Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 342.781: 341

ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ “УКРАЇНА”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

Адміністративно-правове регулювання діяльності адміністративних судів

12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

кандидата юридичних наук

Юрченко Юлія Василівна

Київ - 2013

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Відкритому міжнародному університеті розвитку людини “Україна”

Науковий керівник

доктор юридичних наук, доцент Галунько Валентин Васильович, Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», директор інституту права та суспільних відносин

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор Бевзенко Володимир Михайлович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри адміністративного права;

кандидат юридичних наук Іванищук Андрій Анатолійович, Дніпровський районний суд м. Херсона, заступник голови суду

Захист відбудеться «28» січня 2014 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.139.01 у Відкритому міжнародному університеті розвитку людини «Україна» за адресою: 03115, м. Київ, вул. Львівська, 23

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна” за адресою: 03115, м. Київ, вул. Львівська, 23

Автореферат розісланий «21» грудня 2013 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої радиС. О. Короєд

адміністративний суд справедливий правовий

Анотація

Юрченко Ю.В. Адміністративно-правове регулювання діяльності адміністративних судів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», Київ, 2013.

Дисертацію присвячено розкриттю змісту і сутності адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних судів. Сформовано напрямки, принципи, механізм, форми та процедури адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних суддів.

Доведено, що адміністративно-правове регулювання діяльності адміністративних суддів - це сервісна і владно-розпорядча внутрішньо-організаційна діяльність специфічних суб'єктів публічної адміністрації щодо забезпечення діяльності адміністративних судів та суддів адміністративних судів, яка здійснюється на основі норм адміністративного права.

Проаналізовано передовий зарубіжний досвід у цій сфері, запропоновано низку змін і доповнень до вітчизняного законодавства щодо забезпечення справедливого і ефективного адміністративного судочинства з метою захисту прав і законних інтересів невладних фізичних і юридичних осіб, права, свободи та законні інтереси яких порушуються суб'єктами владних повноважень.

Ключові слова: адміністративна процедура, адміністративне судочинство, адміністративний суд, адміністративно-правове регулювання, апарат суду, суддівське самоврядування, суддя адміністративного суду.

Аннотация

Юрченко Ю.В. Административно-правовое регулирование деятельности административных судов. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Открытый международный университет развития человека «Украина», Киев, 2013.

Диссертация посвящена раскрытию содержания и сущности административно-правового регулирования деятельности административных судов. Сформированы направления, принципы, механизм, формы и процедуры административно-правового регулирования деятельности административных судов.

Доказано, что административно-правовое регулирование деятельности административных судов - это сервисная и властно-распорядительная внутренняя организационная деятельность специфических субъектов публичной администрации по обеспечению деятельности административных судов и судей административных судов, которая осуществляется на основе норм административного права.

Раскрыты административно-правовые отношения в сфере регулирования деятельности административных судов, как урегулированных нормами административного права общественных отношений по обеспечению специфическими субъектами публичной администрации прав и законных интересов судей административных судов, правового порядка в административных судах, прав и законных интересов физических и юридических лиц, которые обратились в административный суд (кроме вопросов, связанных с административным процессом). В этих отношениях субъекты публичной администрации предоставляют административные сервисные услуги, обеспечивают функционирования системы административного судопроизводства в целях защиты прав, свобод и законных интересов физических и юридических лиц, нарушенных субъектами властных полномочий.

Выяснено, что в зарубежных странах существуют две основных модели организации судебного разрешения административных споров: первая, которая воплощена в большинстве развитых стран континентально-европейской (Романо-Германской) системы права и предполагает существование в рамках судебной власти отдельной специализированной ветви административных судов (Франция, Германия, Италия, Польша, Турция) или специализированных административных палат в структуре общих судов (Испания, Нидерланды, Швейцария). Безусловным преимуществом такой модели является профессионализм и опытность профессиональных судей, обеспечивается их четкой специализацией. Особенность этой модели заключается также в существовании особой процедуры рассмотрения судами административных дел; вторая модель, которая применяется в англосаксонской правовой семье, смысл которой заключается в том, что в странах с такой системой права (Великобритании и США) административные споры между гражданами и органами управления рассматривают суды общей юрисдикции (наряду с гражданскими делами). Англосаксонская система административной юстиции руководствуется доктриной равенства всех должностных лиц перед судом и недопустимости изъятия чиновников из-под юрисдикции тех же судов, с которыми сталкиваются другие граждане.

Сформулированы административные факторы по улучшению подбора и практической подготовки судей административных судов, формированию судейского корпуса из числа наиболее подготовленных юристов (помощника судьи, секретаря судебного заседания, судебного распорядителя) со значительной практикой деятельности в административных судах.

Предложены многочисленные изменения и дополнения в действующее законодательство, в частности, относительно усовершенствования процедуры отбора судей административных судов из числа должностных лиц аппарата административных судов, организационно-правового обеспечения деятельности административных судов и юридической защиты помощников административных судов.

