Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ І ПРАВА

УДК 342.9

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

адміністративно-правове забезпечення формування позитивного іміджу органів прокуратури України

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Єрмаков Денис Іванович

ХЕРСОН - 2013

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Міжнародному університеті бізнесу і права, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: доктор юридичних наук, доцент

Попович Євген Миколайович,

прокуратура міста Харкова, прокурор.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор

Куліш Анатолій Миколайович,

Сумський державний університет

декан юридичного факультету;

кандидат юридичних наук,

старший науковий співробітник

Завальний Михайло Володимирович,

Харківський національний університет

внутрішніх справ, доцент кафедри

адміністративного права та процесу

факультету з підготовки фахівців міліції

громадської безпеки.

Захист відбудеться 23 березня 2013 року о 9 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.135.03 у Міжнародному університеті бізнесу і права (73039, м. Херсон, вул. 49-ї Гвардійської дивізії, 37-А).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Міжнародного університету бізнесу і права (73039, м. Херсон, вул. 49-ї Гвардійської дивізії, 37-А).

Автореферат розісланий 21 лютого 2013 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.І. Нікітенко

АНОТАЦІЇ

Єрмаков Д.І. Адміністративно-правове забезпечення формування позитивного іміджу органів прокуратури України - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.07 -- адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. -- Міжнародний університет бізнесу і права, Херсон, Україна, 2013.

Дисертацію присвячено теоретичним та правовим проблемам адміністративно-правового забезпечення формування позитивного іміджу органів прокуратури. У роботі визначено такі поняття, як позитивний імідж органів прокуратури, засоби формування позитивного іміджу органів прокуратури, публічне управління формуванням позитивного іміджу органів прокуратури, адміністративно-правові відносини в сфері формування позитивного іміджу органів прокуратури. Запропоновано власну класифікацію адміністративно-правових заходів, спрямованих на формування позитивного іміджу органів прокуратури, характеристики органів прокуратури та їх службових осіб, які мають безпосередній вплив на формування позитивного іміджу цих органів.

Визначено основні недоліки сучасного адміністративного законодавства та концепцій з питань адміністративно-правового механізму формування позитивного іміджу органів прокуратури, визначено тенденції та перспективи нормативно-правового регулювання окремих аспектів в цій сфері.

Ключові слова позитивний імідж органів прокуратури, публічне управління формуванням позитивного іміджу органів прокуратури, адміністративно-правові відносини у сфері формування позитивного іміджу органів прокуратури, етичні стандарти в діяльності органів прокуратури, органи прокуратури.

Єрмаков Д.И. Административно-правовое обеспечение формирования позитивного имиджа органов прокуратуры Украины - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 -- административное право и процесс; финансовое право; информационное право. -- Международный университет бизнеса и права, Херсон, Украина, 2013.

Диссертация посвящена теоретическим и правовым проблемам административно-правового обеспечения формирования позитивного имиджа органов прокуратуры. В работе определены такие понятия, как имидж, имидж органов прокуратуры, положительный имидж органов прокуратуры, средства формирования положительного имиджа органов прокуратуры, публичное управление формированием позитивного имиджа органов прокуратуры, административно-правовые отношения в сфере формирования позитивного имиджа органов прокуратуры.

Административно-правовые отношения в сфере формирования позитивного имиджа органов определены, как урегулированные административно-правовыми нормами управленческо-распорядительные отношения, возникающие в связи с деятельностью субъектов этих отношений по определению уровня доверия общества к органам прокуратуры, установлению проблемных аспектов функционирования этих органов, а также разработкой и воплощением мер по их устранению, налаживанию связей с общественными институтами и осуществлению других мероприятий, направленных на повышение уровня доверия к органам прокуратуры.

Предложено собственную классификацию административно-правовых мер, направленных на формирование позитивного имиджа органов, характерных признаков органов и их должностных лиц, которые имеют непосредственное влияние на формирование положительного имиджа этих органов.

Поэтапный план мероприятий, направленных на формирование позитивного имиджа органов, включает: 1) выявление действительных проблем и недостатков в деятельности органов, влияющих на имидж данного органа; 2) выяснение общественных ожиданий относительно того, каким общество хочет видеть служащих органов и этого органа в целом, 3) определить причин и условий, способствующих возникновению и существованию проблем и недостатков в деятельности органов прокуратуры; 4) разработка и внедрение мероприятий, направленных на устранение таких причин и условий и повышения эффективности работы органов прокуратуры, а также улучшение всех показателей их деятельности в соответствии с ожиданиями общественности, 5) доведения до сведения широких слоев населения о позитивных изменениях и постепенное формирование и укрепление нового представления об органах прокуратуры.

В целях дальнейшего совершенствования национального законодательства и практики его применения сформулированы предложения о необходимости внесения соответствующих изменений и дополнений в Закон Украины «О прокуратуре», в Приказы Генерального прокурора Украины «Об утверждении Кодекса профессиональной этики и поведения работников прокуратуры» и «Об организации работы органов прокуратуры по формированию собственного позитивного имиджа», а также включение цели формирования позитивного имиджа органов прокуратуры Концепции формирования позитивного имиджа Украины.

Ключевые слова: положительный имидж органов, публичное управление формированием позитивного имиджа органов, административно-правовые отношения в сфере формирования позитивного имиджа органов, этические стандарты в деятельности органов, органы прокуратуры.

Yermakov D.I. Administrative and Legal Ensuring of the Forming of a Positive Image of the Public Prosecution Bodies of Ukraine. - Manuscript.

Dissertation for candidate of law degree by specialty 12.00.07 - Administrative Law and Process; Financial Law. - International University of Business and Law, Kherson, Ukraine, 2013.

