Щодо правового статусу Ради національної безпеки й оборони України в системі захисту суверенітету і територіальної цілісності України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Щодо правового статусу Ради національної безпеки й оборони України в системі захисту суверенітету і територіальної цілісності України

On the legal status of the council of national security and defense of Ukraine in the system of protection of sovereignty and territorial integrity of Ukraine

Полякова Ю.О., здобувач кафедри державного будівництва Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

Анотація

У статті наголошується, що функції та компетенція Ради національної безпеки й оборони України свідчать про те, що цей орган посідає чільне місце у механізмі забезпечення державного суверенітету, територіальної цілісності, додержання конституційних прав і свобод людини і громадянина в Україні. Фактично жодне питання, яке має суттєве значення для забезпечення національної безпеки й оборони нашої держави, не вирішується без попереднього розгляду на засіданні Ради національної безпеки й оборони України. Сформульовано висновок, що роль Ради національної безпеки й оборони України важко переоцінити. Вона полягає у стратегічному управлінні національною безпекою, яка нині є головною сферою зусиль, на які спрямована діяльність Президента України.

Ключові слова: Рада національної безпеки й оборони України, Президент, суверенітет, територіальна цілісність, загроза, стратегічне управління.

В статье отмечается, что функции и компетенция Совета национальной безопасности и обороны Украины свидетельствуют о том, что этот орган занимает ведущее место в механизме обеспечения государственного суверенитета, территориальной целостности, соблюдения конституционных прав и свобод человека и гражданина в Украине. Фактически ни один вопрос, который имеет существенное значение для обеспечения национальной безопасности и обороны нашего государства, не решается без предварительного рассмотрения на заседании Совета национальной безопасности и обороны Украины. Сделан вывод, что роль Совета национальной безопасности и обороны Украины трудно переоценить. Она заключается в стратегическом управлении национальной безопасностью, которая сейчас является главной сферой усилий, на которые направлена деятельность Президента Украины.

Ключевые слова: Совет национальной безопасности и обороны Украины, Президент, суверенитет, территориальная целостность, угрозы, стратегическое управление.

The article notes that the functions and competencies of the national security Council and defense of Ukraine testify to the fact that this body has a leading role in the mechanism of ensuring state sovereignty, territorial integrity, constitutional rights and freedoms of man and citizen in Ukraine. Virtually no subject that is essential to ensure national security and defense of our country, can not be solved without preliminary consideration at the meeting of the national security Council and defense of Ukraine. It is concluded that the role of the national security Council and defense of Ukraine is difficult to overestimate. It is in the strategic management of national security, which is now the main area of effort, which directed the activities of the President of Ukraine.

Key words: Council of national security and defence, President, sovereignty, territorial integrity, threats, strategic management.

рада національний безпека суверенітет

Вступ

Постановка проблеми. Конституція України конкретно визначає необхідність створення двох допоміжних органів при Президентові України - Ради національної безпеки й оборони України (ст. 107 Конституції України) та Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим (ст. 139 Конституції України).

Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки конституційно проголошені найважливішими функціями держави і здійснюються низкою органів державної влади в межах їх компетенції. Однак складність і багатоаспектність проблем забезпечення національної безпеки вимагає узгодження дій зазначених органів у межах єдиної державної політики. Серед органів державної влади, покликаних здійснювати цю функцію, провідне місце належить Раді національної безпеки й оборони України, яка є органом, що утворюється і функціонує відповідно до ст. 107 Конституції України [5], Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» [8], а також ст. 9 Закону України «Про основи національної безпеки України» [7].

Більшість держав світу закріплює у своїх конституціях і конституційних актах положення про режим національної безпеки й оборони, а також правосуб'єктність учасників конституційного процесу, до чиїх повноважень віднесено функцію забезпечення відповідного режиму [12].

Не стала винятком і Україна, яка у ст. 17 Конституції закріпила положення про загальні засади й основні складники системи національної безпеки й оборони України [5].

