Органи розслідування морських аварій: іноземний досвід для України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОРГАНИ РОЗСЛІДУВАННЯ МОРСЬКИХ АВАРІЙ: ІНОЗЕМНИЙ ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ

Вишневський В.Л.,

старший викладач кафедри морського права Національного університету «Одеська морська академія»

Анотація

У статті проаналізовано зміст основних нормативно-правових документів, що застосовуються в Україні під час розслідування аварійних морських подій із судами, на предмет визначення компетентних органів розслідування морських аварій. Також досліджена діяльність органів розслідування іноземних держав, таких як Франція, Німеччина, Великобританія та ін. Автором зроблено висновки про необхідність створення в Україні єдиного постійно діючого органу з розслідування морських аварій, одним з основних завдань якого, крім проведення розслідувань, буде створення та актуалізація електронної бази даних щодо морських аварій з українськими судами, а також тими, що відбулися у внутрішніх водах та територіальному морі України.

Ключові слова: морська аварія, розслідування, орган розслідування, база даних, комісія з розслідування.

Аннотация

В статье проанализировано содержание основных нормативно-правовых документов, которые применяются в Украине во время расследования аварийных морских происшествий с судами, на предмет определения компетентных органов расследования морских аварий. Также исследована деятельность органов расследования иностранных государств, таких как Франция, Германия, Великобритания и др. Автором сделаны выводы о необходимости учреждения в Украине единого постоянно действующего органа расследования морских аварий, одной из основных задач которого, помимо проведения расследований, будет создание и актуализация электронной базы данных морских аварий с украинскими судами, а также произошедших во внутренних водах и территориальном море Украины.

Ключевые слова: морская авария, расследование, орган расследования, база данных, комиссия по расследованию.

Annotation

INVESTIGATION BODIES OF MARINE CASUALTIES:FOREIGN EXPERIENCE FOR UKRAINE

In the article the author analyzed the content of the main regulatory documents that are applied in Ukraine during the investigation of marine casualties for the determination of competent investigating bodies. Also, the activities of investigative bodies of foreign countries, such as France, Germany, Great Britain, etc., have been studied. The author made conclusions about the need to establish in Ukraine a single permanent investigating body for marine casualties, one ofthe main tasks ofwhich, in addition to conducting investigations, will be the creation and updating of the electronic database of marine casualties with Ukrainian vessels, as well as those that occurred in the internal waters and the territorial sea of Ukraine.

Key words: marine casualty, investigation, investigation body, database, commission of inquiry.

Постановка проблеми. Сьогодні використання Світового океану є дуже важливою економічною складовою життя людства. Кожен рік сотні нових суден будуються та вводяться в експлуатацію. При цьому продовжують використовуватися і судна, строк експлуатації яких підходить до завершення. Збільшення кількості суден разом із дією людського фактору впливають на стан аварійності морського флоту.

Міжнародне співтовариство активно співпрацює у сфері розслідування морських аварій. Така співпраць передбачена, перш за все, цілим рядом міжнародних Конвенцій, в яких встановлено обов'язок держав проводити розслідування аварій із суднами для попередження подібних ситуацій у майбутньому. Порядок розслідувань визначається Кодексом міжнародних стандартів і рекомендованої практики розслідування аварії чи інциденту на морі. При цьому основна проблема вбачається у формуванні відповідних комісій з розслідування аварій та їх компетентній діяльності.

Аналіз досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення проблеми. Питанню розслідування морських аварій в різний час приділяли увагу такі вчені, як Л. Колодкін, Н.Р. Мубінов, В.В. Ралько, А.В. Сидоренко, Ф. Сидорченко, О.М. Шемякін та інші.

При цьому увага дослідників концентрується переважним чином на визначенні поняття морської аварії, класифікації аварій, процедури розслідування тощо. Проте майже не приділено уваги необхідності створення профільного компетентного державного органу з розслідувань морських аварій.

Метою даної статті є формулювання вимог до компетентного органу з розслідувань морських аварій в Україні на основі закордонного досвіду діяльності подібних структур.

