямована на забезпечення умов, необхідних для отримання особою вищої освіти відповідно до її покликання, інтересів, здібностей, потреб, тощо, з одного боку, та до нормативних вимог у галузі вищої освіти -- з іншого. Від якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів залежить не тільки динаміка соціально-економічного розвитку країни, життєвий рівень населення, стан правопорядку і моральності, але й місце України у світовій спільноті.

Проте, сучасна освітня діяльність вищих навчальних закладів не повністю відповідає вітчизняним і, тим більше, міжнародним стандартам вищої освіти, вимогам, які висуваються до вищих навчальних закладів як суб'єктів надання освітніх послуг. Має місце невідповідність між отриманим рівнем акредитації вищих навчальних закладів та напрямками і спеціальностями, за якими вони здійснюють підготовку фахівців відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня. Нерідко вищі навчальні заклади перевищують граничні кількісні норми підготовки фахівців, а подекуди здійснюють таку підготовку без відповідних ліцензій. Низьким залишається рівень практичної підготовки випускників вищих навчальних закладів, а високим -- рівень корупції у них. Не проводиться належний моніторинг якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів. Зазначені та інші недоліки, що мають місце у діяльності вищих навчальних закладів, в першу чергу обумовлені відсутністю ефективної системи контролю за ними.

Слід відмітити, що проблемні питання організаційних засад діяльності вищих навчальних закладів України були предметом наукових досліджень О.М. Бандурки, Н.С. Барабашевої, Є.Ю. Бараша, Г.С. Гончарової, М.В. Завального, О.М. Клюєва, А.Т. Комзюка, В.В. Конопльова, І.Г. Кириченка, Т.В. Красюк, А.М. Куліша, С.М. Легуши, О.В. Негодченка, С.І. Мандрика, Р.В. Миронюка, Л.І. Миськів, О.М. Музичука, Є.Я. Оспіщева, С.В. Пєткова, В.І. Ряшко, О.П. Угровецького, О.В. Червякової, І.М. Шопіної, О.Н. Ярмиша та інших науковців. Незважаючи, на значний внесок зазначених вчених у дослідження окремих питань здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України, особливості адміністративно-правових засад здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів висвітлені недостатньо.

Таким чином, реалізація сучасної політики і стратегії держави, які спрямовані на подальшу розбудову національної системи вищої освіти, її адаптацію та інтеграцію у європейське і світове співтовариство, з одного боку, та відсутність ефективної системи контролю за діяльністю вищих навчальних закладів та відповідних наукових досліджень з цієї проблематики -- з іншого, обумовлюють актуальність і важливість комплексного дослідження адміністративно-правових засад здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до пп. 13, 14 Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років, затверджених наказом МВС України № 347 від 29 липня 2010 р., п. 14 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011-2014 рр., схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 27 грудня 2010 р.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та відповідних підзаконних нормативно-правових актів, узагальнення практики їх реалізації визначити сутність, призначення та особливості контролю за діяльністю вищих навчальних закладів, а також шляхи удосконалення організаційно-правових засад його здійснення.

Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно було вирішити такі основні задачі:

– уточнити сутність та особливості вищих навчальних закладів України як об'єкта контролю;

– визначити поняття контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України;

– з'ясувати структуру механізму контролю за діяльністю вищих навчальних закладів;

– запропонувати класифікацію видів контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України;

– охарактеризувати правові засади здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України;

– визначити предмет контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України;

– уточнити систему суб'єктів, які здійснюють контроль за діяльністю вищих навчальних закладів України;

– визначити форми та методи контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України;

– охарактеризувати адміністративні процедури здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України;

– з'ясувати організаційні засади здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України;

– на підставі виконання цих завдань виробити конкретні пропозиції та рекомендації з досліджуваних питань.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які формуються під час здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України.

Предмет дослідження становлять адміністративно-правові засади здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження стали сучасні загальні та спеціальні методи наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (Розділи 1, 2). Порівняльно-правовий метод використано для з'ясування місця та значення діяльності суб'єктів контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України, уточнення форм та методів контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України, характеристики системи адміністративних процедур здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України (підрозділи 1.1, 2.1, 2.2, 2.4). Системно-структурний метод використано для уточнення поняття вищих навчальних закладів як об'єкта контролю, характеристики основних організаційних та правових засад здійснення контролю за вищими навчальними закладами (підрозділи 1.2, 1.3, 2.3, 2.4). Статистичний метод, документальний аналіз та метод соціологічного опитування застосовувались для з'ясування недоліків в діяльності вищих навчальних закладів (Розділи 1, 2).

