Дисциплінарне провадження в діяльності органів прокуратури

14

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Дисциплінарне провадження в діяльності органів прокуратури

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сучасний стан розвитку суспільних відносин потребує трансформації ролі прокуратури у системі захисту інтересів держави та суспільства, але водночас вимагає створення правових механізмів, які дозволять підвищити ефективність її діяльності.

Реалізація вищезазначеного неможлива без належного опрацювання питань, що стосуються дисципліни та відповідальності прокурорів, яка є одним із засобів забезпечення їх належної поведінки та виступає елементом внутрішньовідомчого контролю за поведінкою суб'єктів із особливим статусом та повноваженнями.

Окремі аспекти дисциплінарного провадження щодо певних категорій публічних службовців постійно перебувають у центрі уваги вчених, зокрема О.М. Бандурки, Ю.П. Битяка, В.М. Гаращука, С.К. Гречанюка, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, Л.М. Корнути, В.О. Кузнєцова, О.В. Кузьменко, В.Г. Переплюка, С.В. Подкопаєва, Д.П. Полівчука, Н.О. Рибалки, О.П. Рябченко, О.Ю. Синявської, Ю.М. Старилова, М.М. Тищенка, М. І. Цуркана, П.В. Шумського, М.К. Якимчука, О.Н. Ярмиша та ін.

Останнім часом науковці на рівні дисертаційних досліджень приділяли увагу окремим аспектам діяльності прокурора як суб'єкта адміністративного процесу (О.В. Агєєв); участі прокурора в адміністративному судочинстві щодо захисту прав та свобод громадянина (О.В. Анпілогов), адміністративної юрисдикції органів прокуратури (О.С. Іщук), статусу державних службовців органів прокуратури України (Ю.В. Ударцов), проходження служби в органах прокуратури (С. І. Нечипоренко) тощо. Їх здобутки стали підґрунтям наукового пошуку щодо вдосконалення дисциплінарного провадження у діяльності органів прокуратури. Разом з тим, потребують подальшого опрацювання проблеми, що стосуються правової природи відносин у сфері дисциплінарного провадження в органах прокуратури як адміністративної, процедур здійснення такого провадження й гарантій їх законності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження відповідає Концепції адміністративної реформи в Україні, затвердженій Указом Президента України від 22 липня 1998 р. №810/98, Державній цільовій науково-технічній та соціальній програмі «Наука в університетах» на 2008-2017 рр., що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. №1155, пунктам 2, 3 розділу «Правові механізми забезпечення та захисту прав і свобод людини і громадянина» та п. 5 «Проблеми формування національної правової системи України» Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2011-2015 рр., затверджених 24 вересня 2010 р. загальними зборами Національної академії правових наук України.

Конкретне наукове завдання щодо дослідження проблематики визначене у планах науково-дослідної роботи кафедри управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності Національного університету державної податкової служби України - «Організаційно-правові засади правоохоронної діяльності у сфері оподаткування» (державний реєстраційний номер УкрНТЕІ 0105U000657), а також «Правове регулювання управлінської та правоохоронної діяльності у сфері оподаткування» (державний реєстраційний номер УкрНТЕІ 0112U001826).

Мета та задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у встановленні змісту адміністративно-правового регулювання відносин у сфері здійснення дисциплінарного провадження в органах прокуратури та обґрунтуванні напрямів розвитку адміністративного законодавства у цій сфері, формулювання конкретних пропозицій щодо його вдосконалення.

Зазначена мета зумовила постановку та виконання наступних завдань:

- сформулювати поняття «дисциплінарне провадження в органах прокуратури» та виокремити види дисциплінарних проваджень;

- встановити зміст правовідносин у сфері дисциплінарного провадження в органах прокуратури;

- обґрунтувати особливості адміністративної-процесуальної правосуб'єктності прокурорсько-слідчих працівників у дисциплінарному провадженні;

- охарактеризувати дисциплінарний проступок, учинений прокурором як фактичну підставу дисциплінарного провадження в органах прокуратури;

- визначити стадії дисциплінарного провадження в органах прокуратури щодо притягнення прокурорсько-слідчих працівників до дисциплінарної відповідальності;

- розкрити сутність та окреслити особливості стадії виконання рішення про застосування до прокурорсько-слідчих працівників заходів дисциплінарного впливу;

- з'ясувати сутність та визначити стадії процедури оскарження рішення про застосування дисциплінарного стягнення до прокурорсько-слідчих працівників в адміністративних судах;

- охарактеризувати позасудовий порядок оскарження рішення про притягнення прокурорсько-слідчих працівників до дисциплінарної відповідальності;

- обґрунтувати пропозиції та рекомендації щодо удосконалення правового регулювання відносин у сфері дисциплінарного провадження в органах прокуратури.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері проходження публічної служби в органах прокуратури України.

