Проблеми фінансування інформаційного забезпечення органів прокуратури в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

Проблеми фінансування інформаційного забезпечення органів прокуратури в Україні

Кашка В.В.,

аспірант кафедри адміністративного,

фінансового та інформаційного права

У статті розглядаються питання теоретичного обґрунтування організаційно-правового забезпечення системності інформатизації в органах прокуратури на засадах комплексного застосування методології наук правової інформатики та інформаційного права. Окреслено проблеми, які існують сьогодні в сфері фінансування інформаційного забезпечення органів прокуратури України. Ці проблеми заважають нашій державі стати повноправним членом світового інформаційного суспільства.

Ключові слова: інформаційне забезпечення, органи прокуратури, інформатизація, фінансове забезпечення, інформаційне суспільство.

В статье рассматриваются вопросы теоретического обоснования организационно-правового обеспечения системности информатизации в органах прокуратуры на основе комплексного применения методологии наук правовой информатики и информационного права. Определены проблемы, которые существуют сегодня в сфере финансирования информационного обеспечения органов прокуратуры Украины. Эти проблемы мешают нашей стране стать полноправным членом мирового информационного общества.

Ключевые слова: информационное обеспечение, органы прокуратуры, информатизация, финансовое обеспечение, информационное общество.

The article is devoted to the theoretical problems of the organizational and legal support of information consistency in the prosecution on the basis of the methodology of legal informatics and information law comprehensive application. The problems of the finance information support of the Ukrainian prosecution are analyzed there. These problems hinder our country to become the full member of the global information society.

Key words: information security, prosecution, information, financial support, information society.

Питання розвитку й удосконалення ефективної системи інформаційного забезпечення правоохоронних органів України, зокрема органів прокуратури, протягом останнього десятиліття активно привертає увагу науковців та практиків. Разом з тим зрозуміло, що функціонування системи такого інформаційного забезпечення неможливе без фінансової підтримки. У наукових дослідженнях проблематика фінансування інформаційного забезпечення взагалі та інформаційного забезпечення правоохоронної діяльності зокрема досліджена ще недостатньо. Це обумовлює актуальність та новизну цієї статті, метою якої є визначення проблем фінансування інформаційного забезпечення органів прокуратури в Україні.

Питанням створення оптимальних умов інформаційного забезпечення діяльності органів прокуратури присвятили свої дослідження такі вчені, як: М. Гаврилюк, В. Задорожний, А. Іщенко, С. Мірошниченко, І. Рогітнюк. Г Середа, Є. Шевченко, О. Шинальський, О. Червякова, В. Цимбалюк, М. Якимчук та чимало інших. Разом з тим в сучасних умовах правова інформатика в діяльності прокуратури України, проблеми її фінансування потребують актуалізації та переосмислення, що обумовлює необхідність такого дослідження.

Мета цієї публікації - визначення системних наукових ознак проблем, які існують в сфері фінансування інформаційного забезпечення органів прокуратури в Україні, а саме проблем правової інформатики в прокуратурі як науки про системну інформатизацію правотворчості, правозастосування та правової освіти в органах прокуратури України.

Однією з найгостріших проблем реалізації державної політики з розвитку інформатизації, електронного врядування та в цілому інформаційного суспільства є фінансове забезпечення та ефективне використання бюджетних коштів. На жаль, більшість існуючих на сьогодні механізмів, що повинні забезпечувати розвиток інформаційного суспільства, інформатизації й електронного врядування, мають декларативний характер та не мають ресурсної, насамперед, фінансової підтримки. Фінансове забезпечення інформатизації органів державної влади в цілому відбувається за рахунок коштів: на виконання Національної програми інформатизації; на виконання окремих бюджетних програм, в яких передбачені розділи з інформатизації; міжнародної фінансової допомоги та кредитів міжнародних фінансових установ; на утримання апаратів органів державної влади [1].

Аналізуючи проблеми інформатизації органів прокуратури стосовно техніко-технологічних процесів, можна дійти висновку, що не більше третини технічних і технологічних засобів інформаційного забезпечення в органах прокуратури відповідають сучасним здобуткам науково-технічного прогресу, зокрема у галузі обчислювальної техніки, інформатики та потребам практики інтеграції інформаційно-аналітичної й методичної підтримки прокурорсько-слідчої діяльності, а також організації управління органами прокуратури [2, с. 18-21]. Зазначене є наслідком недостатнього фінансово-правового забезпечення інформатизації прокуратури в попередні роки. Як свідчить аналіз, у державних бюджетах України відсутні статті видатків на фінансування інформатизації. Це має значення не тільки у фінансово-правовому аспекті, але й в інформаційному. Відсутність окремої статті на інформатизацію в бюджеті прокуратури не тільки не сприяє прояву інтересу з боку авторитетних вітчизняних наукових, навчальних і практичних установ, організацій, які займаються розробкою автоматизованих інформаційно-аналітичних систем для організації державної влади, але й викликає скепсис серед фахівців стосовно системності інформатизації прокуратури, що знижує ймовірність участі прокуратури у формуванні єдиної державної інформаційно-аналітичної системи, зменшує її потенціал, місце й роль у формуванні інформаційного суспільства в країні, зокрема в контексті принципів електронної демократії [2].