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці фахівців в галузі загальної теорії держави і права, теорії управління та адміністративного права, інших галузевих правових наук. Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, які визначають адміністративно-правові засади здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів. Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності суб'єктів контролю за діяльністю вищих навчальних закладів, політико-правова публіцистика, довідкові видання та статистичні матеріали.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є одним із перших комплексних досліджень адміністративно-правових засад здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

вперше:

– контроль за діяльністю вищих навчальних закладів України визначено як комплекс здійснюваних спеціально уповноваженими державними, громадськими та самоврядними органами (за умови делегування їм контрольних повноважень органами виконавчої влади) заходів зі спостереження, перевірки чи нагляду за дотриманням вищими навчальними закладами незалежно від форм їх власності вимог (стандартів, правил) в галузі вищої освіти, а також інших загальнообов'язкових вимог під час надання освітніх послуг;

– визначено дві групи форм контролю за діяльністю вищих навчальних закладів: загальні, які уповноважені реалізовувати усі суб'єкти контролю; спеціальні, які уповноважені реалізовувати лише деякі із суб'єктів контролю за діяльністю вищих навчальних закладів;

– доведено доцільність на рівні Кабінету Міністрів України прийняти Положення про контроль за діяльністю вищих навчальних закладів України, у якому були б визначені: його поняття, мета, завдання та функції, принципи здійснення, система суб'єктів та їх повноваження, напрямки та форми контролю, основні засади взаємодії між суб'єктами контролю, координуючий орган з питань контролю та його повноваження, а також процедурні засади його здійснення;

удосконалено:

– ознаки вищих навчальних закладів України, які вказують на їх особливість як об'єкта контролю, головними з яких названі напрями діяльності вищих навчальних закладів (навчально-методична, наукова та виховна робота, фінансово-господарська діяльність, тощо), які знаходяться під контролем держави;

– класифікацію видів контролю за діяльністю вищих навчальних закладів за такими критеріями: залежно від суб'єктів, які його здійснюють, за напрямком освітньої діяльності, залежно від предмету контролю, залежно від організаційно-штатного зв'язку між суб'єктами контролю та підконтрольними об'єктами, за часом здійснення, за відкритістю, за кількісним складом суб'єктів контролю, залежно від об'єму контрольованих видів діяльності;

– визначення механізму контролю за діяльністю вищих навчальних закладів, який включає: предмет контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України; суб'єктів, які здійснюють контроль за діяльністю вищих навчальних закладів України; форми та методи контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України; адміністративні процедури здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України; організаційні засади здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України;

– поняття предмету контролю, під яким запропоновано розуміти окремі аспекти навчально-виховної, наукової та фінансово-господарської діяльності вищих навчальних закладів, які визнаються державою такими, що потребують контролюючого впливу у зв'язку з їх надзвичайно важливим значенням для суспільства та держави;

– розуміння організаційних засад здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів, призначенням яких є упорядкування, узгодження та координація контрольних заходів, і які об'єднано у дві групи: зовнішньоорганізаційні та внутрішньоорганізаційні, здійснено їх розмежування;

дістали подальший розвиток:

– характеристика правових засад здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів, під якими пропонується розуміти сукупність нормативно-правових актів, що регламентують різні напрями їх діяльності, і які запропоновано об'єднати у дві групи: правові акти, що закріплюють правові засади контролю за діяльністю вищих навчальних закладів у сфері надання освітніх послуг; правові акти, що регламентують правові засади контролю за фінансово-господарською та іншими видами діяльності вищих навчальних закладів;

– характеристика суб'єктів контролю за діяльністю вищих навчальних закладів, яких об'єднано у дві комплексні групи: зовнішні та внутрішні, визначено перспективні напрями та форми координації їх контрольних повноважень;

– визначення значення адміністративних процедур під час контролю за діяльністю вищих навчальних закладів, яке полягає в: упорядкуванні управлінських дій; недопущенні неправомірних дій з боку посадових осіб вищих навчальних закладів; вдосконаленні засобів, форм та видів відповідальності за порушення в означеній сфері; забезпеченні дотримання прав осіб, що реалізують право на освіту під час здійснення адміністративних процедур;

– характеристика методів контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України, які визначено як сукупність правових способів, прийомів, засобів цілеспрямованого державного впливу на відповідний підконтрольний об'єкт з метою оцінки законності та ефективності освітньої діяльності.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:

