Суб’єкти організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство внутрішніх справ України

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Суб'єкти організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні

Сімашкевич Юлія Михайлівна

Дніпропетровськ - 2014

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України.

Науковий керівник: доктор юридичних наук, доцент Мельничук Наталія Олексіївна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри трудового права та права соціального забезпечення.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, доцент Бурбика Михайло Михайлович, Сумський державний університет, завідувач кафедри права;

кандидат юридичних наук Дрозд Олексій Юрійович, Національна академія внутрішніх справ, доцент кафедри адміністративної діяльності ОВС.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради В.С. Березняк

1. Загальна характеристика роботи

правовий забезпечення освітній

Актуальність теми. Становлення демократичної та правової України безпосередньо пов'язано із розвитком освітньої сфери. Освіта належить до фундаментальних культурних потреб народу кожної держави, а можливість її отримати - базисна державна соціальна гарантія для кожного громадянина. З активізацією євроінтеграційних процесів Україна перебуває в пошуку оптимального механізму управління й організації освіти. Повнота, якість визначення призначення і юридичних повноважень органів безпосередньо пов'язані з ефективністю їх діяльності, а отже, нормальним функціонуванням усієї системи освіти.

Система суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні повинна бути чітко структурована, розташована ієрархічно і на кожного із даних суб'єктів мають бути покладені окремі повноваження з метою цілісного сприяння розвитку освіти в Україні. З'ясування термінологічного значення поняття суб'єкта організаційно-правового забезпечення, надання детальної його характеристики, виділення ознак, правового статусу та системи суб'єктів, пошук шляхів їх оптимізації та використання з цією метою позитивного зарубіжного досвіду дозволить краще зрозуміти правову природу й сутність таких суб'єктів у суспільстві та державі, що в подальшому сприятиме виявленню недоліків як у теорії, так і на практиці, а також пошуку шляхів їх подолання.

У сучасній юридичній літературі існує низка наукових праць, у яких висвітлюються певні теоретичні та практичні проблеми суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні. Авторами серед найбільш вагомих із них є В.Б. Авер'янов, В.П. Андрущенко, О.Ю. Амосов, В.В. Астахов, Г.В. Атаманчук, О.М. Бандурка, Л.В. Беззубко, І.Д. Бех, Ю.П. Битяк, М.М. Бурбика, М.І. Бурда, І.О. Вакарчук, І.А. Василенко, Л.Ф. Ващенко, І.П. Голосніченко, Є.В. Додін, Г.О. Дорохова, О.Ю. Дрозд, С.В. Ківалов, К.В. Корсак, В.Г. Кремень, Л.Т. Кривенко, О.І. Локшина, В.І. Луговий, О.В. Матвієнко, Н.О. Мельничук, І.І. Мусієнко, О.Я. Савченко, О.М. Самоненко, Л.С. Соколова, Ю.М. Старілов, В.В. Третяк, В.В. Цвєткова, Р.В. Шаповал, Л.П. Юзьков та ін. Не применшуючи результатів, які отримано вченими, слід звернути увагу на те, що проблема суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні ще не стала предметом розгорнутого наукового дослідження. Таким чином, актуальність дослідження організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні не піддається сумнівам, оскільки саме державне управління у сфері освіти впливає на найважливіші сфери суспільного життя кожної людини, а також усі процеси, що відбуваються в країні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2011-2015 рр., затверджених постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 24.09.2010 року № 14-10, та у межах загальноуніверситетської наукової теми «Актуальні проблеми державотворення, правотворення та правозастосування» (державний реєстраційний номер 0112U003550), затвердженої 28.05.2012 р.

Тема дисертації затверджена вченою радою Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (протокол № 4 від 22.12.2011 р.)

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на підставі доктринальних поглядів та чинного законодавства України визначити правову природу суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні. Досягнення поставленої мети передбачає необхідність вирішення таких основних задач:

- з'ясувати значення організаційно-правового забезпечення освіти в Україні;

- сформулювати поняття та виділити ознаки суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні;

- проаналізувати правову основу діяльності суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні;

- дослідити сутність і складові правового статусу суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні;

- охарактеризувати систему суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні, її завдання та функції;

- окреслити шляхи використання в Україні зарубіжного досвіду діяльності суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності;

- розробити пропозиції щодо оптимізації системи суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини у сфері суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні.