Ключевые слова: административная процедура, административное судопроизводство, административный суд, административно-правовое регулирование, аппарат суда, судейское самоуправление, судья административного суда.

Summary

Yurchenko Y.V. Administrative and legal regulation of administrative courts practice. - Manuscript.

Dissertation for the degree of candidate in legal sciences, in specialty 12.00.07 - administrative law and process; financial law; information law. - Open International University of Human Development “Ukraine”, Kyiv, 2013.

Dissertation is devoted to the disclosure of the contents and nature of the administrative and legal regulation of administrative courts. It is formed directions, principles, mechanism, forms, and procedures for administrative and legal regulation of practice of administrative judges.

It is proved that the administrative and legal regulation of practice of administrative judges - are service and administrative and authoritative inter- organizational activity of specific subjects of public administration to ensure the practice of administrative courts and administrative judges, which is based on the rules of administrative law.

It is analyzed an advanced foreign experience in this area; it is suggested a number of changes and amendments to the national legislation to ensure fair and effective administrative proceedings to protect the rights and legitimate interests of non-state physical and legal entities which have their rights, freedoms and legitimate interests violated by public authorities.

Keywords: administrative procedure, administrative proceedings, the administrative court, administrative and legal regulation, court staff, judicial self-government, administrative court judge.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Розвиток України як правової демократичної держави, яка свої погляди спрямовує до Європейської спільноти, вимагає по новому поглянути на проблему забезпечення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, які забезпечуються адміністративним судочинством, що в умовах сьогодення продовжує процес небезболісного становлення.

Будь-який інститут державної влади не може обійтись без правового забезпечення його діяльності, не є винятком із цього правила і система адміністративних судів.

Вагоме місце у переліку правових норм, які регулюють діяльність адміністративних судів, належить нормам адміністративного права, які шляхом розвитку й деталізації конституційних норм встановлюють загальнообов'язкові правила поведінки щодо підбору та розстановки суддів і посадових осіб апарату адміністративних судів, регулюють питання суддівського самоврядування, компетенцію суддів, які перебувають на адміністративних посадах, проблеми внутрішньо-організаційної діяльності апарату адміністративних судів тощо. Вони беруть на себе провідну роль щодо забезпечення ефективної діяльності суддів адміністративних судів, створення належних умов для фізичних і юридичних осіб, які звернулись із своїми проблемами до адміністративного суду.

І хоча більшість громадян задоволені умовами, які для них створив апарат адміністративних судів, при вирішенні їх справ в системі адміністративного судочинства (73 % опитаних), але, як показало анкетування суддів адміністративних суддів, серед них незадоволення різними аспектами забезпечення їхньої діяльності перевищує 40 %, але найбільш негативною є тенденція незадоволення своєю роботою безпосередньо посадових осіб апарату адміністративних суддів - 68 %. Усе це говорить про системні, в першу чергу внутрішньо-організаційні, проблеми, які вимагають вирішення шляхом удосконалення адміністративно-правових норм в цій сфері правового регулювання.

Ще одним чинником актуальності дослідження є значна кількість учених-адміністративістів, які в останні роки звертали свою увагу на деякі аспекти проблеми правового регулювання діяльності адміністративних судів. Це Л.С. Анохіна, П.О. Баранчик, В.М. Бевзенко, С.О. Бондар, А.Л. Борко, І.П. Голосніченко, Л.Я. Гончар, О.В. Гончаренко, Л.Л. Грицаєнко, О.С. Губарєва, Н.Ю. Задирака, М.К. Закурін, М.П. Запорожець, А.А. Іванищук, Р.В. Ігонін, Р.О. Куйбіда, Д.В. Кірєєв, Т.О. Коломоєць, О.В. Мазурчак, О.В. Муза, С.Ю. Обрусна,, С.В. Потаменко, А.В. Руденко, М.М. Стефанчук, Л.П. Сушко, Ю.Е. Шевелєва, Е.О. Шевченко, І.В. Шруб та ін. Однак вони безпосередньо проблему адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних судів не досліджували, а зосереджували свою увагу на більш загальних, спеціальних чи суміжних питаннях.

З погляду адміністративно-правової методології, адміністративно-правове регулювання діяльності адміністративних судів базується на працях вітчизняних і зарубіжних учених з конституційного права, адміністративного права та адміністративного процесу. Однак комплексного дослідження проблем адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних судів у нашій країні ще не проводилося. Саме ці обставини визначають актуальність і вибір теми дослідження, її науково-практичну значущість.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до вимог Концепції судово-правової реформи в Україні, затвердженої Постановою Верховної Ради України від 28 квітня 1992 р. № 2296-XII, Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, схваленої Указом Президента України від 10 травня 2006 р. № 361, а також напрямків наукових досліджень Інституту права та суспільних відносин Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна». Робота спрямована на забезпечення реалізації положень Концепції адміністративної реформи в Україні, затвердженої Указом Президента України від 22 липня 1998 р. № 810/98. Тему дисертації затверджено вченою радою Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» 8 лютого 2010 р. (протокол № 1), уточнено 18.06.2012 р. (протокол № 3).

