Професійна і громадсько-політична діяльність українських адвокатів Станиславівщини (кінець ХІХ - перша половина ХХ століття): джерелознавчий аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 94 (477): 347.965 “19”

ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”

ПРОФЕСІЙНА І ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ АДВОКАТІВ СТАНИСЛАВІВЩИНИ (КІНЕЦЬ ХІХ - ПЕРША ПОЛОВИНА ХХ ст.): ДЖЕРЕЛОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ

Відзначення в Україні 100-ї річниці Української революції 1917-1921 рр. актуалізувало потребу поглибленого вивчення не тільки загально-історичних революційних процесів, але й конкретної мотиваційної поведінки її відомих чи маловідомих учасників - політиків, військових, громадських діячів. Серед них було чимало представників правничої професії - суддів, адвокатів, студентів-правників, котрі були втягнуті у вир подій вітчизняного націо- та державотворення. Імена К. Левицького, Л. Бачинського, Д. Вітовського, С. Витвицького, І. Макуха, Т. Окуневського та ін. увійшли у вітчизняну історію, стали символом боротьби за національні права українців. Усі вони були вихідцями чи діячами Станиславівщини (сучасної Івано- Франківщини), представниками правничої професії - тієї соціально-професійної верстви, котра на рубежі століть очолила політичний рух українців на західноукраїнських землях. Тож у даній статті здійснено аналіз джерельної бази, котра покликана забезпечити поглиблене вивчення участі українських правників у суспільному житті України у вказаний період. Акцентовано увагу на джерелах, котрі характеризують життя, діяльність, правові й політичні погляди, громадську й національно-культурну діяльність станиславівських адвокатів.

Важливими для вивчення історичного минулого залишаються документи й матеріали архівного фонду України, що дозволяють поглибити суму існуючих знань, віднайти маловідомі й невідомі широкому загалу відомості. Чимало документів про діяльність українських адвокатів у вказаний хронологічний період містять фонди Центрального державного історичного архіву України у місті Львові (ЦДІАУЛ). Ці матеріали можна класифікувати за фондоутворюва- чами:

- масиви документів і матеріалів відомих українських громадських, політичних і економічних організацій Центральний державний історичний архів України у місті Львові, ф. 348 Товариство “Просвіта”, м. Львів; ф. 309 Наукове товариство ім. Шевченка, м. Львів.; ф. 302 Крайове господарське товариство “Сільський Господар”, м. Львів.;

- документи і матеріали державних органів австрійської, польської влади, органів адвокатського самоврядування Ibid., ф. 146 Галицьке намісництво; ф. 746 Українська парламентська репрезентація в австрійському парламенті, м. Відень; ф. 806 Львівська палата адвокатів.;

- документи судових органів та прокуратури Галицького намісництва Ibid., ф. 150 Вищий крайовий суд, м. Львів; ф. 151 Апеляційний суд у Львові; ф. 156 Вища державна прокуратура, м. Львів.;

- іменні фонди відомих українських громадсько-політичних, культурних діячів: Ф. 382 Романчук Юліан, громадський діяч, письменник; Ф. 363 Левицький Володимир, нотаріус, письменник; Ф. 360 Старосольський Володимир, адвокат; Ф. 371 Шухевич Степан, адвокат, Ф. 372. Охрімович Володимир, адвокат.

У цих фондах є чимало документів про життя, професійну і громадську діяльність, епістолярна спадщина багатьох адвокатів Станиславівщини австрійського періоду: К. Левицького, М. Бучинського, А. Коса, Л. Озаркевича, Т. Окуневського, М. Новаковського, В. Охрімовича, І. Макуха, Л. Мартовича, М. Лагодинського, І. Мандичевського, Д. Кулика та ін.

У фонді 462 Український Горожанський Комітет, м. Львів зберігаються матеріали про професійну діяльність українських адвокатів у перші роки польської держави, серед яких варто відзначити звернення і клопотання до судових органів, документи із правового захисту осіб українців, котрі критично висловлювалися на адресу польської влади, листування з державними установами, приватними особами в рамках конкретних судових справ.

