Провадження з надання адміністративних послуг в Україні

ХЕРСОН 2013

Методи дослідження. У дисертації використано комплекс методів наукового пізнання. Базовим став загальнонауковий системний підхід, який обґрунтовує взаємозв'язок і взаємозумовленість соціальних процесів і суспільних явищ як елементів системи. Методи індукції та дедукції використано при визначенні дефініцій «провадження з надання адміністративних послуг», «адміністративний регламент з надання адміністративних послуг» та ін. (підрозділи 1.2, 2.4). За допомогою документального аналізу, спеціально-юридичного та статистичного методів з'ясовувалась специфіка діяльності органів публічної адміністрації у частині провадження з надання адміністративних послуг (підрозділи 1.3, 2.2, 2.3). За допомогою логіко-семантичного методу та методу сходження від абстрактного до конкретного поглиблено понятійний апарат, визначено сутність і особливості провадження з надання адміністративних послуг (розділи 1, 2). Методи класифікації, системно-структурний, системно-функціональний застосовано для визначення окремих видів провадження з надання адміністративних послуг (підрозділи 1.2, 1.3, 1.4). Порівняльно-правовий, структурно-логічний та компаративний методи використовувались для визначення напрямів удосконалення теоретико-правових засад і практичної діяльності органів публічної адміністрації у частині провадження з надання адміністративних послуг (підрозділ 2.4).

Нормативною основою дослідження є Конституція України, закони, підзаконні акти, що регулюють провадження з надання адміністративних послуг.

При розробці пропозицій для вдосконалення провадження з надання адміністративних послуг використано законодавство Австралії, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Канади, Королівства Нідерландів, Федеративної Республіки Німеччина, Республіки Польща, Російської Федерації, Сполучених штатів Америки, Угорської Республіки, Чеської Республіки тощо.

Емпіричною базою дослідження є результати діяльності органів державної влади (Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України та ін.), а також місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування Дніпропетровської, Запорізької областей з надання адміністративних послуг за період 2006-2012 років, а також матеріали анкетування 350 споживачів послуг у Дніпропетровській та Запорізькій областях; проекти нормативних актів, що врегульовують надання адміністративних послуг в Україні; аналіз наукових праць, публікацій у засобах масової інформації та мережі Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній юридичній науці монографічним дослідженням провадження з надання адміністративних послуг. У ньому сформульовано та обґрунтовано ряд нових положень, висновків, пропозицій, зокрема:

вперше:

- під поняттям «провадження з надання адміністративних послуг» пропонується розуміти врегульований адміністративно-правовими нормами адміністративний регламент, порядок якого визначає діяльність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування із розгляду заяви фізичної або юридичної особи про видачу адміністративного акта (дозволу, ліцензії, реєстрації, сертифіката тощо), спрямованого на забезпечення її прав і законних інтересів та/або на виконання особою визначених законом обов'язків;

- адміністративний регламент з надання адміністративної послуги визначено як встановлений порядок організації діяльності органів публічної адміністрації, її структурних підрозділів та посадових осіб, пов'язаної з виконанням покладених завдань та реалізацією повноважень з надання адміністративних послуг;

- розроблено модель системи суб'єктів провадження з надання адміністративних послуг через виокремлення ряду органів публічної влади залежно від функцій, які ними виконуються: вироблення політики щодо адміністративних послуг; безпосереднє надання адміністративних послуг; контроль якості з надання адміністративних послуг;

– обґрунтовано доцільність розробки постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового адміністративного регламенту щодо надання адміністративних послуг», в якій необхідно передбачити: загальні положення; вимоги до порядку надання адміністративної послуги; адміністративні процедури; порядок і форми контролю за наданням адміністративної послуги; порядок оскарження дій (бездіяльності) посадової особи при наданні адміністративної послуги;

удосконалено:

– класифікацію провадження з надання адміністративних послуг за: результатом видачі адміністративного акта; юридичними наслідками; змістом та обсягом процедурних дій; платністю; юридичною силою нормативно-правових актів; характером прав, свобод та законних інтересів громадян і юридичного обов'язку фізичних та юридичних осіб; суб'єктом отримання адміністративної послуги;

