Інформаційна безпека як елемент підвищення ефективності інноваційного розвитку України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інформаційна безпека як елемент підвищення ефективності інноваційного розвитку України

Ю.Ю. Білак, А.В. Легеза

У статті розкрито підходи до визначення стану інформаційної безпеки як ключового елементу підвищення ефективності інноваційного розвитку України. Визначено, що нівелювання системних загроз національній безпеці й захист національних інтересів забезпечуються ефективним механізмом управління інформаційною безпекою. Розкрито основні протиріччя, що існують у чинних алгоритмах оцінювання рівня інформаційної безпеки. Запропоновано основні підходи до процедури оцінювання та моделювання інформаційної безпеки як елементу підвищення ефективності інноваційного розвитку України.

Ключові слова: інформація, безпека, інновації, інноваційний розвиток, потенціал, державне регулювання, оцінювання, ефективність.

Ключевые слова: информация, безопасность, инновации, инновационное развитие, потенциал, государственное регулирование, оценка, эффективность.

Keywords: information, security, innovations, innovative development, potential, state regulation, evaluation, efficiency.

Постановка проблеми. Інформаційна безпека як стратегічна складова національної безпеки визначає та характеризує стан захищеності національних інтересів в економічній, політичній, соціальній та інших сферах та є досить розгалуженою системою, яка має свою функціональну та просторову будову. Саме це обумовлює підвищений інтерес і різноманітність методологічних засад до її композиційного оцінювання в цілому та в розрізі окремих індексів, які в кінцевому підсумку визначають та характеризують стан інноваційного розвитку України з метою розробки дієвих регуляторних заходів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Серед вчених, які займалися вивченням стану інформаційної безпеки, можна виділити таких вітчизняних та зарубіжних авторів, як:

B. Афанасьев, І. Арістова, Г. Почепцов, В. Супрун, В. Ярочкін. Серед українських учених, які внесли свій вклад в дослідження інформаційного забезпечення інноваційного розвитку України присвячено праці відомих вітчизняних учених: Л. Ганущак-Єфіменко, М. Галамба,

C. Єрохін, М. Єрмошенко, Г. Яловий, В. Шевчук та ін.

Невирішена раніше частина загальної проблеми полягає в тому, що наразі є відсутнім єдине комплексне уявлення стосовно інтегрального показника оцінювання рівня інформаційної безпеки та обґрунтування критеріїв відбору відповідних індикаторів. Тому беззаперечною є необхідність визначення підходів та нормативних значень до стану інформаційної безпеки як ключового елементу підвищення ефективності інноваційного розвитку України. Дана проблематика відображалася в працях вітчизняних науковців, але в даному контексті не знайшла належного відображення у наукових та прикладних дослідженнях.

Виклад основного матеріалу. Сучасний стан України зумовлений негативним впливом наростаючих зовнішніх викликів і загроз та ескалацією внутрішньодержавної політико-економічної нестабільності. Наростаючими загрозами національної безпеки розрив регіональних виробничих зв'язків внаслідок часткової втрати територіальної цілісності, залежність від міжнародних кредиторів та їх жорсткі вимоги щодо реформування, скорочення обсягів та зниження якості надання суспільних благ (освіта, наука, медицина, культура і спорт), макроекономічна стагнація, технологічна відсталість та сировинна зорієнтованість експорту, згортання інвестиційної діяльності. Без належної протидії цим загрозам процеси руйнації можуть стати незворотними, а інститут національної безпеки - паралізованим системними перешкодами розвитку [6].

Нівелювання системних загроз національній безпеці й захист національних інтересів забезпечується ефективним механізмом управління інформаційною безпекою.

Інформаційна безпека національної економіки є невід'ємним атрибутом суверенності, цілісності та незалежності будь-якої держави, а побудова ефективної безпекової інформаційної системи робить можливим сталий інноваційний, соціально-економічний та політичний розвиток держави. Синергетична дія зовнішніх та внутрішніх протистоянь і посилена дія глобалізації вимагають від світового та європейського співтовариства усвідомлення принципів єдності й цілісності системи інформаційної безпеки, яка має будуватися на ефективній взаємодії всіх складових. Все вищенаведене вимагає комплексного підходу до забезпечення інформаційної безпеки країни з метою її протистояння як внутрішнім викликам, так і зовнішнім загрозам [7].