Предметом дослідження є суб'єкти організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні.

Методи дослідження. Відповідно до мети і задач дослідження в роботі використано сукупність методів та прийомів наукового пізнання. Основу дослідження складає діалектичний метод наукового пізнання. За допомогою історико-правового методу досліджено періодизацію розвитку освіти (підрозділ 2.2). З використанням системно-структурного та порівняльно-правового методів проаналізовано наукову юридичну літературу та нормативно-правову базу щодо суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні (підрозділи 1.3, 2.1, 3.1-3.3). За допомогою логіко-семантичного методу досліджено понятійний апарат суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні (підрозділи 1.1-1.2, 2.1-2.3). Використання формально-юридичного методу надало змогу дослідити зміст правових норм, що регулюють діяльність суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні (підрозділи 1.3, 2.2, 3.1-3.3).

Нормативно-правовою базою дослідження є Конституція України, кодекси та закони України, підзаконні нормативні акти, що регламентують адміністративно-правову діяльність суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні.

Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичного застосування норм закону, практичної діяльності органів, статистичні дані, політико-правова публіцистика, фактологічні матеріали, національна та міжнародна спеціальна література у сфері діяльності суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що під час наукового дослідження всебічно та комплексно розглянуто правову природу суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні, зроблено низку висновків та узагальнень, що мають наукову новизну, зокрема:

уперше:

- сформульовано дефініцію суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності як сукупності ієрархічно структурованих органів владних повноважень, що за допомогою різноманітних методів, заходів, засобів і нормативно-правових актів регулюють, організовують діяльність освітньої сфери, визначають та створюють правила щодо навчальних програм для закладів освіти усіх рівнів, визначають ліцензійні умови для акредитації навчальних закладів тощо;

- виділено систему ознак суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітянської діяльності: 1) вони є учасниками управлінських відносин; 2) персоніфікація - виступає у якості особи управлінського типу у відносинах із забезпечення освітянської діяльності; 3) їхня діяльність здійснюється на планових засадах; 4) правовий характер; 5) суспільна загальність; 6) владний характер; 7) структурна самостійність та відособленість; 8) функціональна взаємодія; 9) консенсус у задоволенні інтересів;

- узагальнено умови належного функціонування системи організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності, до яких віднесено: 1) правильний розподіл функцій між різними суб'єктами системи; 2) повноцінне охоплення всіх функцій у сфері освіти між суб'єктами системи та відсутність прогалин в організаційно-правовому забезпеченні; 3) уникнення дублювання функцій різних суб'єктів з метою забезпечення прозорості управління в цій сфері.

удосконалено:

- критерій класифікації суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності, які становлять єдину систему. Згідно з ним існують чотири основних рівні у системі суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності: 1) перший рівень - вищий, який представлено вищими органами влади в Україні - органами загальної компетенції (Верховна Рада України, Президент України та Кабінет Міністрів України); 2) другий рівень - центральний, на якому діють центральні органи виконавчої влади у сфері освіти, а також інші центральні органи виконавчої влади, у структурі яких діють вищі навчальні заклади; 3) третій рівень - місцевий (місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, а також створені на їх базі управління, відділи та департаменти); 4) четвертий рівень - самоврядування в освіті, що здійснюється органами громадського самоврядування: загальні збори (конференція) колективу навчального закладу; районна, міська, обласна конференція педагогічних працівників, з'їзд працівників освіти Автономної Республіки Крим та Всеукраїнський з'їзд працівників освіти;

- підхід до визначення спільних функцій системи суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності: 1) забезпечувальна (реалізація державної політики у сфері освіти); 2) координаційна (координація діяльності суб'єктів, що становлять собою освітню систему); 3) економічна (забезпечення економічної стабільності та ефективності освітньої діяльності; 4) контрольна (контроль за реалізацією державної політики; 5) інформаційна (створення єдиного інформаційного простору на території України для всього населення).