Водночас нинішні суспільно-політичні умови, поява військових загроз, які визначають сучасне буття української держави, визначають унікальні місце цього органу в системі управління державою.

Стан опрацювання. До питань, які стосуються діяльності Ради національної безпеки й оборони України, зверталися О.А. Безугла, Л.В. Бобрицький, Р.А. Калюжний, І.М. Петрів, К.В. Тарасенко, В.Л. Федоренко та ін.

Ці вчені Грунтовно та всебічно визначили роль цього органу у розбудові загальної національної безпеки та обороноздатності України. Водночас сучасна ситуація у державі принципово змінила місце Ради національної безпеки й оборони України в державному механізмі, що потребує уточнення.

Мета статті - визначити місце Ради національної безпеки та оборони України в системі захисту суверенітету і територіальної цілісності України.

Виклад основного матеріалу

Конституція України уповноважує главу держави забезпечувати державну незалежність і національну безпеку; бути Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначати на посади та звільняти з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснювати керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави (п. 1 ч. 1 ст. 106 Конституції); очолювати Раду національної безпеки і оборони України (п. 18 ч. 1 ст. 106 Конституції), яка координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки й оборони (ч. 2 ст. 107 Конституції); вносити до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України приймати рішення про використання Збройних Сил України та інших утворень відповідно до законів України формувань (п. 19 ч. 1 ст. 106 Конституції); приймати відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України (п. 20 ч.1 ст. 106 Конституції) [5] тощо. При цьому значну частину своїх безпекових і оборонних завдань, функцій і повноважень Президент України реалізує через діяльність Ради національної безпеки й оборони України [12].

Об'єкти безпеки, як зазначає Л.В. Бобрицький, - це національні інтереси, національні цінності, структурні елементи системи національної безпеки, їх властивості та відносини, які захищаються від загроз [2].

Як вказує К.В. Тарасенко, Рада національної безпеки й оборони України займає домінуюче місце в системі органів державної влади, які забезпечують національну безпеку й оборону в Україні [11].

Відповідно до функцій Ради національної безпеки й оборони України, визначених чинним законодавством, цей державний орган має винятково широкий спектр компетенції [4].

На нашу думка, щ «широта» як ознака діяльності РНБО полягає в тому, що сама національна безпека є широким та багатостороннім поняттям. Відповідно до Закону України «Про основи національної безпеки України» національна безпека являє собою захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам у соціальній, економічній, екологічній сферах, сфері правоохоронної, прикордонної діяльності, боротьби з корупцією та ін.

У ст. 4 вказаного Закону зазначено, що суб'єктами забезпечення національної безпеки поряд з іншими органами влади є Президент України та Рада національної безпеки й оборони України.

У ст. 7 Закону «Про основи національної безпеки України» окреслені загрози національним інтересам і національній безпеці України, серед яких найбільш вагомими у наш час є:

- посягання на державний суверенітет України та її територіальну цілісність, територіальні претензії з боку інших держав;

- спроби втручання у внутрішні справи України з боку інших держав; воєнно-політична нестабільність, регіональні та локальні війни (конфлікти) в різних регіонах світу, насамперед поблизу кордонів України; розвідувально- підривна діяльність іноземних спеціальних служб; загроза посягань із боку окремих груп та осіб на державний суверенітет, територіальну цілісність, економічний, науково- технічний і оборонний потенціал України, права і свободи громадян; поширення корупції в органах державної влади, зрощення бізнесу і політики, організованої злочинної діяльності; злочинна діяльність проти миру і безпеки людства, насамперед поширення міжнародного тероризму;

-можливість втягування України в регіональні збройні конфлікти чи у протистояння з іншими державами; нарощування іншими державами поблизу кордонів України угруповань військ та озброєнь, які порушують співвідношення сил, що склалося; небезпечне зниження рівня забезпечення військовою та спеціальною технікою та озброєнням нового покоління Збройних Сил України, інших військових формувань, що загрожує зниженням їх боєздатності; незавершеність договірно-правового оформлення і недостатнє облаштування державного кордону України; можливість виникнення конфліктів у сфері міжетнічних і міжконфесійних відносин, радикалізації та проявів екстремізму в діяльності деяких об'єднань національних меншин та релігійних громад;

