Системи державного управління в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 340.114.5

СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ

Постановка проблеми у загальному вигляді. В умовах здійснення кардинальних реформ державного та суспільного життя у сучасній Україні та з урахуванням військового протистояння на сході держави, анексії Криму, затяжних кризових явищ у суспільстві нагальною постає проблема модернізації національної системи державного управління, адже очевидно, що вона характеризується відчутною розбалансованістю, певною протирічністю, низькою ефективністю та значною політизацією органів влади, що, у свою чергу, спричиняє відрив владних управлінських структур від першочергових потреб та інтересів суспільства, у тому числі і у сфері безпеки й оборони нашої держави.

У зв'язку з цим важко не погодитися з думкою директора Національного інституту стратегічних досліджень В. П. Горбуліна, що руйнація державного управління у сфері безпеки й оборони є головною причиною наших сьогоднішніх труднощів і бід [1].

На гостру потребу удосконалення системи державного управління звертається також увага і в Указі Президента України “Про Стратегію сталого розвитку “Україна-2020”, у якому, зокрема, йдеться про невідкладне проведення очищення влади на всіх рівнях, декларування майнового стану публічних службовців, перевірку їх доброчесності та моніторингу способу життя [2].

Для успішної та якісної модернізації системи державного управління постає нагальна потреба наукового дослідження факторів, що спричиняють низьку ефективність та руйнацію системи державного управління сучасної України. Одним з головних факторів такої руйнації виступає поширення елітарного правового нігілізму серед управлінських кадрів державного апарату.

Як стверджується у дослідженнях окремих вчених, елітарний або номенклатурний правовий нігілізм є теорією та практикою політичної еліти суспільства щодо заперечення, ігнорування, зневаги до права як позитивно- ціннісного явища у багатьох сферах життя [3, с. 107; 4, с. 142], у тому числі й у сфері державного управління.

Суспільна небезпечність, а, відповідно, і руйнівний вплив елітарного правового нігілізму у сфері державного управління пояснюється насамперед тим, що його носіями є представники різних форм соціальної влади (державної, партійної, профспілкової тощо) і зокрема - управлінської еліти суспільства. Володіючи владою чи суттєво впливаючи на її функціонування, керівники державного управління мають можливість майже безперешкодно ігнорувати та нехтувати приписами правових норм не тільки підзаконних нормативно- правових актів, а й самої Конституції України, вводячи таке ставлення до права у повсякденну практику життя [3, с. 106].

Викладене зумовлює гостру потребу наукового дослідження напрямків та особливостей руйнівного впливу елітарного правового нігілізму на систему державного управління сучасної України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми та на які опирається автор. Вагомий науковий доробок дослідження проблем удосконалення системи державного управління, аналізу його теоретичних і практично-прикладних сторін внесли такі вітчизняні та зарубіжні учені, як В. Д. Бакуменко, Ю. В. Бакаєв, О. А. Біньковський, Т. О. Бутирська, К. О. Ващенко, Р. В. Войтович, В. М. Князєв, Ю. В. Ковбасюк, О. А. Линдюк, В. О. Назаренко, Н. Р. Нижник, Я. Ф. Радиш та багато інших дослідників.

Завдяки науковим працям зазначених учених на сьогодні досліджена вагома кількість проблем державного управління, а саме: окреслені інституційні засади й особливості державного управління, проаналізовані причини його низької ефективності в умовах перехідної державності, досліджено зарубіжний позитивний і негативний досвід, накопичений у сфері державного управління протягом тривалого часу існування демократичної державності передових країн світу, запропоновано науково обґрунтовані конкретні шляхи удосконалення механізмів і процедур державного управління з посиланнями на зарубіжний досвід тощо.

Однак у сучасних наукових працях недостатньо приділяється увага дослідженню окремих факторів і напрямків їх руйнівного впливу на систему вітчизняного державного управління, що є перепоною для вироблення дієвих та ефективних засобів і механізмів їх втілення з метою докорінної модернізації усієї системи державного управління України.

