Слідча версія як передумова планування розслідування

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 343.985

Слідча версія як передумова планування розслідування

Ботнаренко І.А.

кандидат юридичних наук (Національна академія внутрішніх справ)

Проаналізовано поняття та сутність слідчої версії у науковому сенсі, охарактеризовано основні стадії її розвитку. Розглянуто особливості взаємозв'язку слідчої версії та планування розслідування. Зроблено висновок, що слідча версія складає передумову планування роз-слідування, оскільки визначає його ефективні шляхи та напрями, а, відтак, впливає на повноту та якість розслідування обставин вчинення кримінального правопорушення.

Ключові слова: слідча версія, припущення, інтуїтивний, планування, розслідування, взаємозв 'язок.

Ботнаренко И.А. Следственная версия как предпосылка планирования рассле-дования. Проанализированы понятие и сущность следственной версии в научном смысле, дана характеристика основных стадий ее развития. Рассмотрены особенности взаимосвязи следственной версии и планирования расследования. Сделан вывод о том, что следственная версия составляет предпосылку планирования расследования, поскольку определяет его эффективные пути и направления, а, значит, осуществляет влияние на полноту и качество расследования обстоятельств совершения уголовного правонарушения.

Ключевые слова: следственная версия, предположение, интуитивный, планирование, расследование, взаимосвязь.

Botnarenko I.A. Investigation version as precondition of planning investigation. The author has analyzed the concept and essence of investigative leads in the scientific sense, given the characteristics of the main stages of its development. The features of the relationship investigative leads and the investigation planning. It is concluded that the investigation version is the premise of the investigation plan, because it determines the effective ways and directions, and thus carries out the impact on the completeness and quality of the investigation into a criminal offense.

Keywords: investigation version, assumption, intuitive, planning, investigation, relationship.

Постановка проблеми. У плануванні розслідування будь-якого кримі-нального правопорушення неабияке значення мають слідчі версії, які визна-чають найбільш ефективні шляхи та напрями досудового розслідування, та складають основу його організації. Їх висунення завжди зумовлено видом кримінального правопорушення, способами його вчинення та інформацією, яка виявляється на початковому етапі розслідування. Незважаючи на логічну складність побудови, безліч шляхів формування, версія залежить від усього комплексу обставин, що сприяють її зародженню [1, с. 25]. Водночас, із ви-суненням слідчих версій необхідно зосереджувати увагу на їх обґрунтованос-ті, оскільки остання, в свою чергу, визначає реальність і обґрунтованість плану розслідування [2, с.109].

Аналіз публікацій, в яких започатковано розвязання даної пробле-ми. Питанням планування та оперування слідчими версіями під час розсліду-вання кримінальних правопорушень приділяли увагу В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін, A. М. Васильєв, А.Ф. Волобуєв, В.К. Гавло, І.В. Гора, І.Ф. Герасимов, B. Г. Гончаренко, В.Ф. Єрмолович, В.А. Журавель, Г.О. Зорін, А.В. Іщенко, О.Н. Колесниченко, В.О. Коновалова, В.П. Корж, І.М. Лузгін, Г.А. Матусовський, В.О. Образцов, О.С. Саїнчин, М.В. Салтевський, М.О. Селіванов, В.В. Тіщенко, В.Ю. Шепітько, В.І. Шиканов, М.П. Яблоков та інші науковці. Незважаючи на значну кількість наукових праць з указаної проблематики, зауважимо, що нині у криміналістичній науці й досі відсутній консолідований підхід до розкриття не лише сутності та змісту слідчої версії, але й з'ясування її місця та ролі в плануванні розслідування.

Метою статті є уточнення особливостей формування та розвитку слідчої версії та встановлення її взаємозв'язку з плануванням розслідування.

Виклад основного матеріалу. Безперечно, що думки вчених щодо слід-чої версії, як і стосовно будь-якої іншої криміналістичної категорії, різняться між собою. Так, І.М. Лузгін визначає версію як обґрунтоване припущення щодо події, його окремих елементів або про походження і зв'язку доказових фактів [3, с. 23]. Як обґрунтоване фактичними даними припущення про подію злочину, його учасників, мотиви та інші обставини, що пояснюють вста-новлені у кримінальному провадженні, трактують слідчу версію В.Д. Пчолкін та К.В. Аріт [2. с. 108]. Майже так само характеризує указане поняття В.О. Коновалова як обґрунтоване припущення про подію злочину й особу злочинця, де категорія «подія злочину» охоплює всі пов'язані з ним можливі обставини, у тому числі й їхнє походження, причинні залежності, механізм та інші дані, припущення про наявність яких і дозволяє встановити об'єктивну істину розкрити злочин [4, с. 13].

