Адміністративно-правове забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху

Размещено на http://www.allbest.ru/

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Адміністративно-правове забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху

Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

Будник Сергій Іванович

Київ - 2013

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Міжрегіональній Академії управління персоналом.

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України Вербенський Михайло Георгійович, Державний науково-дослідний інститут МВС України, начальник.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, старший науковий співробітник Бєляков Костянтин Іванович, Центр правової інформатики Національної академії правових наук України, завідувач відділу правових проблем інформаційної діяльності;

кандидат юридичних наук, доцент Денисюк Денис Станіславович, Міжрегіональна Академія управління персоналом, доцент кафедри фінансового та банківського права.

Захист відбудеться «31» травня 2013 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.142.02 Міжрегіональної Академії управління персоналом (03039, м. Київ-39, вул. Фрометівська, 2).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці ім. Ярослава Мудрого Міжрегіональної Академії управління персоналом (03039, м. Київ-39, вул. Фрометівська, 2).

Автореферат розісланий «26» квітня 2013 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.П. Христинченко

АНОТАЦІЯ

Будник С. І. Адміністративно-правове забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху. - На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Міжрегіональна Академія управління персоналом, Київ, 2013. правопорушення безпека дорожній

Дисертація присвячена дослідженню проблем адміністративно-правового забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Автором сформульована стратегічна мета - забезпечення безпеки дорожнього руху шляхом створення адекватних умов для мінімізації фактів порушення громадянами чинного законодавства з питань безпеки дорожнього руху. Розкрито основні теоретико-методологічні підходи щодо дослідження протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху.

У межах обраної теми проведено комплексний аналіз чинників, що негативно впливають на забезпечення безпеки дорожнього руху. З метою розробки дієвих засобів протидії правопорушенням у зазначеній сфері побудовано систему елементів і заходів, які постійно взаємопов'язані та взаємозалежні і в своїй сукупності утворюють цілісний механізм протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Автором також досліджено можливі перспективи функціонування вищезазначеного механізму. Виділені позитивні аспекти, врахування яких необхідне під час законотворчої, організаційної роботи з удосконалення механізму забезпечення протидії правопорушенням безпеки дорожнього руху.

У дисертації доводиться, що реклама на автошляхах відволікає увагу учасників дорожнього руху та істотно впливає на його безпеку, що, звичайно призводить до вчинення ДТП, що вимагає внесення зміни до Закону України «Про рекламу» та запровадження обмеження рекламних оголошень на автошляхах. Аналізуючи спрощений порядок оформлення матеріалів ДТП, без участі представників Державної автомобільної інспекції (складання так званого євро протоколу), автор вважає це нововведення загалом прийнятним. Водночас, беручи до уваги те, що порядок виплати страхового відшкодування залишається довготривалим і складним, поширення цієї практики потребує удосконалення.

У дисертації розглянуто процес становлення громадянського контролю за безпекою дорожнього руху, який має відбуватися у тісній співпраці між інститутами громадянського суспільства та владою, що значно підвищить довіру людей до влади, у тому числі до підрозділів ДАІ МВС України. Результатом дослідження стали висновки та пропозиції, щодо внесення змін та доповнень до чинного національного законодавства з питань забезпечення безпеки дорожнього руху, а також сформульовано пропозиції щодо створення міждержавних угод і стандартів стосовно забезпечення режиму законності та дисципліни на автошляхах.

Ключові слова: адміністративно-правовий механізм, міліція, дорожній рух, безпека дорожнього руху, стандарти безпеки дорожнього руху, забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху.

АННОТАЦИЯ

Будник С.И. Административно-правовое обеспечение противодействия правонарушениям в сфере безопасности дорожного движения. - На правах рукописи.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Межрегиональная Академия управления персоналом, Киев, 2013.

Диссертация посвящена исследованию проблем административно-правового обеспечения противодействия правонарушениям в сфере безопасности дорожного движения. Автором сформулирована стратегическая цель - обеспечение безопасности дорожного движения путем создания адекватных условий для минимизации фактов нарушения гражданами действующего законодательства, которое регулирует безопасность дорожного движения. В диссертации раскрываются основные теоретико-методологические подходы исследования методов противодействия правонарушениям в сфере безопасности дорожного движения. В контексте выбранной тематики был проведен комплексный анализ факторов, которые оказывают негативное влияние на сферу безопасности дорожного движения.

С целью разработки действенных способов противодействия правонарушениям в сфере безопасности дорожного движения выстроена система элементов, которые, находясь во взаимосвязи и взаимодействии, образуют целостный механизм противодействия правонарушениям в сфере безопасности дорожного движения. Автором исследованы особенности функционирования вышеупомянутого механизма, выделены как положительные, так и отрицательные аспекты, которые необходимо учитывать во время законотворческой и организационной работы по усовершенствованию механизма обеспечения противодействия правонарушением в сфере безопасности дорожного движения.

Результатом научного исследования стали выводы и предложения по внесению ряда изменений и дополнений к действующему национальному законодательству по вопросам обеспечения безопасности дорожного движения, а также предложений по разработке межгосударственных соглашений и стандартов по обеспечению режима законности и дисциплины на автомобильных дорогах.