Thesis is devoted to the theoretical and legal problems of an administrative and legal ensuring of the public prosecution bodies' positive image forming.

Such concepts as a positive image of the public prosecution bodies; means of the public prosecution bodies' positive image forming; public management of the public prosecution bodies' positive image forming; administrative and legal relations in the sphere of the public prosecution bodies' positive image forming are defined.

Author's classification of administrative and legal measures, aimed to the forming of a positive image of the public prosecution bodies, as well the characteristics of these bodies and its employees, influencing their positive image, is suggested.

Main lacks of a modern administrative legislation and concepts on the issues of an administrative and legal mechanism of the forming of a positive image of the public prosecution bodies, as well as the tendencies and prospects of the normative and legal regulation of the several aspects in this sphere are defined.

Keywords: positive image of public prosecution bodies, public management of the forming of a positive image of the public prosecution bodies, administrative and legal relations in the sphere of the forming of a positive image of the public prosecution bodies, ethical standards in the public prosecution bodies'activities, public prosecution bodies.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку української державності характеризується підвищенням прозорості та демократичності діяльності всіх державних органів, формуванням партнерських відносин між інституціями держави і суб'єктами громадянського суспільства. Вказані процеси обумовлюють актуальність удосконалення взаємодії органів держави з громадськістю для спільного вирішення проблем захисту прав і свобод людини, зміцнення законності та правопорядку в усіх сферах суспільного життя, що знаходить свій прояв у формуванні іміджу певного державного органу.

Протягом останніх років більшість державних органів корінним чином реформувала свою систему роботи з населенням, що було досягнуто шляхом активної роботи громадських рад при органах державної влади, створенням відділів по зв'язках з громадськістю, прийняттям і виконанням планів і програм, спрямованих на підвищення їх авторитета в суспільстві. Однак, вказані процеси в органах прокуратури сьогодні ведуться недостатньо активно та ще не відповідають вимогам побудови в Україні правової соціальної держави.

Враховуючи те, що рівень в Україні до органів прокуратури є недостатньо високим, формування їх позитивного імідж є істотним чинником підвищення ефективності діяльності цих органів. Даний факт зумовлює необхідність наукового обґрунтування шляхів оптимізації діяльності органів прокуратури щодо формування її позитивного іміджу та підвищення рівня довіри до органів прокуратури з боку населення. Вирішення даної проблеми сприятиме удосконаленню адміністративно-правового регулювання діяльності органів прокуратури.

Безумовно, діяльність з формування позитивного іміджу органів прокуратури має ґрунтуватися на наукових засадах, спиратися на дослідження українських і зарубіжних вчених. Тому науково-теоретичне підґрунтя дисертації складають роботи В. Б. Авер'янова, Ю. П. Битяка, С. В. Ківалова, І. Д. Казанчук, Р. А. Калюжного, Л. В. Коваля, В. К. Колпакова, В. А. Комарова, М.В.Косюти, В.І.Малюги, М.І.Мичка, С. В. Пєткова, Є.М.Поповича, А. О. Селіванова, В. К. Шкарупи, М.К.Якимчука та інших. Крім того, теоретичною базою дослідження є праці вітчизняних та зарубіжних вчених галузі зв'язків з громадськістю: І. В. Альошиної, В. М. Бебика, Е. Бернайза, С. Блека, Г. Брума, С. Катліп, І. І. Колосовської, С. В. Колоска, В. Г. Королька, В. А. Моісеєва, Ю. Г. Падафет, Г. Г. Почепцова, Т. О. Примак, І. Ю. Слісаренка, М. Б. Шевціва, В. П. Шейнова, В. П. Шепеля та інших. Проте, незважаючи на значну кількість наукових праць, присвячених проблематиці підвищення ефективності діяльності органів прокуратури, дослідження проблем адміністративно-правового забезпечення формування позитивного іміджу органів прокуратури залишається епізодичним і неповним. Залишаються невирішеними багато теоретико-методологічних, правових та організаційних питань, що обумовлює актуальність обраної теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з планом науково-дослідних робіт Міжнародного університету бізнесу і права на 2008-2012 рр: «Обґрунтування теоретико-методологічних засад права громадян на звернення в умовах демократизації державного устою» (номер державної реєстрації 01104004228) та «Теоретико-практичні основи адміністративно-правової діяльності в умовах трансформації суспільства» (номер державної реєстрації 01114006312).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб з урахуванням надбань правової науки, результатів аналізу діяльності органів прокуратури розкрити особливості адміністративно-правового забезпечення формування позитивного іміджу органів прокуратури і запропонувати науково-обґрунтовані пропозиції для його удосконалення.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких задач:

- охарактеризувати соціальне призначення органів прокуратури за умов формування в Україні громадського суспільства;

- визначити поняття іміджу органів прокуратури та поняття позитивного іміджу органів прокуратури;

- визначити структуру адміністративно-правових заходів, спрямованих на формування позитивного іміджу органів прокуратури;

- охарактеризувати імідж органів прокуратури як адміністративно-управлінську категорію та надати визначення публічному управлінню формуванням позитивного іміджу органів прокуратури;

- охарактеризувати адміністративно-правові відносини у сфері формування позитивного іміджу органів прокуратури України та визначити їх структурні елементи;

- визначити вплив кадрового забезпечення органів прокуратури на їх позитивний імідж;

- охарактеризувати проблему ефективності взаємодії органів прокуратури з інститутами громадського суспільства та надати пропозиції по підвищенню ефективності взаємодії органів прокуратури з інститутами громадянського суспільства;

- охарактеризувати елементи механізму впровадження морально-етичних стандартів у діяльність органів прокуратури;

- надати практичні рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення адміністративно-правового забезпечення формування позитивного іміджу органів прокуратури України та щодо внесення відповідних змін та доповнень до законодавства в цій сфері.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі адміністративно-правового забезпечення формування позитивного іміджу органів прокуратури.