Різноманітні за характером документи і матеріали стосовно частини відомих українських правників, котрі водночас займалися і громадською та культурницькою діяльністю, зберігаються у фондах відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефа- ника НАН України. Найбільш інформативними з означеної проблеми є Ф. 9 Окремі надходження, у якому є документи особистого походження, а також особові фонди Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника, відділ рукописів, ф. 17 Бучинський Мелітон, фольклорист, публіцист і громадський діяч, адвокат в Станиславові; ф. 57 Калинович Іван, бібліограф, видавець, і політичний діяч; ф. 167 Левицький Іван, визначний бібліограф, письменник, дійсний член НТШ., де можна почерпнути відомості про громадську діяльність багатьох українських адвокатів, у тому числі на Станисла- вівщині. Характер цих документів різноплановий: біографії, відомості професійного спрямування, літературна і публіцистична творчість, епістолярна спадщина.

Важливі документи для вивчення діяльності правників на Станиславівщині містить і Державний архів Івано-Франківської області, де основний масив документів по названій проблемі стосується періоду боротьби за українську державність Державний архів Івано-Франківської області, ф. 605 Начальна команда УГА; ф. 636 Колекція інформаційних матеріалів ЗУНР., перебування галицьких земель у складі Другої Речі Посполитої Ibid., ф. 230 Станіславський окружний суд, м. Станіслав, Станіславський повіт; ф. 501 Коломийський окружний суд, м. Коломия, Коломийський повіт.. Серед них фонди і колекції документів часів ЗУНР, судові справи та матеріали до них в Станиславівському і Коломийському окружних судах, донесення поліцейських комісарів і повітових старост про політичну і культурну діяльність у Станисла- вівському воєводстві українських громадських діячів, у тому числі й багатьох адвокатів. В архіві зберігаються й особові фонди кількох українських правників: Ф. 345 Срібний Миколай, адвокат; Ф. 342 Партицький Йосиф, адвокат; Ф. 347 Волянський Ян, адвокат, у яких віднайшли інформацію про фахову діяльність, особисті й громадські взаємин із місцевими колегами та адвокатами інших українських територій. адвокатура професійний політичний культурний

Окремі архівні матеріали стосовно важливих суспільних подій, у яких приймали участь галицькі правники, були опубліковані у тематичних збірниках документів радянського періо- ду Боротьба трудящих Прикарпаття за своє визволення і возз'єднання з Радянською Україною: Документи і матеріали (1921-1939). (Станіслав: Станіславське обл. вид-во, 1957); Під прапором Жовтня. Документи і матеріали, ред. Олександр Карпенко, Т. 1. (Львів: Каменяр, 1957)., хоч більшість розміщених у них фрагментів присвячені так званій класовій боротьбі, мають безособовий характер, часто вирвані із загального контексту архівних документів чи газетних публікацій.

Сучасні опубліковані документальні видання мають виражену націєтворчу спрямованість. У них містяться документальні свідчення про активну участь українських адвокатів і правників у суспільному житті західноукраїнських земель, зокрема і на Станиславівщині Микола Кугутяк. Українська націонал-демократія (1918-1939), Т. 2. (Київ, Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2004); Український національно-визвольний рух на Прикарпатті в ХХ столітті. Документи і матеріали, ред. Микола Кугутяк, Т. 1, Книга 1. (Івано-Франківськ: Лік, 2012).. Великий обсяг документів і матеріалів з історії ЗУНР 1918-1923 рр., участь у творенні й боротьбі за збереження якої брали десятки українських правників, знайшли своє відображення у фундаментальній п'ятитомній збірці документів, укладених з ініціативи та безпосередньої участі професора О. Карпенка Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Документи і матеріали, ред. Олександр .Карпенко, Катерина Мицан, Т. 1. (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2001); Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. Документи і матеріали, ред. Олександр Карпенко, Катерина Мицан, Т. 2. (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2003).. У завершальній третій книзі п'ятого тому подано ґрунтовний іменний покажчик, де міститься інформація про понад 50 адвокатів і правників, діяльність яких пов'язувалася зі станиславівськими землями.