Ключевые слова: административно-правовое обеспечение, безопасность дорожного движения, механизм административно-правового обеспечения, стандарты безопасности дорожного движения, обеспечение противодействия правонарушениям в сфере безопасности дорожного движения.

SUMMARY

Budnik S.I. The Administrative and legal provision of the counteraction to the misdemeanors in (offenses) sphere of traffic security. - Manuscript.

The thesis for a candidate degree in law in speciality 12.00.07 - administrative law; financial law; informational law. - The Interregional Academy of Personnel Management, Kiev, 2013.

The thesis is devoted to the problems of the research of the administrative and legal provision of the counteraction to the misdemeanors in the sphere of traffic security. The author focuses the research on the traffic security provision by creating the adicvate condition to minimize the facts of individual misdemeanors according to the legislation in traffic security questions. The special attention is paid to the theoretical and methodological approaches to the investigation of counteraction to the misdemeanors in sphere of traffic security. The complex analysis of the issues that negatively influences on the traffic security provision was investigated. The system of elements and actions was created that are constantly interacted and dependent and in the complex they highlight the mechanism of counteraction to the offenses in sphere of traffic security. The author studied the perspectives for functioning the above mentioned mechanism. The positive and negative aspects are shown which are necessary for legislative and organizational work in the improvement the mechanism of counteraction the misdemeanors in sphere of traffic security. The results of the paper became the conclusions and proposals to the changes and addition to the current national legislation in counteraction to the offenses sphere of traffic security and also the offer to the creation international agreement as to the standards of provision to the legislation and behavior in the roads.

Key words: administrative and legislative mechanism, police, traffic, traffic security, provision of the counteraction to the misdemeanors in the sphere of traffic security.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Становлення України як демократичної правової держави відбувається в період зміни її пріоритетів у взаємовідносинах не тільки держави і суспільства, а й держави та особистості. Державне втручання у життя громадян скорочується за рахунок обмеження сфер наглядової діяльності та відповідного звуження контролю з боку держави в окремих сферах суспільного життя та життєдіяльності його деяких членів. Звідси демократизація суспільних відносин в Україні вимагає не тільки переоцінки цінностей, пошуку нових форм і методів надання соціальних послуг органами державної влади, в тому числі і органами внутрішніх справ, а й нової інтерпретації виправданих практикою форм і методів правоохоронної діяльності, яку вони здійснюють. Зокрема, це стосується адміністративно-правового забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху.

Процеси, пов'язані з протидією правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху та явищами, що його супроводжують, а також наслідками, зокрема, шкодою, яка завдається суспільству внаслідок дорожньо-транспортних пригод, посідають місце в суспільному житті і потребують глибокого наукового дослідження. Саме їх результатом повинно стати забезпечення необхідного рівня прав, свобод та законних інтересів фізичних і офіційних юридичних осіб в Україні. Так, достатньо зазначити, що за останні п'ять років, згідно з офіційними даними, в Україні було вчинено значну кількість дорожньо-транспортних пригод, в яких загинуло 27 948 осіб та 195 247 осіб отримали поранення різного ступеня тяжкості. Так, тільки протягом 2012 року кількість дорожньо-транспортних пригод із загибеллю або травмуванням людей становила більше 21 тисячі. Найпоширенішими видами дорожньо-транспортних пригод із загальної кількості ДТП з тяжкими наслідками залишаються, зіткнення транспортних засобів (65,0 %) та наїзд на пішоходів (33,2 %).

Ці кількісні показники свідчать про недосконалість сучасного стану забезпечення безпеки дорожнього руху і вимагають переосмислення адміністративно-правових підходів до забезпечення протидії дорожньо-транспортним пригодам. Це зумовило актуальність теми і пошук нових форм та методів адміністративно-правового забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху.

Проблемам адміністративно-правового забезпечення протидії правопорушенням присвятили свої роботи такі вітчизняні вчені, як В.Б. Авер'янов, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурка, Ю.П. Битяк, А.С. Васильєв, М.Г. Вербенський, В.М. Гаращук, I.П. Голосніченко, Є.В. Додін, Р.А. Калюжний, Л.В. Коваль, В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, М.Н. Курко, Н.Р. Нижник, В.Ф. Опришко, О.I. Остапенко, I.М. Пахомов, А.М. Подоляка, В.П. Пєтков, М.М. Тищенко, Д.П. Цвігун, В.К. Шкарупа та інші. Зарубіжні вчені, а саме Г. Бержерон, Ж. Бребан, Б. Гурне, Х. Енсен, Д. Мідор, Г. Редфорд, Р. Родес та багато інших також звертали увагу на адміністративно-правові заходи як засіб підтримання законності і дисципліни, але єдиної теорії адміністративно-правового забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху до сьогодні так і не вироблено. Водночас аналіз нормативно-правової бази адміністративно-правового забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху свідчить про те, що в ньому мають місце численні суперечності та прогалини, які значною мірою знижують ефективність забезпечення безпеки дорожнього руху.