Предметом дослідження виступає дисциплінарне провадження в діяльності органів прокуратури.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування зумовлено системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту й юридичної форми. За допомогою логіко-семантичного методу сформульовано терміни «дисциплінарне провадження», «стадії», «адміністративно-процесуальна правосуб'єктність» (підрозділи 1.1, 1.3, 2.2.). Структурно-логічний та порівняльно-правовий методи використано для дослідження особливостей адміністративно-процесуальних відносин у сфері дисциплінарного провадження в органах прокуратури, а також структури провадження (підрозділ 1.2), виявлення особливостей та структурних елементів адміністративно-процесуальної правосуб'єктності прокурорсько-слідчих працівників у дисциплінарному провадженні (підрозділ 1.3). Системно-структурний підхід дав можливість визначити фактичні підстави дисциплінарного провадження в органах прокуратури (підрозділ 2.1). Аналіз і синтез застосовувалися для визначення стадій дисциплінарного провадження в органах прокуратури (підрозділи 2.2, 2.3). Формально-юридичний метод дозволив усебічно вивчити діючу систему гарантій законності при здійсненні дисциплінарного провадження в органах прокуратури, а також окреслити напрями вдосконалення законодавства в цій сфері, що стосуються процедури оскарження рішень про застосування дисциплінарного стягнення (розділ 3). Методи правового моделювання, дедукції та індукції були використані для визначення напрямів розвитку законодавства, норми якого регулюють порядок здійснення дисциплінарного провадження в органах прокуратури.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є одним з перших комплексних досліджень, присвячених теоретичним та практичним питанням формування та розвитку адміністративно-процесуальних відносин щодо здійснення дисциплінарного провадження в органах прокуратури, відображає авторську позицію у розв'язанні конкретних правових проблем, пов'язаних із здійсненням дисциплінарного провадження, за результатами проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Зокрема, до них відносяться такі:

вперше:

- обґрунтовано підхід щодо визначення дисциплінарного провадження в органах прокуратури як сукупності правових норм, що регулюють суспільні відносини у зв'язку з правозастосовною діяльністю посадових осіб органів прокуратури щодо вирішення питання про дисциплінарну відповідальність прокурорсько-слідчих працівників за вчинений дисциплінарний проступок, а також застосування заходів заохочення за сумлінне і зразкове виконання службових обов'язків, ініціативу та оперативність у роботі;

- виокремлено ознаки адміністративних процесуальних правовідносин у сфері дисциплінарного провадження в органах прокуратури, які поділено на три групи на підставі використання наукового методу «сходження від абстрактного до конкретного»: 1) загальні, наявність яких свідчить про належність відносин щодо дисциплінарного провадження в органах прокуратури до процесуальних; 2) спеціальні, які дозволяють виділити такі відносини серед інших адміністративних процесуальних відносин; 3) особливі, що характеризують суб'єктний склад відносин щодо дисциплінарного провадження в органах прокуратури;

- дано характеристику законному інтересу як елементу структури процесуального статусу прокурорсько-слідчих працівників у дисциплінарному провадженні - правова можливість уповноваженого прокурорсько-слідчого працівника мати процесуальні права та обов'язки у дисциплінарному провадженні, реалізація яких спрямована на забезпечення режиму дисципліни і законності в органах прокуратури, а також стимулювання належного виконання посадових обов'язків;

удосконалено:

- підхід щодо визначення елементів структури процесуального статусу прокурорсько-слідчих працівників у дисциплінарному провадженні, які запропоновано доповнити законним інтересом, поряд із процесуальними правами та обов'язками;

- зміст поняття адміністративної процесуальної правосуб'єктності прокурорсько-слідчого працівника у дисциплінарному провадженні - як здатності такого працівника мати і реалізовувати безпосередньо надані законодавством процесуальні права та обов'язки у дисциплінарному провадженні;

- положення про ознаки адміністративно-процесуальної правосуб'єктності прокурорсько-слідчих працівників у сфері реалізації дисциплінарних прав: 1) зв'язок з публічно-владною діяльністю; 2) реалізація прав і обов`язків, що становлять зміст адміністративної процесуальної правосуб'єктності, в управлінських відносинах внутрішньоорганізаційного характеру; 3) закріплення в нормах адміністративного права і реалізація в адміністративно-процесуальних правовідносинах; 4) наявність конкретної адміністративно-процесуальної правоздатності;

- підхід щодо встановлення загальних ознак стадії дисциплінарного провадження в органах прокуратури: 1) наявність та можливість реалізації адміністративно-процесуальної правосуб'єктності прокурорсько-слідчими працівниками в дисциплінарному провадженні; 2) завершення стадії прийняттям адміністративного акта; 3) послідовність стадій; 4) відносна автономність; 5) законодавче закріплення;