– перелік і характеристику основних напрямів покращення провадження з надання адміністративних послуг в Україні, а саме: правового, інформаційного, наукового, методичного, матеріально-технічного;

– висвітлення періодизації законодавства, що унормовує суспільні відносини у сфері надання адміністративних послуг, у межах трьох основних періодів, яким притаманні особливості сервісної і процесуальної діяльності органів публічної влади;

дістали подальшого розвитку:

– виокремлення відмінних рис провадження з надання адміністративних послуг в нашій державі та зарубіжних країнах (США, Канаді, Великій Британії, Франції та Австралії) за цілями функціонування; принципами функціонування; змістом діяльності; специфікою правовідносин у бюджетній сфері;

– структурування провадження з надання адміністративних послуг через виокремлення у ньому таких стадій: звернення особи і прийняття заяви до розгляду підрозділом органу публічної адміністрації; розгляд справи; винесення рішення; оскарження прийнятого рішення (факультативна); виконання рішення;

– визначення основних підходів до системовиділення принципів провадження з надання адміністративних послуг через їх поділ на: а) загальні (законність, рівність, справедливість, гласність, свобода вибору, системність, гуманізм, демократизм та науковість); б) спеціальні (територіально-галузевий; безперервності; цілеспрямованості; економічної доцільності, результативності, професійності, відповідальності, доступності, єдності, централізації (підпорядкованості), зручності, своєчасності; зонально-предметний);

– віднесення до критеріїв оцінювання якості провадження з надання адміністративних послуг таких, як: забезпечення рівності, повага до особи, терміновість, результативність, простота (доступність), зручність, відкритість, мінімальна справедлива вартість (собівартість).

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання у:

- науково-дослідній сфері - для проведення подальших досліджень проблем провадження з надання адміністративних послуг (акт впровадження в науково-дослідну діяльність Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара від 05.11.2012);

- правотворчості - для вдосконалення Закону України «Про адміністративні послуги», проекту Адміністративно-процедурного кодексу України, уточнення положень чинних нормативно-правових актів;

- правозастосовчій діяльності - для вдосконалення діяльності органів публічної адміністрації щодо провадження з надання адміністративних послуг;

- навчальному процесі - для вдосконалення навчально-методичного забезпечення дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративний процес» тощо (акт впровадження Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара від 05.11.2012).

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідались на засіданнях кафедр адміністративного права та адміністративної діяльності органів внутрішніх справ Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. Окремі висновки оприлюднені на міжнародних, всеукраїнських, міжвузівських науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми адміністративного права та процесу» (Миколаїв, 2010); «Генезис публічного права: від становлення до сучасності» (Миколаїв, 2010); «Пріоритети розвитку юридичних наук у ХХІ столітті» (Одеса, 2012).

Публікації. Основні положення та результати дисертації викладено у п'яти наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визначені Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України як фахові з юридичних наук, та трьох тезах доповідей.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, восьми підрозділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації складає 236 сторінок, з яких 179 - основний текст, 31- додатки. Список використаних джерел охоплює 240 найменувань і займає 26 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, вказується на зв'язок роботи з науковими планами та програмами; визначаються мета, завдання дослідження, його об'єкт і предмет, використані методи, нормативна основа та емпірична база; основні теоретичні положення, що обумовлюють наукову новизну роботи; визначається практичне значення одержаних результатів та їх апробація.

Розділ 1 «Теоретичні та правові засади провадження з надання адміністративних послуг в Україні» складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 1.1 «Адміністративні послуги як предмет адміністративного провадження» проведено науково-теоретичний та нормативно-правовий аналіз підходів до визначення понять «адміністративна послуга», «адміністративне провадження» тощо.

Під адміністративним провадженням у роботі пропонується розуміти сукупність послідовно здійснюваних адміністративним органом процедурних дій і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення адміністративної справи, що завершується прийняттям адміністративного акта та його виконанням.