Виклад основного матеріалу. Будь-яке успішне втілення в життя правових норм потребує кваліфікованих виконавців, які, окрім відповідних повноважень, мають необхідні знання в специфічній галузі застосування права. У випадку розслідування морських аварій йдеться, перш за все, про осіб, що обізнані в конструкції суден, знаються на управлінні суднами, роботі механізмів та устаткування суден, володіють знаннями з маневрувань судном та попередження зіткнень, є фахівцями в морському праві тощо. Саме з таких висококваліфікованих кадрів мають складатися комісії з розслідування морських аварій.

Звернемося до нормативного закріплення формування комісій для розслідування морських аварій в Україні. Положення про класифікацію, порядок розслідування та обліку аварійних морських подій із суднами, затверджене Наказом Мінтрансзв'язку України від 29.05.2006 № 516 (далі - Положення) [1], визначає органи розслідування аварійних морських подій. Так, органами розслідування, згідно зп. 3.1 Положення, є:

1) Міністерство інфраструктури України;

2) Міністерство аграрної політики та продовольства України;

3) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека);

4) Державне агентство рибного господарства України (Держрибагентство України);

5) Управління державного нагляду за безпекою мореплавства флоту рибного господарства Держрибагентства України;

6) капітани морських портів;

7) капітани суден.

Очевидно, що зазначені органи не можуть розслідувати аварію всім своїм складом. Отже, Положенням передбачено створення цими органами комісій з розслідування аварійних морських подій в залежності від класифікації аварійної морської події. При цьому з тексту положення чітко не слідує, чи повинні зазначені міністерства створювати спільну комісію, чи дві окремі. Щодо Укртрансбезпеки та Держрибагенства України таке роз'яснення дається. Так, спільна комісія створюється, якщо до аварійної морської події причетні судна, щодо яких відповідальність за організацію розслідування одночасно несуть обидва згадані органи.

Повноваження Управління державного нагляду за безпекою мореплавства флоту рибного господарства Держрибагентства України як окремого органу розслідування взагалі є незрозумілими, по тексту Положення дане управління не зустрічається ніде, крім переліку органів розслідування, що є явним недоліком діючого Положення.

Якщо розглянути органи, що вповноважені розслідувати аварії, то стає очевидним, що профільним морським органом є лише Держрибагенство України. Що ж до складу комісій, то їх формує керівник відповідного органу розслідування. Також до складу комісії можуть бути введені представники судновласників українських та іноземних суден і/або істотно заінтересованих держав. Розслідування всіх аварійних морських подій проводяться особами, які мають необхідні знання і практичний досвід у питаннях, що відносяться до їхніх звичайних посадових обов'язків, а також є компетентними в питаннях, що відносяться до морських аварій, у тому числі мають спеціальну підготовку щодо виявлення людського фактора в аварійних морських подіях. Для розв'язання окремих питань, що не можуть бути вирішені членами комісії, до участі в розслідуванні (без включення до складу комісії) можуть бути залучені відповідні фахівці (пункт 4.8 Положення).

Положення про класифікацію, порядок розслідування та обліку аварійних подій із суднами флоту рибної промисловості, затверджене Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 08.09.2017 № 500 [2], визначає органом розслідування аварійних морських подій із суднами флоту рибної промисловості, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, та суднами флоту рибної промисловості, що підлягають нагляду класифікаційного товариства, довжиною менше 24 метрів, Державне агентство рибного господарства України. Даний орган створює комісію з розслідування, яка складається виключно із числа його посадових осіб, що значно обмежує підбір фахівців. Дану ваду можна вирішити залученням експертів.

Отже, на сьогодні в Україні відсутні постійно діючі комісії з розслідувань морських аварій або один спеціалізований державний орган, що проводить розслідування аварійних морських подій. Законодавство встановлює перелік із семи органів розслідування, які, в залежності від кваліфікації аварійної морської події, приймають на себе обов'язки зі створення комісій та координації розслідування.