Таким чином, недостатня розробленість відповідних теоретичних положень, наявність низки правових проблем і дискусійних питань у діяльності ДАІ МВС України, необхідність зміцнення законності та правової дисципліни в суспільстві, переосмислення місця та ролі адміністративно-правового забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху обумовлюють актуальність теми дослідження, обраної автором.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до вимог Концепції Державної цільової програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2016 року затвердженої Постановою кабінету Міністрів України. Також обрана тема відповідає «Тематиці пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2012-2015 років», затверджених наказом МВС України від 30 червня 2011 року № 30, а також є частиною роботи МАУП у рамках загальнонаукової тематики «Правові проблеми становлення і розвитку сучасної української держави».

Тема дисертації затверджена Вченою радою Київського національного університету внутрішніх справ 12 березня 2007 року (протокол № 23-05/286) та уточнена Вченою радою МАУП від 21 грудня 2011 року (протокол № 11).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є: з урахуванням практичного та наукового значення обраної теми, розробити та впровадити нові засоби, методи адміністративно-правового забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Досягнення поставленої мети зумовило необхідність постановки та вирішення таких задач:

- сформулювати поняття «протидія правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху» та визначити сутність організації протидії правопорушенням вказаній сфері;

- проаналізувати стан аварійності на автошляхах, розглянути кількісні та якісні показники адміністративних правопорушень, що вчиняються водіями, та на цій основі визначити основні негативні чинники, що суттєво впливають на безпеку дорожнього руху та напрями їх усунення;

- дослідити сучасний стан забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху;

- встановити зміст адміністративно-правового забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху;

- розглянути правовий статус суб'єктів адміністративно-правового забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху;

- розкрити форми та методи адміністративно-правового забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху;

- вивчити підходи щодо гармонізації національного нормативно-правового забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху із законодавством держав Європи;

- провести аналіз трансформації засобів адміністративно-правового забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху в умовах розвитку інформаційного суспільства;

- проаналізувати підвищення ролі громадськості у протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які формуються у процесі забезпечення безпеки дорожнього руху.

Предмет дослідження - адміністративно-правове забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху.

Методи дослідження. Обґрунтованість і достовірність наукових результатів забезпечено застосуванням філософських, загальнонаукових (історико-порівняльного, формально-логічного, статистичного та соціологічного методів, теоретико-множинного підходу), спеціальних та конкретно-наукових методів пізнання, серед яких історико-еволюційний і герменевтичний підходи, використання яких обумовлено насамперед необхідністю пізнання та інтерпретації текстів монографічних видань, наукових статей, навчальних матеріалів, нормативних актів, що дало змогу розкрити зміст і узагальнити основні положення правового регулювання протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху ДАІ МВС України (підрозділи 1.1; 1.2; 1.3; 2.1); історико-порівняльний аналіз застосовувався при розгляді проблем сучасного стану, перспектив формування та вдосконалення організації забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху (підрозділи 1.2; 2.2; 3.1; 3.2); порівняльно-правовий (компаративістський) метод використовувався при аналізі норм законодавства зарубіжних країн і положень окремих міжнародно-правових документів, використання методу формально-догматичного аналізу дало змогу здійснити тлумачення відповідних правових норм, окремих термінів і термінологічних зворотів (підрозділи 3.1; 3.2; 3.3); спеціально-юридичний метод був використаний для тлумачення окремих правових конструкцій, принципів, понять, аналізу чинного законодавства у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та виявлення недоліків у ньому (підрозділи 1.1; 1.2; 2.1; 2.2; 2.3; 3.2). Системно-структурний метод використано для аналізу повноважень співробітників ДАІ МВС України щодо здійснення адміністративно-правового забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху при виконанні своїх функціональних обов'язків (розділ 2).

Науково-теоретичним підґрунтям дисертації стали наукові праці фахівців у галузі загальної теорії держави і права, теорії управління та адміністративного права, інших галузевих правових наук, у тому числі зарубіжних вчених.

Нормативною основою дослідження є Конституція України, чинні законодавчі та інші нормативно-правові акти, які визначають правові засади адміністративно-правової діяльності ДАІ МВС України. Дисертант звертався також до законодавства деяких зарубіжних держав, досвід яких щодо правового регулювання адміністративно-правового забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху і діяльності ДАІ МВС України може бути використано в Україні. Автором також враховані міжнародні договори, ратифіковані Україною.

Інформаційну і емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності ДАІ МВС України, політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні матеріали Департаменту ДАІ МВС України, результати анкетування працівників Державтоінспекції і пересічних громадян.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших спроб комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, з урахуванням новітніх досягнень правової науки дослідити проблемні питання адміністративно-правового забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху в Україні та сформулювати авторське бачення шляхів її удосконалення. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

вперше:

- сформульовано авторське поняття «протидія порушенням у сфері безпеки дорожнього руху» під яким слід розуміти комплекс організаційно-правових заходів, здійснюваних державними та громадськими інституціями, метою яких є запобігання, виявлення та припинення вказаних правопорушень і притягнення винних осіб до відповідальності;

- розглянуто сутність адміністративно-правового забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху в діяльності Державтоінспекції України при здійсненні своїх повноважень як один із напрямів скорочення державного втручання в діяльність юридичних та фізичних осіб за рахунок обмеження обсягу контролю;

- сформульовано авторську класифікацію видів адміністративно-правового забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху Державтоінспекцією України за такими критеріями, як: сфера адміністративно-правової діяльності; час здійснення; стадії здійснення; ступінь відкритості; джерела адміністративно-правового забезпечення протидії правопорушенням; правова кваліфікація;

