Маніпулятивні впливи професійно-духовного лідерства та управлінської культури владної еліти - шлях до успішності реформ в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Маніпулятивні впливи професійно-духовного лідерства та управлінської культури владної еліти - шлях до успішності реформ в Україні

Постановка проблеми

лідерство управління реформа

На популяризацію лідерства в розвинутих країнах світу спрямовується багато зусиль, щоб утримуватися на рівні стандартів випереджального розвитку. Лідерство є основою належного демократичного врядуван- ня, потужним фактором ефективної реалізації управлінської культури політико-владної еліти в суспільстві.

Аналізуючи сучасну політико-управлінську діяльність владної еліти, доходимо висновку, що лідерство стало відповіддю на цілу низку викликів у суспільстві. Так, зокрема, підвищення конкуренції, глобалізаційні виклики, кризовий стан в економіці, політичні протистояння, “гібридні війни”, тероризм, зниження життєвого рівня громадян, міграційні процеси та ін. сьогодні є вагомими чинниками, що спонукають до активізації не одиничного, а групового лідерства з метою подолання викликів різного типу як складових суспільно-політичного життя в сучасному світі.

Аналіз останніх публікацій за проблематикою та визначення невирішених раніше частин загальної проблеми. У 50-х рр. ХХ ст. на заході з'явилася теорія лідерства Т.Ньюкома, Р.Крачфільда, Д.Креча як функція групи. Під кінець ХХ - на початку ХХІ ст. ряд науковців намагався осмислити проблему лідерства більш широко, розглядаючи лідерство, що скеровує управлінську діяльність, водночас залучаючи лідерів до приватного та публічного секторів. У такому контексті лідерство у наш час розглядають як західні, так і вітчизняні автори, зокрема Л.Бізо, Є.Барань, Н.Гончарук, В.Олуйко, І.Ібрагімова, А.Рачинський, Т.Федорів та ін.

Розробка та впровадження Програми розвитку лідерства 2011 пов'язані з визнанням провідної ролі керівників вищої ланки в системі державного управління, їхнього впливу на реалізацію реформ, зокрема професіоналізацію державної служби [10].

Мета статті - здійснити аналіз функціональної ролі, сутності лідерства та сучасних підходів до осмислення групового лідерства, сформованого на основі професійної компетентності та духовних засад, запотребованості лідерства в процесі життєдіяльності людини, яке спрямоване на істотні зміни як окремої людини, так і всього сучасного українського суспільства.

Виклад основного матеріалу

Сьогодні суспільство, політико-владна еліта мають спиратися на нові принципи діяльності, які пов'язані зі справжнім результативним лідерством. У ХХІ ст. політико-владна еліта усіх рівнів та в усіх сферах повинна дотримуватися у своїй роботі нових принципів, використовувати нові підходи для забезпечення успішності своєї управлінської діяльності.

У сучасних умовах політико-владній еліті необхідні насамперед високий професіоналізм та компетентність, духовність, висока управлінська культура.

Лідерство у ХХІ ст. передбачає професійно- компетентнісну обґрунтованість дій, прозорість, здатність до врахування змін та бачення далекої перспективи. Нині важливо мислити стратегічно, поєднуючи децентралізацію з глибоко продуманою організацією, зокрема в територіальних громадах. Саме територіальні громади як нові структури повинні організовувати роботу так, щоб люди об'єднувалися навколо спільних цінностей, ставали не тільки внутрішньо згуртованими, а й зовнішньо орієнтованими, готовими до ризиків, щоб бути успішними в умовах децентралізації, регіоналіза- ції та утвердження сучасних позитивних надбань у поєднанні з європейським вибором [8].

На сьогодні лідерство потребує таких професіоналів, які мислять аналітично, інноваційно, творчо, яким не властивий консерватизм, оскільки світ динамічно розвивається. Маються на увазі такі представники політико-владної еліти, які були б відкриті до контролю, дотримувалися закону, були чесні перед своєю совістю та народом, служили йому, а не були задіяні в корупційних схемах та офшорах [15].

