Адміністративно-правове регулювання права громадян на засоби самооборони

Отже, підставою для застосування заходів адміністративної чи дисциплінарної відповідальності за порушення, пов'язані з обігом спеціальних засобів самооборони, є дія чи бездіяльність, що містить склад адміністративного правопорушення, норми адміністративно-правового законодавства, які передбачають відповідальність за правопорушення у сфері обігу засобів самооборони, рішення відповідного органу щодо застосування заходів адміністративних стягнень.

У підрозділі 3.3 «Головні напрями вдосконалення інституту реалізації прав громадян на вогнепальну зброю та спеціальні засоби самооборони» проаналізовано адміністративно-правові проблеми реалізації прав громадян на самооборону, а також запропоновано шляхи їх розв'язання.

Зазначено, що наукова проблема реалізації прав громадян на визначений законом спектр засобів самооборони є предметом як наукового пошуку, так і практичного втілення у процесі законотворення та правозастосовної діяльності.

Досліджено функції правового регулювання суспільних відносин, які виникають у зв'язку з реалізацією прав громадян на засоби самооборони. Визначено, що зміст, інтенсивність, вид засобів самооборони й умови їх застосування є оптимальними за умови, якщо вони забезпечують рівновагу інтересів осіб у громадянському суспільстві.

Аналізуючи сучасний рівень розвитку правових відносин у сфері обігу засобів самооборони, автор акцентує увагу на тому, що головні адміністративно-правові й організаційні проблеми дозвільної системи пов'язані із забезпеченням процесу надання дозволу на придбання, зберігання, використання, а також з обліком і контролем за правилами зберігання, носіння й перевезенням засобів самооборони, відкриттям та функціонуванням підприємств з їх виготовлення, ремонту чи реалізації, майстерень для охорони інтересів держави і безпеки громадян.

Здійснивши власне дослідження та ґрунтуючись на дослідженнях науково-дослідних, соціологічних установ, громадськості, органів публічної адміністрації та громадян, автор з'ясував, що дозвільні провадження у сфері обігу засобів самооборони визначають і регламентують численні нормативно-правові акти. Аналіз адміністративно-правових засобів самооборони свідчить про наявність значної кількості нормативно необґрунтованих, недоречних, непрозорих, на думку низки науковців, процедур, які визначають порядок й умови дозвільних проваджень у сфері обігу засобів самооборони. Саме ці обставини спричиняють поширення корупції у сфері обігу засобів самооборони та зловживання владою, службовим становищем деяких посадових осіб дозвільної системи, публічного адміністрування дозвільної системи держави загалом і дозвільної системи органів внутрішніх справ зокрема. Запропоновано авторський підхід до розв'язання зазначеної наукової проблеми шляхом прийняття єдиного нормативно-правового акта - Закону України «Про засоби самооборони», у якому буде визначено засади, порядок, умови, процедури набуття прав на засоби самооборони, їх вичерпний перелік і відповідальність у цій сфері.

Досліджено й обґрунтовано факт, що в більшості європейських держав обіг засобів самооборони та зброї регулюють закони, які забезпечують створення належних правових підстав їх обігу та здійснення на високому рівні державного контролю за ними.

ВИСНОВКИ

У висновках дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає у комплексному дослідженні теоретичних і практичних проблем, пов'язаних з обігом засобів самооборони в Україні як окремого інституту дозвільної системи та реалізації права громадян на них, зокрема:

1. Адміністративно-правове регулювання обігу засобів самооборони є сукупністю адміністративно-правових норм, які визначають право громадянина на придбання, зберігання, носіння, перевезення, володіння, застосування та використання засобів самооборони, перелік яких закріплено законом, і становлять самостійний правовий інститут дозвільної системи держави.