Виходячи з визначення адміністративного провадження та провадження з надання адміністративних послуг, виокремлено їх спільні риси, наприклад сукупність певних дій органів публічної адміністрації, результатом чого є видання адміністративного акта, тощо. Наголошено, що перше визначення є ширшим за друге, оскільки включає у себе як юрисдикційні, так і неюрисдикційні провадження.

Зроблено висновок, що провадження з надання адміністративних послуг здійснюється тільки у рамках неюрисдикційних «позитивних» проваджень, навіть якщо результатом буде негативний наслідок у вигляді відмови у виданні певного адміністративного акта (дозволу, реєстрації, ліцензії тощо), і є частиною адміністративних проваджень.

Запропоновано під адміністративною послугою як предмета адміністративного провадження розуміти врегульовану адміністративно-правовими нормами діяльність органів публічної адміністрації з розгляду заяви фізичної або юридичної особи про видачу адміністративного акта (дозволу, ліцензії, реєстрації, посвідчення, сертифіката тощо), спрямовану на забезпечення її прав і законних інтересів та/або на виконання особою визначених законом обов'язків.

Констатовано, що питання проваджень з надання адміністративних послуг органами публічної адміністрації потребує дослідження на монографічному рівні.

У підрозділі 1.2 «Поняття, принципи і класифікація проваджень з надання адміністративних послуг в Україні» сформульовано поняття «провадження з надання адміністративних послуг», його ознаки, принципи та здійснено їх класифікацію.

Під провадженням з надання адміністративних послуг пропонується розуміти врегульований адміністративно-правовими нормами адміністративний регламент, порядок якого визначає діяльність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з розгляду заяви фізичної або юридичної особи про видачу адміністративного акта (дозволу, ліцензії, реєстрації, сертифіката тощо), спрямованого на забезпечення її прав і законних інтересів та/або на виконання особою визначених законом обов'язків.

До основних ознак провадження з надання адміністративних послуг в Україні віднесено: регламентацію нормами адміністративного права; процесуальний характер діяльності уповноважених органів та посадових осіб; ініціативність (надаються за заявою осіб); наявність ряду стадій, які мають часові, змістовні та процедурні особливості; формальне закріплення результатів процедури у письмовій формі як індивідуальний правовий акт (дозвіл, ліцензія, реєстрація, сертифікат тощо).

Принципи, на яких має базуватись діяльність органів публічної адміністрації з надання адміністративних послуг, систематизовано залежно від значення поділом на: 1) загальні: законність, рівність, справедливість, гласність, свобода вибору, системність, гуманізм, демократизм та науковість; 2) спеціальні: територіально-галузевий; безперервності; цілеспрямованості; економічної доцільності, результативності, професійності, відповідальності, доступності, єдності, централізації (підпорядкованості), зручності, своєчасності; зонально-предметний.

Класифікацію провадження з надання адміністративних послуг здійснено за: результатом видачі адміністративного акта (дозвільні, ліцензійні); юридичними наслідками (правонаділяючого, правоприпиняючого, правообмежуючого характеру); змістом та обсягом процедурних дій (основні, супутні, додаткові); критерієм платності (платні, безоплатні); юридичною силою нормативно-правових актів, які визначають зміст та порядок їх надання (законодавчі, підзаконні); характером реалізації прав, свобод та законних інтересів громадян і юридичного обов'язку фізичних та юридичних осіб (використання прав і законних інтересів, виконання фізичними та юридичними особами своїх обов'язків); суб'єктом отримання (фізичні, юридичні особи).

У підрозділі 1.3 «Правова основа провадження з надання адміністративних послуг в Україні» здійснено періодизацію розвитку законодавства, що унормовує суспільні відносин у сфері надання адміністративних послуг, виокремлено недоліки чинного законодавства щодо провадження з надання адміністративних послуг в Україні, надано його характеристику.

Нормативно-правові акти, що регулюють суспільні відносини у сфері провадження з надання адміністративних послуг, класифіковано за: юридичною силою (закони, підзаконні акти); об'єктом регулювання (ті, які регулюють поведінку людей, визначають права й обов'язки споживачів послуг як учасників адміністративно-правових відносин, та ті, які визначають правовий статус органів публічної адміністрації у сфері надання адміністративних послуг); предметом регулювання (консультаційна допомога, довідкова та інформаційна робота, оформлення матеріалів з підприємницької діяльності, будівництва, архітектури та землекористування купівлі-продажу рухомого і нерухомого майна тощо).

