Особливості законодавства про виробничо-господарську діяльність в аграрному секторі України

Размещено на http://www.allbest.ru/

особливості законодавства про виробничо-господарську діяльність в аграрному секторі україни

Багай Н.О.,

кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри трудового, екологічного та аграрного права Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника

Стаття присвячена аналізу законодавчого регулювання виробничо-господарської діяльності в аграрному секторі України. Автором досліджено сучасне законодавство про різні види виробничої діяльності у сільському господарстві, виділено його особливості. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення законодавства про виробничо-господарську діяльність аграрних суб'єктів.

Ключові слова: виробничо-господарська діяльність, сільське господарство, сільськогосподарське виробництво, законодавство про виробничо-господарську діяльність, аграрне законодавство.

Статья посвящена анализу законодательного регулирования производственно-хозяйственной деятельности в аграрном секторе Украины. Автором исследовано современное законодательство о различных видах производственной деятельности в сельском хозяйстве, определены его особенности. Сформулированы предложения о совершенствовании законодательства о производственно-хозяйственной деятельности аграрных субъектов.

Ключевые слова: производственно-хозяйственная деятельность, сельское хозяйство, сельскохозяйственное производство, законодательство о производственно-хозяйственной деятельности, аграрное законодательство.

FEATURES OF THE LEGISLATION ON PRODUCTION AND ECONOMIC ACTIVITY IN THE AGRARIAN SECTOR OF UKRAINE

The article is devoted to the analysis of the legislative regulation of the industrial and economic activity in the agrarian sector of Ukraine. The author examines the modern legislation on different types of industrial activity in agriculture and determines its peculiarities. Proposals concerning the improvement of the contemporary legislation on industrial and economic activity of agrarian subjects are formulated.

Key words: industrial and economic activity, agriculture, agricultural production, legislation on industrial and economic activity, agrarian legislation.

Постановка проблеми

У системі аграрного законодавства важливе значення мають нормативно- правові акти, що забезпечують регулювання виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств та інших аграрних суб'єктів. Від якості нормативно-правового забезпечення основної сільськогосподарської виробничої діяльності суб'єктів аграрного господарювання значною мірою залежить рівень сільськогосподарського виробництва у цілому.

Розвиток сучасного аграрного законодавства з питань виробничо-господарської діяльності в аграрному секторі значно активізувався наприкінці минулого сторіччя у період проведення аграрної реформи. Водночас сучасні євроінтеграційні процеси зумовлюють необхідність наукового обґрунтування подальшого вдосконалення цієї важливої складової аграрного законодавства України.

Стан опрацювання. Законодавче забезпечення виробничо-господарської діяльності аграрних підприємств та інших аграрних виробників було предметом аналізу у працях учених: А.Й. Богдана В.М. Єрмоленка, В.П. Жушмана, Т.О. Коваленко, Т.В. Лямцевої (Курман), С.І. Марченко, О.О. Погрібного, О.М. Савельєвої, В.І. Семчика, А.М. Статівки, Н.І. Титової, В.Ю. Уркевича, М.М. Чабаненка, М.В. Шульги та інших. Проте комплексне дослідження проблем розвитку національного законодавства про сільськогосподарську виробничу діяльність в умовах євроінтеграції відсутнє.

Метою статті є аналіз системи нормативно-правових актів, що забезпечують нормативно-правове регулювання виробничо-господарської діяльності в аграрному секторі України, виділення їх особливостей та формулювання пропозицій щодо подальшого розвитку.

Виклад основного матеріалу

Виробничо-господарська діяльність сільськогосподарських підприємств та інших виробників сільськогосподарської продукції вирізняється з-поміж інших видів господарської діяльності через її тісний зв'язок з використанням земель та інших природних ресурсів, залежність від біологічних та інших природних процесів у рослинництві та тваринництві тощо. Врахування специфіки сільськогосподарської виробничої діяльності у змісті законодавчих актів є необхідною умовою належного правового регулювання аграрних відносин.

Регулювання виробничо-господарської діяльності аграрних підприємств та інших суб'єктів господарювання забезпечується великою системою нормативно-правових актів, у тому числі актами цивільного, господарського, аграрного та інших галузей законодавства України. При цьому актам аграрного законодавства належить вирішальне значення у забезпеченні спеціалізації правового регулювання відносин, що виникають у процесі здійснення сільськогосподарської виробничої діяльності. Адже саме в актах аграрного законодавства специфіка сільськогосподарського виробничого процесу може бути найбільш повно відображена та врахована.

