Співробітництво органів державної влади та інституцій громадянського суспільства: основний принцип роботи системи виконання покарань та пробації Данії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Співробітництво органів державної влади та інституцій громадянського суспільства: основний принцип роботи системи виконання покарань та пробації Данії

Сучасний стан реформ в Україні потребує пошук нових форм взаємодії всіх зацікавлених суб'єктів. Традиційно склалося, що система виконання покарань розглядалася в нашій країні як закрита система, тим більш виключна монополія держави. За більш ніж двадцять п'ять років незалежності, ми на жаль, не змогли подолати цю тенденцію. Досі переважна частина суспільства не хоче усвідомлювати власну відповідальність за те, що люди скоїли злочин (відповідно оточуючі це допустили та не заважали), а також відповідальність за тих людей, які відбувають покарання і повертаються у суспільство. Наводячи приклад і розкриваючи механізми успішного функціонування системи виконання покарань та пробації Данії, сподіваємося на поступову розбудову автентичної української пенітенціарної системи здатної, перш за все, забезпечити потреби суспільства у безпеці.

Питаннями розбудови служби пробації в Україні та міжнародним досвідом у цій сфері займаються низка вчених, правозахисників та практиків служби виконання покарань, а саме: Д. Ягунов, В. Човган, І. Яковець, Н. Калашник, О. Янчук та інші. До досвіду міжнародного досвіду систем виконання покарань та пробації, в тому числі і Королівства Данія, у своїх роботах зверталися О. Сокальська, А. Голодна, П Маланчук та ін.

Метою статті є висвітлення передумов становлення та сучасних механізмів державних інституцій та громадянського суспільства у функціонуванні системи виконання покарань та про - бації Данії. Відповідно до мети у статті ставляться такі завдання: окреслити основні етапи становлення сучасної системи виконання покарань та пробації Данії у їх взаємозв'язку із процесами розвитку суспільства; надати приклади ефективної взаємодії інституцій держави та громадянського суспільства у цій сфері; визначити досвід, який може бути прийнятний для розбудову вітчизняної пенітенціарної системи.

У порівнянні з багатьма країнами, особливо за межами Центральної Європи, Данія є країною з високим рівнем життя та досить «благополучною» криміногенною ситуацію, якщо так можна висловитися. Данська правова система належить до континентальної правової традиції, а це означає, що величезна увага, як правило, приділяється фундаментальним законним правам та суворій орієнтації на правові норми. Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод була включена до правової системи Данії в 1992 році. Це порівняно недавно, враховуючи дату її підписання у 1950 році. За 25 років з моменту ратифікації Данія визнала велику кількість європейських рекомендацій, протоколів та правил, серед них: Європейські пенітенціарні (тюремні) правила та Європейські правила пробації.

На цьому фоні, не дивно, що діяльність Служби в'язниць та пробації Данії забезпечується та гарантується державою. Завдання та обов'язок Служби в'язниць та пробації - це виконання вироку суду, супровід під час розгляду справи кожного клієнта відповідно до правил, що, з одного боку, не тягне за собою жорсткішого покарання чи інших обмежень, ніж ті, що вирішені в суді, а з іншого спрямовано на задоволення потреб кожного клієнта в підтримці, скеровуванні, а що найголовніше - забезпечення потреб суспільства у безпеці тощо.

Служба в'язниць та пробації Данії (СВПД) є єдиною державною організацією, яка вирішує велику кількість різноманітних завдань усередині та поза в'язницями. У 1993 році СВПД розробила «Програму принципів тюремної та апробаційної роботи в Данії» Ця програма була основним документом роботи Служби до реформи 2012 року. Хоча реформа принципово змінила організацію роботи, програма принципів не була змінена або скасована. Згідно з Програмою СВПД здійснює два рівнозначних завдання: по-перше «виконує вирок», по-друге «здійснює такий контроль, який необхідний для виконання санкцій, підтримки та мотивації правопорушника жити законослухняним життям, допомагаючи йому в особистому, соціальному, професійному та освітньому розвитку». Ці два завдання є взаємодоповнюючими. Таким чином, не може бути й мови про те, що одне є більш важливим, ніж друге. Ці два аспекти зводиться до таких кредо роботи Служби: «КОНТРОЛЬ ТА БЕЗПЕКА», «ПІДТРИМКА ТА МОТИВАЦІЯ».