0. М. Васильєв в зміст слідчої версії вклав індуктивний умовивід слідчо-го у формі припущення, заснований на фактичних даних про подію злочину і його окремі обставини, що підлягають перевірці за логічними правилами де-дукції [5, с. 55].

В. Гора, А.В. Іщенко, В.А. Колесник дають таке визначення криміналістичної версії це обґрунтоване припущення особи, яка уповноважена здійснювати діяльність із виявлення, розкриття і розслідування злочинів; щодо фактів, явищ чи групи фактів або явищ, які мають або можуть мати значення для справи і свідчать про сутність події, що досліджується; про причини, які її викликали; про винних осіб, характер їхньої вини та інші обставини, що сприяють встановленню істини у справі [6, с. 33-34]. кримінальний правопорушення слідчий розслідування

Слідча версія, стверджує А.М. Ларін, це побудована з метою встано-влення об'єктивної істини за справою інтегральна ідея, образ, який несе фун-кції моделей досліджуваних обставин, створений уявою, який містить мож-ливу оцінку наявних даних, який виступає поясненням цих даних та виражений у формі гіпотези [7, с. 29]. Погоджуємося з позицією В.В. Семеногова, що таке визначення занадто громіздке та містить неточності (зокрема, версія не може ґрунтуватися на фантазії та уяві слідчого) [8].

Найбільш вдалим та доцільним, на нашу думку, видається визначення, запропоноване Р.С. Бєлкіним, який переконує, що слідчу версію можна ви-значити як самостійний специфічний криміналістичний засіб (криміналісти-чний метод розслідування), яким користується слідчий для пізнання і дове-дення об'єктивної істини в попередньому слідстві. Цей засіб, або метод, полягає в побудові і перевірці слідчим всіх імовірних на зібраних матеріалах припущень про форми зв'язків та причини окремих явищ події, що розсліду-ється, як реально можливих пояснень, встановлених до теперішнього часу фактів, а також обставин, пов'язаних із даною подією, які можуть знадобить-ся для перевірки старих і пошуку нових фактів» [9, с. 31]

З урахуванням різноманітних підходів до визначення, сутність слідчої версії зводиться до розуміння її як обґрунтованого інтуїтивного припущення (судження) слідчого про суттєві обставини кримінального правопорушення й осіб, що його вчинили, яке виникає на підставі аналізу наявних фактичних даних і спрямоване на встановлення об'єктивної істини. Тобто, це можливий варіант, пояснення того чи іншого факту, обставини або події в цілому, які відбулися. Інтуїтивну ознаку у мисленні слідчого можна пояснити тим, що його пізнавальна діяльність має яскраво виражений творчий характер, тому в її структурі присутній неусвідомлений компонент інтуїція [10, с. 29]. Її пов'язують з результатом раніше набутого досвіду та мисленнєвою діяльніс-тю, яка цьому передує. Зв'язок досвіду з завданням, що вирішується, до ви-значеного моменту не усвідомлюється. Лише в той момент, коли в особи на-бутий досвід синтезується з його актуальною пошуковою діяльністю, і виникає інтуїція [10, с. 29]. Безсумнівно, що виникнення слідчої версії вима-гає клопіткої роботи думок, припущень та умовиводів та їх критичного порі-вняння. Відповідно, інтуїтивні здогадки, підкреслює Г.І. Рузавін, обов'язково підлягають логічному обґрунтуванню [11, с. 88].

Розглянемо стадії розвитку слідчої версії.

Традиційно в криміналістичній літературі побудову версій розглядають як процес практичної діяльності (розслідування), що складається з таких ста-дій: 1) висунення версії; 2) аналіз висунутого припущення та визначення нас-лідків, які логічно слідують з нього; 3) практична перевірка таких наслідків та співставлення їх з тим, що встановлено в дійсності під час їх перевірки [12, с. 60].

В.О. Коновалова до стадій формування версії відносить: 1) аналіз і уза-гальнення фактичного матеріалу, необхідного для подальшого розвитку знань про окремий факт або сукупність фактів; 2) висловлення власне версії, обґрунтованої наявною інформацією; 3) виведення низки наслідків версії, що випливають із сформульованого припущення; 4) перевірка виведених наслід-ків [1, с. 24].