Надзвичайно інформативною для науковців, котрі вивчають діяльність галицьких правників, є джерелознавчі праці львівського дослідника історії вітчизняної адвокатури І. Гловаць- кого. Зокрема варто виділити його книгу про документальне відображення діяльності українських адвокатів в архівних матеріалах “Українські адвокати Східної Галичини у світлі архівних джерел і некрологів 1800-1943 рр.” Іван Гловацький. Українські адвокати Східної Галичини у світлі архівних джерел і некрологів 18001943 рр. (Львів: Ліга-Прес, 2014).. У ній дається систематизація та розлога характеристика архівних матеріалів стосовно історії адвокатури, перелік прізвищ 786 українських правників, четверта частина з яких мала пряме чи опосередковане відношення до Станиславівщини. По багатьом з них автор вказує конкретні вихідні дані з вітчизняних архівних установ (насамперед ЦДІАУЛ). Ще одним важливим за походженням джерелом до вивчення біографічних і професійних даних про адвокатів, систематизованих І. Гловацьким, є передрук у його книзі некрологів. Автор навів посмертні матеріали стосовно трьох десятків відомих галицьких адвокатів, частина з яких присвячена пам'яті 18 станиславівських правників. Значущою працею джерелознавчого характеру щодо специфіки професійної діяльності правників є праця І. Гло- вацького Іван Гловацький. Промови українських адвокатів Галичини на політичних судових процесах початку ХХст. (Львів: Львівський юридичний інститут, 2004)., присвячена аналізу публічних промов українських правозахисників на резонансних політичних процесах. Серед важливих документальних публікацій у ній вміщено тексти виступів адвокатів К. Левицького і Т. Окуневського під час судових процесів австрійської влади над українським студентом М. Січинським, котрий здійснив політичне убивство галицького намісника А. Потоцького. Цей процес опинився в епіцентрі громадської уваги не тільки імперії, а і Європи, тож правозахист оборонців мав не тільки фахову, а й політичну складову тогочасних суспільних взаємин.

Окрему групу джерел складають опубліковані за кордоном документальні збірники матеріалів, видані стараннями української діаспори. Серед них варто виділити праці, присвячені становленню і боротьбі УСС і УГА, політиці Польської держави після падіння ЗУНР Тарас Гунчак. Джерела до новітньої історії України, Т. 2. (Нью-Йорк, 1984); Крівава книга, Ч. ІІ: Українська Галичина під окупацією Польщі в рр. 1919-1920. (Відень: Вид-во Уряду Західно-Української Народної Республіки, 1921); Українська Галицька Армія: матеріяли до історії, у 5 т. (Вінніпег: Видавництво Дмитра Микитюка, 1958-1968)..

Відомості про правників - учасників стрілецького руху та вояків УГА знаходимо у працях діаспорного укладача матеріалів С. Ріпецького Степан Ріпецький. За волю України: історичний збірник УСС. 1914-1964. (Нью-Йорк: Видання головної управи братства Українських січових стрільців, 1967); Степан Ріпецький. Українське Січове Стрілецтво. Визвольна ідея і збройний чин. (Нью-Йорк: Червона калина, 1956).. У них подана інформація щодо походження, освіти, роду занять, належності до військових формувань австрійської та української армій у часи революції. Частково ці матеріали використано у сучасних біографічно-довідкових виданнях регіонального характеру, у яких подані біографічні дані про учасників українських збройних частин, уродженців чи мешканців станиславівських земель, у тому числі й представників правничої професії Ірина Василик, Олена Лугова, Богдан Луговий. Адвокати і правники - діячі Легіону Українських січових стрільців: Біографічний альбом. (Київ: КВІЦ, 2015); Герої стрілецького чину. До 100-річчя Січового стрілецтва. (Івано-Франківськ: Місто НВ, 2014)..

Важливим джерелом інформації про українських правників і тенденції розвитку адвокатської справи на галицьких землях залишається фаховий правничий часопис Союзу українських адвокатів (СУА) “Життя і право”, що видався щоквартально із 1927 до 1939 рр. Журнал публікував інформацію про діяльність СУА, його нових членів, відкриття адвокатських канцелярій, актуальні нормативні документи. У ньому друкували теоретичні статті провідні українські правники - К. Левицький, С. Дністрянський, А. Горбачевський та ін. Особливе місце по інформативності займає ювілейний випуск журналу, присвячений 10-річчю заснування СУА Ювилейний альманах Союзу Українських Адвокатів. (Львів: Видавництво САУ, 1934).. Оскільки це видання 1934 р. є бібліографічною рідкістю, з ініціативи і наукового упорядкування коломийського дослідника і адвоката М. Петріва світ побачило сучасне перевидання цього збірника Михайло Петрів. “Ювілейний альманах “Союзу Українських Адвокатів у Львові - Львів, 1934”. (Київ: ЮСТІНІАН, 2014)..

Чимало інформації про діяльність адвокатів можна почерпнути із періодичної преси австрійського, польського періодів та часів української революції. Більшість газетних матеріалів присвячена громадській, політичній, культурницькій діяльності адвокатів у межах території їх осілості чи практики. Серед періодичних видань варто виділити українські газети “Діло”, “Громадський голос”, “Український вісник”, “Українське слово”, “Руслан”, “Станиславівський голос”, “Покутський вісник” та ін., а також польськомовні періодичні видання.