– у науково-дослідній сфері -- основні положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки теоретико-правових питань здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів;

– у правотворчості -- висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, можуть бути використані для підготовки і уточнення ряду законодавчих та підзаконних актів з питань контролю за діяльністю вищих навчальних закладів;

– у правозастосовчій діяльності -- використання одержаних результатів дозволить покращити практичну діяльність суб'єктів контролю за діяльністю вищих навчальних закладів (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у нормотворчу діяльність ГУМВС України в Харківській області від 15.08.2012 р.);

– у навчальному процесі -- матеріали дисертації можна використовувати під час проведення занять та підготовки навчальної літератури з дисципліни «Адміністративне право», вони вже використовуються у ході проведення занять із цієї дисципліни у Харківському національному університеті внутрішніх справ (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в навчальний процес Харківського національного університету внутрішніх справ від 10.09.2012 р.).

Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення й висновки було оприлюднено дисертантом на трьох науково-практичних конференціях: «Теорія і практика сучасного права» (Херсон, 2010 р.), «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених» (Харків, 2012 р.), «Актуальні проблеми застосування нового кримінального процесуального законодавства України та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі» (Харків, 2012 р.), а також на засіданнях кафедри адміністративного права та процесу факультету з підготовки фахівців міліції громадської безпеки Харківського національного університету внутрішніх справ.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у п'яти статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, та двох тезах наукових повідомлень на науково-практичних конференціях.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, поділених на підрозділи, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг роботи становить 190 сторінок. Список використаних джерел складається з 190 найменувань і займає 20 сторінок.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначаються її зв'язок з науковими планами та програмами, мета і задачі, об'єкт і предмет, методи дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, апробація результатів дисертації та публікації.

Розділ 1. «Загальнотеоретична характеристика контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України» присвячено характеристиці сутності та особливостей вищих навчальних закладів України як об'єкта контролю, уточненню поняття та значення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України, з'ясуванню окремих видів контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України, характеристиці правових засад здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України.

У підрозділі 1.1 «Сутність та особливості вищих навчальних закладів України як об'єкта контролю» наголошується, що вищі навчальні заклади як об'єкт контролю слід розглядати з позиції напрямів їх практичної діяльності.

Наголошено, що об'єктом контролю є, в основному, діяльність вищих навчальних закладів щодо надання освітніх послуг, яка характеризується публічно-правовою природою і полягає в тому, що, надаючи освітні послуги, вищі навчальні заклади сприяють створенню ефективних умов для розвитку інтелектуального рівня громадян держави, з одного боку, та з іншого -- здійснюють делеговану від держави функцію надання освітніх послуг. Крім того, зазначений вище об'єкт контролю відрізняється ускладненим, так би мовити, змішаним характером, оскільки поєднує такі складові: надання якісних освітніх послуг, працевлаштування та оплата праці науково-педагогічних працівників, а також фінансово-економічна діяльність. Особливість діяльності в кожному із означених напрямів у кінцевому підсумку формує специфіку діяльності вищих навчальних закладів.

Акцентується увага на тому, що чітке розуміння особливостей вищих навчальних закладів України як об'єкта контролю надасть змогу визначити найбільш ефективні його напрями, форми та методи, підібрати компетентних виконавців контрольних повноважень, а отже, досягти основної його мети -- забезпечити законність в діяльності вищих навчальних закладів України.

На підставі аналізу напрямів діяльності вищих навчальних закладів окреслено їх особливості як об'єкта контролю.

У підрозділі 1.2 «Поняття та значення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України» контроль за діяльністю вищих навчальних закладів України визначено як комплекс здійснюваних спеціально уповноваженими державними, громадськими та самоврядними органами (за умови делегування їм відповідних повноважень) заходів зі спостереження, перевірки чи нагляду за дотриманням вищими навчальними закладами незалежно від форм їх власності вимог (стандартів, правил) в галузі вищої освіти, а також інших загальнообов'язкових вимог під час надання освітніх послуг.

Контроль за діяльністю вищих навчальних закладів варто також розглядати як функцію органів державної влади, що реалізується з метою перевірки відповідності процесу функціонування вищих навчальних закладів України, виявлення результатів їх діяльності, недопущення відхилень від прийнятих принципів організації і функціонування системи освіти України.

