Методологія дослідження правових інститутів шлюбу та сім’ї

Размещено на http://www.allbest.ru/

МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРАВОВИХ ІНСТИТУТІВ ШЛЮБУ ТА СІМ'Ї

Антонова О.Р. - кандидат наук з державного управління, доцент кафедри конституційного та міжнародного права Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського, м. Київ

Анотація

Визначено сутність методології дослідження правових інститутів шлюбу та сім'ї. Описано різні за рівнем складності методів, які мають загальнонауковий, загально-правовий і спеціально-правовий характер. Обґрунтовано, що всі ці методи взаємодіють, доповнюють один одного та спрямовані на досягнення мети дослідження.

Ключові слова: методологія, конституційно-правове регулювання, шлюб, сім'я, синергетичний підхід, системний підхід.

Обрання та використання ефективної методології є запорукою одержання об'єктивної та достовірної інформації про предмет дослідження. Тому методологічні питання доволі широко висвітлено в працях сучасних вітчизняних дослідників: О. П. Бердника [1], О. Г. Данильяна [2], О. Ю. Єрмакова [3], А. М. Кандиби [4], М. О. Клименка [5], М. В. Костицького [б], О. В. Крушельницької [7], А. В. Свідзинського [8], Ю. П. Сурміна [9], Г. С. Цехмістрова [10], В. М. Шейко [11].

Попри актуальність розглядуваної теми, недослідженими залишилися окремі аспекти методології конституційно-правового регулювання, зокрема у сфері шлюбу та сім'ї. Тому метою статті є розкриття сутності методології дослідження конституційно- правового регулювання шлюбу та сім'ї відповідно до специфіки об'єкта пізнання.

З огляду на особливість предмета дослідження, його методологія передбачає об'єднання різнорівневих методів пізнання: загальнонаукових (діалектико-світоглядних), загально-правових і спеціально-правових (конституційно-правового регулювання шлюбу і сім'ї). Ці методи взаємодіють, доповнюють один одного, а також спрямовані на досягнення мети дослідження.

Перший (найнижчий) рівень методів представлений однорівневими (теоретичними, практичними) і дворівневими (взаємозалежними, або парними) спеціально-правовими методами аналізу конституційно-правового регулювання шлюбу та сім'ї.

У межах дослідження до однорівневої групи спеціально- правових методів аналізу конституційно-правового регулювання шлюбу і сім'ї належать такі методи: конкретизація, узагальнення, компаративізм (порівняльно-правовий метод), умовивід, статистичний аналіз, конкретно-соціологічне (прикладне) дослідження, герменевтика.

У посібниках, присвячених методології чи організації наукових досліджень, зазначено, що конкретизація - це спосіб руху від загального до конкретного. У межах дослідження - це рух від «загальних принципів конституційного права» до «спеціально-конституційних принципів, які регулюють засади шлюбу і сім'ї», від «конституційних прав людини і громадянина» до «сімейних правовідносин».

Способом виокремлення головного поняття або результату множини понять чи результатів, які вибудовуються в процесі дослідження об'єкта, є метод узагальнення. Завдяки йому розроблені власні концептуальні положення, що засвідчують: «сім'я - це основний осередок суспільства, який складається з кола осіб (носіїв конституційних прав і обов'язків), правовідносини між якими відповідають специфічним ознакам сім'ї, ґрунтуються на законних підставах, що варіюються залежно від конкретних обставин із урахуванням моральних засад суспільства»; «державна сімейна політика - це комплексна система заходів держави та інших суб'єктів політики, що спрямовані на зміцнення основних функцій сім'ї».

На сучасному етапі суттєво підвищується значення компаративістського (порівняльно-правового) методу дослідження, тому його визначають як найбільш ефективний спосіб конституційно-правового регулювання шлюбу і сім'ї. Застосування цього методу передбачає окреслення шляху розвитку вітчизняного й світового законодавства у зазначеній сфері. У результаті такого порівняльного аналізу сформульовано висновок, що певні правові засади сучасних країн континентального права, в американських та інших державах настільки зумовлені національними, релігійними та історичними особливостями, що їх не можна механічно перенести в іншу правову систему. Саме тому методологічним аспектом дослідження є проблема пошуку оптимального співвідношення вітчизняного та світового досвіду конституційно- правового регулювання шлюбу і сім'ї.