Мета та задачі дослідження. Метою дослідження є з'ясування та узагальнення теоретичних і практичних аспектів адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних судів, вироблення пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення законодавства у цій сфері.

Для досягнення цієї мети дисертантом було визначено такі задачі:

_ розкрити поняття та напрями адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних суддів;

_ виявити принципи адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних судів;

_ здійснити класифікацію та розкрити адміністративно-правовий статус суб'єктів публічної адміністрації, які здійснюють адміністративно-правове регулювання діяльності адміністративних судів;

_ сформулювати поняття і розкрити зміст деяких елементів механізму адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних судів;

_ з'ясувати форми діяльності суб'єктів публічної адміністрації щодо адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних судів;

_ розкрити адміністративні процедури у сфері адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних судів;

_ виявити передовий зарубіжний досвід адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних суддів в Україні;

_ сформулювати пропозиції щодо вдосконалення законодавства та адміністративної діяльності публічної адміністрації щодо адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних судів.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають під час здійснення публічною адміністрацією регулювання діяльності адміністративних судів.

Предмет дослідження - адміністративно-правове регулювання діяльності адміністративних судів.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання юридичної дійсності. Зазначені методи використовувались комплексно, що дало можливість проаналізувати зазначену проблематику в єдності її соціальної сутності та юридичної форми.

У ході дослідження використовувалися загальнофілософські, загальнонаукові, логічні і спеціально-юридичні методи наукового пізнання. Діалектичний метод дозволив сформулювати поняття та принципи адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних судів (підрозділи 1.1, 1.2). Системно-структурний метод, сутність якого полягала в комплексному дослідженні проблем адміністративно-правового регулювання адміністративних судів як єдиного цілісного комплексного утворення з узгодженням усіх його елементів і частин, широко використовувався у другому розділі дисертації; статистичний метод забезпечив отримання й обробку інформацію, що характеризує адміністративну діяльність публічної адміністрації у цій сфері. Методи аналізу та синтезу дозволили розкрити адміністративно-правовий статус судді адміністративного суду (підрозділ 1.3), з'ясувати елементи механізму адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних судів (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3); на основі дедуктивного методу розроблено напрямки удосконалення діяльності публічної адміністрації в аналізованій сфері (підрозділ 3.2). Широкого використання набув метод індукції, який вимальовувався у всіх розділах дисертації, та став головним при аналізі адміністративних процедур (підрозділ 2.3). Провідне місце серед сукупності спеціально-юридичних методів мав формально-догматичний, сутність якого полягала в дослідженні чинного законодавства у «чистому вигляді»; він використовувався у всіх розділах дисертації; метод порівняльного правознавства забезпечив аналіз передового зарубіжного досвіду (підрозділ 3.1).

Науково-теоретичним підґрунтям для виконання роботи стали наукові праці провідних вітчизняних учених-адміністративістів. Вагомий методологічний внесок у розробку цієї проблеми здійснили А.Б. Авер'янов, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурка, Ю.П. Битяк, В.М. Бевзенко, А.С. Васильєв, В.М. Гаращук, В.В. Галунько, І.П. Голосніченко, П.В. Діхтієвський, Є.В. Додін, С.В. Ківалов, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, С.Ф. Константінов, В.І. Курило, О.В. Кузьменко, Р.С. Мельник, Н.Р. Нижник, В.І. Олефір, Д.В. Приймаченко, В.П. Пєтков, С.В. Пєтков, В.К. Шкарупа та ін.

Нормативна основа дослідження. Положення і висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, законів України, указів Президента України, нормативно-правових актів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради юстиції України, Вищого адміністративного суду України, Ради суддів України, Ради суддів адміністративних судів України, міжнародних нормативно-правових актів та нормативно-правових актів деяких країн світу, які визначають правові й організаційні засади діяльності публічної адміністрації у сфері адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних судів.

Емпіричну основу дослідження становлять узагальнена практика адміністративної діяльності Вищого адміністративного суду України, Апарату Вищого адміністративного суду України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради юстиції України, Ради суддів України, Ради суддів адміністративних судів України; публіцистичні, довідкові та статистичні матеріали, що стосуються зазначеної проблематики. Вузькопрофільність дисертації потребувала збирання інформації, що зумовило участь у соціологічному дослідженні в ролі «експертів» 745 громадян, які звертались зі своїми проблемами до адміністративних судів, 324 посадових осіб апарату адміністративних судів та 72 суддів адміністративних судів.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є комплексною вагомою працею, в якій ґрунтовно досліджено адміністративно-правове регулювання діяльності адміністративних судів. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових теоретичних положень, обґрунтовано відповідні висновки, рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України, зокрема:

_ вперше зроблено висновок, що у сфері адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних судів процесуальні норми адміністративного судочинства, які передусім зосередженні в КАСУ, є матеріальними нормами, умови для виконання яких суддями адміністративних суддів має створити публічна адміністрація на основі адміністративно-правових норм;

