Нормативно-правові гарантії адміністративно-правового захисту права власності громадян України в районах проведення антитерористичної операції

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 342.92: 3427

Навчально-наукового Інституту права та психології Національного університету «Львівська політехніка»

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ГАРАНТІЇ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ ПРАВА ВЛАСНОСТІ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ В РАЙОНАХ ПРОВЕДЕННЯ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ

Формування забезпеченої державою системи відособлених інституційних адміністративно-правових засобів протидії порушенню права володіти, користуватися та розпоряджатися майном є запорукою визначеності правового регулювання, реальності захисту права власності громадян. Визначеність у змісті адміністративно-правових норм правових можливостей власника щодо володіння, користування та розпорядження майном, порядку реалізації заходів протидії можливим порушенням, обов'язків носіїв владних повноважень щодо захисту права власності, деталізація порядку застосування заходів адміністративного примусу, в тому числі адміністративної відповідальності до порушників у цій сфері, наповнює змістом право власності громадян України, є необхідною умовою підтримання державою, визнаних нею правових моделей поведінки у сфері власності.

Постановка проблеми

Нормативно-правові гарантії становлять складну систему, що об'єднує різні за своїм змістом елементи (матеріальні, процедурні, процесуальні), важливе місце у цій системі належить нормативно-правовим гарантіям адміністративно-правового захисту права власності громадян України в районах проведення антитерористичної операції. Відсутність чітких нормативно- правових гарантії є суттєвою перешкодою для ефективної, повної реалізації права володіти, користуватися та розпоряджатися майном в районах проведення ан- титерористичної операції. Створення наукового підґрунтя нормотворчості щодо адміністративно-правового захисту права власності громадян України в районах проведення антитерористичної операції є важливим кроком для укріплення правового фундаменту протидії адміністративним правопорушенням у цій сфері, дасть змогу укріпити позитивну динаміку щодо сприйняття держави Україна як важливого гаранта захисту прав та свобод людини, розуміння важливості підтримки вітчизняних державних інституцій та правопорядку населенням цього регіону.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Нормативно-правові гарантії досліджувалися багатьма представниками вітчизняної юридичної науки, серед яких Г. Г. Абасов, Т. М. Заворотченко, О. М. Стаднік, В. С. Єгорова, В. М. Кравчук та інші. На жаль, у наукових працях немає єдності щодо структури та складових елементів нормативно-правових гарантій загалом та нормативно-правових гарантій адміністративно-правового захисту права власності громадян України в районах проведення антитерористичної операції зокрема.

У зв'язку з цим метою статті є дослідження поняття та складових елементів нормативно-правових гарантій адміністративно-правового захисту права власності громадян України в районах проведення антитерористичної операції.

Виклад основного матеріалу

Поділ адміністративно-правових гарантій захисту права власності громадян України в районах проведення антитерористичної операції за формою реалізації на нормативно-правові, організаційно- правові, процесуальні пов'язаний з прийнятим у багатьох європейських державах та визнаним вітчизняними науковцями поділом адміністративного права на право матеріальне, структурно-організаційне та процесуальне [1, с. 270].

Г.Г. Абасов вважає, що нормативно- правові гарантії прав включають сукупність правових норм, за допомогою яких забезпечується реалізація, визначається порядок охорони та захисту прав. Разом з тим цей автор до нормативно-правових гарантій відносить й усі правові акти, що забезпечують здійснення та охорону прав, а також сприяють їхній реалізацій і усуненню можливих порушень. Він розрізняє нормотворчі гарантії органів державної влади та нормотворчі гарантії органів місцевого самоврядування [2, с. 89].

Дійсно, нормативно-правові гарантії є складною системою правових засобів, за допомогою яких держава визначає обсяг прав і свобод особи, її обов'язки, встановлює способи їх реалізації, охорони, захисту, тобто проектує бажані для неї моделі правовідносин.

В.М. Кравчук поділяє нормативно- правові гарантії за ієрархією та сферою дії на загальноправові (конституційно-правові) та інституційні (галузеві) [3, с. 92].

У системі галузевих нормативно-правових гарантій особливе місце займають нормативно-правові гарантії адміністративно-правового захисту прав людини. Наявність саме таких гарантій є важливою передумовою для реалізації прав особи.

