Чорноморська Синергія та протидія злочинності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чорноморська Синергія та протидія злочинності

З огляду на відкритість кордонів і глобалізацію злочинності, значущість Кавказько-Балканського регіону в сучасних європейських взаємовідносинах та актуальність комплексної протидії злочинності в ньому виникає політичне питання оптимізації й гармонізації кримінально-правового впливу в країнах Причорноморського анклаву (Азербайджан, Вірменія, Молдова, Румунія, Болгарія, Туреччина, Грузія, Греція та південні області європейської частини Російської Федерації).

Початок боротьби з тероризмом, анексія Криму, посилення економічних міграційних потоків суттєво вплинули на підвищення інтересу до Чорноморського регіону як перехрестя торгово-транспортних осей «Схід - Захід» та «Північ - Південь», регіону підвищеного міграційного ризику, транспортного коридору з незаконного обігу капіталів, зброї, наркотичних речовин, торгівлі людьми між Європою та Азією. Отже, співробітництво у сфері оптимізації кримінальної політики в цьому регіоні має забезпечити стабільну політичну, соціальну й економічну безпеку держав за рахунок розширення міжнародних контактів на всіх рівнях.

З огляду на центральне місце України в названому регіоні особливо важливо розглянути питання щодо послідовної оптимізації кримінальної політики згідно з основними тенденціями геополітичних регіональних ініціатив. На жаль, сучасні дослідники питань кримінальної політики Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, В.К. Грищук, О.М. Костенко, О.М. Литвак, В.О. Навроцький, М.І. Панов, Н.А. Савінова, Є.Л. Стрєльцов, В.Я. Тацій, В.П. Тихий, В.О. Туляков, В.І. Шакун, П.Л. Фріс та інші вчені-криміналісти практично не торкаються цього питання.

Мета статті полягає в тому, щоб простежити питання розвитку окремих рис кримінально-правової політики у сфері протидії злочинності в Причорноморському регіоні з розглядом можливостей підвищення ефективності регіональних тенденцій протидії злочинності в ньому.

Виклад основного матеріалу дослідження. Відомо, що в межах Організації Чорноморського економічного співробітництва основними напрямами співробітництва було визначено такі:

- торгівля та економічний розвиток;

- банківська справа й фінанси;

- зв'язок;

- енергетика;

- транспорт;

- сільське господарство та агропромисловість;

- охорона здоров'я й фармацевтика;

- охорона навколишнього середовища;

- туризм;

- наука і техніка;

- обмін статистичними даними та економічною інформацією;

- співробітництво між митними та іншими прикордонними органами;

- контакти між людьми;

- боротьба з організованою злочинністю, незаконною торгівлею наркотиками, зброєю та радіоактивними матеріалами, з усіма актами тероризму й нелегальною міграцією або в будь-яких інших пов'язаних із ними напрямах [1].

З огляду на відносну неефективність інституціонального складника Чорноморського економічного співробітництва [2], зосередженість співпраці лише на окремих питаннях безпеки та протидії трансграничній злочинності, маючи на увазі встановлення більш тісних регіональних зв'язків за аналогією з проектом Східного партнерства [3], на початку 2007 р. Європейська Комісія приступила до підготовки та прийняття стратегії щодо регіону Чорного моря - Синергії Чорного Моря (англ. Black Sea Synergy, далі - Синергія), мета якої полягла в розробленні додаткових заходів та розвитку співробітництва в галузі торгівлі, економіки й безпеки з країнами регіону. Перший проект стратегії був представлений членам Європейського Союзу в квітні 2007 р. та прийнятий на засіданні Європейської Ради в червні 2007 р. [4].