Органи пробації в Данії залучені і до аспектів першого завдання, тобто контролю та безпеки, і до підтримки та мотивації. Той факт, що працівники пробації у переважній частині випадків зустрічаються з клієнтами, коли вони не позбавлені волі, підкреслює спрямування їх роботи на процес підтримки. У той же час, їх робота пов'язана із значною кількістю заходів контролю, оскільки, наприклад, умовні покарання найчастіше поєднуються з особливими умовами, наприклад, наглядом Служби пробації за виконанням певних пробаційних програм або терапії. Відповідно обов'язком органів про - бації є забезпечення виконання цих умов. Служба пробації та працівники пробації відносно незалежні у повсякденному спілкуванні з клієнтами, хоча служба пробації є частиною організаційної структури, що включає СВПД на національному та регіональному рівнях. Крім того, служба пробації співпрацює з департаментами соціальних служб у муніципалітетах, органах місцевого самоврядування та громадськими організаціями, таких як Червоний Хрест, різноманітні освітні чи правозахисні організації.

Характеризуючи передумови, які передували створенню сучасної СВПД зазначимо, що з 1848 до 1973 р. керівництво Данськими в'язницями здійснював Департамент тюрем, який в 1973 році був перейменований у Департамент Служб В'язниць та Пробації.

Спочатку вся допомога та підтримка умовно засуджених, а з 1905 року умовно-достроково звільнених в'язнів, здійснювалась приватними або громадськими організаціями, переважно волонтерами. Перша велика організація, яка надавала підтримку засудженим, які не позбавлені волі, була сформована в 1843 році. З плином часу почали діяти певна кількість таких організацій, отже виникла необхідність координації та більш конструктивної структуризації цієї роботи.

У 1930 році Кримінальний кодекс 1866 року був доповнений новим «Виконавчим Законом» (у редакції від 1933 року і досі діє з рядом поправок). Новий Закон допускав більшу кількість і різноманітність вироків без позбавлення волі, замінюючи тюремне ув'язнення, на ув'язнення під наглядом та з додатковими умовами. Однак у той час не було офіційно заснованої приватної чи громадської організації для виконання цих покарань або надання підтримки засудженим особам. У 1951 році була створена приватна організація: Датське Товариство Добробуту. Це було об'єднання всіх вищезгаданих приватних організацій. Датське Товариство Добробуту було профінансовано за рахунок приватних пожертвувань, і йому було доручено всі види нагляду за правопорушниками поза в'язницями.

У 1973 р. всі функції пробації, включаючи досудове відвідування ув'язнених та післяв'язнична опіка, які до цього часу здійснювалися Датським Товариством Добробуту, були передані до Департаменту у справах в'язнів, який був перейменований у Департамент служби в'язниць та пробації. Основними причинами таких змін, насамперед, були: по-перше віддавалася перевага тому, щоб робота всіх правоохоронних органів координувалася однією адміністрацію, і, по-друге, приватні фінансові внески стали значно меншими. Зміни носили в першу чергу адміністративний характер, оскільки існуючі органи та установи спочатку залишалися незмінними. Персонал Датського Товариства Добробуту став державними службовцями, і поступово зменшувався добровільний (неопла - чуваний) елемент, який з 1951 року був досить значним. Волонтерів в рамках нагляду, включаючи добровольців, які працюють у тюремних та пробаційних секторах, з часом було зведено до мінімуму. Разом з громадською організацією Червоний Хрест та іншими неурядовими організаціями почали організовувати обмежену кількість проектів на місцевому рівні, включаючи освітню підтримку в'язнів, наставників (менторів) для правопорушників, які вперше вчинили злочин тощо.

Перший вид вироку, що звільняв від відбування покарання у виді позбавлення волі був винесений у Данії ще в 1905 році. Умовно дострокове звільнення у його нинішній формі, було запроваджено у Кримінальному законі Данії з 1930 року. Пізніше зросла різноманітність вироків, які виконуються без позбавлення волі. Найбільш важливими кроками в цьому напрямку є впровадження замовлень місцевих громад на виконання покарання у формі пробації в 1982 році; впровадження електронного моніторингу у 2005 році; поступове скорочення терміну, який злочинець має провести у в'язниці перед тим, як звільнити його умовно-достроково. Наприклад у Кримінальному законі 1930 року особа могла претендувати на умовно-дострокове звільнення тільки через дев'ять місяців відбування покарання у виді позбавлення волі, сьогодні цей термін становить два місяці.

2012 року на основі комплексного аналізу бюджету було вирішено здійснити всебічну реорганізацію СВПД. Метою реорганізації було, серед іншого, посилення уваги на роботі та керівництві організацією у більш «орієнтованому на клієнта» напрямку. Реалізація нової структури тривала близько двох років, а основні зміни набрали чинності наприкінці 2014 року. Нова структура була повністю реалізована в 2016 році.

До 2015 року СВПД перебували безпосередньо під керівництвом Міністра юстиції. Проте, починаючи з 2015 р. Пряме підпорядкування було припинено, і зараз визначається як окремий департамент Міністерства юстиції, де керівництво міністром загальнополітичне. У процесі реорганізації було здійснено низку нових ініціатив, спрямованих на посилення уваги до конкретного клієнта та безперервності відносин між клієнтом та владою в цілому.