Порівняльно-правовий метод, згідно з В.О. Веклич, можна застосовувати під час зіставлення понять, явищ і процесів у межах одного (сучасного) історичного зрізу або чітко окресленої теоретичної моделі та в контексті історичної ретроспективи [12, с. 6]. Що стосується теми дослідження, то компаративістський (порівняльно-правовий) метод використано для зіставлення конституційно-правових принципів регулювання шлюбу і сім'ї, суб'єктів формування та реалізації державної сімейної політики України, джерел конституційного й сімейного права європейських та пострадянських держав тощо.

Методологією дослідження передбачено використання «умовиводу» як методологічної форми мислення, в результаті якої з одного або декількох суджень формується нове судження, що містить нове знання. У досліджені цей спосіб застосовують для переходу від суджень стосовно політики «одержавлення» сім'ї до конституційних гарантій про невтручання в особисте і сімейне життя (ст. 32 Конституції України).

До того ж, на підставі умовиводу сформульовано висновок, що правова характеристика сім'ї має декларативний характер; для державних заходів зі збереження, зміцнення й розвитку сімейних правовідносин в Україні характерними є розрізненість і асистемність; застосування поняття «шлюбно-сімейні правовідносини» позбавлене щонайменшого сенсу, адже на передньому плані опиняється інститут шлюбу як головна підстава виникнення сімейних правовідносин, а отже, до певної міри нівелюються інші підстави виникнення сімейних правовідносин (родинність, усиновлення та інші форми влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування, тощо). Тому доцільним є застосування родового поняття «сімейні правовідносини» без зазначення домінуючої ролі шлюбу в їх виникненні.

Суміжним з методами аналізу статистичних даних та умовиводу є метод конкретно-соціологічних (прикладних) досліджень, який дає змогу визначити громадську думку щодо розвитку конституційних засад шлюбу і сім'ї в Україні, оцінити функціонування відповідних правових інститутів, урахувати результати досліджень для прийняття оптимальних рішень.

Герменевтичний метод, на думку Д. А. Керімова, є особливим методом тлумачення правової норми, що передбачає не лише буквальне розшифрування тексту норми, підданої тлумаченню, а й оцінку правової ситуації, супутньої реалізації цієї норми [13, с. 301]. Застосування означеного методу в перебігу дослідження дає змогу тлумачити такі правові категорії, як «сім'я», «шлюб» та похідних від них («сімейні правовідносини», «державна сімейна політика»), а також використати офіційне роз'яснення змісту цих правових норм органами судової влади (Конституційним Судом України, вищими спеціалізованими судами України), що забезпечує ефективне регулювання шлюбу і сім'ї.

Водночас наявні спроби синергувати діяльність суб'єктів конституційно-правового регулювання шлюбу і сім'ї. У результаті синергії (спільної діяльності) державних і громадських інститутів, вироблено ефективний механізм регулювання шлюбу та сім'ї, який полягає в тому, що під час взаємодії двох чи більше суб'єктів їхня дія суттєво переважає ефект кожного окремого компонента у вигляді елементарної суми [8].

На сучасному етапі така ідеологія передбачає створення умов для збереження, зміцнення, розвитку та охорони сімейних правовідносин. Саме тому успішність об'єкта дослідження безпосередньо залежить від методологічної бази, що забезпечує самоорганізацію та саморегулювання взаємодії їх суб'єктів. За таких умов, згідно з висловом Арістотеля, ціле більше простої суми своїх частин [14]. Інакше кажучи, міцність сім'ї залежить від її спільності.

Другий рівень методів дослідження представлений дворівневими (взаємозалежними, або парними) спеціально- правовими методами аналізу конституційно-правового регулювання шлюбу та сім'ї, серед яких аналіз і синтез індукція і дедукція.

