Досвід і перспективи викладання юридичної компаративістики у світі та Україні

Анотація. Проаналізовано передумови формування юридичної компаративістики як самостійного наукового напряму. Акцентовано увагу на вимоги, дотримання яких необхідно для успішного вивчення і використання права інших держав. Розгля-нуто розвиток процесу включення порівняльного правознавства до числа навчаль-них дисциплін провідних юридичних навчальних закладів США і держав Європейсь-кого Союзу. Виділено причини необхідності введення курсу порівняльного правознавства до системи юридичної освіти. Однією з найважливіших організацій, що пропагує викладання юридичної компаративістики в світі, є Американське сус-пільство порівняльного права. Особливе значення для становлення і розвитку юри-дичної компаративістики в Європі має Міжнародний факультет з викладання по-рівняльного права Страсбурзького університету. Показана особливість вивчення юридичної компаративістики в різних навчальних закладах Європи та США. Про-аналізовано процес інституціоналізації юридичної компаративістики в Україні. З 2001 р під керівництвом Інституту держави і права ім. В.М. Корецького прово-диться активна робота з метою поширення традиції викладання юридичної ком-паративістики. Підкреслено особливе значення порівняльного правознавства у професійній підготовці юристів в Україні.

Ключові слова: Порівняльне правознавство, історія викладання порівняльного пра-вознавства, інституціоналізація юридичної компаративістики, юридична освіта.

Аннотация. Проанализированы предпосылки формирования юридической компа-ративистики как самостоятельного научного направления. Акцентировано вни-мание на требования, соблюдение которых необходимо для успешного изучения и использования права других государств. Рассмотрено развитие процесса включения сравнительного правоведения в число учебных дисциплин ведущих юридических учебных заведений США и государств Европейского Союза. Выделены причины необ-ходимости введения курса сравнительного правоведения в систему юридического образования. Одной из важнейших организаций, которая пропагандирует препода-вание юридической компаративистики в мире, является Американское общество сравнительного права. Особое значение для становления и развития юридической компаративистики в Европе имеет Международный факультет по преподаванию сравнительного права Страсбургского университета.Показана особенность изуче-ния юридической компаративистики в разных учебных заведениях Европы и США. Проанализирован процесс институционализации юридической компаративистики в Украине. С 2001 г. под руководством Института государства и права им. В.М. Корецкого проводится активная работа с целью распространения традиции пре-подавания юридической компаративистики. Подчеркнуто особое значение сравни-тельного правоведения в профессиональной подготовке юристов в Украине. Ключевые слова.: Сравнительное правоведение, история преподавания сравните-льного правоведения, институционализация юридической компаративистики, юридическое образование.

Abstract. It is analyzed preconditions of formation of comparative law as an independent scientific field Attention is accented on requirements, compliance with which is necessary for successful study and use of foreign law. It is considered the development process enable comparative law among academic disciplines US and European Union countries leading law schools. It is specified causes the need for a course of comparative law in legal education. One of the major organizations that promotes the teaching of comparative law in the world is the American Society of Comparative Law. Of particular importance to the formation and development of comparative law in Europe is International Faculty of Comparative Law Teaching University of Strasbourg. It is defined the features the study of comparative law in different educational institutions of Europe. It is analyzed the process of institutionalization of comparative law in Ukraine. From 2001 under the guidance of the V.M.Koretsky Institute of state and law of National Academy of Sciences of Ukraine actively work to spread the tradition of teaching comparative law. It is signified special importance of comparative law in the training of lawyers in Ukraine.

Key words: Comparative Law, History of the teaching Comparative Law, the institutionalization of Comparative Law, legal education

Постановка проблеми. Порівняльне правознавство існує вже понад два століття. Його становлення проходило у гострих дискусіях від повного запере-чення позитивного значення компаративістики для юридичної науки і правово-го розвитку народів до визнання її основним методом правової науки.

