Зміст та основні напрями інформаційного забезпечення адміністративно-юрисдикційної діяльності правоохоронних органів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст та основні напрями інформаційного забезпечення адміністративно-юрисдикційної діяльності правоохоронних органів

Шоптенко С.С.

У статті досліджено зміст та основні напрями інформаційного забезпечення адміністративно-юрисдикційної ді-яльності правоохоронних органів. На основі аналізу наукових та нормативних джерел визначено поняття та ознаки інформації та інформаційного забезпечення. Проаналізовано правові засади інформаційного забезпечення право-охоронних органів та визначено його основні напрями у сфері адміністративно-юрисдикційної діяльності.

Ключові слова: інформація, інформаційне забезпечення, правоохоронні органи, адміністративно-юрисдикцій- на діяльність.

В статье исследовано содержание и основные направления информационного обеспечения административно-юрисдикционной деятельности правоохранительных органов. На основе анализа научных и нормативных источни-ков определены понятие и признаки информации и информационного обеспечения. Проанализированы правовые основы информационного обеспечения правоохранительных органов, определены его основные направления в сфере административно-юрисдикционной деятельности. інформаційний юрисдикційний правоохоронний

Ключевые слова: информация, информационное обеспечение, правоохранительные органы, администра-тивно-юрисдикционная деятельность.

In the article the content and main directions of information support of law enforcement bodies' administrative and juris-dictional activity were researched. On the basis of analysis of scientific and normative sources, the concepts and features of information and information provision were defined. The legal principles of information provision of law enforcement bodies were analyzed. Its main directions in the field of administrative and jurisdictional activity were defined.

Key words: information, information support, law enforcement agencies, administrative and jurisdictional activity.

Постановка проблеми. Адміністративно-юрис- дикційна діяльність правоохоронних органів не мож-лива без належного інформаційного забезпечення, що дає змогу здійснювати ефективну роботу в цьому напрямі, приймати законні та об'єктивні рішення у справах. Систематизація та облік інформації в право-охоронних органах дає змогу здійснювати як профі-лактичний та попереджувальний вплив на суспільні відносини, так і вирішувати адміністративні спори, що виникають в їх діяльності чи за участю інших осіб. Водночас відсутність належної інформації чи її обсяг можуть спричинити прийняття протиправних рішень або невжиття своєчасних заходів із поперед-ження адміністративних спорів, а також адміністра-тивних правопорушень.

Стан опрацювання. Питаннями інформацій-ного забезпечення управлінської діяльності займа-лися такі науковці, як І.В. Арістова, В.М. Брижко, В.Д. Гавловський, Т.В. Гаман, В.В. Грищенко, М.В. Гуцалюк, Р.А. Калюжний, Б.А. Кормич, П.В. Мельник, В.С. Цимбалюк, В.О. Шамрай тощо. Саме їх праці дають змогу проаналізувати та дослі-дити концептуальні засади інформаційного забезпе-чення, зокрема правоохоронної діяльності. Водночас варто зауважити, що питання інформаційного забез-печення адміністративно-юрисдикційної діяльності правоохоронних органів не знайшло свого відобра-ження в їх працях, що зумовлює необхідність в його дослідженні.

Метою статті є визначення змісту, особливостей та основних напрямів інформаційного забезпечення адміністративно-юрисдикційної діяльності право-охоронних органів. Заради досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: на основі аналізу наукових та нормативних джерел визна-чити поняття та ознаки інформації; з'ясувати зміст категорії «інформаційне забезпечення»; проаналізу-вати правові засади інформаційного забезпечення правоохоронних органів та визначити його основні напрями у сфері адміністративно-юрисдикційної діяльності.

Виклад основного матеріалу. Поняття «інфор-мація» (з лат. «іПогтайо») зазвичай тлумачиться як «роз'яснення, викладення». Словники визна-чають інформацію як відомості, передані людьми усним, письмовим або іншим способом (за допо-могою умовних сигналів, технічних засобів тощо) [1, с. 368]. Термін «інформація» досить поширений у національному законодавстві. Водночас варто зазна-чити, що закони по-різному тлумачать її зміст. Закон України «Про інформацію» закріплює, що інформа-цією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді [2]. Цивільний кодекс Укра-їни визначає, що інформація - це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі [3]. Порівняно з попере-днім законом, кодекс розширив поняття інформації, вказавши, що вона може бути не лише збережена на матеріальних чи електронних носіях, а просто про-голошена без її фіксування.