- запропоновано покласти принцип забезпечення прав і свобод людини в якості основної засади в адміністративно-правовому механізмі протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху з огляду на його важливість та непорушність;

удосконалено:

- теоретичне положення відносно важливої ролі громадянського контролю за безпекою дорожнього руху, який має відбуватися у тісній співпраці між інститутами громадянського суспільства та влади, що значно підвищить довіру людей до влади, у тому числі до підрозділів ДАІ МВС України. Основну увагу слід приділити створенню незалежних аналітичних центрів, спроможних надавати об'єктивну професійну оцінку державної політики у сфері безпеки дорожнього руху та положень загальнодержавних Стратегій та планів;

- чинне нормативно-правове забезпечення діяльності органів, на які покладено функцію нагляду за дотриманням законності та дисципліни у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме: враховані пропозиції автора при внесенні змін і доповнень до низки нормативних актів, насамперед Закону України «Про дорожній рух» та «Правил дорожнього руху», а також при розробці стратегії підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2017 року та відповідного Плану заходів щодо її реалізації;

- розуміння організаційних аспектів адміністративно-правового забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху, до яких віднесено: аналітичну роботу; прогнозування; планування; забезпечення (правове, інформаційне, кадрове, матеріально-технічне, фінансове); взаємодію та координування наглядової діяльності; коригування адміністративно-правового забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху ДАІ МВС України при виконанні своїх функцій;

дістали подальшого розвитку:

- характеристика адміністративно-правового забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху як з управлінської, так і юридичної точок зору;

- система та повноваження суб'єктів адміністративно-правової діяльності у сфері безпеки дорожнього руху, форми, методи та організаційні аспекти їх діяльності.

- дослідження забезпечення громадського порядку як об'єкта адміністративно-правового механізму протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху, у зв'язку з чим з'ясовано систему та повноваження суб'єктів адміністративно-правової діяльності міліції у цій сфері, форми, методи та організаційні аспекти їх діяльності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані та обґрунтовані в дисертації положення, висновки і пропозиції можуть бути використані:

- у науково-дослідній роботі - для подальшої поглибленої розробки теорії адміністративно-правового забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху в Україні з метою поліпшення ефективності діяльності ДАІ МВС України при здійсненні своїх функцій (Акт впровадження в діяльність Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем МВС України від 29 жовтня 2012 року);

- у правотворчій діяльності - висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, можуть бути використані для підготовки й уточнення низки законодавчих і підзаконних нормативно-правових актів, що регламентують адміністративно-правове забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху (автор брав активну участь у Комітетських слуханнях Верховної Ради з питань удосконалення ефективності законодавчих механізмів підвищення безпеки дорожнього руху в Україні, Довідка про впровадження наукових результатів № 04-19/15-1056 від 14 травня 2012 р.);

- у практичній діяльності підрозділів ДАІ МВС України - використання одержаних результатів дасть змогу поліпшити практичне здійснення ДАІ МВС України функцій по адміністративно-правовому забезпеченню протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху в Україні (Довідка про впровадження наукових результатів у діяльність Департаменту державної автомобільної інспекції МВС України від 14 листопада 2012 року);

- у навчальному процесі - матеріали дисертації доцільно використовувати при підготовці лекційного матеріалу з дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративна відповідальність» (Акт впровадження наукових розробок у навчальний процес Інституту права ім. князя Володимира Великого від 5 листопада 2012 року).

Особистий внесок здобувача. Сформульовані в дисертації положення, узагальнення, висновки, рекомендації та пропозиції обґрунтовано на підставі власних авторських досліджень у результаті опрацювання й аналізу наукових, нормативних і статистичних джерел. Автор брав участь в робочій групі по підготовці змін і доповнень до Законів України «Про міліцію», «Про дорожній рух», «Про автомобільний транспорт», а також у КУпАП та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність підрозділів ДАІ МВС України.

Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми загалом, а також окремі її аспекти та одержані узагальнення і висновки були оприлюднені дисертантом на міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних конференціях, семінарах, «круглих столах», а саме: «Комітетські слухання з проблем безпеки дорожнього руху» (Київ, 2010-2012 року); «Українське адміністративне право: стан і перспективи реформування» (Дніпропетровськ, 2009 року); «Основні напрямки реформування ОВС в умовах розбудови демократичної держави» (Одеса, 2010 року); «Українське адміністративне право: стан і перспективи реформування» (Сімферополь, Ялта, 2010 року); «Організаційно-правові засади боротьби з правопорушеннями на транспорті» (Одеса, 2009 року), IV Міжнародний конгрес «Безпека на дорогах заради безпеки життя» (Санкт-Петербург, 2012 року), VII Міжнародна науково-практична конференція (Донецьк, 15-16 листопада 2012 року), третя Міжнародна наукова конференція «Транспортне право в XXI столітті» (Київ, 2013 року).

Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено в підручнику, 6 наукових статтях які опубліковані у фахових виданнях, а також 8 тезах конференцій та матеріалах Комітетських слухань Верховної Ради України з проблем безпеки дорожнього руху.

