Модель процесу розпізнавання ситуації та прийняття первинних рішень оперативним черговим оперативно-чергової служби

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хмельницький національний університет, Україна

МОДЕЛЬ ПРОЦЕСУ РОЗПІЗНАВАННЯ СИТУАЦІЇ ТА ПРИЙНЯТТЯ ПЕРВИННИХ РІШЕНЬ ОПЕРАТИВНИМ ЧЕРГОВИМ ОПЕРАТИВНО-ЧЕРГОВОЇ СЛУЖБИ

В.Ю. ТІТОВА

Вступ

У своїй повсякденній професійній діяльності спеціалісти державних служб часто мають справу з задачею прийняття рішень, а саме вибором того чи іншого варіанту вирішення поставлених перед ними задач. Різні рішення відрізняються складністю прийняття і характером можливих наслідків. Чим складнішою є керована система, тим більша кількість факторів впливає на остаточний вибір рішення особи, що приймає рішення (ОПР), відповідно тим більш масштабними будуть наслідки правильного або помилкового рішення.

Характеристика предметної області

Оперативний черговий (ОЧ) оперативно-чергової служби (ОЧС) Міністерства внутрішніх справ (МВС) за своїми функційними обов'язками є особою, що приймає рішення по охороні суспільного порядку і боротьбі зі злочинністю. Його робота полягає в прийнятті сигналів про ситуації, попередній оцінці ситуації, визначенні сценарію подальшої поведінки та, при необхідності, оповіщенні оперативного та керівного складу МВС [1].

З точки зору ОЧ, ситуація - це обставини, спричинені соціальним, природним, іншими факторами та/або які порушують чинне кримінальне, адміністративне, інші законодавства, і вирішення яких потребує від ОЧ прийняття певних рішень в контексті своїх посадових обов'язків.

Після надходження інформації про ситуацію та її первинної обробки наступною задачею, що постає перед ОЧ є розпізнавання ситуації та прийняття на основі цього первинних рішень[3].

До задачі розпізнавання ситуації та прийняття первинних рішень входить віднесення поточної ситуації до одного з відомих класів та визначення, на основі цього, наступних дій для вирішення ситуації. Найперше ОЧ має визначити статус ситуації: штатний (злочин або правопорушення) чи надзвичайний. Якщо ситуація є надзвичайною - ОЧ повинен повідомити про неї відповідні органи, своє керівництво та чергову частину вищого органу і надалі виконувати їх накази. Якщо ж ситуація є штатною - необхідно визначити, чи потребує її вирішення термінового залучення конкретних сил та засобів. Якщо так, тобто мав місце злочин - ОЧ повинен, в залежності від обставин та місця ситуації, вжити заходів із залученням найближчих до місця злочину загонів патрульно-постової служби (ППС) (при необхідності дорожньо-патрульної служби (ДПС)) для припинення злочину, забезпечення охорони місця злочину, перекриття можливих шляхів відступу осіб, що скоїли злочин, блокування місць їхнього переховування та затримки, встановлення свідків та організувати виїзд на місце груп негайного реагування (ГНР) або слідчо-оперативної групи (СОГ). В іншому випадку, ОЧ повинен зареєструвати повідомлення про ситуацію у журналі обліку інформації та повідомити про нього відповідного дільничного інспектора.

Умовами, необхідними для вирішення задачі розпізнавання ситуації та прийняття первинних рішень є її статус, тип та місце ситуації. В свою чергу, статус ситуації залежить від обставин (конкретних подій, осіб, що приймали в них участь або були свідками, кількості свідків, часу, що минув від початку ситуації до надходження повідомлення про неї). Кількість свідків може залежати від часу доби, дня, часу року, місця ситуації тощо. На рис. 1 зображено схему взаємозв'язків та залежностей між умовами, що характеризують ситуацію та можливими рішеннями.

Рис. 1 Взаємозв'язки та залежності між умовами, що характеризують ситуацію та можливими її рішеннями

Математична постановка задачі

Виділимо основні умови, які характеризують ситуацію.