Поряд з терміном «порівняльне правознавство» у вітчизняній та іноземній юридичній літературі активно використовуються терміни «компаративізм», «порівняльна юриспруденція», «порівняльне право». Термін «компаративізм» походить від латинського «сошрагаїіуш» («порівняльний») і достатньо активно використовується вітчизняною наукою для позначення порівняння правової ма-терії. Юридична компаративістика сьогодні розглядається як складне і багато-вимірне утворення через триєдність структури: 1) як метод, що є науковим за-собом вивчення правових явищ, завдяки застосуванню якого стає можливим виявити загальне, особливе й окреме в правових системах; 2) як наука, що є су-купністю наукових знань про правові системи; 3) як навчальна дисципліна, що є предметом викладання знань про правові системи у вищих навчальних закладах [1, с. 15]. Важливою виглядає необхідність прискорення практики вивчення і конкретизація змісту порівняльного правознавства як напряму наукового дослі-дження і реалізації навчального процесу в юридичних вишах нашої держави.

Аналіз попередніх досліджень і публікацій. Проблемам досвіду викладан-ня компаративістики в навчальних закладах присвятили свої роботи вітчизняні та зарубіжні вчені О. В. Кресін, М. М. Марченко, О. Ф. Скакун, А. Х. Саїдов, В. С. Шилінгов, О. В. Тюріна, Є. О. Харитонов, О. І. Харитонова та ін. Разом з тим, в умовах світової глобалізації правового поля та інтеграції України до єв-ропейського простору суспільством загалом, і юристами зокрема, особливо гос-тро відсувається брак спеціальних знань щодо правових систем світу, європей-ського законодавства і практики застосування юридичних норм.

Метою статті є висвітлення досвіду викладання юридичної компаративісти-ки у світі та окреслення передумов і перспективності розвитку цього процесу в Україні.

Основні результати дослідження. Питання включення порівняльного пра-вознавства в систему загальної юридичної освіти обговорюються практично від тоді як перші курси порівняльного права з'явилися спочатку у вузах Франції, Великобританії, а потім і в інших західних країнах. Розширення зв'язків між рі-зними країнами в кінці XIX -- на початку XX ст. і накопичення першого пози-тивного досвіду у викладанні та вивченні порівняльного правознавства в євро-пейських країнах призвело до скликання першого Міжнародного конгресу порівняльного права, проведеного у Парижі в 1900 р. З тих пір з різним ступе-нем глибини і узагальненості матеріалу викладання юридичної компаративістики триває у всіх розвинених країнах світу. У 1934 р. Роско Паунду -- відомий американський юрист, засновник соціологічної (гарвардської) школи права, за-явив, що в майбутньому викладання права «буде засновано на порівняльно- правовому методі», коли в процесі навчання викладач буде постійно показувати студенту на конкретних прикладах, що «жодна з національних правових систем, ніяка доктрина, концепція, норма або конструкція не можуть запропонувати адекватного вирішення проблем, що постійно виникають у повсякденному жит-ті» [2, с. 40].

Після закінчення Другої світової війни для більшості країн процес зближен-ня і встановлення взаємних зв'язків істотно посилився. Це дозволило на конфе-ренції юристів -- професорів і викладачів США і низки інших країн в 1948 р. підкреслити, що викладання міжнародного та порівняльного права є «дуже ва-жливою складовою частиною сучасного юридичної освіти» [3, с. 61].

Особливо гостро постає питання про необхідність включення юридичної компаративістики в навчальні плани і програми підготовки юристів сьогодні. Сучасному етапу існування порівняльного правознавства властиві актуалізація, інтенсивність і різноаспектність напрямів його розвитку. Актуалізація розвитку порівняльного правознавства визначається, передусім, глобалізаційними та ре-гіональними процесами в сучасній правовій сфері. Ціннісний науковий і навча-льний потенціал порівняльного правознавства є необхідним для сучасного ета-пу правової науки, адже збагачує та розширює її можливості. Водночас воно вимагає пізнання сутності власне порівняльного правознавства з метою ефекти-вного його розвитку для вирішення нагальних потреб правового сьогодення та майбутнього [4, с. 25].

