Профілактика правопорушень як спосіб встановлення та зміцнення правопорядку в суспільстві

Аналіз поняття профілактики адміністративних правопорушень в Україні. Пошук шляхів ефективного подолання правопорушень та притягнення винних до відповідальності. Дослідження застосування уповноваженими органами примусу щодо профілактики правопорушень.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 22.08.2018
Размер файла 22,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 342.97:352 (477)

Профілактика правопорушень як спосіб встановлення та зміцнення правопорядку в суспільстві

Дембіцька С. Л.,

кандидат юридичних наук,

асистент кафедри цивільного права та процесу

Навчально-наукового інституту права та психології

Національногоуніверситету «Львівська політехніка»

Статтю присвячено аналізу поняття профілактики адміністративних правопорушень в Україні. Здійснюється пошук шляхів ефективного подолання адміністративних правопорушень та притягнення винних до відповідальності. Дослідження застосування уповноваженими органами примусу щодо профілактики адміністративних правопорушень.

Ключові слова: профілактика, правопорушення, примус, проступок, антисуспільна поведінка.

Статья посвящена анализу понятия профилактики административных правонарушений в Украине. Осуществляется поиск путей эффективного преодоления административных правонарушений и привлечения виновных к ответственности. Исследование применения уполномоченными органами принуждения по профилактике административных правонарушений.

Ключевые слова: профилактика, правонарушение, принуждение, проступок, антиобщественное поведение.

This article analyzes the concept of prevention of administrative violations in Ukraine. Searching effective ways to overcome administrative offenses and bringing perpetrators tojustice. Study competent authorities use coercion on the prevention of administrative offenses.

Key words: prevention, offence, compulsion, misconduct, antisocia behavior.

Актуальність дослідження. Протягом останніх років в Україні спостерігається досить стійка тенденція поширення адміністративних правопорушень, що є негативним явищем в суспільстві. Тому актуальними постають проблеми забезпечення прав і свобод людини, чіткого правового регулювання, підвищення ефективності діяльності державних органів з попе-редження правопорушень, а також виявлення причин самих правопорушень, на основі яких потім будуть вводитися запобіжні заходи.

Постановка проблеми. Розвиток України зале-жить не лише від боротьби з правопорушеннями, але й від здійснення профілактичних заходів у державі та суспільстві. Профілактика адміністративних правопо-рушень, усунення детермінант, які сприяють їхньому вчиненню, є важливими завданнями, що стоять перед суспільством і державою. Профілактика адміністра-тивних правопорушень - особливий вид соціальної практики, спрямований на нейтралізацію, локалізацію та усунення причин і умов, які сприяють вчиненню проступків.

Стан дослідження. Зазначені та невирішені донині проблеми викликають інтерес серед науковців щодо розв'язання теоретичних і практичних питань профі-лактики правопорушень, зокрема й адміністративних, шляхом покращення взаємодії між її суб'єктами. Пев- ною мірою ці питання булиоб'єктом дослідження в наукових працяхГ.А. Аванесова, В.Б. Авер'янова, Д.М. Бахраха, В.Т. Білоуса, Ю.П. Битяка, І.П. Голосніченка, Є.В. Додіна, Д.П. Калаянова, В.К. Колпакова, А.Т. Ком- зюка, А.П. Коренева, М.В. Костицького, О.В. Кузьменко, О.І. Остапенка, Х.П. Ярмакі та інших вчених.

Метою цієї статті є визначення суті та причин адмі-ністративних правопорушень, а також заходів щодо їхнього запобігання та профілактики.

Виклад основних положень. Профілактика адмі-ністративних проступків виражає особливу діяльність, яка соціально управляється; а якщо дотримуватися положення Конституції України про те, що Україна є правовою та соціальною державою, а людина, її безпека, життя, здоров'я є найвищою соціальною цінністю, то ми маємо зупинитися на термінові про-філактика адміністративних проступків та дати таке визначення: профілактика адміністративних проступ-ків - це соціально спрямована діяльність держави, її органів та їх посадових осіб, громадських організацій та окремих громадян щодо виявлення причин та умов вчинення адміністративних проступків, ліквідації фак-торів, які сприяють формуванню антисуспільної уста-новки особи, ліквідації адміністративної деліктності як соціального явища, та забезпечення, під час здійснення такої діяльності, прав та свобод громадян [1, с. 131].