Окрім періодичної преси частина матеріалів про адвокатів подавалась у неперіодичних виданнях чи додатках до популярних газет “Рускі адвокати ”, Додаток до “Діло”, no. 188-189, 1903.. Інформативними у цьому плані були щорічні календарі “Просвіти” Ілюстрований народний календар товариства “Просьвіта” на звичайний рік 1911. Річник XXXIV. (Львів, 1911); Ілюстрований народний Календар Товариства “Просвіта” на звичайний рік 1913. Річник XXXVI. (Львів, 1913)., у яких публікувалася інформація про відомих адвокатів, юридичні поради з питань страхування, податків, організації діяльності українських громадських і економічних організацій.

Важливим джерелом особового характеру, що дозволяє з'ясувати мотиви, погляди, внутрішній світ, політичні й світоглядні переконання авторів чи відомих діячів є спогади та мемуарна література. У них подається чимало фактологічного матеріалу, міститься пояснення логіки поведінки діячів у той чи іншим момент їхнього життя, а також оцінки відомих історичних осіб чи резонансних подій. Опубліковані спогади багатьох відомих правників, громадсько-політичних діячів, у яких зазначено інформацію про товаришів по навчанню, професійній діяльності, соратників по політичній боротьбі, економічній і культурницькій роботі. В контексті сказаного заслуговують на увагу спогади “На народній службі” І. Макуха Іван Макух. На народній службі: Спогади. (Київ: Основні цінності, 2001)., “Мої спомини” Є. Олесницького Євген Олесницький. Сторінки з мого життя. (Львів: Медицина і право, 2006)., “З мого життя” К. Трильовського Кирило Трильовський. З мого життя. (Київ, Едмонтон, Торонто, 1999)., “Від легенди до правди” Л. Цегель- ського Лонгин Цегельський. Від легенди до правди: Спомини про події в Україні, зв'язані з Першим листопада 1918р. (Львів, 2003)., “Чорні рядки” А. Чайковського Андрій Чайковський. “Чорні рядки. Мої спомини за час з 1 листопада 1918 р. до 13 травня 1919 р. ” у Андрій Чайковський. Спогади. Листи. Дослідження, ред. Богдан Якимович, Т. 1. (Львів, 2002): 207-273., “Моє життя” С. Шухевича Степан Шухевич. Моє життя. Спогади. (Лондон: Видання Української видавничої спілки, 1991). та ін. Не менш цікавим з точки зору пізнавальної інформації та мотиваційної поведінки авторів є спогади сучасників відомих правників, де згадуються представники правничих професій, роки навчання, фахової роботи, громадської діяльності. До такої групи можна віднести книги О. Антоновича Омелян Антонович. Спогади. (Київ, Вашингтон: Август, 1999)., І. Бо- берського Іван Боберський. Щоденник, 1918-1919рр. (Київ: Академія, 2003)., Д. Дорошенка Дмитро Дорошенко. Мої спомини про недавнє минуле (1914-1920). (Мюнхен, 1969)., Т. Мацьківа Тимотей Мальків. З-над Дністра на канадські прерії: Мій життєвий шлях. (Едмонтон, 1963)., А. Слижа Адольф Слиж. Мої літа. Спогади. (Львів: Манускрипт-Львів, 2014).. Для розуміння умов діяльності українських адвокатів в умовах польського режиму слід відзначити рукописний твір В. Горбового Володимир Горбовий. “Погода совісті” Архів Центру досліджень українського визвольного руху у Львові, доступ отримано 20 червня 2017, http://avr.org.ua/getPDFasFile.php/arhupa/acdvr-12-5-001.pdf., котрий завдяки сучасним інформаційним технологіям, став доступним для широкого кола дослідників та шанувальників вітчизняної історії

