Кримінально-правова характеристика посягання на життя журналіста

Дослідження кримінально-правової характеристики норми, що передбачає відповідальність за посягання на життя журналіста. Розгляд об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони злочину. Особливості розслідування та кваліфікації злочину.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 25.08.2018
Размер файла 28,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОСЯГАННЯ НА ЖИТТЯ ЖУРНАЛІСТА

Людвік В.Д.

кандидат юридичних наук

Анотація

Надано кримінально-правову характеристику посягання на життя журналіста. Розглянуто об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт та суб'єктивну сторону злочину.

Ключові слова: об'єкт злочину, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона, журналіст, посягання, життя, законна професійна діяльність.

Аннотация

Людвик В.Д. Уголовно-правовая характеристика посягательства на жизнь журналиста. Дано уголовно-правовую характеристику посягательства на жизнь журналиста. Рассмотрены объект преступления, объективная сторона, субъект, субъективная сторона.

Ключевые слова: объект преступления, объективная сторона, субъект, субъективная сторона, журналист, посягательство, жизнь, законная профессиональная деятельность.

Annotation

Lyudvik V.D. Criminal-legal characteristic of the attempt on the journalist's life. The article deals with the study of the composition of the crime under article 3481 of the Criminal code of Ukraine. The article deals with patrimonial and direct objects of a crime, victims of crime, objective aspect of crime, subject of crime, and subjective aspect of the crime.

The author believes that the generic object of crime under article 3481 of the Criminal code are the social relations in the sphere of protection of authority of bodies of state power, bodies of local self-government, associations of citizens and protection of the lawful professional activities of journalists, and the direct - social relationships underpinning the implementation of the lawful professional activities of journalists. TheactusReusofthe crime consists of murder or attempted murder of the victim.

The author argues that compulsory clarification subject to the fact that the offence is committed in connection with the exercise of a journalist's legitimate professional activities. The subject of the crime is the physical responsible person who, at the time of the offence attained 16 years of age. On the subjective side of a crime is character is edbyde liberate form of guilt.

The author came to the conclusion that the offence under article 3481 of the criminal code is a truncated part of the crime, which is considered ended from the moment of the attempt on the life of the victim. If you are qualifying under this article must establish that the offender has endangered the lives of the victim in connection with the exercise of a journalist's legitimate professional activities.The author offers to amend the criminal code by adding article 22, part 2 of the criminal code.3481UK.

Keywords: object of crime, objective aspect, subject, subjective side, journalist, attempt, life, legal professional activities.

Постановка проблеми

Відповідно до ст. 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір [1].

Громадяни України реалізують зазначене конституційне право, серед іншого, і шляхом законної професійної діяльності журналістів. З метою підвищення гарантій безпеки законної професійної діяльності журналістів Верховна Рада 14 травня 2015 року прийняла ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій законної професійної діяльності журналістів» № 421 -VIII [2].

Цим законом було внесено зміни до ст. 18 ЗУ "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" та до Кримінального кодексу України шляхом зміни назви розділу XV Особливої частини, а також доповнення цього кодексу низкою статей. Однією з цих статей стала ст. 348-1 КК «Посягання на життя журналіста».

Аналіз публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми

Комплексного вивчення даного питання не проводилося, але окремі питання розглядалися у роботах таких українських вчених: Р. В. Вереша, С. Я. Лихова, І. Б. Медицький, В. І. Павликівський, Є. О. Письменський, Н. А. Савінова, В. В. Шаблистий, Л. В. Ярмол та ін.

Метою статті є дослідження кримінально-правової характеристики норми, що передбачає відповідальність за посягання на життя журналіста.

Виклад основного матеріалу

Склад злочину, передбачений ст. 3481 КК, як і будь який інший, складається з таких елементів: об'єкт злочину, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона.

Родовим об'єктом злочину, виходячи з розташування статті, виступають суспільні відносини у сфері охорони авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та у сфері охорони законної професійної діяльності журналістів.