У науці адміністративного права питання дослі-дження системи суб'єктів профілактики правопо-рушень розглядають, беручи до уваги з позиції їх управлінського впливу на негативні явища, які мають місце в суспільстві, тобто повноваження застосувати щодо останніх профілактичний примус - «...перед-бачені нормами права обмеження, що застосовуються суб'єктами профілактики до осіб, які можуть вчинити протиправні дії або вже вчинили їх з метою запобі-гання і здійснення виховного впливу на порушників» [2, с. 243]; попереджувальна (профілактична) діяльність має системний характер і специфічні об'єкт, суб'єкти, засоби профілактичного впливу [3, с. 277]. адміністративний правопорушення примус

За часів існування СРСР розв'язання проблеми попередження злочинів не мало завдання пошуку від-мінностей у змісті термінів «попередження», «запобі-гання», «профілактика», «припинення» - акцентувалося на тому, що зміст цих термінів один і той же, вони є синонімами, тому відстоювалася думка про необхід-ність вжити таких заходів, які б попередили, а потім і виключили б появу з боку окремих осіб будь-яких про-ступків, які завдають шкоди суспільству [4, с. 12].

Профілактика адміністративних правопорушень та усунення причин і умов, які сприяють їх вчиненню - одне з першочергових завдань будь-якої демократичної держави [5, с. 214].

Термін «профілактика» в словниках трактується через слово «попередження», зокрема під профілакти-кою розуміють сукупність попереджувальних заходів, спрямованих на збереження і зміцнення нормального стану правопорядку [6, с. 556].

Щодо визначення поняття «профілактика» серед учених немає суттєвих розходжень, хоча не доводиться говорити й про абсолютну єдність поглядів. Так, В.М. Кудрявцев стверджує, що термін «профілактика» можна вживати, якщо мова йде про вплив на певні контингенти та групи, у яких має місце конфлікт або негативні явища. Якщо ж ідеться про конкретних фізичних осіб, то слід вживати вираз «індивідуальна виховна і попереджувальна робота» [7, с. 108]. Ф.С.Разарьонов виходить із рівнозначності понять профілактики, запобігання та припинення злочинів [8, с. 34-36]. І.М. Дань- шин також вважає, що «запобігання злочинам», «попередження злочинності», «профілактика злочинності», якщо брати ці визначення у широкому розумінні, за своїм значенням збігаються [9, с. 167].

Для забезпечення правопорядку в суспільстві та державі слід надати особливого значення власне орга-нізаційно-правовим інститутам попереджувального характеру. Це пов'язується з необхідністю розвитку системи профілактики антисуспільної, зокрема зло-чинної поведінки, позитивного примусового впливу насамперед виконавчих органів держави та місцевого самоврядування на свідомість і поведінку осіб. Адже «...у багатьох випадках вчиненню злочину передує етап формування злочинного наміру, в процесі якого особа ставить перед собою конкретну мету, визначає шлях і засіб її досягнення, уточнює розгорнутий план вчинення злочину» [10, с. 28].

Відмінність між профілактикою та запобіганням правопорушенням О. Клюев вбачає в наступному: «Профілактика - це виявлення та усунення причин і умов уже скоєних правопорушень, а запобігання - вжиття необхідних заходів щодо недопущення вчи-нення правопорушень, встановлення осіб, котрі нама-гаються вчинити правопорушення, та вжиття до них певних заходів з метою недопущення реалізації їх про-типравних намірів» [11, с. 99]. Дослідники розглядають профілактику з точки зору її суспільного значення, а об'єкт профілактичної діяльності - як систему анти-громадських явищ і погоджуються з визначенням про-філактики як соціально керованої діяльності суспіль-ства, що забезпечує науково-теоретичне розроблення та практичну реалізацію заходів, спрямованих на недопущення порушень вимог норм права, моралі, правил суспільного життя, а також усунення причин та умов, що породжують ці антигромадські явища [12, с. 149].

А.Б. Сахаров зазначав, що попередження правопору-шень передбачає вплив на їх причини та умови, щоб уникнути їх виникнення та припинити криміногенну дію тих, що існують і поки не ліквідовані [13, с. 66].

Профілактика спрямована проти причин та умов адміністративних правопорушень (і тим самим проти самих правопорушень, різних їх видів, груп та катего-рій), проти осіб, які ведуть асоціальний спосіб життя, їх середовища, а також інших обставин, зміна яких може відобразитися на поведінці людей. У результаті профі-лактичного впливу все повинно зводитись до того, щоб з одного боку, попередити вчинення адміністративних правопорушень, а з іншого - припинити адміністра-тивно-карні дії [14, с. 445].

