Право громадян України, які працюють за кордоном, на захист у системі соціального страхування на випадок безробіття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Право громадян україни, які працюють за кордоном, на захист у системі соціального страхування на випадок безробіття

Г. А. ТРУНОВА,

Стаття присвячена дослідженню права на захист від безробіття громадян України, які працюють за межами України та не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття в країні, в якій вони пере-бувають. Висвітлено суб'єктний склад осіб, які згідно з діючим законодавством мають право брати участь у сис-темі загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Проаналізовано колізійність чинних нормативно-правових актів щодо можливості громадян, які працюють за кордоном, на добровільних засадах брати участь у системі соціального страхування на випадок безробіття та зроблено відповідні висновки.

Ключові слова: безробіття, соціальне страхування, громадянин, праця за кордоном, колізія, добровільна участь, норма.

Постановка проблеми. Питання соціального за-хисту громадян України, які працюють за кордоном, на даний час постало особливо гостро. За різними експертними оцінками, даними фірм-посередників із працевлаштування за кордоном, соціологічними опитуваннями, обсяги трудових міграцій громадян нашої країни постійно зростають. Проте достовірних даних щодо чисельності трудових мігрантів з Укра-їни немає. Відповідно до даних дослідження, про-веденого в рамках проекту Міжнародної організації міграції у 2014-2015 рр., за кордоном перебувають для здійснення трудової діяльності близько 700 тис. громадян України [1], за експертними ж оцінками, ця цифра в рази більша і становить від 1,5 до 7 млн осіб [2, с. 95]. Крім того, дослідження також свідчать, що 60% довгострокових трудових мігрантів мають чіт-кий намір повернутися на Батьківщину [3].

Конституція України, норми якої мають найвищу юридичну силу, закріплює право на захист від без-робіття для всіх громадян в якості конституційного права. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

Актуальність обраної теми зумовлена наявністю колізійних правових норм, які діаметрально проти-лежно регулюють право громадян, які працюють за кордоном, на добровільних засадах брати участь у системі загальнообов'язкового державного соціаль-ного страхування на випадок безробіття.

Аналіз останніх досліджень. Питання забезпе-чення права на захист від безробіття громадян, які працюють за кордоном, не були предметом окремої наукової роботи. При підготовці даної публікації ви-користані матеріали наукових досліджень, дотичні до даної проблематики, а саме наукові розробки в пи-таннях правового регулювання соціального страху-вання на випадок безробіття таких авторів: О. В. Ба- сая, М. І. Боднарука, Н. Б. Болотіної, І. О. Гуменюк, М. І. Іншина, Р. І. Шабанова, В. В. Юровської.

Мета статті спрямована на дослідження правової ситуації, яка склалася у сфері можливості реалізації права громадян України, які працюють за кордоном і не застраховані в країні перебування, на захист від безробіття, виходячи з цього, на вирішення проблеми забезпечення конституційного права на захист від безробіття громадян, які працюють за кордоном. право захист безробіття страхування

Виклад основного матеріалу. За загальним пра-вилом, право на забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття мають застраховані особи. Особа набуває статусу застрахованої з дня укладення трудового до-говору (контракту) або цивільно-правового договору. Із цього дня починається сплата страхових внесків [4, с. 32-33].

Закон також надає право на забезпечення й неза- страхованим особам [5, с. 39]. Так, право на забез-печення та соціальні послуги, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соці-альне страхування на випадок безробіття» від 2 бе-резня 2000 р. [6], має також молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, профе-сійно-технічних і вищих навчальних закладах, звіль-нилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка потребує сприяння у пра-цевлаштуванні на перше робоче місце у разі реєстра-ції в установленому порядку відповідних осіб як безробітних. Працюючі пенсіонери у разі звернення до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні мають право на соціальні по-слуги щодо пошуку підходящої роботи, перенавчан-ня та підвищення кваліфікації, а також на інформа-ційні та консультаційні послуги, пов'язані з праце-влаштуванням профілактичні заходи відповідно до Закону.

Страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, включа-ючи тих, які проходять альтернативну (невійсько-ву) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, військовослужбовці (крім військовослужбов-ців строкової служби), особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи - підприємці.

Крім того, в п. 3 ст. 6 Закону «Про загально-обов'язкове державне соціальне страхування на ви-падок безробіття» зазначено, що члени особистого селянського та фермерського господарства, якщо вони не є найманими працівниками, громадяни України, які працюють за межами України та не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, в якій вони перебува-ють, мають право на забезпечення за цим Законом за умови сплати страхових внесків, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України [6].

Водночас Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодав-чих актів України щодо забезпечення збалансованос-ті бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 р. [7] були внесені зміни до ст. 10 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 р. і відповідно встановлено, що платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є: чле-ни фермерського господарства, особистого селян-ського господарства. Що ж до осіб, які досягли 16-річного віку, не перебувають у трудових відноси-нах з роботодавцями та не належать до платників єдиного внеску, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працю-ють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою Укра-їни, мають право на добровільну участь тільки в сис-темі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування [8].

Разом з тим норми п. 3 ст. 6 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхуван-ня на випадок безробіття», що визначають право громадян України, які працюють за межами України та не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, в якій вони перебува-ють, брати участь в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування на добровіль-них засадах, продовжують діяти і їх ніхто не відміняв. Проте і реалізувати своє право на захист від безро-біття громадяни, які працюють за кордоном, не мо-жуть. Державна фіскальна служба, яка здійснює ад-міністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування [9], у своїй діяль-ності керується перш за все нормативно-правовими актами, які визначають порядок справляння платежів, у даному випадку нормами Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Так, листом Державної фіс-кальної служби України «Щодо добровільної участі в системі загальнообов'язкового державного соціаль-ного страхування» від 17 лютого 2016 р. визначено, що громадяни України, які працюють за межами України, до 1 січня 2016 р. мали право на добровіль-ну участь за такими видами соціального страхування: 1) пенсійне страхування - 34,3 %; 2) страхування на випадок безробіття - 0,5 %; 3) страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності - 1,7%; 4) пенсійне страхування, страхування на випадок безробіття - 34,8%; 5) пенсійне страхування, страху-вання на випадок безробіття, страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності - 36,5%. З 1 січня 2016 р. зазначені громадяни мають право на добровільну сплату єдиного внеску виключно на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. З огляду на викладене Договори, строк дії яких за-кінчується у 2016 р., укладені з громадянами Украї-ни, які працюють за межами України, органами до-ходів і зборів в односторонньому порядку достроко-во розриваються з обов'язковим повідомленням платника єдиного внеску про підстави дострокового розірвання такого Договору. Причина розірван-ня Договору - розірвано контролюючим органом у зв'язку із виникненням обставин, що не відповіда-ють визначеним Законом «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вимогам до осіб, які мають право бра-ти добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування [10].

У даному випадку існує певна колізія правових норм п. 3 ст. 6 Закону «Про загальнообов'язкове дер-жавне соціальне страхування на випадок безробіття» та норм ст. 10 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Для подолання існуючої колізії перш за все не-обхідно з'ясувати сутність та сферу правового ре-гулювання законів, які містять зазначені колізійні правові норми. Закон «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначає правові та організаційні за-сади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страху-вання, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку [8]. Виходячи з призначення та суті даного нормативно-правового акта, він жодним чи-ном не встановлює чи визначає права громадян на захист від соціальних ризиків, таких, наприклад, як безробіття.

Водночас Закон «Про загальнообов'язкове дер-жавне соціальне страхування на випадок безробіття» визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального стра-хування на випадок безробіття [6].

Разом з тим Основи законодавства Украї-ни про загальнообов'язкове державне соціаль-не страхування, які визначають принципи та за-гальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні, також передба-чають, що громадяни України, які працюють за межами території України та не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають, мають право на забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням в Україні за умови сплати страхових внесків, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України [11].