Іншим нормативно-правовим актом, що містить поняття інформації, є Закон України «Про захист економічної конкуренції», за яким інформація - відо-мості в будь-якій формі й вигляді та збереженні на будь-яких носіях (у тому числі листування, книги, помітки, ілюстрації (карти, діаграми, органіграми, малюнки, схеми, тощо), фотографії, голограми, кіно-, відео-, мікрофільми, звукові записи, бази даних комп'ютерних систем або повне чи часткове відтворення їх елементів), пояснення осіб та будь-які інші публічно оголошені чи документовані відомості [4]. Цей правовий акт досить вдало охарактеризу-вав поняття інформації, виклавши всі її характерні ознаки. Аналіз законодавчих актів дає змогу дійти висновку, що нормативне закріплення терміна «інформація» визначає його як відомості, збережені в будь-якій формі та вигляді на будь-яких носіях, а також публічно оголошені в інший спосіб відомості про будь-які факти, явища чи події.

З огляду на ці законодавчі визначення поняття «інформація» зрозуміло: 1) інформація являє собою будь-які відомості або дані, що можуть існувати в будь-якій формі; 2) інформація має бути зафіксована на будь-яких носіях, за умови, що вона може бути неодноразово відтворена та використана; 3) інфор-мація має певний зміст, який безпосередньо впливає на її обсяг, тобто інформація має кількісні та якісні характеристики [5].

Крім законодавства, термін «інформація» трак-тується і в наукових працях. Так, С.Р. Анісімов вва-жає, що інформація - це будь-яке повідомлення або передача відомостей про будь-що, що заздалегідь не було відомо [6, с. 87]. Це визначення не зовсім вдало розкриває зміст інформації, оскільки характеризує його як процес передачі відомостей, а не як безпосе-редньо самі відомості. Не зовсім правильно пояснює це поняття й І.С. Стаценко-Сургучова: вона зазначає, що поняття «інформація» можна трактувати як нові знання, прийняті, усвідомлені та зрозумілі й оці-нені як корисні для вирішення тих чи інших управ-лінських завдань [7, с. 229]. Вчена відносить до досліджуваної категорії лише нові корисні знання. Водночас інформація може бути вже відомою особі, а також вона може не містити для неї ніякої користі, а навпаки, бути шкідливою для особи або суспіль-ства. С.І. Ожегов поняття «інформація» розглядає як відомості про навколишній світ і процеси, які в ньому відбуваються і сприймаються людиною або спеціальним пристроєм, а також відомості про стан справ, про стан чого-небудь [8, с. 218]. Це визна-чення найбільш вдало характеризує зміст інформа-ції, подаючи його узагальнено, не акцентуючи на окремих його рисах.

Узагальнюючи вищевказані визначення, можна виокремити основні ознаки інформації, а саме:

- це певні відомості про події, явища, факти, осіб тощо;

- можуть мати різну форму та вигляд;

- можуть бути зафіксовані на матеріальних носіях або оголошені чи іншим чином передані.

Таким чином, інформацію можна визначити як сукупність відомостей, збережених на матеріальних чи інших носіях, оголошених чи переданих у будь- який спосіб, будь-якій формі чи вигляді.

Інформація в діяльності правоохоронних орга-нів відіграє вагому роль. Вона визначає осно-вні напрями їх роботи, впливає на зміст, форми та методи їх діяльності. Належний обсяг якісної інфор-мації дає змогу реагувати на всі суспільні процеси та явища, своєчасно вживати необхідних заходів із забезпечення законності та правопорядку в державі. Саме інформація служить підставою для прийняття управлінських рішень, а також забезпечує належний рівень координації та взаємодії всіх правоохоронних органів як між собою, так і з іншими суб'єктами, з метою належного виконання покладених на них завдань.