Лідерство як суспільний феномен сьогодні потребує від політико-владної еліти професійноїкомпетентності. На етапі змін ідеться не про одного лідера, а про корпоративне лідерство, куди входить команда, тобто про лідерство спільноти керівників, починаючи від вищих ешелонів влади і закінчуючи територіальними громадами. Сучасне лідерство - нова якість управління людьми через позитивні маніпулятивні впливи, пов'язані з духовністю, інноваціями. Це передбачає спільне бачення представниками політико-владної еліти проблем, сповідування загальнолюдських цінностей та сприймання сучасних технологічних ідей, утвердження творчих, ділових стосунків, здатність до ризиків, ініціативність, віру та довіру один до одного, мотивування і толерантне залучення до реалізації творчих ідей, уникнення знеособленості, навчання на власних ідейно-професійних помилках, власному досвіді та досвіді один одного.

Усе це є свідченням запотребуваності справжнього лідерства політико-владної еліти з метою запровадження змін у сучасній Україні. Тому лідерська позиція політико-владної еліти повинна бути орієнтована не на власне збагачення, а на боротьбу за Українську державу, встановлення ефективної влади, запровадження результативної управлінської культури, підтримання державної мови в усіх сферах, правово-дисциплінарну організацію роботи державних інститутів, реалізацію прав і свобод громадян, територіальний, економічний, політичний, інформаційний суверенітет. Урешті-решт, ідеться про місце та роль України в системі геостратегічних координат, тобто по-новому осмислюються її лідерські позиції в системі суспільно-політичних змін [2; 8].

Про вкрай низький рівень професійно-відповідальної роботи свідчить відсутність лідерських позицій у політико-владної еліти: політичної волі щодо прийняття і виконання ефективних управлінських рішень; правової відповідальності за неефективні політичні й економічні рішення; спад виробництва, високий сегмент “тіньової” економіки, низький рівень життя громадян; корупція на всіх рівнях тощо.

Через неефективну роботу депутатів Верховної Ради України численні законодавчі акти залишаються недопрацьованими. Безповідальні заяви, якими владна еліта та опозиція намагаються маніпулювати свідомістю людей, зумовлюють недовіру до урядовців та призводять до розколу суспільства.

Як справедливо зауважує І.Розпутенко, “організаційно-управлінські форми тиражуються виходячи не з мети й завдань стратегічного порядку, а з позицій самозбереження і відтворення в рамках ідейно-методологічного забезпечення, яке успадкувала так звана політико-управлінська “еліта” з радянської спадщини” [11, с. 21].

Щоб розробити програму змін, політи- ко-владна еліта має змінити свою ідеологічну сутність, цінності, оцінки, усвідомлювати необхідність суспільних реформ, більш конкретно аналізувати свої дії, ризики та оцінити свою роль в управлінській культурі суспільства, яке динамічно розвивається і потребує об'єктивних підходів на базі високоморальних дій, вчинків, аналітичного та випереджального мислення на засадах відповідальності й духовності. Таким чином, маючи професійне розуміння управлінської культури, представник еліти зобов'язаний на базі духовних цінностей діяти в державних інститутах в інтересах людей. Це і буде вважатися лідерським служінням людському суспільству.

Яскравим прикладом такого служіння є стиль лідерства Ісуса Христа. “На початку свого служіння Ісус, - пише Ентоні А.Д'Суза, - навчав своїх учнів лідерства як словом, так і ділом. Завдяки силі Писання, переконливості, яскравих притч і гостроті прикладу, Він навчав їх, як вести своїх людей. І поки що ніхто не зміг заперечити, що Ісусів стиль лідерства був унікальний і незвичайний” [3, с. 11].

Маніпулятивні впливи бездуховного лідерства політико-владної еліти періоду научіння Ісуса Христа своїх учнів чітко ілюстровано у “Євангеліє”, зокрема в “Євангеліє від Матвія”.

Неправомірні дії представників політико- владної еліти в сучасній управлінській сфері України можуть призвести до протистоянь та деградації суспільства. Шляхом маніпулятивно- го впливу ці дії виправдовуються так званим “захистом Батьківщини” в умовах гібридної війни з Росією.

Захист Батьківщини від агресивних дій Російської Федерації - це справа, благородна для всіх громадян України, але й тут трапляються випадки шахрайства, торгівлі зброєю тощо, що дискредитує Збройні Сили України.