Чисельну групу мемуарної літератури становлять авторські записки чи матеріали про відомих персоналій, що поєднували правничу діяльність із літературною або ж культурницькою. Наприклад, достатньо значний обсяг подібних джерелознавчих видань присвячено І. Семанюку (М. Черемшині). Тут і спогади самого адвоката “Щоденник (листопад 1914 - січень 1915) Марка Черемшини”, ред. Марія Федунь. (Івано-Франківськ, 2005)., його близьких: дружини, племінника Наталія Семанюк. Співець Гуцульщини. Спогади про Марка Черемшину. (Ужгород: Карпати, 1974)., найближчих друзів та соратників, осіб, з якими адвокат підтримував товариські взаємини й сто- сунки Марко Черемшина (1874-1927). Спогади про Покутську Трійцю, упоряд. Василь Харитон. (Снятин: Прут Принт, 2007); Василь Равлюк. “Спогади про Марка Черемшину”, Ямгорів. Літературно-краєзнавчий і мистецький альманах, no. 13-14 (2005): 104-108.. Частина нині опублікованих спогадів про відомого адвоката і літератора у рукописних варіантах зберігається у фондах Снятинського літературно-меморіального музею Марка Черемшини (м. Снятин), у відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України (Київ). Варто відзначити скрупульозну евристичну роботу дослідників М. Гуйванюка Микола Гуйванюк. Марко Черемшина: невідоме і призабуте: наукові розвідки, републікації, документи. (Снятин: Прут Принт, 2007)., А. Королька Андрій Королько. “Микола Фірманюк. Спогади про Марка Черемшину (Дра Івана.Семанюка)”, Снятин. Краєзнавчий і літературно-мистецький журнал, no. 9 (2013): 28-35; Андрій Королько. “Унікальні спогади. Микола Фірманюк. Спомини про Василя Стефаника”. Снятин. Краєзнавчий і літературно- мистецький журнал, no. 14 (2016): 50-66., Р. Кірєєвої Марко Черемшина у спогадах, документах і матеріалах, упоряд. Руслана Кірєєва, Петро Кірєєв, Іванна Стеф'юк. (Чернівці: Друк Арт, 2014)., завдяки яким побачили світ чимало рукописних матеріалів про діяча. Тож нинішні науковці і краєзнавці отримали нагоду поглибити рівень знань про М. Черемшину не тільки як письменника і громадського діяча, але й надзвичайно талановитого і фахового вітчизняного правозахисника.

Велика кількість матеріалів мемуарного характеру, що стосуються багатьох правників Станиславівщини, міститься в опублікованих представниками української діаспори історико- краєзнавчих збірниках, котрі мають тематичну та адміністративно-територіальну прив'язку. У першу чергу варто вказати на об'ємне за змістом та кількістю матеріалів двотомне видання “Альманах Станиславівської землі” Альманах Станиславівської землі, Т. 1-2. (Нью-Йорк, Торонто, Мюнхен, 1985)., у якому вміщено численні публікації про українських діячів. В книгах згадуються близько сотні адвокатів станиславівських земель, про багатьох з них згадки і відомості є чи не єдиною інформацією у вітчизняній історичній літературі.

Схожі за змістом, спрямуванням, наповненістю джерельної інформації й інші краєзнавчі видання, які стосуються конкретних місцевостей сучасної Івано-Франківщини: Городенщини, Коломийщини, Рогатинщини, Снятинщини Городенщина: Історико-мемуарний збірник. (Нью-Йорк, Торонто, Вінніпег, 1978); Коломия й Коломий- щина. Збірник споминів і статей про недавнє минуле. (Філадельфія, 1988); “Над Прутом у лузі... ” Коломия в спогадах, ред. Зиновій Книш. (Торонто: Срібна сурма, 1962); Рогатинська земля: Збірник історично- мемуарних, етнографічних і побутових матеріалів. Т. 1-2. (Нью-Йорк, Париж, Сідней, Торонто, 1989).. У них подані важливі відомості про життя і діяльність багатьох місцевих (на рівні повіту) адвокатів, згадок про яких майже не зустрічається у тогочасній пресі. Частина інформації про діяльність правників станиславівських повітів знаходиться у історико-краєзнавчих виданнях про суміжні із Прикарпаттям Стрийщину, Бучаччину Бучач і Бучаччина: історико-мемуарний збірник. (Нью-Йорк, Лондон, Париж, Сідней, Торонто, 1972); Стрийщина: Історично-мемуарний збірник Стрийщини, Скільщини, Болехівщини, Долинщини, Рожня- тівщини, Журавенщини, Жидачівщини і Миколаївщини, Т. І-ІІІ. (Нью-Йорк, Париж, Сідней, Торонто, 1990). Юридична енциклопедія, голов. ред. Ю. С. Шемшученко [та ін.], в 6 т. (Київ: Українська енциклопедія, 1998-2004). Енциклопедія українознавства: Словникова частина, в 11 т., ред. Володимир Кубійович. (Париж, Нью- Йорк: Молоде життя; Львів, Київ: Глобус, 1955-2003); Енциклопедія історії України, в 10 т., ред. Валерій Смолій. (Київ: Наукова думка, 2003-2013); Сучасна енциклопедія України, Т. 1-17. (Київ, 2001-2017). Енциклопедія Коломийщини, у 14 т., ред. Микола. Васильчук, Микола Савчук. (Коломия: Вік, 19962007); Івано-Франківськ: Енциклопедичний словник, уклад. Ганна Карась, Роман Діда, Михайло Головатий, Богдан Гаврилів. (Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2010); Мирослав Попадюк Імена. (Снятин, 1999); Тернопільський енциклопедичний словник, ред. Григорій Яворський, у 4 т. (Тернопіль: Збруч, 2004-2010). та ін.

