Роль інституту урядового уповноваженого України у справах Європейського суду з прав людини у забезпеченні захисту прав і свобод людини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль інституту урядового уповноваженого України у справах Європейського суду з прав людини у забезпеченні захисту прав і свобод людини

Богдана Мукан

Розглянуто завдання Урядового уповноваженого України у справах Європейського суду з прав людини із забезпечення захисту прав і свобод людини. Виокремлено способи забезпечення захисту прав і свобод людини у діяльності Урядового уповноваженого. Здійснено аналіз експертно-методологічної діяльності як способу забезпечення захисту прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод. Вивчено досвід забезпечення захисту прав та свобод людини в європейських країнах: Великобританії, Німеччині, Болгарії, Молдові. Ключові слова: забезпечення захисту прав і свобод людини; Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ); Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини (Урядовий уповноважений); Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція).

I have studied task of the Government Agent of Ukraine before the European Court of Human Rights in securing defense of human rights and freedoms and have detached the methods of securing defense of human rights and freedoms in the framework of the Government Agent's activity. I have analyzed expertize and methodology as method of securing defense of human rights and freedoms guaranteed by the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms and have studied the European experience in securing defense of human rights and freedoms, namely in the United Kingdom, Germany, Bulgaria and Moldova.

Formulation of the problem. Under the principle of subsidiarity, state shall bear main responsibility for securing human rights and freedoms guaranteed by the Convention and Protocols thereto.

Pursuant to Part 2 Article 3 of the Constitution of Ukraine, human rights and freedoms, and guarantees thereof shall determine the essence and course of activities of the State. Institute of the Government Agent of Ukraine before the European Court of Human Rights plays a crucial role in defense of human rights and freedoms.

Goal of the article is to fix in activities of the Government Agent of Ukraine before the European Court of Human Rights priority directions in securing defense of human rights and freedoms guaranteed by the Convention.

In order to achieve this goal, the following tasks shall be performed: to detach methods of securing defense of human rights and freedoms within the institute of the Government Agent; to analyze expertize and methodology of the Government Agent as a method to secure defense of human rights and freedoms; to generalize the European experience in defense of the Conventional human rights and freedoms, namely in the United Kingdom, Germany, Bulgaria and Moldova; to substantiate the priority directions in securing defense of human rights and freedoms guaranteed by the Convention.

Basic material. Tasks of the Government Agent include the following methods of securing defense of human rights and freedoms: monitoring and analysis (detecting the reasons for breach of the Convention, drafting proposals upon their elimination and prevention of further breach etc.); general informative and explanatory activity (notifying people on the Convention provisions and the ECHR practice etc.); individual consulting (upon procedural issues, procedure of application to the EHCR and case consideration by the ECHR etc.); educational activity (drafting proposals for education programs aimed at studying the Convention and the ECHR practice etc.); coordination of the ECHR decision enforcement, general and individual measures; expertize and methodology.

One of the crucial methods of securing defense of human rights and freedoms includes expertize and methodology of the Government Agent.

Conclusions and prospects for further research. Independent state authorities upon securing defense of human rights and freedoms were launched in the 21st century in Germany, the United Kingdom, Bulgaria and Moldova. In fact, tasks of the explored foreign authorities regarding defense of human rights and freedoms are similar to tasks of the Government Agent of Ukraine. Due to absence of the Ukrainian independent state authority upon securing defense of human rights and freedoms guaranteed by the Convention, the Government Agent has to balance regularly interests of two counterparties to the dispute, i.e. Ukraine and the citizen of Ukraine, and meantime fails to provide maximum defense for any of the parties. урядовий уповноважений захист право

Organization of activities committed by the Government Agent of Ukraine aimed at securing defense of human rights and freedoms guaranteed by the Convention needs to be reformed. Priority directions in securing defense of human rights and freedoms in Ukraine shall be establishment of the State Institute of Defense of Human Rights and Freedoms jointly with partial transfer of the Government Agent's tasks thereto, related to securing defense of rights and freedoms of the party to dispute against Ukraine.