Предметом дослідження є адміністративно-правове забезпечення формування позитивного іміджу органів прокуратури.

Методи дослідження охоплюють сукупність загальних та спеціальних методів наукового дослідження. У роботі використано діалектичний загальнонауковий метод. Під час розв'язання поставлених завдань застосовувалися також спеціальні методи дослідження, такі як: гносеологічний метод (підрозділи 1.1, 1.2 та 1.4), порівняльно-правовий (підрозділ 3.2), метод аналізу (підрозділи 1.3 та 2.2), формально-логічний (підрозділ 2.1), структурно-функціональний (підрозділи 2.3, 3.1, 3.2.), статистичний (підрозділ 1.1.), системний (підрозділ 2.2), індуктивний метод (підрозділи 3.1, 3.2.).

Гносеологічний метод дослідження дозволив визначити сутність, поняття та ознаки позитивного іміджу органів прокуратури та визначити соціальне призначення органів прокуратури в умовах формування громадянського суспільства. Порівняльно-правовий метод покладено в основу аналізу законодавства у досліджуваній сфері в Україні, а також компаративного аналізу відповідних норм вітчизняного та європейського права. Аналітичний метод надав можливість встановити необхідність формування позитивного іміджу органів прокуратури, а також визначити адміністративно-правові відносини в цій сфері. За допомогою методу формально-логічного аналізу юридичних актів виявлено співвідношення змісту і форми законодавства в сфері формування позитивного іміджу органів прокуратури, особливості окремих нормативно-правових актів. Структурно-функціональний аналіз дозволив визначити відповідність нормативно-правових актів в сфері формування позитивного іміджу органів прокуратури реальним суспільним відносинам у цій сфері. Метод статистичного аналізу було використано під час роботи з офіційно-статистичними матеріалами, звітами органів прокуратури та інших правоохоронних органів щодо стану законності, вивчення даних соціологічних досліджень стосовно визначення рівня довіри населення до органів прокуратури. Системний аналіз було закладено в основу виділення різноманітних форм адміністративно-правових відносин в сфері формування позитивного іміджу органів прокуратури. Використання індуктивного методу, сукупності отриманих та розглянутих даних дозволяє підтвердити висновок про необхідність вдосконалення деяких положень законодавства у сфері формування позитивного іміджу органів прокуратури, зокрема, Закону України «Про прокуратуру», а також необхідність прийняття Наказу Генерального прокурора «Про організацію діяльності органів прокуратури щодо формування позитивного іміджу», що сприятиме підвищенню ефективності адміністративно-правового забезпечення формування позитивного іміджу органів прокуратури.

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали загальнотеоретичні наукові праці, розробки провідних фахівців у галузі теорії управління та адміністративного права, інших галузевих правових наук. Нормативною базою наукового дослідження стали Конституція України, міжнародно-правові акти, законодавчі акти, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, інші підзаконні нормативно-правові акти.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дане дисертаційне дослідження є першим у вітчизняній юридичній науці адміністративного права комплексним правовим дослідженням адміністративно-правового забезпечення формування позитивного іміджу органів прокуратури. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд наукових положень і висновків:

вперше:

- надано авторське визначення категорії «імідж органів прокуратури». Імідж органів прокуратури - це внутрішній та зовнішній образ, який сформувався у свідомості суспільства або окремих його представників під впливом інформації про рівень, динаміку злочинності та питому вагу розкритих злочинів або в результаті індивідуального сприйняття, та який відображає ставлення громадськості до ефективності та надійності правоохоронної системи в державі, визначає спокій стосовно власної безпеки кожного у суспільстві та особливо сприяє підвищенню та зміцненню громадської правосвідомості та правової культури;

- визначено категорію «позитивний імідж органів прокуратури» як сформований в свідомості громадського суспільства або окремих його представників образ цих органів, який відображає позитивне ставлення суспільства до якості, ефективності, професійності та компетентності діяльності органів прокуратури, а також до професійності, морально-етичних, комунікативних та інших якостей службовців органів прокуратури, які здійснюють реальне забезпечення та охорону правопорядку, законності в державі та суспільстві, а також забезпечують захист прав та законних інтересів громадян;

- визначено поняття «публічне управління формуванням позитивного іміджу органів прокуратури» - це організаційно-координаційна діяльність суб'єктів публічного управління, яка регламентується нормами законодавства, по підвищенню рівня довіри населення до органів прокуратури з метою утвердження в суспільстві верховенства Конституції та законів України, формування високого рівня правосвідомості та правової культури та укріплення пріоритету прав та інтересів громадян;

удосконалено:

- визначення поняття «соціальне призначення органів прокуратури» та визначено соціального призначення органів прокуратури в умовах формування громадянського суспільства, що полягає: 1) в утвердженні верховенства закону в діяльності органів державної влади, 2) в забезпеченні дотримання прав, свобод та інтересів громадян, гарантованих Конституцією, міжнародними актами та законами України, 3) в знижені рівня злочинності в суспільстві та корупції в органах влади; 4) в безпосередньому захисті прав соціально вразливої категорії населення; 5) в підвищенні рівня правосвідомості та правової культури серед населення;