Президентові РФ шляхом маніпулятивного впливу, одурманення і брехні вдалося переконати більшість населення, що він єдиний “рятівник Росії”, а отже, бездуховною є і будь-яка управлінська культура лідерської верхівки Росії, яка зом- бує народ шляхом грубих маніпуляцій його свідомістю. Проте слід врахувати, що світ перестав бути закритим, з'явився Інтернет, супутникове телебачення і міжнародні ЗМІ стали доступними.

Отже, можна зробити висновок, що вчинки політико-владної еліти не тільки в Україні, а й в усьому світі сьогодні мають бути проникнуті почуттям милосердя і турботи [7].

ІСлужіння людям представниками владної еліти на засадах професійності, доброчесності та поваги означає, що вони як лідери повинні:

• особистою поведінкою демонструвати загальнолюдські цінності та етичні норми;

• приймати професійно-компетентно, об'єктивно та неупереджено управлінські рішення;

• бути прикладом відданості, готовності служіння громадянам з метою примноження суспільних благ, утверджувати культуру поваги до людей;

• надавати ефективні рекомендації та рішуче діяти в інтересах людей;

• розглядати проблемні питання на основі чіткого дотримання законодавства;

• професійно та своєчасно аналізувати проблеми для прийняття управлінських рішень;

• ставити реформаторські цілі, що мають широкі перспективи в майбутньому;

• заохочувати обговорення та обмін ідеями на всіх рівнях ієрархії, залучаючи до цього, по можливості, всі зацікавлені сторони;

• бути відданими спільній меті;

• усувати бар'єри на шляху до співпраці, розвивати стратегічне партнерство для досягнення спільних цілей та цілей окремих галузей і сфер.

Осмислення, наукове обґрунтування, практична реалізація наведених вище пропозицій сприятимуть успішному державотворенню в Україні, спрямовуватимуть управлінську культуру на служіння людям і суспільству взагалі.

Таким чином, лідер, представник політико- владної еліти має завжди розглядати свою роботу як справжнє служіння.

Діалектика розвитку суспільства навчає сприймати життя як постійні зміни. Саме тому практика людської взаємодії у суспільних нішах потребує від владної еліти досить серйозного оцінювання своїх преференцій щодо змін, які відбуваються, із психологічного погляду, тобто врахування психо- типів. Зокрема, серед лідерів, представників по- літико-владної еліти розрізняють такі психотипи: консерватори, прагматики та ініціатори.

Консерватори віддають перевагу традиціям та усталеній практиці, вони зважені, дисципліновані, організовані, завбачливі, проте до інновацій ставляться досить обережно, що інколи гальмує впровадження нових технологій, та не схильні до ризику, який може привести до успіху.

Ініціатори, навпаки, цінують ризик, можуть не шанувати традиції, діяти спонтанно, віддавати перевагу змінам, однак рідко є прихильниками ідеї, що зміни “дорого коштують”, тому їх варто серйозно осмислювати та все прораховувати, щоб уникнути зайвих витрат, проте бути готовими й до успіху.

Прагматики здебільшого зосереджені на результаті; вони віддають перевагу змінам, здатні обирати більш помірковані підходи до вирішення справи, проблеми, можуть діяти відкрито, враховуючи різні погляди, проте бояться ризиків та глибоко аналізують їх, оскільки усвідомлюють, що без них не буває успіху.

З огляду на запропоновану психолого-прак- тичну типологію лідерів членам команди не слід зациклюватися лише на одному стереотипі, а використовувати думку команди, консультантів та різні підходи. Це забезпечить ефективність та результативність їхньої роботи й відповідатиме потребам у розвитку суспільних галузей та сприятиме запобіганню конфлікту інтересів у відповідних сферах суспільної діяльності.

Сьогодні, беручи до уваги практику лідерства в управлінській культурі з метою змін в українському суспільстві, всю діяльність владної еліти слід спрямувати на людські ресурси. Саме тому в розвинутих країнах світу в цей період використовують компе - тенції як основний критерій для управління людськими ресурсами з метою стабільності та розвитку.