дістало подальшого розвитку:

- пропозиції щодо визначення напрямків оптимізації системи суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності, якими названо: 1) децентралізація системи суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні шляхом наділення органів місцевого самоврядування ширшим колом повноважень; 2) забезпечення на законодавчому рівні можливості функціонування структурних одиниць системи суб'єктів організаційно-правового забезпечення як автономних утворень, які здатні функціонувати відокремлено від державного втручання; 3) визначення на законодавчому рівні правового статусу органів самоорганізації населення (конференцій учителів, конференцій студентів, конференцій учнів тощо); 4) розподіл функцій контролю між усіма структурними одиницями системи суб'єктів організаційно правового-забезпечення освітньої діяльності, зокрема збільшення ролі внутрішнього контролю за діяльністю суб'єктів освітньої діяльності; 5) удосконалення механізму фінансового забезпечення системи досліджуваних суб'єктів, а також надання структурним утворенням місцевого рівня можливості самостійно розпоряджатися коштами; 6) підвищення ролі професійної підготовки державних службовців системи суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності;

- характеристика видів механізму забезпечення функціонування суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності, якими визначено: 1) за характером функціональної спрямованості - інституційний; організаційний; правовий; фінансовий; інформаційний; матеріально-технічний; 2) за методами механізму забезпечення - організаційні; економічні; психологічні; спеціальні.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані у дослідженні висновки, узагальнення та пропозиції можуть бути використані у:

- науковій діяльності - для подальшого наукового опрацювання та розвитку проблеми суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні (акт впровадження Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 25.03.2014 р.);

навчальному процесі - під час викладення курсу «Адміністративне право» у вищих і спеціальних юридичних освітніх закладах, а також при підготовці підручників і навчальних посібників (акт впровадження Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 12.03.2014 р.);

- законотворчості - у процесі підготовки проектів законодавчих та підзаконних актів України, що сприятиме вдосконаленню й оптимізації суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні;

- практичній діяльності - для подальшого вдосконалення практики діяльності суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні (акт впровадження прокуратури м. Харкова від 21.01.2014 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки та пропозиції, що містяться в науковій роботі, були оприлюднені на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: «Права людини в умовах сучасного державотворення: теоретичні і практичні аспекти» (Дніпропетровськ, 2013); «Актуальні проблеми правового регулювання економічної безпеки», присвяченій 80-річному ювілею професора кафедри економіко-правових дисциплін Кухаренка Володимира Дмитровича (Київ, 2013).

Публікації. Основні результати проведеного наукового дослідження викладені у шести наукових статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях України та іноземних держав, а також у двох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, які включають дев'ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатку. Загальний обсяг роботи становить 217 сторінок, з яких 187 сторінок основного тексту. Список використаних джерел складається із 233 найменувань і займає 23 сторінки, додаток викладено на 7 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі сформульовано та обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, стан наукової розробленості проблематики, її зв'язок з науковими програмами, планами, темами, мета й задачі, об'єкт та предмет дослідження, зазначається методологічна база дослідження, викладено положення, що мають наукову новизну, зазначається теоретичне і практичне значення отриманих результатів, дані про їх апробацію і публікації.

Розділ 1 «Теоретичні основи функціонування суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності» включає три підрозділи щодо з'ясування правової природи організаційно-правового забезпечення освіти, визначення поняття та ознак суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності, а також дослідження нормативно-правової основи діяльності суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні.

У підрозділі 1.1 «Зміст та значення організаційно-правового забезпечення освіти в Україні» зазначається, що освіта є необхідним соціальним інститутом, спрямованим на навчання і виховання громадян, їх загальнокультурної та професійної підготовки на їх особисте благо, а також усього суспільства й держави за допомогою управлінської діяльності.