2. Дослідивши передумови становлення та розвитку інституту права громадян на засоби самооборони в Україні, який включає в себе сукупність взаємозумовлених, взаємопогоджених, юридично визначених і закріплених норм та стандартів, спрямованих на врегулювання суспільних відносин, які виникають у процесі забезпечення та реалізації прав на засоби самооборони, тобто права громадян на придбання, зберігання, носіння, перевезення, використання, застосування спеціально визначених законом засобів самооборони в національному законодавстві, дисертант доводить, що право на самозахист є природним правом людини як біологічної істоти, згідно зі ст. 21 Конституції України, у якій зазначено: «Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними». Визначено етапи, які пов'язані зі становленням права громадян на засоби самооборони з метою захисту власного життя і здоров'я, власності від протиправних посягань, а також громадян, які потребують цього захисту.

Запропоновано дефініцію поняття права громадянина на засоби самооборони від протиправних посягань, згідно з якою права громадянина на засоби самооборони від протиправних посягань - це надане та гарантоване державою право на володіння, користування та застосування засобів самооборони, перелік яких встановлено законодавством, з метою самооборони, захисту їх життя, припинення чи відвернення незаконних дій відносно себе чи осіб яким загрожує небезпека.

3. Аналізуючи поняття «обіг засобів самооборони», який включає в себе встановлений та санкціонований державою порядок розробки, виробництва, експорту, імпорту, обліку, придбання, продажу, нагородження, передачі, носіння, перевезення, використання, застосування, зберігання, ремонт, обслуговування, вилучення, знищення засобів самооборони в Україні з метою захисту життя, здоров'я, власності від протиправних посягань, автор доходить висновку, що це явище є соціальною системою, яка склалася історично. Концепція його розвитку залежала від низки факторів, змінювалася історично під впливом соціальних потреб у самообороні внаслідок трансформацій умов життєдіяльності людини. Обіг засобів самооборони в Україні сформувався як самостійний адміністративно-правовий інститут з необхідними складовими та ознаками.

4. На підставі дослідження досвіду сфери обігу засобів самооборони, зокрема й обігу вогнепальної зброї для самооборони Німеччини, Сполучених Штатів Америки, Російської Федерації, Словаччини, Латвійської Республіки, Польщі, Естонії, Чехії, Швеції, обґрунтовано доцільність упровадження досвіду тих країн, у яких гарантовано і реалізовано право громадян на володіння, використання зброї та засобів самооборони для захисту власного життя й здоров'я, власності від протиправних посягань, а також громадян, які потребують захисту, водночас, слід запровадити сувору процедуру публічного адміністрування дозвільної системи в цій сфері.

5. Конституційне право на захист власного життя і здоров'я, власності від протиправних посягань, а також громадян, які потребують захисту, можна реалізувати за допомогою спеціальних засобів, до яких належать: зброя (гладкоствольна та нарізна мисливська, нагородна зброя, пристрої для відстрілу патронів, споряджених метальними снарядами несмертельної дії), газові балончики (спреї), газові пістолети та револьвери, пневматична зброя.

6. Такі засоби самооборони, як газові балончики (спреї), газові пістолети та револьвери, пневматична зброя, пристрої для відстрілу патронів, споряджених метальними снарядами несмертельної дії, є несмертельними засобами, тобто такими, які за своїм призначенням і технікою застосування призначені для тимчасового виведення людини зі стану, придатного для нападу повинні відповідати міжнародним і державним стандартам, сертифіковані, відповідати вимогам, визначеним органами публічного адміністрування дозвільної системи у сфері обігу засобів самооборони.

7. Засоби самооборони є джерелом підвищеної небезпеки як для особи, що володіє цими засобами, так і для інших осіб, а тому в системі правового регулювання інституту засобів самооборони в Україні доцільно на початкових етапах дозвільних проваджень здійснювати моніторинг осіб на предмет попереднього притягнення їх до відповідальності у сфері обігу засобів самооборони та вогнепальної зброї, індивідуально впроваджувати навчання з питань правових підстав застосування цих засобів, відповідальності, заходів безпеки.