Метою статті є дослідження негативного впливу елітарного правового нігілізму як одного з основних факторів руйнації сучасної системи державного управління України та аналіз напрямків його руйнівного впливу на державно- управлінську систему.

Виклад основного матеріалу дослідження. Потреба сталого розвитку нашої держави, проведення багатьох запланованих структурних реформ з метою підвищення, насамперед, матеріального рівня життя народу, обороноздатності держави з урахуванням військового протистояння викликає необхідність усебічного дослідження проблем державного управління, зокрема і напрямків руйнівного впливу на його систему елітарного правового нігілізму. правовий нігілізм руйнівний управлінський

Зазначений вплив зумовлений тим, що носіями елітарного нігілізму здебільшого є представники правлячої управлінської еліти держави, які наділені широким колом державно-владних повноважень, завдяки яким вони здійснюють завдання та функції держави.

Такий вагомий статус останніх значно розширює їх негативні можливості щодо ігнорування та нехтування найголовнішими принципами, такими, як верховенство права, законність і справедливість, а також безвідповідальне ставлення до будь-яких правових приписів, законів і підзаконних актів [3, с. 107].

Поширення елітарного правового нігілізму серед управлінської еліти держави пояснюється, окрім інших причин, ще й застосуванням керівниками - суб'єктами державного управління - потрійних стандартів при здійсненні влади: по-перше, вони вимушені хоч якоюсь мірою виконувати приписи чинного законодавства; по-друге, завдяки обійманим посадам вони прагнуть вирішувати власні матеріальні інтереси за рахунок державного бюджету; і, по- третє, управлінські чиновники вимушені лобіювати домагання та виконувати вказівки тих олігархічних і політичних сил, що привели їх на керівні посади в органи державного управління.

Викладені потрійні стандарти діяльності керівних суб'єктів державного управління, що антагонізують між собою, спричиняють нехтування правовими приписами, ігнорування правових принципів, а відповідно - системне поширення елітарного правового нігілізму серед представників управлінської еліти.

Небезпека такого поширення ще й у тому, що елітарний нігілізм виступає благодатним ґрунтом для розповсюдження та укорінення корупції у державних структурах, органах місцевого самоврядування та інших організаціях суспільства [5, с. 9]. Він також породжує глобальні непередбачувані наслідки для суспільства і держави, гальмуючи здійснення соціально-економічних реформ та процесів розбудови соціально-правової держави і зрілого громадянського суспільства [6, с. 2-3].

З урахуванням викладеного, зупинимося на окресленні й аналізі основних напрямків руйнівного впливу елітарного правового нігілізму на систему державного управління.

До таких напрямків варто віднести:

- елітарний правовий нігілізм поступово прищеплює впевненість у свідомості управлінських суб'єктів щодо можливості вирішення управлінських питань та прийняття керівних рішень без ретельного дотримання правових приписів та принципів права, чим деформує правову свідомість суб'єктів держуправління. Це у кінцевому рахунку призводить до певного “звикання” до нігілістичних проявів, коли ігнорування права стає нормою управлінської поведінки. Тут небезпечність елітарного правового нігілізму виявляється у тому, що він формує негативно-заперечний стиль керівної поведінки щодо зневажливого ставлення до права у цілому та до окремих правових цінностей зокрема [3, с. 108];

- елітарний правовий нігілізм сприяє виробленню, утвердженню та удосконаленню механізму ігнорування, зневажливому ставленню та завуальованому обходу правових настанов законодавчих та інших нормативно- правових актів у сфері державного управління, що не тільки заважає досягненню бажаного результату, а й знижує та розбалансовує державне управління у цілому;

- панування елітарного правового нігілізму у вищих ешелонах управлінської сфери спонукає до прийняття вищою управлінською елітою, у компетенцію якої входить правотворча діяльність, таких підзаконних актів, у яких шляхом псевдоконкретизації та псевдодеталізації норм законів “вимивається” їх правовий зміст і мета, закладені у них законодавцем.