- адміністративно-правові заходи, спрямовані на формування позитивного іміджу органів прокуратури, до яких віднесено: 1) виявлення дійсних проблем та недоліків в діяльності органів прокуратури, які впливають на імідж даного органу; 2) з'ясування громадських очікувань стосовно того, яким суспільство воліє бачити службовців органів прокуратури та цього органу в цілому; 3) визначення причин та умов, які сприяють виникненню та існуванню проблем та недоліків в діяльності органів прокуратури; 4) розробка та впровадження заходів, які спрямовані на усунення таких причин та умов та підвищення ефективності роботи органу, а також покращення всіх показників його діяльності у відповідності до очікувань громадськості; 5) доведення до відома широких верств населення про позитивні зміни та поступове формування та укріплення нового уявлення про органи прокуратури;

- визначення впливу кадрового забезпечення на формування позитивного іміджу органів прокуратури, що передбачає: 1) високу ефективність роботи кожного окремого працівника, яка має безпосередній вплив на ефективність роботи всієї системи органів прокуратури; 2) правильну розстановку кадрів, роботу з кадровим резервом, підвищення кваліфікації працівників та проведення їх атестації, що є гарантом їх ефективної роботи; 3) спеціалізацію у навчанні при отриманні вищої освіти або при підвищенні кваліфікації майбутніх або дійсних працівників органів прокуратури, що дає можливість виховати не тільки спеціальні професійні якості, але і особисті морально-етичні, такі як комунікабельність, культура, психічна стійкість, а також підготувати не просто спеціалістів у певній сфері, а справжніх експертів у своїй справі;

- пропозиції стосовно підвищення ефективності взаємодії органів прокуратури з інститутами громадянського суспільства, зокрема: 1) конкретизувати існуючі та передбачити нові форми взаємодії, а саме: громадський нагляд, контроль, партнерство. Передбачити перелік визначених форм взаємодії з різними інститутами в Законі України «Про прокуратуру»; 2) законодавчо визначити основні цілі взаємодії (описані нами вище), описати можливі шляхи їх досягнення; 3) розробити дієвий механізм реалізації різних форм взаємодії, шляхом прийняття галузевих наказів, в яких слід передбачити створення відповідних робочих груп, на які покласти ініціювання різних форм взаємодії; 4) провести професійну підготовку в межах підвищення кваліфікації працівників, які входять до груп взаємодії; 5) розробити та реалізувати план інформування громадських інститутів про можливі форми взаємодії; 6) провести моніторинг форм взаємодії та результати застосування кожної з форм, на підставі якого вдосконалити такі форми взаємодії, створити нові або удосконалити існуючі;

- визначення елементів механізму впровадження морально-етичних стандартів в діяльність органів прокуратури та пропозиції щодо положень Кодексу професійної етики та поведінки прокурора, зокрема, щодо морально-етичних якостей в професійній діяльності, в межах кримінального процесу (етичність прокурорської обвинувальної промови, а також забезпечення можливості обвинуваченому захищатися на належному рівні відповідно до вимог законодавства), у процесі взаємодії з різними суспільно-державними інститутами;

дістало подальшого розвитку:

- визначення понять «засоби» та «принципи» формування позитивного іміджу органів прокуратури. Принципи формування позитивного іміджу органів прокуратури - це необхідні керівні засади, які лежать в основі цього процесу та сприяють більш ефективному застосуванню засобів формування позитивного іміджу. Засоби формування позитивного іміджу органів прокуратури - це такі соціально-психологічні та правові способи та прийоми, які застосовуються для впливу на свідомість громадськості з метою вироблення позитивного уявлення про діяльність органів прокуратури та їх службових осіб;

- визначення адміністративно-правових відносин в сфері формування позитивного іміджу органів прокуратури, під якими розуміються врегульовані адміністративно-правовими нормами управлінсько-розпорядчі відносини, які виникають у зв'язку з діяльністю суб'єктів цих відносин по визначенню рівня довіри суспільства до органів прокуратури, встановленню проблемних аспектів функціонування цих органів, а також розробкою та втіленням заходів по їх усуненню, налагодженню зв'язків з громадськими інститутами та здійсненню інших заходів, спрямованих на підвищення рівня довіри громадськості до органів прокуратури. До структури адміністративно-правових відносин у сфері формування позитивного іміджу органів прокуратури належать: суб'єкти, об'єкт, зміст та юридичні факти;

- вдосконалення законодавства в сфері організації діяльності органів прокуратури, пов'язаного з формуванням їх позитивного іміджу, зокрема, шляхом прийняття Наказу Генеральної прокуратури «Про організацію роботи органів прокуратури по формуванню власного позитивного іміджу», внесення змін та доповнень до Закону України «Про прокуратуру», а саме: введення поняття та видів контролю за діяльністю органів прокуратури; визначення морально-етичних вимог до працівника прокуратури; включення додаткових (крім консультування та інформування) форм взаємодії з інститутами громадянського суспільства: громадський контроль та нагляд, делегування, правоосвітницьку роботу та дорадчі переговори.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені автором концептуальні положення можуть бути використані в процесі подальшого дослідження проблем науки адміністративного права. Викладені у дисертаційному дослідженні висновки і пропозиції можуть використовуватися у:

а) науково-дослідній діяльності - для подальшого опрацювання загальних і спеціальних питань адміністративно-правового забезпечення формування позитивного іміджу органів прокуратури та інших органів державної влади;

б) правотворчості - при вдосконаленні чинного адміністративного законодавства та розробці нових нормативно-правових актів;

в) правозастосовній діяльності - представлені рекомендації спрямовані на вдосконалення практики застосування адміністративного законодавства, вирішення колізій у сфері адміністративно-правових відносин;

г) навчальному процесі - положення і висновки дисертації можуть бути використані при підготовці підручників і навчальних посібників з курсів "Адміністративне право", "Адміністративна діяльність правоохоронних органів". Висновки та пропозиції дисертації також можуть бути використані для удосконалення навчальних програм перспективного і поточного характеру, навчальних та тематичних планів із дисципліни «Адміністративне право».

Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки були оприлюднені дисертантом на міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних конференціях, семінарах, «круглих столах», зокрема на Міжнародній науково-практичній конференції «Пріоритетні напрямки розвитку правової системи України» (м. Львів, 18-19 січня 2013 р.) та Дев'ятій Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Соціум. Наука. Культура» (м. Київ, 24-26 січня 2013 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у 6 наукових статтях, які розміщені у фахових наукових виданнях, а також у 2 тезах доповідей, надрукованих за матеріалами науково-практичних конференцій.

Структура роботи обумовлена метою та завданнями дисертаційного дослідження. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, які містять дев'ять підрозділів, висновків за розділами, загальних висновків та списку використаних джерел, який включає 260 найменувань. Повний обсяг дисертації становить 212 сторінок, з яких 25 сторінок займає список використаних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

імідж прокуратура позитивний кадровий

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, ступінь наукової розробки проблеми, вказано на зв'язок роботи з напрямами наукових досліджень, визначено мету і задачі дослідження, його об'єкт, предмет, охарактеризовано використані методи, висвітлено наукову новизну роботи, її значення у практичній, науково-дослідній та навчально-науковій діяльності, наведено дані про апробацію і публікацію результатів дослідження, відображено структуру дисертації.

Розділ 1 «Теоретико-правові засади формування позитивного іміджу органів прокуратури України» складається з чотирьох підрозділів і присвячений висвітленню теоретичних аспектів адміністративно-правового забезпечення формування позитивного іміджу органів прокуратури, поняття, сутності та ознак позитивного іміджу органів прокуратуру, засобів та принципів його формування, а також визначенню позитивного іміджу органів прокуратури як адміністративно-управлінської категорії.

У підрозділі 1.1 «Соціальне призначення органів прокуратури за умов формування в Україні громадського суспільства» проаналізовано сучасний стан формування в Україні громадянського суспільства та визначено соціальне призначення органів прокуратури на цьому етапі. На підставі аналізу науково-правових джерел дано визначення таким категоріям, як «громадянське суспільство», «соціальне призначення». Визначено, що соціальне призначення органів прокуратури - це форма впливу системи даного органу на властивості та особливості суспільних відносин в Україні, заснована на принципах рівності, свободи, справедливості, при якій відбувається взаємний вплив різних суспільних інститутів та органів прокуратури один на одного.

Дисертант звертає увагу, що на шляху становлення громадянського суспільства в Україні існують такі проблеми як: 1) низький рівень довіри суспільства різним державним органам та їх посадовим особам; 2) низький рівень правосвідомості та правової культури, що включає юридичну обізнаність, громадян; 3) пасивність більшості громадян, їх не бажання приймати участь у розбудові демократичної держави; 4) високий рівень корупції в державних органах, особливо правоохоронних; 5) неврахування при прийняті важливих державних рішень, в тому числі законів, думки громадськості. Вирішенню цих проблем в значній мірі сприятиме правове виховання громадян, проведення правоосвітньої роботи з населенням, підвищення рівня довіри суспільства до органів державної влади, підвищення відповідальності державних службовців за порушення режиму законності, корупційні прояви тощо.

Підрозділ 1.2 «Сутність, поняття та ознаки позитивного іміджу органів прокуратури» на підставі огляду та аналізу наукових джерел визначено такі категорії «імідж», «імідж органів прокуратури», «позитивний імідж органів прокуратури». При цьому під іміджем органів прокуратури запропоновано розуміти їх внутрішній та зовнішній образ, який сформувався у свідомості суспільства або окремих його представників під впливом інформації про рівень, динаміку злочинності та питому вагу розкритих злочинів або в результаті індивідуального сприйняття, та який відображає ставлення громадськості до ефективності та надійності правоохоронної системи в державі, визначає спокій стосовно власної безпеки кожного у суспільстві та особливо сприяє підвищенню та зміцненню громадської правосвідомості та правової культури.

Дисертантом дано визначення «позитивний імідж органів прокуратури» як сформований в свідомості громадського суспільства або окремих його представників образ цих органів, який відображає позитивне ставлення суспільства до якості, ефективності, професійності та компетентності діяльності органів прокуратури, а також до професійності, морально-етичних, комунікативних та інших якостей службовців органів прокуратури, які здійснюють реальне забезпечення та охорону правопорядку, законності в державі та суспільстві, а також забезпечують захист прав та законних інтересів громадян.

Обґрунтовано структуру іміджу органів прокуратури, яка складається з внутрішнього та зовнішнього іміджу органів прокуратури. Внутрішній імідж органів прокуратури представлений іміджем керівника органу прокуратури, іміджем персоналу органів прокуратури та іміджем компетентності. Зовнішній імідж органів прокуратури включає в себе: соціальний імідж органів прокуратури та професійний імідж органів прокуратури.

На підставі проведеного аналізу аргументовано, що ознаками позитивного іміджу органів прокуратури є наявність в громадській свідомості уявлення: 1) про орган прокуратури як високоефективний, не корумпований, професійний, компетентний, надійний орган; 2) про службовців органів прокуратури як висококласних спеціалістів, які мають відповідні професійні, морально-етичні, комунікативні та інші якості, які характеризують їх як відданих своїй справі, сповнених патріотизму, готових прийти на допомогу в межах своєї компетенції осіб; 3) про місце та роль, які займають органи прокуратури в системі державних органів, зокрема, що ці органи здійснюють реальне забезпечення та охорону правопорядку, законності в державі та суспільстві, а також забезпечують захист прав та законних інтересів громадян.