Значення контролю за діяльністю вищих навальних закладів полягає в тому, що він є їх об'єктивно зумовленою діяльністю, спрямованою на спостереження, аналіз та перевірку об'єктів контролю, якими є вищі навчальні заклади будь-якої форми власності, виявлення та припинення дій, що суперечать встановленим стандартам освіти, правилам і нормам надання освітніх послуг, яка діалектично пов'язана з іншими видами діяльності держави та, перебуваючи у взаємодії з ними, забезпечує єдність державної політики в галузі розвитку освіти та науки України.

У підрозділі 1.3 «Характеристика окремих видів контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України» такі види визначено за наступними критеріями: залежно від суб'єктів, які його здійснюють, за напрямком освітньої діяльності, залежно від предмету контролю, залежно від організаційно-штатного зв'язку між суб'єктами контролю та підконтрольними об'єктами, за часом здійснення, за відкритістю, за кількісним складом суб'єктів контролю, залежно від об'єму контрольованих видів діяльності. правовий контроль адміністративний навчальний

На підставі аналізу думок науковців щодо видів контролю наголошується, що абсолютно вичерпний перелік видів контролю дати надзвичайно складно, фактично, в такій вичерпності немає потреби; аналіз існуючої практики поділу контролю на певні види показав, що якогось єдиного правила (загальноприйнятих критеріїв до його класифікації) не існує; класифікуючи контроль на певні види, науковці обирають різні критерії класифікації; має місце ототожнення між такими категоріями як «вид контролю» та «форма контролю» або між ними не проводиться чітке розмежування, у зв'язку з чим одні й ті ж контрольні дії називаються видами чи формами контролю; усі наведені види контролю, які виокремлено за попередньо обраними критеріями, мають право на існування, оскільки дозволяють ширше проаналізувати його сутність.

Підкреслюється, що основне призначення будь-якої класифікації, зокрема, і контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України, повинно, у першу чергу, мати практичну спрямованість, тобто мати не лише теоретичне, а й практичне значення.

Охарактеризовано кожен з видів контролю за діяльністю вищих навчальних закладів.

У підрозділі 1.4 «Правові засади здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України» зазначається, що правові засади контролю знаходять своє закріплення у відповідних нормативно-правових актах.

Акцентовано увагу на тому, що норми права, які повинні забезпечувати процес контролю за діяльністю вищих навчальних закладів, мають як об'єктивний, так і суб'єктивний характер.

Наголошено, що правові акти, які є основою правового регламентування контролю за діяльністю вищих навчальних закладів, мають дуже розгалужену систему. Такі акти можна об'єднати у дві групи: що закріплюють правові засади контролю за діяльністю вищих навчальних закладів у сфері надання освітніх послуг; що регламентують правові засади контролю за фінансово-господарською діяльністю вищих навчальних закладів. Проаналізовано окремо кожну із зазначених груп нормативно-правових актів.

Розділ 2. «Адміністративно-правовий механізм контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України» присвячено характеристиці предмету контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України, класифікації видів суб'єктів, які здійснюють контроль за діяльністю вищих навчальних закладів України, характеристиці форм та методів контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України, аналізу та вдосконаленню адміністративних процедур здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України, з'ясуванню організаційних засад здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України.

У підрозділі 2.1 «Предмет контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України» наголошується, що контроль за діяльністю вищих навчальних закладів має свою специфічну предметну спрямованість.

У підрозділі вказано, що підходити до визначення предмета контролю вищих навчальних закладів варто з позиції аналізу видів діяльності, якою вони займаються, адже діяльність не може існувати без предмета, вона нерозривно пов'язана із ним і спрямована на нього. Проаналізовано найбільш фундаментальні наукові підходи до визначення предмета контролю, окреслено їх спільні риси та зроблено акцент на певні недоліки.

Підкреслюється, що під предметом контролю слід розуміти окремі аспекти навчально-виховної, наукової та фінансово-господарської діяльності вищих навчальних закладів, які визнаються державою такими, що потребують контролюючого впливу з боку держави у зв'язку з їх надзвичайно важливим значенням для суспільства та держави.

Наголошено, що чітке визначення предмета контролю має дуже суттєве значення, оскільки дозволяє ефективно використовувати час та ресурси контролюючих органів, запобігає розпорошенню їхніх дій під час здійснення перевірки, дублюванню функцій, а також захищає підконтрольних суб'єктів від можливих проявів свавілля з боку контролюючих органів чи посадових осіб. В умовах європейських інтеграційних процесів перед Україною стоїть важливе та складне завдання звузити сферу контролюючого впливу на вищі навчальні заклади шляхом надання їм значної автономії.