8. Адміністративна відповідальність за порушення правил обігу засобів самооборони - це вид юридичної відповідальності, ознаками якої є застосування до винних фізичних і юридичних осіб, які допустили порушення правил обігу засобів самооборони, що встановлені законами й іншими нормативно-правовими актами України, заходів державного примусу - адміністративних стягнень, передбачених ст. 24 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Адміністративна відповідальність є самостійною формою реагування з боку держави на правопорушення у сфері обігу засобів самооборони. Вона повинна передбачати не тільки загальні заходи відповідальності, а й специфічні, наприклад позбавлення права на спеціальні засоби самооборони.

9. З метою удосконалення та посилення адміністративної відповідальності за порушення обігу засобів самооборони, автором запропоновані зміни та доповнення до ст.ст. 190-195 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також розроблено авторський проект Закону України «Про засоби самооборони».

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Тимошенко К. О. Засоби адміністративно-правової охорони громадського порядку / К. О. Тимошенко // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. - 2011. - № 3 (76). - С. 223-229.

2. Тимошенко К. О. Охорона громадського порядку під час проведення масових заходів / К. О. Тимошенко // Наука і правоохорона. - 2012. - № 4 (18). - Ч. 2. - С. 274-277.

3. Тимошенко К. О. Класифікація засобів самооборони, особливості їх обігу та адміністративно-правового регулювання в Україні / К. О. Тимошенко // Митна справа. - 2013. - № 1 (85). - Ч. 2. - Кн. 1. - С. 352-357.

4. Тимошенко Е. А. Понятие специальных средств самообороны / Е. А. Тимошенко // Право и политика. - 2013. - № 1. - С. 324-330.

5. Тимошенко К. О. Відповідальність за порушення, пов'язані із незаконним обігом, використанням і застосуванням вогнепальної зброї та спеціальних засобів самооборони / К. О. Тимошенко // Митна справа. - 2013. - № 2 (86). - Ч. 2. - Кн. 2. - С. 194-198.

6. Тимошенко К.О. Удосконалення адміністративно-правового регулювання права громадян на засоби самооборони / К.О. Тимошенко // Митна справа. - 2013. - Спецвип. - С. 100-105.

7. Тимошенко К. О. Класифікація зброї як обов'язковий елемент її правової природи / К. О. Тимошенко // Теорія та практика державно-правового будівництва України: сучасний період: матеріали Всеукр. наук.-практ. читань, Львів, 29-30 квіт. 2011 р.: у 2 ч. - Львів, 2011. - Ч. 2. - С. 30-33.

8. Тимошенко К. О. Охорона громадського порядку: зміст та засоби його адміністративно-правової охорони / К. О. Тимошенко // Сучасний стан та перспективи розвитку адміністративно-правової науки: матеріали V наук.-практ. семінару, Київ, 24 трав. 2011 р. - К., 2011. - С. 184-186.

9. Тимошенко К. О. Відповідальність за порушення обігу засобів самооборони в Україні / К. О. Тимошенко // Спеціальна техніка у правоохоронній діяльності: матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 25 листоп. 2011 р. - К., 2011. - С. 76-78.

10. Тимошенко К. О. Адміністративно-правозастосовча діяльність органів внутрішніх справ та шляхи її удосконалення / К. О. Тимошенко // Актуальні проблеми адміністративного права та процесу: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., Донецьк, 28 верес. 2012 р. - Донецьк, 2012. - С. 397-401.

11. Тимошенко К. О. Адміністративна відповідальність за придбання, володіння і використання зброї та спеціальних засобів самооборони / К. О. Тимошенко // Адміністративна відповідальність: проблеми та шляхи подолання: матеріали круглого столу, Київ, 4 груд. 2012 р. - К., 2012. - С. 110-112.

12. Тимошенко К. О. Особливості правового регулювання обігу засобів самооборони в зарубіжних країнах / К. О. Тимошенко // Публічне адміністрування в сфері внутрішніх справ: матеріали круглого столу, Київ, 24 квіт. 2013 р. - К., 2013. - С. 174-176.

Размещено на Allbest.ru