- загроза проявів сепаратизму в окремих регіонах України; структурна та функціональна незбалансованість політичної системи суспільства, нездатність окремих її ланок до оперативного реагування на загрози національній безпеці; істотне скорочення внутрішнього валового продукту, зниження інвестиційної та інноваційної активності і науково-технічного та технологічного потенціалу, скорочення досліджень на стратегічно важливих напрямах інноваційного розвитку тощо [7].

Отже комплексність вказаних загроз визначає спектр дії Ради національної безпеки й оборони.

Відповідно до Конституції України, Рада національної безпеки й оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки й оборони при Президентові України. Вона координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки й оборони [1,с. 291-292].

Науковці зазначають, що Рада національної безпеки і оборони України є допоміжним органом при Президентові України зі спеціальною компетенцією, діяльність якого дає главі змогу держави повно та ефективно забезпечувати правовий режим національної безпеки й оборони.

Також слід зазначити, що на виняткову важливість Ради національної безпеки й оборони України в апараті Президента України та її самостійний конституційно- правовий статус вказує і те, що РНБО - єдиний орган в системі консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і служб, які Президент України створює згідно з п. 28 ч. 1 ст. 106 Основного Закону та у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті, чий правовий статус Конституція України закріплює у самостійній статті, а законодавець деталізує у спеціальному Законі України «Про Раду національної безпеки і оборони України» від 5 березня 1998 р., а також низці інших законів України - «Про основи національної безпеки України», «Про правовий режим надзвичайного стану», «Про правовий режим воєнного стану», «Кодекс цивільного захисту України» і т. ін.

За Законом України від 19 червня 2003 р. «Про основи національної безпеки України» Рада національної безпеки і оборони України є одним із суб'єктів забезпечення національної безпеки і з урахуванням змін у геополітичній обстановці вносить Президентові України пропозиції щодо уточнення Стратегії національної безпеки України та Воєнної доктрини України [7].

Нині цей орган займає унікальне положення в системі допоміжних органів при Президенті України, аналітики зазначають, що Рада національної безпеки й оборони України сьогодні стала другим за значенням органом влади в Україні [3].

Основними функціями Ради національної безпеки й оборони України є:

1) внесення пропозицій Президентові України щодо реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики у сфері національної безпеки й оборони;

2) координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони у мирний час;

3) координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки й оборони в умовах воєнного або надзвичайного стану та у разі виникнення кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України (ст. З Закону «Про раду національної безпеки і оборони України») [8].

Відповідно до своїх повноважень Рада національної безпеки й оборони України визначає стратегічні пріоритети забезпечення національної безпеки; координує діяльність органів державної влади в питаннях національної безпеки та оборони; забезпечує реалізацію аналітично- правової функції у сфері національної безпеки та оборони.

Аналіз цих функцій вказує, що Рада національної безпеки й оборони, яку очолює Президент України, отримує контролюючі функції над усіма силовими структурами. Аналітики стверджують, що збільшення повноважень є свідченням твердої військової політики, яка потрібна Україні перед обличчям російської загрози. Нові рішення РНБО віднині будуть обов'язковими до виконання, спрощується система контролю. Водночас Президент посилює власні військові повноваження, роблячи це руками своїх найближчих політичних союзників. Україна єднається перед зовнішньою агресією, отримуючи координаційний орган, здатний вплинути на ефективність управління фронтом під час триваючої війни [3].

Вони йому будуть не тільки підконтрольні, але і підзвітні. Крім того, Рада національної безпеки й оборони буде відтепер координувати дії цих силових структур. А у разі виникнення загрози щодо територіальної цілісності та суверенітету України Рада національної безпеки й оборони отримує абсолютно широкі, в деталях не прописані функції, але вони, як сказано в законі, повинні забезпечити територіальну цілісність і суверенітет України.