У підрозділі 2.2 «Види суб'єктів, які здійснюють контроль за діяльністю вищих навчальних закладів України» зазначається, що саме на державні органи покладається найбільше коло обов'язків по здійсненню контролю за діяльністю вищих навчальних закладів.

Відмічається, що зовнішній контроль за діяльністю вищих навчальних закладів України здійснюють: Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, центральні та місцеві органи виконавчої влади, судові органи України, органи місцевого самоврядування (за умови делегування їм контрольних повноважень органами виконавчої влади), громадські організації (за умови делегування їм контрольних повноважень органами виконавчої влади). Внутрішній контроль за діяльністю вищих навчальних закладів України здійснюють: керівник вищого навчального закладу та будь-які інші керівники (начальники) за напрямком їх як основної, так і забезпечувальної діяльності; наглядові ради; вчені ради; робочі та дорадчі органи; органи громадського самоврядування (за умови делегування їм контрольних повноважень органами виконавчої влади).

Проаналізовано повноваження кожного із зазначених суб'єктів контролю за діяльністю вищих навчальних закладів. Досліджено та охарактеризовано стан національного законодавства, що регулює діяльність суб'єктів контролю.

Запропоновано на рівні Кабінету Міністрів України прийняти Положення про контроль за діяльністю вищих навчальних закладів України, у якому були б визначені: його поняття, мета, завдання та функції, принципи здійснення, система суб'єктів та їх повноваження, напрямки та форми контролю, основні засади взаємодії між суб'єктами контролю, координуючий орган з питань контролю та його повноваження, а також процедурні засади його здійснення.

У підрозділі 2.3 «Форми та методи контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України» наголошується, що форма контролю за діяльністю вищих навчальних закладів -- це зовнішнє вираження дій суб'єктів, в межах наданих органам контролю повноважень у сфері освітянської діяльності, яка базується на принципах, закріплених в законодавстві України і застосовується для досягнення цілей здійснення контролю. З метою з'ясування усіх можливих форм контролю за діяльністю вищих навчальних закладів окремо охарактеризовано нормативно-правове забезпечення форм контролю.

Відмічається, що зміст контрольних методів за діяльністю вищих навчальних закладів досить різноманітний. Це встановлення правил поведінки в тій чи іншій контрольованій сфері суспільного життя загальнообов'язкового або приватного характеру; приписи про вчинення певних дій; призначення на посади; задоволення законних вимог учасників освітніх відносин; заборона певних дій; видача різного роду дозволів; здійснення реєстраційних дій; встановлення стандартів; застосування матеріальних санкцій, вирішення спорів між учасниками освітніх відносин; застосування примусових заходів.

Методи здійснення контролю об'єднано у три групи: 1) методи превенції; 2) припиняючі методи; 3) методи відповідальності. Проаналізовано кожен із зазначених методів.

У підрозділі 2.4 «Адміністративні процедури здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України» акцентується увага на тому, що такий контроль повинен здійснюватися в певному порядку, відповідно до встановленої процедури.

У підрозділі запропоновано загальну схему процедур контролю, яка є основою цілеспрямованих і систематичних дій, відповідно до якої необхідно здійснювати контроль за діяльністю вищих навчальних закладів.

Зазначається, що значення адміністративних процедур під час контролю за діяльністю вищих навчальних закладів, яке полягає в: упорядкуванні управлінських дій; недопущенні неправомірних дій з боку посадових осіб вищих навчальних закладів; вдосконаленні засобів, форм та видів відповідальності за порушення в означеній сфері; забезпеченні дотримання прав осіб, що реалізують право на освіту під час здійснення адміністративних процедур.

Обґрунтовано необхідність вдосконалення процедур під час контролю за діяльністю вищих навчальних закладів на кожному з його етапів. Окреслено шляхи вдосконалення процедур контролю за діяльністю вищих навчальних закладів на окремих її стадіях.

У підрозділі 2.5 «Організаційні засади здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України» підкреслюється, що організація здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України є важливим та комплексним заходом.

Акцентовано увагу, що формування системи організаційного забезпечення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів передбачає створення єдиного порядку проведення заходів з контролю, які б забезпечували координацію дій усіх контролюючих суб'єктів у сфері надання освітніх послуг та реалізації державної політики в галузі освіти.

Доведено, що метою організаційних заходів є забезпечення ефективності контролю.

Акцентовано увагу на тому, що в сучасних умовах істотно змінити існуючу систему органів контролю за діяльністю вищих навчальних закладів дуже складно і не завжди доцільно, оскільки це є досить довготривалим процесом, який потребує значних фінансових, матеріальних, людських та інших ресурсів. Це зумовлює необхідність впровадження нових підходів до оптимізації організаційних засад діяльності контролюючих суб'єктів, забезпечення координації їх діяльності на всіх рівнях.