Спеціально-правовий метод аналізу (від грец. analysis - розкладення) використовують для розчленування предмета дослідження на складові (конституційно-правові та загальнотеоретичні аспекти), кожну з яких вивчають окремо. Цей метод у правовому, суспільному й управлінському аспектах надав можливість вивчати інститут шлюбу та сім'ї в різноманітних співвідношеннях, виділяти найбільш суттєві ознаки, властивості, зв'язки. Завдяки теоретичному аналізу можна охопити одночасно значну кількість фактів і визначити зв'язки між ними. Наприклад, у процесі визначення соціально- економічних проблем сімей актуальним для аналізу є вичленення із соціального діалогу його суттєвих ознак, властивостей, зв'язків, формату застосування; засад регулювання соціально-трудових правовідносин членів сім'ї; основних джерел і національних пріоритетів сімейної зайнятості; системи взаємодії його суб'єктів тощо. Таке використання теоретичного аналізу дає змогу більш прискіпливо дослідити елементи об'єкта дослідження.

Для об'єднання елементів об'єкта дослідження, розокремленого в процесі аналізу, застосовують протилежний метод аналізу - синтез (від грец. synthesis - з'єднання). Застосування цього методу передбачає відтворення предмета дослідження як системи конституційно-правового регулювання шлюбу та сім'ї. Зокрема, синтезовано й адаптовано в систему правового регулювання держави міжнародні та європейські стандарти щодо захисту сім'ї, дитинства, материнства і батьківства. Визначено, що пріоритетними міжнародно- правовими стандартами у сфері шлюбу і сім'ї є охорона праці жінок (матерів), забезпечення прав і свобод дітей та регламентування міждержавного усиновлення дітей. Завдяки систематизації цих міжнародно-правових стандартів утворено унікальний комплекс конституційно-правових регуляторів шлюбу і сім'ї, покликаних вирішувати специфічні проблеми у цій сфері.

Методи аналізу та синтезу взаємопов'язані, тому в дослідженні їх використовують одночасно. Адже після виконання аналітичної роботи одразу виникає потреба в синтезі, інтеграції результатів аналізу, створенні загальної системи.

До загально-правових методів також належать метод індукції (від лат. іnductio - наведення) і метод дедукції (від лат. deductio - виведення). Метод індукції застосовують для формулювання висновків дисертаційних досліджень на підставі окремих приватних спостережень. Цей метод засновано на тому, що логіка мислення розвивається від конкретного до загального. Наприклад, одним з етапів нашого дослідження стало накопичення емпіричних фактів стосовно якості та кількості проведених парламентських слухань за темою дослідження, в результаті чого сформульовано індуктивний висновок і пропозиції щодо шляхів удосконалення конституційно-правового регулювання шлюбу і сім'ї.

Для дедукції, на відміну від індукції, характерний протилежний рух думки, що ґрунтується на загальному судженні. Зокрема, за допомогою дедукції аналізують загальні положення розгляду справ у порядку окремого провадження з подальшим виокремленням особливостей розгляду судом досліджуваної категорії сімейних справ.

Позитивним прикладом застосування методу дедукції є узгодження інтересів між суб'єктами соціального діалогу на прикладі скандинавської моделі соціального діалогу. Такий механізм переорієнтовує загальноприйняте уявлення про соціальний діалог на такий, що охоплює вирішення широкого кола питань: а) розроблення проектів законодавчих актів, програм розвитку та інших нормативно-правових документів з урахуванням інтересів працівників та їхніх сімей; б) вирішення шлюбно-сімейних правовідносин (соціально-демографічних, соціально-побутових); в) усунення перешкод на ринку праці (зниження рівня сімейного безробіття; дотримання гендерної рівності у трудових відносинах без обмежень кар'єрного зростання чоловіків і жінок; дотримання законодавства у сфері безпеки та гігієни праці); г) застосування громадського контролю за виконанням рішень з питань регулювання шлюбу і сім'ї; д) підвищення рівня культури та правової свідомості членів сімей, які працюють.

Наступний рівень утворюють загально-правові (евристично- історичні) методи дослідження (метод правового моделювання і аналізу, гіпотетичний та історико-правовий).

Застосовуючи метод правового моделювання і аналізу, можна висновувати, що між різними правовими явищами існує певна подібність, а отже, знаючи властивості й ознаки одного, можна досить точно судити про інше. Таким чином, пропонуємо формулювання єдиного конституційно зумовленого визначення сім'ї, спираючись на її загальні ознаки, передбачені ст. 3 Сімейного кодексу України, хоча чинними є положення Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року, згідно з яким визначення «сім'я» не існує, адже Основний Закон України не містить поняття сім'ї [15].