Констатовано, що у своєму розвитку законодавство щодо надання адміністративних послуг в Україні пройшло ряд періодів: I період (1998-2006 рр.) - запровадження у практичну діяльність органів публічної адміністрації концепції надання послуг громадянам; II період (2006-2008 рр.) - затвердження Кабінетом Міністрів України Концепції розвитку адміністративних послуг та подальше їх впорядкування; III період (2008 р. - до сьогодні) - урегулювання процедур надання адміністративних послуг, їх скорочення та розвиток галузевої і локальної нормативно-правової бази.

До основних недоліків чинного законодавства щодо провадження з надання адміністративних послуг в Україні слід віднести: різноманітність визначень категорій «публічні», «державні», «муніципальні» та інших видів послуг у документах Кабінету Міністрів України; відстоювання галузевих інтересів при поданні законопроектів на розгляд до Верховної Ради України; невизначеність єдиних вимог віднесення адміністративних послуг до платних та безоплатних; неврегульованість критеріїв формування номенклатури (переліків) адміністративних послуг; відсутність моніторингу та аналізу законодавства всієї сукупності адміністративних послуг; недостатнє використання електронних засобів у процесі надання таких послуг тощо.

У підрозділі 1.4 «Зарубіжний досвід провадження з надання адміністративних (публічних) послуг» вивчено зарубіжний досвід надання адміністративних послуг (організаційної складової) у США, Канаді, Великій Британії, Французькій Республіці, Австралії тощо.

Зроблено висновок про існування відмінностей щодо провадження з надання адміністративних послуг у розглянутих державах і в Україні. Ці відмінності можуть бути розподілені за такими підставами: за цілями функціонування (адміністративні послуги у світі забезпечують дотримання державою необхідного рівня соціальних гарантій у суспільстві, створення прозорих правил і процедур взаємовідносин держави та громадян, а в Україні - контроль над суспільством, переважно господарською діяльністю фізичних і юридичних осіб та додаткове фінансування органів державної влади); за принципами функціонування (у цих державах надаються лише ті послуги, які не може забезпечити бізнес, а в Україні - мають державний дозвільний, регулюючий, контрольний характер); за змістом діяльності (адміністративні послуги у світі є досягненням результату за мінімальних витрат, у нашій державі - орієнтуються на процес надання послуги, а платні адміністративні послуги - на наповнення бюджету країни); за спеціалізацією правовідносин у бюджетній сфері (адміністративні послуги в інших державах мають на меті зниження завантаженості на державний бюджет (за рахунок делегування функцій держави приватним структурам), а в Україні - наповнення бюджету: щорічно від 22% до 40% спеціального фонду Держбюджету поповнюється за рахунок нині існуючих платних адміністративних послуг; делегування повноважень з надання послуг приватним структурам, націлене на отримання доходу за рахунок використання державних функцій).

Констатовано, що одним з основних напрямів демократичних реформ для всіх цивілізованих держав світу є забезпечення якості надання адміністративних послуг. Шляхами вирішення даної проблеми можуть бути: прийняття відповідних державних програм щодо забезпечення якості обслуговування населення; децентралізація надання послуг через делегування повноважень соціальним організаціям; запровадження контрактно-договірної форми надання послуг; здійснення організаційно-структурних заходів та функціональних обстежень владних суб'єктів, в рамках яких провадиться удосконалення державної служби.

Розділ 2 «Характеристика провадження з надання окремих адміністративних послуг в Україні та шляхи його удосконалення» складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 2.1 «Структура провадження з надання адміністративних послуг в Україні» обґрунтовано, що структура провадження з надання адміністративних послуг складається з відповідних стадій, що у свою чергу поділяються на етапи, дії тощо.