Key words: defense of human rights and freedoms; European Court of Human Rights (ECHR); Government Agent of Ukraine before the European Court of Human Rights (the Government Agent); Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms (the Convention).

Рассмотрены задачи Правительственного уполномоченного Украины по делам Европейского суда по правам человека по обеспечению защиты прав и свобод человека. Выделены способы обеспечения защиты прав и свобод человека в деятельности Правительственного уполномоченного. Осуществлен анализ экспертно-методологической деятельности как способа обеспечения защиты прав и свобод, гарантированных Конвенцией о защите прав человека и основных свобод. Изучен опыт обеспечения защиты прав и свобод человека в европейских странах: Великобритании, Германии, Болгарии, Молдове.

Ключевые слова: обеспечение защиты прав и свобод человека; Европейский суд по правам человека (ЕСПЧ), Правительственный уполномоченный по делам Европейского суда по правам человека (правительственный уполномоченный), Конвенция о защите прав человека и основных свобод (Конвенция).

Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Значущу роль у забезпеченні захисту прав і свобод людини виконує інститут Урядового уповноваженого України у справах Європейського суду з прав людини.

Забезпечення захисту прав і свобод людини є неодмінною ознакою сучасної європейської держави. Діяльність Урядового уповноваженого із забезпечення захисту прав та свобод людини, гарантованих Конвенцією, є своєрідним індикатором зрілості країни у євро- інтеграційних процесах.

Поглиблене дослідження ролі інституту Урядового уповноваженого у забезпеченні захисту прав та свобод людини дає можливість виявити додаткові організаційні, правові, інституційні можливості щодо підвищення ефективності його діяльності, а отже й позитивного впливу на імідж України на міжнародній арені. В контексті окресленого питання зосереджена увага на міжнародній практиці із забезпечення захисту прав та свобод людини в європейських країнах із півстолітнім досвідом функціонування Конвенційних механізмів захисту: Великобританії, Німеччини та країн із посткомуністичним минулим, що приєдналися до Конвенції після 1990 р., - Болгарії та Молдови.

Захисту прав та свобод людини, гарантованих Конвенцією, присвячена велика кількість наукових праць таких вітчизняних і зарубіжних авторів, як К. Андріанов, М. Антонович, Т Анцупова, Б. Бауринг, М. Буромен- ський, А. Бущенко, А. Голубок, Д. Гудима, М. Дженіс, Т Дудаш, Г Лук'янцев, М. Мазур, П.Рабінович, В. Ройтер, Н. Раданович, М. Савчин, С. Тагієв, С.Федик, К. Хюфнер, С.Шевчук, Є. Юрійчук та інших.

Однак питання створення та функціонування незалежних національних органів із забезпечення захисту прав і свобод людини - явище нове та малодосліджене.

Мета статті - обґрунтувати в ор- Мета ганізації діяльності Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини пріоритетні напрямки забезпечення захисту прав і свобод людини, гарантовані Конвенцією.

Для досягнення поставленої мети потрібно вирішити такі завдання: виокремити способи забезпечення захисту прав та свобод людини в діяльності інституту Урядового уповноваженого; проаналізувати експертно-методологічну діяльність Урядового уповноваженого як спосіб забезпечення захисту прав та свобод людини; узагальнити досвід європейських країн у здійсненні захисту Конвенційних прав та свобод людини, а саме: Великобританії, Німеччини, Болгарії, Молдови; обґрунтувати пріоритетні напрями у забезпеченні захисту прав та свобод людини, гарантовані Конвенцією.