Отже, моделювання і аналогія відіграють важливу евристичну роль у наукових відкриттях, вони є витоком наукових гіпотез, індуктивних міркувань. Ці методи тісно пов'язані з гіпотетичним та історико-правовим способами дослідження.

Гіпотетичний метод дослідження застосовують для формулювання певного судження про причину, що викликала відомий наслідок. Цей метод використовують у процесі дослідження проблем забезпечення доступу до інформації про шлюб і сім'ю, дитинство, материнство і батьківство в Україні. Зокрема, вперше встановлено, що від обсягу інформації в актових записах цивільного стану залежить правильність обраної стратегії держави в соціально-економічному, суспільно-політичному напрямах, адже зазначена інформація допомагає державі краще орієнтуватися в потребах сім'ї та її членів, визначати шляхи стабільного її існування й розвитку.

Простежити розвиток сучасних джерел конституційного права неможливо без дослідження історико-правового аспекту цього питання. Так, Р. З. Лівшиць зазначає, що на становлення права суттєво вливає історичний чинник, а тому правові явища потрібно вивчати у взаємозв'язку з історією країни. Правові реалії сьогодення здебільшого визначені правовим минулим і значною мірою зумовлюють майбуття права [16].

Історико-правовий метод застосовують в процесі звернення до генезису предмета дослідження й аналізу різновидів джерел конституційного і сімейного права у хронологічній послідовності. Завдяки цьому методу пізнання визначають тенденцію розвитку національного законодавства у сфері шлюбу і сім'ї. Зокрема, встановлено, що: а) відносини шлюбу та сім'ї з часів існування Київської Русі (VI-IX століття), правління Речі Посполитої (XIII--XVII століття) і в складі Австро-Угорської імперії (XVII століття) регульовано на засадах протиріччя козацьких традицій, звичаїв, першого конституційного акту (Конституції Пилипа Орлика 1710 року) та експансійних уставів держави і церкви; б) у радянський період принципи регулювання сімейних відносин поступово зміщувалися від забороненої в імперський період антисімейної пропаганди, заснованої на теорії розкріпачення статі й вільного кохання, нав'язаної партійними лідерами у бік стабілізації сім'ї та стимулювання народжуваності; в) найкращим прикладом законотворення у сфері сімейних відносин стала еволюція кодифікованого законодавства про шлюб і сім'ю в Україні (кодифіковані нормативно-правові акти 1926, 1969, 2002 років).

Завершити аналіз структури методів дослідження вважаємо за логічне загальнонауковим методом діалектичного пізнання, що базується на трьох філософських законах - законі єдності та боротьби протилежностей, законі переходу кількості в якість та законі заперечення заперечення, які в діалектичному методі проявлялися кожен окремо, парами і всі три одночасно.

Понад 70 років цей метод був основоположним у нашій країні. Однак в його межах переважали вузькокласові інтереси, протиставлення класів і загальнолюдських цінностей, було акцентовано на необхідності диктатури пролетаріату. Зрештою цей метод було дискредитовано, однак на цей час немає підстав відкидати метод діалектики як метод наукового аналізу конституційно-правових реалій, оскільки конституційний процес перебуває не в статиці, а в динаміці, розвивається під впливом об'єктивних і суб'єктивних чинників.

У цьому дослідженні по-новому осмислено використання діалектичного методу у формі цілісного й систематичного уявлення про закономірності та сутнісні характеристики суспільних відносин, які становлять систему ідей, поглядів, концепцій, вчень, уявлень про конституційно-правове регулювання шлюбу та сім'ї. Він набуває вияву в будь-якому методі дослідження нижчого рівня. Слушно зауважив В. О. Веклич, що сучасне розуміння методу наукового пізнання має спиратися на традиції науки й відображення її найкращі тенденції. Причому необхідно враховувати комплексний характер взаємовпливу діяльності держави, спрямованої на забезпечення й захист прав і свобод людини та громадянина, «громадської» сфери. Цим зумовлена необхідність розроблення відповідного методологічного апарату [12, с. 5].