При цьому Міжнародна морська організація у своїй резолюції А.1075(28) від 4 грудня 2013 року «Керівництво по наданню допомоги особам, що проводять розслідування, у здійсненні Кодексу розслідування аварій (Резолюція МБС.255(84))» [3] встановлює наступні вимоги до кваліфікації та підготовки осіб, які проводять розслідування.

1. Для проведення систематизованого і ефективного розслідування в області безпеки призначені для розслідування особи повинні мати досвід проведення розслідувань аварій на морі і бути компетентними в питаннях, що відносяться до аварії або інциденту на морі. Сфери компетенції повинні включати методи збору доказів, методи проведення опитування, методи аналізу та вміння визначати вплив людських і організаційних чинників на аварії та інциденти на морі.

2. Усі особи, що проводять розслідування, які перебувають на місці аварії на морі, повинні мати достатні знання в області особистої безпеки, особливо з огляду на те, що небезпеки, що виникають на місці аварії, можуть бути куди більш значними порівняно з небезпеками, характерними для нормальних умов експлуатації судна.

3. Орган, який проводить розслідування в галузі морської безпеки, повинен розглянути питання про розробку офіційно оформленої програми підготовки з тим, щоб працюючі в ньому особи, які проводять розслідування, володіли необхідними знаннями, розумінням і професійними навичками в області проведення розслідувань, що стосуються безпеки на морі.

Вочевидь, рекомендації ІМО стосовно компетенції членів комісій з розслідування морських аварій значно більш конкретизовані, ніж вимоги національного законодавства України.

Проаналізувавши існуючу практику держав щодо заснування органів розслідування морських аварій, слід підкреслити відсутність чіткої закономірності як у наділенні повноваженнями, так і в правовому статусі таких органів.

Так, у Великобританії розслідування аварійних морських подій проводиться Відділом із розслідування морських аварій (Marine Accident Investigation Branch (MAIB)) та Агентством берегової морської охорони (Maritime and Coastguard Agency (MCA)), у Нідерландах - Голландською Радою безпеки (Dutch Safety Board (DSB)), у США- Службою берегової охорони СЩА (United States Coast Guard), в Японії - Агентством з розслідування морських аварій Японії (Marine Accident Inquiry Agency Japan (MAIA)), в Естонії - Управління з питань розслідування морських аварій (Marine Casualties Investigation Safety Development Department) при Морській Адміністрації Естонії (Estonian Maritime Administration), в Греції - Радою по розслідуванню морських аварій (Maritime Casualties Investigation Council (МСІС)), в Італії - Центральною комісією з розслідування за морськими вимогами (Commissione Centrale di Indagine sui Sinistri Marittimi (CCISM)), в Латвії - Відділом з розслідування морських аварій (Division for Investigation of Marine Accidents (DIMA)), підпорядкованим Морській адміністрації Латвії (Maritime Administration Latvia), у Люксембурзі - Президентом у справах технічного розслідування відносно серйозних аварій та інцидентів (Prйsident de l'entitй Enquкtes techniques relatives aux accidents et incidents graves (EEAI)) [4].

Бюро Франції з розслідування інцидентів на морі (Le Bureau d'enquкtes sur les йvйnements de mer) (далі - BEAmer) є національною службою при Генеральному інспекторі з морських справ, відноситься до Міністерства екології, стійкого розвитку, транспорту та житлового будування. Воно здійснює свою роботу незалежно від інших компетентних служб міністерства у питанні визначення та контролю безпеки судноплавства (торгівля, риболовля, вітрильний спорт) [5].

На європейському рівні бюро діє в рамках Директиви Ради 1999/35/ЕС від 29 квітня 1999 року про систему обов'язкових оглядових заходів для безпечного функціонування регулярних перевезень поромами типу ро-ро та швидкісними пасажирськими суднами і Директиви 2009/18/ЕС від 23 квітня 2009 року, що встановлює фундаментальні принципи розслідування аварій на морському транспорті та вносить зміни до Директиви 1999/35/ЕС.