- визначення змісту процедури оскарження в адміністративних судах рішення про застосування до прокурорсько-слідчих працівників дисциплінарного стягнення - як процесуального порядку вирішення справ адміністративної юрисдикції адміністративними судами шляхом подання адміністративного позову з метою захисту прав працівників органів прокуратури під час проходження публічної служби в органах прокуратури від порушень з боку керівництва при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства;

дістало подальшого розвитку:

- розмежування адміністративної процесуальної правосуб'єктності прокурорсько-слідчих працівників при застосуванні заохочень та при притягненні до дисциплінарної відповідальності;

- положення про особливості процесуальних прав суб'єктів адміністративно-процесуальних відносин у сфері дисциплінарного провадження в органах прокуратури, які характеризуються 1) наявністю адміністративної процесуальної правосуб'єктності; 2) метою реалізації процесуальних прав є дотримання службової дисципліни та законності в діяльності органів прокуратури; 3) зазначені права реалізуються в адміністративно-процесуальних відносинах у сфері дисциплінарних проваджень в органах прокуратури; 4) мають нормативно-правове закріплення міри належної поведінки; 5) наявність прав обов'язково кореспондується з відповідними обов'язками іншого суб'єкта зазначених правовідносин; 6) реалізація прав гарантується дисциплінарним примусом щодо носія кореспондуючого обов'язку; 7) процесуальними правами наділені учасники дисциплінарного провадження;

- пропозиція щодо визначення безпосереднього об'єкту дисциплінарного проступку прокурорсько-слідчих працівників, а саме: 1) службових обов'язків за посадою; 2) правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників прокуратури або службової дисципліни; 3) позаслужбової поведінки прокурорсько-слідчого працівника, а також етичних вимог, що висуваються до них;

- висновок про необхідність закріплення на рівні закону стадій заохочувального провадження;

- пропозиції щодо змін чинного законодавства, норми якого регулюють відносини у сфері дисциплінарного провадження в органах прокуратури.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичне, так і практичне значення та можуть бути використані у:

- науково-дослідній діяльності - поглиблюють існуючі уявлення про проблемні питання здійснення дисциплінарного провадження в органах прокуратури, пріоритетні напрямки його розвитку і можуть бути основою для подальших наукових досліджень з відповідної проблематики (акт впровадження у науково-дослідну роботу Науково-дослідного центру з проблем оподаткування Національного університету ДПС України від 02.04.2014);

- правотворчій та правозастосовній діяльності - запропоновані в дисертації рекомендації можуть бути використані для удосконалення законодавства, а також для підвищення ефективності практичної діяльності органів прокуратури щодо здійснення дисциплінарного провадження (довідка про впровадження результатів дисертаційного дослідження в практичну діяльність прокуратури міста Києва від 02.04.2014 р.);

- навчальному процесі - матеріали дослідження можуть бути використані при викладанні студентам вищих навчальних закладів дисциплін «Адміністративне право України», а також враховані при підготовці навчальної та наукової літератури з даної тематики (акт впровадження в навчальний процес Харківського національного університету внутрішніх справ від 14.12.2013 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації було оприлюднено на двох міжнародних науково-практичних конференціях: «Правова система України: сучасний стан та способи подальшого розвитку» (м. Запоріжжя, 28-29 липня 2012 р.) (тези опубліковано); «Юридичні науки: історія, сучасний стан та перспективи досліджень» (м. Київ, 13-14 грудня 2013) (тези опубліковано).

Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено у шести наукових статтях, з яких п'ять опубліковано у фахових виданнях України, одна у іноземному науковому виданні, а також у тезах двох доповідей на міжнародних науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які об'єднують вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 195 сторінки. Список використаних джерел налічує 190 найменувань і займає 21 сторінку.

Основний зміст роботи

прокурор дисциплінарний проступок провадження

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначається її зв'язок з науковими програмами, планами та темами, окреслюються мета та задачі, об'єкт і предмет, методи дослідження, вказується на наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наводяться відомості щодо апробації та публікації результатів дослідження.

Розділ 1 «Теоретико-правові основи дисциплінарного провадження в органах прокуратури» складається з трьох підрозділів, в яких розкрито сутність дисциплінарного провадження в органах прокуратури, надано адміністративно-правову характеристику відносинам у сфері дисциплінарного провадження в органах прокуратури та визначено їх особливості, а також досліджено адміністративно процесуальну правосуб'єктність прокурорсько-слідчих працівників у дисциплінарному провадженні.