Характерною особливістю діалектичного методу є те, що всі твердження і поняття розокремлено на дві групи. Перша група діалектичного методу кількісно невелика - вона охоплює сукупність вихідних понять і тверджень, що є основою теорії конституційного права і формулюють фундаментальні закони об'єкта. Такі вихідні поняття і твердження називають принципами. право шлюб сім'я конституційний

З огляду на особливості дослідження, варто згадати спеціально-конституційні принципи, які регулюють засади шлюбу і сім'ї. Завдяки діалектичному методу пізнання ці принципи систематизовано. Визначальна цінність такої систематизації полягає в тому, що вона вперше впорядковує спеціально- конституційні принципи, відповідно до сфери їх застосування. Зазначена система принципів передбачає наявність чотирьох елементів: паритетності й вільного волевиявлення учасників сімейних правовідносин; захисту сім'ї і шлюбу; регулювання державної сімейної політики; налагодження взаємодії державного і недержавного секторів у регулюванні сім'ї та шлюбу.

Другу групу діалектичного методу становить сукупність похідних понять і тверджень дослідження, які засновані на вихідних положеннях. До них належать висновки про: недосконалу категоріальну складову дослідження; належний рівень реалізації її конституційних норм; доцільність діалогічних форм налагодження взаємодії держави з громадськими організаціями в реалізації конституційно-правового регулювання шлюбу та сім'ї.

Отже, методологічний базис дослідження представлено комплексом методів дослідження конституційно-правового регулювання шлюбу і сім'ї, спрямованих на отримання відповідних науково обґрунтованих результатів. Така методологія передбачає застосування різних за рівнем складності методів, які мають: загальнонауковий характер - ґрунтуються на трьох діалектико- світоглядних законах пізнання; загально-правовий характер, що є основою дослідження конституційно-правових засад шлюбу і сім'ї та розкриває їх евристично-історичний зміст, і спеціально-правовий характер, який дає змогу ефективно досліджувати специфіку предмета дослідження в однорівневому та дворівневому вимірах.

Усі ці методи дослідження комбінуються між собою. Однак спеціально-правові методи конституційно-правового регулювання шлюбу та сім'ї не можуть суперечити загальнонауковим і загально правовим методам, оскільки є їх різновидом.

Список використаних джерел

1. Бердник О. П. Альтернативна еволюція / О. П. Бердник. - Київ: Тріада-А, 2007. - 576 с.

2. Філософія права: навч. посіб. / за заг. ред. О. Г. Данильяна. - Київ: Юрінком Інтер, 2002. - 272 с.

3. Єрмаков О. Ю. Основи методології наукових досліджень: навч. посіб. / О. Ю. Єрмаков, Г. Б. Погріщук, В. І. Чорнодон. - Тернопіль: Підруч. і посіб., 2009. - 290 с.

4. Кандиба А. М. Менеджмент наукового дослідження: навч. посіб. / А. М. Кандиба. - Київ: Аграр. наука, 2007. - 220 с.

5. Клименко М. О. Основи та методологія наукових досліджень: навч. посіб. / М. О. Клименко, В. П. Фещенко, Н. М. Вознюк. - Київ: Аграр. освіта, 2010. - 352 с.

6. Костицький М. В. Філософські та наукознавчі проблеми юриспруденції (як науково-практичного комплексу) та окремих галузей юридичної науки / М. В. Костицький // Філософські та методологічні проблеми права. - 2013. - № 1-2. - С. 3-10.

7. Крушельницька О. В. Методологія та організація наукових досліджень: навч. посіб. / О. В. Крушельницька. - Київ: Кондор, 2009. - 206 с.

8. Свідзинський А. В. Синергетична концепція культури / А. В. Свідзинський. - Луцьк: Волин. обл. друк., 2009. - 696 с.

9. Сурмін Ю. П. Майстерня вченого: підручник / Ю. П. Сурмін. - Київ, 2006. - 302 с.

10. Цехмістрова Г. С. Основи наукових досліджень: навч. посіб. / Г. С. Цехмістрова. - Київ: Слово, 2003. - 240 с.