Згідно зі стратегією співпраця Причорноморських держав та Європейської спільноти полягала в спрямованості на реалізацію проектів, пов'язаних із транспортуванням природного газу й нафти з Каспійського басейну, ослабленням сепаратистських тенденцій у регіоні, скороченням нелегальної міграції та контрабанди товарів і людей, захистом прав люди - ни та діяльності неурядових організацій, захистом навколишнього середовища, створенням нових транспортних зв'язків, розвитком морської політики й рибальства. Основою Синергії є загальні інтереси всіх партнерів. Головними напрямами співробітництва в межах Синергії визначено такі:

- демократія, свобода прав людини;

- контроль за переміщенням і підвищення безпеки;

- «заморожені» конфлікти;

- енергетика;

- транспорт;

- захист навколишнього середовища;

- морська політика;

- сфера рибного лову;

- послуги транспорту, наука й техніка;

- зайнятість і соціальні питання, а також регіональний розвиток [4].

У контексті реалізації Синергії Європейська Комісія заснувала програму Чорноморського транскордонного співробітництва в межах Інструменту Європейського сусідства і партнерства (European Neighbourhood and Pertnership Instrument, далі - ENPI). Хоча, можливо, створення нових інституцій без відповідної активізації дії старих веде тільки до бюрократизації політики Брюсселя в регіоні. Справа також пов'язана з відносною слабкістю й економічними проблемами основних представників Європейського Союзу в регіоні (Греція, Болгарія, Румунія). З одного боку, питання захисту прав людини та безпеки, контролю й протидії транскордонній злочинності є одними із центральних у характеристиках Синергії. Як бачимо, питання уніфікації елементів кримінальної політики є невід'ємною частиною діяльності Причорноморських держав, як і Європейського Союзу загалом [5]. Водночас відомо, що європейська кримінальна політика впливає на правосвідомість і формування образів кримінального права серед правозастосовців та пересічного населення [6], проте не на формування єдиного законодавства. Тим більше, що сучасні тенденції розвитку інформаційного суспільства пост-правди свідчать не лише про відповідні прогалини в політичній неможливості уніфікації кримінального законодавства, а й про розпочатий процес формування норм і принципів, які лише формально спрямовані на захист прав особистості. Саме це дало змогу В.О. Тулякову під час характеристики стану проблеми висловити ідею про існування процесів кримінальної неполітики, кримінального неправа тощо [7].

Стосовно сучасної кримінальної політики синергії Європи та країн Причорноморського басейну фахівці говорять про обмеженість питань лише генеральними лініями на рівні принципів, які пов'язані з можливістю органів Європейського Союзу ухвалювати спільні позиції, що визначають підходи Європейського Союзу до окремих питань; ухвалювати такі, що не мають прямої дії, рамкові рішення, щоб зближувати закони й підзаконні акти держав-членів; ухвалювати рішення на будь-які інші цілі, згідні з метою охорони прав і свобод, за винятком будь-якого зближення законів та підзаконних актів держав-членів; запроваджувати конвенції в питаннях протидії злочинності (отже, зазвичай ні кримінальне законодавство, ні кримінально-процесуальні норми не входять до компетенції Співтовариства); ухвалювати положення кримінального права, необхідні для ефективної реалізації законодавства Співтовариства, що входять до компетенції першої опори (зокрема, щодо висунення вимоги з встановлення кримінальної відповідальності за певні категорії злочинів, визначення елементів конкретних складів злочинів та видів і міри покарання за їх вчинення), що віднесено до економічного й соціального співробітництва, яке потребує рішення керівних органів Співтовариства; ухвалювати питання щодо розвитку поліцейського та судового співробітництва, уніфікації кримінального права, пов'язані з встановленням загальних норм кримінального права й кримінального процесу, а також норм, що регулюють поліцейське та судове співробітництво в кримінальних справах, що віднесено до формування території верховенства права й правопорядку та також до компетенції національних легіслатур [8].

Отже, принциповими позиціями щодо протидії злочинності та індивідуалізації покарання в країнах Синергії є положення, засновані на характеристиках, які відповідають базовим громадянським правам і свободам особи.