Про те, що цей орган є дієвим інструментом, який забезпечує реалізацію повноважень Президента України у сфері національної безпеки і оброни, свідчить той факт, що цей орган очолює особисто Президент України, а у разі дострокового припинення повноважень Президента України відповідно до статей 108, 109, 110 і 111 Конституції України виконання обов'язків Голови Ради національної безпеки й оборони України на період до обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на Голову Верховної Ради України (ст. 5 Закону «Про Раду національної безпеки і оборони України») [8].

Проведений аналіз функцій Ради національної безпеки й оборони України дає підстави стверджувати, що цей орган входить до вертикалі президентської влади, фактично може втручатися і впливати на діяльність інших органів влади у сфері національної безпеки і оброни. Причому це втручання може носити директивний характер, сам цей орган несе відповідальність за свою діяльність винятково перед Президентом, якому цей орган підпорядковується, а рішення, що прийняті цим органом, вводяться в дію указами Президента України (ст. 10 Закону «Про Раду національної безпеки і оборони України») [8].

Зазначимо, що цей орган приймає рішення із самого широкого кола питань, сам ініціює створення різноманітних допоміжних органів. Так, Президент України увів в дію рішення Ради національної безпеки й оборони України від 25 січня 2015 року «Про створення та забезпечення діяльності Головного ситуаційного центру України», який є програмно-апаратним комплексом зі збору, накопичення та обробки інформації, необхідної для підготовки та прийняття рішень у сфері національної безпеки й оборони Закону «Про Раду національної безпеки і оборони України» [9].

Також Указом Президента України № 139/2015 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 лютого 2015 року «Про додаткові заходи щодо зміцнення національної безпеки України» утворено Військовий кабінет Ради національної безпеки й оборони України як робочий орган Ради національної безпеки й оборони України, основними завданнями якого є:

1) обговорення пропозицій щодо застосування сил і засобів структур сектору безпеки й оборони України для відбиття збройної агресії проти України; керівництва стратегічним розгортанням, підготовкою і застосуванням сил і засобів структур сектору безпеки й оборони України для стратегічних дій, операцій, бойових (спеціальних) дій; переведення національної економіки для функціонування в умовах особливого періоду; інших питань щодо забезпечення стратегічного керівництва Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями та правоохоронними органами в особливий період;

2) розгляд проектів рішень (планів) щодо застосування сил і засобів структур сектору безпеки й оборони України, рішень (планів) командувачів утворених угруповань військ (сил) стосовно підготовки і проведення операцій, бойових (спеціальних) дій для внесення Радою національної безпеки й оборони України Президентові України відповідних пропозицій;

3) доведення до структур сектору безпеки й оборони України рішень з питань керівництва у сферах національної безпеки й оборони України;

4) моніторинг стану виконання визначених Президентом України та Радою національної безпеки і оборони України завдань із питань забезпечення національної безпеки й оборони держави в особливий період [9].

Фактично йдеться про те, що цей орган отримав право створювати органи, які мають консультаційні повноваження та входять до системи органів, що забезпечують національну безпеку на правах окремих структур, які підконтрольні винятково керівництву Ради національної безпеки й оборони України, яке замикається на Президенті України.

Персональний склад Ради засвідчує її унікальне місце в системі президентської влади України, відповідно до ст. Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» персональний склад Ради національної безпеки й оборони України формує Президент України. До складу Ради національної безпеки і оборони України за посадою входять Прем'єр-міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України. Членами Ради національної безпеки й оборони України можуть бути керівники інших центральних органів виконавчої влади, а також інші особи, визначені Президентом України. Персональний склад Ради національної безпеки і оборони України має рухливий характер, тобто її структурам притаманна як постійність, так і динамізм, що відбувається під впливом соціально-політичних факторів, викликів та небезпек, які постають перед державою [6].