Таким чином, Закон «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безро-біття» є спеціальним нормативно-правовим актом у сфері соціального страхування на випадок безро-біття. Метою спеціальної норми є підвищений захист осіб, тому не можна скористатися темпоральним правилом подолання колізій норм права (коли кож-ний наступний акт скасовує дію попереднього з того ж питання) [12, с. 168]. У даному випадку при кон-куренції темпорального та змістовного правила по-долання колізій норм права пріоритет повинен нада-ватися змістовному правилу подолання колізій норм права: «більш пізня загальна норма не скасовує дію раніше прийнятої спеціальної норми» [13, с. 93]. Тобто норми ст. 10 Закону «Про збір та облік єдино-го внеску на загальнообов'язкове державне соціаль-не страхування» не скасовують норми п. 3 ст. 6 За-кону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Іншими словами, нормами законів «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких зако-нодавчих актів України щодо забезпечення збалансо-ваності бюджетних надходжень у 2016 році» та «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не можна скасу-вати конституційне право на захист від безробіття громадян, які працюють за кордоном.

Як відзначається в літературі, виникнення право-вої колізії неминуче є перешкодою на шляху вирі-шення не тільки суто юридичних завдань правового регулювання (впорядкування поведінки суб'єктів), а й досягнення соціальних цілей, що становлять основу системи соціального забезпечення, тобто по-роджує соціальні наслідки, в яких переважає нега-тивний вплив. Деякі правові колізії здатні безпосе-редньо вплинути на суспільні інститути, сприяти виникненню соціальної напруги окремих груп на-селення, викликати значний суспільний резонанс. Вплив правових колізій може мати і менш відкритий характер, коли їх наслідки, як правило, обмежені межами конкретних правовідносин [14, с. 34].

Слід відмітити, що соціальне страхування поді-ляється на два види: добровільне та обов'язкове. У 1993 р. з прийняттям Концепції соціального забез-печення населення було передбачено створення в перспективі систем добровільного та обов'язкового соціального страхування [15]. На жаль, до цього часу не прийнято жодного нормативно-правового акта, який би запровадив і врегулював питання добровіль-ного соціального страхування [16, с.70]. Досліджу-ючи проблеми правового забезпечення соціального страхування, І. Гуменюк відзначає загальноприйняту тенденцію, у відповідності до якої вважається, що питання добровільного соціального страхування вре-гульоване шляхом надання можливості взяти участь у системі загальнообов'язкового державного соціаль-ного страхування на добровільних засадах осіб, які йому не підлягають в обов'язковому порядку [17].

Закон України «Про загальнообов'язкове держав-не соціальне страхування на випадок безробіття» одним з основних принципів системи соціального страхування на випадок безробіття називає принцип обов'язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та на інших підставах, передбачених за-конодавством про працю, за цивільно-правовим до-говором, військовослужбовців (крім військовослуж-бовців строкової служби), осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - підприємців, а також добровільності такого страхування громадя-нами України, які працюють за межами України, членами особистого селянського та фермерського господарства, якщо вони не є найманими працівни-ками.

На нашу думку, збалансованість державного бю-джету жодним чином не повинна залежати від витрат на забезпечення за соціальним страхуванням на ви-падок безробіття. І якщо розмір внесків за договора-ми добровільного страхування є недостатнім, вони повинні бути підвищені до економічно обґрунтова-них та рентабельних. Розміри страхових внесків визначаються, виходячи з того, що вони повинні за-безпечувати і обраховуватися за відповідною мето-дикою розрахунку страхових тарифів. Більше того, вважаємо, що громадяни, які працюють за кордоном та не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, в якій вони перебува-ють, повинні бути всебічно залучені до системи до-бровільного соціального страхування на випадок безробіття, яка, у свою чергу, повинна визначати чіткі стимули та переваги для приєднання до неї з метою налагодження стабільності в країні та уник-нення негативних наслідків безробіття.