У підрозділі 1.1 «Поняття дисциплінарного провадження в органах прокуратури та види дисциплінарних проваджень» з метою надання авторського визначення категорії «дисциплінарне провадження в органах прокуратури» проаналізовано місце органів прокуратури в системі органів державної влади, правову природу служби в органах прокуратури та можливість віднесення працівників прокуратури до державних службовців. Аналіз існуючих поглядів вчених та критичний підхід до визначень деяких із названих категорій дав можливість зробити відповідні узагальнення, зокрема про те, що органи прокуратури віднесенні до органів публічної адміністрації на підставі відповідності ознак: спрямованість на забезпечення прав і свобод людини і громадянина та захист публічного інтересу, є публічно-правовою. Неодмінною умовою проходження публічної служби в органах прокуратури та ефективності роботи останніх в інтересах усього суспільства є дотримання усіма прокурорсько-слідчими працівниками законності. Безперечно, для працівників, наділених державно-владними повноваженнями, ця вимога має основоположне значення, оскільки від цього залежить стан законності загалом у державі. Сформульовано авторський підхід до визначення службової дисципліни в органах прокуратури.

Емпіричний аналіз підзаконних нормативно-правових актів, якими регламентовано процедури застосування дисциплінарних повноважень щодо прокурорів, дало змогу визначити їх процесуальну форму та обґрунтувати відповідне визначення.

Зазначено, що дисциплінарна відповідальність прокурорсько-слідчих працівників і заохочення, які щодо прокурорсько-слідчих працівників застосовуються, мають розглядатись як дві взаємопов'язані і взаємодоповнюючі сторони відносин щодо застосування дисциплінарних повноважень в органах прокуратури. Доведено, що існування позитивних і негативних відносин у сфері застосування дисциплінарних повноважень щодо прокурорсько-слідчих працівників обумовлює постановку питання про виділення двох видів дисциплінарних проваджень: заохочувального і юрисдикційного. Вказано про відмінності у структурі цих проваджень, обумовлених різницею у їх спрямуванні та характері.

У підрозділі 1.2 «Адміністративно-правова природа відносин у сфері дисциплінарного провадження в органах прокуратури: сутність, зміст» на основі проведеного аналізу правової природи та сутності адміністративних правовідносин зроблено висновок, що внутрішньоорганізаційні відносини, які виникають у процесі організації та функціонування органів державної влади, прокуратури є адміністративно-правовими. На підставі аналізу існуючих у правовій науці поглядів на сутність та зміст внутрішньоорганізаційної діяльності були виокремленні такі адміністративно-правові відносини в діяльності органів прокуратури: 1) пов'язані з проходження публічної служби; 2) інформаційного забезпечення; 3) матеріально-технічного забезпечення; 4) взаємодії тощо. Доведено, що відносини у сфері дисциплінарного провадження в органах прокуратури є складовою відносин у сфері внутрішньоорганізаційної діяльності і стосуються проходження служби. Запропоновано авторське визначення та виокремлено ознаки, притаманні відносинам у сфері дисциплінарного провадження в органах прокуратури, здійснено їх характеристику. Обґрунтовано, що саме у межах процесуальних адміністративних правовідносин у сфері дисциплінарного провадження в органах прокуратури відбувається реалізація дисциплінарних прав та виконання обов'язків, закріплених у нормах адміністративного права.

У підрозділі 1.3 «Адміністративна процесуальна правосуб'єктність прокурорсько-слідчих працівників у дисциплінарному проваджені» проаналізовано погляди вчених на сутність і зміст категорії «правосуб'єктність». Обґрунтовано, що адміністративно-правовий статус особи в цілому та прокурорсько-слідчих працівників, зокрема, складається із прав, обов'язків та законних інтересів, але його реалізація починається з моменту виникнення адміністративної правосуб'єктності.

Визначено та проаналізовано елементи адміністративної процесуальної правосуб'єктності прокурорсько-слідчих працівників. Доведено, що до структури процесуального статусу прокурорсько-слідчих працівників у дисциплінарному провадженні можна віднести процесуальні права, обов'язки, а також законні інтереси. Дисциплінарні процесуальні права у сфері дисциплінарного провадження в органах прокуратури поділено на: 1) права, пов'язані з можливістю ініціювати дисциплінарне провадження; 2) права, пов'язанні з отриманням інформації про причину та мету залучення до дисциплінарного провадження; 3) права, пов'язані із можливістю впливати на хід дисциплінарного провадження; 4) права, пов'язані з можливістю оскарження дій або рішень, які були застосовані або прийняті в ході дисциплінарного провадження Законним інтересом визначено правову можливість уповноваженого прокурорсько-слідчого працівника мати процесуальні права та обов'язки у дисциплінарному провадженні, за допомогою реалізації яких забезпечується режим дисципліни і законності в органах прокуратури, а також здійснюється стимулювання належного виконання обов'язків за посадою шляхом участі у провадженні щодо заохочення. Обґрунтовано зв'язок між кореспондуючими правами та обов'язками учасників адміністративних процесуальних відносин у сфері дисциплінарного провадження в органах прокуратури.