На думку І.М. Лузгіна, побудова версій є результатом логічного осмис-лення фактів. При цьому використовуються прийоми аналізу і синтезу, інду-кції, дедукції та аналогії [3, с. 144]. Також науковець сформулював вимоги, що пред'являються до побудови версії: 1) версія, будучи обґрунтованим при-пущенням, повинна спиратися на встановлені факти; 2) побудова версії по-винна бути логічною процедурою, результатом якої є імовірний висновок. Підстави і процес висновку повинні бути чітко визначені з тим, щоб у будьякий момент, на будь-якій стадії розслідування перевірити правильність ви-сновку; 3) перевірка версії повинна починатися з аналізу висновку, виведення наслідків з версії [3, с. 134].

М.П. Яблоков стверджує, що для висунення криміналістичної версії (ве-рсій), слідчий та інші суб'єкти криміналістичної діяльності повинні мати ви-значені фактичні підстави. Ними можуть бути як відомості, отримані непроцесуальним, наприклад оперативно-розшуковим, шляхом або у вигляді інформації з випадкових джерел. На підставі цих даних версія повинна пояс-нити наявні відомості, виявити їх взаємозв'язки та взаємозалежності. Зміст версії завжди ширше змісту інформації, покладеної у її основу, оскільки включає судження про факти ще не встановлені [13, с. 120-121].

З урахуванням викладеного, можна виокремити такі стадії розвитку слі-дчої версії: 1) аналіз та узагальнення отриманого з різноманітних джерел фа-ктичного матеріалу; 2) висунення власне версії, її осмислення (аналіз) та фо-рмулювання обґрунтованих логічних висновків, що з неї слідують; 3) перевірка висновків, тобто підтвердження або спростування версії.

Наголосимо, що будь-яка версія може привести до позитивних результа-тів лише в тому разі, якщо вона є обґрунтованою, тобто спирається на вірогі-дно встановлені перевірені факти. Побудова версій обов'язково припускає логічне оброблення вихідних даних, що складається, по-перше, з аналізу фа-ктів та їхнього індуктивного узагальнення; і по-друге, з аналізу взає-мозв'язків і взаємовідносин фактів з їх наступним синтезуванням у єдину си-стему взаємопов'язаних обставин [14, с. 27]. Відтак, помилки у побудові версій призводять до неправильного спрямування слідства і часто бувають такими, що не усуваються. Помилки у виведенні логічних висновків тягнуть за собою втрату доказів [15, с. 39]. Надійним засобом уникнення таких по-милок, на нашу думку, є планування розслідування як активна мисленнєва діяльність слідчого, пов'язана з висуненням різноманітних версій. Належне планування, у свою чергу, обумовлює ефективну організацію розслідування.

Роль версії стосовно плану розслідування, як стверджує В.Ю. Шепітько, є визначальною, оскільки версія є тим напрямком розслідування, що зумов-лює побудову в плані комплексу слідчих, розшукових, організаційних захо-дів, здійснюваних з метою її перевірки [1, с. 24]. У такому аспекті версія ви-ступає логічною передумовою або умовою планування розслідування [10, с. 56.]. Вона має орієнтуюче значення, оскільки визначає пошукову діяльність слідчого, специфіку використання для цього засобів її здійснення. Тому можливо відзначити, що планування та побудова версій існують не відокре-млено одне від одного, а перебувають у тісному взаємозв'язку.

В юридичній літературі на питання співвідношення слідчої версії та планування розслідування існують декілька точок зору. На думку одних науковців-криміналістів (О.М. Васильєв, А.Н. Колесніченко, Л.П. Дубовицька, В.І. Шабалін), слідча версія є частиною планування розслідування. Інші вчені (В.І. Теребилов, Г.Н. Александров) вважають побудову та перевірку версії основною частиною планування розслідування [16, с. 241]. Третя група нау-ковців (А.А. Піонтковський, В.І. Теребилов), виходячи із специфіки пізнава-льних функцій, що ними виконуються, розглядає слідчі версії та планування розслідування як самостійні теорії, засновані на самостійних формах людсь-кого мислення. Зокрема, при визначенні їх відмінностей Я. Пещак підкреслив, що слідча версія це один з методів пізнання істини, в той час як планування є спеціальним методом організації розслідування, який об'єднує в одне ціле всю роботу з розслідування, надаючи йому науково обґрунтованого, планомірного, цілеспрямованого характеру [17, с. 189].

Так, В.І. Шабалін обґрунтовує положення про те, що версія є частиною планування, оскільки вони мають різну природу. Планування, на його думку, носить об'єктивний характер, тобто засноване на фактах, наявність або відсутність яких не залежить від особи, яка здійснює досудове розслідування. Версії, як правило, відповідає суб'єктивний характер, так як її побудова і перевірка залежить, як правило, від вміння особи аналізувати події [16, с. 241].