Нормативно-правові гарантії адміністративно-правового захисту права власності громадян України в районах проведення антитерористичної операції є різновидом нормативно-правових гарантій прав особи та складною системою адміністративно-правових норм, нормативних актів тощо.

У наукових працях немає єдності щодо структури та складових елементів нормативно-правових гарантій.

О. О. Сливка стверджує, що нормативні гарантії прав - це сукупність норм, які містяться в чинному законодавстві України, закріплюють права особи [4, с. 177].

Представлений Т. М. Заворотченко склад нормативно-правових гарантій є доволі широким та охоплює різні за своєю природою юридичні категорії (матеріальні норми-принципи, обов'язки держави, органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб, юридичну відповідальність і процесуальні норми, передбачені Конституцією держави, законами, підзаконними актами і міжнародно- правовими договорами) [5, с. 111].

Зважаючи на потребово-інструмен- тальний підхід до пояснення права, весь механізм державно-юридичного впливу (зокрема, об'єктивне юридичне право загалом) є, в певному сенсі, засобом, інструментом для задоволення потреб суб'єктів суспільства, для досягнення їхніх відповідних цілей [6, c. 77].

З огляду на цей підхід, нормативно- правові гарантії адміністративно-правового захисту права власності громадян України в районах проведення антитерорис- тичної операції охоплюють такі субстан- ційні явища правової форми і правового змісту, як адміністративно-правові норми, нормативні акти, в яких ці норми вміщено, інтерпретаційні адміністративно-правові акти, індивідуально-документальні адміністративно-правові акти (правозасто- сувальні акти, роз'яснювальні акти індивідуального характеру).

Нормативно-правові гарантії адміністративно-правового захисту права власності громадян України в районах проведення антитерористичної операції закріплюють право громадян на захист їх правових можливостей володіти, користуватися та розпоряджатися майном, обов'язки носіїв владних повноважень у районах проведення антитерористичної операції щодо захисту права власності, адміністративно-правові засади реалізації цього права, процесуальний порядок попередження, припинення адміністративних правопорушень у сфері власності, відшкодування заподіяної шкоди, відновлення порушеного права власності, тощо.

Нормативно-правові інструменти становлять складну систему, що об'єднує різні за своїм змістом елементи (матеріальні, процедурні, процесуальні).

Найважливіше місце у цій системі належить адміністративно-правовим нормам.

Адміністративно-правова норма може набувати значення спеціальної адміністративно-правової гарантії захисту права власності громадян України в районах проведення антитерористичної операції за умови, що встановлене чи санкціоноване державою правило поведінки, яке вона вміщує, пов'язане з протидією порушенням правових можливостей щодо володіння, користування та розпорядження майном громадян України на цій особливій території Донецької та Луганської областей.

Такі норми-гарантії наділені низкою ознак. Першою ознакою таких норм є те, що об'єкт їхнього регулювання становлять суспільні відносини, що формуються у зв'язку з протидією порушенню права власності громадян України, попередженням, припиненням адміністративних порушень у цій сфері, відновленням порушених прав щодо володіння, користування та розпорядження майном громадян України в районах проведення антитеро- ристичної операції. Ці норми спрямовані на організацію та упорядкування вищена- ведених суспільних відносин.

Оскільки правозахисна діяльність у сфері власності органів публічного управління в районах проведення антитерорис- тичної операції, їх посадових осіб має на меті протидією порушенню права власності громадян України, то адміністративно- правовими нормами у цій сфері визначається низка моделей можливої, дозволеної поведінки щодо захисту правових можливостей володіти, користуватися та розпоряджатися майном.

Другою важливою ознакою таких норм-гарантій є різноманіття видових проявів. Ці норми можуть бути різними за способом, предметом правового регулювання поведінки суб'єктів правовідносин у сфері власності, змістом, адресатом приписів, формою, юридичною силою тощо.

Зокрема, важливими інструментами в системі гарантій адміністративно-правового захисту права власності громадян України в районах проведення антитеро- ристичної операції є різні за способом правового регулювання поведінки суб'єктів правовідносин у сфері власності норми: норми-принципи щодо адміністративно- правового захисту права власності, норми- завдання, норми-заборони, що стосуються юридичної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень у сфері власності, компетенційні норми, які закріплюють компетенцію органів виконавчої влади, місцевого самоврядування щодо протидії порушенню права власності, визначають форму взаємодії з іншими суб'єктами захисту правових можливостей громадян України володіти, користуватися та розпоряджатися майном.