Розділ 2 «Процедури дисциплінарного провадження щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності в органах прокуратури» складається з трьох підрозділів, у яких визначаються сутність та ознаки дисциплінарного проступку в органах прокуратури, стадії дисциплінарного провадження в органах прокуратури щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності, а також виконання рішення про застосування заходів дисциплінарного впливу.

У підрозділі 2.1 «Дисциплінарний проступок, вчинений прокурором, як фактична підстава дисциплінарного провадження в органах прокуратури» на основі проведеного аналізу змісту категорій «дисциплінарний проступок», «дисциплінарне правопорушення», «порушення службової дисципліни» було сформульовано визначення дисциплінарного проступку, вчиненого прокурорсько-слідчим працівником та проаналізовано його склад. Доведено, що безпосереднім об'єктом дисциплінарного проступку, є: 1) службові обов'язки, визначені за посадою, оскільки при виконанні службових обов'язків працівник прокуратури має поважати права та свободи людини і громадянина відповідно до вітчизняних та міжнародних правових норм, усвідомлюючи, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю, і у свою чергу, порушення яких може мати негативні наслідки; 2) правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників прокуратури або службова дисципліна; 3) позаслужбова поведінка прокурорсько-слідчого працівника, а також етичні вимоги, що ставляться до них. Об'єктивну сторону дисциплінарного проступку прокурорсько-слідчих працівників характеризують такі елементи: протиправне діяння (дія чи бездіяльність), шкідливі наслідки, причинний зв'язок між діянням і шкідливими наслідками, а також час і місце дії. Суб'єкт дисциплінарного проступку - це прокурорсько-слідчий працівник, який виконує визначену службову функцію та перебуває в кадрах органів прокуратури. Надано характеристику суб'єктивній стороні дисциплінарного проступку, який був вчинений прокурорсько-слідчим працівником.

У підрозділі 2.2 «Стадії дисциплінарного провадження в органах прокуратури щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності» проаналізовано наукові підходи вчених щодо визначення та кількості стадій в окремих провадженнях. За результатами аналізу було запропоновано авторський підхід до визначення категорії стадії дисциплінарного провадження в органах прокуратури щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності та надано їх перелік: 1) порушення дисциплінарної справи; 2) розгляд дисциплінарної справи та прийняття рішення; 3) виконання рішення у дисциплінарній справі. Доведено, що кожна стадія дисциплінарного провадження має свою специфіку, визначену метою здійснення, процесуальними актами, якими фіксується початок і закінчення кожної стадії. Обґрунтовано потребу в закріпленні на законодавчому рівні процедур щодо притягнення прокурорсько-слідчих працівників до дисциплінарної відповідальності.

У підрозділі 2.3 «Виконання рішення про застосування заходів дисциплінарного впливу» розкрито сутність стадії виконання рішення про застосування заходів дисциплінарного впливу, з огляду на прогалини у чинному законодавстві, а також на те, що дана процедура має певні етапи, кожному з яких притаманні свої особливості порядку застосування.

Обгрунтовано, що стадія виконання дисциплінарного стягнення стосовно прокурорсько-слідчих працівників складається з наступних етапів: 1) ознайомлення (інформування) працівника про накладення дисциплінарного стягнення з метою справляння виховного впливу на нього, попередження можливого ухилення від виконання дисциплінарного стягнення, створення необхідних умов для забезпечення участі такого працівника у своєчасному і повному виконанні дисциплінарного стягнення, а також забезпечення йому правових гарантій для оскарження наказу про накладення дисциплінарного стягнення; 2) безпосереднє виконання дисциплінарного стягнення; 3) облік інформації про накладення дисциплінарного стягнення. Було проаналізовано порядок реалізації дисциплінарних стягнень, передбачених Дисциплінарним статутом прокуратури України.

У зв'язку із цим було виділено три групи дисциплінарних стягнень: 1) заходи дисциплінарного впливу, що не змінюють правового стану порушника дисципліни (догана, позбавлення нагрудного знака, попередження про неповну службову відповідність, затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду); 2) заходи дисциплінарного впливу, що змінюють правовий стан порушника дисципліни і тягнуть за собою негативні наслідки (пониження в класному чині, пониження в посаді); 3) виключний (надзвичайний) захід дисциплінарного стягнення - звільнення з органів прокуратури. Надано пропозиції щодо внесення змін та доповнень до чинного законодавства з питань виконання рішення про застосування заходів дисциплінарного впливу.

Розділ 3 «Гарантії законності при здійсненні дисциплінарного провадження в органах прокуратури складається з двох підрозділів, у яких визначаються зміст, ознаки та стадії процедури оскарження рішення про застосування дисциплінарного стягнення в адміністративних судах, а також процедури позасудового порядку оскарження рішення про застосування дисциплінарного стягнення».