_ вперше в контексті аналізу принципів адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних судів доведено, що принцип верховенства права при здійсненні адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних судів характеризується усіченим змістом, коли суб'єкти публічної адміністрації мають чітко дотримуватись заборонних юридичних норм (практично діючи у рамках принципу законності), але мають право пасивно не виконувати зобов'язуючі юридичні норми, якщо своїми діями з виконання законодавства вони порушать права, свободи або законні інтереси інших осіб;

- удосконалено класифікацію суб'єктів публічної адміністрації, які здійснюють адміністративно-правове регулювання діяльності адміністративних судів. Вони за критерієм юридичної природи суб'єктів наданих повноважень поділені на: органи суддівського самоврядування; суддів, які займають адміністративні посади; апарат суду; судову державну адміністрацію та працівників спеціального підрозділу міліції «Грифон».

_ удосконалено поняття механізму адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних судів, як засобів функціонування єдиної системи адміністративно-правового регулювання з метою забезпечення відбору й призначення високопрофесійних та високоморальних суддів, посадових осіб апарату адміністративних судів щодо забезпечення суддям умов для ефективного здійснення адміністративного судочинства та загальної системи правопорядку у системі адміністративного судочинства;

- отримали подальший розвиток форми діяльності суб'єктів публічної адміністрації у сфері адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних судів, як зовнішнє вираження однорідних за своїм характером та правовою природою груп адміністративних дій посадових осіб і органів публічної адміністрації, здійснене у рамках режиму законності та компетенції для досягнення адміністративно-правової мети - ефективного забезпечення діяльності системи адміністративного судочинства;

_ отримали подальший розвиток адміністративні процедури у сфері діяльності адміністративних судів, як установлені законодавством порядок провадження стадій, етапів та дій суб'єктів публічної адміністрації з метою забезпечення ефективного адміністративного судочинства.

_ отримало подальший розвиток висвітлення зарубіжного досвіду адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних суддів у тому аспекті, що виявлено дві класичні моделі організації адміністративного судочинства: Романо-Германська, коли адміністративні спори вирішуються спеціалізованими адміністративними судами (Франція, Німеччина, Італія, Польща, Туреччина, Іспанія, Нідерланди, Швейцарія) та Англосаксонська, коли адміністративні суперечки лягають на плечі професійних судів загальних судів (Англія, США), одночасно і в першому і другому випадку можуть функціонувати паралельно квазісудові органи (Англія - трибунал, Франція - державна рада);

_ удосконалено законодавство у сфері адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних судів, зокрема щодо доповнення Закону України «Про судоустрій та статус суддів» положеннями, які встановлюють процедуру підбору суддів адміністративних судів із числа посадових осіб апарату адміністративних судів, організаційно-правими чинниками забезпечення внутрішньо-організаційної діяльності адміністративних судів та нормативного захисту помічників суддів адміністративних судів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки, пропозиції та отримані результати можуть бути використані для подальших досліджень загальнотеоретичних питань, пов'язаних з удосконаленням адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних судів. Висновки та пропозиції, сформульовані дисертантом, можуть бути використані: у науково-дослідній роботі - для поглиблення теорії адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних судів; у правотворчій діяльності - при вдосконаленні чинних нормативно-правових актів, що регулюють діяльність адміністративних судів; у навчальному процесі - під час викладання навчальної дисципліни «Адміністративне право України», «Адміністративний процес» (акт впровадження Інституту права та суспільних відносин Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» від 9 квітня 2013 р.); у практичну діяльність апарату Вищого адміністративного суду України (акт Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2013 р.).

Апробація результатів дисертації. Підсумки розроблення проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення та висновки дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», де була виконана дисертація, а також були оприлюднені дисертантом на науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми правознавства» (м. Київ, 2013 р.), «Розвиток юридичної науки на сучасному етапі» (м. Тернопіль, 2013 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено в чотирьох наукових статтях, що опубліковані у наукових фахових виданнях України, одній науковій статті, опублікованій в іноземному виданні, а також двох тезах доповідей на науково-практичних конференціях та одному у співавторстві навчальному посібнику.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які поділяються на 8 підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації складає - 192 сторінки основного тексту. Список використаних джерел нараховує 187 найменувань

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначається її зв'язок із науковими планами та програмами, мета та завдання, об'єкт і предмет, методи дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, надається апробація результатів дисертації та публікації.

Розділ 1 «Теоретико-правові засади адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних суддів» складається з трьох підрозділів, у яких розкриваються основоположні засади адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних судів.

У підрозділі 1.1 Поняття та напрями адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних судів» виявлено, що правове забезпечення діяльності адміністративних судів здійснюється на основі норм різних галузей права, проте провідне місце у цій системі належить нормам саме адміністративного права.