Одна з таких ініціатив орієнтована на процес виправлення і була реалізована у 2008-2010 роках. Основним пунктом цієї ініціативи, яка має назву «Графік доброго вивільнення», є координація окремих планів дій між в'язницею, службою пробації, соціальними службами та неурядовими організаціями. Коли дата умовно-дострокового звільнення наближається виникає необхідність встановлення більш тісного контакту між в'язницею, службою пробації, соціальними службами міста, у разі потреби - громадськими організаціями. Серед іншого, відповідним працівникам служби пробації та соціальних служб пропонується відвідати в'язницю для зустрічі з клієнтом та узгодження індивідуального плану ресоціалізації (звільнення). Плани ресоціалізації (звільнення) зосереджуються на забезпеченні місцем мешкання, певним видом заняття (роботою чи освітою / тренінгами), лікуванням від алкогольної та наркотичної залежності, якщо це необхідно, та інших індивідуальних потреб на час після звільнення.

Україна поступово також нарощує потенціал громадських організацій, які сприяють розбудові сучасної системи пробації в нашій країні. На сьогодні найбільш активними є релігійні організації, центри соцре - абілітації та громадські організації, котрі об'єднують науковий і практичний потенціал задля здійснення реформ. Прикладом останнього є Пенітенціарна асоціація України (далі - Асоціація). На сьогоднішній день у співробітництві з Датським Гельсінським комітетом Асоціація розробила пропозиції щодо проведення досліджень для наукового супроводу і обґрунтування розбудови ефективної національної системи пробації в Україні. Ця система оцінки має ураховувати національні особливості та будуватися на основі найкращих світових практик. Пропозиції були схвалені Центральним осередком Гельсінського комітету. Основними напрямами вивчення є: інструменти роботи пробації, система оцінки ризиків поведінки засуджених в установах виконання покарань та під час пробації (LS/RNR), методика роботи із засудженими щодо зміни моделі їх поведінки (MOSAIK), організація взаємодії між установами виконання покарань, офісами пробації та інституціями громадянського суспільства у процесі корекційної роботи з засудженими і пробації. Такий приклад співробітництва демонструє перспективність напряму розвитку саме співробітництва між державними, неурядовими та інституціями місцевого самоврядування у розбудові сучасної ефективної пенітенціарної системи в Україні.

Успішна ре соціалізація засуджених можлива лише за умови співробітництва органів держави, місцевого самоврядування та інституцій громадянського суспільства. Чим ширше буде спектр співробітництва, тим ефективнішою буде ресоціалізація. Безумовно, держава не може делегувати функції виконання вироку неурядовим організаціям, але функції підтримки, соціального супроводу, набуття компетентностей важливих для життя в суспільстві тощо, за умов контролю державою можуть здійснюватися іншими суб'єктами. Про це свідчить більш ніж 150-річний досвід Данії та перші спроби, які мають місце в Україні.

Список використаних джерел

пробація громадянський суспільство покарання

1. Department of Prisons and Probation, A Programme of Principles for Prison and Probation Work in Denmark, Copenhagen. 1993. URL.: http://www.kriminalforsorgen.dk/ A-Programme-of-Principles - 689.aspx.

2. Susanne Clausen, Delanalyse 1 vedrorende evaluering af RNR i KiF. Opf0lgning pa indf0relsen af LS/RNR i KiF (Subanalysis 1 on Evaluations of RNR in KiF. Follow-up on the Implementation of LS/RNR in KiF), Directorate of the Danish Prison and Probation Service. URL.: http://www.kriminalforsorgen.dk/Andre-indsatser-1373.aspx.

3. Public Attitudes to Punishment. URL.: http://www.nsfk.org/Page/ctl/ ArticleView/mid/383/articleId/127/Public-attitudes-to-punishment.

4. Directorate of the Danish Prison and Probation Service, The Danish Prison and Probation Service in Brief 2016. URL.: http://www.kriminalforsorgen.dk/General - information-684.aspx.

5. Конвеція про захист прав людини і основоположних свобод: Міжнародний документ, затверджений Радою Європи 4 листоп. 1950 р. URL.: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004.

6. Європейські пенітенціарні правила: Міжнародний документ, Рекомендація №R (2006) 2. URL.: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_032.

7. Рекомендация СМ/ Rес (2010) 1 Комитета Министров государствам - членам о Правилах Совета Европы о пробации: Міжнародний документ, Рекомендація №R (2006) 2. URL.: https://books.google.com.ua/books? id=dfhvCwAAQBAJ&pg =PA203&lpg=PA203&dq=европейские+правила+пробации&.

Размещено на Allbest.ru