Структура дисертації зумовлена метою і задачами дослідження. Робота складається зі вступу,трьох розділів, які охоплюють дев'ять підрозділів, висновків до кожного розділу і загальних висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 225 сторінок, з них 200 - основний текст, список використаних джерел складає - 25 сторінок, 270 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено її зв'язок із науковими планами та програмами, мету й задачі, об'єкт і предмет, методи дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, а також апробацію результатів дисертації та публікації.

Розділ 1. «Теоретико-правові засади адміністративно-правового забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху» складається з трьох підрозділів і висвітлює теоретико-правову основу забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху.

У підрозділі 1.1 «Поняття та суть організації протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху» проводиться аналіз забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні через розгляд його правових, організаційних та теоретичних аспектів.

Автором уточнюється понятійний апарат, встановлюються негативні чинники, які впливають на безпеку дорожнього руху, серед яких: часті зміни чинного законодавства; постійні трансформаційні процеси, що відбуваються в системі ДАІ МВС України;недосконала система притягнення до відповідальності винних осіб; недостатня наукова розробка напрямів діяльності державних органів у сфері безпеки дорожнього руху, особливо у протидії порушенням відповідних правил. Саме вони негативно впливають на стан забезпечення безпеки дорожнього руху і створюють сприятливі умови для вчинення правопорушень у зазначеній сфері. Для усунення цих негативних явищ необхідно створити відповідну до сучасних потреб нормативно-правову базу, у якій належить закріпити основні аспекти безпеки дорожнього руху, виокремити коло адміністративних правопорушень, що посягають на правовідносини в цій сфері. Водночас, дисертантом зазначається, що при належній організації забезпечення безпеки дорожнього руху слід приділити особливу увагу обов'язковому дотриманню прав і свобод людини.

Формування правової держави неможливо без надійного правового захисту прав і свобод кожного громадянина. Тому,подальша гіпотеза наукового дослідження полягала у вирішенні зазначених проблем шляхом розробки механізму протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху з урахуванням розвитку демократичних засад життєдіяльності українського народу, утвердженню принципу соціальної справедливості, охорони прав і свобод громадян.

У підрозділі 1.2 «Переосмислення причин та умов, які сприяють вчиненню правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху» автор акцентує увагу на тому, що правильне встановлення тих або інших причин та умов вчинення правопорушень - неодмінна умова у розробці ефективного адміністративно-правового забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху.

Автором проведено класифікацію причин, які сприяють вчиненню правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, які поділені на дві групи об'єктивні та суб'єктивні. До об'єктивних (організаційних), належать: недосконала система нагляду та контролю за дорожнім рухом; низький рівень якості доріг; недостатня урегульованість взаємодії учасників дорожнього руху та суб'єктів, що здійснюють його адміністративно-правове забезпечення. До суб'єктивних віднесено явища, які входять до складу індивідуальної свідомості конкретного суб'єкта, серед них: недисциплінованість та правовий нігілізм учасників дорожнього руху; зневага до елементарних правил безпеки та ін.

До умов, що сприяють вчиненню правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху віднесені: недосконалість національного законодавства; неврегульованість державно-управлінських механізмів з питань розподілу територіальної та функціональної сфер компетенції органів, на які покладено функцію забезпечення безпеки дорожнього руху; несвоєчасність та повільність у розробленні стандартів і нових підходів до безпеки дорожнього руху з урахуванням кращого європейського досвіду; неналежна система інформування громадян з питань змін, які вносяться до чинного законодавства, та організація забезпечення безпеки дорожнього руху та ін. Для усунення вищезазначених причин та умов автором пропонується: введення спеціальної процедури встановлення причин правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху на базі обґрунтованих науково-експертних методик; необхідності проведення дослідження сучасного стану забезпечення рівня безпеки дорожнього руху в окремих адміністративно-територіальних одиницях щодо коригування правил, вимог, стандартів, програм з підвищення якості доріг на їх території; узагальнення результатів аналізу наукових досліджень щодо проблем адміністративно-правового забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху з метою впровадження їх основних результатів у практичну діяльність як органів державної влади, так і діяльності ДАІ МВС України.

У підрозділі 1.3 «Сучасний стан забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху» автор провів аналіз кількісних показників вчинених правопорушень на автошляхах України, результати якого дали можливість визначити положення правил дорожнього руху, які найбільш порушуються та категорії осіб правопорушників, які найчастіше вчиняють такі правопорушення, правові норми, які найбільш повно реалізуються на практиці, а також встановити такі інновації у сфері адміністративно-правового забезпечення безпеки дорожнього руху, які мало застосовуються або зовсім не сприйняті практикою.

Автором встановлено, що державна статистична звітність щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності у сфері безпеки дорожнього руху потребує подальшого удосконалення. Зокрема, це стосується її доповнення показником кількості учасників дорожнього руху, які вчинили адміністративне правопорушення, але не були притягнуті до адміністративної відповідальності. Основна причина такої практики - це закінчення термінів давності притягнення до адміністративної відповідальності цих осіб, які встановлені статтею 38 КУпАП. У дисертації наголошується на недосконалості існуючої практики накладання штрафних санкцій, включаючи винесення попередження. Дисертант звертає увагу на те, що саме ці види адміністративних стягнень за порушення правил дорожнього руху мають бути залишеними як основні. Проведене дослідження свідчіть і про недостатність сучасного комплексу заходів адміністративного попередження та адміністративного припинення, які застосовуються для забезпечення безпеки дорожнього руху, та необхідність його удосконалення.