Місце ситуації V характеризується такими параметрами, як:

– показник людності v₁ - визначає наскільки людним є місце, де виникла ситуація, чи наявні там місця масового збору людей (бари, парки тощо);

– показник небезпечності v₂ - визначає наявність на місці будівель, споруд, установ підвищеного рівня небезпеки (тюрем, міліцейських відділків, заводів, що працюють з небезпечними речовинами, складів, що зберігають такі речовини, банків);

– географічне розташування місця ситуації у населеному пункті v₃, Визначається множиною вулиць, які наявні на території, що підконтрольна дільниці, де працює ОЧ, .

Отже, місце ситуації .

Події, що характеризують ситуацію позначимо р: .

Час виникнення ситуації С складається з двох величин , с₁ - абсолютний час ситуації, визначається датою та часом початку ситуації (наприклад, 7 червня 2006 року о 19.00), с₂ - відносний час ситуації, який пройшов від початку ситуації до моменту надходження повідомлення про неї. Абсолютний час ситуації впливає на кількість осіб, що можуть бути учасниками або свідками ситуації та характеризується двома параметрами: час року та час доби (наприклад години час піку). Таким чином , де с_1,1 - час року, а с_1,2 - час доби.

Кількість осіб, яка може бути свідками ситуації або приймати у ній участь характеризується показником К, статус ситуації - показником S, тип злочину - Т, , де t₁ - показник ситуації, який визначає необхідність застосування ППС, t₂ - ДПС, t₃ - ГНР або СОГ, t₄ - застосування інших дій, непов'язаних з залученням вищесказаних сил та засобів.

Множину можливих рішень ситуацій позначимо R,, де r_j - одне з можливих рішень конкретної ситуації.

Згідно своїх службових повноважень ОЧ може прийняти наступні рішення по вирішенню ситуації, а саме визнати ситуацію:

– надзвичайною;

– штатною та залучити відповідні загони ППС;

– штатною, залучити відповідні загони ППС та ДПС;

– штатною, залучити відповідні загони ППС та ГНР;

– штатною, залучити відповідні загони ППС та СОГ;

– штатною, залучити відповідні загони ППС, ДПС та ГНР;

– штатною, залучити відповідні загони ППС, ДПС та СОГ;

– такою, що не потребує залучення додаткових сил та засобів.

Отже:

, (1)

де R₁ - рішення про визнання ситуацію штатною () або надзвичайною (); R₂ - рішення про залучення загону (групи загонів) ППС, ; R₃ - рішення про залучення загону (групи загонів) ДПС, ; R₄ - рішення про залучення ГНР або СОГ, ; R₅ - рішення про визнання ситуацію такою, що не потребує залучення додаткових сил та засобів () або навпаки ().

R₁ прямопропорційно показнику статусу ситуації S. Таким чином:

(2)

На надзвичайний статус ситуації позитивно впливають такі показники: наявність будівель та установ підвищеної небезпеки, кількість осіб, що перебувають на місці ситуації та події ситуації, які є надзвичайними. , де p_s,w - набір подій, що можуть призвести до появи надзвичайного стану, . Негативно на надзвичайний статус ситуації впливає набір подій, що не є надзвичайними та відносний час, який минув від початку ситуації до моменту надходження повідомлення про неї, тобто , де p_s,u - набір подій, що не можуть призвести до появи надзвичайного стану, . Отже, можна записати:

(3)

Враховуючи, що

(4)

та підставивши отримані з (3,4) значення у (2) одержуємо:

(5)

R₂ залежить від показника ситуації, який визначає необхідність застосування ППС - t₁ та географічного місця ситуації - v₃. Отже:

(6)

В свою чергу, t₁ залежить від подій та статусу ситуації. При чому та , де - набір подій, що потребують залучення ППС, ; - набір подій, що не потребують залучення ППС, . Отже:

(7)

Підставив у (6) відповідні значення з (3, 4 та 7) отримуємо:

(8)

Враховуючи, що та можна (8) записати в наступному вигляді:

, (9)

де r_2,y - рішення про залучення конкретного загону (групи загонів) ППС, - набір вулиць, що сприяють залученню саме цього загону (групи загонів) ППС, ; - набір вулиць, що не сприяють залученню саме цього загону (групи загонів) ППС, .