Водночас напрям протидії трансграничній злочинності, прагнення уніфікації карально-виховних процесів у державах виходять із потреби в пошуках оптимальних моментів нейтралізації кримінальної активності з метою обмеження трансферу злочинності та злочинців. При цьому ми виходимо з того, що міжрегіональні кримінальні зв'язки в країнах При - чорноморця відображують транзитні операції опіатів, гашишу (Албанія, Російська Федерація, Молдова, Україна), торгівлю людьми, незаконний обіг зброї й капіталів (Туреччина, Україна, Грузія), контрабанду, відмивання коштів (усі країни регіону), латентні та явні збройні конфлікти (Росія, Україна, Грузія, Молдова, Туреччина).

Для з'ясування найбільш потенційно небезпечних країн із кримінальним обігом та можливостями трансферу розглянемо індекси кримінальної активності й безпеки в країнах Причорноморського регіону (див. табл. 1).

Як пам'ятаємо, індекс злочинності розраховується шляхом поділу зареєстрованих правопорушень на кількість кримінально активного населення країни. За умов високої латентності злочинів фахівці використовують також індекс безпеки, який дорівнює сумі перцепцій населення щодо зміни рівня злочинності, безпеки прогулянок у світловий і нічний час доби, острахів бути пограбованим, фізично атакованим, персональної стурбованості та ознайомлення з проблемами осіб, які вживають наркотики, проблемами насильницьких злочинів та злочинів проти власності. Тобто чим вищий індекс злочинності, тим вища злочинність, чим вищий індекс безпеки, тим безпечніше відчуває себе пересічній громадянин на вулиці.

До речі, висновки невтішні, адже Україна серед країн Причорномор'я та всіх європейських країн за рівнем злочинності посідає перше місце (на середину 2016 р.). Тенденція залишилась, на жаль, і в 2017 р. Ми посідаємо 33 місце у світі за рівнем злочинності, пропустивши вперед Венесуелу, ПАР, Гондурас, Сирію, Пакистан, Колумбію, Єгипет.

законодавство чорноморський синергія злочинність

Індекс злочинності та безпеки серед країн Причорноморського регіону

Література

1. Про ратифікацію Статуту Організації Чорноморського економічного співробітництва: Закон України від 19 березня 1999 р. №52-XIV // Офіційний вісник України. - 1999. - №17. - Ст. 7.

2. Євроатлантична інтеграція України: глобальний та регіональний виміри: зб. аналіт. матер. / [І.М. Коваль, С.В. Глебов, В.А. Дубовик та ін.]; за ред. І.М. Коваля. - О.: Астропринт, 2008. - 144 с.

3. The EU Eastern Partnership - European Scrutiny Committee [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.publications.parliament.uk/pa/cm200809/ cmselect/cmeuleg/19-xiii/1903.htm.

4. Тассинарі Ф. Синергія чорноморської регіональної кооперації / Ф. Тассинарі [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.harvard bssp.org/bssp_rus/ publications/225.

5. Зарождение европейской уголовно-правовой нормы [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://law.edu.ru/doc/document.asp? docro=1116145&subro=10 0073964,100073965#text.

6. Tuliakov V. Preface / V. Tuliakov, P. Birjukov // Law of the European Union: [textbook] / ed. P. Biriukov and V. Tuliakov. - Voronezh, 2016. - Р. 11.

7. Туляков В.О. Кримінально-неправова політика України: до методології питання / В.О. Туляков // Політика в сфері боротьби зі злочинністю: матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Івано-Франківськ, 9-10 грудня 2016 р.). - Івано-Франківськ, 2017. - С. 107-110.

8. Пашковський М.І. Кримінальне право ЄС / М.І. Пашковський [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://sites.google.com/site/intercrip/kriminalne - pravo-es-tekst-posibnika.

9. Індекс злочинності та безпеки серед країн Причорноморського регіону [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.numbeo.com/crime/rankings_ by_country.jsp? title=2016-mid&region=150.

10. Umland A. How to Achieve a Ukrainian Success Story / A. Umland [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://carnegieeurope.eu/strategiceurope/71419.

Размещено на Allbest.ru