Інтелектуальна власність

Щоб стати членом, держава повинна здавати на зберігання Генеральному директору документ про ратифікацію або приєднання.

Конвенція ВОІВ передбачає, що членство відкрито для будь-якої держави, яка є членом Паризького союзу з охорони промислової власності, або членом Бернського союзу з охорони літературних і художніх творів; або членом Організації Об'єднаних Націй або будь-якого з спеціалізованих установ Організації Об'єднаних Націй або Міжнародного агентства з атомної енергії або який є стороною Статуту Міжнародного Суду; або який пропонується Генеральною Асамблеєю ВОІВ стати членом Організації.

ВОІВ сприяє країнам, що розвиваються і найменш розвиненим країнам (НРС) у розробці національних стратегій в області інтелектуальної власності спираючись на свої унікальні міжнародні знання та опит Організації.

Генеральна Асамблея і Координаційний комітет є основними органами ВОІВ, визначальними її політику і приймають рішення. Двадцять одна Асамблея та інші органи держав-членів ВОІВ і Союзів, адміністративні функції яких виконує Організація, традиційно збираються на чергові і позачергові осінні сесії.

Ці сесії служать для держав - членів ВОІВ майданчиком для оцінки результатів роботи Організації та обговорення подальших напрямків діяльності. Функції Секретаріату керівних органів ВОІВ виконує Відділ у справах Асамблей і документації.

П'ятдесят сьома сесія засідань Асамблей держав - членів ВОІВ відбулася 2-11 жовтня 2017 року в Женеві.

У минулому році число країн-учасниць договорів, адміністративні функції щодо яких виконує ВОІВ, продовжувало швидко рости: з серпня 2016 р до них приєдналися ще 34 країн. Уже третій рік поспіль більшість країн, що приєднуються складають розвинуті країни. Так, нещодавно, у вересні 2017 р. ВОІВ прийняла до складу своїх членів Маршаллові Острови і Тимор-Лешті як 190-го і 191-го членів Організації відповідно.

Міжнародні нормативно-правові акти в сфері інтелектуальної власності:

- Конвенція про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності;

- Всесвітня конвенція про авторське право;

- Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів;

- Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм;

- Паризька конвенція про охорону промислової власності;

- Договір про патентне право;

- Договір про патентну кооперацію;

- Страсбурзька угода про міжнародну патентну класифікацію;

- Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури;

- Міжнародна конвенція з охорони нових сортів рослин;

- Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків;

- Договір про закони щодо товарних знаків, ратифікований;

- Ніццька угода про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків;

- Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків;

- Найробський договір про Охорону Олімпійського символу;

- Локарнська угода про заснування Міжнародної класифікації промислових зразків.

Стандарти в сфері інтелектуальної власності:

- Стандарти Всесвітньої організації інтелектуальної власності.

Стандарти ВОІВ є нормативними документами, що стосуються інформації та документації в галузі промислової власності і містять правила та рекомендації щодо уніфікованих методів представлення патентної інформації на різних носіях.

Стандартами ВОІВ регламентуються: форма та зміст патентних документів; правила їх індексування, класифікування і кодування; зміст та структура офіційних бюлетенів і покажчиків до них; характеристики матеріальних носіїв інформації тощо.

Застосування стандартів патентними відомствами сприяє гармонізації та уніфікації патентної документації з міжнародними нормами, забезпечує більш ефективне міжнародне співробітництво в сфері патентної документації та стандартизації, сприяє подоланню мовного бар'єру. Зокрема, користувачам патентної інформації використання чинних редакцій стандартів допоможе зорієнтуватися під час пошуку та аналізу патентної документації країн світу.

Координування робіт щодо розроблення та перегляду стандартів у рамках ВОІВ до грудня 2009 року здійснював Постійний комітет з інформаційних технологій.

За рішенням 38-ї сесії Генеральної Асамблеї ВОІВ у 2009 році створено Комітет зі стандартів ВОІВ (КСВ), який розпочав роботу з 1 січня 2010 року. Основними функціями КСВ є перегляд і розробка стандартів ВОІВ стосовно інформації з промислової власності.

Стандарти ВОІВ включені до "Handbook on Industrial Property Information and Documentation" (Посібник ВОІВ з інформації та документації в галузі промислової власності (Посібник)), який до 2000 року видавався на папері, з 1997 по 2003 рік - на CD-ROM.

Починаючи з квітня 2008 року, на веб-сайті ВОІВ розміщено повний оновлений текст Посібника, частина 3 якого містить тексти стандартів ВОІВ англійською, французькою та іспанською мовами.