Отже, основним напрямком боротьби з правопо-рушеннями є їх профілактика. Профілактичні заходи мають значний потенціал у боротьбі з деліктністю, оскільки вони пов'язані з такими заходами з боку держави та суспільства, які здатні не тільки виявити правопорушення, а й встановити та усунути причини і умови, що їм сприяють, утримати особу від їх вчи-нення.

Сьогодні норми, що регламентують правовий ста-тус суб'єктів профілактики адміністративних право-порушень та основи їх взаємодії, потребують значного удосконалення. Тому правове забезпечення взаємодії займає одне з найважливіших місць у профілактичному процесі [15, с. 334].

Профілактика покликана усувати, нейтралізувати, блокувати ці причини й умови. Об'єкт профілактики - це криміногенні чинники, на які спрямовано діяльність відповідних суб'єктів [16, с. 27].

Вплив на об'єкти профілактики адміністративних правопорушень здійснюють за допомогою різноманіт-них методів. За своїм змістом вони можуть бути спеці-альними, економічними, організаційно-розпорядчими, соціально-психологічними (переконанням, примусом), психологічними [17, с. 56].

Є думки, що профілактичну роботу неможливо здійснювати лише переконуючи осіб, до яких вже давно необхідно застосувати суворіші заходи [18, с. 60].

До об'єктів профілактичного впливу відносять різ-номанітні процеси та явища, що детермінують вчи-нення адміністративних правопорушень. Це, передусім, соціальні, економічні, політичні, психологічні та інші фактори, що обумовлюють стан та динаміку адмі-ністративної деліктності [19, с. 185]. Ступінь зв'язку цих факторів із адміністративною деліктністю неодна-кова, і кожен з них потребує профілактичного впливу, хоч і різної інтенсивності. По-друге, об'єктами слід вва-жати діяльність людей, яка або прямо порушує норми адміністративного закону, або порушує норми моралі та правила соціальної взаємодії, виявляючи при цьому тенденцію до переростання в адміністративно-карне діяння. І по-третє, об'єктами профілактичного впливу є особистість правопорушника як процес формування його деліктнозначимих властивостей [20, с. 23].

Ми вважаємо, що у результаті профілактичного впливу все повинно зводитись до того, щоб, з одного боку, попередити вчинення адміністративних право-порушень, а з іншого - припинити адміністративно- карні дії. При цьому люди завжди є основним об'єктом профілактичного впливу, оскільки саме вони є носіями суспільних відносин.

До поняття методів профілактики входить сукуп-ність певних способів і прийомів, які застосовуються уповноваженими державою суб'єктами профілактики адміністративних правопорушень за допомогою таких методів:

а) переконання, застосування якого є доцільним передусім у відповідній ідеологічній діяльності, пов'язаній із правовим вихованням населення, прове-денням різних профілактичних заходів, спрямованих на формування в населення переконання в об'єктивній необхідності реалізації профілактичних функцій;

б) заохочення, сутність якого полягає у стимулю-ванні та наданні різних пільг суб'єктам, які безпосе-редньо беруть участь або сприяють ефективному здій-сненню профілактичних функцій держави;

в) примусу, який полягає в застосуванні до суб'єктів, що вчинили правопорушення, передбачених нормами права заходів покарання, перевиховання та спонукання до діяльності, спрямованої на не вчинення правопорушень, усунення шкоди, заподіяної такою поведінкою [21, с. 64-65].

Основним завданням планування як управлінського процесу і як одного з механізмів державного регулювання сфери профілактики адміністративних правопорушень є цілеспрямована діяльність держави, її органів щодо забезпечення динамічного розвитку суспільства або окремої його частини, визначення його основних параметрів та показників у майбутньому періоді й досягнення їх з оптимальними витратами та ефективним соціальним результатом. Досягнення мети профілактики має відбуватися за найменших витрат, тобто результатом буде «... штучне злиття результатів і засобів» [22,с.48].

Основною метою прогнозування в сфері про-філактики, на думку О.І. Остапенка, є визначення і застосування найбільш оптимальних та ефективних заходів, за допомогою яких можна досягти позитивних змін у боротьбі з адміністративними правопору-шеннями [23, с. 147].

Профілактика - гуманний, дійовий і надійний засіб скорочення кількості порушень правових норм, оскільки держава і суспільство, які спрямовані не лише на виявлення, а й на утримування людини від їх вчи-нення. Разом із тим профілактика є складною формою протидії правопорушень [24, с. 79].