R₃ залежить від показника ситуації, який визначає необхідність застосування ДПС - t₂ та географічного місця ситуації - v₃. Отже:

(10)

Аналогічно до t₁, t₂ залежить від подій та статусу ситуації. та , де - набір подій, що потребують залучення ДПС, ; - набір подій, що не потребують залучення ДПС, . Отже:

(11)

Підставив у (10) відповідні значення з (11, 3 та 4) отримуємо:

(12)

Враховуючи, що та можна (12) записати в наступному вигляді:

, (13)

де r_3,q - рішення про залучення конкретного загону (групи загонів) ДПС, - набір вулиць, що сприяють залученню саме цього загону (групи загонів) ДПС, ; - набір вулиць, що не сприяють залученню саме цього загону (групи загонів) ДПС, .

R₄ залежить від показника ситуації, який визначає необхідність застосування ГНР/СОГ - t₃ та відносного часу ситуації. t₃ залежить від подій та статусу ситуації. та , де - набір подій, що потребують залучення ГНР/СОГ, ; - набір подій, що не потребують залучення ГНР/СОГ, . Отже:

(14)

, де r_4,1 - рішення про залучення СОГ, r_4,2 - рішення про залучення ГНР. Рішення про залучення СОГ або ГНР приймається у випадку наявності відповідних подій. Приймемо, що - набір подій, що сприяє залученню СОГ, а - набір подій, що сприяє залученню ГНР. Таким чином:

(15)

(16)

Виходячи з (15) та (16), та не враховуючи однакові умови запишемо:

(17)

R₅ залежить від показника ситуації, який визначає, що непотрібно залучати будь-які з вищезазначених сил та засобів - t₄. Отже:

(18)

t₄ залежить від подій та статусу ситуації. та , де - набір подій, що не потребують залучення будь-яких додаткових сил та засобів, ; - набір подій, що потребують залучення додаткових сил та засобів, . Отже:

(19)

Підставив у (19) відповідні значення з (18, 3 та 4) отримуємо:

(20)

У результаті представимо математичну модель задачі розпізнавання ситуації та прийняття первинних рішень у вигляді набору умов:

В середньому одна дільниця ОВС обслуговує не менше 20-30 вулиць та провулків, а деякі з цих вулиць розбиваються на 2-10 ділянок через різні значення показників людності та небезпечності і кожна ділянка враховується, як окреме географічне місце ситуації. Мінімальна кількість ППС у дільниці дорівнює 4-5 патрулів, а ДПС на території підконтрольній дільниці - 1-2 патрулів. Отже, розв'язати задачу розпізнавання ситуації та прийняття первинних рішень шляхом повного перебору наявних варіантів неможливо, через наявність близько 10³ можливих рішень та близькість умов, що впливають на кожне з рішень.

Задачі розпізнавання ситуації та прийняття первинних рішень притаманні наступні особливості:

– її розв'язок не може бути зведений до числових розрахунків;

– процедура розв'язку добре не відома;

– вхідні та вихідні дані можуть бути неточними, помилковими або суперечливими;

– наявна велика кількість можливих рішень.

Отже, можна зробити висновок, що задача розпізнавання ситуації та прийняття первинних рішень належить до важкоформалізованих задач. Оскільки розв'язок важкоформалізованих задач не може бути забезпечений за допомогою традиційних математичних методів, то вище вказана задача потребує для свого вирішення застосування інтелектуальних методів.

Висновки

розпізнавання інформація рішення ситуація

В даній статі було проведено формалізацію умов, які характеризують задачу розпізнавання ситуації та прийняття первинних рішень, що виконується ОЧ ОЧС після надходження інформації про ситуації та її первинної обробки. На основі формалізації було розроблено математичну модель процесу розпізнавання ситуації та прийняття первинних рішень. Розроблена модель є основою для створення підсистеми прийняття первинних рішень системи підтримки прийняття рішень для ОЧС.

Література

1. Локазюк В.М., Поморова О.В., Тітова В.Ю. Система підтримки прийняття рішень для оперативно-чергових служб. // Вісник Хмельницького Національного університету. Хмельницький: ХНУ. 2005. №4, ч.1, т. 2. с. 195-198.

2. Мельник М.І., Хавронюк М.І. Правоохоронні органи та правоохоронна діяльність. Навчальний посібник. Київ: Атика, 2002. 574 с.

3. Тітова В.Ю. Інформаційно-аналітична підтримка прийняття рішень оперативним черговим оперативно-чергової служби.// Искусственный интеллект. Донецьк: Інститут проблем штучного інтелекту. 2006. №4. с. 504-509.