Секретар Ради національної безпеки й оборони України призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України і безпосередньо йому підпорядковується (ст. 7 Закону «Про Раду національної безпеки й оборони України») [8].

Таким чином, за структурою Рада національної безпеки й оборони України є загальнодержавним, цілісним, системним, спеціалізованим, міжвідомчим, комплексним та колегіальним органом. Формування РНБО України відбувається під впливом як зовнішніх, так і внутрішніх факторів.

Висновки

Загалом функції та компетенція РНБО свідчать про те, що цей орган посідає чільне місце в механізмі забезпечення державного суверенітету, територіальної цілісності, додержання конституційних прав і свобод людини і громадянина в Україні. Фактично жодне питання, яке має суттєве значення для забезпечення національної безпеки й оборони нашої держави, не вирішується без попереднього розгляду на засіданні Ради національної безпеки й оборони України.

Отже, роль Ради національної безпеки й оборони України важко переоцінити. Вона полягає у стратегічному управлінні національною безпекою, яка нині є головною сферою зусиль, на які спрямована діяльність Президента України.

Список використаних джерел

1. Безугла О.А. Розвиток Ради національної безпеки і оборони України в 1991-1996 рр. / О.А. Безугла II Україна і світ: гуманітарно- технічна еліта та соціальний прогрес: тези доп. Міжнар. наук.-теор. конф. студ. і аспір., 8-9 квітня 2014 р., м. Харків / ред. Л. Л. Товажнянський. - Харків: НТУ «ХПІ», 2014.-С. 291-292.

2. Бобрицький Л. В. Діалектика термінологічної взаємодії у дослідницькому полі проблем національної безпеки [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pravoznavec.com.ua/period/ айісіе/26955/%С1

3. Зміни в РНБО: новий військовий кабінет президента [Електронний ресурс]. - Режим доступу: - Ьйр://ЬдЬКб.уапбех.пе(/уапбЬ(т?іапд= ик&ітобе=іп]ес(&(Іб=иа&Іа=1423585792&(ех(

4. Калюжний РА. Роль ради національної безпеки і оборони України в адміністративному регулюванні діяльності органів державної влади у боротьбі з наркозлочинністю [Електронний ресурс] / РА. Калюжний, Л.В. Бобрицький. - Режим доступу: ЛйрУЛммл/.ргауогпауес. com.ua/ регіоб/айісіе/19020/%00

5. Конституція України від 28.06.1996// Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № ЗО, ст. 141.

6. Петрів І.М. Конституційно-правові засади організації та діяльності Ради національної безпеки і оборони України: дис... канд. юрид. наук: 12.00.02 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. - К., 2004. -194 с.

7. Про основи національної безпеки України: Закон України від 19.06.2003. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/964-15

8. Про Раду національної безпеки і оборони України: Закон України від 05.03.1998 (Із змінами, внесеними згідно із Законом № 43-УІІІ від 25.12.2014, ВВР, 2015, № 4, ст. 14) - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/183/98-Bp

9. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 лютого 2015 року «Про додаткові заходи щодо зміцнення національної безпеки України»: Указ Президента України № 139/2015 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.president.gov.ua/ гиЛ1оситеп(5/ 19048.html

10. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 січня 2015 року «Про створення та забезпечення діяльності Головного ситуаційного центру України»: Указ Президента України № 115/2015 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: ййр://гакоп4. rada.gov.ua/ laws/show/115/2015

11. Тарасенко К.В. Місце Ради національної безпеки і оборони України в системі органів, що забезпечують національну безпеку і оборону в Україні / К.В. Тарасенко. II Форум права,- 2009. - №3,- С. 610-620.

Федоренко В.Л. Конституційно-правовий статус Ради національної безпеки та оборони України і її нормопроектний потенціал [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pravoznavec.com.ua/period/article/20582/%C2

Размещено на Allbest.ru