Найбільш відпрацьованим і визначеним є механізм фінансування Національної програми інформатизації, формалізація якого знайшла своє відображення в низці законодавчих актів, насамперед в Бюджетному кодексі України, Законі України «Про Національну програму інформатизації» тощо. За останні 3 роки порівняно з попередніми роками ситуація з фінансування заходів у сфері інформатизації в цілому покращилась. Разом з тим, відсутня окрема стаття на інформатизацію в бюджеті прокуратури.

Що стосується організаційно-технологічних процесів, то фрагментарний, ситуативний, сукупний розвиток електронно-інформаційного простору в системі управління органами прокуратури не може здійснюватися хаотично.

Без вирішення зазначеної проблеми в майбутньому не лише співробітники прокуратури не будуть «розумітися», але й техніка і технології стануть несумісними. Це значно ускладнюватиме реалізацію таких принципів автоматизації управлінської діяльності, як комплексність і спадковість у розвитку для вирішення нових задач підвищення ефективності діяльності органів прокуратури із застосуванням новітніх інформаційних технологій. Також виникають проблеми стандартизації технічної та програмно-математичної (технологічної) інфраструктури автоматизації інформаційної системи всіх органів прокуратури, напрацювання й реалізації типових нормативно-методичних документів застосування нових інформаційних технологій.

На сьогодні не більше третини технічних і технологічних засобів інформаційного забезпечення в органах прокуратури відповідають сучасним здобуткам науково-технічного прогресу, зокрема у сфері обчислювальної техніки, інформатики і потребам практики інтеграції інформаційно-аналітичної й методичної підтримки прокурорсько-слідчої діяльності, а також організації управління органами прокуратури.

Однак закупівля певних технічних засобів сама по собі ще не означає якісні зміни в системі інформаційного забезпечення. В інформаційному праві існує періодизація К.І. Бєлякова, який вважає, що інформатизацію як процес переходу до інформаційного суспільства можна умовно поділити на етапи, що характеризуються такими категоріями понять, як «електронізація», «комп'ютеризація», «медіатизація» і наступна «інтелектуалізація» (чи «інформаціологізація») суспільства. Сутність електронізації полягає у використанні наявних технологій і технологій , що розвиваються в процесі розробки і виробництва напівпровідникових приладів (інтегральних мікросхем, мікропроцесорів і т. ін.). Комп'ютеризація виступає як надбудова електронізації, технологічним продовженням інформатизації, пов'язаним частково з виробничими, але вже в більшій мірі, ніж електронізація, з інформаційними процесами, як цілісний процес формування нового автоматизованого інформаційного середовища, як необхідна умова ефективного використання мікропроцесорної техніки, комп'ютерних мереж, робото-технічних комплексів, банків даних тощо.

Інформаціологізація розглядається як перехід від приватних, локальних і багато у чому суперечливих процесів інформаціологічної (інформаційно-логічної) діяльності людини до науково обґрунтованої інформаціологічної системи пізнання на єдиній інформаційно-предметній основі. При цьому інформаціологізація розглядається як заключний етап переходу до інформаційної цивілізації, інформаційного способу життя людини [3, с. 42].

Ця класифікація має незаперечну цінність для подальшого розвитку науки інформаційного права, оскільки враховує глобальні тенденції в розвитку інформаційних технологій. Разом з тим, необхідно пам'ятати, що інформатизація та інформаційне забезпечення - це не тотожні категорії, тому періодизація їх розвитку буде мати відмінності. Інформаційне забезпечення включає створення умов для ефективного задоволення інформаційних потреб право- охорони, використання інформаційних ресурсів для досягнення поставлених перед органами прокуратури цілей і завдань. У свою чергу, інформаційне забезпечення діяльності правоохоронних органів має на меті забезпечення високоефективної роботи як самих зазначених органів, так і кожного їх працівника, забезпечення зворотного зв'язку між ними і суспільством для сумісного вирішення наявних у правоохоронній сфері проблем, а також інформування широких кіл громадськості про особливості правоохоронної діяльності, підвищення поваги до неї у суспільстві.