Виокремлено такі стадії провадження з надання адміністративних послуг: порушення дозвільної (ліцензійної) процедури (підставами порушення є подання заяви зацікавленою в одержанні дозволу (ліцензії) особою); безпосереднє вивчення компетентним підрозділом органу публічної адміністрації поданих документів; прийняття рішення; оскарження прийнятих рішень (факультативна); виконання прийнятого рішення (видача дозволу, ліцензії тощо). Здійснено детальний розгляд зазначених стадій.

Як приклад охарактеризовано провадження з надання певних видів адміністративних послуг органами публічної адміністрації, зокрема ОВС та міською (районної) радою: видача суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій з надання послуг з охорони державної, колективної і приватної власності, монтажу, ремонту і профілактичного обслуговування засобів охоронної сигналізації; надання послуг юридичним особам та фізичним особам-підприємцям відділом державної реєстрації виконавчого комітету міської ради, відділом приватизації державного житлового фонду тощо.

Для отримання адміністративної послуги у вигляді видачі дубліката свідоцтва про право власності на житло необхідним є: 1) подання заяви та документів на отримання адміністративної послуги; 2) розгляд документів, поданих одержувачем (перевірка уповноваженою на те особою поданих достовірних даних та повноти документів для отримання зазначеної послуги); 3) оформлення наказу про видачу дубліката свідоцтва про право власності на житло (протягом 30 діб з дня подання заяви та документів, необхідних для отримання зазначеної послуги, керівник районної ради в певній місцевості видає наказ про видачу дубліката свідоцтва про право власності на житло); 4) оскарження (факультативна) (у порядку, передбаченому ст. 16-18 Закону України «Про звернення громадян»); 5) оформлення дубліката свідоцтва про право власності на житло та видача дубліката свідоцтва про право власності на житло (у районній раді, до якої було звернення, або у центрі надання адміністративних послуг).

У підрозділі 2.2 «Модель системи суб'єктів здійснення провадження з надання адміністративних послуг в Україні» розроблено модель системи суб'єктів здійснення провадження з надання адміністративних послуг, а саме суб'єкти: вироблення політики щодо адміністративних послуг; безпосереднього надання адміністративних послуг; контролю критеріїв оцінювання якості надання адміністративних послуг.

Перша група виконує функцію вироблення політики щодо адміністративних послуг органами публічної адміністрації. Цією функцією можуть бути наділені органи державної влади центрального рівня, які співпрацюватимуть із колегіальним органом на чолі з Президентом України. На цьому рівні також має забезпечуватись функція планування та прогнозування всієї системи провадження з надання адміністративних послуг органів державної влади.

Друга група організацій виконує функцію надання адміністративних послуг органів публічної адміністрації у вигляді адміністративних регламентів. Цю функцію можуть виконувати територіальні підрозділи органів державної влади чи структурні підрозділи місцевої адміністрації або, як делеговані повноваження, державні підприємства, установи, організації на рівні району або міста - як найближчої до отримувачів послуг ланки органів державної влади. Щоб уникнути дублювання адміністративних послуг, необхідно забезпечити можливість делегування повноважень проваджень з надання послуг тільки органами державної влади першої групи.

Третя група наділена функцією оцінювання якості надання адміністративних послуг. До цієї групи пропонується віднести органи публічної адміністрації, які забезпечать виконання моніторингу, аналізу, контролю та можуть функціонувати на рівні області. В цій же групі можуть бути розташовані колегіальні органи, що виконуватимуть функцію розгляду скарг фізичних та юридичних осіб про неякісне надання адміністративних послуг.

Виділено етапи організаційних заходів, націлені на формування системи провадження з надання адміністративних послуг органами державної влади, а саме: підготовчий (збір інформації про наявні адміністративні послуги (функціональні обстеження, соціологічні опитування; моделювання системи провадження з надання адміністративних послуг; проведення пілотних проектів функціонування моделі системи провадження з надання адміністративних послуг органами державної влади; підготовка та перепідготовка персоналу; планування заходів з удосконалення сфери адміністративних послуг органами державної влади); проведення змін (запровадження у практичну діяльність органів державної влади моделі системи провадження з надання адміністративних послуг органами державної влади; впровадження системи управління якістю в систему надання адміністративних послуг органами державної влади; запровадження індикативного планування для системи провадження з надання адміністративних послуг органами державної влади); підтримання функціонування системи провадження з надання адміністративних послуг органами державної влади (оцінювання системи провадження з надання адміністративних послуг органами державної влади; коригування системи провадження з надання адміністративних послуг органами державної влади).