Організаційно-правове забезпечення є складовою державного управління освітою, що обумовлюється впливовістю першого на становище та напрями розвитку освітніх процесів, визначає поведінку суб'єктів освітньої діяльності, має за мету досягти ті цілі і реалізувати державні функції у сфері освіти, що передбачено у національних та міжнародних нормативно-правових актах. Реалізується організаційно-правове забезпечення через діяльність суб'єктів організаційно-правового забезпечення, що виробляє необхідну систему зі взаємодіючими складовими. Відмічено, що сутність організаційно-правового забезпечення освіти полягає в здійсненні діяльності, яка спрямована на створення організаційних та правових умов, необхідних для належного функціонування та розвитку галузі й реалізації її цілей.

Аргументовано позицію, що організаційно-правове забезпечення освіти є інтегрованою сукупністю методів, заходів, засобів і нормативно-правових актів, які регулюють, організують діяльність усіх суб'єктів сфери освіти, визначають ієрархію та межі повноважень державних органів, створюють певні правила щодо навчальних програм для закладів освіти усіх рівнів, визначають ліцензійні умови для акредитації навчальних закладів.

У підрозділі 1.2 «Поняття та ознаки суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні» визначено, що суб'єктами організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності є сукупність ієрархічно структурованих органів владних повноважень, які за допомогою різноманітних методів, заходів, засобів і нормативно-правових актів регулюють, організовують діяльність освітньої сфери, визначають та створюють правила щодо навчальних програм для закладів освіти усіх рівнів, встановлюють ліцензійні умови для акредитації навчальних закладів тощо. Суб'єкти організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності повинні функціонувати так, щоб наслідки їх діяльності відображалися на збільшенні ефективності системи освіти і недопустимості переходу у новий негативний стан, що відображатиметься на зниженні рівня якості освіти України.

Відзначено, що суб'єкт організаційно-правового забезпечення освітянської діяльності характеризується, в першу чергу, тим, що він є учасником управлінських відносин, адже застосовуючи заходи і засоби організаційної та правової природи, він займається управлінським процесом - регулювання сфери освіти. Більше того, він є суспільно-необхідним, базисним учасником таких відносин, оскільки у разі його відсутності неможливо буде реалізувати якісно систему освіти.

Виділено такі ознаки суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітянської діяльності: 1) вони є учасниками управлінських відносин; 2) персоніфікація - виступають у якості особи-персони управлінського типу у відносинах із забезпечення освітянської діяльності; 3) їхня діяльність здійснюється на планових засадах; 4) правовий характер; 5) суспільна загальність; 6) владний характер; 7) структурна самостійність та відособленість; 8) функціональна взаємодія; 9) консенсус у задоволенні інтересів.

У підрозділі 1.3 «Правова основа діяльності суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні» встановлено, що основні цілі правового регулювання суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності полягають у закріпленні ефективного процесу прийняття й реалізації організаційних рішень. Вони повинні прийматись уповноваженими суб'єктами та бути встановлені нормами права.

Зазначено, що в Україні склалася ситуація, коли законодавче забезпечення освітянської галузі не відповідає умовам сьогодення і не враховує загальновідомого факту, що ефективність діяльності системи освіти є одним із визначальних чинників соціально-економічного розвитку будь-якої держави.

Констатовано, що правовою основою суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності є сукупність нормативно-правових актів, які регулюють порядок утворення та діяльність органів владних повноважень у сфері організаційного та правового забезпечення освіти, визначають їхні повноваження, права та обов'язки.

Розділ 2 «Система та правовий статус суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні» включає три підрозділи, які стосуються з'ясування сутності правового статусу суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні, визначення системи суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні, а також її завдань та функцій.

У підрозділі 2.1 «Поняття та складові правового статусу суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні» підкреслено, що важливим є уточнення повноважень суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності, мети і завдань їх діяльності, що є складовими елементами їх правового статусу.

Встановлено, що правовий статус суб'єкта організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності - це поняття, що відображає основні характеристики, положення, передумови, на основі яких суб'єкт має змогу здійснювати свою діяльність визначеними засобами у сфері регулювання суспільних відносин у галузі навчання, виховання, професійної, наукової, загальнокультурної підготовки громадян і наділення його певним предметом відання.