В світовій практиці існує доволі велика кількість напрацювань щодо оцінювання та моделювання рівня інформаційної безпеки України. Офіційна методика оцінювання безпеки України у всіх галузях та сферах, затверджена на законодавчому рівні. Однак, нажаль, не позбавлена певних недоліків, що знижує точність та достовірність результатів від її впровадження та застосування. Відповідно, основними протиріччями, що існують в діючих алгоритмах оцінювання рівня безпеки, в тому числі, інформаційної є:

1. Складність статистичного збору та обробки великого масиву інформаційних баз даних.

2. Громіздкий та складний математичний апарат розрахунків всіх індикаторів.

3. Не всі індикатори в повній мірі відображають окремі складові безпеки, що призводить до неповного відображення реального стану в державі.

4. Не враховані в інформаційному забезпеченні окремі індекси, що характеризують певну сферу, зокрема відсутні складові правопорядку, рівня злочинності, а також такі надзвичайно важливі елементи, котрі характеризують ефективність інноваційного розвитку як податкова безпека країни, екологічна, бюджетна тощо.

5. Відсутність визначення нормативних значень індикаторів інформаційної безпеки не надає змоги виявити потенційні загрози на рівні можливої небезпеки і вчасно вжити необхідних заходів щодо упередження негативних проявів. інформаційна безпека інноваційний

6. Не визначено порогових значень індикаторів, оскільки їх значення залежить від типу держави, структурних змін в економіці, соціально-політичної ситуації, рівня технологічного укладу тощо.

7. Визначення агрегованого індексу інформаційної безпеки, який характеризує безпековість розвитку України не є коректним з математичної точки зору. Він розраховується як сума всіх його індикаторів, що розраховано за різними методами нормалізації показників.

8. Майже жоден показник безпеки інноваційного розвитку України не оцінюється в темпах приросту, що інформаційно спотворює існуючий стан справ. Для виявлення тенденцій зростання чи стагнаційної макроекономічної динаміки важливим є оцінювання основних показників у динаміці, що більш точно відобразить результативність та ефективність інноваційного розвитку України [10].

Рівень інформаційної безпеки для країн, які розвиваються на засадах інноваційної моделі, повинен демонструвати випереджаючі темпи зростання у порівнянні з іншими індикаторами й мати найбільший ваговий коефіцієнт, тоді як для країн із транзитивною економікою - критичне значення цього індикатора встановити важко [9].

На основі проведених теоретико-методологічних досліджень щодо існуючого арсеналу методів і методичних підходів комплексного оцінювання рівня інформаційної безпеки як елементу підвищення управління ефективності інноваційного розвитку України можна узагальнити, що більшість із них мають певні протиріччя, що наведено на рис. 1.

При цьому варто зауважити, що при діагностуванні, оцінюванні та моделюванні рівнів функціональних складових інформаційної безпеки необхідно враховувати, що не існуєабсолютної безпеки. Під абсолютною інформаційною безпекою ми розуміємо такий стан, коли відсутні будь-які екзогенні чи ендогенні загрози. Дана умова є сюрреалістичною, оскільки неможливо спрогнозувати всі політичні, соціальні економічні чи інші фактори в глобальному масштабі. Також слід враховувати особливості, що полягають у невизначеності та складності моделювання в умовах кризових проявів та шокових збурень. Утруднення викликають також необхідність комплексного урахування всього набору індикаторів, чинників та факторів, що характеризують ієрархічність системи інформаційної безпеки в цілому.

Вищенаведене дає змогу виділити такі основні підходи до процедури оцінювання та моделювання інформаційної безпеки як елементу підвищення ефективності інноваційного розвитку України, що представлено на рис. 2.

Рис. 1. Основні недоліки та протиріччя існуючих методичних підходів щодо оцінювання інформаційної безпеки

Розглянемо поетапно процедуру оцінювання та моделювання інформаційної безпеки, за виокремленими нами підходами:

1. Методичний підхід комплексного діагностування інформаційної безпеки та її функціональних складових, передбачає здійснення наступних кроків:

- формування статистичної бази даних для розрахунку;

- порівняння отриманих даних із пороговими значеннями;

- нормування отриманих даних з метою приведення в одновимірні величини;

- встановлення вагових коефіцієнтів у розрізі індексів і субіндексів;

- розрахунок інтегрального індексу інформаційної безпеки з урахуванням структурних компонент.