У підрозділі 2.3 «Оцінювання якості провадження з надання адміністративних послуг в Україні» розкрито наукові підходи до стандартів (критеріїв) оцінювання якості провадження з надання адміністративних послуг.

За результатами опитування споживачів послуг і працівників органів публічної адміністрації встановлено, що основними критеріями оцінювання якості провадження з надання адміністративних послуг є: результативність, терміновість, простота (доступність), зручність, повага до особи, відкритість, мінімальна справедлива вартість, рівність; при цьому результативність та терміновість визначаються як основні (65% опитаних громадян та 69% споживачів послуг).

Встановлено, що 71% опитаних споживачів послуг вважають запровадження державних стандартів (критеріїв) провадження з надання адміністративних послуг органами публічної адміністрації необхідним заходом для підвищення їх якості.

Виявлено розбіжності між закріпленими у нормативно-правових актах стандартами якості провадження з надання адміністративних послуг та реальним станом їх дотримання. При цьому до основних питань, що виникають при провадженні з надання адміністративних послуг органами публічної адміністрації, споживачі послуг відносять: високий рівень корумпованості (77%); перевищення термінів надання послуги (72%); відсутність інформації про призначення послуги, обсягу прав і обов'язків особи та уповноваженого органу (59%); низьку правосвідомість споживачів послуг щодо неможливості оскаржити відмову в наданні адміністративної послуги (48%); віддаленість споживача послуг від місця розташування органу, який її надає (38%); низький рівень професіоналізму працівників органів публічної адміністрації, грубість, нетактовність у спілкуванні (33%).

Обґрунтовано, що оцінювання якості провадження з надання адміністративних послуг слід проводити її порівнянням із закріпленими у нормативно-правових актах параметрами і рівнем задоволеності споживачів цих послуг. Визначаючи процедурними стандартами надання адміністративних послуг загальні правила щодо процедурного порядку прийняття, реєстрації, розгляду заяв про надання адміністративних послуг, винесення управлінських рішень, граничні терміни проваджень, а також порядок справляння плати за послуги та підстави відповідальності владних суб'єктів тощо, обумовлюємо необхідність законодавчого встановлення уніфікованої форми процедурних стандартів для всіх публічно-владних суб'єктів.

У підрозділі 2.4 «Напрями удосконалення провадження з надання адміністративних послуг» на підставі аналізу теоретичних і практичних даних виділено основні недоліки у провадженні з надання адміністративних послуг й обґрунтовуються шляхи їх усунення.

Для заповнення прогалин у нормативно-правовому регулюванні встановлено, що 47% опитаних споживачів послуг та 60% населення підтримали пропозиції про необхідність: прийняття Типового адміністративного регламенту щодо надання адміністративних послуг, в якому слід визначити: загальні положення; вимоги до порядку надання адміністративної послуги; адміністративні процедури (опис послідовності дій при наданні адміністративної послуги; реєстрація звернення у відповідному структурному підрозділі; перевірка правильності оформлення документів; порядок і форми контролю за наданням адміністративної послуги; порядок оскарження дій (бездіяльності) посадової особи при наданні адміністративної послуги).

Констатовано, що загальнодоступність та відкритість інформації про адміністративну послугу позбавляє потенційних споживачів адміністративних послуг потреби звертатися за особистою консультацією до працівників органів публічної адміністрації, що зменшує корупційні ризики та підвищує оперативність одержання даних послуг. Для вдосконалення системи інформаційного забезпечення пропонується: створення веб-сайтів для споживачів послуг з повною інформацію щодо процедури надання адміністративної послуги, переліку необхідних документів, прав і обов'язків посадових осіб, порядку оскарження неправомірних дій чиновників тощо; забезпечення через мережу Інтернет можливості безпосереднього звернення особи за адміністративною послугою, що надається органами публічної адміністрації, контролю за перебігом термінів її надання, консультування у процесі її виконання.

