Протягом останніх років в Україні спостерігається незадовільний стан здоров'я населення за багатьма показниками. З метою покращення ситуації необхідні дієві і цілеспрямовані заходи державної політики, зокрема шляхом міжгалузевої співпраці як регулятора процесу удосконалення функціонування охорони здоров'я.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття.

З метою забезпечення міжгалузевої взаємодії у сфері охорони здоров'я та вирішення супутніх проблем Кабінетом Міністрів України створено Міжвідомчу координаційну раду при Міністерстві охорони здоров'я з питань міжгалузевої взаємодії закладів охорони здоров'я (постанова КМУ № 536 від 22.03.2000 р.). Основними завданнями Ради є:

1) координація робіт, спрямованих на раціональне використання закладів охорони здоров'я, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади;

2) вирішення питань функціональної взаємодії закладів охорони здоров'я, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади;

3) узгодження дій центральних і місцевих органів виконавчої влади з питань реформування охорони здоров'я;

4) внесення пропозицій до проектів актів законодавства з питань функціональної взаємодії закладів охорони здоров'я, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади;

державне управління охорона здоров'я

5) розгляд пропозицій щодо підвищення ефективності діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади з питань оптимізації мережі лікувально-профілактичних закладів за територіальним принципом;

6) аналіз результатів функціональної взаємодії закладів охорони здоров'я, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади;

7) відпрацювання механізмів оптимізації мережі лікувально-профілактичних закладів за територіальним принципом. У п.5 цієї постанови зазначено, що у своїй роботі Рада взаємодіє з міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями [1].

В останні роки вирішенню проблем міжгалузевої взаємодії присвятили свої наукові праці такі вітчизняні учені, як Ніколаєнко Д.В. [2; 3], Лендєл М.А., Жулканич О.М. [4], Музика Л.А. [5], Кармазіна Н.В. [6].

Аналізу світового досвіду щодо міжгалузевої співпраці в охороні здоров'я та науковому обґрунтуванню удосконалення механізмів державного управління, спрямованих на поглиблення міжгалузевої взаємодії у цій сфері, присвячено ряд робіт [7]. Вітчизняні дослідники, що вивчають проблеми, пов'язані з виникненням та поширенням соціально небезпечних хвороб, вказують на низьку ефективність існуючої в Україні моделі державного управління у сфері охорони здоров'я [8]. З огляду на це слід активніше впроваджувати механізми міжгалузевої співпраці [9], що збільшує ресурс національної відповіді на виклики сьогодення, не тільки за рахунок залучення ресурсів держави, громадян та бізнесу, але й за рахунок ресурсів міжнародного співтовариства.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Мета роботи - вивчення ефективності державної політики в охороні здоров'я при її взаємодії з іншими галузями.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Міжгалузеві взаємозв'язки не можуть розвиватися в межах традиційних технологій управління. Потрібні нові функціонально-структурні можливості управління, до яких, передусім, належать міжгалузеві підходи [10; 11].

За даними досліджень, впровадження нової технології управління можливе за допомогою державної політики щодо збереження та зміцнення громадського здоров'я, яке, в свою чергу, залежить від стану довкілля і соціального середовища. Саме така політика і є міжгалузевою за своєю реалізацією і об'єднавчою за стратегією державного управління суспільним здоров'ям [12]. При цьому така політика не має обмежень "по горизонталі" управління, а також стосується усіх рівнів управління, "по вертикалі" - національного, регіонального та рівня місцевого самоврядування.

Розвиток міжгалузевої співпраці - це складний процес, який ґрунтується на наступних засадах:

1) міжгалузева взаємодія та проведення громадських заходів з урахуванням місцевих умов і забезпечення участі населення;

2) розвиток міжгалузевої взаємодії відбувається завдяки об'єднаним програмам між організаціями, діяльність яких спрямована на вирішення конкретної проблеми;

3) підтримка міжгалузевої взаємодії завдяки розумінню та відданості медичних працівників;

4) забезпечення взаємодії неурядових структур у прийнятті політичних рішень;

5) мотивацією для міжгалузевої взаємодії медичних працівників є збереження здоров'я населення;

6) необхідність чіткої вертикальної координації на всіх державних рівнях; ефективне залучення до вищого координаційного органу представників нижчих рівнів.