Прикладом норм-принципів щодо адміністративно-правового захисту права власності є закріплені в ч. 3 ст. 2 КАСУ правові засади розгляду справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Закріплюючи таку норму, законодавець сформував своєрідну адміністративно-правову гарантію захисту прав фізичних осіб, у тому числі права власності, від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Адміністративно-правові норми, набуваючи рис адміністративно-правових гарантій захисту права власності громадян України в районах проведення антитеро- ристичної операції, можуть бути різними за предметом правового регулювання. Матеріальні адміністративно-правові норми визначають комплекс завдань, прав, обов'язків, відповідальності учасників адміністративно-правових відносин щодо захисту права власності. Серед таких, визначені у п. 3 Положення про Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р.- № 376, основні завдання МТОТ щодо захисту прав і свобод осіб, які порушено внаслідок тимчасової окупації частини території України або втрати контролю над її частиною.

Також цими адміністративно-правовими нормами визначається юридичний обов'язок держави захищати право власності громадян, закріплене виключне право органів публічного управління України здійснювати будь-які адміністративні, правовстановлюючі заходи щодо власності громадян України в районах проведення антитерористичної операції, можливість застосування адміністративно-запобіжних заходів.

Статтею 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 р. № 1207-VII визначаються нормативно- правові засади гарантування права власності та правовий режим майна на тимчасово окупованій території. Важливою гарантією законодавцем визнано те, що право власності охороняється виключно законодавством України. За фізичними особами, незалежно від набуття ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу, підприємствами, установами, організаціями зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України. На тимчасово окупованій території будь-який правочин щодо нерухомого майна, у тому числі щодо земельних ділянок, вчинений з порушенням законів України, вважається недійсним з моменту вчинення і не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Процесуальні адміністративно-правові норми регламентують порядок притягнення правопорушників до відповідальності за порушення права власності громадян (ст. 246 КУпАП). Ними визначається порядок реалізації заходів у межах здійснення контрольної та наглядової діяльності за законністю володіння, користування та розпорядження майном у районах проведення антитерористичної операції, порядок скасування або визнання повністю або частково недійсними (нечинним) рішень органів влади у сфері власності, юрисдикційної діяльності, процедур судового характеру, які реалізуються з метою адміністративно-правового захисту права власності в районах проведення антитерористичної операції тощо.

За адресатом приписів ці норми бувають такими, що визначають права і обов'язки фізичних, юридичних осіб, недержавних об'єднань, громадських формувань, державних службовців тощо.

Такі норми можуть бути різними за змістом. Уповноважуючі наділяють суб'єкта правом вибору одного з різних варіантів дозволеної законом поведінки.

Зобов'язуючі - встановлюють конкретні адміністративно-правові вимоги, забороняючі - забороняють вчинення протиправних діянь.

Наприклад, відповідно до ст. 5 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» від 03 лютого 2015 р. № 141-VIII військово-цивільні адміністрації на відповідній території за погодженням з Антите- рористичним центром при Службі безпеки України уповноважені встановлювати обмеження щодо перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без визначених документів; тимчасово обмежувати або забороняти рух транспортних засобів і пішоходів на вулицях, дорогах та ділянках місцевості; організовувати перевірку документів, що посвідчують особу, у фізичних осіб, а в разі потреби - огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, крім обмежень, установлених Конституцією України, тощо.

За юридичною силою норми-гаран- тії можуть бути нормами законів (Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» від 03 лютого 2015 р. № 141-VIII) чи підзаконних нормативно-правових актів (Положення про Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 376).

Третьою важливою ознакою таких норм-гарантій є їхня спрямованість на врегулювання відносин щодо невизначе- ного кола суб'єктів. Ці норми визначають моделі правової поведінки як власників, так і інших осіб. Окрім власників, адміністративно-правові норми розповсюджуються на широке коло фізичних, юридичних осіб, органи публічного управління, громадські організації.

Статтею 29 Загальної декларації прав людини визнано, що «кожна людина, здійснюючи свої права і свободи, повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання й поваги прав і свобод інших та з метою задоволення справедливих вимог моралі, громадського порядку та загального добробуту в демократичному суспільстві». Тому можемо визнати, що загальноприйнятим у світовій правозахисній практиці є принцип, за яким право власника завжди «закінчується» там, де «починається» право іншої особи.

