Особливості спадкування авторських прав у цивільному праві України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості спадкування авторських прав у цивільному праві України

Бєльтюкова Є.М., здобувач

кафедри права інтелектуальної власності і корпоративного права

Національний університет «Одеська юридична академія»,

приватний нотаріус

Одеський міський нотаріальний округ

Стаття присвячена дослідженню особливостей спадкування авторських прав у цивільному праві України. На підставі аналізу доктрини, судової та нотаріальної практики запропоновано висновки щодо наступництва авторських прав у порядку спадкування.

Ключові слова: спадок, спадкування, авторські права, майнові права автора, наступництво, спадкоємець, нотаріус, оформлення спадку.

Статья посвящена исследованию особенностей наследования авторских прав в гражданском праве Украины. На основании анализа доктрины, судебной и нотариальной практики предложены выводы о преемственности авторских прав в порядке наследования.

Ключевые слова: наследство, наследование, авторские права, имущественные права автора, преемственность, наследник, нотариус, оформление наследства.

The article deals with investigations of peculiarities of inheritance of copyrights in the civil law of Ukraine. Author analysis of the doctrine, court and notaries practice propose a conclusions on of the continuity of copyrights in the order of inheritance.

Key words: inheritance, inheritance, copyrights, property rights of the author, continuity, heir, notary, registration of inheritance.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Однією з умов стабільного розвитку цивільного обігу в умовах ринкових відносин та науково-технічного прогресу є забезпечення стабільності цивільних прав та можливість їх наступництва. Зняття обмежень на об'єкти права власності та відновлення приватної власності в Україні дозволило значній кількості осіб стати власниками об'єктів нерухомості, цінних паперів, часток у статутних капіталах товариств, вкладів у банках. До переліків об'єктів права власності віднесені і права інтелектуальної власності, які можуть мати значну ринкову вартість. Забезпечення права на успадкування майна створює передумови для зацікавленості особи в набутті майна, створення об'єктів інтелектуальної власності за час свого життя. Перелік об'єктів інтелектуальної власності, які захищаються та можуть передаватися у спадок, має невичерпний характер. Серед них значне місце займають авторські права на літературні й художні твори, комп'ютерні програми, бази даних, виконання, фонограми, відеограми тощо. Разом з тим, аналіз судової та нотаріальної практики свідчить про проблеми, що виникають при реалізації спадкових прав щодо об'єктів інтелектуальної власності, які, на нашу думку, пов'язані з неврахуванням специфіки цих об'єктів цивільних прав.

Метою статті є аналіз особливостей спадкування авторських прав у цивільному праві України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення цієї проблеми. Виклад основного матеріалу дослідження. Більшість виконаних на сьогодні досліджень стосуються загальних питань інтелектуальної власності, окремих її об'єктів, а також проблеми захисту. Окремі аспекти спадкування авторських прав досліджено у роботах О.В. Басая, Р.О. Стефанчука, О.О. Кулініч, О.І. Харитонової, Є.О. Харитонова, Р.Б. Шишки, Н.Е. Яркіної та інших. Проте, крім окремих публікацій на електронних ресурсах в мережі Інтернет, особливості спадкування об'єктів авторських прав не досліджувалися.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Під спадкуванням, або спадковим наступництвом, розуміється перехід майна померлого до іншої особи або до інших осіб - його спадкоємців.

Але через те, що майно померлого (спадщина, спадкове майно) з юридичної точки зору являє собою сукупність майнових прав, що належать спадкодавцеві, то спадкування, або спадкове наступництво, слід розуміти як перехід цих майнових прав від спадкодавця до його спадкоємців. При цьому найбільш характерним є те, що спадкоємець стає наступником сукупності майнових прав, що належали померлому, які переходять до спадкоємця, не змінюючи свого змісту, а сам перехід цих прав здійснюється одночасно і відразу - одним актом. Тому спадкування і відноситься до універсального типу наступництва. Спадкоємець набуває ті права, якими володів померлий: спадкоємець стає власником житлового будинку або домашньої обстановки, що належали померлому, набуває право вимагати сплати грошей, узятих у останнього ким-небудь у борг і т. п. [1, с. 139].

Законодавець не дає поняття спадщини (іноді використовується спадок), а тому звернемося до доктрини, в якій воно також визначається по-різному. Наприклад, Г.Ф. Шершеневич під терміном «спадок» розумів майно, залишене померлим, яке переходить до нового суб'єкта, при цьому вказував, що на спадкоємця разом із правами повинні перейти і пов'язані з ними обов'язки. Також цивіліст відзначав, що спадщина за законом є сукупністю майна, прав та зобов'язань, які залишилися після померлого [2, с. 467].