Федеральне Бюро Німеччини з розслідування морських аварій (Bundesstelle fuer Seeunfalluntersuchung) (далі - BSU) є федеральним органом державного управління в області діяльності Федерального міністерства транспорту, будівництва та міського розвитку. У червні 2002 року був прийнятий Закон про безпеку під час розслідування морських аварій (Safety-at-Sea-Investigation-Act) (SUG). У той же час було створено BSU в якості державного органу, відповідального за розслідування морських аварій у Німеччині [6]. правовий аварійний морський судно

З тих пір BSU з його 11 співробітниками несе відповідальність за облік і розслідування всіх типів морських аварій із суднами під німецьким прапором. У територіальних водах Німеччини BSU, крім того, діє незалежно від прапора(ів) судна(ен).

На даний час у Німеччині немає централізованої бази даних про морські аварії та інциденти. Створено ініціативну групу для її формування.

Морський департамент Гонконгу (Marine Department) (далі - Mardep), на чолі з Головою морського флоту, несе відповідальність за всі навігаційні проблеми Гонконгу, а також за безпеку всіх класів і типів суден. Mardep надає широкий спектр послуг для розслідування морських аварій. Багатостратегічний Відділ (The Multi-lateral Policy Division) (MPD) очолюється заступником Голови морського флоту, якому допомагають три основних геодезисти, п'ять старших геодезистів і три сюрвеєри. Відділ Mardep із розслідування аварійних морських подій та безпеки на морському транспорті (The Marine Accident Investigation and Shipping Security Policy Branch), що входить у склад MPD, проводить розслідування для встановлення причин і обставин, при яких сталася морська аварія, з метою виявлення всіх недоліків проектування, будівництва, технічного обслуговування суден та їх обладнання, операційних інструкцій і процедур, компетентності екіпажу судна тощо, і поліпшення заходів, які можуть бути реалізовані для уникнення повторення аварії у майбутньому [7].

Найбільш повними базами даних щодо розслідування морських аварій і інцидентів були та є ті, що засновані на достовірній і глобальній інформації від провідних класифікаційних товариств світу, і таким товариством є, перш за все, Регістр Ллойда (Uoyd's Register), Великобританія.

Відділ Великобританії з розслідування морських аварій (The Marine Accident Investigation Branch) (далі - MAIB) є окремим елементом Департаменту транспорту (Department for Transport) (DfT). Він не є частиною Берегової морської охорони (Maritime and Coastguard Agency) (MCA) [8].

MAIB підтримує комп'ютеризовану базу даних звітності про морські аварії. Крім забезпечення доступного джерела інформації, база даних може бути проаналізована для виявлення тенденції аварій.

На додаток до цього МАІВ публікує Довідник з безпеки на морському транспорті, який звертає увагу морського співтовариства на деякі уроки, що випливають із розслідування аварій та інцидентів на морі.

Отже, майже всі країни мають окремі незалежні органи з розслідування аварійних морських подій, які здійснюють свої повноваження в структурі відповідних міністерств, переважно при профільному міністерстві з питань транспорту, є автономними у своїй діяльності та при прийнятті рішень від будь-якого іншого органу, чиї інтереси можуть вступити в протиріччя із завданням, покладеними на такі органи, тобто вони відокремлені та не підпорядковані будь-яким іншим органам державної влади країни.

Можна стверджувати, що в даний час в Україні відсутній окремий постійно діючий орган з розслідування аварій на морі, що значно знижує ефективність розслідування морських аварій у внутрішніх водах та територіальному морі України, а також аварій із суднами під прапором України, про що свідчить відсутність доповідей по дуже серйозних аваріях із суднами під українським прапором в базі даних ІМО.

Виходом із даної ситуації може стати створення окремого органу з розслідування морських аварій та інцидентів задля проведення дієвого вивчення причин та наслідків аварійних морських подій. До того ж, створення такого органу є одною з умов гармонізації національного законодавства до законодавства країн-членів ЄС, адже Директива 2009/18/ЕС зобов'язує всі уряди держав-членів ЄС забезпечувати функціонування окремих органів із розслідування морських аварій та інцидентів. Тому слід перейняти європейський досвід створення незалежних органів із розслідування морських аварій.