Представники політико-владної еліти, лідери вважаються компетентними, якщо вони відповідають поставленим завданням та очікуваним стандартам щодо професійності у сферах своєї діяльності, здатні мислити прагматично, стратегічно, відповідно до вимог часу.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Отже, виходячи із викладеного доходимо висновку, що лідерство - суспільний феномен, який шляхом позитивного маніпулятивного впливу має бути спрямований на служіння людству, запобігання конфліктам, приниженню людей, боротьбу з тероризмом та злиднями. Історичні факти є не тільки інформацією для запобігання бездуховному лідерству шляхом маніпулятив- ного впливу. Уроки історії мають стати уроками боротьби проти зла та бездуховного лідерства (приклади - життя та діяльність лідерів-тиранів: Калігули, Нерона, Гітлера, Сталіна, Кім Чен Іра, Башар Хафез аль-Асада).

Дослідження лідерства як суспільного феномену мають стосуватися стандартів діяльності, лідерської харизми, професійної компетентності владної еліти України, сучасних ефективних механізмів формування за допомогою сучасних технологій та маніпулятивних впливів лідерських якостей, навчання впродовж життя, вивчення відповідного досвіду та інновацій в інших країнах світу. Без цього досвіду неможливо розробляти нові технології, досягати успіхів щодо подолання викликів ХХІ ст.

Список використаних джерел

1. Андрущенко В. П. Світанок Європи: Проблеми формування нового учителя для об'єднаної Європи хХі століття / Віктор Андрущенко. - 3-тє вид. - Київ : Знання України, 2015. - 1999 с.

2. Гринів О. Збуджена Україна: самоствердження нації після контузії населення. Непретензійні нотатки /

О.Гринів. - Львів : Тріада Плюс, 2004. - 400 с.

3. Д'Суза Ентоні. Сьогоднішні лідери - надія на завтра / Ентоні Д'Суза ; пер. з англ. Остапа Гладкого. - Львів : Clirago, 2005. - 456 с.

4. Економічні проблеми ХХІ століття: міжнародний та українські виміри / за ред. С. І. Юрія, Є. В. Савельє- ва. - Київ : Знання, 2007. - 595 с.

5. Маринович М. Українська ідея і християнство або, коли працюють кольовові коні апокаліпсису / М. Маринович. - Київ : Дух і літера, 2003. - 544 с.

6. Марусяк М. М. [протоієрей]. Четвероєвангеліє / М. М. Марусяк. - Вид. 2-ге, переробл. - Чернівці : Чернівец. нац. ун-т, 20і3. - 428 с.

7. Пірен М. І. Лідерство: сутність та реалізація в українському суспільстві : навч. посіб. / М. І. Пірен. - Київ : Ун-т “Україна”, 2012. - 232 с.

8. Пірен М. І. Європейські цінності - детермінанта змін в сучасній Україні : навч. посіб.-практикум / Марія Іванівна Пірен. - Чернівці : Друк Арт, 2016. - 256 с.

9. Рачинський А. П. Керівник у державних інституціях : навч.-метод. матеріали / А. П. Рачинський ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України, каф. держ. упр. і менедж. - Київ : НАДУ, 2009. - 76 с.

10. Розвиток лідерства / А. Бізо, І. Ібрагімова, О. Кікоть та ін. ; за заг ред. І. Ібрагімової. - Київ : Проект “реформи управління персоналом на державній службі в Україні”, 2012. - 400 с.

11. Розпутенко І. Український “Challenge” / І. Розпутен- ко. - Київ : К.І.С., 2010. - 158 с.

12. Савчин М. В. Духовний потенціал людини : монографія / М. В. Савчин. - Вид. 2-ге, переробл., допов. - Івано-Франківськ : Місто НВ, 2010. - 508 с.

13. Сила м'якого знака, або повернення Руської правди / за заг ред. Лариси Івшиної. - Київ : ПрАТ “Укр. прес-група”, 2011. - 800 с.

14. Токвиль А. Демократия в Америке ; пер. с фр. / А. Токвиль ; предисл. Гарольда Дж. Ласки. - М. : Прогресс, 1992. - 554 с.