Тексти чинних редакцій міжнародних стандартів ВОІВ англійською мовою, розподілених за групами відповідно до “List of WIPO Standards, Recommendations and Guidelines” (Перелік стандартів, рекомендацій та настанов ВОІВ), містяться на веб-сайті ВОІВ. Для забезпечення термінологічної та лінгвістичної підтримки державної системи правової охорони інтелектуальної власності здійснено неофіційний переклад українською мовою низки стандартів ВОІВ. Розміщені на веб-сторінці Укрпатент переклади регулярно актуалізуються по мірі їх перегляду ВОІВ.

Висновок

Поряд з людською творчістю і винахідливістю інтелектуальна власність всюди навколо нас. Кожний продукт або послуга, які ми вживаємо або отримуємо у повсякденному житті -- це результат довгого ланцюга великих і малих інновацій, наприклад зміни дизайну або удосконалення, що роблять зовнішній вигляд чи функції виробу такими, якими вони є сьогодні.

Очевидно, для забезпечення дієвості такого ринку необхідно насамперед створити сприятливі умови кожному із його учасників для одержання ними вигоди при максимальній прозорості здійснення операцій щодо об'єктів інтелектуальної власності, за умови дотримання чинного законодавства, правил чесної конкуренції та обмеженої участі державних органів управління та контролю.

Сьогодні все більше зростає розуміння того, що трансформація науково-технічних розробок в інноваційний продукт, придатний для виробництва і ринку, чи не найважчий етап у ланцюзі, який пов'язує розробника зі споживачем. Складний він тому, що розробники, науковці погано розуміють пріоритети ринку та потреби споживача, у них не вистачає досвіду підприємництва у цій сфері діяльності. Розробники, науковці -- здебільшого некомпетентні комерсанти. На жаль, більшість керівників підприємств, організацій, установ також мають слабке уявлення про комерціалізацію об'єктів інтелектуальної власності. Вони займаються впровадженням і намагаються продовжувати цю роботу в нових економічних умовах, але просування інтелектуальної продукції на ринку вимагає спеціальних економічних знань, способів і методів маркетингу.

А отже, щоб задовольнити попит на комерційну реалізацію інтелектуальної власності, необхідно створювати структури, які б стали безпосередніми учасниками цього процесу і всіляко йому сприяли. Безумовно, створення таких структур не виключає необхідності інформаційного забезпечення щодо інтелектуальної власності, доступного будь-якому споживачеві, зокрема шляхом широкого висвітлення у засобах масової інформації, публікацій у спеціальних виданнях, журналах, надання консультацій тощо.

Досвід багатьох країн, зокрема Німеччини, Франції, Данії, Фінляндії, свідчить про те, що такі організаційні структури можуть бути як регіональними, так і загальнодержавними; деякі з них можуть користуватися фінансовою підтримкою держави, а інші -- повністю діяти на основі самофінансування.

В Україні такою організаційною структурою є Відділення патентно-інформаційних послуг, консультацій та сприяння інноваційній діяльності Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності».

Це стало можливим завдяки усвідомленню Держдепартаментом важливої ролі своєї участі у розбудові в Україні цивілізованого ринку інтелектуальної власності шляхом активного сприяння комерціалізації результатів інтелектуальної діяльності. Ми розуміємо, що кожний крок у цьому напрямі буде в цілому сприяти подальшому розвитку всієї системи інтелектуальної власності в Україні.

Список використаної літератури

1. Конституція України: чинне законодавство станом на 04 травня 2017 р.: Офіц. Текст. - К.: Алерта, 2017. - 80 с.

2. Інтелектуальна власність: конспект лекцій/ І.І. Назаренко. - К: КНУБА, 2010. - 84 с.

3. Інтелектуальна власність: методичні вказівки до вивчення дисципліни уклад. О.М.Щербакова. - К.: КНУБА, 2011. - 36 с.

4. Інтелектуальна власність: Навчальний посібник/ За ред..д.т.н. Цибульова П.М.-К.:УкрІНТЕІ,2006.-276с.

5. Право інтелектуальної власності: Академ.курс: Підручник для студентів вищих навч. закладів / О.А.Підопригора та ін. - К.: Концерн „Видавничий дім ІнЮре, 2004.- 672с.

6. Сусліков Л.М., Двордяй В.С. Патентознавство. Навчальний посібник.-Київ: Центр навчальної літератури, 2005.-232 с.

7. Цибульов П.М., Чеботарьов В.П., Зінов В.Г.,Суіні Ю. Управління інтелектуальною власністю / За ред.. П.М. Цибульова: Монографія. - К.: К.І.С., 2005.- 448с.

8. Цибульов П.М., Чеботарьов В.П., Популярно про інтелектуальну власність: абетка/За заг. ред.. к.е.н. М.Паладія. - К.:ТОВ „Альфа-ПІК”,2004.-56с.

Размещено на Allbest.ur