У період військових, мобілізаційних заходів, роль власності дещо змінюється. Вона набуває додаткової соціальної функції. Як зазначали О. Конт, Л. Дюгі, власність є важливою соціальною функцією. На власника, внаслідок самого факту володіння майном, покладається ряд функцій, зокрема використовувати річ для задоволення не тільки своїх, а й суспільних інтересів [7, с. 109-110]. На соціальній ролі наполягали й інші вчені, вказуючи, що соціальний обов'язок є наслідком приналежності окремої особи до суспільства, що обмежує власність тим сильніше, чим більше її використання відбувається в соціальній сфері, тобто поза приватною сферою [8, с. 47].

H. В. Безсмертна наголошувала на існуванні процедурних обмежень, які встановлюють спеціальні правила щодо умов та порядку реалізації правомочностей власника з окремими видами майна; обмежень, які зумовлені соціальним призначенням власності в суспільстві та інші- [9, с. 136].

Сьогодні такі обмеження деталізовані Законами України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 р. № 1207-VII та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543- XII).

У законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII ідеться про те, що виконання військово-транспортного обов'язку здійснюється згідно з Мобілізаційним планом України шляхом безоплатного залучення транспортних засобів усіх форм власності для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на умовах їх повернення власникам після оголошення демобілізації.

Разом з тим соціальне використання власності передбачає можливість подальшого повернення вилученого майна та компенсації заподіяних збитків власникам. Зокрема, прийнято Постанову Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2012 р. № 998 «Деякі питання здійснення повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», якою затверджено порядок розгляду заяв та здійснення виплат для наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану [10].

У системі гарантування адміністративно-правового захисту права власності громадян України в районах проведення антитерористичної операції важливе місце відведено нормативно-правовим актам, у яких вміщено вищенаведені норми.

Науковці прийшли до висновку, що такі нормативно-правові акти є базовим елементом системи нормативно-правових гарантій, що може бути представлений як певний комплекс одиничних норм- гарантій [11, c. 12].

Нормативно-правові гарантії адміністративно-правового захисту права власності громадян України в районах проведення антитерористичної операції набувають форму законів та підзаконних нормативно-правових актів. адміністративний норма власність акт

Подекуди залежно від ступеня конкретизації такі гарантії можуть бути універсальними, стосуватися захисту прав громадян у різних сферах суспільного життя (наприклад, гарантії, визначені КУпАП), або спеціальними адміністративними нормативно-правовими гарантіями захисту права власності громадян України в районах проведення антитерористичної операції (гарантії Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 р. № 1207-VII та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543- XII).

Уже саме закріплення у ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 р. № 1207-VII зобов'язання Української держави вживати всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території робить цей нормативно-правовий акт важливою гарантією захисту прав громадян України, в тому числі захисту права власності. Посилює гарантійне спрямування цього закону наявність окремої статті 11, яка отримала назву «Гарантування права власності та правовий режим майна на тимчасово окупованій території».

Гарантуюче значення мають КУпАП, КАСУ, закони України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII), «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» від 16 вересня 2014р. № 1680- VII, «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» від 12 серпня 2014 р. № 1632-VII та інші.

Важливою складовою нормативно-правових гарантій адміністративно-правового захисту права власності громадян України в районах проведення антитерористичної операції є нормативно-правові акти, які визначають компетенцію та порядок функціонування органів публічного управління, що є суб'єктами захисту права власності громадян України у цих особливих районах Донецької та Луганської областей. Серед них Закон України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 р. № 580-VIII; Положення про Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 376, Положення про Національну поліцію, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 р. № 877; укази Президента України «Про утворення військово-цивільних адміністрацій населених пунктів» від 19 листопада 2016 р. №513/2016, «Про утворення військово-цивільних адміністрацій» від 05 березня 2015 р. № 123/2015; «Про внесення змін до мережі адміністративних судів України» від 12 листопада 2014 року № 866/2014; Положення про Департамент патрульної поліції, затверджене наказом Національної поліції України від 06 листопада 2015 р. № 73 та інші.

Гарантуюче значення мають інтерпре- таційні адміністративно-правові акти, які містять роз'яснення змісту і порядку застосування норми адміністративного права.- У системі таких актів найважливішу гарантуючу роль відіграють акти правотворчих органів, що ґрунтуються на правотворчих повноваженнях інтерпретатора та містять нормативні роз'яснення положень чинного адміністративного законодавства. Зважаючи, що такі інтерпретаційні акти не виходять за межі самої адміністративно- правової норми, є її логічним продовженням та містять уточнене судження про встановлене правило поведінки, вони можуть служити суттєвою нормативно-правовою гарантією захисту права власності громадян України в районах проведення антитерористичної операції.