В підрозділі проаналізовано та запропоновано шляхи вдосконалення зовнішньоорганізаційних та внутрішньоорганізаційних засад контролю за діяльністю вищих навчальних закладів.

ВИСНОВКИ

В дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання -- удосконалення адміністративно-правових засад здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети.

1. До спеціальних ознак вищих навчальних закладів України, які вказують на їх особливість як об'єкта контролю, віднесено наступні: по-перше, вони є суб'єктами надання освітніх послуг, які є загальним предметом контролю. Що стосується родового об'єкту, то таким є: навчально-методична діяльність; наукова діяльність; виховна діяльність; організаційно-управлінська діяльність; видавнича діяльність; фінансово-господарська діяльність; виробничо-комерційна діяльність, що передбачає відповідні напрями та форми контролю. По-друге, факторами, які обумовлюють необхідність контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України, є, з одного боку, передбачення низки вимог, стандартів, зокрема, і міжнародних, у сфері освітньої діяльності, які можна об'єднати у такі групи: які визначають освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти; які передбачають порядок створення, реорганізації та ліквідації вищого навчального закладу; визначають умови та порядок ліцензування освітньої діяльності, акредитації напрямів, спеціальностей вищих навчальних закладів; визначають порядок організації навчально-виховного процесу, підготовки наукових i науково-педагогічних працівників, здійснення наукової i науково-технічної діяльності у вищих навчальних закладах; визначають порядок фінансово-економічної діяльності та міжнародного співробітництва. З іншого -- низка недоліків в їх діяльності. По-третє, вищі навчальні заклади є юридичними особами, мають відокремлене майно, рахунки в банках, печатки, від свого імені набувають майнових і особистих немайнових прав, у зв'язку з чим є об'єктом таких видів контролю як фінансовий, бюджетний, кредитний, санітарний, пожежний і т.д.; по-четверте, мають розгалужену систему внутрішньоапаратного контролю, який здійснюють: керівник вищого навчального закладу та будь-які інші керівники (начальники) за напрямком їх службової діяльності; наглядові ради; вчені ради; робочі та дорадчі органи; органи громадського самоврядування.

2. Наголошено, що контроль за діяльністю вищих навчальних закладів -- це, перш за все, складна і різноманітна діяльність держави, основними напрямами якої є: 1) контроль за дотриманням законності і правопорядку, належним виконанням вищими навчальними закладами Конституції, законодавчих та підзаконних актів; 2) вжиття заходів, спрямованих на усунення причин і умов, що сприяють вчиненню порушень у сфері надання освітніх послуг; 3) виявлення і припинення таких порушень; 4) притягнення до відповідальності (шляхом позбавлення ліцензій) вищих навчальних закладів, які не забезпечують надання освітніх послуг на належному рівні; 5) стимулювання правомірної та ефективної діяльності вищих навчальних закладів (шляхом заохочення за особливі заслуги в галузі освіти та науки). Контроль в тій чи іншій мірі здійснюють всі органи державної влади. Поряд із цим, існують спеціальні органи, для яких такий контроль є пріоритетним напрямом їх діяльності.

3. Зроблено висновок, що механізм контролю за діяльністю вищих навчальних закладів включає: предмет контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України; суб'єктів, які здійснюють контроль за діяльністю вищих навчальних закладів України; форми та методи контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України; адміністративні процедури здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України; організаційні засади здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України.

4. Запропоновано власну класифікацію видів контролю за діяльністю вищих навчальних закладів за такими критеріями: залежно від суб'єктів, які його здійснюють; за напрямком освітньої діяльності, яка контролюється; залежно від предмету контролю; залежно від організаційно-штатного зв'язку між суб'єктами контролю та підконтрольними об'єктами; за часом здійснення; за відкритістю; за кількісним складом суб'єктів контролю; залежно від об'єму контрольованих видів діяльності.

5. Зроблено висновок, що правові акти, які є основою правового регламентування контролю за діяльністю вищих навчальних закладів, мають дуже розгалужену систему. Такі акти об'єднано у дві групи: 1) акти, що закріплюють правові засади контролю за діяльністю вищих навчальних закладів у сфері надання освітніх послуг; 2) акти, що регламентують правові засади контролю за фінансово-господарською діяльністю вищих навчальних закладів.