Ще К. Цвайгерт і Х. Кетц переконливо доводили, що покоління нинішніх юристів зіткнеться з безпрецедентною інтернаціоналізацією правового життя. В умовах глобалізованого світу серйозна відповідальність покладається на юри-стів щодо таких важливих проблем, як охорона навколишнього середовища, ус-унення расової дискримінації, посилення соціальної справедливості. Сьогодні юристи всіх країн, у тому числі і не особливо економічно розвинених, стика-ються з проблемами тлумачення міжнародних договорів, подачею позовів до міжнародних судів та арбітражних органів, захистом інтересів громадян своїх країн, що наймаються на роботу в інші держави і міжнародні організації. Важ-ливим стає необхідність захисту економічних, соціальних та політичних прав дітей, подружжя та опікунів унаслідок широкого розповсюдження міжнародних шлюбів і всиновлення дітей громадянами інших країн.

Юрист не може звертатися до іноземного права без певної порівняльно- правової підготовки. Засновник юридичної компаративістики Рене Давид сфор-мулював ряд вимог, дотримання яких необхідно для успішного вивчення і ви-користання іноземного права. Перш за все, до джерел права треба підходити так, як це робить юрист тієї країни, право якої вивчається. Інша вимога полягає в тому, що, перш ніж звернутися до конкретної проблеми, потрібно мати уяв-лення про структуру права досліджуваної країни, тобто про систему права, ме-тоди правового регулювання [1, с. 27]. При цьому особливо важливо враховува-ти соціальне середовище, в якому діє конкретне право. Істотним може виявитися і вплив релігійних чинників, зокрема в ісламських країнах, або тра-дицій, що протистоять формальним вимогам писаного права. А все це стає можливим тільки при достатньому ступені підготовленості майбутніх юристів в стінах університетів .

Відомий американський професор права Дж. Вінтертон відзначав, що «у те-перішній час курси лекцій з порівняльного права читаються практично у всіх юридичних вузах -- факультетах і університетах світу». Професор Д. Хендерсон на прикладі юридичних вузів США свідчить про те, що у довоєн-ний час і навіть у перші роки повоєнного періоду порівняльне правознавство в цій країні хоч і вважалося вельми «перспективним», важливим і потрібним, але мало обмежений характер: викладалося в небагатьох вузах, зводилося в основ-ному до порівняння системи загального з системою континентального права, мало скоріше теоретичний, ніж практичний характер [5, с. 220]. У даний час си-туація кардинально змінилася, і вивчення порівняльного правознавства ведеться в усіх провідних юридичних вузах країни, має не тільки теоретичну, а й практи-чну значимість. Особливо серйозна підготовка юристів в Гарвардському, Йєль- ському, Колумбійському та Чиказькому університетах заснована на створених у цих вузах школах та інститутах порівняльного правознавства.

Однією з найважливіших організацій, що пропагує викладання юридичної компаративістики у США і в усьому світі, є Американське товариство порівня-льного права (ASCL), створене у 1951 р. Це співтовариство являє собою органі-зацію інституційних та індивідуальних членів, присвячену дослідженню порів-няльного і міжнародного приватного права. Його метою, як зазначено в оригіналі свідоцтва про реєстрацію, є «забезпечення порівняльних досліджень законодавства та вивчення іноземних правових систем; підтримка та публікація некомерційного порівняльного юридичного журналу; забезпечення наукових досліджень і публікації некомерційних праць, книг, газет, брошур, присвячених порівняльному, іноземному або міжнародному приватному праву». Товариство проводить щорічні конференції різного рівня, круглі столи, на які запрошують-ся провідні компаративісти університетів США та інших країн світу. Товарист-во видає науковий щоквартальний Американський журнал порівняльного права. При організації існує Спеціальна консультативна група (YCC), метою якої є ви-явлення і підтримка наукової діяльності молодих вчених в США і по всьому світу. Для полегшення наукового обміну ідеями та організації досліджень у всіх сферах порівняльного права формуються бази даних робіт вчених з усього світу в галузі порівняльного права. [6].