Термін «інформація» тісно взаємопов'язаний із категорією «інформаційне забезпечення», яка широко використовується в сфері управлінської діяльності, зокрема в роботі правоохоронних орга-нів. К.Ю. Линьов інформаційне забезпечення управ-лінської діяльності визначає як комплекс робіт із надання своєчасної, достовірної та повної інформа-ції суб'єкту управління із заданою періодичністю [9, с. 10-11]. Таке визначення неповною мірою відображає зміст досліджуваної категорії, оскільки акцентує тільки на наданні суб'єкту управління пев-ної інформації. Водночас вона включає в себе не тільки таку діяльність, а й збір інформації чи отри-мання її іншими шляхами.

Т.М. Стокороса під інформаційним забезпечен-ням розуміє динамічну систему одержання, оцінки, зберігання та перероблення даних, створену з метою вироблення управлінських рішень. Інформаційне забезпечення, як вважає науковець, можна розгля-дати і як процес забезпечення інформацією, і як сукупність форм документів, нормативної бази та реалізованих рішень щодо обсягів, розміщення та форм існування інформації, яка використовується в інформаційній системі у процесі її функціонування [10, с. 299]. Тобто науковець вказує на двояку при-роду досліджуваного поняття, розкриваючи його як процес і як сукупність документів чи інших носіїв інформації.

Категорією «інформаційне забезпечення» охо-плюється процес збору та оброблення інформації, формування інформаційних систем, стан наповне-ння управлінського процесу такою інформацією, а також процес формування на основі наявної інфор-мації свідомості громадян та суспільства загалом.

Інформаційне забезпечення в сфері адміністра- тивно-юрисдикційної діяльності правоохоронних органів посідає важливе місце, оскільки включає в себе збір, оброблення та аналіз інформації про пра-вові спори та адміністративні правопорушення, на основі отриманої інформації дає змогу здійснювати профілактику та попередження таких проступків, усувати причини й умови, що сприяли їх учиненню, вживати негайних заходів щодо припинення таких дій та відновлення порушених прав, свобод чи закон-них інтересів громадян. Воно сприяє швидшому встановленню осіб, які вчиняють правопорушення та інших обставин його вчинення. Це забезпечення дає змогу виявляти недоліки в роботі правоохо-ронних органів, що сприяє їх швидкому усуненню. Інформаційне забезпечення правоохоронних органів утворює сукупність документів та інших носіїв, які містять інформацію, що має значення для належного виконання ними своїх завдань, зокрема у сфері адмі- ністративно-юрисдикційної діяльності.

Узагальнюючи вищевикладене, можна визначити ознаки інформаційного забезпечення адміністра- тивно-юрисдикційної діяльності правоохоронних органів, а саме:

- це процес надання, збору, оброблення, аналізу, систематизації та фіксації відомостей про адміні-стративно-правовий спір чи адміністративне право-порушення;

- воно утворене сукупністю документів та інших носіїв, що містять в собі інформацію, яка має зна-чення для належного виконання правоохоронними органами своїх завдань, у тому числі у сфері адміні- стративно-юрисдикційної діяльності;

- воно спрямоване на прийняття управлінських рішень та ефективне виконання завдань правоохо-ронними органами;

- воно реалізується за допомогою системи спеці-альних засобів та методів;

- сприяє впливу на правосвідомість громадян та суспільства загалом із недопущення вчинення пра-вопорушень.

Враховуючи ці ознаки, інформаційне забезпе-чення адміністративно-юрисдикційної діяльності правоохоронних органів можна розглядати в двох значеннях:

1) як процес надання, збору, оброблення, аналізу, систематизації та фіксації відомостей про адміні-стративно-правовий спір чи адміністративне право-порушення та подальшого прийняття відповідних управлінських рішень або вчинення певних дій, що реалізується за допомогою системи спеціальних засобів та методів;

2) система відомостей, зафіксованих у докумен-тах чи на інших носіях, що має значення для належ-ного виконання правоохоронними органами своїх завдань у сфері адміністративно-юрисдикційної діяльності, а також для впливу на правосвідомість громадян та суспільства загалом із метою недопу-щення вчинення правопорушень.