У підрозділі 1.3 «Засоби та принципи формування позитивного іміджу органів прокуратури» автор дійшов до висновку про те, що проблема формування позитивного іміджу органів прокуратури є однією з найбільш актуальних у контексті реформування державної системи влади, зокрема правоохоронних органів, а також взаємодії органів державної влади з громадянським суспільством.

Визначено позитивні характеристики, які, на думку громадськості, повинні бути притаманні органам прокуратури та їх службовцям і які мають безпосередній вплив на рівень довіри до цих органів: 1) панування режиму законності (відсутність корупції, дотримання Конституції та законів України); 2) компетентність та ефективність діяльності органів прокуратури (підвищення рівня розкритих злочинів, зниження рівня злочинності тощо); 3) задовільна організація діяльності в органах прокуратури (зменшення бюрократичної тяганини, читка організаційна структура, взаємодія між різними структурними підрозділами); 4) політична та економічна незалежність органів прокуратури; 5) наявність кваліфікованих кадрів, які відповідають таким характеристикам як професійність, компетентність, ввічливість, комунікабельність тощо.

Дисертант звертає увагу, що однією з причин низького рівня довіри суспільства до органів прокуратури є низький професіоналізм службовців органів прокуратури. Це, в свою чергу, викликано рядом причин, серед яких: 1) відсутність належного рівня підготовки саме працівників прокуратури; 2) відсутність акцентування на морально-етичних якостях майбутніх службовців; 3) відсутність механізму підбору висококласних кадрів до органів прокуратури; 4) низький рівень управлінської культури тощо. Усунення таких недоліків, зокрема, причин та умов, які сприяють їх виникненню, було запропоновано розпочати з належного правового забезпечення та законодавчого закріплення таких питань: 1) контроль в системі органів прокуратури; 2) заяви та скарги, розгляд та вирішення яких входить до компетенції органів прокуратури; 3) засади професійної етики службовців органів прокуратури; 4) відповідальність за порушення службової дисципліни та режиму законності в органах прокуратури.

Визначено, що принципи формування позитивного іміджу органів прокуратури - це необхідні керівні засади, які лежать в основі цього процесу та сприяють більш ефективному застосуванню засобів формування позитивного іміджу. Аргументовано, що до принципів формування позитивного іміджу органів прокуратури відносяться: принцип пластичності, відповідності дійсності, принцип постійного вдосконалення, принцип гармонії позитивного образу, принцип комунікативності.

Доведено, що процес формування позитивного іміджу органів прокуратури включає в себе декілька етапів, на кожному з яких застосовується свій набір соціально-психологічних та правових засобів. В основі формування позитивного іміджу лежать принципи, дотримання яких в поєднанні з вдало підібраними засобами, сприяє досягненню кінцевої мети формування позитивного іміджу.

В підрозділі 1.4 «Імідж органів прокуратури як адміністративно-управлінська категорія» було надано визначення таких категорія як «соціальне управління іміджем органів прокуратури» та «публічне управління іміджем органів прокуратури», а також встановлено основні характерні відмінності цих категорій. Встановлено, що соціальне управління іміджем органів прокуратури - це комплекс організаційно-управлінських заходів, заснований на вивченні структури, функцій іміджу органів прокуратури, потреб та інтересів населення, спрямований на досягнення позитивного іміджу органів прокуратури.

Визначено, що публічне управління формуванням позитивного іміджу органів прокуратури - це організаційно-координаційна діяльність суб'єктів публічного управління, яка регламентується нормами законодавства, по підвищенню рівня довіри населення до органів прокуратури з метою утвердження в суспільстві верховенства Конституції та законів України, формування високого рівня правосвідомості та правової культури та укріплення пріоритету прав та інтересів громадян.

Обґрунтовано, що імідж органів прокуратури виступає адміністративно-управлінською категорією, оскільки він впливає на рівень довіри суспільства до органів прокуратури, який в свою чергу, визначає перспективні напрямки діяльності по реформуванню інституту правоохоронних органів в цілому, та органів прокуратури зокрема. При цьому в широкому сенсі об'єктом управління в процесі формування позитивного іміджу органів прокуратури виступають суспільні інтереси, в більш вузькому об'єктом є сам імідж органів прокуратури.

Розділ 2 «Особливості адміністративно-правового забезпечення формування позитивного іміджу органів прокуратури України» складається з трьох підрозділів і присвячений дослідженню специфіки забезпечення формування позитивного іміджу органів прокуратури України за допомогою адміністративно-правових засобів.

У підрозділі 2.1 «Сучасний стан адміністративно-правового регулювання у сфері формування позитивного іміджу органів прокуратури України» дисертантом було проаналізовано адміністративне законодавство у сфері формування позитивного іміджу органів прокуратури.

Встановлено, що метою адміністративно-правового регулювання є упорядкування тих відносин, на регулювання яких спрямована дія відповідних нормативно-правових актів, а саме щодо публічного управління. Оцінку сучасного стану адміністративно-правового регулювання відносин у сфері формування позитивного іміджу системи органів прокуратури слід здійснювати, виходячи з ефективного упорядкування цих відносин, а також з точки зору того, наскільки повно охоплено всі сторони такого регулювання.