Права і свободи людини являються основними умовами, які дозволяють жити в суспільстві та всебічно розвиватися. Права та свободи встановлюються та гарантуються не лише Конституцією та Законами України, а також Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Особливістю Конвенції є те, що забезпечення захисту права і свободи людини здійснюється на національному та міжнародному рівні. Відповідно до положення Конвенції, до сфери захисту належать: «Право на життя» (стаття 2 Конвенції); «Заборона катування» (стаття 3 Конвенції); «Заборона рабства і примусової праці» (стаття 4 Конвенції); «Право на свободу та особисту недоторканість» (стаття 5 Конвенції); «Право на справедливий суд» (стаття 6 Конвенції); «Право на повагу до приватного і сімейного життя (стаття 8 Конвенції); «Свобода думки, совісті і релігії (стаття 9 Конвенції); «Свобода вираження поглядів (стаття 10 Конвенції); «Свобода зібрань та об'єднань» (стаття 11 Конвенції); «Право на шлюб» (стаття 12 Конвенції); «Право на ефективний засіб юридичного захисту» (стаття 13 Конвенції); «Заборона дискримінації» (стаття 14 Конвенції); «Захист власності» (стаття 1 Першого протоколу); «Право на освіту» (стаття 2 Першого протоколу); «Право на вільні вибори» (стаття 3 Першого протоколу); «Свобода пересування» (стаття 2 Протоколу № 4); «Право на оскарження в кримінальних справах» (стаття 2 Протоколу № 7); «Право не бути притягненим до суду або покараним двічі» (стаття 2 Протоколу № 7).

У системі органів виконавчої влади України, що забезпечують захист основних прав і свобод людини, гарантованих Конвенцією, діє інститут Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини.

До завдань інституту Урядового уповноваженого, пов'язаних із забезпеченням захисту прав і свобод людини, належать: виявлення причин порушення Конвенції, розроблення пропозицій щодо їх усунення та недопущення порушень у майбутньому; подання необхідної інформації уповноваженим особам, які здійснюють перевірку дотримання Конвенції [1]; інформування населення про положення Конвенції та практику ЄСПЛ; проведення індивідуальних консультацій громадян із основних положень Конвенції і процедури подачі, прийняття та розгляду заяв ЄСПЛ [2]; контроль за виконанням додаткових заходів індивідуального характеру, що полягає у відновленні, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану стягувача до порушення Конвенції; підготовка пропозицій щодо вжиття заходів загального характеру з метою забезпечення дотримання державою положень Конвенції [3].

Уповноважена особа, відповідно до покладених на неї завдань: вживає на будь-якій стадії розгляду справи ЄСПЛ заходи для відновлення прав заявника, включаючи звернення до державних органів, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, якщо у справі вбачається порушення Конвенції; аналізує практику ЄСПЛ та видає огляди рішень суду, які містять норми права; подає Мін'юсту пропозиції щодо методики проведення експертизи проектів законів і підзаконних актів, а також актів законодавства на відповідність Конвенціїдержавної влади та органам місцевого самоврядування пропозиції щодо можливих шляхів запобігання порушенням прав людини в Україні [1].

Із наведених завдань можна виокремити такі способи із забезпечення захисту прав і свобод людини: моніторингово-аналітична діяльність (виявлення причин порушення положень Конвенції, розроблення пропозицій щодо їх усунення та недопущення порушень у майбутньому та ін.); загальна інформаційно-роз'яснювальна діяльність (інформування населення про положення Конвенції та практику ЄСПЛ та ін.); індивідуальне консультування (у процедурних питаннях, порядку звернення та розгляду справи ЄСПЛ та ін.); освітня діяльність (розроблення пропозицій до навчальних програм із вивчення Конвенції та практики ЄСПЛ та ін.); координація виконання рішень ЄСПЛ, вжиття заходів індивідуального та загального характеру; експертно-методологічна діяльність.

Відповідно до встановлених завдань, Урядовий уповноважений подає Міністерству юстиції пропозиції щодо методики проведення експертизи проектів законів і підзаконних актів, а також актів законодавства на відповідність Конвенції та практики ЄСПЛ [1].