Доведено, що до напрямів адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних суддів належать наступні правові питання: 1) адміністративних процедур щодо створення, реорганізації та ліквідації адміністративних судів; 2) визначення адміністративно-правового статусу судді адміністративного суду; 3) визначення адміністративно-правового статусу суддівського самоврядування адміністративних суддів; 4) визначення адміністративно-правового статусу державних службовців апарату адміністративних судів; 5) установлення меж повноважень суддів адміністративних судів, які обіймають адміністративні посади; 6) здійснення адміністративного контролю органами суддівського самоврядування системи адміністративних судів та суддів адміністративних судів; 7) забезпечення особистого прийому громадян у системі адміністративних суддів із питань, не пов'язаних із здійсненням адміністративного судочинства; 8) доступу до публічної інформації і взаємодії із засобами масової інформації; 9) організації захисту суддів, охорони адміністративних приміщень адміністративних судів та підтримання в них правопорядку; 10) проблема дисциплінарної відповідальності суддів адміністративних судів; 11) особливості заохочення і дисциплінарної відповідальності державних службовців апарату адміністративних судів; 12) особливості адміністративної відповідальності, що застосовується суддями адміністративних суддів.

У підрозділі 1.2 «Принципи адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних судів» здобувачем встановлено, що надання адміністративних послуг та виконавчо-розпорядча діяльність суб'єктів публічної адміністрації - це потенційна основа формування спеціальних галузевих принципів адміністративного права у сфері адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних судів.

Виявлено, що в аналізованій сфері принципи адміністративного права формуються у трикутнику: судді адміністративних судів - суб'єкти публічної адміністрації, які забезпечують їх діяльність, - треті особи, які причетні до цих відносин.

Дисертантом обґрунтовано, що принцип добросовісного й ефективного забезпечення адміністративного судочинства, прав та законних інтересів суддів відображає головне призначення публічної адміністрації у цій сфері щодо створення всіх умов для продуктивної праці суддів, які і мають безпосередньо забезпечувати права, свободи та законні інтереси невладних фізичних і юридичних осіб. Особливостями принципу зв'язаності публічної адміністрації законом є те, що при забезпеченні прав, свобод та законних інтересів суддів адміністративних судів суб'єкти публічної адміністрації можуть діяти винятково відповідно до ст. 6 Конституції України, здійснюючи свої повноваження у встановлених Конституцією межах відповідно до законів України.

У підрозділі 1.3 «Класифікація та адміністративно-правовий статус суб'єктів публічної адміністрації, які здійснюють адміністративно-правове регулювання діяльності адміністративних судів» за юридичною природою здійснено поділ їх на види.

Дисертантом зроблено висновок, що незалежно від юридичної природи всі суб'єкти публічної адміністрації виконують одну місію - забезпечують право фізичних і юридичних осіб на справедливе та гуманне адміністративне судочинство, однак не безпосередньо, а шляхом відбору та призначення професійних суддів, а потім шляхом створення їм умов для ефективного здійснення адміністративного судочинства.

З'ясовано, що адміністративно-правовий статус керівника апарату адміністративного суду, як провідної посадової особи у системі адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних судів - це сукупність його завдань, зобов'язань, прав та відповідальності, яка здійснюється на основі реалізації адміністративно-правових норм, з метою організаційного забезпечення діяльності суду, суддів та судового процесу, організації матеріально-технічного і соціального забезпечення, функціонування документообігу суду та ін.

Зроблено висновок, що серед чисельних працівників апарату суду основне навантаження щодо адміністративно-правового забезпечення діяльності адміністративних судів лягає на плечі помічника судді, секретаря судового засідання та судового розпорядника, так як саме вони безпосередньо забезпечують діяльність суддів щодо розгляду справ та правопорядок під час проведення судових засідань.

Розділ 2 «Механізм адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних судів» складається з трьох підрозділів, які розкривають динаміку діяльності публічної адміністрації щодо забезпечення діяльності адміністративних судів.

У підрозділі 2.1 «Поняття та зміст деяких елементів механізму адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних судів» розкрито загальне розуміння та зміст аналізованого інституту адміністративного права.

В процесі аналізу елементів механізму адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних судів здобувачем виявлено, що адміністративно-правові відносини характеризується наступними особливостями:

1) вони мають специфічні ознаки: здійснюється спеціальними суб'єктами публічної адміністрації (суддями, що перебувають на адміністративних посадах, органами суддівського самоврядування, органами і посадовими особами апарату суддів, судовою державною адміністрацією, спеціальним підрозділом міліції «Грифон»); публічна адміністрація у цій сфері має специфічні завдання - забезпечення прав та законних інтересів суддів, правовий порядок в адміністративних судах, прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які звернулись до адміністративного суду (крім питань, пов'язаних з адміністративним процесом); юридична природа цих обов'язків і прав суб'єктів публічної адміністрації в цій сфері полягає в тому, що ними, в першу чергу, надаються адміністративні сервісні послуги щодо забезпечення нормального функціонування системи адміністративного судочинства, по-друге, кінцевою метою всього адміністративного судочинства в цілому та його адміністративно-правого регулювання є захист прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, порушених суб'єктами владних повноважень; 2) суб'єктами адміністративно-правових відносин є судді адміністративних судів, права і законні інтереси яких мають забезпечити суб'єкти владних повноважень, фізичні і юридичні особи, які звернулись до адміністративного суду та фізичні і юридичні особи, які порушують права та законні інтереси перших та ін.