Аргументовано, що характерним для сучасного етапу є прагнення законодавця до врегулювання всіх сторін процесу формування позитивного іміджу, зокрема, діяльності органів прокуратури в цьому напрямку, діяльності засобів масової інформації, взаємодії з різними громадськими інститутами, а також визначення правового статусу всіх суб'єктів цього процесу. Особливою позитивною тенденцією є оновлення більшості галузевих наказів Генерального прокурора, які стосуються різних аспектів діяльності органів прокуратури, а також приділення значної уваги процесу інформатизації суспільства та прийняття, спрямованих на прискорення цього процесу, чисельних нормативних актів, які датуються 2010-2012 рр. і враховують сучасні тенденції розвитку інформаційних технологій.

До суттєвих недоліків адміністративно-правового регулювання у сфері формування позитивного іміджу органів прокуратури належить недостатність уваги, що приділяється процесу формування зовнішнього іміджу органів прокуратури (зовнішній вигляд працівників, приміщень, будівель тощо), а також морально-етичним засадам роботи працівників прокуратури з громадянами, що зумовлено, перш за все, застарілістю положень Дисциплінарного статуту прокуратури. Крім того, суттєвим недоліком є відсутність Загальнодержавної програми формування позитивного іміджу органів прокуратури.

В підрозділі 2.2 «Адміністративно-правові відносини у сфері формування позитивного іміджу органів прокуратури України» на підставі аналізу науково-правових джерел сформульовано поняття «адміністративно-правові відносини у сфері формування позитивного іміджу органів прокуратури», визначено їх структуру та форму. Відзначено, що адміністративно-правові відносини в сфері формування позитивного іміджу органів прокуратури - це врегульовані адміністративно-правовими нормами управлінсько-розпорядчі відносини, які виникають у зв'язку з діяльністю суб'єктів цих відносин по визначенню рівня довіри суспільства до органів прокуратури, встановленню проблемних аспектів функціонування цих органів, а також розробкою та втіленням заходів по їх усуненню, налагодженню зв'язків з громадськими інститутами та здійсненню інших заходів, спрямованих на підвищення рівня довіри громадськості до органів прокуратури.

Адміністративно-правові відносини у сфері формування позитивного іміджу органів прокуратури мають складну структуру, яка включає в себе суб'єкт, об'єкт, зміст та юридичні факти. Конкретний зміст структури таких правовідносин зумовлюється їх видом та формою вираження. Адміністративно-правові відносини у сфері формування позитивного іміджу органів прокуратури можуть бути різних видів: горизонтальні, вертикальні, субординаційні, координаційні, реординаційні, регулятивні та охоронні.

Доведено, що адміністративні відносини в означеній сфері можуть приймати такі форми: планування, організаційне забезпечення, інформаційне забезпечення, контроль та оцінку ефективності досягнення планових цілей. Значного вдосконалення потребують адміністративно-правові відносини у формі планування, інформаційного забезпечення, контролю та оцінки.

Підрозділ 2.3 «Вплив кадрового забезпечення органів прокуратури на їх позитивний імідж» присвячений аналізу змісту кадрової роботи в органах прокуратури, який був виявлений в наступних етапах: 1) аналіз потреби в кадрах, встановлення їх кількості та кваліфікаційних вимог; 2) підбір та розстановка кадрів та робота з кадровим резервом; 3) підготовка новоприйнятих працівників на основі проведення стажування; 4) поточна та систематична робота з кадрами: виховання, підвищення кваліфікації, службове підвищення тощо; 5) проведення атестації працівників; 6) ведення кадрового обліку і звітності, проведення моніторингу та виявлення відповідних проблем, розробка заходів по їх подоланню.

На підставі проведеного аналізу впливу кадрового забезпечення на формування позитивного іміджу органів прокуратури встановлено, що кожна із стадій роботи з кадрами відіграє значну роль у забезпеченні високої ефективності діяльності системи органів прокуратури, тому не можна віддавати перевагу одній стадії перед іншою.

Аргументовано, що в цілому нормативне забезпечення кадрової діяльності в органах прокуратури знаходиться на належному рівні. Однак, існують певні проблемні аспекти в сфері практичної реалізації цих нормативних актів, які, зокрема, стосуються відсутності дієвого механізму перевірки у претендентів на вакантні посади в органах прокуратури наявності належних ділових та моральних якостей, а також відсутність чіткого визначення цих якостей; відсутність спеціалізації при навчанні майбутніх працівників органів прокуратури в навчальних закладах; недостатня увага в процесі підготовки та підвищення кваліфікації працівників прокуратури приділяється підвищенню рівня комунікативних здібностей. Обґрунтовується вплив кадрового забезпечення на формування позитивного іміджу органів прокуратури.

Розділ 3 «Шляхи оптимізації адміністративно-правового забезпечення підвищення довіри громадян до органів прокуратури» складається з двох підрозділів та присвячений визначенню шляхів вдосконалення та оптимізації адміністративно-правового забезпечення формування позитивного іміджу органів прокуратури.

У підрозділі 3.1 «Підвищення ефективності взаємодії органів прокуратури з інститутами громадського суспільства» визначено, що взаємодія органів прокуратури з інститутами громадянського суспільства - це цілеспрямована взаємообумовлена діяльність органів прокуратури по налагодженню та підтриманню зв'язків з інститутами громадянського суспільства з метою узгодження спільних та приватних інтересів, досягненню спільних цілей, яка відбувається на постійній основі та зумовлюється суспільною або публічною необхідністю. До основних елементів взаємодії органів прокуратури з інститутами громадянського суспільства щодо формування позитивного іміджу прокуратури належать суб'єкти взаємодії та об'єкт (або мета) взаємодії. Визначення суб'єктного складу взаємодії залежить від конкретного інституту громадянського суспільства, з яким органи прокуратури вступають у взаємодію. Обов'язковим же суб'єктом є органи прокуратури, які можуть бути представлені конкретним структурним підрозділом органу прокуратури, прокурором, його помічником, координаційним дорадчим органом прокуратури тощо. Об'єктом взаємодії при цьому виступають суспільні відносини, на які спрямована така взаємодія. Загальною метою (об'єктом) взаємодії органів прокуратури з будь-яким інститутом громадянського суспільства є підвищення рівня довіри населення до діяльності цього органу, утвердження режиму законності в державі та суспільстві, демократизація суспільства та встановлення загального суспільного добробуту.