Не можна не погодитися з точкою зору С.Я. Лихової, яка стверджує, що родовим об'єктом злочинів, які посягають на інтереси журналістів, слід визнавати правові відносини, які складаються у процесі реалізації права журналістів на свободу слова [3, с. 274]. Таким чином, не можна погодитися із законодавцем, який все ж таки розмістив злочини проти журналістів у XV розділі Особливої частини КК.

Безпосереднім основним об'єктом виступають суспільні відносини, що забезпечують здійснення законної професійної діяльності журналістами.

Законною діяльністю журналіста визнається така його діяльність, яка відповідає вимогам Конституції України, Законам України, іншим нормативно-правовим актам України та міжнародним договорам, ратифікованим Україною.

Відповідно до примітки ст. 3451 КК, під професійною діяльністю журналіста у цій статті та статтях 171, 347-1, 348-1 цього Кодексу слід розуміти систематичну діяльність особи, пов'язану із збиранням, одержанням, створенням, поширенням, зберіганням або іншим використанням інформації з метою її поширення на невизначене коло осіб через друковані засоби масової інформації, телерадіоорганізації, інформаційні агентства, мережу Інтернет [4].

Але будь-яка професія є законною по факту, професійно можна займатися та бути професіоналом тільки тоді, коли ця професія внесена до відповідного класифікатора професій. У зв'язку з цим не викликає заперечень пропозиція В.В. Шаблистого про виключення з диспозицій злочинів проти журналістів слова «законна» по відношенню до професійної журналістської діяльності [5, с. 70-71].

Безпосереднім додатковим об'єктом виступають суспільні відносини у сфері охорони життя журналіста, його близьких родичів чи членів сім'ї.

Під життям слід розуміти особливу форму існування людського організму, що полягає в активному, поєднаному з витратою отриманої ззовні енергії, підтриманні та самовідтворенні специфічної структури. Життя людини характеризується реактивністю, диханням, мисленням, чутливістю, баченням, спілкуванням, харчуванням, ростом, рухом, обміном речовини, розмноженням тощо. Також термін «життя» розуміють як індивідуальний розвиток людського організму з моменту його зародження до його смерті (онтогенез) [6, с. 287].

Потерпілим від цього злочину виступає лише журналіст, його близькі родичі чи члени сім'ї.

Журналіст - творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для засобів масової інформації, виконує редакційно-посадові службові обов'язки в засобі масової інформації (в штаті або на позаштатних засадах) відповідно до професійних назв посад (роботи) журналіста, які зазначено в державному класифікаторі професій України (ст. 1 ЗУ «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів») [7].

Близькі родичі чи члени сім'ї - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК) [8].

З об'єктивної сторони злочин полягає у вчиненні посягання на життя журналіста, його близьких родичів чи членів сім'ї.

ПОСЯГАННЯ, я, с. Дія за знач. посягати. На усіх етапах розвитку соціалістичної держави її кровною справою був і залишається захист завоювань соціалізму від посягань сил контрреволюції і світового імперіалізму (До 100річчя В. І. Леніна, 1970, 21); Щоб убезпечити Київ від посягань інших князів, він [Юрій Долгорукий] у стратегічно важливих пунктах - Вишгороді, Білгороді, Каневі і Переяславі - садить княжити своїх синів (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 569) [9].

У кримінальному праві під посяганням на життя розуміють умисне вбивство або замах на умисне вбивство.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КК, під вбивством слід розуміти умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Смерть - це момент, коли внаслідок припинення роботи серця розпочався незворотний процес розпаду клітин центральної нервової системи. Виділяють клінічну та незворотну (біологічну) смерть.

Біологічну смерть необхідно відрізняти від клінічної, коли, незважаючи на припинення дихання і серцебиття, протягом дуже короткого часу життя в організмі не припиняється і його життєздатні функції можуть бути відновлені. Навмисне приведення людини у стан клінічної смерті у випадку, коли біологічна смерть не настала, може кваліфікуватися як замах на вбивство [10, с. 18].

З об'єктивної сторони діяння, направлені на вбивство або замах на вбивство, можуть полягати як у вчиненні дії (нанесення удару ножем, постріл з вогнепальної зброї, удушення, отруєння тощо), так і бездіяльності (наприклад ненадання життєво необхідної медичної допомоги тощо).