Можлива назва органу - Українське бюро з розслідування аварійних морських подій. Бюро має входити в склад Міністерства інфраструктури України або Морської адміністрації України (у разі її створення) та фінансуватися за рахунок коштів державного бюджету. Необхідною умовою ефективного функціонування Бюро є офіційне закріплення його діяльності на національному рівні, передбачається необхідним видання Положення про Українське бюро з розслідування аварійних морських подій. У складі бюро мають працювати експерти та кваліфікований персонал з відповідними професіональними знаннями в різних галузях науки та практичними навичками, необхідними для об'єктивного та неупередженого розслідування морських аварій, які передбачені керівними документами ІМО.

Одним із першочергових завдань Бюро має стати створення електронної бази даних з інформацією щодо морських аварій за участю суден під українським прапором, а також аварій, що сталися у внутрішніх водах та територіальному морі України, та звітів щодо їх розслідування. Адже в Україні досі не має офіційної розширеної бази даних з аналізом аварійних морських подій. Деякі статистичні дані, представлені на офіційному веб-сайті Укртрансбезпеки, дають уявлення тільки про ситуацію, що сталася, та обсяг втрат, проте результати розслідування не наводяться. [9].

У базу даних необхідно вносити такі дані: опис судна, ресурси збору доказів, план та аналіз подій, аналіз доказів, погодні умови, опис вантажу, наслідки подій, конвенційні положення щодо аварійної морської події, результати розслідування, рекомендації тощо. База даних морських аварій та інцидентів України допоможе не тільки проаналізувати стан аварійності на морському транспорті України, а й полегшить та зміцнить співпрацю з іншими країнами світу, зокрема з країнами ЄС, які мають потужну електронну базу аналізу аварійних морських подій. До того ж, така база даних повинна бути відкритою, що допоможе обмінюватися досвідом та рекомендаціями щодо розслідування морський аварій та інцидентів.

Висновки. На сьогодні в Україні відсутній єдиний орган розслідувань аварій на морі. Також вимоги до компетенції членів комісій з розслідування не конкретизовані та дозволяють включення до їх складу недостатньо компетентних осіб. Дослідивши досвід іноземних держав у створенні органів розслідування, можна зробити висновок про необхідність створення в Україні постійно діючого спеціалізованого органу розслідування: Українського бюро з розслідування аварійних морських подій. Першочерговим завданням бюро має стати створення єдиної бази даних із розслідування аварійних морських подій, що сталися із суднами під прапором України, а також у внутрішніх водах та територіальному морі України.

Список використаних джерел

1. Про затвердження Положення про класифікацію, порядок розслідування та обліку аварійних морських подій із суднами: Наказ Мінтрансзв'язку України від 29.05.2006 № 516 II Офіційний вісник України від 23.08.2006. - 2006. - № 32. - Ст. 2355.

2. Про затвердження Положення про класифікацію, порядок розслідування та обліку аварійних подій із суднами флоту рибної промисловості: Наказ Мінагрополітики України від 08.09.2017 № 500 II Офіційний вісник України від 05.12.2017. - 2017. - № 95. - Ст. 2903.

3. Резолюция ІМО А.1075(28) от 04.12.2013 Руководство по оказанию помощи лицам, проводящим расследование, в осуществлении кодекса расследования аварий (Резолюция MSC.255(84)) [Електронний ресурс] / Електронна база документів RISE.

4. Kuehmayer J.R. Marine Accident and Casualty Investigation Boards: [Електронний ресурс]/Austrian Marine Equipment Manufacturers.

5. Le Bureau d'enquкtes sur les йvйnements de mer de la France: [Електронний ресурс].

6. Bundesstelle fuer Seeunfalluntersuchung: [Електронний ресурс].

7. Marine Department of Hong Kong: [Електронний ресурс].

8. The Marine Accident Investigation Branch of United Kingdom:

9. Інформація про аварійні події за участю морського та річкового транспорту: [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Укртрансбезпеки.

Размещено на Allbest.ru