Взаємодія суб'єктів профілактики адміністративних проступків, як і будь-яка інша організована, а тому і свідома діяльність людей, має певну мету. Неодмінною умовою свідомого вчинку є поставлення мети, тобто передбачення того, «для чого» людина здійснює певні дії. Мета діяльності - це модель майбутнього стану суб'єкта. Метою управління є настання такого бажаного стану або рівня розвитку системи, якого належить досягти шляхом реалізації відповідних управлінських рішень [25, с. 8].

Загальновідомим є те, що запобігання є найефек-тивнішим і найгуманнішим способом боротьби з пра-вопорушеннями, який передбачає не покарання, а виховання, застереження членів суспільства від учи-нення правопорушень, потребуючи водночас найбіль-ших зусиль з боку як суспільства і держави в цілому, так і окремих їхніх структур [26, с. 79].

У сучасній правовій науці під профілактикою пра-вопорушень прийнято розуміти особливий вид соці-ального управління, покликаний забезпечити безпеку цінностей, що охороняються правом, який полягає у розробці і здійсненні системи цілеспрямованих заходів щодо виявлення і усунення причин правопорушень, умов, які сприяли їх вчиненню, а також здійснення попереджувального впливу на осіб, які схильні до про-типравної поведінки [27,с.63].

На нашу думку організаційно-управлінські норми мають закріплювати основні права і обов'язки суб'єктів профілактики, встановлювати їх взаємодію і відповідальність перед державою, суспільством, вирішувати інші питання організаційного змісту.

Організаційне забезпечення профілактичних захо-дів є змістом профілактики адміністративних право-порушень і саме у їхньому здійсненні виявляються специфічні особливості цього виду профілактики як самостійної підсистеми соціальної профілактики. «Серцевиною системи профілактики є розробка та реа-лізація комплексу профілактичних заходів» [28, с. 8]. Запобігання правопорушенням - це система засобів, що застосовуються суспільством та державою для того, щоб стримати зростання злочинності, знизити її рівень на основі впливу на причини та умови, котрі сприяють злочинності та вчиненню адміністративних проступків, а також шляхом запобігання й припинення конкретних злочинів та правопорушень. Запобігання вчиненню адміністративних правопорушень визначають як «соці-ально спрямовану діяльність держави, її органів та їх посадових осіб, громадських організацій та окремих громадян з виявлення причин та умов вчинення адмі-ністративних правопорушень, ліквідації факторів, які сприяють формуванню антигромадських установок громадян, та забезпечення під час здійснення такої діяльності прав та свобод громадян» [29, с. 13].

Так, профілактика адміністративних правопору-шень визначається загальною метою соціальної профі-лактики - не допустити правопорушення, попередити антисоціальну поведінку, і здійснюється на тих же рів-нях, у тих же формах і тими засобами з врахуванням особливого об'єкта - адміністративної деліктності.

Профілактика спрямована проти причин та умов адміністративних правопорушень (і тим самим проти самих правопорушень, різних їх видів, груп та катего-рій), проти осіб, які ведуть асоціальний спосіб життя, їх середовища, а також інших обставин, зміна яких може відобразитися на поведінці людей [ЗО, с. 27].

Висновок. Безумовно, будь-яка державна діяль-ність повинна засновуватись на законі. Це стосується будь-якої державної діяльності, і безумовно взаємодії держави з людиною, громадянином та суспільством. Не виключенням у даному випадку є і державна діяль-ність, спрямована на реалізацію заходів профілактики та подолання адміністративних правопорушень. В узагальненому вигляді завдання та напрямки профі-лактичної діяльності можна звести до двох основних моментів: максимальне сприяння вдосконаленню та розвитку способу життя, формування соціально зрілої особистості, суспільної поваги до соціальних норм і правил співжиття; ефективне забезпечення процесу оздоровлення суспільної моралі від соціально неприва-бливих, аморальних явищ суспільного життя, поперед-ження можливої антигромадської поведінки індивідів.

Література

1. Рудік В.М. Поняття та зміст профілактики адміністративних проступків// Економічна безпека і право: проблеми та шляхи вирішення: матеріали звітної наукової конференції (м.Львів, 25 лютого 2011р.). - Львів: ЛьвДУВС, 2011. - С. 131-134.