Обов'язково при розслідуванні та кваліфікації цього злочину встановлюється, що злочин вчинено саме у зв'язку із здійсненням журналістом законної професійної діяльності. У випадку, якщо це не підтверджується матеріалами справи, дії винного (винних) кваліфікуються за іншими статтями КК проти життя та здоров'я особи. Якщо ж такі дії вчинені у зв'язку із здійсненням журналістом законної професійної діяльності, то вони кваліфікуються лише за ст. 348-1 КК.

Посягання на життя журналіста або його близьких родичів чи членів сім'ї, скоєне безпосередньо після погрози вчинити такі дії, не потребує додаткової кваліфікації за ст. 345-1 Кримінального кодексу [11].

Злочин вважається закінченим з моменту замаху на життя потерпілого. Додаткової кваліфікації ще й за ст. 15 КК в такому випадку не потрібно.

Суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла віку, з якого відповідно до КК може наставати кримінальна відповідальність. Законодавцем при прийнятті законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій законної професійної діяльності журналістів» було допущено суттєву помилку. Не були внесені відповідні зміни до ст. 22 КК. Враховуючи це можна стверджувати, що кримінальна відповідальність за вчинення цього злочину може наставати лише з 16-річного віку. Тим самим було створено ситуацію, при якій життя журналіста має меншу цінність, ніж, наприклад, життя державного діяча або життя працівника правоохоронного органу, оскільки відповідальність за посягання на цих потерпілих настає з 14-річного віку. Таким чином, необхідно внести зміни до ч. 2 ст. 22 КК, додавши в перелік злочинів, за які настає кримінальна відповідальність з 14 років, ст. 348-1 КК. посягання життя журналіст кримінальний

У випадку вбивства потерпілого особою, яка досягла 14-річного віку, дії винного необхідно кваліфікувати за п. 8 ч. 2 ст. 115 КК (до внесення змін в ч. 2 ст. 22 КК).

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною формою вини. Вбивство може бути вчинено як з прямим, так і з непрямим умислом, тобто винна особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, усвідомлює, що вона своїм діянням позбавляє життя журналіста, його близьких родичів чи членів сім'ї у зв'язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності, передбачає настання смерті потерпілої особи і бажає настання таких наслідків, або не бажає, але свідомо припускає їх настання.

Замах на вбивство, відповідно до ч. 1 ст. 15 КК, може бути вчинений лише з прямим умислом, тобто винна особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, усвідомлює, що вона своїм діянням намагається позбавити життя журналіста, його близьких родичів чи членів сім'ї у зв'язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності і бажає так діяти.

Мотиви вчинення злочину можуть бути різноманітними, але обов'язково, щоб вони були пов'язані із здійсненням журналістом законної професійної діяльності.

Висновки

Отже, з огляду на викладене можна стверджувати, що злочин, передбачений ст. 348-1 КК, є усіченим складом злочину, який вважається закінченим вже з моменту замаху на життя потерпілого. При кваліфікації за цією статтею необхідно встановити, що винний посягав на життя потерпілого саме у зв'язку із здійсненням журналістом законної професійної діяльності. Пропонуємо внести зміни до КК, додавши в ч. 2 ст. 22 КК ст. 348-1 КК.

Бібліографічні посилання

1. Конституція України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80

2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій законної професійної діяльності журналістів: Закон України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/421-19

3. Лихова С.Я. Криміналізація суспільно небезпечних діянь проти журналістів як приклад порушення принципу структурності кримінального закону / С.Я. Лихова// Проблеми науки кримінального права та їх вирішення у законотворчій та правозостосовчій діяльності: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 8-9 жовт. 2015 р. / В.Я. Тацій (голов. ред.), В.І. Борисов (заст. голов. ред.) та ін. Х.: Право, 2015. С. 270-274.

4. Кримінальний кодекс України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/2341 -14.

5. Шаблистий В.В. Про кримінально-правове забезпечення однієї найзаконнішої професії в Україні / В.В. Шаблистий // Кримінально-правове, кримінологічне та кримінально-виконавче забезпечення механізму реалізації прав та свобод людини і громадянина: матеріали круглого столу (м. Запоріжжя, 10 березня 2016 р.) / за ред. В.М. Огаренка, Т.А. Денисової. Запоріжжя: КПУ, 2016. С. 68-71.

6. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / Д.С. Азаров, В.К. Грищук, А.В. Савченко та ін. ; за заг. ред. О.М. Джужі, А.В. Савченка, В.В. Чернєя. К.: Юрінком Інтер, 2016.

7. Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів: Закон України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80.

8. Кримінальний процесуальний кодекс України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.

9. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства ; за ред. І. К. Білодіда. К.: Наукова думка, 1970-1980. Т. 8. С. 393.

10. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Т. 2: Особлива частина / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, В.І. Тютюгін та ін. К., 2013.

11. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 8 від 26.06.92 [Електронний ресурс]. Режим доступу:http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0008700- 92/print1463653388043274.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Аналіз правил щодо кваліфікації суспільно небезпечного діяння з урахуванням віку суб’єкта складу злочину. Вік як обов’язкова ознака суб’єкта складу злочину. Знайомство з кримінально-правовим значенням віку суб’єкта складу злочину при кваліфікації.

    статья [22,3 K], добавлен 11.09.2017

  • Форми вини як обов’язкової ознаки суб’єктивної сторони складу злочину: умисел, необережність, змішана. Вина у кримінальному праві Франції та США. Факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину. Помилка та її кримінально-правове значення.

    курсовая работа [57,2 K], добавлен 29.01.2008

  • Поняття й ознаки суб’єктивної сторони складу злочину, визначення його внутрішнього змісту. Встановлення мети і форми вини: умисел чи необережність. Дослідження змісту суб’єктивної сторони злочину за кримінальним законодавством України, Франції, Німеччини.

    курсовая работа [74,4 K], добавлен 14.02.2017

  • Критерії розмежування злочину, передбаченого ст. 392 КК України, зі злочинами із суміжними складами, особливості їх кваліфікації. Класифікація злочинів за об’єктом посягання, потерпілим, місцем вчинення злочину, ознаками суб’єктивної сторони та мотивом.

    статья [20,7 K], добавлен 10.08.2017

  • Поняття, функції та признаки складу злочину; їх класифікація за різними ознаками. Зміст кримінально-правової кваліфікації вчиненого діяння. Ознайомлення зі складовими елементами об'єктивної та суб'єктивної сторін складу злочину. Види необережної вини.

    дипломная работа [60,0 K], добавлен 26.08.2014

  • Дослідження кримінально-правової характеристики умисного вбивства, вчиненого на замовлення та основні причини розповсюдження злочинів такого типу. Стисла характеристика складу злочину, його об’єктивної та суб’єктивної сторони. Караність умисного вбивства.

    курсовая работа [67,9 K], добавлен 20.09.2012

  • Огляд проблеми неправомірної поведінки. Загальна характеристика понять "правопорушення" і "склад правопорушення", їх співвідношення з правовою нормою. Вивчення елементів складу правопорушення: суб'єкта, суб'єктивної сторони, об'єкта, об'єктивної сторони.

    курсовая работа [32,9 K], добавлен 26.08.2014

  • Значення конструктивних особливостей, елементів, ознак складу злочину для їх правильної кваліфікації. Роль суб’єктивної сторони злочину в кваліфікації злочинів у сфері надання публічних послуг. Аналіз злочину незаконного збагачення службової особи.

    контрольная работа [28,6 K], добавлен 13.10.2019

  • Поняття злочину, основні ознаки його складу. Аналіз ознак об’єктивної сторони складу злочину та предмета. Значення знарядь та засобів вчинення злочину при розслідуванні того чи іншого злочину. Основні відмежування знаряддя та засобу вчинення злочину.

    курсовая работа [82,5 K], добавлен 17.04.2012

  • Підстави і принципи кваліфікації злочинів. Кваліфікувати злочин означає встановити повну відповідність його ознак ознакам норми, яка передбачає відповідальність за вчинення саме цього злочину. Кваліфікація незаконного заволодіння транспортним засобом.

    контрольная работа [29,3 K], добавлен 08.07.2008

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.