Початковий етап досудового розслідування злочинів, пов’язаних з тероризмом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Початковий етап досудового розслідування злочинів, пов'язаних з тероризмом

Терористичні акти приносять масові людські жертви, здійснюють сильний психологічний тиск на великі маси людей, призводять до руйнування матеріальних і духовних цінностей, що не піддаються відновленню, сіють ворожнечу між державами, провокують війни, недовіру і ненависть між соціальними і національними групами, які інколи неможливо подолати впродовж життя цілого покоління.

Досудове розслідування є загальновизнаною стадією кримінального провадження, що складається із ряду процесуальних дій та рішень, і структурно має етапний характер. Процес розслідування характеризують як: 1) правову діяльність, що здійснюється на підставі процесуальної форми уповноваженими законом та особами; 2) пізнавальну діяльність, спрямовану на встановлення обставин події минулого на підставі теорії судових доказів, законів логіки і положень психології; 3) організаційну діяльність, спрямовану на забезпечення планомірного розслідування окремих видів злочинів на підставі нормативних приписів, рекомендацій з наукової організації праці; 4) оперативно-розшукову діяльність, що проводиться уповноваженими законом органами з виявлення та розкриття злочинів; 5) профілактичну діяльність, спрямовану на встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочинів, яка здійснюється на підставі рекомендацій кримінології та криміналістики [11]. Вказані види діяльності створюють певну систему.

Незважаючи на незначну частку від загальної кількості вчинених суспільно-небезпечних діянь, велика потенційна небезпека терористичних проявів зумовлена тим, що навіть один терористичний акт може завдати відчутної шкоди нашій країні у будь-якій сфері - від економічної до екологічної, і ефективне реагування на початковому етапі на терористичні прояви є актуальними як в нашій країні, так і загалом у світовій практиці боротьби з тероризмом.

Цій стадії приділяється значна увага наукової спільноти у різні часові періоди розвитку кримінального процесуального закону та практики розслідування кримінальних правопорушень. Серед комплексних монографічних праць, присвячених проблематиці досудового провадження, досудового розслідування, можна відмітити роботи таких вчених, як: В.Б. Андрусяк, Ю.Ю. Бражник, О.А. Вакулік, І. І. Войтович, В. І. Галаган, В.С. Кузьмічов, Л.М. Лобойко, Є. Д. Лук'янчиков, М.О. Максимова, Г.В. Москаленко, Р. І. Назаренко, О.В. Олішевський, В.В. Павловський, О. І. Пашинін, О.Ю. Татаров, С.В. Слінько, І.І. Статіва, В.М. Стратонов, О.А. Трофімцева, Г.А. Хань, К.О. Чаплинський, Ю.М. Чорноус, В.В. Шевчишен, В.О. Юшко та ін. Проблеми початку досудового розслідування за оновленими приписами кримінального процесуального закону стали предметом досліджень Ю.П. Аленіна, О.В. Баганця, В.Д. Берназа, В.В. Вапнярчука, М.А. Погорецького, А.І. Фаринника, І. В. Чурікової та ін. Пропозиції щодо методики розслідування терористичних актів, злочинів, пов'язаних із застосуванням вибухових пристроїв, наведені у працях О.Ф. Бантишева, О.В. Бауліна, О.П. Бойка, М.О. Ленка, М.А. Погорецького, В.В. Поліщука, Д.Б. Сергєєвої, О.В. Хаваліц. При цьому вивчені підходи до досудового розслідування окремих злочинів терористичного характеру свідчать про те, що деякі важливі процесуальні питання, зокрема й початку досудового розслідування у цій категорії справ, залишаються дискусійними і недостатньо нормативно врегульованими.