Після утворення Європейського Союзу різні національні та міжнародні фа-культети, інститути та центри європейських країн організували викладання єв-ропейського права як права співтовариства в цілому і порівняльного права ок-ремих національних правових систем. Відомий компаративіст А. Х. Саїдов зазначає, що аналіз програм і навчальних посібників французьких, англійських і деяких інших західноєвропейських інститутів, факультетів і кафедр порівняль-ного права свідчить, що в різних країнах ця галузь знання різна з точки зору, як змісту, так і організаційної структури тих навчальних закладів, де вона виклада-ється [7, с. 101]. У Німеччині курс «Введення в порівняльне правознавство», в якому подається матеріал про предмет, метод і завдання цієї дисципліни, її міс-це і роль серед інших міжнародно-правових дисциплін, дається огляд основних правових інститутів, -- викладається майже в усіх університетах країни.

У Нідерландах курси юридичної компаративістики в різних поєднаннях з курсами близьких до неї правових дисциплін викладаються також практично в усіх юридичних навчальних закладах країни. На юридичному факультеті най-старішого в країні Лейденського університету, наприклад, поряд зі спеціальни-ми курсами з німецького приватного права; міжнародного приватного права; англо-американського приватного права; елементарного російського права; права Індонезії та інших дисциплін, викладаються загальні порівняльні курси (порівняльний кримінальний процес, порівняльне приватне право та ін.) Особ-лива увага приділяється вивченню законодавства окремих європейських країн, а також права всього Європейського співтовариства.

Викладання порівняльного правознавства включено у навчальні програми та плани майже в усіх західноєвропейських державах -- у школах права, юридич-них коледжах, на юридичних факультетах університетів. У Франції, зокрема, викладання основних правових систем сучасності є обов'язковим на всіх юри-дичних факультетах, що готують ліценціатів. (Європейська ступінь основної вищої освіти ліценціат (Licenciate) відповідає ступеню магістра. Дану ступінь в деяких країнах Європи можна отримати після двох або трьох років додаткового навчання зі спеціалізації і написання наукової роботи. За деякими дисциплінам ця ступінь може бути отримана після більш тривалого періоду навчання).У Бельгії іспит на ступінь ліценціату обов'язково включає будь-яку галузеву дис-ципліну з області порівняльного правознавства.

Особливе значення для вивчення і пропагування юридичної компаративісти-ки в Європі має Міжнародний факультет з викладання порівняльного права, створений у Франції в 1961 р. при Страсбурзькому університеті. Програма ви-кладання порівняльного правознавства на цьому факультеті передбачає три від-носно самостійних цикли навчання, що передбачають рівні опанування юриди-чною компаративістикою. Перший цикл являє собою вступний, де викладається загальне введення в міжнародне приватне право, а також розглядаються загаль-ні уявлення про основні правові сім'ї світу. Другий цикл присвячується вивчен-ню основних тенденцій розвитку галузей права різних правових сімей. Третій цикл навчання порівняльного правознавства концентрує увагу студентів на де-тальному і більш глибокому вивченні окремих (схожих між собою) правових проблем, що виникають у різних країнах. Навчання проводиться, як правило, у формі засідань «круглого столу» і на прикладі взятих з практики конкретних справ. Проте, така програма викладання порівняльного правознавства, як вважає професор Московського університету, доктор юридичних наук М. Н. Марченко, «це -- програма-максимум, успішне виконання якої під силу лише окремим, елітним за своїм формальним і реальним статусом юридичним вузам» [8, с. 147].

Разом з тим, не викликає сумніву гостра необхідність викладання загального порівняльного правознавства в усіх юридичних університетах. Його структура та змістовна частина, безумовно, можуть варіюватися, однак в основу викла-дання повинен бути покладений певний стандарт, який включає в себе виробле-ні на державному рівні комплекс знань та вмінь з загальної й особливої частини юридичної компаративістики.