Аналогічної точки зору дотримувався і К.П. Побєдоносцев, який відзначав, що спадщиною є сукупність прав та обов'язків по майну, щодо якого відбувається спадкоємство. При цьому під майном розумілася сукупність всіх прав і обов'язків, які належать особі щодо всіх предметів, які входять у коло його юридичної особистості, юридичної влади [3, с. 254].

Іншої точки зору дотримувався В.І. Серебровський. Так, на його думку, в спадкову масу входять тільки майнові права, що належать спадкодавцеві, але не його обов'язки. Така позиція ґрунтувалася на тому, що борги могли зменшувати спадкове майно, навіть повністю його вичерпати, проте самі вони до складу спадкового майна не входять [4, с. 31].

К.А. Граве і Б.С. Антімонов під спадковою масою розуміли сукупність цивільних прав та обов'язків, що належить спадкодавцеві [5, с. 28].

М.Ю. Барщевський визначав спадщину як сукупність прав та обов'язків майнового характеру [6, с. 19].

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. О. В. Басай вказував, що за загальним правилом до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. При цьому відповідно до ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема особисті немай-нові права. Враховуючи, що права інтелектуальної власності поділяються на майнові та немайнові, необхідним є звернення до спеціального законодавства з метою визначення тих прав, які можуть входити до складу спадщини [7]. Стаття 29 Закону України «Про авторське право і суміжні права» встановлює особливості спадкування авторського права. Зокрема, майнові права авторів та інших осіб, які мають виключне авторське право, переходять у спадщину. Не переходять у спадщину особисті немайнові права автора.

О.Є. Кухарєв звертав увагу на те, що права в галузі інтелектуальної власності належать до об'єктів спадкування немайнового характеру, при цьому до складу спадщини можуть входити лише майнові права інтелектуальної власності, чинні на час відкриття спадщини, а тому особисті немайнові права інтелектуальної власності не входять до складу спадщини. До майнових прав інтелектуальної власності належать: 1) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності; 2) виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом (ст. 424 ЦК України). Дослідник звертав увагу на те, що слід відрізняти об'єкти права інтелектуальної власності та інтелектуальну власність як об'єкт спадкування, адже до спадкоємців переходить не сам об'єкт, а сукупність прав на нього.

Крім того, в літературі зверталася увага на те, що в контексті дійсності авторських прав на момент смерті спадкодавця слід враховувати, що відповідно до ст. 28 Закону України «Про авторське право і суміжні права» вони діють протягом усього життя автора і 70 років після його смерті (загальне правило). Надалі права можуть неодноразово успадковуватися і переходити від одного суб'єкта до іншого протягом всього строку їх дії. Якщо спадкодавцем є не творець об'єкта, а його правонаступник (колишній спадкоємець), то майнові права будуть знову включатися до складу спадкової маси, але за умови, що строк їх дії не закінчився на момент відкриття спадщини [8, с. 343].

Аналіз судової практики свідчить, що при спадкуванні авторського права до спадкоємців автора, крім майнових прав, переходить в обмеженому вигляді особисте немайнове право на недоторканість твору. Так, у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Видавництво Фоліо», ТОВ «Книгарня Є», ТОВ «Фудмаркет», ТОВ «Логос транс», ТОВ «Українське незалежне видавництво «Смолоскип», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про поновлення порушених авторських прав, припинення дій, що порушують авторське право та стягнення компенсації, позивач посилався на те, що він разом зі своєю сестрою - ОСОБА_2 та братом - ОСОБА_3 є законними спадкоємцями авторських прав на твори українського письменника, драматурга, фольклориста - ОСОБА_4 (які були успадковані ними від ОСОБА_5 їхньої матері) на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 31 травня 2010 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори. З огляду на те, що позивач як спадкоємець є суб'єктом авторського права, то він вважає, що використання творів оСОБА_4 могло бути здійснено на основі укладеного з ним як спадкоємцем авторського договору. Рішенням Шевченківський районний суд м. Києва від 10.04.2013 року позов було задоволено частково та зобов'язано ТОВ «Видавництво Фоліо» припинити випуск, реалізацію та інше використання творів ОСОБА_4, а саме: «Гуси- лебеді летять», «Правда і кривда» - п'єса, «Правда і кривда» - роман, «Чотири броди», авторське право на які належить ОСОБА_1. Стягнути з ТОВ «Видавництво Фоліо» на користь ОСОБА_1 компенсацію замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності у розмірі 100 936,00 грн., що складає 88 розмірів мінімальної заробітної плати [9].