11. Шейко В. М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: підручник / В. М. Шейко, Н. М. Кушнаренко. - Київ: Знання, 2011. - 310 с.

12. Веклич В. О. Методи дослідження прав і свобод людини і громадянина / В. О. Веклич // Віче. - 2009. - № 22. - С. 4-6.

13. Керимов Д. А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права) / Д. А. Керимов. - М.: Аванта, 2001. - 560 с.

14. Аристотель. Политика. Афинская полития / [пер. с греч. С. И. Радциг]. - М.: Мысль, 1997. - 458 с.

15. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями СБУ, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Мінфіну України щодо офіційного тлумачення положень п. 6 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ч. 4 і 5 ст. 22 Закону України «Про міліцію» та ч. 6 ст. 22 Закону України «Про пожежну безпеку» від 3 черв. 1999 р. № 5-рп/99

16. Лившиц Р. З. Принципы советского трудового права / Р. З. Лившиц, В. И. Никитинский // Советское государство и право. - 1974. - № 8. - С. 31-27.

REFERENCES

1. Berdnyk, О. (2007). Alternatyvna evoliutsiia [Alternative evolution]. Kyiv: Triada-А [in Ukrainian].

2. Danyliana, O.H. (Eds.). (2002). Filosofiia prava [Philosophy of Law]. Kyiv: Yurinkom !nter [in Ukrainian].

3. Yermakov, O.Yu., Pohrishchuk, H.B., & Chornodon, V.I. (2009). Osnovy metodolohii naukovykh doslidzhen [Fundamentals of research methodology]. Ternopil [in Ukrainian].

4. Kandyba, А.М. (2007). Menedzhmentnaukovoho doslidzhennia [Management of scientific research]. Kyiv: Ahrar. nаukа [in Ukrainian].

5. Klymenko, М.О., Feshchenko, V.P., & Vozniuk, N.M. (2010). Osnovy ta metodolohiia naukovykh doslidzhen [Fundamentals and methodology of scientific research]. Kyiv: Ahrar. оsvіtа [in Ukrainian].

6. Kostytskyi, M.V. (2013). Filosofski tanaukovoznavchi problemy

yurysprudentsii (yak naukovo-praktychnoho kompleksu) i okremykh haluzei yurydychnoi nauky [Philosophical and science-related problems of jurisprudence (as a scientific-practical complex) and certain branches of legal science]. Filosofski ta metodolohichni problemy prava, Philosophical and methodological problems of law, 1-2, 3-10 [in Ukrainian].

7. Krushelnytska, O.V. (2009). Metodolohiia ta orhanizatsiia naukovykh doslidzhen [Methodology and organization of scientific research]. Kyiv: Kondor [in Ukrainian].

8. Svidzynskyi, A.V. (2009). Synerhetychna kontseptsiia kultury [Synergetic concept of culture]. Lutsk: Vоlyn. obl. druk. [in Ukrainian].

9. Surmin, Yu.P. (2006). Maisternia vchenoho [Workshop of the scientist]. Kyiv: Kоnsоrtsium z udоskоnаlеnnia mеnеdzhmеnt-оsvіty [in Ukrainian].

10. Tsekhmistrova, H.S. (2003). Osnovy naukovykh doslidzhen [Basics of the scientific research]. Kyiv: Slovo [in Ukrainian].

11. Sheiko, V.M., & Kushnarenko, N.M. (2011). Orhanizatsiia ta metodyka naukovo-doslidnytskoi diialnosti [Organization and methodology of research activity]. Kyiv: Znannia [in Ukrainian].

12. Vеklych, V.O. (2009). Metody doslidzhennia prav i svobod liudyny i hromadianyna [Methods of study of human and civil rights and freedoms]. Viche, Veche, 22, 4-6 [in Ukrainian].

13. Kerimov, DA (2001). Metodologiia prava (predmet, funkcii, problemy filosofii prava) [Methodology of law (subject, functions, problems of the philosophy of law)]. Moscow: Avanta [in Russian].

14. Aristotel. (1997). Politika. Afinskaia politiia [Policy. Athenian polity]. (S.I. Radcig, Trans). Moscow: Mysl [in Russian].

Размещено на Allbest.ru