У підрозділі 2.2 «Система суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні» визначено, що система суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності - це єдина сукупність ієрархічно структурованих органів владних повноважень, які за допомогою різноманітних методів, заходів, засобів і шляхом прийняття нормативно-правових актів регулюють, організовують діяльність освітньої сфери, визначають та створюють правила щодо навчальних програм для закладів освіти усіх рівнів, встановлюють ліцензійні умови для акредитації навчальних закладів тощо із взаємними зв'язками між цими органами.

Зроблено висновок, що існують чотири основних рівні у системі суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності: перший рівень - вищий, який представлено вищими органами влади в Україні - органами загальної юрисдикції (Верховна Рада України, Президент України та Кабінет Міністрів України); другий рівень - центральний, на якому функціонують центральні органи виконавчої влади у сфері освіти, а також інші центральні органи виконавчої влади, у структурі яких діють вищі навчальні заклади; третій рівень - місцевий (місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, а також створені на їх базі управління, відділи та департаменти); четвертий рівень - самоврядування в освіті, яке здійснюють органи громадського самоврядування: загальні збори (конференція) колективу навчального закладу; районна, міська, обласна конференція педагогічних працівників, з'їзд працівників освіти Автономної Республіки Крим та Всеукраїнський з'їзд працівників освіти.

У підрозділі 2.3 «Завдання та функції системи суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні» зазначається, що завдання системи суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності - це конкретні цілі, поставлені перед системою суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні на всіх його рівнях, що можуть бути реалізовані в результаті визначення структури діяльності цих суб'єктів, до яких належать предмет, засоби та умови їх діяльності та які пов'язані з нормативно-правовим та управлінським забезпеченням освітньої діяльності.

Загальними завданнями для всієї системи суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності визначено: 1) забезпечення належного рівня освіти; 2) забезпечення раціонального використання бюджетних коштів та розвитку матеріально-технічної бази освіти; 3) захист освітніх прав і свобод населення України.

Встановлено, що функції системи суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності - основні внутрішньо однорідні, автономні, спеціалізовані напрямки роботи системи суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності, що характеризуються спрямованістю на нормативно-правове та управлінське забезпечення останньої.

Наголошено, що належне функціонування системи організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності можливе лише за таких умов: 1) правильний розподіл функцій між різними суб'єктами системи; 2) повноцінне охоплення всіх функцій у сфері освіти між суб'єктами системи та відсутність прогалин в організаційно-правовому забезпеченні; 3) уникнення дублювання функцій різних суб'єктів з метою забезпечення прозорості управління в цій сфері.

Розділ 3 «Механізм та напрями оптимізації функціонування системи суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні» включає три підрозділи, в яких досліджено особливості механізму функціонування системи суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні, зарубіжний досвід діяльності суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності та шляхи використання його Україні та оптимізації системи суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в державі загалом.

У підрозділі 3.1 «Особливості механізму функціонування системи суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні» наголошується, що основними ознаками механізму функціонування суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності визначено: 1) є продуктом організованої діяльності; 2) має мету або функцію; 3) містить послідовність дій, певний вид руху; 4) передбачає переважно однобічний вплив з чітко визначеним вектором впливу; 5) має суб'єкт і об'єкт; 6) характеризується жорстким взаємозв'язком, усталеністю процесу, правил взаємодії; 7) його функціонування в ідеалі націлене на автоматизм; 8) його побудова має структурно-функціональний характер; 9) має ознаки відкритої або закритої системи. До додаткових ознак, які притаманні механізму як відкритої системи, віднесено: цілісність; якісна визначеність; взаємодія і зв'язок з оточуючим середовищем; гетерогенність; взаємодія частин системи між собою; наявність цілей існування. Основною метою є забезпечення діяльності і належного виконання своїх функцій системою суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності, саме тому цими ж суб'єктами формується ціла система органів, на які покладено завдання зі здійснення основних забезпечувальних заходів організаційного, правового, кадрового, інформаційного, фінансового характеру.