Висновки

Усі різновиди гарантії адміністративно-правового захисту права власності громадян України в районах проведення антитерористичної операції є надзвичайно важливими. Ефективність нормативно- правових гарантій залежить від стану пра- вореалізаційної практики, зрілості громадянського суспільства, правової культури населення. Разом з тим нормативно-правові гарантії у цій системі становлять першооснову для усіх інших груп правових інструментів захисту права власності. Максимальне використання правозахис- ного потенціалу державних інституцій у районах проведення антитерористичної операції можливе лише за умови формування ефективних нормативно-правових гарантії захисту прав людини у цих особливих районах Донецької та Луганської областей.

Література

1. Державне управління: європейські стандарти, досвід та адміністративне право / [Авер'янов В. Б., Дерець В. А., Школик А. М. та ін.]; за ред. В. Б. Авер'янова. - К. : Юстініан, 2007. - 288 с.

2. Абасов, Г. Г. Проблеми визначення нормативно-правових гарантій прав місцевого самоврядування та їх класифікація / Г. Г. Абасов // Часопис Київського університету права. - 2013. - №1. - С. 88-92.

3. Сливка О. О. Нормативні та інсти- туційні гарантії забезпечення прав осіб в митному контролі / О. О. Сливка // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Юридичні науки. - 2015. Випуск 3-2. Том 2.- С. 175-178.

4. Заворотченко Т. М. Система конституційно-правових гарантій прав і свобод людини і громадянина в Україні / Т. М. Заворотченко // Право України. - 2002. -- № 5.- С. 110-116.

5. Пашук Т. І. Право людини на ефективний державний захист її прав та свобод : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Пашук Тарас Ігорович. - Л., 2006. - 210 с.

6. Покровский, И. А. Основные проблемы гражданского права / И. А. Покровский. - Москва : Статут, 1998. - 353 с.

7. Лазар Ян. Собственность в буржуазной правовой теории / Лазар Ян. - M.: Юрид. лит., 1985. - 192 с.

8. Безсмертна Н. В. Співвідношення понять «право власності» та «здійснення права власності» / Н. В. Безсмертна // Пр а- во України. - 2003. - № 11. - С. 133-136, С. 136].

Анотація

У статті висвітлено питання, які стосу¬ються поняття та складових елементів сис¬теми нормативно-правових гарантій адміні¬стративно-правового захисту права власності громадян України в районах проведення анти- терористичної операції. У ній проаналізовано такі субстанційні явища правової форми і правового змісту, як адміністративно-право¬ві норми, які стосуються адміністративно- правового захисту права власності громадян України в районах проведення антитерорис- тичної операції, нормативні акти, в яких ці норми вміщено, інтерпретаційні адміністра¬тивно-правові акти у цій сфері.

Ключові слова: право власності, райони проведення антитерористичної операції, за¬хист права власності, адміністративно-пра¬вові гарантії захисту права власності.

В статье освещены вопросы, касающиеся понятия и составляющих элементов систе¬мы нормативно-правовых гарантий админи¬стративно-правовой защиты права собствен¬ности граждан Украины в районах проведения антитеррористической операции. В ней проанализированы такие субстанциальные явления правовой формы и правового со¬держания, как административно-правовые нормы, касающиеся административно-пра¬вовой защиты права собственности граждан Украины в районах проведения антитерро- ристической операции, нормативные акты, в которых эти нормы существуют, интер¬претационные административно-правовые акты в этой сфере.

Ключевые слова: право собственности, районы проведения антитеррористической операции, защита права собственности, ад¬министративно-правовые гарантии защи¬ты права собственности

The article is devoted to the analysis of the concept and constituent elements of the system of legal guarantees of administrative-legal protection of the property rights of Ukrainian citizens in the areas of anti-terrorist operation. The article is devoted to the analysis substantive phenomena of legal form and legal content as administrative- legal norms, which concern administrative-legal protection of the property rights of Ukrainian citizens in areas of anti-terrorist operation, normative acts in which these norms are contained, interpretive administrative-legal acts in this sphere.