У навчальній літературі виробничо-господарська діяльність аграрних товаровиробників розглядається як «врегульовані нормами аграрного права суспільні відносини, спрямовані на самостійне та систематичне виробництво сільськогосподарської продукції рослинного і тваринного походження (продуктів харчування, продовольства і сировини промислового призначення)» [1, с. 169].

М.В. Гребенюк зазначає, що «виробничо-господарською діяльністю сільськогосподарських товаровиробників є сільськогосподарська діяльність, спрямована на виготовлення та реалізацію сільськогосподарської продукції, а також виконання робіт і надання послуг сільськогосподарського призначення» [2, с. 285].

На нерозривний зв'язок сільськогосподарського виробничого процесу з використанням земель сільськогосподарського призначення наголошувала у своїх працях Н.І. Титова, у зв'язку з чим ученою обґрунтовано й використання спеціального терміну «землевикористання» [3, с. 59].

В енциклопедичній літературі визначається зміст терміну «сільське господарство», під яким розуміють «галузь народного господарства, що охоплює різні види рослинництва, тваринництва» [4, с. 1323].

У національному аграрному законодавстві вміщене лише поняття «сільське господарство (сільськогосподарське виробництво)», що трактується як вид господарської діяльності з виробництва продукції, яка пов'язана з біологічними процесами її вирощування, призначеної для споживання у сирому і переробленому вигляді та для використання на нехарчові цілі (Закон України від 18 січня 2001 р. «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років»).

У науці аграрного права визначається й зміст дещо вужчих термінів. Так, поняття «товарного сільськогосподарського виробництва» розглядається у працях С.І. Марченко як «врегульований нормами аграрного та інших галузей права вид господарської діяльності сільськогосподарських товаровиробників, пов'язаної з обов'язковим використанням земель сільськогосподарського та іншого призначення, природних ресурсів, живих організмів з метою виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції на внутрішньому та зовнішньому аграрних ринках» [5, с. 3]. Юридичними ознаками товарного сільськогосподарського виробництва, на думку вченої, є: 1) нормативне закріплення права на ведення товарного сільськогосподарського виробництва; 2) законодавче визначення спеціальної правосуб'єктності сільськогосподарських товаровиробників; 3) обов'язковість використання земельних та інших природних ресурсів на відповідному юридичному титулі; 4) законодавче закріплення особливого правового режиму товарної сільськогосподарської продукції; 5) нормативне забезпечення особливостей правового регулювання праці у товарному сільськогосподарському виробництві; 6) нормативно-правове забезпечення основних етапів виробничого процесу товарного сільськогосподарського виробництва [5, с. 3].

Т.В. Лямцевою (Курман) визначено поняття виробничо-господарської діяльності державних спеціалізованих сільськогосподарських підприємств як «урегульованих нормами аграрного та інших галузей права суспільних відносин, спрямованих на самостійне, систематичне виробництво на умовах самофінансування і самоокупності необхідної для держави сільськогосподарської продукції рослинного і тваринного походження, її переробку та реалізацію, а також виготовлення інших матеріальних цінностей і надання послуг з метою отримання прибутку» [6, с. 4]. Учена виділяє особливості виробничо- господарської діяльності сільськогосподарських підприємств, що зумовлені специфікою аграрного виробництва, серед яких: «залежність від природно- кліматичних умов, від місцевих умов (родючості ґрунтів, структури сільськогосподарських угідь та ін.), від біологічного циклу розвитку тварин і рослин (оскільки виробництво сільськогосподарської продукції значною мірою пов'язане з живими організмами: рослинництво, тваринництво та ін.), сезонність виробництва та деякі інші фактори» [6, с. 8].

Отже, у широкому розумінні сільськогосподарська виробнича діяльність - це врегульована нормами права діяльність фізичних та юридичних осіб на землях сільськогосподарського призначення, спрямована на виробництво, переробку та реалізацію сільськогосподарської продукції (продукції рослинництва і тваринництва) з метою задоволення особистих чи суспільних потреб. Існування специфічних особливостей сільськогосподарської виробничої діяльності аграрних суб'єктів зумовлює необхідність її спеціалізованої правової регламентації.

Загальні засади здійснення виробничо-господарської діяльності в аграрному секторі визначаються Конституцією України, а також нормативно-правовими актами цивільного та господарського законодавства. Такі акти визначають загальні умови створення і функціонування суб'єктів господарювання незалежно від виду діяльності, галузевої належності тощо.

Разом з тим, особливості сільськогосподарської виробничої діяльності, а також спеціальні вимоги щодо здійснення окремих видів виробничо-господарської діяльності в аграрному секторі визначаються актами аграрного законодавства України.