Серед вагомих способів щодо забезпечення здійс¬нення захисту прав і свобод людини є експертно-мето¬дологічна діяльність Урядового уповноваженого.

Секретаріат Урядового уповноваженого України у справах Європейського суду з прав людини здійснює юридичну експертизу всіх законопроектів, а також підзаконних нормативних актів, на які поширюється вимога державної реєстрації, на відповідність Конвен¬ції, за результатами чого готує спеціальний висновок. Нездійснення перевірки або наявність висновку про невідповідність подзаконного акту вимогам Конвенції є підставою для відмови в державній реєстрації [3].

Відповідно до щорічних звітів Урядового уповнова¬женого упродовж 2006-2016 рр., було здійснено юри¬дичну експертизу 32 360 нормативно-правових актів і проектів нормативно-правових актів на їх відповідність положенням Конвенції та протоколів до неї, а також практиці ЄСПЛ. В порівнянні із загальною кількість за цей ж період, зареєстрованих нормативно-правових актів 17 996 в Єдиному державному реєстрі вбачаєть¬ся, що експертно-методологічна діяльність інституту Урядового уповноваженого України займає вагоме місце у забезпеченні захисту прав та свобод людини на загальнодержавному рівні. Кількість норматив¬но-правових актів і проектів нормативно-правових ак¬тів, що проходили юридичну експертизу в Секретаріаті Урядового уповноваженого України на відповідність Конвенції та зареєстрованих у Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів за роками, наведе¬на в таблиці № 1.

Таблиця № 1

Нормативно-правові акти, що пройшли юридичну експертизу у Секретаріаті Урядового уповноваженого України та зареєстровані Міністерством юстиції України у 2006-2016 роках

Розроблені та затверджені Урядовим уповноваженим Методичні рекомендації щодо здійснення експертизи нормативно-правових актів (їх проектів) на відповідність Конвенції та Тематичний покажчик, що забезпечує сприйняття та розуміння розробниками проектів нормативно-правових актів змісту Конвенції, оскільки містить перелік ключових фраз, за якими можна ідентифікувати належність акту до сфери правового регулювання Конвенції.

Юридична експертиза нормативно-правового акту охоплює два етапи: а) перевірку, чи предмет регулювання нормативного акту (його проекту) стосується прав і свобод, гарантованих Конвенцією (перевірка на належність); б) перевірку нормативного акту (його проекту), предмет регулювання якого стосується прав і свобод, гарантованих Конвенцією, на відповідність положенням Конвенції та практиці ЄСПЛ (перевірка на відповідність) [4]. урядовий уповноважений захист право

Як передбачено Методичними рекомендаціями щодо проведення правової експертизи проектів нормативно-правових актів, правова експертиза може бути проведена щодо проекту: закону України; указу Президента України; постанови Кабінету Міністрів України; постанови Національного банку України; наказу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади [5].

Практика розвинутих демократій, зокрема країн Німеччини, Великобританії, доводить, що крім урядових уповноважених в справах ЄСПЛ також діють незалежні національні інститути із забезпечення захисту прав і свобод людини, гарантованих Конвенцією: Німецький інститут з прав людини, Комісія з питань рівності і прав людини у Великобританії.

Німецький інститут з прав людини заснований в 2001 р. [6]. Згідно із Законом про правовий статус і завдання Німецького інституту з прав людини від 16 липня 2015 року, інститут не підпорядковується федеральному уряду та іншим державним чи приватним установам, щорічно звітує Бундестагу про роботу установи та розвиток ситуацій в області прав людини у Німеччині. До завдань інституту входить, зокрема: інформування громадськості про становище у сфері прав людини в країні і за кордоном, у відповідних випадках, у порівняльній перспективі, а також створення і функціонування спеціалізованої бібліотеки; здійснення наукових досліджень і публікацій; консультування з питань політики, освіти в країні; заохочення діалогу для забезпечення національного і міжнародного співробітництва із захисту прав людини; здійснення аналізу наслідків для прав людини тоталітарних диктатур, військових і післявоєнних подій [7]; участь у справах ЄСПЛ як «третьої сторони», згідно зі ст. 36 п.2 Конвенції [8].