У підрозділі 3.1 «Процедури оскарження рішення про застосування дисциплінарного стягнення в адміністративних судах» зазначено, що судовий порядок оскарження є однією із гарантій законності при здійсненні дисциплінарного провадження в органах прокуратури. Здійснено аналіз та визначено сутність процедури оскарження рішення про застосування дисциплінарного стягнення стосовно прокурорсько-слідчих працівників в адміністративних судах як право на звернення до адміністративного суду за захистом у суді першої інстанції, оскільки апеляційне провадження, касаційне провадження, провадження щодо перегляду судових рішень Верховним Судом України, провадження за нововиявленими обставинами є похідним від права звернення до суду за захистом. Виділені такі стадії провадження щодо оскарження рішення про застосування дисциплінарного стягнення стосовно прокурорсько-слідчих працівників в адміністративних судах: 1) відкриття провадження в адміністративній справі; 2) підготовче провадження; 3) судовий розгляд справи та прийняття рішення. Особливу увагу приділено аналізу судової практики Вищого адміністративного суду України у справах з оскарження наказів щодо притягнення прокурорсько-слідчих працівників до дисциплінарної відповідальності та їх звільнення, що надало змогу сформулювати власні пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства із зазначених питань.

У підрозділі 3.2 «Позасудовий порядок оскарження рішення про застосування дисциплінарного стягнення» розглядається позасудове (адміністративне) оскарження як гарантія захисту прав та законних інтересів прокурорсько-слідчих працівників. Запропоновано власне визначення та виділено стадії позасудового оскарження рішення про застосування дисциплінарного стягнення стосовно прокурорсько-слідчих працівників. Доведено, що ефективність будь-якої процедури оскарження ґрунтується на принципі неупередженості, тобто скаргу повинен розглядати не той суб'єкт, що прийняв рішення або готував його. Саме тому в порядку адміністративного оскарження скарга має розглядатися вищим у порядку підлеглості органом або посадовою особою стосовно тих, що прийняли рішення. Особливу увагу приділено позасудовому порядку оскарження рішення про застосування дисциплінарного стягнення до прокурора через Вищу раду юстиції. Доведено, що зазначена процедура адміністративного оскарження вимагає удосконалення. З цією метою було запропоновано ряд пропозицій щодо внесення змін до чинного законодавства.

Висновки

У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання щодо визначення змісту та особливостей адміністративно-процесуальних відносин у сфері дисциплінарного провадження стосовно прокурорсько-слідчих працівників. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку висновків, пропозицій та рекомендацій. Основні з них такі.

1. На підставі аналізу доктринальних підходів до визначення місця органів прокуратури в системі органів державної було обґрунтовано необхідність віднесення органів прокуратури до органів публічної адміністрації, оскільки діяльність органів прокуратури спрямована на забезпечення прав і свобод людини і громадянина та захист публічного інтересу. Служба в органах прокуратури є публічно-правовою, а прокурорсько-слідчі працівники є публічними (державними) службовцями.

2. Службова дисципліна в органах прокуратури - це дотримання прокурорсько-слідчими працівниками Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та нормативно-правових актів Генеральної прокуратури України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника прокуратури при виконанні своїх службових обов'язків та поза службою.

3. Визначення правової природи відносин щодо дисциплінарного провадження в органах прокуратури спирається на теоретичні положення щодо обґрунтування адміністративно-правових відносин, які виникають, змінюються та припиняються у сфері внутрішньо-організаційної діяльності органів прокуратури:

1) організаційні, які стосуються побудови системи органів прокуратури та організації діяльності, а також внутрішніх зв'язків між керівним складом і підлеглими, між працівниками органів прокуратури, не підпорядкованими один одному: а) щодо організації діяльності системи органів прокуратури; б) відносини субординації, реординації, координації, підзвітності, підконтрольності; в) інформаційного забезпечення діяльності прокурорсько-слідчих працівників; г) матеріально-технічного забезпечення діяльності прокурорсько-слідчих працівників; д) відносини щодо державної таємниці та її збереження; е) статистичного обліку результатів діяльності прокурорсько-слідчих працівників;

2) кадрового забезпечення, які стосуються відносин публічної служби в органах прокуратури: а) визначення посад в органах прокуратури; б) добір, відбір кадрів до органів прокуратури (комплектування кадрами); в) проходження публічної служби в органах прокуратури (зокрема, службова кар'єра прокурорсько-слідчих працівників, включно із підвищенням кваліфікації); г) застосування дисциплінарних повноважень до прокурорсько-слідчих працівників (притягнення до дисциплінарної відповідальності, застосування заохочення); д) щодо звільнення з публічної служби в органах прокуратури.