2. Методичний підхід до оцінювання інформаційної безпеки з використанням факторного аналізу на основі побудови регресійних моделей:

- формування переліку змінних для кожного типу індексів, які можуть вплинути на інтегральний показник;

- побудова кореляційної матриці;

- аналіз елементів кореляційної матриці, що найбільше корелюють з інтегральним показником інформаційної безпеки;

- побудова однофакторних регресійних рівнянь, де екзогенними змінними є відібрані індекси;

- визначення коефіцієнтів детермінації для кожного з рівнянь.

3. Методичний підхід до комплексного моделювання, сценарного оцінювання й прогнозування індикативних показників інформаційної безпеки, повинен включати такі етапи:

- розробка та реалізація комплексу економіко-математичних моделей прогнозування рівня інформаційної безпеки;

- розробка базового прогнозу індексних показників інформаційної безпеки;

- здійснення варіантного прогнозування за розробленими сценаріями інтегрального індексу інформаційної безпеки;

- проведення порівняльного аналізу показників базового прогнозу та сценарних розрахунків;

- розробка пропозицій щодо дотримання умов, за якими досягається знаходження індексів інформаційної безпеки у оптимальних межах.

Висновки з проведеного дослідження. Таким чином, інформаційна безпека відіграє важливе та пріоритетне значення для сучасної науки та водночас має практичне значення для України та виступає невід'ємним елементом підвищення ефективності її інноваційного розвитку. Нове геоекономічне положення України в контексті світогосподарських зв'язків, перехід до ринкових умов господарювання, вступ до СОТ і демократичних форм управління, принципові зміни в частині надходження ресурсів, необхідних для соціально-економічного, політичного та економічного розвитку країни поставили перед українською державою проблему стійкого розвитку, чого неможливо досягти без належного забезпечення інформаційної безпеки.

Література

1. Арістова І.В. Діяльність внутрішніх справ щодо державної інформаційної монографія / І.В. Арістова. Нац. ун-т внутр. справ, 2006. - Афанасьев А.Г. Социальная инфор-мация и управление обществом / В.Г. Афанасьев. - М.: Наука, 1975. - 316 с.

2. Боднар І.Р. Сучасні реалії інформаційного суспільства: проблеми становлення та перспективи розвитку: монографія / І.Р. Боднар. - Львів: Видавництво Львівської комерційної академії, 2013. - 320 с.

3. Боднар І.Р. Роль держави у формуванні інформаційної політики / І.Р. Боднар // Вісник Львівської комерційної академії. Серія економічна.2011. - Вип. 34. - С. 291-296.

4. Бондаренко В. Інформаційна безпекасучасної держави: концептуальні роздуми [Електронний ресурс] / В. Бондаренко, О. Литвиненко. - Режим доступу: http:// www.crime-research.iatp. org.ua/library/strateg.htm.

Безпека сталого розвитку України: побудова в умовах глобальних викликів: монограф. / за ред. В.О. Ананьїна. - К.: ІСЗЗІ НТУУ «КПІ», 2009. - 271 с.

5. Гуменна О.В. Формування споживчої цінності знань в інноваційній екосистемі / О.В. Гуменна, Л.М. Ганущак-Єфіменко // Актуальні проблеми економіки - Actual Problems of Economics. - 2014. - № 2. - С. 8-14.

6. Галамба М. Інформаційна безпека України: поняття, сутність та загрози / М. Галамба, В. Петрик // Юрид. журнал.2006. - № 11. - C. 35-47.

7. Державна інформаційна політика [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://merega.org.ua/law/projects/derzhpolity ka.

8. Почепцов Г.Г. Інформаційна політика: навч. посібник / Г.Г. Почепцов. - К.: Знання, 2006. - 663 с.

9. Супрун В.М. Інформаційний суверенітет як один з елементів інформаційної

Размещено на Allbest.ru