Метою цієї статті обрано висвітлення особливості розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних з тероризмом на початковому етапі досудового провадження, визначення слідчих ситуацій, значення для кримінального провадження та розробки методики розслідування.В Україні досудове розслідування злочинів, пов'язаних із тероризмом, останнім часом зазначається суттєвими показниками. Так, за даними СБУ в 2016 році [8] встановлено 739 членів ДРГ, з них затримано 86 осіб, передано слідчим органам матеріали стосовно 134 осіб, причетних до участі у бойових діях та інформаторської діяльності в інтересах терористичних організацій «ЛНР/ДНР». Засуджено 40 осіб, знешкоджені 15 вибухових пристроїв, призначених для вчинення теракту. Встановлено 110 та затримано 56 учасників терористичних та диверсійно - розвідувальних груп, причетних до підготовки або вчинення теракту. Розкрито 11 терористичних актів, що супроводжувалися підвищеною небезпекою для життя і здоров'я людей, унаслідок застосування вибухових пристроїв. Розшукано 168 виконавців анонімних погроз терористичного характеру. Розпочато 143 кримінальні провадження проти «телефонних терористів». Крім того, виявлено понад 100 та затримано 46 осіб, причетних до діяльності міжнародних терористичних та релігійно-екстремістських організацій. Припинено функціонування 11 «перевальних пунктів» бойовиків «Ісламської Держави» (ІДІЛ) у Києві та Харкові. Блоковано діяльність 2 осередків ІДІЛ у Дніпропетровську та Харкові, які забезпечували перебування членів цього угруповання в Україні та їхнє переправлення до зони ведення бойових дій за кордоном. Заборонено в'їзд в Україну 602 іноземним громадянам, які причетні до діяльності міжнародних терористичних організацій. Серед них 443 особи, що, за даними партнерських спецслужб, є активними учасниками ІДІЛ та могли використати територію України для проведення протиправної діяльності. При цьому набули законної сили обвинувальні вироки за: вчинення терактів - 17; незаконне поводження зі зброєю - 101.

2016 року слідчі СБУ вели досудове розслідування у 9 029 кримінальних провадженнях за підозрою 2 351 особи. Розслідувались такі види злочинів: причетність до терористичної діяльності - 5 020 кримінальних проваджень; фінансування тероризму - 200 кримінальних проваджень.

Антитерористичним центром при СБУ об' єктами терористичних посягань у країні визнано: військові об'єкти (90%), фінансово-банківські системи (4%), об'єкти транспортної інфраструктури і місця масового перебування людей (по 2%), громадські/державні діячі й органи державної влади та управління (по 1%) [6, с. 415].

Отже, в умовах терористичної загрози на Сході України та поширення у світі міжнародного тероризму дослідження процесуальних і криміналістичних питань досудового провадження (розслідування) щодо злочинів, пов'язаних із тероризмом, набуває особливої актуальності. Специфіку цієї частини кримінального провадження видається за доцільне розглядати в контексті вчинення відповідних процесуальних дій і прийняття процесуальних рішень суб'єктами, які здійснюють досудове провадження та залучаються до нього.

На цьому було наголошено й під час міжнародної науково-практичної конференції «Протидія терористичній діяльності: кримінально-правові, кримінологічні та криміналістичні аспекти», проведеній на базі Національної академії прокуратури України (30.09.2016) [6], під час роботи якої ряд дослідників висловили своє бачення стосовно окремих аспектів проведення розслідування злочинів, пов'язаних із тероризмом (І. Єрьоменко, Є. Коваленко, С. Коміссаров, Д. Лук'яненко, О. Мазур, М. Цуцкірідзе та ін.).

Разом з тим терористичні злочини різняться великою кількістю способів їхнього вчинення та різноманітністю негативних наслідків, що суттєво ускладнює типізацію слідчих ситуацій і розробку практичних рекомендацій з їхнього розслідування. Якісні перетворення у структурі злочинів, пов'язаних із терористичною діяльністю, на думку Є. Коваленка, полягають у їхнійтрансформації від кримінального тероризму, що не має чітко визначеної політичної мети, до політичного тероризму, який є найбільш розповсюдженим на сьогодні та нерідко характеризується причетністю представників спеціальних служб іноземних держав, а також представників терористичних організацій до вчинення окремих злочинів [6, с. 152].