2. Остапенко О.І. Адміністративна делікгологія: соціально-правовий феномен і проблеми розвитку / О.І.Остапенко. -Львів,

1995. -312с.

3. Криминология /А.И.Долгова. -2-е изд., изм. и доп. -М.: Норма, 2008. -352с.

4. Гельфанд И.А. Предупреждение преступлений - основа борьбы с искоренением преступности /ИА.Гельфанд. -М., 1964. -89с.

5. Лещух А.Р. Проблеми визначення меж застосування принципу субсидіарності щодо організаційно-правового забезпечення профілактичних деліктів в умовах реформи місцевого самоврядування в Україні II Теорія та практика протидії злочинності в сучас-них умовах: тези доповідей та повідомлень учасників Міжнародної науково-практичної конференції (м.Львів, 31 жовтня 2014р.). - Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2014. -С.213-217.

6. Ожегов С.И. Словарь руського язика / под. ред. Н.Ю.Шведовой. - [18-е изд.]. -М.: Русский язык, 1986. -797с.

7. Кудрявцев В.Н. Социально-психологические аспекты ангиобщественнного поведения//Вопросы философии. -1974. -№1. - С. 108-109.

8. Разаренов Ф.С. Административный надзор как способ предотвращения правонарушений II Советское государство и право. - 1973.-№2.-С.34-40.

9. Кримінологія: Загальна та Особлива частини: [Підручник для студентів юрид. спец.вищ.навч.закладів]Л.М.Даньшин,

B. В.Голіна, О.Г.Кальман, О.В.Лисосєд; Заред..проф. І.М.Даньшина. -X.: Право, 2003. -352с.

10. Каиржанов Е.И. Понятие, структура и виды профилактики преступлений: лекция/Е.И.Каиржанов. -Караганда, 1986. -121с.

11. Клюев О. Розмежування запобіжної і профілактичної діяльності органів внутрішніх справ II Право України. -2005. -№3. -

C. 98-101.

12. Криминология: Учебник (для учебных заведений МВД Украины) / Под.ред. В.Г.Лихолоба, В.П.Филонова. -Киев-Донецк: НАВД, 1997. -139с.

13. Сахаров А.Б. Социальная система предупреждения пре ступлений II Советское государство и право. -1972. -№11. -С.66-72.

14. Аванесов Г. А. Криминология и социальная профилактика. -М. Академия МВД СССР, 1980. -528с.

15. Тулінова Т.С. Правове забезпечення взаємодії суб'єктів профілактики адміністративних правопорушень II Актуальні проблеми адміністративного права та адміністративної діяльності: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції (м.Донецьк, 10 грудня 2010р.). - Донецьк: Донецький юридичний інститут ЛДУВС ім.Е.О.Дідоренка, 2010. - С.334-339.

16. Литвинов О.М. Функціональні аспекти профілактики злочинів// Південноукраїнський правничий часопис. -2010. -№2. - С.26-28.

17. Оргинський В.Л. Управління в органах виконавчої влади України: навч.посібник /В.Л.Оргинський, З.Р.Кісіль, М.В.Ковалів. - К: Центр учбової літератури, 2008. -296с.

18. Зарипов З.С. Правовой механизм профилактики преступлений / З.С.Зарипов. -Ташкент: Узбекистан, 1990. -158с.

19. Клюев О.М. Сутність та загальна характеристика профілактичної діяльності на місцевому рівні / О.М.Клюєв II Форум права. - 2010. -№3. - [Електроннийресурс]. -Режим floeiyny:http://nbuv.gov.ua/e-joumals/-FP/2010-3/10.pdf.

20. ЗудинВ.Ф. Социальная профилактика преступлений/ В.Ф.Зудин. -Саратов: Изд-во Саратовского университета, 1983. -188с.

21. Лещух А.Р. Діяльність органів місцевого самоврядування у сфері профілактики адміністративних правопорушень: організаційно-правове забезпечення: монографія/ А.Р.Лещух. -Львів: ЛьвДУВС,2012. -292с.

22. Цветков В.В. Державне управління: основні фактори ефективності (політико-правовий аспект) / В.В.Цвєгков. -X.: Право,

1996. -164с.

23.0стапенко О.І. Профілактика адміністративних правопорушень (адміністративно-правовий аспект) / О.І.Остапенко. -Львів, 2001.-155с.

24. Профилактика правонарушений. Учебно-методическое пособие / Науч.ред. Сундуров, А.К.Мишин. -Казань, 1989. -84с.