Підрозділ 2.2 «Форми діяльності суб'єктів публічної адміністрації щодо адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних судів» присвячено аналізу різних зовнішніх чинків діяльності публічної адміністрації щодо забезпечення незалежності суддів та надання фізичним і юридичним особам адміністративних послуг.

Дисертантом зроблено висновок, що індивідуальні підзаконні адміністративні акти у сфері адміністративно-правого регулювання діяльності адміністративних судів - це адміністративний публічно-владний припис, прийнятий одним із суб'єктів публічної адміністрації з метою вирішення індивідуальної адміністративної справи у системі адміністративного судочинства.

Виявлено, що вчинення інших юридично значущих адміністративних дій у сфері адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних судів - це правова форма механізму адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних судів (прийняття присяги посадовою особою апарату суду, реєстрація матеріалів, що надходять до канцелярії адміністративного суду), вони створюють нове юридичне положення, змінюють наявні правовідносини або стають необхідною умовою для настання правових наслідків незалежно від того, були вони спрямовані на ці наслідки чи ні.

У підрозділі 2.3 «Адміністративні процедури у сфері адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних судів» виявлено, що адміністративна процедура легалізації посадових осіб апарату адміністративного суду характеризується такими рисами:

- це система взаємопов'язаних стадій, етапів та дій суб'єктів публічної адміністрації; вона базується на об'єднаних загальним предметом і метою: Конституції та законах України, Законі України «Про державну службу», постанові Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. № 169 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців»;

- провідною особливістю у цій сфері є те, що судді самостійно здійснюють добір помічників; помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади за наказом керівника апарату за поданням судді;

- складається із стадій: перша стадія - підготовча, яка має два етапи: 1) подання документів кандидатом до кадрового підрозділу у відповідності до встановленого переліку; 2) проходження випробовування (стажування) для перевірки професійного рівня і ділових якостей, відповідності працівника апарату займаній посаді та роботі, що йому доручається виконувати; друга стадія - проведення самого конкурсу; третя стадія прийняття присяги; четверта стадія - підписання наказу про призначення керівника апарату; п'ята стадія - офіційне доведення до призначеного працівника апарату адміністративного суду посадових обов'язків та інших необхідних документів.

Розділ 3 «Напрями вдосконалення адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних судів» складається з двох підрозділів, де узагальнюється зарубіжний досвід публічного регулювання діяльності судів, які розглядають адміністративні спори, та формуються шляхи удосконалення вітчизняного законодавства.

У підрозділі 3.1 «Зарубіжний досвід адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних судів» узагальнено передовий зарубіжний досвід в аналізованій сфері.

Здобувач виявив, що у ФРН правовою основою функціонування німецьких адміністративних судів є Закон про адміністративні суди, яким урегульовані питання побудови та організації діяльності адміністративних судів, визначені особливості правового статусу суддів. Судовий контроль і обмеження управлінської діяльності правом є основними елементами системи правової держави, з огляду на те, що основний акцент німецької правової теорії зроблений саме на створенні правових гарантій законності управління та їх забезпеченні системою ефективного судового контролю адміністрації, а ідея адміністративної юстиції посідає в концепції правової держави центральне місце.

Дисертантом зроблено висновок, що змішана система адміністративної юстиції (судова та квазісудова) існує в Бельгії, Нідерландах, Туреччині, Італії, Франції. Наприклад, у Франції адміністративні суди складаються з професійних суддів, наділених гарантіями незалежності від апарату управління, однак вищою судовою інстанцією в системі адміністративних судів є Державна рада, яка, крім власне касаційної інстанції, виконує також дорадчі функції уряду та президента.

У підрозділі 3.2 «Вдосконалення законодавства та адміністративної діяльності публічної адміністрації щодо адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних судів» сформульовано зміни і доповнення до вітчизняного законодавства з метою забезпечення справедливого й ефективного адміністративного судочинства.

Здобувачем визначено, що напрямки вдосконалення законодавства та адміністративної діяльності в цій сфері можна розділити на три види: 1) адміністративні чинники (законодавчі пропозиції) щодо покращення якості підбору, практичної спрямованості підготовки суддів адміністративних судів; 2) удосконалення внутрішньо-організаційної роботи публічної адміністрації щодо забезпечення діяльності адміністративних судів; 3) удосконалення законодавства щодо захисту прав і законних інтересів працівників апарату адміністративного суду.