Серед основних законодавчих актів, що забезпечують нормативно-правове регулювання окремих видів виробничо-господарської діяльності в аграрному секторі слід виділити наступні: Закон України від 26 грудня 2002 р. «Про насіння і садивний матеріал», Закон України від 15 грудня 1993 р. «Про племінну справу у тваринництві», Закон України від 2 березня 1995 р. «Про пестициди і агрохімікати», Закон України від 22 лютого 2000 р. «Про бджільництво» та інші.

Важливе значення у системі нормативно-правових актів з питань виробничо-господарської діяльності аграрних підприємств належить актам, що регулюють особливості виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції. До таких актів можна віднести: Закон України від 4 липня 2002 р. «Про зерно та ринок зерна в Україні», Закон України від 24 червня 2004 р. «Про молоко та молочні продукти», Закон України від 16 червня 2005 р. «Про виноград та виноградне вино», Закон України від 19 грудня 1995 р. «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Закон України від 17 червня 1999 р. «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» та інші. Аналізуючи розвиток законодавства України у сфері товарного сільськогосподарського виробництва, С.І. Марченко відзначає, що у період з 1999 р. «започатковано прийняття законодавчих актів диференційованого характеру, спрямованих на регулювання відносин, щодо окремих видів товарного сільськогосподарського виробництва» [5, с. 5].

Окремо слід виділити законодавчі акти, що визначають екологічні та інші вимоги щодо процесу виробництва та якості й безпеки сільськогосподарської продукції: Закон України від 23 грудня 1997 р. «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», Закон України від 31 травня 2007 р. «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів», Закон України від 3 вересня 2013 р. «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини».

Поряд із актами вищої юридичної сили, важлива роль у регулюванні сільськогосподарської виробничої діяльності належить і підзаконним актам: указам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, наказам Міністерства аграрної політики та продовольства України та іншим.

Особливе значення у системі нормативно-правових актів з питань виробничо-господарської діяльності аграрних суб'єктів належить локальним внутрішньогосподарським актам, що приймаються органами управління сільськогосподарських підприємств. Саме на рівні локальних нормативно- правових актів максимально може бути врахована специфіка сільськогосподарського виробництва та спеціалізація підприємства.

Законодавству України про виробничо-господарську діяльність в аграрному секторі характерні наступні особливості: уніфікований характер більшості нормативно-правових актів, що регулюють виробничо- господарську діяльність аграрних суб'єктів; важливе значення внутрішньогосподарських локальних актів у регулюванні виробничо-господарської діяльності аграрних підприємств; «природничий» характер законодавчих приписів, вміщених ув нормативно-правових актах з питань виробничо-господарської діяльності аграрних підприємств та інші.

При аналізі системи нормативно-правових актів, що забезпечують товарне сільськогосподарське виробництво, учені відзначають, що чинне законодавство України з питань товарного сільськогосподарського виробництва потребує перегляду, удосконалення та систематизації з огляду на неузгодженість, колізійність законів та інших нормативно-правових актів у цій сфері, наявність великої кількості актів програмного характеру, необхідність гармонізації законодавства до вимог СОТ в умовах світових інтеграційних процесів [5, с. 5] На думку А.Й. Богдана, законодавство України у сфері виробництва та реалізації окремих видів сільськогосподарської продукції (зокрема, молока та молочних продуктів, цукру, зерна, м'яса та м'ясних продуктів) характеризуються недостатнім рівнем відповідності вимогам законодавства Європейського Союзу [6, с. 5].

Один із напрямів удосконалення законодавства про виробничо-господарську діяльність у сільському господарстві вчені вбачають у прийнятті спеціального уніфікованого акту з цих питань. Так, зокрема, С.І. Марченко обґрунтовує необхідність прийняття Закону України «Про товарне сільськогосподарське виробництво», «який би адекватно відтворював нормативні положення актів СОТ та ЄС щодо товарного сільськогосподарського виробництва» [5, с. 5]. За переконанням А.М. Статівки, таким основоположним актом повинен стати Закон України «Про сільське господарство» [7, с. 39-41].

У сучасних умовах євроінтеграції існує необхідність адаптації аграрного законодавства України до вимог ЄС. Як зазначають науковці, вплив норм права Європейського Союзу на аграрне право України є досить значним, попри те, що інтеграційні процеси ще не завершені; входженню нашої держави у ЄС передує виконання численних зобов'язань з адаптації вітчизняного законодавства до законодавства ЄС [8, с. 256].