Окремий пласт джерельних матеріалів складають матеріали професійної і особистої кореспонденції (листи, листівки, записки) між галицькими правниками різних міст і повітів, між адвокатами та представниками інших професій, громадськими діячами. Ці листи відкладені у численних архівних фондах, опубліковані у тематичних чи вибіркових документальних публікаціях. Частково вони введені у науковий обіг завдяки дослідженням нинішніми науковцями різних аспектів суспільного життя українців досліджуваного періоду.

Важливу інформацію про життя і діяльність правників, їхні біографії, життєву позицію подають енциклопедичні і довідково-біографічні видання. При цьому відомості про багатьох адвокатів містять енциклопедичні юридичні видання , історичні енциклопедії: , а також видання загального чи регіонального тематичного спрямування .

Інформаційні згадки про життя і діяльність частини маловідомих правників відображені у краєзнавчих роботах, присвячених історії населених пунктів Івано-Франківської області Степан Андріїшин. Коломия у міжвоєнний період 1919-1939. Суспільно-політичний та національно- визвольний рух у Галичині. (Коломия: Вік, 2010); Михайло Головатий. Етюди старого Станіславова. (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2007); Володимир Полєк. Майданами та вулицями Івано-Франківська: історико-культурний путівник. (Львів: Світло і тінь, 1994)., а також публікаціях краєзнавців у сучасній прикарпатській пресі.

Подана характеристика історичних джерел дозволяє зробити ряд висновків:

1) вивчення професійної і громадської діяльності українських адвокатів Станиславівщи- ни в нинішніх умовах дозволяє опертися на широку і репрезентативну джерельну основу. Це дає змогу науковцям доповнити комплексне вивчення вітчизняної історії як на регіональному, так і національному рівнях новими фактами і узагальненнями;

2) переважаюча більшість наявних опублікованих архівних матеріалів стосуються кількісно невеликої групи відомих українських адвокатів і правників, стосовно яких напрацьований певний історіографічний доробок. Потребують уваги джерелознавчі дослідження стосовно діячів, чия діяльність була важливою як на регіональному, так і загальноукраїнському рівнях, але в силу різних обставин залишається маловідомою для сучасних читачів;

3) про багатьох станиславівських адвокатів, особливо міжвоєнного періоду (19191939 рр.), інформація здобувалася завдяки опрацювання праць регіонального та краєзнавчого характеру, частина з яких ґрунтується на зафіксованих укладачами збірників усній історії очевидців і сучасників тих подій.

Отже, введення до наукового обігу нових неопублікованих архівних джерел, матеріалів маловідомих широкому загалу діаспорних видань дозволяє поглибити рівень знань про багатьох станииславівських адвокатів і правників, сформувати біографічно-довідкові дані про них, використати інформацію при підготовці праць узагальнюючого і тематичного спрямування.

Анотація

Розглянуто основні види історичних джерел щодо вивчення питання розвитку української адвокатури на західноукраїнських землях у кінці ХІХ - першій половині ХХ ст. Зосереджено увагу на документах і матеріалах, котрі відображають професійну, громадсько-політичну і культурну діяльність українських адвокатів Станиславівщини (сучасної Івано-Франківської області), а також українських правників - уродженців краю, які жили і працювали поза межами малої батьківщини. Подано характеристику архівних фондів, збірників опублікованих документів, матеріалів періодичної преси, мемуарну і краєзнавчу літературу. Зроблено висновки про наявність репрезентативної джерельної бази, що дозволяє поглибити рівень наукових досліджень із даної проблематики.

Ключові слова: адвокат, архівні документи, епістолярна спадщина, національно-політичний рух, правник, спогади, Станиславівщина.

Keywords: lawyer, advocate, archive documents, memoirs, national-political movement, letters, Stanislaviv region.