Запропоновано заходи вдосконалення захисту прав та законних інтересів працівників апарату адміністративного суду, шляхом доповнення п.п. 21 п. 2 «Посадової інструкції помічника судді адміністративного суду» про те, що помічники суддів адміністративних судів мають право не виконувати незаконні або такі, що порушують присягу судді або присягу державного службовця вказівки судді адміністративного суду, з одночасним обов'язком невідкладної доповіді про це керівнику апарату відповідного суду.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове розв'язання наукового завдання щодо визначення й удосконалення питань адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних судів. Здобувачем сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вирішення зазначеного завдання.

1. Доведено, що адміністративно-правове регулювання діяльності адміністративних судів - це сервісна і владно-розпорядча внутрішньо-організаційна діяльність специфічних суб'єктів публічної адміністрації щодо забезпечення діяльності адміністративних судів та суддів адміністративних судів, яка здійснюється на основі норм адміністративного права.

2. Зроблено висновок, що спеціальні принципи адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних судів - це основоположні положення діяльності публічної адміністрації щодо надання адміністративних сервісних послуг та в процесі виконавчо-розпорядчої діяльності з метою створення комфортних умов для професійної діяльності судів. До них відносяться: принцип добросовісного і ефективного забезпечення адміністративного судочинства, прав та законних інтересів суддів; принцип зв'язаності публічної адміністрації законом; принцип гласності у діяльності публічної адміністрації щодо адміністративно-правового забезпечення діяльності адміністративних судів; принцип відповідальності публічної адміністрації; принцип самостійності публічної адміністрації при виконанні своїх обов'язків у межах закону.

3. Доведено, що адміністративно-правовий статус посадової особи апарату суду, яка забезпечує адміністративно-правове регулювання діяльності адміністративних судів - це сукупність завдань, адміністративної процедури призначення, заборон, обов'язків, прав та спеціальної адміністративної відповідальності посадової особи державного службовця, який забезпечує діяльність адміністративного суду, суддів адміністративних судів та адміністративного процесу у залі судових засідань.

Здійснено класифікацію суб'єктів публічної адміністрації, яка здійснює адміністративно-правове регулювання діяльності адміністративних судів. Вона за юридичної природою суб'єктів вданих повноважень поділяється на: 1) суддів, які займають адміністративні посади - ці суб'єкти владних повноважень мають конституційно-правовий статус суддів в силу своєї адміністративної компетенції, їм також притаманний і адміністративно-правовий статус щодо владно-розпорядчого та сервісного забезпечення діяльності адміністративних суддів; 2) апарат суду - це суб'єкти публічної адміністрації, працівники якого є державними службовцями та здійснюють свою діяльність поряд із Законом України «Про судоустрій та статус суддів» у відповідності до Закону України «Про державну службу»; 3) органи суддівського самоврядування, які здійснюють специфічну владно-розпорядчу підзаконну діяльність у системі органів суддівського самоврядування з метою незалежного функціонування системи судів й суддів на основі реалізації адміністративно-правих норм; 4) судову державну адміністрацію, яка здійснює організаційне забезпечення діяльності органів судової влади, посадові особи якої є державними службовцями; 5) працівників спеціального підрозділу міліції «Грифон», що забезпечують особисту безпеку суддям та загальний правопорядок у приміщеннях суду.

4. Доведено, що до елементів адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних судів слід віднести наступні юридичні складові: 1) норми адміністративного права та їх зовнішнє вираження - джерела адміністративного права, які забезпечують адміністративно-правове регулювання діяльності адміністративних судів; 2) адміністративно-правові відносини в сфері діяльності адміністративних судів; 3) форми діяльності публічної адміністрації, які застосовуються при адміністративно-правовому регулюванні діяльності адміністративних судів; 4) методи діяльності публічної адміністрації щодо адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних судів; 5) адміністративні процедури призначення посадових осіб суб'єктів публічної адміністрації, які безпосередньо забезпечують належні умови праці суддям адміністративних судів (помічників суддів, секретарів судового засідання та судових розпорядників).

Виявлено, що адміністративно-правові відносини у сфері адміністративно-правого регулювання діяльності адміністративних судів - це врегульовані нормами адміністративного права суспільні відносини щодо забезпечення специфічними суб'єктами публічної адміністрації прав та законних інтересів суддів адміністративних судів, правового порядку в адміністративних судах, прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які звернулись до адміністративного суду (крім питань пов'язаних з адміністративним процесом), в яких суб'єкти публічної адміністрації в першу чергу надають адміністративні сервісні послуги щодо забезпечення нормального функціонування системи адміністративного судочинства з метою захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, порушених суб'єктами владних повноважень.

Зроблено висновок, що юридичний факт у сфері адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних суддів - це конкретна життєва обставина, з якою норма адміністративного права пов'язує виникнення, зміну або припинення адміністративно-правових правовідносин щодо створення публічною адміністрацією у відповідності до визначених адміністративних процедур умов для забезпечення права громадян на гуманне та справедливе адміністративне судочинство.