Комісія з питань рівності й прав людини є національним органом з питань рівності Великобританії. Створена відповідно до Закону про рівність 2006 р., працює незалежно від уряду згідно з рамковим документом, в якому викладаються відносини з урядом [9]. До її завдань в сфері захисту прав людини, гарантованих Конвенцією, належить: сприяти обізнаності, розумінню і захисту прав людини; заохочувати державні органи дотримуватися Закону про права людини 1998 (охоплює права, передбачені Конвенцією); визначати, яких заходів слід вживати для виконання Конвенції; проводити моніторинг законодавства щодо дотримання прав людини в нормативних актах; надавати юридичну допомогу в межах компетенції; представляти осіб у судовому процесі [10].

У європейських посткомуністичних країнах, що ратифікували Конвенцію після 1990 р., убачається також функціонування незалежних державних установ із захисту прав людини. Для прикладу, з 2005 р. у Республіці Болгарія діє Комісія із захисту від дискримінації [11], з 2013 р. у Республіці Молдова діє Рада з попередження і ліквідації дискримінації та забезпечення рівності [12].

Згідно з Правилами організації та діяльності Комісії із захисту від дискримінації Республіки Болгарія, із змінами та доповненнями від 29 листопада 2013 року № 103, Комісія -незалежний спеціалізований державний орган, котрий здійснює контроль за виконанням і дотриманням Закону про захист від дискримінації, та іншими законами, що регулюють рівність. Завданням Комісії, є: встановлювати порушення законів, що регулюють рівне ставлення; встановлювати заходи щодо запобігання та припинення порушення і відновлення початкового становища; накладати санкції, застосовувати заходи адміністративного примусу; надавати обов'язкові приписи для виконання законів, що регулюють рівність ставлення; регулювати рівне ставлення, ініціювати позови в суд і виступати як зацікавлена сторона; вносити пропозиції і рекомендації державним і муніципальним органам влади, щоб призупинити дискримінацію і скасовувати акти, видані в порушення законів, що регулюють рівне ставлення; надавати висновки щодо законопроектів на відповідність до закону для запобігання дискримінації та рекомендації для прийняття, анулювання, внесення змін і доповнень; забезпечувати незалежну допомогу жертвам дискримінації; проводити незалежні дослідження з питання дискримінації; публікувати незалежні доповіді і виносити рекомендації з усіх питань, що стосуються дискримінації; здійснювати інші повноваження, передбачені в Правилах організації діяльності [13].

Законом Республіки Молдова № 298 від 21.12.2012 р. затверджено Положення про діяльність Ради з попередження і ліквідації дискримінації та забезпечення рівності. Рада є колегіальним органом зі статусом юридичної особи публічного права. Рада здійснює такі функції: розглядає відповідність чинного законодавства стандартам щодо недискримінації; висуває пропозиції про внесення змін до чинного законодавства в галузі попередження і боротьби з дискримінацією; стверджує консультативні висновки про відповідність проекту нормативного акта законодавству в галузі попередження і боротьби з дискримінацією; здійснює моніторинг законодавства в цій сфері; збирає інформацію про масштаби, стан і тенденції явища дискримінації на загальнонаціональному рівні і готує дослідження та доповіді; направляє органам публічної влади пропозиції загального характеру про попередження та боротьбу з дискримінацією, а також про поліпшення ставлення до осіб, які потрапляють під дію цього Закону; сприяє підвищенню рівня інформовано- сті та обізнаності суспільства; розглядає скарги осіб, які вважають себе жертвами дискримінації; встановлює правопорушення, що містять елементи дискримінації, відповідно до Кодексу про правопорушення; сприяє мирному вирішенню конфліктів, що виникли в результаті здійснення дискримінаційних актів, шляхом примирення сторін і пошуку взаємоприйнятного рішення та виконує інші повноваження [14].