Успіхом боротьби із тероризмом на державному рівні називають «ефективну взаємодію правоохоронних органів, спеціальних служб та недержавних структур, зокрема авторитетних бізнесменів, що передбачає наявність детального плану узгоджених дій із запобігання діяльності терористичних організацій та постійний глибокий аналіз затрачених зусиль з наявним результатом з метою вироблення подальших оптимальних стратегій на цьому напрямі» [6, с. 113]. Однак більшість учених констатує відсутність на сьогодні дієвої комплексної методики розслідування злочинів, пов'язаних із тероризмом, яка, крім характерних ознак цих злочинів, обставин предмета доказування, повинна враховувати концептуально нові підходи до технічного, інформаційно-аналітичного забезпечення виявлення й організації розслідування, оперативної взаємодії і співробітництва відповідних правоохоронних органів (поліції, СБУ прокуратури) та слідчого судді (у необхідних випадках), специфіку можливостей застосування криміналістичних і оперативних засобів та методів на тимчасово-окупованих територіях (у зв'язку з цим представляють інтерес пропозиції С. Коміссарова щодо внесення змін і доповнень до чинного КПК України стосовно особливостей здійснення досудового розслідування в особливий період і в умовах проведення антитерористичної операції [6, с. 173-175]).

Як зазначають автори навчального посібника «Розслідування терористичних актів», процес розслідування є специфічним видом практичної діяльності, який характеризується рядом особливостей: наявністю загальної мети і призначення слідчих, розшукових дій, оперативних заходів і тактичних операцій, що потребує чіткої взаємодії суб'єктів розкриття злочину; значними масштабами виконуваних цими спеціалістами функцій в умовах дефіциту корисної інформації; жорстким лімітом часу і протидією зацікавлених у результатах розслідування осіб [9, с. 36]. Під поняттям «розслідування» саме терористичних актів О. Баулін розуміє «здійснювану, відповідно до українського законодавства і норм міжнародного права, діяльність суб'єктів боротьби з тероризмом, спрямовану на швидке та повне розкриття злочину, викриття винних та забезпечення правильного застосування законодавства, припинення та попередження вчинення терористичних актів, з метою захисту прав і свобод людини і громадянина та держави» [1, с. 29].

Досудове розслідування розглядається як юридична процедура визначення порядку вирішення (розв'язання) кримінально-правового конфлікту за допомогою процесуальних дій: слідчих (розшукових), у тому числі й негласних, процесуальних заходів кримінального провадження, з метою створення доказової бази для прийняття підсумкового рішення у цій стадії - закриття кримінального провадження або направлення до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності [4, с. 16].

З теоретичної точки зору, під процесом розслідування злочинів, пов'язаних із тероризмом, на нашу думку, слід розуміти пізнавально-практичну діяльність уповноважених суб'єктів (слідчих органів безпеки, оперативних підрозділів СБУ, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво) із виявлення і доведення обставин предмета доказування кримінального провадження, розпочатого за ознаками злочину терористичного характеру, для виконаннязавдань кримінального судочинства та боротьби з тероризмом, зокрема, й за допомогою засобів спеціального досудового розслідування.

Дослідники наголошують, що структурно організація розслідування цих злочинів охоплює такий комплекс дій і заходів: своєчасну розробку погодженого плану заходів за участі територіальних правоохоронних органів з метою проведення слідчих дій, експертиз, оперативно-пошукових та інших заходів; вивчення, аналіз та оцінку слідчої ситуації спільно з процесуальним керівником, оперативним підрозділом, що виконує доручення слідчого, органами та підрозділами Національної поліції й інших правоохоронних органів за потреби; розподіл обов'язків між учасниками розслідування/слідчо-оперативної групи; встановлення належної взаємодії під час розслідування між слідчим, працівниками прокуратури, оперативними працівниками, спеціалістами, експертами, що передбачає координацію, об'єднання, погодження, спільне відпрацювання версій, надання доручень тощо; забезпечення кваліфікованого керівництва слідчо-оперативною групою як з точки зору процесуальної, так і оперативної роботи тощо [6, с. 152-153]. Тобто типові програми (алгоритми) розслідування злочинів, пов'язаних із тероризмом, включають: оцінку вихідної слідчої ситуації, висування версій щодо основних обставин події злочину, планування і проведення слідчих (розшукових) дій з перевірки версій. Особливістю організації досудового розслідування в Україні є й те, що планування розслідування багатоепізодних терористичних діянь погоджується із штабом Антитерористичного центру при СБУ