6. Акцентовано увагу, що чітке визначення предмета контролю має дуже суттєве значення, оскільки дозволяє ефективно використовувати час та ресурси контролюючих органів, запобігає розпорошенню їхніх дій під час перевірок, дублюванню функцій, а також захищає підконтрольних суб'єктів від можливих проявів свавілля з боку контролюючих органів чи посадових осіб. В умовах європейських інтеграційних процесів перед Україною стоїть важливе та складне завдання: звузити сферу контролюючого впливу на вищі навчальні заклади шляхом надання їм значної автономії та одночасно підвищити його ефективність.

7. Наголошено, що в Україні діє достатньо велика кількість різновидів суб'єктів контролю за діяльністю вищих навчальних закладів. Однак, відсутня чіткість при формулюванні змісту владних повноважень, між собою вони не узгоджені та не систематизовані, що може викликати дублювання функцій чи, навпаки, конфлікт повноважень. У багатьох суб'єктів контролю дуже обмежені контролюючі повноваження, особливо щодо втручання в оперативну діяльність вищого навчального закладу, як результат -- відсутність можливості з боку контролюючого органу притягнути підконтрольного суб'єкта до відповідальності та застосувати до нього санкцію.

8. Методи здійснення контрольної функції за діяльністю вищих навчальних закладів визначено як сукупність передбачених юридичними нормами правових способів, прийомів, засобів цілеспрямованого державного впливу на відповідний підконтрольний об'єкт з метою оцінки законності та ефективності освітньої діяльності. Також відзначено, що методи здійснення контрольної функції за діяльністю вищих навчальних закладів завжди повинні мати правовий характер, а також відповідати вимогам законності, справедливості та пропорційності.

9. Зазначається, що контроль за діяльністю вищих навчальних закладів повинен здійснюватися в певному порядку, відповідно до встановленої процедури його проведення. До особливостей адміністративних процедур здійснення контролю віднесено такі: сферою їх реалізації є контроль за діяльністю вищих навчальних закладів; регламентуються законами та підзаконними актами, які містять норми адміністративного законодавства; суб'єктами таких процедур є, з одного боку, контролюючий орган, з іншого -- вищий навчальний заклад; обов'язкові для виконання, їх порушення призводить до анулювання прийнятих рішень.

10. Обґрунтовано, необхідність на рівні Кабінету Міністрів України прийняти Положення про контроль за діяльністю вищих навчальних закладів України, у якому були б визначені: його поняття, мета, завдання та функції, принципи здійснення, система суб'єктів та їх повноваження, напрямки та форми контролю, основні засади взаємодії між суб'єктами контролю, координуючий орган з питань контролю та його повноваження, а також процедурні засади його здійснення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Авдєєв О.О. Предмет державного контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України / О.О. Авдєєв // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2012. - № 3 (58). - С. 166-173.

2. Авдєєв О.О. Види суб'єктів, які здійснюють державний контроль за діяльністю вищих навчальних закладів України / О.О. Авдєєв // Право та безпека. - 2012. - № 4 (46). - С. 31-35.

3. Авдєєв О.О. Форми та методи державного контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України / О.О. Авдєєв // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ : Збірник наукових праць. - 2012. - Спец. Вип. № 2 (61) «Актуальні питання адміністративно-правової науки». - С. 175-184.

4. Авдєєв О.О. Адміністративні процедури здійснення державного контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України / О.О. Авдєєв // Форум права. - 2012.

5. Авдєєв О.О. Класифікація суб'єктів, які здійснюють державний контроль за діяльністю вищих навчальних закладів України / О.О. Авдєєв // Митна справа. Науково-аналітичний журнал № 6 (84). - ч.2. - 2012 р. - С. 446-450.

6. Авдєєв О.О. До проблеми визначення сутності та особливостей внутрішнього та зовнішнього контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України / О.О. Авдєєв // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених: матеріали науково-практичної конференції (Харків, 25 травня 2012 р.). - Х.: Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2012. - С.5-8.

7. Авдєєв О.О. Сутність та особливості здійснення державного контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України / О.О. Авдєєв // Актуальні проблеми застосування нового кримінального процесуального законодавства України та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі : матеріали наук.-практ. конф. (Харків, 5 жовтня 2012 р.) / МВС України; Харківський нац. ун-т внутр. справ; Кримінологічна асоціація України. - Х.: ХНУВС, 2012. - С.610-612.

АНОТАЦІЇ

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.07 -- адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. -- Міжнародний університет бізнесу та права, Херсон, Україна, 2012.