Розділ 2. «Адміністративно-правовий механізм забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху» складається з трьох підрозділів і визначає сукупність елементів, які знаходяться у постійному взаємозв'язку і складають механізм адміністративно-правового забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху.

У підрозділі 2.1 «Зміст адміністративно-правового забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху» на основі аналізу наукових праць із теорії адміністративного права автором узагальнено різноманітні наукові позиції щодо сутності, змісту та мети побудови адміністративно-правового забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху в єдиному державному механізмі.

Зазначається, що створена в державі система органів (загальних, спеціальних та допоміжних у виконавчій гілці влади) та недержавних організацій об'єднана загальною метою - забезпечити режим законності та дисципліни у сфері дорожнього руху. Автор зазначає, що на сферу безпеки дорожнього руху найбільш небезпечно впливають адміністративні правопорушення, які є об'єктом протидії як спеціальних суб'єктів, що здійснюють забезпечення безпеки дорожнього руху, так і допоміжних. Тому значну увагу автор приділяє дослідженню адміністративних правопорушень у визначеній сфері. Автор обґрунтовує положення за яким адміністративні правопорушення - це хоча і суспільно небезпечні діяння, які мають незначні наслідки, але вчиняються вони зазвичай через необережність. Якщо в складі правопорушення є умисел, то це вже кримінальний проступок або злочин. Водночас, беручи до уваги значну кількість таких правопорушень, вони суттєво негативно впливають на стан безпеки дорожнього руху в країні загалом, а звідси потребують окремого дослідження.

Досліджуючи склади адміністративних правопорушень, пов'язаних з порушенням законодавства у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, автор обґрунтовує наявність у них системи обов'язкових об'єктивних та суб'єктивних елементів діяння, ознаки яких передбачені в диспозиціях норм законодавства. Саме їх порушення і є підставою адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху та експлуатації механічного транспорту. Автор проводить власну класифікацію об'єктів адміністративних правопорушень, поділивши їх на групи за певними ознаками. Проведена класифікація дає змогу чіткіше визначити об'єкт кожного діяння, його місце в загальній системі правовідносин.

Підрозділ 2.2 «Правовий статус суб'єктів адміністративно-правового забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху» присвячено дослідженню правового статусу та ролі центральних та спеціалізованих органів державної влади в механізмі адміністративно-правового забезпечення протидії порушенням у сфері безпеки дорожнього руху.

Автор зазначає, що в ряді зарубіжних країн функціонують спеціалізовані державні органи та організації, спрямовані забезпечення безпеки дорожнього руху, наділені значними повноваженнями, які підкріплені вагомими фінансовими та матеріальними ресурсами.

В Україні ці суб'єкти можна поділити на дві групи: загальні та спеціальні. Щодо загальних, це вищий законодавчий, вищий і центральні органи виконавчої влади, які визначають стратегію публічного адміністрування у сфері безпеки дорожнього руху. Щодо спеціальних суб'єктів, до їх числа віднесено: ДАІ МВС України, Державний департамент автомобільного транспорту Міністерства транспорту і зв'язку України, Управління інвестицій, ремонтно-будівельних та дорожніх робіт Держжитлокомунгоспу України, а також спеціальні підрозділи із забезпечення безпеки дорожнього руху підприємств, установ та організацій. Їх основними завданнями є: дотримання екологічних вимог експлуатації транспортних засобів; поглиблення інтеграції в транспортну мережу Європейського співтовариства; здійснення адміністративно-правового забезпечення протидії правопорушенням та освітньої діяльності у сфері безпеки дорожнього руху; удосконалення конструкції транспортних засобів, засобів технологічного зв'язку, поліпшення стану доріг, вулиць і залізничних переїздів; медичне забезпечення безпеки дорожнього руху та удосконалення системи збереження життя і здоров'я потерпілих у ДТП та ін.

Досліджуючи спеціалізовані організації, які беруть участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху, автор зазначає, що в їх системі особливе місце посідає ДАІ МВС України. Її особливий статус визначається двома чинниками: по-перше, цей підрозділ міліції призначений безпосередньо здійснювати нагляд за дорожнім рухом, а по-друге, вона віднесена до числа державних інспекцій. Особливий статус ДАІ МВС України досліджується здобувачем через ряд ознак, основними з яких є: організаційна самостійність, наявність позавідомчих повноважень, владний характер приписів, наявність особливих повноважень, пов'язаних із застосуванням засобів адміністративного примусу.

У підрозділі досліджуються основні завдання та повноваження ДАІ МВС України. Підводячи підсумок автор зазначає, що на сьогодні необхідно не тільки переглянути види, форми та методи діяльності ДАІ МВС України, а й надати їй можливість брати участь у виробленні стратегії державного управління у сфері безпеки дорожнього руху. В свою чергу, підвищення ефективності діяльності ДАІ МВС України в механізмі адміністративно-правового забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху залежить як від професійної кваліфікації її співробітників, так і від їх правової та загальної культури.