Зважаючи на характерні ознаки злочинів, пов'язаних із тероризмом, слід зазначити, що підстави для початку кримінального провадження і внесення відомостей до ЄРДР та здійснення початкового етапу досудового розслідування містяться в таких джерелах: 1) оперативно - розшукові матеріали органів безпеки, інші правоохоронні органи; 2) акти та інші матеріали перевірки фінансової діяльності суб'єкта; 3) протоколи і рапорти працівників поліції, органів безпеки, прикордонної служби та інших правоохоронних органів, складені в результаті: огляду транспортного засобу, виявлення речей, предметів, матеріалів, засобів, речовин, пропагандистської літератури (листівок) терористичного характеру, огляду підозрілих об'єктів (приміщень, місцевості), затримання підозрюваних осіб; 4) безпосереднє виявлення слідчим, прокурором, оперативним підрозділом ознак злочину, пов'язаного із тероризмом; 5) добровільне повідомлення особи про терористичну діяльність; 6) повідомлення в ЗМІ, мережі Інтернет; 7) заяви і повідомлення громадян, юридичних осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування.

Варто зазначити, що на організацію розслідування злочинів, пов'язаних із тероризмом, впливають перш за все слідчі ситуації, зумовлені, на нашу думку: 1) існуванням сталих терористичних осередків, створених, розвинених і керованих як у межах, так і за межами країни спрямування терористичної діяльності, для вчинення терористичних актів (навчання тероризму), діяльність яких має триваючий характер і загальновідомі цілі; 2) разовими актами (діями), що мають ознаки тероризму і зумовлені конкретною обстановкою в країні вчинення злочину чи відношенням до конкретної особи (групи осіб) у певному місті, місцевості.

Провівши узагальнення практики роботи органів досудового розслідування, Є. Коваленко виділив три слідчі ситуації в розслідуванні таких злочинів: «1) коли особа, яка вчинила злочин терористичної спрямованості, встановлена. У цьому випадку розслідування здійснюється шляхом побудови та перевірки версій стосовно суб'єкта злочину, коли є підстави припускати винуватість певної особи, стосовно місця проходження військової і диверсійної підготовки,необхідної для вчинення терористичних злочинів, стосовно організаторів та спільників, стосовно свідків підготовки та вчинення терористичних злочинів, які можуть підтвердити винуватість особи, тощо. Висуваються версії про суб'єктивну сторону злочину - мотив (матеріальний, ідеологічний та ін.), мета злочину (привернути увагу органів влади, залякати населення, диверсія на військовому об'єкті тощо); 2) підозрюваний (підозрювані) переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його (їхнє) місцезнаходження невідоме. У такому випадку особа оголошується в розшук, в обов'язковому порядку слідчим відпрацьовуються версії щодо місцезнаходження підозрюваного спільно з органами та підрозділами Національної поліції на підставі наказу СБ України та МВ С України «Про взаємодію Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ України в питанні розшуку осіб» [5]; 3) особа, яка вчинила злочин терористичної спрямованості, не встановлена - здійснюються побудова та перевірка версій щодо встановлення особи, яка вчинила злочин, за такими напрямами: за слідами та предметами, залишеними на місці події, зокрема й слідами вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухових речовин і вибухових пристроїв, отруйних та інших небезпечних речовин і предметів, що становлять небезпеку для життя та здоров'я громадян; за ознаками зовнішності підозрюваних, зафіксованих у пам'яті свідків, потерпілих, на записах із камер відеоспостереження чи інших фіксуючих пристроїв (під час закладки вибухівки, у визначений час поряд із місцем вчинення злочину та ін.); за способом вчинення злочину (якщо кримінальний почерк серії злочинів збігається); за слідами, залишеними на тілі та одязі злочинців (за запаховими слідами, слідами мікрочасток, що залишилися під час підготовки вибухового пристрою, за пораненнями від збройного спротиву та ін.)» [6, с. 153].