4. Виділено два види дисциплінарних проваджень: заохочувальне (позитивне) і юрисдикційне (негативне).

5. Дисциплінарний проступок прокурорсько-слідчого працівника - це протиправне, винне діяння такого працівника (дія або бездіяльність), яке полягає у невиконанні або у неналежному виконанні службових обов'язків, установлених чинним законодавством для прокурорсько-слідчих працівників, а також дотримання етичних правил, за вчинення яких передбачена дисциплінарна відповідальність.

6. Під стадіями дисциплінарного провадження в органах прокуратури слід розуміти урегульований адміністративно-процесуальними нормами порядок здійснення відносно самостійних, автономних і логічно пов'язаних процесуальних дій, спрямованих на виконання власних завдань, але у межах завдань та мети дисциплінарного провадження стосовно прокурорсько-слідчого працівника, щодо вирішення і розв'язання дисциплінарної справи у чітко визначений законодавством строк з дотриманням принципу верховенства права. Стадії дисциплінарного провадження в органах прокуратури: 1) порушення дисциплінарної справи; 2) розгляд дисциплінарної справи та прийняття рішення; 3) виконання рішення по дисциплінарній справі. Оскарження винесеного рішення виділене у самостійний вид провадження.

7. Встановлено наступні етапи стадії порушення дисциплінарного провадження щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності: 1) аналіз та реєстрація (фіксація) інформації про порушення службової дисципліни слідчо-прокурорським працівником; 2) визначення виду провадження щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності, тобто провадження порушується стосовно конкретної особи слідчо-прокурорського працівника або за фактом виявленого дисциплінарного проступку; 3) визначення рівня та кола осіб, які будуть здійснювати неупереджений розгляд отриманої інформації; 4) підготовка та прийняття відповідного адміністративного акта про відкриття дисциплінарного провадження стосовно прокурорсько-слідчого працівника. Вказано про необхідність закріплення на законодавчому рівні стадій дисциплінарного провадження (заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності) з метою реалізації принципу верховенства права в процесі проходження служби прокурорсько-слідчими працівниками.

8. Визначено необхідність чіткої регламентації процедури дисциплінарного провадження щодо притягнення прокурорсько-слідчого працівника до дисциплінарної відповідальності з урахуванням судової практики. Узагальнення судової практики Вищого адміністративного суду України у справах з приводу оскарження наказів щодо притягнення прокурорсько-слідчих працівників до дисциплінарної відповідальності та їх звільнення свідчить про такі порушення:

- порушення службової дисципліни та підрив авторитету органів прокуратури, а саме: за вживання спиртних напоїв при виконанні службових обов'язків у робочий час;

- порушення Присяги працівника прокуратури, що виявилось у систематичному порушенні термінів проведення комплексних перевірок стану додержання законодавства у діяльності установ виконання покарань, порушення термінів надання довідок за наслідками проведених перевірок тощо;

- недоліки в організації роботи закріплених структурних підрозділах та міськрайонних прокуратурах з питань здійснення представництва інтересів громадян і держави в судах, підготовки позовів за малозначними фактами, прорахунками в організації нагляду за додержанням законів на транспорті, низьку апеляційну практику та вимогливість до підлеглих працівників;

- учинення проступку, який порочить працівника прокуратури, що виразилось в штучному створенні доказів і завідомій фальсифікації відомостей про особу, яка скоїла злочин, що потягло тяжкі наслідки у вигляді незаконного притягнення особи до кримінальної відповідальності і знаходженні її під вартою, а також обрання стосовно іншої особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

9. Позасудове (адміністративне) оскарження рішення про застосування дисциплінарного стягнення стосовно прокурорсько-слідчих працівників визначено як сукупність адміністративно-процесуальних норм, які виникають у зв'язку з реалізацією прокурорсько-слідчими працівниками права на оскарження рішень про накладення дисциплінарних стягнень шляхом подання скарги до органу, уповноваженого здійснювати їх розгляд та вирішення. Стадіями позасудового (адміністративного) оскарження рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорсько-слідчого працівника визначено: 1) відкриття провадження; 2) розгляд справи та 3) прийняття рішення.