Інформаційне забезпечення правоохоронної діяльності, зокрема під час реалізації адміністра- тивно-юрисдикційних процедур, регламентується чинним законодавством, де визначено, що всі пра-воохоронні структури мають збирати інформацію, яка стосується їх діяльності, обмінюватися такою інформацією з іншими правоохоронними органами чи іншими органами державної влади, а також засто-совувати вказану інформацію з метою прийняття ефективних управлінських рішень, забезпечення охорони прав, свобод та законних інтересів фізич-них та юридичних осіб, суспільних та державних інтересів. Найбільш повно питання інформаційного забезпечення адміністративно-юрисдикційної діяль-ності закріплено в законодавстві щодо діяльності Національної поліції. Така ситуація пояснюється порівняно новим законодавством у цій сфері, розро-бленим з урахуванням актуальності інформаційного забезпечення в правоохоронній діяльності. Крім того, саме для належної реалізації завдань поліції необхідно забезпечити доступ її працівників до відо-мостей, що зберігаються в спеціальних базах даних щодо фізичних та юридичних осіб, окремих фактів чи явищ.

За Законом України «Про Національну поліцію», відповідні підрозділи та посадові особи поліції наповнюють та підтримують в актуальному стані бази (банки) даних, що входять до єдиної інформа-ційної системи Міністерства внутрішніх справ Укра-їни та стосуються їх адміністративно-юрисдикційної діяльності, щодо: 1) осіб, стосовно яких поліцейські здійснюють профілактичну роботу; 2) виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, осіб, які їх учинили, руху кримінальних прова-джень; обвинувачених, обвинувальний акт щодо яких направлено до суду; 3) зареєстрованих в орга-нах внутрішніх справ кримінальних або адміністра-тивних правопорушень, подій, які загрожують осо-бистій чи публічній безпеці, надзвичайних ситуацій; 4) осіб, затриманих за підозрою у вчиненні право-порушень (адміністративне затримання, затримання згідно з дорученнями органів правопорядку, затри-мання осіб органами досудового розслідування, адміністративний арешт, домашній арешт); 5) осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, прова-дження у справах за якими здійснюється поліцією; 6) зареєстрованих кримінальних та адміністратив-них корупційних правопорушень, осіб, які їх учи-нили, та результатів розгляду цих правопорушень у судах; 7) іноземців та осіб без громадянства, затри-маних поліцією за порушення визначених правил перебування в Україні тощо [11].

Із метою належного функціонування в органах Національної поліції інформаційних баз, забез-печення повного та своєчасного збору, аналізу та фіксації інформації в поліції створено інформа-ційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України» як сукупність технічних і програмних засобів, призначених для оброблення відомостей, що утворюються у процесі діяльності Національної поліції України та її інфор-маційно-аналітичного забезпечення [12]. Ця система об'єднує інформаційні ресурси, необхідні праців-никам поліції для щоденного виконання ними своїх обов'язків, належної організації праці, та прийняття ефективних управлінських рішень. Крім того, вона включає інформацію, необхідну для забезпечення належного фінансового та матеріально-технічного забезпечення, іншої забезпечувальної діяльності.

Що стосується інших правоохоронних органів, то Державна фіскальна служба України з питань інформаційного забезпечення її діяльності реалізує такі повноваження: здійснює облік платників подат-ків та єдиного внеску, осіб, які здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; забезпечує ведення обліку податків і зборів, платежів; здійснює ведення митної статис-тики та Української класифікації товарів зовнішньо-економічної діяльності; здійснює в межах повнова-жень, передбачених законом, формування та ведення реєстрів, банків та баз даних, а також забезпечує ведення реєстру страхувальників єдиного внеску; взаємодіє та здійснює обмін інформацією з органами державної влади, державними органами іноземних держав, міжнародними організаціями тощо [13].

Державна прикордонна служба України формує інформаційне забезпечення через реалізацію таких повноважень: реєстрація іноземців та осіб без гро-мадянства, які в установленому порядку прибувають в Україну, та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в'їзду-виїзду, а також здійснення фіксації біометричних даних іноземців та осіб без грома-дянства під час здійснення прикордонного контр-олю в пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в'їзду-виїзду; створювати і використовувати інформаційні системи; здійсню-вати автоматизований обмін інформацією про тран-спортні засоби, що перетнули державний кордон України, з територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України тощо [14].