15. Фокуяма Ф. Доверие: социальные добродетели и путь к процветанию / Ф. Фокуяма. - М. : АСТ, 2008. - 730 с.

16. Шейнов В. П. Скрытое управление человеком (Психология манипулирования) / В. П. Шейнов. - Минск : Харвест ; М. : АсТ, 2001. - 848 с.

17. Щербатых Ю. В. Психология успеха / Ю. В. Щербатых. - М. : Эскимо, 2007. - 560 с.

References

1. Andrushhenko, V.P.(2015), Svitanok Yevropy':

Problemy' formuvannya novogo uchy'telya dlya ob'yednanoyi Yevropy' XXI stolittya, 3rd ed, [Dawn Europe: Problems of formation of a new teacher for a united Europe XXI century], Kyiv, Ukraine.

2. Gry'niv, O. (2004), Zbudzhena Ukrayina: samostverdzhennya naciyi pislya kontuziyi

naselennya. Nepretenzijni notatky [Excited Ukraine: affirmation of the nation after concussion population. unpretentious notes], Triada Plyus, L'viv, Ukraine.

3. D'Suza, Entoni (2005), S'ogodnishni lidery' - nadiya na zavtra, per. z angl. Ostapa Gladkogo [Today's leaders - hope for tomorrow], Clirago, L'viv, Ukraine.

4. Yurij, S.I., Savel'yev, Ye.V. (2007), Ekonomichni problemy' XXI stolittya: mizhnarodny'j ta ukrayins'ki vy'miry' [Economic Problems of XXI Century: International and Ukrainian Dimensions], Kyiv, Ukraine.

5. Mary'novy'ch, M. (2003), Ukrayins'ka ideya i xry'sty'yanstvo abo, koly' pracyuyut' kol'ovovi koni apokalipsy'su [Ukrainian idea and Christianity or when kolovovi work horses of the apocalypse], Kyiv, Ukraine.

6. Marusyak, M.M., (2013), Protoiyerej. Chetveroyevan- geliye. Vy'd. 2^nd ed, [archpriest. Four.], Chernivtsi, Ukraine.

7. Piren, M. I., (2012), Liderstvo: sutnist' ta realizaciya v ukrayins'komu suspil'stvi [Leadership: the nature and implementation in Ukrainian society], Kyiv, Ukraine

8. Piren, M. I., (2016) Yevropejs'ki cinnosti- determinanta zmin v suchasnij Ukrayini [European values - determinant of changes in modern Ukraine], Chernivtsi, Ukraine.

9. Rachy'ns'ky'j, A. P, (2009) Kerivny'k u derzhavny'x insty'tuciyax [Executives in public institutions], National Academy for Public Administration under the President of Ukraine, Kyiv, Ukraine.

10. Bizo, A., Ibragimova, I., Kikot', O., Baran', Ye, and Fedoriv, T., (2012) Rozvy'tok liderstva [Leadership Development], Kyiv, Ukraine

11. Rozputenko, I., (2010) Ukrayins'ky'j “Challenge" [Ukrainian “Challenge”], Kyiv, Ukraine.

12. Savchy'n,M.V.,(2010)Duxovny'j potencial

lyudy'ny'[The spiritual potential of the human], 2nd ed., Ivano-Frankivs'k, Ukraine.

13. Ivshy'na, Lary'sa, (2011) Sy'la m'yakogo znaka, abo povernennya Rus'koyi pravdy'[ The strength of the soft sign or return n Truth], Kyiv, Ukraine

14. Tokvy'l' Aleksy's de (1992). Demokraty'ya vAmery'ke [Democracy in the Americas], Moscow, Russian Federation.

15. Fokuyama, F.(2008)Dovery'e:socy'al'nye

dobrodetely' y' put' k proczvetany'yu [Trust: social virtues and the path to prosperity], Moscow, Russian Federation.

16. Shejnov, V.P., (2001) Skrytoe upravleny'e chelovekom [Hidden control of man (Psychology of manipulation)], Mins'k, Belorussia.

17. Shherbatux, Yu.V., (2007) Psy'xology'ya uspexa [Psychology of success], Moscow, Russian Federation.

Размещено на Allbest.ru