Підрозділ 3.2 «Впровадження етичних стандартів у діяльність органів прокуратури» присвячений аналізу впровадження етичних стандартів в діяльність органів прокуратури, що є одним з найважливіших заходів, необхідних для формування позитивного іміджу органів прокуратури.

Встановлено, що основним актом, який сприятиме процесу впровадження етичних стандартів в діяльність органів прокуратури, є Наказ Генерального прокурора України «Про затвердження Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури». В цілому положення цього Наказу є добре продуманими, реально виконуваними, пристосованими до вимог міжнародних документів. Недоліком є відсутність в ньому механізму впровадження етичних стандартів, а також неврахування деяких важливих марально-етичних засад діяльності прокурора. Виправлення даних недоліків можливе шляхом внесення в зазначений Наказ відповідних доповнень, зокрема, стосовно морально-етичних якостей в професійній діяльності, в межах кримінального процесу, у процесі взаємодії з різними суспільно-державними інститутами.

Сформульовано поняття «етика працівника органу прокуратури» та «етичні стандарти в діяльності органів прокуратури». На підставі аналізу функцій впровадження етичних стандартів в діяльність органів прокуратури обґрунтовано, що вони сприяють досягненню його основної мети. Проте, для ефективності реалізації зазначених функцій, процес впровадження повинен бути заснований на відповідних правових принципах.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо комплексного дослідження адміністративно-правового забезпечення формування позитивного іміджу органів прокуратури, визначено його соціальне призначення та сутність, охарактеризовано сучасний стан адміністративно-правового регулювання у сфері формування позитивного іміджу органів прокуратури України, проаналізовані шляхи його оптимізації. В результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень та висновків, спрямованих на досягнення поставленої мети, основними з яких є такі.

1. Соціальне призначення органів прокуратури в умовах формування громадянського суспільства в Україні полягає: 1) в утвердженні верховенства права та закону; 2) в забезпеченні дотримання прав, свобод та інтересів громадян, гарантованих Конституцією, міжнародними актами та законами України, 3) в знижені рівня злочинності в суспільстві, тобто забезпеченні громадської безпеки та громадського правопорядку; 4) в безпосередньому захисті прав соціально-вразливої категорії населення; 5) в підвищенні рівня правосвідомості та правової культури серед населення, що сприяє укріпленню правопорядку, а також свідомому та активному формуванню громадських інститутів, які будуть спроможні перейняти на себе більшість державних функцій.

2. Імідж органів прокуратури - це внутрішній та зовнішній образ, який сформувався у свідомості суспільства або окремих його представників під впливом інформації про рівень, динаміку злочинності та питому вагу розкритих злочинів або в результаті індивідуального сприйняття, та який відображає ставлення громадськості до ефективності та надійності правоохоронної системи в державі, визначає спокій стосовно власної безпеки кожного в суспільстві та особливо сприяє підвищенню та зміцненню громадської правосвідомості та правової культури. Сутність іміджу органів прокуратури полягає в тому, що імідж вміщує в себе уявлення, характеристику, в яких відображені відношення та оцінка певних сторін діяльності органів прокуратури та їх службовців, які формуються під впливом внутрішніх та зовнішніх соціально-психологічних факторів в громадській думці або в уявленнях окремих осіб.

3. Позитивний імідж органів прокуратури - це сформований в свідомості громадянського суспільства або окремих його представників образ цих органів, який відображає позитивне ставлення суспільства до якості, ефективності, професійності та компетентності діяльності органів прокуратури, а також до професійності, морально-етичних, комунікативних та інших якостей службовців органів прокуратури, які здійснюють реальне забезпечення та охорону правопорядку, законності в державі та суспільстві, а також забезпечують захист прав та законних інтересів громадян.

4. Засоби формування позитивного іміджу органів прокуратури - це ті соціально-психологічні та правові способи та прийоми, які застосовуються для впливу на свідомість громадськості з метою вироблення позитивного уявлення про діяльність органів прокуратури та їх службових осіб. До засобів, спрямованих на формування позитивного іміджу органів прокуратури, відносяться: 1) виявлення дійсних проблем та недоліків в діяльності органів прокуратури, які впливають на імідж даного органу; 2) з'ясування громадських очікувань стосовно того, яким суспільство воліє бачити службовців органів прокуратури та цього органу в цілому; 3) визначення причин та умов, які сприяють виникненню та існуванню проблем та недоліків в діяльності органів прокуратури; 4) розробка та впровадження заходів, які спрямовані на усунення таких причин та умов та підвищення ефективності роботи органу, а також покращення всіх показників його діяльності у відповідності до очікувань громадськості; 5) доведення до відома широких верств населення про позитивні зміни та поступове формування та укріплення нового уявлення про органи прокуратури.

5. Принципи формування позитивного іміджу органів прокуратури - це необхідні керівні засади, які лежать в основі цього процесу та сприяють більш ефективному застосуванню засобів формування позитивного іміджу. До принципів формування позитивного іміджу органів прокуратури відносяться принцип законності, відповідності дійсності, принцип постійного вдосконалення, пластичності винесення законних рішень, принцип гуманного ставлення до осіб, які звернулися за захистом до органів прокуратури.