На єдність версій і планування як взаємозумовлених категорій вказували також Р.С. Бєлкін, О.М. Васильєв, О.Н. Колесніченко, В.О. Коновалова та інші науковці. Так, Р С. Бєлкін наголошував на тому, що версія служить логі-чною підставою змісту плану розслідування. Утворюється єдина, нерозривно пов'язана система: те, що пояснюється (наявні фактичні дані) пояснення (версія) гіпотетична система необхідних аргументів пояснення (наслідки з версії) доказ чи спростування пояснення (встановлені в ході перевірки фак-тичні дані) [18, с.351-352]. Висування і перевірка версій, стверджує B.П. Корж, є основним змістом планування розслідування [19, с. 191]. Таку позицію підтримує і В.О. Коновалова, на думку якої версія і план розсліду-вання є єдиним цілим, що здійснює пізнання об'єктивної істини при розслі-дуванні» [4, с. 24]. О.Я. Баєв обґрунтовує, що планування дослідження кри-мінальних правопорушень є мисленнєвою діяльністю його суб'єктів, спрямованою на визначення завдань, що потребують вирішення на певних етапах дослідження, здебільшого у розрізі перевірки версій, сформульованих суб'єктом, що планує дослідження злочинів, і способів вирішення цих за-вдань [20, с. 139].

Планування, будучи основним методом раціональної організації розслі-дування, спрямоване на побудову моделі-схеми розслідування, що розпоча-лося і продовжується, аж до його завершення [13, с. 58]. Тобто, планування передбачає побудову алгоритму дій слідчого по з'ясуванню обставин і фак-тів, необхідних для встановлення об'єктивної істини.

На нашу думку, найбільш яскраво взаємозв'язок версії з плануванням можна висвітлити крізь призму їх спільної мети. Так, Р.С. Бєлкін зазначає, що мета планування розслідування полягає у визначенні напряму і змісту ді-яльності слідчого на усіх її етапах, забезпеченні її цілеспрямованості, повно-ти, об'єктивності, всебічності та швидкості, економії часу, сил і засобів, ефе-ктивного застосування прийомів роботи з доказами [21, с. 39]. На думку C. А. Голунского, основною метою планування розслідування є забезпечення правильної спрямованості, влучності, ефективності, повноти, всебічності і максимальної швидкості розслідування. Умовами правильного планування розслідування науковець визначає правильне орієнтування в обстановці, у якій вчинено кримінальне правопорушення, правильна оцінка значення само-го протиправного діяння, знання того, що необхідно встановити, які докази слід шукати, знання процесуальних форм, технічних і тактичних прийомів доведення, вміння користуватися версіями розслідування [22, с. 136]. Відпо-відно, метою слідчої версії є встановлення нових конкретних фактів, які мо-жуть наблизити слідчого до правильного вирішення кримінального прова-дження. Як засіб отримання доказової інформації, слідча версія виконує орієнтуючу та координуючу функції в плануванні, оскільки визначає напря-ми та шляхи подальших дій слідчого. Орієнтуючись на слідчі версії, слідчий передусім, визначає та конкретизує відповідні слідчі (розшукові) дії (заходи) і тактичні операції. Саме вони встановлюють об'єм та межі роботи слідчого та сприяють вибору перспективних шляхів встановлення істини. Логіка взає-мозв'язку версії та планування, наголошує І.Х. Максутов, простежується го-ловним чином у тому, що вся сукупність обставин, які підлягають встанов-ленню при розслідуванні, виникає з тих наслідків, що виводяться з побудованого припущення [23, с. 50].

Висновок. Слідча версія це обґрунтоване інтуїтивне припущення (су-дження) слідчого про суттєві обставини кримінального правопорушення й осіб, що його вчинили, яке виникає на підставі аналізу наявних фактичних даних і спрямоване на встановлення об'єктивної істини.

В узагальненому виді до стадій розвитку слідчої версії нами віднесено: 1) аналіз та узагальнення отриманого з різноманітних джерел фактичного ма-теріалу; 2) висунення власне версії, її осмислення (аналіз) та формулювання обґрунтованих логічних висновків, що з неї слідують; 3) перевірка висновків, тобто підтвердження або спростування версії.

Слідча версія є відправним елементом, передумовою планування розслі-дування, оскільки складає його логічну основу, допомагаючи вирішити, що саме, за допомогою яких слідчих (розшукових) дій або тактичних операцій, в якій послідовності треба встановити. Зміст планування розслідування полягає у визначенні і конкретизації слідчим заходів та методів розслідування кримінального правопорушення що безпосередньо залежить від його уявлень та припущень про можливий розвиток події. В цьому й простежується їх тісний взаємозв'язок.