А.Й Богдан формулює поняття адаптації національного аграрного законодавства по виробництву сільськогосподарської продукції до вимог законодавства ЄС як пристосування чинних і прийнятих у майбутньому національних спеціальних законодавчих актів, які відповідали б вимогам законодавства ЄС з урахуванням особливостей українського суспільства, умов і змін, що відбуваються в аграрному секторі нашої держави, а також створення належних умов для посилення ролі та підвищення статусу координуючих міжвідомчих органів із використанням принципів механізму спільної аграрної політики країн-членів ЄС у сфері виробництва сільськогосподарської продукції [6, с. 4].

Як зазначає С.І. Марченко, особливу увагу у законодавстві ЄС приділено питанням безпечності товарного сільськогосподарського виробництва. У зв'язку з цим ученою аргументовано висновок про те, що у національному законодавстві предметом особливого правового регулювання мають бути ті сфери товарного сільськогосподарського виробництва, які можуть негативно впливати на здоров'я людини, тварин та навколишнє природне середовище [5, с. 8].

Майбутній розвиток законодавства про виробничо- господарську діяльність в аграрному секторі економіки України в умовах євроінтеграції повинен базуватися на принципах Спільної аграрної політики, що передбачає необхідність приведення нормативно-правових актів України у відповідність до законодавства ЄС.

виробничий сільський господарство аграрний

Висновки

Сільськогосподарська виробнича діяльність - це врегульована законодавством діяльність фізичних та юридичних осіб на землях сільськогосподарського призначення, спрямована на виробництво, переробку та реалізацію сільськогосподарської продукції з метою задоволення особистих чи суспільних потреб.

Законодавству України про виробничо-господарську діяльність в аграрному секторі характерні наступні особливості: уніфікований характер більшості нормативно-правових актів, що регулюють виробничо-господарську діяльність аграрних суб'єктів; важливе значення внутрішньогосподарських локальних актів у регулюванні виробничо- господарської діяльності аграрних підприємств; «природничий» характер законодавчих приписів, вміщених у нормативно-правових актах з питань виробничо-господарської діяльності аграрних підприємств та інші.

Важливим у сучасний період є врахування вимог нормативних актів ЄС та принципів Спільної аграрної політики у процесі майбутнього розвитку та вдосконалення законодавства про виробничо- господарську діяльність сільськогосподарських підприємств.

Перспективи наукових досліджень вбачаємо в обґрунтуванні пропозицій щодо адаптації законодавства України про виробничу діяльність у сільському господарстві до законодавства ЄС.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аграрне право : [підруч. для студ. вищ. навч. закл.] / [В.П. Жушман, В.М. Корнієнко, Г.С. Корнієнко та ін.] ; за ред. В.П. Жушмана та А.М. Статівки. - Х. : Право, 2010. - 296 с.

2. Аграрне право України : [підручник] / [В.М. Єрмоленко, О.В. Гафурова, М.В. Гребенюк та ін.] ; за заг. ред. В.М. Єрмо- ленка. - К. : Юрінком Інтер, 2010. - 608 с.

3. Землі сільськогосподарського призначення: права громадян України / [Н.І. Титова, С.П. Позняк, В.К. Гуревський та ін.] ; за ред. докт. юрид. наук, проф. Н.І. Титової. - Львів : ПАІС, 2005. - 368 с.

4. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з. Дод. на CD): 250 000 / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. - К. ; Ірпінь : Перун, 2007. -1736 с.

5. Марченко С.І. Організаційно-правові питання товарного сільськогосподарського виробництва в Україні : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук : 12.00.06 / С.І. Марченко ; Київ. нац. ун-т ім. Т Шевченка. - К., 2008. - 17 с.

6. Лямцева Т.В. Правове забезпечення виробничо-господарської діяльності державних спеціалізованих сільськогосподарських підприємств : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук : 12.00.06 / Т.В. Лямцева ; Нац. юрид. академія України ім. Я. Мудрого. - Х., 2001. - 20 с.

7. Богдан А.Й. Правове забезпечення виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у контексті вимог законодавства Європейського Союзу : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук : 12.00.06 / А.Й. Богдан ; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. - Х., 2010. - 20 с.

8. Актуальні питання аграрного права України: теорія і практика / [А.М. Статівка, В.Ю. Уркевич, В.М. Корнієнко та ін.] ; за ред. д-ра юрид. наук, проф. А.М. Статівки. - Х. : ФІНН, 2010. - 240 с.

9. Правове регулювання виробництва сільськогосподарської продукції : [навчальний посібник] / [А.М. Статівка, В.М. Корнієнко, Г.С. Корнієнко та ін.] ; за ред. доктора юрид. наук, проф. А.М. Статівки. - Харків : Юрайт, 2015. - 272 с.

Размещено на Allbest.ru