Як слушно зауважує Н. Р. Нижник, недосконала або декларативна нормативно-правова регламентація державного управління призводить до прямо протилежних результатів щодо тих завдань, що стоять перед державно- управлінськими процесами у суспільстві [7, с. 182];

- руйнівний вплив елітарного правового нігілізму на правотворчу діяльність вищих органів державного управління виявляється ще й у прийнятті суперечливих, а інколи і взаємовиключних підзаконних нормативно-правових актів з метою налагодження та удосконалення корупційних схем, що стало системним явищем в українській дійсності.

Нажаль, антикорупційна політика у нашій державі й досі не набула ознак комплексності та системності, масштаби її реалізації не є значними, а протидія корупції у багатьох випадках лише імітується [8, с. 120].

Яскравим прикладом зазначеного напрямку руйнівного впливу елітарного правового нігілізму у правотворчій сфері є лобіювання законів і прийняття управлінських рішень, який розглядається як специфічний інститут, що базується на механізмі впливу груп, які сформовано навколо спільних інтересів, на відповідні уповноважені органи (парламент, уряд інші виконавчі та представницькі органи влади тощо) для ухвалення “потрібного” нормативноправового акта або рішення [9];

- нехтування законом, зневажливе ставлення до його приписів з боку керівників структур державного управління слугує негативним прикладом для чиновників нижчої ланки системи державного управління, що призводить до викривлення їх правосвідомості, апатичного ставлення до своїх службових обов'язків, атрофації творчих підходів до вирішення ними управлінських проблем тощо.

Окрім зазначеного, важко не погодитись з М. А. Бурдоносовою, що ураження правової свідомості правовим нігілізмом тягне за собою викривлення ідеології та психології державного службовця, що, у свою чергу, стає детермінантами такої ж поведінки носія деформованої правосвідомості [10, с. 57];

- загрозливим напрямком руйнівного впливу елітарного правового нігілізму є і те, що він утверджує у свідомості суб'єктів державного управління можливість ігнорування принципу законності та підміну його псевдопринципом доцільності, обґрунтування своїх дій та рішень гаслами на зразок: “в інтересах людини”, “на благо народу”, “в інтересах суспільства”, “на благо прогресу” тощо [11, с. 30].

Такий вплив елітарного правового нігілізму спричиняє формування субкультури кулуарних домовленостей, яка кардинально впливає на способи ухвалення управлінських рішень. Це у свою чергу відображається, передусім, у гальмуванні реформ, вирішення яких є умовою незалежного існування української держави у сучасному світі [12, с. 270, с. 273];

- елітарний правовий нігілізм також згубно діє і на стан управлінської дисципліни серед суб'єктів державного управління, гальмуючи тим самим утвердження правомірної поведінки у цій сфері. Зазначена ситуація створює атмосферу правової вседозволеності, суттєво послаблюючи управлінський правопорядок, деморалізуючи суб'єктів державного управління, негативно впливаючи на організованість, послідовність, системність і злагодженість їх дій.

Тому більшість структур державного управління схиляються до завантаження себе бюрократичними процедурами (проведення зборів, засідань, непродуктивних нарад та ін.), таким чином ухиляючись від виконання безпосередньо управлінських координуючих та організуючих функцій відповідно до приписів законів і підзаконних актів;

- завдяки поширенню елітарного правового нігілізму в управлінській сфері має місце ігнорування цивілізованих принципів, засад і підходів кадрової політики, що сприяє утвердженню негативної практики підбору та призначання управлінських кадрів на засадах “партійної належності”, “кумівства”, “особистої відданості”, “земляцтва” та ін., що також вкрай згубно діє на систему державного управління у цілому і якісний підбір кадрів у цій сфері зокрема.

Висновки

Отже, на підставі викладеного можна дійти висновку, що завдяки поширенню елітарного правового нігілізму серед суб'єктів державного управління здійснюється значний руйнівний вплив на державотворчі процеси сучасної України, що спричиняє, насамперед, значне гальмування реалізації політичних, економічних, правових та інших реформ, ефективне вирішення проблем військового протистояння на сході держави, протидію тіньовій економіці, організованій злочинності, корупції та іншим проявам правових відхилень у нашому суспільстві.