Л.К. Буркацький до складу спадщини також включав і гонорар автора твору, який він одержував від продажу оригіналу твору. Спадкоємці за правом слідування, яке належало автору твору, впродовж установлених строків чинності майнових прав інтелектуальної власності користуються невідчуженим правом на одержання грошової суми у розмірі 5% від суми кожного продажу художнього твору чи оригіналу рукопису літературного твору, наступного за відчуженням оригіналу. Вказані відсотки сплачуються продавцем оригіналу. Отже, право автора на частку від суми продажу переходить у спадщину лише від продажу оригіналів зазначених творів. На копії цих оригіналів таке право не поширюється [10, с. 80]. Як зазначає з цього приводу Ю.О. Заіка, від спадкування авторських прав слід відрізняти спадкування авторської винагороди, яка була нарахована за життя автора, але своєчасно не отриманої, або своєчасно не нарахованої, або нарахованої відповідно до авторського договору на використання твору вже після смерті автора, але до прийняття спадкоємцями спадщини. У цьому випадку об'єктом спадкування виступає не виключне право, а певна грошова сума, яка спадкується на загальних підставах [11, с. 70].

Спадкування авторських прав на твір, створений у співавторстві, має особливості. Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про авторське право і суміжні права» авторське право на твір, створений у співавторстві, належить всім співавторам незалежно від того, чи утворює такий твір одне нерозривне ціле або складається з частин, кожна з яких має самостійне значення. Г.В. Чурпіта вказує, що з огляду на це спадкування майнових авторських прав на твір, створений у співавторстві, здійснюватиметься після смерті кожного зі співавторів спадкоємцями відповідного співавтора.

Ситуація ускладнюється в разі смерті співавторів, які не мають спадкоємців ні за заповітом, ні за законом. Це питання особливо важливе під час виплати авторської винагороди іншим співавторам, адже незрозуміло, що відбувається з винагородою померлого співавтора. З цього приводу в юридичній літературі було висловлено позицію, відповідно до якої у випадку нероздільного співавторства майнові авторські права померлого: 1) переходять до співавторів та їх спадкоємців і розподіляються між ними у рівних частках; 2) переходять до територіальної громади як відумерла спадщина; 3) припиняють свою дію [12, с. 128]; 4) стають суспільним надбанням [13, с. 18]. У літературі останній підхід розвинула Г.В. Чурпіта, яка вважає, що твір переходить у суспільне надбання не тільки після спливу строку чинності майнових прав на нього, але й у випадку відсутності спадкоємців [14, 302, 303].

Відповідно до п. 35 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» від 04.06.2010 року за № 5 при отриманні кількома спадкоємцями за законом чи за заповітом майнового авторського права і (або) суміжних прав без виділення конкретних спадкових об'єктів авторського права і (або) суміжних прав слід мати на увазі, що в даному випадку у спадкоємців виникає обсяг повноважень відносно спадкових прав на спільне використання всіх творів і (або) об'єктів суміжних прав як при здійсненні права інтелектуальної власності, яке належить кільком особам. Порядок використання таких прав визначається відповідно до статті 428 ЦК України. Права, що перейшли до спадкоємців, складають одне ціле, і жоден із спадкоємців не вправі без достатніх для цього підстав відмовити іншим у дозволі на опублікування, інше використання або зміну твору. Винагорода за використання твору розподіляється між спадкоємцями відповідно до часток у спадщині [15].

На практиці не врахування специфіки авторських прав та їх оформлення створює спірні ситуації. Так, відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. Отже, подання документів, що засвідчують право власності спадкодавця на об'єкт авторського права, не вимагаються [16, с. 70-71]. Вказане правило іноді ігнорується нотаріусами, що обумовлює звернення до суду. Так, у справі за позовом ОСОБА_1 до Шостої Одеської державної нотаріальної контори про визнання відмови у вчиненні нотаріальної дії незаконною позивач посилався на те, що за час її перебування у зареєстрованому шлюбі нотаріусом було посвідчено заповіт, згідно з яким її чоловік, ОСОБА_2, усе своє майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, а також все, що на день його смерті належатиме йому по закону, заповідає ОСОБА_1. ОСОБА_2 за час життя було написано велику кількість літературних творів наукового характеру, які неодноразово публікувалися. ОСОБА_2 помер, після чого позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Але нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майнові права інтелектуальної власності на літературні твори ОСОБа_2, авторські права на які не були зареєстровані у Державному департаменті інтелектуальної власності. Підставою для відмови нотаріуса стала відсутність правовстановлюючих документів на зазначені об'єкти авторського права. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25.10.2011 року позов було задоволено та встановлено, що відповідно до положень ЦК України та Закону України «Про авторське право і суміжні права» нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину безпідставно, оскільки авторські права не підлягають обов'язковій реєстрації. Положення ч. 5 ст. 11 Закону «Про авторське право і суміжні права», в якому йдеться про те, що суб'єкт авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах, закріплює право, а не обов'язок автора, а тому нотаріус не повинен вимагати надання свідоцтва про реєстрацію авторського права для видачі свідоцтва про право на спадщину [18]. Таким чином огляд судової практики у сфері спадкування авторських прав свідчить про необхідність проведення більш ґрунтовних досліджень з метою встановлення відповідності чинного законодавства потребам практики, чому будуть присвячені наступні публікації автора.