Інформаційне забезпечення Служби безпеки України формується через: створення інформаційних систем та ведення оперативного обліку; одержання в установленому законом порядку від органів доходів і зборів, фінансових та інших установ, підприємств, організацій (незалежно від форми власності) інфор-мації і документів про операції, стан рахунків і руху коштів на них за конкретний проміжок часу, вклади, внутрішньо- та зовнішньоекономічні угоди; одер-жання в установленому законодавством порядку за письмовими запитами керівника органу або опера-тивного підрозділу Служби безпеки України інфор-мації з автоматизованих інформаційних і довідкових систем та банків даних, створюваних Верховним Судом України, Генеральною прокуратурою Укра-їни, Національним банком України, Антимонополь- ним комітетом України, Фондом державного майна України, міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування України тощо [15].

Узагальнюючи вказані повноваження право-охоронних органів у сфері інформаційного забез-печення, можна виокремити основні напрями інформаційного забезпечення їх адміністративно- юрисдикційної діяльності. Ними є:

- збір, узагальнення та аналіз інформації про адміністративні правопорушення та інші адміністра- тивніспори;

- одержання на письмовий запит інформації, що стосується адміністративного спору, зокрема з обме-женим доступом;

- обмін інформацією з іншими суб'єктами влад-них повноважень;

- створення інформаційних систем, баз (банків) даних та ведення обліків.

Висновки. Інформаційне забезпечення адміні- стративно-юрисдикційної діяльності правоохорон-них органів є комплексною категорією, яка об'єднує як процес збору, оброблення, аналізу та збереження інформації, так і систему відомостей, зафіксова-них у встановленому порядку. На сьогодні основні напрями такого інформаційного забезпечення регла-ментовані законодавством, але вони потребують уточнення в напрямі конкретизації їх у сфері адмі- ністративно-юрисдикційної діяльності, а також чіт-кого визначення порядку обміну інформацією між різними суб'єктами такої діяльності. Крім того, в законодавстві, що регулює таку діяльність, доцільно закріпити вимоги до інформації та порядок її обро-блення і збереження.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Большой энциклопедический словарь / под ред. А.М. Прохорова. - М. : Большая Рос. энцикл. ; СПб. : Норит, 2000. - 1456 с.

2. Про інформацію : Закон України від 02.10.1992 р. № 2657--ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 48. - Ст. 650.

3. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-ІУ // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - №№ 40-44. - Ст. 356.

4. Про захист економічної конкуренції : Закон України від 11.01.2001 р. № 2210-ІІІ // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2001. - № 12. - Ст. 64.

5. Фелик В.І. Адміністративно-правове забезпечення профілактичної діяльності Національної поліції України : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / В.І. Фелик. - Харків,

2017. - 480 с.

6. Анисимов С.Р Человек и машина / С.Р Анисимов. - М. : Изд-во Социально-экономической литературы, 1959. - 273 с.

7. Стаценко-Сургучова І.С. Сутність інформаційно-аналітичної роботи в органах державної податкової служби / І.С. Стаценко-Сургучова // Науковий вісник Нац. акад. ДПС України. - 2006. - № 4-5 (35). - С. 228-233.

8. Ожегов С.И. Словарь русского языка / С.И. Ожегов ; под ред. Н.Ю. Шведовой. - М. : Изд-во АН СССР, 1984. - 625 с.

9. Линьов К.Ю. Інформаційне забезпечення державного управління та державної служби : [навчальний посібник] / К.Ю. Линьов. - К., 2016. - 42 с.

10. Стокороса Т.М. Інформатизація та інформаційне забезпечення: підходи до трактування понять / Т.М. Стокороса // Науковий вісник НЛТУ України. - 2008. - Вип. 18.9. - С. 296-301.

11. Про Національну поліцію : Закон України від 02.07.2015 р. № 580^Ш // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 2015. - № 40-41. - Ст 379.

12. Про затвердження Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України : Наказ МВС України; Наказ, Положення від 03.08.2017 р. № 676 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1059-17.

13. Про Державну фіскальну службу України : Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 р. № 236 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : zakon2.rada.gov.ua/laws/show/236-2014-п.

14. Про Державну прикордонну службу України : Закон України від 03.04.2003 р. № 661-^ // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2003. - № 27. - Ст. 208.

Про Службу безпеки України: Закон України від 25.03.1992 р. № 2229-ХІІ // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1992. - № 27. - Ст. 382

Размещено на Allbest.ru