Перспективи подальших розвідок у даному напрямі. У зв'язку з цим постає гостра потреба не тільки подальшого наукового дослідження різноманітних факторів негативного впливу на систему державного управління та її руйнації, а й організація комплексного наступального поступового викорінення елітарного правового нігілізму та інших негативних явищ із системи державного управління в ім'я прогресу сучасного українського суспільства та держави.

Список використаної літератури

1. Капсамун І. “Лист із фронту” : перший результат [Електронний ресурс] / Іван Капсамун, Дмитро Кривцун // День. - 2015. - 24 берез. - Режим доступу : day.kiev.ua

2. Про Стратегію сталого розвитку “Україна-2020” : Указ Президента України від 12 січня 2015 р. № 5/2015.

3. Ганьба Б. П. Елітарний правовий нігілізм : окреслення визначення, суспільна небезпечність і класифікація / Б. П. Ганьба // Підприємництво, господарство і право. - 2011. - № 6. - С. 106-109.

4. Поляков А. В. Общая теория права: Феноменологокоммуникативный подход: Курс лекций / А. В. Поляков // Ассоциация юридический центр; Кафедра теории и истории государства и права Санкт- Петербургского государственного университета. - 2-е изд.- СПб. : Юридический центр “Пресс”, 2003. - 845 с.

5. Ганьба Б. П. Взаємозумовленість елітарного правового нігілізму і корупції / Б. П. Ганьба // Актуальні проблеми функціонування держави та тенденції захисту прав і свобод людини. : збірник матеріалів юридичної науково-практичної Інтернет-конференції. - К., 2011. - С. 8-12.

6. Волошенюк О. В. Правовий нігілізм в пострадянському суспільстві : автореф. дис. на здобут. наук. ступеня канд. юрид. наук : спец.12.00.01 / О. В. Волошенюк ; Ун-т внутрішніх справ. - Х., 2000. - 18 с.

7. Нижник Н. Р. К вопросу о науке государственного управления в Украине / Н. Р. Нижник // Среднерусский вестник общественных наук. Серия : Мировые проблемы. Внешняя политика. - Орел, 2010. - № 1. - С. 179-184.

8. Линдюк О. А. Проблеми модернізації Державної служби України в умовах глобалізації / О. А. Линдюк// Держава та регіони. Серія : Державне управління. - 2016. - № 2 (54). - С. 118-123.

9. Уроки демократії : світовий досвід для України / О. Мірошниченко, І.Пресняков, Ю. Селянко та ін. - К. : Міжнародний центр перспективних досліджень, 2007. - 111 с.

10. Бурдоносова М. А. Правовий нігілізм як форма деформації правової свідомості населення / М. А. Бурдоносова // Держава і право. - 2009. - № 45. - С. 54-60.

11. Ганьба Б. П. Елітарний правовий нігілізм як форма деформації правової свідомості / Б. П. Ганьба // Правове регулювання суспільства та проблеми теорії держави і права : матеріали наук. практ. Інтернет-конф. - Івано-Франківськ : ПЮІ Льв. ДУВС, 2011. - С. 148.

12. Хазратова Н. В. Проблема неефективності державного управління в сучасній Україні : психологічні аспекти / Н. В. Хазратова // Психологічні науки : проблеми і здобутки. - 2011. - Вип. 2. - К. : КиМУ. - С. 270-283.

Анотація

У пропонованій статті досліджуються напрямки руйнівного впливу елітарного правового нігілізму на систему державного управління сучасної української держави.

Ключові слова: державне управління,елітарний правовий нігілізм, суб'єкти державного управління, напрямки руйнівного впливу, проблеми державного управління.

Ключевые слова: государственное управление, элитарный правовой нигилизм, субъекты государственного управления, направления разрушительного влияния, проблемы государственного управления.