Порівняльне правознавство в Україні має власну традицію розвитку, що ся-гає 30-х років ХІХ ст. На жаль, наприкінці ХХ ст. воно пережило глибоку кри-зу, пов'язану з методологічною ревізією, практичною відсутністю попиту на компаративні дослідження, відсутністю необхідної для них інфраструктури, за-непадом провідних українських шкіл порівняльного правознавства. З 2001 р. Ін-ститутом держави і права ім. В.М. Корецького почала здійснюватися низка фу-ндаментальних проектів, спрямованих на відродження і якісне оновлення українського порівняльного правознавства. Зокрема, розпочато публікацію серії наукових видань «Енциклопедія порівняльного правознавства», метою якої є узагальнення української та зарубіжної наукової компаративістської спадщини, розвиток методологічного, термінологічного та довідково-інформаційного апа-рату порівняльного правознавства.

У 2005 р. Інститут разом з Маріупольським державним гуманітарним уніве-рситетом, іншими українськими та зарубіжними партнерами розпочав публіка-цію першого і досі єдиного в Україні спеціалізованого компаративістського пе-ріодичного видання -- міжнародного наукового журналу «Порівняльно-правові дослідження». У 2006 р. Інститутом держави і права ім. В. М. Корецького НАН України у співпраці з Таврійським національним університетом ім. В.І. Вернад- ського та іншими навчальними закладами та організаціями було створено Укра-їнську асоціацію порівняльного правознавства, у 2010 році відновлено роботу Центру порівняльного правознавства Інституту держави і права ім. В. М. Коре-цького НАН України [9, с. 15]. юридичний компаративістика право держава

Саме у 2000-х роках почалося включення курсу юридичної компаративісти-ки у навчальні програми деяких українських університетів, що готують правни- ків. Такий нетривалий період викладання порівняльного правознавства в Украї-ні не дозволяє говорити про традиції викладання юридичної компаративістики і вирішення усіх проблемних питань, але доволі суттєвий український досвід вже існує. Сьогодні до провідних вишів України, де юридичній компаративістиці відведено належне місце у фаховій підготовці юристів, сміливо можна віднести Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київський універ-ситет права НАН України, Таврійський національний університет імені В.І. Ве- рнадського (традиції якого сьогодні вже на новому місці відновлює професор-сько-викладацький колектив), Маріупольський державний гуманітарний університет, Львівський державний університет внутрішніх справ.

Натомість існує нагальна потреба у поширенні практики викладання цієї ва-жливої дисципліни в усіх юридичних навчальних закладах нашої держави. Ви-кладач і науковець М. Яцишин пов'язує необхідності викладення курсу порів-няльного правознавства у всіх вищих навчальних закладах України з такими причинами: розвитком і укріпленням міжнародних зв'язків України з різними народами і державами; вступом України в Раду Європи і прагненням стати чле-ном ЄС; гармонізацією національної законодавчої системи держави з зарубіж-ними системами; проведенням структурних реформ в Україні з впровадженням нових правових інститутів в національну правову систему, що вимагає вивчен-ня і узагальнення історичного і сучасного міжнародного правового будівництва; конституційним визнанням принципів верховенства права, правової держави, прав людини у відповідності з міжнародними стандартами, що визначили відк-ритість суспільства для світових правових цінностей; удосконаленням методо-логії компаративістики і підвищенням наукового рівня викладачів; визнанням домінування міжнародного права над правом національним [10, с. 9].

Висновки. Отже, практика становлення порівняльного правознавства в системі юридичних навчальних дисциплін у світі переконливо доводить, що воно сьогодні є необхідним елементом професійної підготовки правників. Нетривалий досвід ви-кладання юридичної компаративістики в Україні засвідчує існування певних напрацювань, але ще більше вимагає перспективного підходу до запровадження цієї дисципліни до навчальних планів усіх юридичних навчальних закладів. У цьому відношенні Україна не повинна опинитися в числі тих небагатьох держав світу, які поки що не приділяють достатню увагу вивченню порівняльного правознавства. Адже як вважав Ернст Рабель, засновник Гамбурзького інституту порівняльного правознавства у сфері приватного права ім. Макса Планка: «Здорове національне право, зовсім як нормальна людська істота, може розвиватися тільки на основі пос-тійного соціального обміну зі своїми супутниками» [11].

ЛІТЕРАТУРА