Існує проблема реформи (чи модернізації) організації й управління процесами інформатизації в прокуратурі України, тобто необхідність створення повноцінного органу функціонального управління інформатизацією в організаційній структурі Генеральної прокуратури та її управлінських відносинах з відповідними організаційними структурами в обласних прокуратурах і прирівняних до них за статусом спеціальних прокуратурах, а також з районними, міськими та прирівняними до них іншими прокуратурами як важливих складових інформаційної підсистеми прокуратури України.

Це має знайти відображення у відповідних галузевих нормативно-правових актах як процес, пов'язаний з правовим забезпеченням інформатизації.

Таким чином, можна зробити висновок, що інформаційне забезпечення діяльності органів прокуратури - це створення оптимальних умов функціонування для задоволення інформаційних потреб, тобто потреб в інформаційних ресурсах, пов'язаних із певною предметною сферою, необхідних для виконання завдань у процесі практичної діяльності, на основі використання сукупності методів, систем і засобів отримання, збору, обробки, зберігання, передачі й використання інформаційних ресурсів. Інформаційне забезпечення включає створення умов для ефективного задоволення інформаційних потреб, використання інформаційних ресурсів для досягнення поставлених перед органами прокуратури цілей і завдань. Отже, інформаційне забезпечення діяльності органів прокуратури має на меті забезпечення високоефективної роботи як самих зазначених органів, так і кожного їх працівника, забезпечення зворотного зв'язку між ними й суспільством для сумісного вирішення наявних у системі прокуратури проблем. Тому без належного фінансування такі проблеми, на жаль, будуть лише накопичуватися, а наша держава може втратити можливість стати повноправним членом світового інформаційного суспільства.

Як свідчить аналіз, у державних бюджетах України відсутні статті видатків на фінансування інформатизації. Це має значення не тільки у фінансово-правовому аспекті, але й в інформаційному. Відсутність окремої статті на інформатизацію в бюджеті прокуратури не тільки не сприяє прояву інтересу з боку авторитетних вітчизняних наукових, навчальних та практичних установ, організацій, які займаються розробкою автоматизованих інформаційно-аналітичних систем для органів державної влади, але й викликає скепсис серед фахівців щодо системності інформатизації прокуратури, що знижує ймовірність участі прокуратури в формуванні єдиної державної інформаційно-аналітичної системи, применшує її потенціал, місце й роль у формуванні інформаційного суспільства в країні, зокрема в контексті принципів електронної демократії.

Дослідження даної теми дозволило сформулювати наступні пропозиції стосовно подальших заходів щодо створення повноцінної інфраструктури системної інформатизації прокуратури України. По-перше, системну інформатизацію в органах прокуратури України можливо здійснити за умови реформування організації й управління розробками, впровадження й застосування нових комп'ютерних інформаційних технологій. По-друге, назріла необхідність створення науково-дослідного відділу з проблем інформатизації та в його складі - науково-дослідної лабораторії комп'ютерних інформаційних технологій у прокурорській діяльності в науково-дослідному центрі Академії прокуратури України, що дозволить сформувати якісні передумови наукового забезпечення інформатизації прокуратури, інтеграції науки, навчання й практики правотворчості, правозастосування й правової освіти в прокуратурі України. І головне, ознакою системності інформатизації в органах прокуратури України повинно стати насамперед усвідомлення та визначення того, що прокуратура повинна перейти від комп'ютеризації до інформатизації як провідного напряму удосконалення організації та управління, інформаційного забезпечення своєї діяльності.

Вирішення зазначених проблем і зумовлює необхідність достатнього фінансово-правового забезпечення інформатизації прокуратури.

інформаційний правовий прокуратура фінансування

Список використаних джерел

1. Доповідь про стан інформатизації та розвиток інформаційного суспільства в Україні за 2013 рік [ Електронний ресурс ]. - Режим доступу: http: // dknii.gov.ua/?q=node/ 1469.

2. Цимбалюк В. Правова інформатика в органах прокуратури України/ В.Цимбалюк // Правова інформатика. - 2007. - № 2(14). - С. 18-21.

3. Беляков К.І. Організаційно-правове та наукове забезпечення інформатизації в Україні: проблеми теорії та практики: авто- реф.дис....докт.юрид.наук: 12.00.07 / К.І.Беляков; Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, - К., 2009. - 419 с.

4. Про Національну програму інформатизації: Закон України від 04.02. 1998 р. №74/98 - ВР// Відомості Верховної Ради України. - 1998. - №27-28. - С. 181.

5. Шинальський О. Комп'ютеризація органів прокуратури України// О.Шинавський. - Вісник прокуратури. - 2003. - №4. - С. 3-7.

6. Шевченко Є., Червякова О. Концепція інформаційного забезпечення прокурорської діяльності // Вісник прокуратури. - 2003. - №2. - С. 119-122.

Размещено на Allbest.ru