Деякі завдання Німецького інституту з прав людини, Комісії з питань рівності і прав людини Великобританії, Комісії із захисту від дискримінації Болгарії, Ради з попередження і ліквідації дискримінації та забезпечення рівності Молдови за своєю сутністю схожі із завданнями Урядового уповноваженого України по забезпеченні захисту прав та свобод людини, гарантованих Конвенцією, а саме: виявлення причин порушення прав та свобод людини гарантованих Конвенцією, розроблення пропозицій щодо їх усунення; інформування населення про положення Конвенції та практику ЄСПЛ; надання правової допомоги громадянам у справах ЄСПЛ; проведення експертизи нормативно-правових актів на відповідність Конвенції.

Повноваження Урядового уповноваженого щодо забезпечення представництва інтересів держави в ЄСПЛ деякою мірою можна порівняти з діяльністю адвоката зі здійснення представництва інтересів фізичних і юридичних осіб у суді. Якщо дотримуватися аналогії діяльності Урядового уповноваженого та адвоката щодо здійснення захисту та представництва інтересів, надання консультацій і роз'яснень з правових питань, то Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» заборонено надавати правову допомогу особам із суперечними інтересами [15]. Однак, ураховуючи завдання інституту Урядового уповноваженого, він теоретично може надавати правову допомогу сторонам із суперечними інтересами: державі Україна та громадянину України.

На нашу думку, представляючи інтереси держави Україна проти її громадянина, некоректно одночасно надавати йому правову допомогу, визначати межі захисту, балансувати інтереси держави та її громадянина, оскільки в такому випадку проглядається неефективність діяльності інституту Урядового уповноваженого України.

Ураховуючи положення Брайтонської декларації 2012 р., в якій держави-учасники висловлюють рішучість забезпечити ефективність виконання Конвенції на національному рівні, шляхом заснування незалежних національних інститутів з прав людини [16], пріоритетним напрямом у забезпеченні належного захисту прав і свобод людини, гарантованих Конвенцією, є заснування незалежного Державного інституту захисту прав та свобод людини.

Забезпечення захисту прав і сво-

Висновки бод людини інститутом Урядового уповноваженого України охоплює чітке коло прав та свобод, гарантованих Конвенцією. Із завдань інституту Урядового уповноваженого виокремлено способи щодо забезпечення захисту прав і свобод людини: моніторингово-аналітична діяльність; загальна інформаційно-роз'яснювальна діяльність; індивідуальне консультування; освітня діяльність; координація виконання рішень ЄСПЛ; експертно-методологічна діяльність.

Одним із найвагоміших способів із забезпечення захисту прав і свобод людини, гарантованих Конвенцією, є експертно-методологічна діяльність, яка проводиться щодо проектів: законів України; указів Президента України; постанов Кабінету Міністрів України; постанов Національного банку України; наказів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади. Експертно-методологічна діяльність інституту Урядового уповноваженого регулює лише сфери життєдіяльності в межах прав і свобод, гарантованих Конвенцією.

Створення та функціонування незалежних державних органів із забезпечення захисту прав та свобод людини у Німеччині, Великобританії, Болгарії, Молдові розпочато у ХХІ столітті. Завдання досліджуваних іноземних органів у частині захисту прав і свобод людини за сутністю схожі із завданнями Урядового уповноваженого. Відсутність в Україні незалежного державного органу в забезпеченні захисту прав та свобод людини, гарантованих Конвенцією, змушує Урядового уповноваженого постійно балансувати інтереси двох протилежних сторін спору - України та громадянина України, водночас не забезпечуючи максимальний захист жодній стороні.