На міжгалузеву координацію за пропозицією ВООЗ повинні впливати декілька факторів, серед яких 1) стабільна структура управління;

2) економічна організація як наявність економічних стимулів та можливість їх запровадження;

3) інфраструктура як практична проблема для країн зі слабкою економікою;

4) окреслені стосунки між виконавчими структурами та організаціями, які несуть відповідальність за рівень екологічного здоров'я і прийняття політичних рішень;

5) існування координуючих систем на національному та регіональному рівнях;

6) розроблення програм соціально-економічного розвитку, враховуючи стан та ризики громадського здоров'я;

7) залучення до планування технічного персоналу, встановлення відповідних нормативів та стандартів, проведення наукових досліджень за пріоритетними напрямами;

8) забезпечення між - та внутрішньо - урядових взаємодій щодо проблем громадського здоров'я (наприклад міжурядові консультативні ради);

9) встановлення зв'язків між координаційною системою та проектним плануванням.

Як свідчить досвід більшості країн світу, окремі галузі визначають свою внутрішню політику і виконують основні контрольні функції.

Міжгалузева кооперація - взаємодія різних галузей, діяльність яких спрямована на вирішення певних економічних, соціальних, екологічних, науково - технічних проблем на державному чи регіональному рівнях [13].

Таким чином, основними принципами міжгалузевої співпраці з охорони суспільного здоров'я є: рівні можливості стосовно доступу до послуг з охорони здоров'я та медичного забезпечення, громадська участь у розробці, впровадженні та моніторинг управлінських рішень і взаємодія між сферами управління [14].

Концептуально-методологічні засади удосконалення механізмів державного управління міжгалузевою взаємодією з охорони здоров'я в умовах глобальних суспільних трансформацій, еволюції суспільних потреб, потреб у перебудові галузі відповідно до міжнародних норм і стандартів розроблено у дослідженні О.І. Мартинюк [15]. Автор вважає, що в основу розробки засад міжгалузевої взаємодії в державному управлінні охороною здоров'я населення в Україні доцільно покласти такі принципи: орієнтованість державної політики на охорону суспільного здоров'я; пріоритетність міжгалузевої співпраці; спрямованість суспільного оточення, довкілля та суспільних цінностей на забезпечення охорони здоров'я населення; спрямованість соціально-економічних факторів, умов та способу життя як чинників індивідуальної поведінки на збереження, зміцнення та відновлення індивідуального і суспільного здоров'я; переорієнтованість галузі охорони здоров'я із суто медичної допомоги на охорону здоров'я населення в цілому.

Аналіз основних передумов і напрямів зарубіжного досвіду регулювання та управління господарюванням у сфері охорони здоров'я, а також ключові напрями удосконалення нормативно-правової бази державного регулювання та управління господарською діяльністю у сфері охорони здоров'я висвітлено та обґрунтовано Л. Дешко [16]. Автор зазначає, що сьогодні в Україні триває пошук моделі державного регулювання та управління господарюванням у сфері охорони здоров'я, що вимагає відповідного наукового підґрунтя, якого, на жаль, сучасна вітчизняна господарсько-правова наука ще не виробила.

Про важливість профілактичної спрямованості охорони здоров'я і санітарної освіти йдеться у роботі І.В. Чопей [17], оскільки тільки медичними заходами значно поліпшити здоров'я населення неможливо. Адже суспільна охорона здоров'я - це галузь, що мобілізує сили суспільства для поліпшення стану здоров'я, підвищення якості і тривалості життя. Автори вважають, і не без підстав, що для цього необхідне міжгалузеве співробітництво, зокрема з Міністерством ЖКГ, транспорту, фінансів.

Відомо, що досягнення охорони здоров'я будь - якої країни ВООЗ оцінює за двома інтегрованими показниками: очікувана тривалість життя без інвалідності і показник ймовірності виживання дітей. За першим показником Україна наразі на 70 місці з 191 країни, за другим - на 47 (2010 р.).

Про необхідність використання принципів державного управління та досвіду країн ЄС, реформування сфери охорони здоров'я йдеться у роботі В.М. Клюзко [18].