Проведене дослідження дозволяє зробити наступні висновки

Спадкування об'єктів авторських прав має специфіку, що обумовлена змістом авторського права. Оскільки авторські права поділяються на майнові та немайнові, то до складу спадщини входять перш за все саме майнові. Якщо йдеться про немайнові права, то, виходячи із загальновизнаного їх визначення, вони не успадковуються, проте спадкоємці наділяються правами щодо захисту окремих із них. Оформлення спадкових прав на об'єкти авторського права передбачає встановлення нотаріусом наявності відповідного права у спадкодавця, його обсяг, строки їх чинності. Дії, бездіяльність нотаріуса можуть бути оскаржені в суді.

Спір між спадкоємцями щодо спадку, куди входять об'єкти права інтелектуальної власності, вирішується судом. Зауважимо, що Указом Президента України від 30.09.2017 року було створено Вищий суд з питань інтелектуальної власності, який повинен спеціалізуватися на розгляді відповідних справ. Разом з тим, вивчення особливостей розгляду вказаних справ виходить за межі цієї публікації та становить перспективні напрямки дослідження.

Література

авторський право цивільний спадкування

Корнихин С.В. Преемство в исключительных правах по российскому гражданскому законодательству [Текст] : дисс. ... канд. юр. наук: 12.00.03 / Сергей Вячеславович Корнихин. - Москва, 2007. - 214 с.

Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права (по изданию 1907 г) [Текст] : [учебник] / Г.Ф. Шершеневич ; вступительная статья Е.А. Суханова. - М. : Спарк, 1995. - 556 с.

Победоносцев К. П. Курс гражданского права [Текст] : [учебник] / К.П. Победоносцев : в 3 частях. Ч. 2 Права семейные, наследственные и завещательные. - М. : Статут, 2003. - 639 с.

Серебровский В.И. Очерки советского наследственного права [Текст] : [монография] / В.И. Серебровский ; Академия наук СССР. Институт права. - М. : Изд-во АН СССРД953. - 240 с.

Антимонов Б.С. Советское наследственное право [Текст] : [учебник] / Б.С. Антимонов, К.О. Граве. - М. : Юр. лит., 1955. - 264 с.

Барщевский М.Ю. Если открылось наследство [Текст] : [монография] / М.Ю. Барщевский. - М. : Юрид. лит., 1989. - 192 с.

Басай О.В. Спадкування авторських прав /

О.В. Басай // Часопис Національного університету «Острозька академія». Серія «Право». - 2014. - № 2(10) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://lj.oa.edu. ua/articles/2014/n2/ 14bovsap.pdf.

Харьковская цивилистическая школа: грани наследственного права : [монография] / [И.В. Спасибо-Фатеева, О.П. Печеный, В.И. Крат и др.; под. ред. И.В. Спасибо- Фатеевой]. - Х. : Право, 2016. - С. 343.

Шевченківський районний суд м. Києва : Рішення від 10.04.2013 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov. ua/Review/30870903.

Буркацький Л.К. Спадкове право України: теорія, коментарі, практика, зразки заяв [Текст] : [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / Л.К. Буркацький. - К. : Вид. Дім «Ін Юре», 2008. - С. 80.

Заіка Ю.О. Спадкове право в Україні: Становлення і розвиток [Текст] : [монографія] / Ю.О. Заіка. - 2-ге вид. - К. : КНТ, 2007. - С. 70.

Цивільний кодекс України: Науково-практичний

коментар (пояснення, тлумачення, рекомендації з використанням позицій вищих судових інстанцій, Міністерства юстиції, науковців, фахівців). - Т. 6: Право інтелектуальної власності / за ред. проф. І.В. Спасибо-Фатєєвої. Серія «Коментарі та аналітика». - Х. : ФО-П Лисяк Л.С., 2011. - С. 128.

Сергеев В.И. Авторское право при отсутствии наследников должно принадлежать обществу / В.И. Сергеев, А.С. Марданшина // Гражданское право. - 2006. - № 4. - С. 18.

Актуальні проблеми спадкового права [Текст] : [навч. посіб.] / [О.О. Лов'як, С.С. Бичкова, І.А. Бірюков та ін.; за заг. ред. Ю.О. Заіки, О.О. Лов'яка]. - К. : КНТ, ЦУЛ, 2014. - С. 302-303.

Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» від 04.06.2010 року за № 5 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/v0005700-10.

Кухарєв О.Є. Спадкове право України [Текст] : [навчальний посібник] / О.Є. Кухарєв. - К. : Алерта, 2013. - С. 70-71.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25.10.2011 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.reyestr. court. gov.ua/Review/19477610.

Размещено на Allbest.ru