25. Організація управління персоналом в органах внутрішніх справ: монографічне дослідження / [В.Д.Сущенко, А.М.Смирнов, О.ЕКоваленко, А.А.Смирнов.]. - К.: Національна академія внутрішніх справ України, 1999. -352с.

26. Профилактика правонарушений: [учебно-методическое пособие] / под. ред. И.В.Сундурова, А.К.Мишина. - Казань, 1989. -84с.

27. Баранов С.О. Про проблеми попередження та профілактики порушень митних правил II Українське адміністративне право: актуальні проблеми реформування: Збірник наукових праць. - Суми: ВВП «Мрія-1» ЛТД: Ініціатива, 2000. - С.63-67

28. Андреева О.Б. Діяльність органів внутрішніх справ по профілактиці правопорушень в сучасних умовах: автореф. дис. на здобуття наук.ступеня канд.юрид.наук: спец. 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право / О.Б.Андрєєва. -Харків: Університет внутрішніх справ, 1999. - 17с.

29. Кодекс України про адміністративні правопорушення: науково-практич.коментар / Р.А. Калюжний, А.Т. Комзюк, О.О. Погрібний та ін. - К: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2007. -781с.

30. Назар Ю.С. Взаємодія органів внутрішніх справ із місцевими органами виконавчої впади та органами місцевого самовря-дування у профілактиці адміністративних правопорушень: монографія / Ю.С.Назар. -Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2012. -160с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Теоретичні підходи до розуміння, ознаки та склад правопорушень в сучасному правознавстві. Соціальна природа, суб'єктивні причини правопорушень, деформації в правосвідомості, мотивах, рівні моральної і правової культури. Правова культура та виховання.

    курсовая работа [69,9 K], добавлен 03.05.2019

  • Основні риси правопорушення. Поняття правопорушення. Структура (склад) правопорушення. Види правопорушень. Ознаки злочину. Критерії не існування злочину. Види правопорушень. Види чи класифікація злочинів. Юридична відповідальність.

    реферат [22,4 K], добавлен 05.03.2003

  • Основні види транспортних правопорушень. Класифікація правопорушень на транспорті. Особливості адміністративної, кримінальної та цивільно-правової відповідальності за транспортні правопорушення. Санкції за порушення правових відносин на транспорті.

    курсовая работа [73,4 K], добавлен 03.10.2014

  • Оптимізація податкових платежів та податкові правопорушення. Підстави відповідальності, склад та класифікація податкових правопорушень. Склад податкового правопорушення. Класифікація податкових правопорушень. Відповідальність за порушення.

    курсовая работа [26,6 K], добавлен 11.05.2007

  • Повноваження Національної поліції під час попередження, припинення та виявлення правопорушень на сімейно-побутовому ґрунті, притягнення винних до відповідальності. Діяльність дільничного офіцера поліції під час виявлення фактів насильства у сім’ї.

    статья [20,7 K], добавлен 19.09.2017

  • Важливе джерело зміцнення законності в органах і підрозділах міліції. Узагальнене ставлення до міліції. Вітчизняні та зарубіжні науковці, які зробили суттєвий внесок у дослідження проблеми ролі і місця громадської думки та ЗМІ в діяльності міліції.

    реферат [22,6 K], добавлен 10.05.2011

  • Поняття правопорушення, його ознаки, причини і види. Види правопорушень за ступенем суспільної шкідливості: проступок і злочин. Характеристика міжнародних правопорушень. Склад правопорушення та характеристика його елементів згідно законодавства України.

    курсовая работа [35,6 K], добавлен 25.02.2011

  • Заходи припинення правопорушень загального та спеціального призначення: поняття, класифікація. Характерні особливості адміністративного примусу. Мета та функції застосування адміністративно-запобіжних заходів, їх перелік, нормативно-правове регулювання.

    контрольная работа [17,2 K], добавлен 01.02.2011

  • Загальне поняття, предмет, джерела адміністративного права. Ознаки та види адміністративного правопорушення. Відповідальність за вчинення адміністративного проступку і заходи, які застосовуються органами правопорядку для попередження нових правопорушень.

    презентация [1,7 M], добавлен 30.11.2013

  • Сутність понять "правопорушення", "злочин", "склад злочину", "кваліфікація злочину". Види правопорушень та відмінності злочинів від інших правопорушень. Основні стадії кваліфікації злочинів. Значення кваліфікації злочинів в роботі правоохоронних органів.

    дипломная работа [95,3 K], добавлен 20.07.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.