У підрозділі 3.2 «Зарубіжний досвід роботи суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності та шляхи використання його в Україні» на основі досвіду Франції у сфері роботи системи суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності запропоновано такі шляхи використання їх в Україні: 1) розмежувати на законодавчому рівні сфери повноважень держави, регіональних і муніципальних структур влади; 2) внести зміни до нормативно-правових актів, що визначають порядок перевірки якості освіти у вищих навчальних закладах, та замінити акредитацію договором між вищим навчальним закладом та державою, який визначить пріоритетні напрямки розвитку такого навчального закладу, а також обов'язки щодо їх впровадження; 3) вдосконалити законодавство в частині регулювання і визначення правового статусу дорадчих органів, які діють з метою поліпшення ефективності діяльності системи суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності та допомагають врахувати позицію різних верств населення; 4) внести зміни до законодавства, що закріплює повноваження органів місцевого самоврядування на місцях, в частині розширення кола повноважень даних суб'єктів у сфері освітньої діяльності, а також наділити їх функціями контролю в даній сфері, що надасть змогу збільшити автономність даних органів.

На основі досвіду Німеччини у цій сфері запропоновано: 1) внести зміни до Положення про Міністерство освіти і науки України з метою оптимізації його діяльності шляхом зменшення кількості обов'язків щодо регулювання освітньої сфери, а також передати функції контролю за здійсненням освітньої діяльності навчальним закладам, тобто наділити Міністерство виключно функціями з вироблення освітньої політики, а також здійснення моніторингу за впровадженням освітніх програм навчальними закладами; 2) законодавчо визначити правовий статус суб'єктів самоорганізації населення у сфері освіти; 3) закріпити в законодавстві пріоритет здійснення внутрішнього контролю за діяльністю навчальних закладів, зокрема шляхом визначення основних функцій шкільних, університетських рад тощо.

У підрозділі 3.3 «Пріоритети оптимізації системи суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні» визначено, що пріоритетними напрямками оптимізації системи суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності є: 1) децентралізація системи суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні шляхом наділення органів місцевого самоврядування ширшим колом повноважень; 2) забезпечення на законодавчому рівні можливості функціонування структурних одиниць системи суб'єктів організаційно-правового забезпечення як автономних утворень, які здатні функціонувати відокремлено від державного втручання; 3) визначення на законодавчому рівні правового статусу органів самоорганізації населення (конференцій учителів, конференцій студентів, конференцій учнів тощо); 4) розподіл функцій контролю між усіма структурними одиницями системи суб'єктів організаційно правового-забезпечення освітньої діяльності, зокрема, підвищення роль внутрішнього контролю за діяльністю суб'єктів освітньої діяльності; 5) вдосконалення механізму фінансового забезпечення системи досліджуваних суб'єктів, а також надання структурним утворенням місцевого рівня можливості самостійно розпоряджатися коштами; 6) підвищення ролі професійної підготовки державних службовців системи суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності.

Діяльність держави при здійсненні оптимізації системи суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності повинна бути спрямована на створення ефективного механізму реалізації громадянами своїх прав в освітній сфері, оскільки залучення громадян до здійснення реформування освітньої сфери, фактично гарантує сприйняття суспільством проведених перетворень, що є вкрай важливим для забезпечення функціонування апарату держави.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання - удосконалення правового статусу суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні. На підставі проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Основні з них такі:

1. Організаційно-правове забезпечення освіти є інтегрованою сукупністю методів, заходів, засобів і нормативно-правових актів, що регулюють, організують діяльність усіх суб'єктів сфери освіти, визначають ієрархію та межі повноважень державних органів, створюють певні правила щодо навчальних програм для закладів освіти усіх рівнів, встановлюють ліцензійні умови для акредитації навчальних закладів.

2. Суб'єктами організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності є сукупність ієрархічно структурованих органів владних повноважень, які за допомогою різноманітних методів, заходів, засобів і нормативно-правових актів регулюють, організовують діяльність освітньої сфери, визначають та створюють правила щодо навчальних програм для закладів освіти усіх рівнів, встановлюють ліцензійні умови для акредитації навчальних закладів тощо.