У підрозділі 2.3 «Форми та методи адміністративно-правового забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху» стверджується, що адміністративно-правове забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху - це методи, способи та прийоми безпосереднього та цілеспрямованого впливу виконавчих органів та їх посадових осіб, зокрема співробітників ДАІ МВС України, у межах їхньої компетенції у відповідній формі (організаційній та правовій). Вони відображають волю держави і закріплюються у повноваженнях юридично-владного характеру, що належать органам виконавчої влади. Методи управління є юридично оформленими та закріпленими адміністративно-правовими нормами. Тому правильне розуміння методів можливе лише на підставі та у зв'язку із функціями управління.

Автор наголошує, що найбільш характерними рисами для методів управління в адміністративно-правовому забезпеченні безпеки дорожнього руху є: способи впливу ДАІ МВС України на підпорядкований їм об'єкт за рахунок вжиття заходів адміністративного попередження, припинення та притягнення винних осіб у порушенні правил дорожнього руху до адміністративної відповідальності, а також способи організації та прийоми реалізації функцій, на реалізацію яких уповноважені підрозділи ДАІ МВС України, зокрема дозвільно-реєстраційну діяльність та ін.

Водночас, автор зазначає, що сучасного арсеналу методів та форм протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху недостатньо, тому необхідно виробити стратегію удосконалення адміністративно-правового механізму протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху та реалізувати її у відповідних планах, виконання заходів за якими, повинно бути матеріально-технічно забезпечено.

Розділ 3. «Напрями вдосконалення адміністративних-правового забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху» складається з трьох підрозділів, кожен з яких присвячено окремому напряму вдосконалення адміністративно-правового забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху.

У підрозділі 3.1 «Гармонізація національного нормативно-правового забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху з законодавством держав Європи» узагальнено наукові підходи до з'ясування сутності ефективного адміністративно-правового забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху в країнах Європейського Союзу. У результаті дослідження встановлено, що законодавчу та нормативну основу у сфері безпеки дорожнього руху як в Україні, так і в інших розвинених в автомобільному відношенні країнах ЄС становлять законодавчі документи Європейської Економічної Комісії Організації Об'єднаних Націй (ЄЕК ООН). Результати аналізу відповідних конвенцій, міжнародно-правових договорів та нормативно-правових актів, притаманних значною мірою адміністративно-правовому забезпеченню протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху в Україні, дали змогу виділити і їх певні відмінності.

Автор звертає увагу на те, що в умовах розвитку та поглиблення інтеграційних процесів великого значення набуває двостороннє на державному рівні вирішення проблем безпеки переміщення вантажів та пасажирів між регіонами та країнами, яке є на сьогодні найефективнішим. Заслуговує на увагу і пошук оптимальних схем забезпечення безпеки дорожнього руху при обслуговуванні транснаціональних товаро- та пасажиропотоків, а також правове регулювання якісно нових вимог до ефективності міжнародних перевезень. У підрозділі доводиться, що Україна, маючи розгалужену транспортну інфраструктуру та знаходячись на перехресті найважливіших напрямів світової торгівлі між Європою та Азією, має всі передумови для забезпечення безпеки дорожнього руху в умовах розвитку транспортної інфраструктури у межах виваженої державної політики.

У підрозділі 3.2 «Трансформація засобів адміністративно-правового забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху в умовах розвитку інформаційного суспільства» приділено увагу зростанню ролі інформаційних прав та повноважень, пов'язаних із застосуванням інноваційних технологій у процесі адміністративно-правового забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху.

Автор зазначає, що основними проблемами, які необхідно вирішити під час реалізації інноваційних проектів у сфері безпеки дорожнього руху з урахуванням значного збільшення обсягів транзитних перевезень, є: неврахування геополітичного положення України та можливостей її транспортних комунікацій для міжнародного транзиту вантажів; повільне удосконалення транспортних технологій і відсутність їх взаємозв'язку з виробничими, торговельними, складськими та митними технологіями;низький рівень інформатизації транспортного процесу та інформаційної взаємодії транспортних мереж з іншими галузями економіки; слабка міжгалузева координація при прогнозуванні та плануванні розвитку транспортної інфраструктури та ін.

Прискорення їх вирішення має винятково велике значення не тільки для транспортної галузі, а й держави загалом. Саме від ефективного функціонування її виробничої та соціальної сфер, безпосередньо залежить стабільність та надійність роботи транспорту. З цією метою необхідно здійснити:удосконалення системи інформаційних технологій забезпечення безпеки дорожнього руху при супроводі вантажів на території України; підвищити кваліфікацію кадрів та якісне науково-технічне супроводження проектування та будівництва автомобільних доріг. Саме, Реалізація завдань за цими напрямками передбачає міжнародне науково-технічне співробітництво у сфері безпеки дорожнього руху буде сприятиме інтеграції України в науково-технологічний та інноваційний простори Європи.

У підрозділі 3.3 «Підвищення ролі громадськості в протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху» зазначено, що громадський контроль як засіб забезпечення законності в діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування істотно відрізняється від інших видів контролю. Ця відмінність полягає насамперед у тому, що всі суб'єкти громадського контролю виступають від імені громадськості, а не держави. Їх контрольні повноваження зазвичай не мають юридично владного змісту, а рішення за результатами перевірок мають рекомендаційний характер.