Наголошено, що для покращення методичного забезпечення необхідно розробити методичні рекомендації стосовно кожного виду адміністративної послуги, де врахувати чіткий регламент дій як посадових осіб та працівників, які надають адміністративні послуги, так і споживачів послуг, а також поради для посадових осіб щодо їх надання, спілкування з різними категоріями осіб тощо.

Зазначені пропозиції, на думку 88% опитаних споживачів послуг, сприятимуть покращенню не тільки правової регламентації провадження з надання адміністративних послуг, а й покращенню стосунків між усіма суб'єктами сфери адміністративних послуг, слугуватимуть додатковою гарантією законності й ефективності надання адміністративних послуг органами публічної адміністрації.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і репрезентовано нове вирішення наукового завдання стосовно з'ясування сутності та особливостей провадження з надання адміністративних послуг в Україні та розробки науково обґрунтованих рекомендацій для його вдосконалення в умовах подальшого реформування вітчизняних органів публічної адміністрації.

У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Серед них найбільш суттєвими є такі:

1. Запропоновано використовувати у науковому обігу такі визначення: «провадженням з надання адміністративних послуг» - врегульований адміністративно-правовими нормами адміністративний регламент, порядок якого визначає діяльність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування із розгляду заяви фізичної або юридичної особи про видачу адміністративного акта (дозволу, ліцензії, реєстрації, сертифіката тощо), спрямованого на забезпечення її прав і законних інтересів та/або на виконання особою визначених законом обов'язків; «адміністративний регламент з надання адміністративної послуги» - встановлений порядок організації діяльності органів публічної адміністрації, їх структурних підрозділів та посадових осіб, пов'язаної з виконанням покладених завдань та реалізацією повноважень з надання адміністративних послуг.

2. До основних ознак провадження з надання адміністративних послуг в Україні віднесено: регламентацію нормами адміністративного права; процесуальний характер діяльності уповноважених органів та посадових осіб; ініціативність (надаються за заявою осіб); наявність ряду стадій, які мають часові, змістовні та процедурні особливості; формальне закріплення результатів процедури у письмовій формі як індивідуальний правовий акт (дозвіл, ліцензія, реєстрація, сертифікат тощо).

3. Провадження з надання адміністративних послуг класифіковано за: результатом видачі адміністративного акта (дозвільні, ліцензійні); юридичними наслідками (правонаділяючого, правоприпиняючого, правообмежуючого характеру); змістом та обсягом процедурних дій (основі послуги, що надаються за заявами; супутні послуги, що передбачені як окремі обов'язкові процедури під час здійснення провадження з надання основної адміністративної послуги; додаткові послуги); платністю (платні, безоплатні); юридичною силою нормативно-правових актів (законодавчі, підзаконні); суб'єктом отримання адміністративної послуги (фізичні особи, юридичні особи).

4. У розвиткові законодавства, що унормовує суспільні відносин у сфері надання адміністративних послуг, залежно від характеру діяльності органів публічної влади, яка врегульовується виокремлено, виділено три періоди та здійснено їх характеристику.

5. Порівняльно-правовий аналіз особливостей провадження з надання адміністративних послуг в Україні та ряді зарубіжних держав (США, Канаді, Великій Британії, Французькій Республіці та Австралії) проведено за: цілями функціонування; принципами функціонування; змістом діяльності; правовідносинами в бюджетній сфері.

6. У структурі провадження з надання адміністративних послуг в Україні виокремлено такі стадії: звернення особи і прийняття заяви до розгляду підрозділом органу публічної адміністрації; розгляд справи; винесення рішення; оскарження прийнятого рішення (факультативна); виконання рішення.

7. Розроблено модель системи суб'єктів провадження з надання адміністративних послуг виокремленням таких груп органів публічної влади залежно від функцій, які ними виконуються: вироблення політики щодо адміністративних послуг; суб'єкти, які безпосередньо надають адміністративні послуги; суб'єкти, які контролюють критерії оцінювання якості з надання адміністративних послуг.