5. Зроблено висновок, що підзаконні нормативно-правові акти суддів, які перебувають на адміністративних посадах, - це найбільш масова форма діяльності суб'єктів публічної адміністрації у цій сфері, коли вони шляхом розвитку і уточнення законів створюють організаційно-правові підстави для ефективної діяльності системи адміністративного судочинства щодо забезпечення прав та законних інтересів невладних фізичних і юридичних осіб, зокрема ними затверджено Кодекс поведінки посадової особи апарату адміністративного суду, Положення про розгляд звернень громадян, запитів та звернень народних депутатів України, листів фізичних та юридичних осіб, запитів на публічну інформацію та особистий прийом в адміністративних судах, Інструкції з діловодства в адміністративному суді.

6. Зроблено висновок, що адміністративна процедура у сфері діяльності адміністративних судів характеризується наступними ознаками: це порядок провадження стадій, етапів та дій суб'єктів публічної адміністрації; вони затверджується відповідними, як правило, підзаконним нормативно-правим актом (указами, постановами, наказами); їх метою є забезпечення ефективного адміністративного судочинства.

7. Виявлено, що в зарубіжних країнах існують дві основні моделі організації судового вирішення адміністративних спорів: перша, що втілена у більшості розвинутих країн континентально-європейської (Романо-Германської) системи права і передбачає існування у межах судової влади окремої спеціалізованої гілки адміністративних судів (Франція, Німеччина, Італія, Польща, Туреччина) або спеціалізованих адміністративних палат у структурі загальних судів (Іспанія, Нідерланди, Швейцарія). Безумовною перевагою такої моделі є професіоналізм і досвідченість професійних суддів, що забезпечується їхньою чіткою спеціалізацією. Особливість цієї моделі полягає також в існуванні особливої процедури розгляду судами адміністративних справ; друга модель, що застосовується в Англосаксонській правовій сім'ї, зміст якої полягає в тому, що в країнах з такою системою права (Великобританія і США) адміністративні спори між громадянами і органами управління розглядають суди загальної юрисдикції (поряд з цивільними справами). Англосаксонська система адміністративної юстиції керується доктриною рівності всіх посадових осіб перед судом і неприпустимості вилучення чиновників з-під юрисдикції тих же судів, з якими мають справу інші громадяни.

8. Зроблено висновок, що адміністративні чинники (законодавчі пропозиції) щодо покращення якості підбору, практичної спрямованості підготовки суддів адміністративних судів є тим ахіллесовим чинником, який: по-перше, забезпечить формування суддівського корпусу адміністративних судів, із числа найбільш спеціально підготовлених юристів (помічників судді, секретаря судового засідання та судового розпорядника) із значною практикою діяльності в адміністративних судах; по-друге, забезпечить дотримання принципу щодо справедливості перевірених часом і досвідом працівників апарату адміністративного суду, які бажають стати суддями адміністративних суддів.

Запропоновані чисельні зміни і доповнення до діючого законодавства, зокрема щодо удосконалення процедури відбору суддів адміністративних судів із числа посадових осіб апарату адміністративних суддів, організаційно-правового забезпечення діяльності адміністративних судів та юридичного захисту помічників адміністративних судів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Юрченко Ю. В. Об'єкт адміністративно-правових відносин у сфері регулювання діяльності адміністративних судів / Ю. В. Юрченко // Форум права. - 2012. - № 2. - С. 808-812.

2. Юрченко Ю. В. Адміністративно-правові відносини в сфері регулювання діяльності адміністративних судів / Ю. В. Юрченко // Митна справа. - 2012. - № 4 (82), частина 2, книга 2. - С. 237-241.

3. Юрченко Ю. В. Механізм адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних суддів / Ю. В. Юрченко // Митна справа. - 2013. - № 3. - С. 293-297.

4. Юрченко Ю. В Напрями адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних суддів / Ю. В. Юрченко // Південно Український правничий часопис Одеського державного університету внутрішніх справ. - 2013. - № 2. - С. 171-173.

5. Юрченко Ю. В. Особенности административного обеспечения деятельности административных судов в Украине / Ю. В. Юрченко // European Applied Sciences. - 2013. - № 6. - С. 184-186.

6. Юрченко Ю. В Історичні аспекти адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних судів / Ю. В. Юрченко // Актуальні проблеми правознавства : збірник наукових праць. - Херсон : Університет «Україна», 2013. - С. 27-30.

7. Юрченко Ю. В. Зарубіжний досвід адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних судів (на прикладі Німеччини) / Ю. В. Юрченко / Розвиток юридичної науки на сучасному етапі : матеріали Міжнародної науково-практичної Інтернет конференції (м. Тернопіль, 5 червня 2013 р.) - Тернопіль : Юридична лінія, 2013. - С. 103-106.

8. Юрченко Ю. В Адміністративно-правове регулювання у сфері судочинства / Ю. В. Юрченко // Правознавство. Випускний курс : навчальний посібник / за заг. ред. В. І. Олефіра. - К. : Університет «Україна», 2013. - С. 89-91. Размещено на Allbest.ru