Розвиток правових засад здійснення громадського контролю у сфері безпеки дорожнього руху, його правове регулювання має, зокрема, стосуватися того, які питання підлягають громадському контролю, хто має право здійснювати такий контроль, яким чином органи влади та інші об'єкти контролю мають реагувати на процес і наслідки контролю. Важливою є активізація ролі засобів масової інформації у висвітленні діяльності підрозділів ДАІ МВС України, просування ідей громадського контролю як суспільної діяльності, спрямованої на зменшення правопорушень і зловживань. Процес становлення громадського контролю має відбуватися в тісній співпраці між громадою та владою. Це підвищує довіру людей до влади, зокрема - до органів і підрозділів МВС України.

Вагому роль у становленні громадського контролю можуть відіграти незалежні аналітичні центри, спроможні надавати адекватну професійну оцінку плануванню та реалізації політики, зокрема у сфері безпеки дорожнього руху.

Отже, впровадження громадського контролю в систему забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні сприятиме не лише протидії правопорушенням у цій сфері, а й становленню в країні як громадянського суспільства, так і демократичного врядування.

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукових задач, що виявляється в удосконаленні адміністративно-правового забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху.

1. Протидія порушенням у сфері безпеки дорожнього руху - це комплекс організаційно-правових заходів, здійснюваних державними та громадськими інституціями, метою яких є запобігання, виявлення та припинення вказаних правопорушень і притягнення винних осіб до відповідальності.

2. Проаналізувавши стан аварійності на автошляхах та розглянувши кількісні та якісні показники порушень «Правил дорожнього руху», що вчиняються водіями, автором визначені основні негативні чинники, що суттєво впливають на безпеку дорожнього руху. Серед них: невідповідний рівень будівництва та ремонту автошляхів, недостатня система контролю і нагляду за їх станом, низький рівень правосвідомості та правової культури учасників дорожнього руху, недостатнє фінансове та матеріально-технічне забезпечення державних органів, на які покладено функції протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху.

Для усунення зазначених чинників та для реалізації вимог положень Концепції Державної цільової програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2016 року, запропоновано здійснити ряд заходів спрямованих на удосконалення адміністративно-правового забезпечення безпеки дорожнього руху за рахунок впровадження: передових технологій організації та управління дорожнім рухом; посилення автоматизованого контролю за пересуванням транспортних засобів; створення системи сучасних навчальних закладів, які здійснюють підготовку водіїв, включаючи застосування відповідних тренажерів.

Автор також вважає, що не менш важливими напрямами у цій сфері діяльності є і проведення повномасштабної роз'яснювальної роботи серед учасників дорожнього руху щодо дотримання правил дорожнього руху, норм безпеки та медичного огляду водіїв, а також здійснення постійного моніторингу їх фізіологічних та психологічних параметрів, удосконалення системи термінового надання медичної допомоги особам, що потрапили в ДТП. Саме застосування сучасних навчально-методичних технологій, створення спеціалізованих радіо та телепрограм Інтернет - сайтів в, а також популярних періодичних видань буде сприяти підвищенню правосвідомості та правової культури водіїв.

3. Здійснюючи аналіз сучасного стану забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки руху, автор дійшов висновку, що державна статистична звітність щодо притягнення до адміністративної відповідальності у сфері безпеки дорожнього руху потребує подальшого вдосконалення, зокрема шляхом її доповнення показником кількості учасників дорожнього руху, які вчинили адміністративне правопорушення, але не були притягнуті до адміністративної відповідальності через закінчення встановлених ст. 38 КУпАП термінів давності.

Найпоширенішими є адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, на транспорті, в галузі шляхового господарства та зв'язку (понад 70 % осіб, на яких у середньому щороку було накладено адміністративне стягнення, вчинили їх у цій сфері) та у сфері порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Саме правопорушення у двох зазначених сферах визначали рівень та динаміку процесу вчинення адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху в країні за останні 10 років, і саме зменшення їх кількості зумовило зміни в динаміці загальної кількості учасників дорожнього руху, притягнутих до адміністративної відповідальності у сфері безпеки дорожнього руху і підданих адміністративним стягненням протягом аналізованого періоду.

4. Визначаючи сучасну систему державних органів і громадських організацій, на які покладено завдання з адміністративно-правового забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху, автор доводить, що кожний з них відіграє істотну роль. Їх основними завданнями є: дотримання екологічних вимог експлуатації транспортних засобів; поглиблення інтеграції в транспортну мережу Європейського співтовариства; здійснення адміністративно-правового забезпечення протидії правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху; вдосконалення конструкції транспортних засобів, засобів технологічного зв'язку, поліпшення стану доріг, вулиць і залізничних переїздів та інші. Водночас їх чинна система є недосконалою, окремі з них функціонують розрізнено, без належного взаємозв'язку та координації.

Тому, автор з метою удосконалення форм та методів взаємодії, а також підвищення ефективності функціонування існуючої системи органів, які забезпечують безпеку дорожнього руху, пропонує створити в Україні координуючий урядовий орган, який би об'єднав зусилля як державних органів, так і можливості недержавних організацій у забезпеченні безпеки дорожнього руху.