3. Ознаками суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітянської діяльності є: 1) вони є учасниками управлінських відносин; 2) персоніфікація - виступає у якості особи управлінського типу у відносинах із забезпечення освітянської діяльності; 3) їхня діяльність здійснюється на планових засадах; 4) правовий характер; 5) суспільна загальність; 6) владний характер; 7) структурна самостійність та відособленість; 8) функціональна взаємодія; 9) консенсус у задоволенні інтересів.

4. Система суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності - це єдина сукупність ієрархічно структурованих органів владних повноважень, які за допомогою різноманітних методів, заходів, засобів і шляхом прийняття нормативно-правових актів регулюють, організовують діяльність освітньої сфери, визначають та створюють правила щодо навчальних програм для закладів освіти усіх рівнів, встановлюють ліцензійні умови для акредитації навчальних закладів тощо із взаємними зв'язками між цими органами.

5. Існують чотири основних рівні у системі суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності: перший рівень - вищий, який представлено вищими органами влади в Україні - органами загальної компетенції (Верховна Рада України, Президент України та Кабінет Міністрів України); другий рівень - центральний, на якому діють центральні органи виконавчої влади у сфері освіти, а також інші центральні органи виконавчої влади, у структурі яких діють вищі навчальні заклади; третій рівень - місцевий (місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, а також створені на їх базі управління, відділи та департаменти); четвертий рівень - самоврядування в освіті, яке здійснюється органами громадського самоврядування: загальними зборами (конференцією) колективу навчального закладу; районною, міською, обласною конференцією педагогічних працівників, з'їздом працівників освіти Автономної Республіки Крим та Всеукраїнським з'їздом працівників освіти.

6. Завдання системи суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності - це конкретні цілі, поставлені перед системою суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні на всіх його рівнях, що можуть бути реалізовані в результаті визначення структури діяльності вказаних суб'єктів, до яких належать предмет, засоби та умови їх діяльності та які пов'язані із нормативно-правовим та управлінським забезпеченням освітньої діяльності. Загальними завданнями для всієї системи суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності є: 1) забезпечення належного рівня освіти; 2) забезпечення раціонального використання бюджетних коштів та розвитку матеріально-технічної бази освіти; 3) захист освітніх прав і свобод населення України.

7. Встановлено, що функції системи суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності - основні внутрішньо однорідні, автономні, спеціалізовані напрямки роботи системи суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності, що характеризуються спрямованістю на нормативно-правове та управлінське забезпечення останньої.

8. Спільними функціями системи суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності є: 1) забезпечувальна (реалізація державної політики у сфері освіти); 2) координаційна (координація діяльності суб'єктів, що становлять собою освітню систему); 3) економічна (забезпечення економічної стабільності та ефективності освітньої діяльності; 4) контрольна (контроль за реалізацією державної політики; 5) інформаційна (створення єдиного інформаційного простору на території України для всього населення). Існують такі основні види механізму забезпечення функціонування суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності: 1) за характером функціональної спрямованості - інституційний, організаційний, правовий, фінансовий, інформаційний, матеріально-технічний; 2) за методами механізму забезпечення - організаційні, економічні, психологічні, спеціальні.

9. На основі досвіду Франції у сфері роботи системи суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності запропоновано такі шляхи використання їх в Україні: 1) розмежувати на законодавчому рівні сфери повноважень держави, регіональних і муніципальних структур влади. Це можливо здійснити шляхом внесення змін до відповідних нормативно-правових актів, при цьому особливу увагу слід звернути на усунення дублювання повноважень в сфері управління; 2) внести зміни до нормативно-правових актів, що визначають порядок перевірки якості освіти у вищих навчальних закладах, та замінити акредитацію договором між вищим навчальним закладом та державою, який визначить пріоритетні напрямки розвитку такого навчального закладу, а також обов'язки щодо їх впровадження; 3) вдосконалити законодавство в частині регулювання і визначення правового статусу дорадчих органів, які діють з метою поліпшення ефективності діяльності системи суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності та допомагають врахувати позицію різних верств населення; 4) внести зміни до законодавства, що закріплює повноваження органів місцевого самоврядування в частині розширення кола повноважень даних суб'єктів у сфері освітньої діяльності, а також наділити їх функціями контролю в цій сфері, що надасть змогу збільшити автономність даних органів.