8. До критеріїв оцінювання якості надання адміністративних послуг, в яких реалізуються публічно-владні повноваження, віднесено: рівність, повагу до особи, терміновість, результативність, простоту (доступність), зручність, відкритість, мінімальну справедливу вартість (собівартість).

9. Обґрунтовано шляхи удосконалення провадження з надання адміністративних послуг за такими напрямами: правовий; інформаційний; науковий; методичний; матеріально-технічний.

Для удосконалення правової основи провадження з надання адміністративних послуг в Україні:

9.1) додатково аргументовано доцільність прийняття Адміністративно-процедурного кодексу (проект від 18.07.2008 за № 2789 ), постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового адміністративного регламенту щодо надання адміністративних послуг»;

9.2) запропоновано доповнити ст. 1 Закону України «Про адміністративні послуги» від 06.09.2012 № 5203-VI «Визначення термінів» положеннями такого змісту:

«провадження з надання адміністративних послуг - це врегульований адміністративно-правовими нормами порядок діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування із розгляду заяви фізичної або юридичної особи про видачу адміністративного акта (дозволу, ліцензії, реєстрації, сертифіката тощо), спрямованого на забезпечення її прав і законних інтересів та/або на виконання особою визначених законом обов'язків».

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Острах М. Б. Поняття адміністративних послуг: теоретичний аспект / М. Б. Острах // Держава і право: збірник наукових праць. К., 2009. С. 155-159.

2. Острах М. Б. Принципи провадження з надання адміністративних послуг / М. Б. Острах // Науковий вісник Дніпроп. держ. ун-ту внутр. справ: зб. наук. праць. 2012. № 1. С. 403-408.

3. Острах М. Б. Щодо визначення провадження з надання адміністративних послуг органами виконавчої влади / М. Б. Острах // Науковий вісник Дніпроп. держ. ун-ту внутр. справ: зб. наук. праць. 2012. Спецвипуск № 2. С. 270-275.

4. Острах М. Б. Якість провадження з надання адміністративних послуг (за даними соціологічного дослідження) / М. Б. Острах // Київський часопис права: збірник наукових праць. 2012. № 3. С. 160-164.

5. Острах М. Б. Зарубіжний досвід надання адміністративних послуг органами публічної адміністрації та можливість його впровадження в Україну / М. Б. Острах // Держава і право. Спецвипуск: збірник наукових праць. К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2012. С. 137-140.

6. Острах М. Б. Класифікація адміністративних послуг в Україні / М. Б. Острах // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми адміністративного права та процесу». Миколаїв, 2010. С. 99-103.

7. Острах М. Б. «Універсам послуг» як один з механізмів надання адміністративних послуг в Україні / М. Б. Острах // Генезис публічного права: від становлення до сучасності: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції / Миколаївський навчальний центр Національного університету «Одеська юридична академія». Миколаїв, 2010. С. 267-268.

8. Острах М. Б. Удосконалення правового забезпечення провадження з надання адміністративних послуг в України / М. Б. Острах // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Пріоритети розвитку юридичних наук у ХХІ столітті». Одеса, 2012. C. 62-64.

АНОТАЦІЯ

Острах М. Б. Провадження з надання адміністративних послуг в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Міжнародний університет бізнесу та права, Херсон, 2013.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню теоретичних та правових засад провадження з надання адміністративних послуг. Вивчено і проаналізовано теоретичне та нормативно-правове підґрунтя поняття адміністративних послуг в Україні. Надано визначення категорій «провадження з надання адміністративних послуг» та «адміністративний регламент провадження з надання адміністративних послуг», розкрито ознаки цих формулювань. Охарактеризовано класифікацію, державні стандарти (критерії) оцінки якості та провадження з надання адміністративних послуг. Сформульовано пропозиції та рекомендації до нормативно-правових актів щодо провадження з надання адміністративних послуг органами публічної адміністрації.

Ключові слова: послуга, адміністративна послуга, провадження з надання адміністративних послуг, адміністративний регламент провадження з надання адміністративних послуг.