Висновки

1. Про утворення Міжвідомчої координаційної ради при Міністерстві охорони здоров'я з питань міжгалузевої взаємодії закладів охорони здоров'я" Постанова Кабінету Міністрів України № 536 від 22.03.2000 р. // Офіц. вісн. України. - 2000. - № 12. - С.126, ст.475.

2. Ніколаєнко Д.В. Теоретичні та методичні засади оцінки міжгалузевої взаємодії виробничих комплексів / Д.В. Ніколаєнко // Економіка та держава. - 2015. - № 3. - С.107 - 110

3. Ніколаєнко Д.В. Стратегія комплементарного розвитку металургійної галузі України: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. - Кременчук, 2015. - 25 с.

4. Лендєл М.А., Жулканич О.М. Специфіка міжгалузевих організаційно-економічних відносин в агропромисловому виробництві: аналітичний аспект // Науковий вісник Мукачівського державного університету, Серія Економіка. - 2015. - Вип.2 (4). Ч.1. - С.42 - 48 // http://www.msu.edu.ua/visn/wp - content/uploads/2015/1 1/2-4-1-2015-7. pdf

5. Музика Л.А. Міжгалузеві зв'язки цивільного права: огляд окремих проблем // Вісник Академії адвокатури України. - 2014. - Т.11. - № 2 (30). - С. 19-30.

6. Кармазіна Н.В. Макроекономічне регулювання розвитку промисловості в регіонах України: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. - Київ, 2015. - 540 с.

7. Мартинюк О. Міжгалузева взаємодія з охорони суспільного здоров'я на рівні місцевого самоврядування [Електронний ресурс] / О. Мартинюк // Державне управління: теорія та практика. - 2005. - № 2. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua

8. Хожило І.І. Передумови формування ефективної регіональної політики у сфері профілактики соціально небезпечних хвороб // Теорія та практика державного управління: єлєктр. наук. фахове видання / 1.1 Хожило, О.П. Сакальська. - Х.: ХарРІДУ НАДУ, 2008. - № 1.

9. Якобчук А.В. Вирішення проблем ВІЛ/СНІДу на державному рівні з урахуванням міжнародного досвіду // Вісник соц. гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2006. - № 2. - С.75 - 81.

10. Салтман Р.Б. Реформы системы здравоохранения в Европе. Анализ современных стратегий: пер. с англ. / Р.Б. Салтман, Дж. Фигейрас. - М.: ГЭОТАР Медицина, 2000. - 423 с.

11. Тульчинська С.О. Науково-технологічна сфера України: проблеми формування і перспективи розвитку / С.О. Тульчинська // Актуальні проблеми економіки. - 2006. - № 9. - С.181 - 186.

12. Наукові засади реформування державного управління охороною здоров'я в Україні / Жаліло Л., Кунгурцев О., Мартинюк О. [та ін.] // Вісн. УАДУ. - 2000. - № 3. - С.413 - 416.

13. Лазарєва О.В. Регіональна соціально-економічна політика / О.В. Лазарєва. - Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. - Вип.4. - 124 с.

14. Мартинюк О. Концептуально-методологічні засади механізмів державного управління міжгалузевою співпрацею з охорони громадського здоров'я / О. Мартинюк // Упр. сучас. містом. - 2004. - № 4 (16). - С.213-218.

15. Мартинюк О.І. Pозвиток міжгалузевої взаємодії у державному управлінні охороною здоров'я населення України: дис. наук. ступеня канд. наук з держ. упр.: 25.00.02/О.І. Мартинюк. - К., 2006. - 20 с.

16. Дешко Л. Зарубіжний досвід державного регулювання господарювання у сфері охорони здоров'я та передумови його запозичення в Україні / Л. Дешко // Мед. право. - 2008. - № 1. - С.28-37.

17. Чопей І.В. Суспільна охорона здоров'я та її значення у впровадженні сімейної медицини в Україні / І.В. Чопей // Наук. вісн. Ужгородського ун-ту. - 2011. - Вип.40. - С.3 - 9. - (Серія: "Медицина").

18. Клюзко В.М. Види принципів державного управління в галузі охорони здоров'я України [Електронний ресурс] / В.М. Клюзко // Деякі засади й принципи державного управління в країнах Європейського Союзу, що забезпечують відкритість й соціально-економічну ефективність влади. - Режим доступу: http://www.academia.org.ua/? p=972/

Размещено на Allbest.ru