Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративному судочинстві

8. Здійснено поділ способів здійснення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку адміністративного судочинства за часом їх застосування, а саме ті, які застосовуються: під час ухвалення судового рішення (зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення відповідно до ч.1 ст.267 КАС України); після набрання судовим рішенням законної сили (накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень згідно з ч. 2-8 ст. 267 КАС України, визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання постанови суду відповідно до ч. 9-11 ст.267 КАС України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність державних виконавців згідно з ст. 181 КАС України).

9. Проаналізовано можливість віднесення до способів здійснення судового контролю за виконанням рішення суду повноваження щодо постановлення окремої ухвали. Вказано на недоцільність розглядати окрему ухвалу як один із способів здійснення судового контролю за виконанням рішення суду, адже вона є заходом реагування суду на будь-яке порушення закону, в т.ч. і те, що мало місце на стадії виконання судового рішення. Тому окрему ухвалу суду можна назвати одним із способів здійснення загального судового контролю, а не лише контролю за виконанням рішення суду. У зв'язку з цим, вважаємо недоцільним вказівку на цей процесуальний документ у нормі ч.11 ст.267 КАС України, адже порядок та підстави постановлення окремих ухвал досить чітко і повно визначені у ст.166 КАС України, згідно з нормою якої суддя вправі постановити окрему ухвалу на будь-якому етапі судового розгляду, в т.ч. і під час виконання судового акту, у разі виявлення порушення закону.

10. Акцентовано увагу на неточностях, допущених в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 09.1.2013 року, а саме доведено, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення повинно зазначатись, зокрема і в резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції, а лише в постановах судів першої та апеляційної інстанцій, як це зазначено у вказаному інформаційному листі. Крім того, наведено доводи щодо необхідності у справах, в яких відповідача, зобов'язано вчинити певні дії на користь фізичної чи юридичної особи, таке зобов'язання вважати обов'язковим елементом резолютивної частини постанови суду.

11.Визначено умови, необхідні для застосування такого спеціального способу здійснення судового контролю за виконанням рішення в порядку адміністративного судочинства як зобов'язання подати звіт про виконання постанови суду, якими є:

а) позивач у справі - фізична чи юридична особа приватного права;

б) відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень;

в) судом ухвалено рішення про повне чи часткове задоволення позову;

г) відповідача зобов'язано до вчинення певних дій на користь позивача.

12.Сформовано умови, при додержанні яких можливе накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень: а) штраф накладається за невиконання рішення суду; б) передумовою накладення штрафу є зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення; в) подання звіту не спричиняє обов'язкове звільнення від сплати штрафу. Адже, подання звіту про виконання судового рішення не виключає можливості накладення штрафу на відповідача, за умови, що зі змісту звіту випливає невиконання судового рішення без поважних причин; г) немає підстав для накладення штрафу, якщо невиконання судового рішення зумовлене поважними причинами, незалежними від волі керівника суб'єкта владних повноважень.

Обґрунтовано позицію, що підставою накладення штрафу за невиконання судового рішення є наявність у діях винної особи, складу правопорушення. З огляду на наведене, штраф можна розглядати як санкцію, яка застосовується до правопорушника за подвійне невиконання рішень суду: постанови суду та зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення.

13.Запропоновано перелік умов, за сукупності яких можливе повторне накладення штрафу, а саме:

- неподання суб'єктом владних повноважень звіту про виконання рішення суду у встановлений судом строк;

- наявність ухвали суду про накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень за невиконання судового рішення;

- подальше невиконання постанови суду та неподання звіту про таке виконання у встановлений судом строк.

З огляду на наведене, вважаємо неправильним накладення штрафу у подвійному розмірі у випадках, коли судом встановлювався новий строк для подачі звіту.

14.Доведено, що заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання постанови суду, повинна розглядатись в одному провадженні зі справою, бездіяльність по виконанню рішення в якій оскаржується. Розгляд такої заяви слід здійснювати в порядку реалізації судом своїх повноважень щодо судового контролю за виконанням рішення суду, передбаченому чч.9, 10 ст.267 КАС України. Відповідно, завершується розгляд вказаного питання винесенням постанови суду.