На основі досвіду Німеччини у цій сфері запропоновано: 1) внести зміни до Положення про Міністерство освіти і науки України з метою оптимізації його діяльності шляхом зменшення кількості обов'язків щодо регулювання освітньої сфери, а також передати функції контролю за здійсненням освітньої діяльності навчальними закладами, тобто наділити Міністерство виключно функціями з розробки освітньої політики, а також здійснення моніторингу за впровадженням освітніх програм навчальними закладами; 2) законодавчо визначити правовий статус суб'єктів самоорганізації населення у сфері освіти; 3) закріпити в законодавстві пріоритет здійснення внутрішнього контролю за діяльністю навчальних закладів, зокрема шляхом визначення основних функцій шкільних рад, університетських рад тощо.

10. Пріоритетними напрямками оптимізації системи суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності є: 1) децентралізація системи суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні шляхом наділення органів місцевого самоврядування ширшим колом повноважень; 2) забезпечення на законодавчому рівні можливості функціонування структурних одиниць системи суб'єктів організаційно-правового забезпечення як автономних утворень, які здатні функціонувати відокремлено від державного втручання; 3) визначення на законодавчому рівні правового статусу органів самоорганізації населення (конференцій учителів, конференцій студентів, конференцій учнів тощо); 4) розподіл функцій контролю між усіма структурними одиницями системи суб'єктів організаційно правового-забезпечення освітньої діяльності, зокрема підвищення роль внутрішнього контролю за діяльністю суб'єктів освітньої діяльності; 5) вдосконалення механізму фінансового забезпечення системи досліджуваних суб'єктів, а також надання структурним утворенням місцевого рівня можливості самостійно розпоряджатися коштами; 6) підвищення ролі професійної підготовки державних службовців системи суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сімашкевич Ю. М. Поняття та сутність суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні / Ю. М. Сімашкевич // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». - № 23. - Ч. 2. - Т. 2. - 2013. - С. 190-192.

2. Сімашкевич Ю. М. Правова основа діяльності суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні / Ю. М. Сімашкевич // Митна справа. - Спеціальний випуск. - 2013. - С. 269-273.

3. Сімашкевич Ю. М. Завдання системи суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні / Ю. М. Сімашкевич // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Юридичні науки». - Спеціальний випуск. - 2013. - С. 76-80.

4. Сімашкевич Ю. М. Пріоритети оптимізації системи суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні / Ю. М. Сімашкевич // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». - Спеціальний випуск. - 2013. - С. 211-214.

5. Сімашкевич Ю. М. Особливості механізму забезпечення функціонування системи суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні / Ю. М. Сімашкевич // Наука і правоохорона. - № 1, ч. 2. - 2014. - С. 158-162.

6. Симашкевич Ю. М. Зарубежный опыт деятельности субъектов организационно-правового обеспечения образовательной деятельности и пути заимствования его для Украины / Ю. М. Симашкевич // Право и политика. - Специальный выпуск. - 2013. - С. 97-100.

7. Сімашкевич Ю. М. Сутність та значення організаційно-правового забезпечення освіти в Україні / Ю. М. Сімашкевич // Права людини в умовах сучасного державотворення: теоретичні і практичні аспекти : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Дніпропетровськ, 22-23 листоп. 2013 р.); у 2-х ч. - Дніпропетровськ : ГО «Правовий світ», 2013. - Ч. ІІ. - С. 64-66.

8. Сімашкевич Ю. М. Загальнотеоретична характеристика правового статусу суб'єктів організаційно-правового забезпечення освітньої діяльності в Україні / Ю. М. Сімашкевич // Актуальні проблеми правового регулювання економічної безпеки (Присвячена 80-річному ювілею професора кафедри економіко-правових дисциплін Кухаренка Володимира Дмитровича) : матеріали наук.-практ. конф. (м. Київ, 2 жовт. 2013 р.) - К. : Нац. акад. внутр. справ, 2013. - С. 218-221.