Початок інформаційно-пізнавальної діяльності органом досудового розслідування свідчить про початковий етап останнього. Під час такої діяльності отримується первинна, «сигнальна» інформація в результаті відповідної вихідної слідчої ситуації, будуються версії, збираються докази й інформація перетворюється на базову, яка відображає обставини предмета доказування в кримінальному провадженні. Залежно від обробки первинної інформації, її практичної перевірки і логічної оцінки орган досудового розслідування планує першочергові завдання, виробляє його стратегію і скеровує увесь хід подальшого розслідування.

Специфічні риси досудового розслідування злочинів терористичних організацій «ЛНР» і «ДНР», попри ряду проблемних питань, зумовлених юридичною невизначеністю статусу антитерористичної операції, проявляються в тому, що розпочаті кримінальні провадження можуть мати «парасолькову» структуру - із загального кримінального провадження по усій терористичній організації поступово виділяються окремі провадження за мірою встановлення конкретних осіб-учасників терористичної організації та ознак тероризму в їхніх діях. Такий підхід дозволяє оперативне притягнення до відповідальності учасників терористичних організацій до завершення розслідування у кримінальних провадженнях «ЛНР/ДНР».

У будь-якому випадку розслідування злочинів, пов'язаних із тероризмом, потребує чіткої організації та проведення слідчим комплексу необхідних заходів на різних етапах досудового провадження, що забезпечують повне й об'єктивне встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Список використаних джерел

розслідування слідчий кримінальний провадження

1. Баулін О. Обставини, що підлягають встановленню під час розслідування терористичного акту / О. Баулін // Науковий часопис Національної академії прокуратури України. - 2015. - №4. - С. 28-38.

2. Комісарчук Р В. Особливості тактики огляду місця події при розслідуванні терористичних актів / Р.В. Комісарчук // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного ун-ту. - 2015. - №15, том 2. - С. 135-138.

3. Кримінальний процесуальний кодекс України: науково-практичний коментар / за заг. ред. професорів В. Г Гончаренка, В. Т Нора, М.С. Шумила. - К.: Юстиніан, 2012. - 1224 с.

4. Мілевський О.О. Особливості розслідування злочинів, вчинених в Чорнобильській зоні відчуження: автореф. дис. на здобуття наук. ступеню канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 / О.О. Мілевський. - Ірпінь: НУДПСУ, 2013. - 20 с.

5. Про взаємодію Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ України в питанні розшуку осіб: наказ СБ України та МВС України: від 03.05.2012 №169/391 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua

6. Протидія терористичній діяльності: міжнародний досвід і його актуальність для України: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (30 вересня 2016 року). - К.: Національна академія прокуратури України, 2016. - 432 с.

7. Погорецький М.А. Процесуальні та криміналістичні засади початкового етапу розслідування терористичних актів, вчинених з використанням саморобного вибухового пристрою: монографія / М.А. Погорецький, М.О. Ленко, Д.Б. Сергєєва. - К.: ВД Алерта, 2015. - 300 с.

8. Результати окремих напрямів роботи Служби безпеки України в 2016 році [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ssu.gov.ua.

9. Розслідування терористичних актів: навч. посіб. / за ред. проф. М.А. Погорецького. - К.: Дакор, 2014. - 160 с.

10. Шепітько В.Ю. Криміналістика і кримінальний процес: система залежностей та суперечностей / В.Ю. Шепітько // Юридичний часопис НАВС. - 2013. - №1. - С. 186-191.

Размещено на Allbest.ru