Бібліогарфічні посилання

1. Розслідування злочинів у сфері господарської діяльності: окремі криміналістичні методики : монографія / [кол. авторів: В. Ю. Шепітько, В. О. Коновалова, В. А. Журавель та ін.] ; за ред. В. Ю. Шепітька. Х. : Право, 2006. 624 с.

2. Пчолкін В. Д. Слідчі версії та особливості планування розслідування злочинів у сфері виробництва продовольчих товарів / В. Д. Пчолкін, К. В. Аріт // Вісник Харк. нац. ун-ту внутр. справ, НУВС. 2013. № 3. С. 107-112.

3. Лузгин И. М. Версия как метод познания и доказывания в расследовании / И. М. Лузгин // В кн. : Методологические проблемы расследования. М. : Юрид. лит., 1973. 216 с.

4. Коноваловa В. Е. Версия : концепция и функции в судопроизводстве / Коновалова В. Е. Х. : Консум, 2000. 146 с.

5. Васильев А. Н. Следственная тактика / Васильев А. Н. М. : Юрид. лит., 1976. - 197 с.

6. Гора І. В. Криміналістика : посіб. для підгот. до іспитів / Гора І. В., Іщенко А. В., Колесник В. А. К. : Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2004. 236 с.

7. Ларин А. М. От следственной версии к истине / Ларин А. М. М., 1976. 200 с.

8. Семеногов В. В. Проблеми висунення слідчих версій при розслідуванні вбивств, прихованих інсценуванням [Електронний ресурс] / В. В. Семеногов. Режим доступу : hniise.gov.ua>user_flles/File/sbomik/2009.

9. Белкин Р. С. Криминалистика : проблемы, тенденции, перспективы от теории к практике / Белкин р. С. М. : Юрид. лит., 1988. 304 с.

10. Бандура О. А. Криминалистическая версия: гносеологический, логический и психологический аспекты : учеб. пособ. / О. А. Бандура, В. Г. Лукашевич. К. : КВШ МВД СССР им. Ф. Э. Дзержинского, 1991. 80 с.

11. Рузавин Г. И. Научная теория. Логико-методологический анализ : [монография] / Рузавин Г. И. М. : Мысль, 1978. 244 с.

12. Криминалистика : [учебник / под ред. И. Ф. Пантелеева, Н. А. Селиванова]. М. : Юрид. лит., 1984. 544 с.

13. Криминалистика : [учебник / отв. ред. Н. П. Яблоков]. М. : Юристъ, 2007. -

781 с.

14. Старченко А. А. Гипотеза. Судебная версия / Старченко А. А. М. : Изд-во МГУ, 1962. 72 с.

15. Дзюрбель А. Д. Однобічність і неповнота дослідження обставин кримінальної справи / А. Д. Дзюрбель // Адвокат. 2010. № 2 (113). С. 36-40.

16. Шабалин В. И. К вопросу о планировании расследования преступлений и след-ственных версиях / Шабалин В. И. // Актуальные проблемы государства и права в современный период (В.Ф. Волович и др. Томск : Издательство ТГУ, 1981. 260 с.

17. Пещак Я. Следственные версии. Криминалистическое исследование / Пещак Я. ; пер. со словацк. Ларин А. М. М. : Прогресс, 1976. 226 с.

18. Белкин Р. С. Курс криминалистики : в 3 т. / Р. С. Белкин. М. : Юристь, 1997. Т. 2. Частные криминалистические теории. М. : Юристъ, 1997. 464 с.

19. Корж В. П. Методика расследования экономических преступлений, совершаемых организационными группами, преступными организациями : руководство для следователей : науч.-практ. пособ. / В. П. Корж. Х. : Лицей, 2000. 280 с.

20. Баев О. Я. Основы криминалистики: курс лекций / О. Я. Баев. М.: Экзамен, 2001. 288 с.

21. Белкин Р. С. Очерки криминалистической тактики: учеб. пособ. / Белкин Р. С. Волгоград : ВСШ МВД РФ, 1993. 239 с.

22. Голунский С. А. Криминалистика. Методика расследования отдельных видов преступлений : [учебник] / [С. А. Голунский, Б. М. Шавер] ; под ред. А. Я. Вышинского. М. : Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1939. 372 с.

23. Максутов И. Х. Следственные версии как основа планирования расследования хищений социалистического имущества / И. Х. Максутов // Вестник Ленинград. ун-та: экон. филос. право, 1972. Вып. 4. С. 50-52.

Размещено на Allbest.ru