Дисертацію присвячено аналізу адміністративно-правових засад здійснення контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України. Уточнюються сутність та особливості вищих навчальних закладів України як об'єкта контролю. Формулюється поняття контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України. З'ясовується структура механізму контролю за діяльністю вищих навчальних закладів, визначаються його види. Визначається предмет контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України, уточнюється система суб'єктів, які його здійснюють. Визначаються форми та методи контролю за діяльністю вищих навчальних закладів України, характеризуються організаційні та процедурні засади його здійснення.

Ключові слова: вищі навчальні заклади, контроль, правові засади, предмет, форми та методи контролю, адміністративні процедури.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 -- административное право и процесс; финансовое право; информационное право. -- Международный университет бизнеса и права, Херсон, Украина, 2012.

Диссертация является одним из первых комплексных исследований административно-правовых основ осуществления контроля деятельности высших учебных заведений. В результате проведенного исследования сформулирован ряд новых научных положений и выводов, предложенных лично соискателем. В частности, охарактеризованы основные черты высших учебных заведений Украины, которые указывают на их особенность как объекта контроля. Впервые контроль деятельности высших учебных заведений Украины определен как комплекс осуществляемых специально уполномоченными государственными и общественными органами, органами местного самоуправления (при условии делегирования им контрольных полномочий органами исполнительной власти) мер по наблюдению, проверке или надзору за соблюдением высшими учебными заведениями независимо от форм их собственности требований (стандартов, правил) в сфере высшего образования, а также других общеобязательных требований во время предоставления образовательных услуг.

Получило дальнейшее развитие определение механизма контроля за деятельностью высших учебных заведений, который включает: предмет контроля деятельности высших учебных заведений Украины; субъектов, которые осуществляют контроль за деятельностью высших учебных заведений Украины; формы и методы контроля за деятельностью высших учебных заведений Украины; административные процедуры осуществления государственного контроля за деятельностью высших учебных заведений Украины; организационные основы осуществления государственного контроля за деятельностью высших учебных заведений Украины.

Усовершенствована классификация видов контроля за деятельностью высших учебных заведений по таким критериям: в зависимости от субъектов, которые его осуществляют, по направлениям образовательной деятельности, в зависимости от предмета контроля, в зависимости от организационно-штатной связи между субъектами контроля и подконтрольными объектами, по времени осуществления, по открытости, по количественному составу субъектов контроля, в зависимости от объема контролируемых видов деятельности.

Получила дальнейшее развитие характеристика правовых основ осуществления контроля за деятельностью высших учебных заведений, под которыми предлагается понимать совокупность нормативно-правовых актов, которые регламентируют разные направления их деятельности, и которые предложено объединить в две группы.

Впервые определены две группы форм государственного контроля за деятельностью высших учебных заведений: общие, которые уполномочены реализовывать все субъекты государственного контроля; специальные, которые уполномочены реализовывать лишь некоторые из субъектов контроля за деятельностью высших учебных заведений.

Охарактеризованы методы контроля за деятельностью высших учебных заведений Украины, которые определены как совокупность правовых способов, приемов, средств целенаправленного влияния на соответствующий подконтрольный объект с целью оценки законности и эффективности образовательной деятельности.

Получило дальнейшее развитие определение значения административных процедур контроля за деятельностью высших учебных заведений. Усовершенствовано понимание организационных основ осуществления контроля за деятельностью высших учебных заведений, назначением которых являются упорядочение, согласование и координация контрольных мероприятий, и которые объединены в две группы: внешнеорганизационные и внутреннеорганизационные, предложены критерии их размежевания.

Ключевые слова: высшие учебные заведения, контроль, правовые основы, предмет, формы и методы контроля, административные процедуры.

Thesis for a Candidate Degree in Law, specialty 12.00.07 -- Administrative Law and Procedure; Financial Law; Information Law. -- International University of Business and Law. - Ukraine, Kherson, 2012.

The paper is a complex study of administrative law principles of state control over higher educational establishments in Ukraine. The essence and peculiarities of higher educational establishments as an object of state control are specified. The notion of state control over higher educational establishments in Ukraine is given. The structure of state control over higher educational establishments is cleared and its types are defined. The subject of state control over higher educational establishments in Ukraine is determined, the system of its parties is specified. Forms and methods of state control over higher educational establishments in Ukraine are considered, the organizational and procedure principles of its execution are outlined.

Key words: higher educational establishments, state control, legal principles, object, forms and methods of state control, administrative procedures.

Размещено на Allbest.ru