Організація діяльності Урядового уповноваженого України у забезпеченні захисту прав та свобод людини гарантованих Конвенцією потребує реформування. Пріоритетними напрямами у забезпеченні захисту прав та свобод людини в Україні є створення Державного інституту захисту прав і свобод людини та передача інститутом Урядового уповноваженого у його відання значної частини завдань, пов'язаних саме із забезпеченням захисту прав та свобод особі - стороні спору проти України, для прикладу: консультування, надання правової допомоги громадянам України в справах ЄСПЛ, звернення в інтересах особи щодо припинення порушення прав та свобод гарантованих Конвенцією, контроль за виконанням рішенням ЄСПЛ та інше.

Проблема організації діяльності Урядового уповноваженого України у забезпеченні захисту прав та свобод людини, гарантованих Конвенцією, в умовах конфлікту інтересів двох сторін спору - України та громадянина України - вимагає подальшого вивчення та дослідження в напрямку організації взаємовідносин і співпраці з Державним інститутом захисту прав і свобод людини.

Література.

1. Положення про Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини: Постанова КМУ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// zakon5.rada.gov.ua/laws/show/784-2006-%D0%BF.

2. Положення про представника Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини і регіональне відділення Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини: Наказ Мін'юсту [Електронний ресурс]. - Режим до- ступу:http://zakon2.rada.gov. ua/laws/show/v0044323-07.

3. Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини: Закон України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/3477-15.

4. Методичні рекомендації щодо здійснення експертизи нормативно-правових актів (їх проектів) на відповідність Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/n0003323-06.

5. Методичні рекомендації щодо проведення правової експертизи проектів нормативно-правових актів [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3. rada.gov.ua/laws/show/va041323-00.

6. Офіційний сайт Німецького інституту з прав людини [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www. institut-fuer-menschenrechte.de/ueber-uns/struktur/.

7. Gesetz Qber die Rechtsstellung und Aufgaben des Deutschen Instituts fQr Menschenrechte (DIMRG) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.institut-fuer-menschenrechte.de/fileadmin/user_upload/PDF-Dateien/Sonstiges/Gesetz_ueber_die_Rechtsstellung_und_Aufgaben_des_Deutschen_Instituts_fuer_Menschenrechte_DIMRG_16_07_2015.pdf.

8. Офіційний сайт Німецького інституту з прав людини [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.institut-fuer-menschenrechte.de/stellungnahmen-vor-gericht/.Офіційний сайт Комісії з питань рівності і прав людини [Електронний ресурс]. - Режим доступу:https://www.equalityhumanrights.com/en/who-we-are/how-we-work-government.

9. Equality Act 2006 [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.legislation.gov.Uk/ukpga/2006/3/pdfs/ukpga_20060003_en.pdf.

10. Офіційний сайт Комісії із захисту від дискримінації Республіки Болгарія [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kzd-nondiscrimination.com/ layout/.

11. Офіційний сайт Ради з попередження і ліквідації дискримінації та забезпечення рівності Республіки Молдова [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://egalitate.md/?l=ru.

12. Правилник за устройство и дейността на ко- мисията за защитата от дискриминация: Издаден от Комисията за защита от дискриминация [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://lex.bg/laws/ ldoc/2135506845.

13. Положениє о деятельности Совета по предупреждению и ликвидации

14. дискриминации и обеспечению равенства: Закон Республіки Молдова [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://lex.justice.md/viewdoc.php?action=view& view=doc&id=346943&lang=2.

15. Про адвокатуру та адвокатську діяльність:

16. Закон України [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5076-17/ paran159#n159.

17. High Level Conference on the Future of the European Court of Human Rights. Brighton Declaration.19 and 20 April 2012 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.echr.coe.int/Documents/2012_Brighton_ FinalDeclaration_ENG.pdf.

Размещено на Allbest.ru