15.Обґрунтовано, що до компетенції суду за наслідками реалізації контрольного повноваження щодо зобов'язання подати звіт належить постановлення однієї з трьох ухвал:

- про прийняття звіту суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення та долучення його до матеріалів справи;

- про встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення, за умови, що суб'єкт владних повноважень обґрунтує неможливість подання звіту у первісно встановлений строк;

- про накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за невиконання постанови суду, штрафу.

16.Висловлюється позиція щодо недоцільності винесення постанови за результатами розгляду заяви про визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності відповідача по виконанню судового рішення. Так, це питання доцільніше би було вирішувати ухвалою, а не постановою, оскільки постанова у справі може бути лише одна. Вказана позиція видається слушною з урахуванням роз'яснень Вищого адміністративного суду України, згідно з якими постанова - це письмове рішення суду в адміністративній справі, у якому вирішуються вимоги адміністративного позову, тобто є вирішення судом спору по суті.

17. Обґрунтовано необхідність нормативного закріплення можливості оскарження всіх ухвал, постановлених при здійсненні судового контролю за виконанням постанови суду, а не лише тих, оскарження яких прямо передбачено в КАС України. В обґрунтування цієї позиції вказано, що буквальне тлумачення п.8 ч.3 ст.129 Основного Закону держави дає підстави дійти висновку про те, що передбачена можливість апеляційного оскарження всіх рішень суду (у тому числі і складених у формі ухвали), окрім випадків, встановлених законом. Оскільки законом не встановлено прямої заборони на апеляційне оскарження ухвал, постановлених за наслідками здійснення судового контролю за виконанням постанови суду, то, відповідно, такі ухвали підлягають апеляційному оскарженню.

18. Розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень адміністративного судочинства».

Список опублікованих праць автора за темою дисертації

Наукові праці, в яких опубліковані основні наукові результати дисертації

1. Сасевич О.М. Контроль за виконанням судових рішень в порядку адміністративного судочинства крізь призму практики Європейського суду з прав людини / О.М. Сасевич // Вісник Вищого адміністративного суду України. - 2013. - Вип. №3. - С. 25 - 31.

2. Сасевич О.М. Контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах: пропозиції до удосконалення / О.М. Сасевич // Вісник Вищого адміністративного суду України. - 2013. - Вип. №4. - С. 53 - 58.

3. Сасевич А.М. Контроль за исполнением судебных решений: сравнительный анализ законодательства Украины и Российской Федерации / А.М.Сасевич// Вестник Тверского государственного университета - 2013. - Вып. №20. - С. 129 - 136.

4. Сасевич О.М. Процесуальні аспекти вирішення питання щодо компенсації за час затримки у виконанні рішення суду / О.М.Сасевич // Право України. - 2014.

5. Сасевич О.М. Становлення та розвиток інституту судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративному процесі України / О.М.Сасевич // - Право і суспільство. - 2014. - Вип. №2.

6. Сасевич О.М. Поняття та правова природа судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративному судочинстві / О.М.Сасевич // Вісник Херсонського державного університету. Серія «Юридичні науки». - 2014. - Вип. №1 (том 2). - С. 235 - 239.

Опубліковані праці апробаційного характеру

1. Сасевич О.М. Вплив практики Європейського суду з прав людини на нормативне визначення контролю за виконанням судових рішень у порядку адміністративного судочинства / О.М.Сасевич // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Юридичні наукові дискусії як фактор сталого розвитку правової доктрини та законодавства" 18-19.05.2013 року. - Київ, 2013. - С.41 - 43.

2. Сасевич О.М. Спеціальні способи здійснення контролю за виконанням судових рішень у порядку адміністративного судочинства / О.М.Сасевич // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Сутність та значення впливу законодавства на розвиток суспільних відносин" 10-11.05.2013 року. - Одеса, 2013. - С. 46 - 48.

3. Сасевич О.М. Судовий контроль за виконанням рішення суду як гарантія додержання принципу обов'язковості судового рішення / О.М.Сасевич // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку» 22-23.11.2013 року. - Запоріжжя, 2013. - С. 70 - 73.

4. Сасевич О.М. Судовий контроль над виконанням рішення в адміністративному судочинстві / О.М.Сасевич // Матеріали ІX Міжнародної науково-практичної конференції "Перспективи розвитку і актуальні проблеми України та країн світу" 10.11.2012 року. - Львів, 2012. - С. 130 - 132.

Размещено на Allbest.ru