10. Запропоновано внести зміни до:

- наказу Генерального прокуратура України від 09.02.2000 №113 к «Про затвердження Положення про нагрудний знак «Почесний працівник прокуратури», пункт 4 якого викласти у такій редакції:

«4. Вручення нагрудного знака «Почесний працівник прокуратури України» проводиться Генеральним прокурором України або за його дорученням заступниками Генерального прокурора України разом з посвідченням»;

- Дисциплінарного статуту прокуратури України, постанови Верховної Ради України від 06.11.1991 №1795-XII «Про затвердження Положення про класні чини працівників органів прокуратури України», Інструкції про порядок присвоєння класних чинів працівникам органів прокуратури України, яка затверджена наказом Генерального прокурора України від 19 грудня 2006 року №3068ц у частині, що прокурорсько-слідчий працівник може бути позбавлений класного чину лише за рішенням суду;

- Дисциплінарного статуту прокуратури України, в якому в окремому розділі закріпити вимогу обліку дисциплінарних стягнень та заохочень, що застосовуються до прокурорсько-слідчих працівників:

«Відомості про заохочення та дисциплінарні стягнення, застосовані до прокурорсько-слідчих працівників, заносяться в місячний строк до особових справ цих осіб із зазначенням таких даних:

1) хто, коли та на якій підставі застосував заохочення або наклав дисциплінарне стягнення;

2) номер і дата наказу про заохочення або накладення дисциплінарного стягнення, відмітка про ознайомлення з наказом та інформація про те, чи не оскаржувався наказ про накладення дисциплінарного стягнення (а в разі оскарження - яке рішення прийнято, ким і коли);

3) номер і дата наказу про зняття дисциплінарного стягнення або відмітка про закінчення строку його дії»;

- статтю 5 Дисциплінарного статуту прокуратури України доповнити пунктом 7 такого змісту:

«7) дострокове зняття дисциплінарного стягнення».

- закріпити окремою нормою в Дисциплінарному статуті прокуратури України такі права прокурорсько-слідчих працівників, які подали скаргу: особисто викласти свої аргументи особі, яка розглядає скаргу, у відповідних випадках звернутися за допомогою до свідків; подати додаткові матеріали, що стосуються справи, або клопотати, щоб їх затребував орган, який розглядає скаргу; бути присутнім під час розгляду скарги; одержати письмову відповідь про результати розгляду скарги; ознайомитися з матеріалами розгляду скарги; оскаржити прийняте за її скаргою рішення в суді; вимагати відшкодування збитків у встановленому законом порядку;

- у Законі України «Про прокуратуру» та у Дисциплінарному статуті прокуратури України передбачити: 1) можливість прокурора оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до Вищої ради юстиції протягом одного місяця після дня вручення наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності; 2) розгляд адміністративного позову щодо оскарження рішення прокурора, що здійснював дисциплінарне провадження, Вищої ради юстиції здійснюється у порядку, визначеному процесуальним законом.

Відповідні пропозиції слід також було б врахувати у подальшій законопроектній роботі, в тому числі і над проектом закону України «Про прокуратуру».

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Романяк Д.М. Стадії дисциплінарного провадження в органах прокуратури: поняття та види / Д.М. Романяк // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». - 2013. - Випуск. 22. - Ч. 2. - Т. 2. - С. 273-276.

2. Романяк Д.М. Процедуры обжалования решения о применении дисциплинарного взыскания относительно прокурорско-следственного работника в административных судах / Д.М. Романяк // Закон и жизнь (Legea si Viata). - 2013. - №11/4 (263). - С. 170-174.

3. Романяк Д.М. Деякі питання позасудового порядку оскарження рішення про застосування дисциплінарного стягнення в органах прокуратури / Д.М. Романяк // Науковий вісник Херсонського державного університету. - Серія «Юридичні науки». - 2013. - Вип. 4. - Т. 2. - С. 81-84.

4. Романяк Д.М. Види дисциплінарних проваджень в органах прокуратури / Д.М. Романяк [Електронний ресурс] // Право та управління. - 2012. - №1. - С. 453-461. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/prtup/2012_1/zmist.html

5. Романяк Д.М. Процесуальна правосуб'єктність прокурорсько-слідчих працівників у дисциплінарному провадженні / Д.М. Романяк // Учёные записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. - Серия «Юридические науки». - 2012. - Т. 25 (64). - №1. - С. 359-365.

6. Романяк Д.М. Адміністративно-правова природа відносин у сфері дисциплінарного провадження в органах прокуратури / Д.М. Романяк // Митна справа. - 2012. - №4 (82). - Кн. 1. - Ч. 2. - С. 113-117.

7. Романяк Д.М. Виконання рішення про застосування заходів дисциплінарного впливу: питання сьогодення / Д.М. Романяк // Юридичні науки: історія, сучасний стан та перспективи досліджень: матер. міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 13-14 грудня 2013). - К.: Центр правових наукових досліджень, 2013. - С. 120-122.

8. Романяк Д.М. Поняття дисциплінарного проступку, вчиненого прокурорсько-слідчим працівником / Д.М. Романяк // Правова система України: сучасний стан та способи подальшого розвитку: матер. міжнар. наук.-практ. конф. (м. Запоріжжя, 28-29 липня 2012 р.). - Запоріжжя: Істина, 2012. - С. 74-77.

Размещено на Allbest.ru