Висновки. З огляду на вищезазначене можемо зробити висновок, що з метою забезпечення кон-ституційного права особи на захист від безробіття громадяни, які працюють за межами України та не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, в якій вони пере-бувають, мають право на добровільних засадах брати участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Для забезпечення цього права необ-хідно усунути існуючу колізію між нормами п. 3 ст. 6 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та нормами ст. 10 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціаль-не страхування» на користь норм спеціального нормативно-правового акта у сфері соціального страхування на випадок безробіття. Необхідно скасувати норми Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення зба-лансованості бюджетних надходжень у 2016 році», якими громадяни, які працюють за кордоном, були виключені з переліку осіб, які мають право за ст. 10 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне стра-хування» на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне стра-хування на випадок безробіття.

ЛІТЕРАТУРА

1. Міграція як чинник розвитку в Україні [Електронний ресурс]. - Київ : МОМ, 2016. - Режим доступу: http://www.iom.org.ua/sites/default/files/mom_migraciya_yak_chynnyk_rozvytku_v_ukrayini.pdf.

2. Петроє О. М. Міжнародна трудова міграція: аналіз ситуації та наслідків для України / О. М. Петроє, В. Т Ва- сільєв // Вісн. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. - 2015. - № 4. - С. 93-100.

3. Міграція як чинник розвитку в Україні. Дослідження фінансових надходжень, пов'язаних з міграцією, та їхнього впливу на розвиток в Україні [Електронний ресурс]. - Київ, 2016. - Режим доступу: http://iom.org.ua/ sites/default/files/mom_migraciya_yak_chynnyk_rozvytku_v_ukrayini.pdf.

4. Шурко М. Новий порядок призначення допомоги по безробіттю: питання з практики / М. Шурко // Кадро-вик. - 01. - 2016. - № 1. - С. 32-38.

5. Болотіна Н. Б. Право людини на соціальний захист в Україні / Н. Б. Болотіна. - Київ : Знання, 2010. - 107 с.

6. Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття [Електронний ресурс] : За-кон України від 02.03.2000 № 1533-ІІІ. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1533-14/ print1474959456645155.

7. Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році [Електронний ресурс] : Закон України від 24.12.2015 № 909-VIII. - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/909-19/page.

8. Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування [Електронний ресурс] : Закон України від 08.07.2010 № 2464. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2464-17.

9. Про Державну фіскальну службу України [Електронний ресурс] : постанова Каб. Міністрів України від 21.05.2014 р. № 236. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/236-2014-%D0%BF.

10. Щодо добровільної участі в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування [Електрон-ний ресурс] : лист Держ. фіскал. служби від 17.02.2016 № 5556/7/99-99-17-03-01-17. - Режим доступу: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/ediniy-vnesok-na-zagalnoobovyazkove-/listi/66713.html.

11. Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування [Електронний ресурс] : Закон від 14.01.1998 № 16/98-ВР. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/16/98-%D0%B2%D1 %80.

12. Малишев Б. В. Застосування норм права (теорія і практика) : навч. посіб. / Б. В. Малишев, О. В. Москалюк ; за заг. ред. Б. В. Малишева. - Київ : Реферат, 2010. - 260 с.

13. Власенко Н. А. Коллизионные нормы в советском праве / Н. А. Власенко. - Иркутск, 1984. - 99 с.

14. Агашев Д. В. Правовая коллизия как системное нарушение законодательства о социальном обеспечении / Д. В. Агашев // Вестн. Том. гос. ун-та. - 2004. - № 283. - С. 30-35.

15. Про проект Концепції соціального забезпечення населення України [Електронний ресурс] : постанова Верхов. Ради України від 21.12.1993 № 3758-XII. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3758-12.

16. Трунова Г Поняття та ознаки загальнообов'язкового державного соціального страхування / Г Трунова // Юрид. Україна. - 2012. - № 1. - С. 70-74.

17. Гуменюк І. Соціальна ринкова система соціального страхування: напрямки реформування та проблеми за-конодавчого забезпечення [Електронний ресурс] / І. Гуменюк // Юрид. журн. - 2007. - № 9. - Режим доступу: http://www.justinian.com.ua/article.php?id=2750.

Размещено на Allbest.ru