Транснаціональність податкових злочинів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Транснаціональність податкових злочинів

Уртаєва Л.Г.,

здобувач кафедри кримінального права, процесу та криміналістики
Міжнародний гуманітарний університет

Проблема транснаціональності податкових злочинів є однією з найважливіших для України, однак не всі міжнародні організації кваліфікують податкові злочини як транснаціональні. У дослідженні були проаналізовані основні види податкових транснаціональних злочинів, подане визначення транснаціональності податкової злочинності та розроблені рекомендації щодо мінімізації цієї проблеми. Проведене дослідження показало, що необхідно поширити боротьбу з транснаціональними податковими злочинами в Україні шляхом таких реформ: приєднання до міжнародних угод, активізація міжнародного співробітництва; посилення протидії корупції; підвищення контролю за контрафактними товарами; протидія агресивному податковому плануванню; робота серед населення щодо роз'яснення загальної шкоди від контрафактів, ухилення від сплати податків та інших видів економічних злочинів; відмова від політики «таємності» у сфері економіки та політики; загальна прозорість економічних операцій.

Ключові слова: транснаціональні злочини, податки, агресивне податкове планування, контра- факти, BESP.

Проблема транснациональности налоговых преступлений является одной из важнейших для Украины, однако не все международные организации квалифицируют налоговые преступления как транснациональные. В исследовании были проанализированы основные виды налоговых транснациональных преступлений, дано определение транснациональности налоговой преступности и разработаны рекомендации по минимизации этой проблемы. Проведенное исследование показало, что необходимо усилить борьбу с транснациональными налоговыми преступлениями в Украине путем следующих реформ: присоединение к международным соглашениям, активизация международного сотрудничества; усиление противодействия коррупции; повышение контроля за контрафактными товарами; противодействие агрессивному налоговому планированию; работа среди населения по разъяснению общего ущерба от контрафактов, уклонение от уплаты налогов и других видов экономических преступлений; отказ от политики «секретности» в сфере экономики и политики; общая прозрачность экономических операций.

Ключевые слова: транснациональные преступления, налоги, агрессивное налоговое планирование, контрафакт, BESP.

Urtaeva L.G. TRANSNATIONALIST TAX CRIMES

The problem of transnationality tax crimes is one of the most important for Ukraine, however not all international organizations characterize tax crimes as transnational., In this paper were analyzed the basic types of tax transnational crimes in research, we formed a new determination of transnational in tax criminality and recommendations for minimization of this problem. Undertaken a study showed that it is necessary to spread a fight against transnational tax crimes in Ukraine in the following reforms: accession to international agreements, promotion of international cooperation; strengthening anti-corruption; increased control over counterfeit goods; countering aggressive tax planning; work among the population regarding the total loss from the counterfeit, tax evasion and other economic crimes; the abandonment of the policy of “secrecy” in the sphere of economy and policy: overall transparency of economic transactions.

Key words: transnational crime, taxes, aggressive tax planning, kontrafakt, BESP.

Постановка проблеми. Проблема транснаціональних злочинів є однією з найважливіших проблем світу. Згідно з березневим звітом 2017 р. «Транснаціональна злочинність і розвиток світу» від Глобальної фінансової Спілки, у всьому світі бізнесу абсолютні показники транснаціональної злочинності оцінюються від 1,6 трлн дол. США до 2,2 трлн дол. США на рік [1]. Усі групи, які займаються транснаціональною організованою злочинністю - від кримінальних структур до повстанських угруповань і терористичних організацій - об'єднує загальна властивість - гроші як засіб або мета злочинності. Але якщо для терористів головною є політична мета, а гроші - лише засіб її досягнення, то, на відміну від них, для організованих злочинних груп гроші - кінцева мета тієї злочинної діяльності, заради якої такі групи створюються.

Саме тому одним із суттєвих аспектів транснаціональної злочинності є протидія податковій системі держави та вчинення податкових злочинів. Слід наголосити, що в нашому подальшому дослідженні податкова злочинність розуміється як сукупність злочинів, об'єктом яких є охоронювані кримінальним законом відносини з приводу сплати податків і зборів, а також здійснення контролю за своєчасністю й повнотою виконання податкових зобов'язань. Належність податкових злочинів до групи економічних зумовлює такі їх риси: вони негативно впливають на відносини у сфері економіки, мають корисливий характер, суб'єкт таких злочинів спеціальний (ним є службова особа, яка обіймає (постійно чи тимчасово) на підприємстві, в установі чи організації незалежно від форм власності посаду, пов'язану з використанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконує такі обов'язки за спеціальними повноваженнями, особа, яка займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, будь-яка інша особа, яка зобов'язана сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі). Загалом податкова злочинність утворює ядро криміналізованої економіки, тому запобігання їй становить значну частину загальної кримінологічної стратегії держави.

Злочинність в економіці - це організована злочинність, найбільш небезпечне явище в державах із ринковою конкурентною економікою, яка в другій половині XX ст. перетворилася на транснаціональну. У документах Конгресу ООН від 21.07.1997 р. визначено, що злочини у формі міжнародного бізнесу являють собою загрозу національній і міжнародній безпеці, здійснюють фронтальну атаку на політичні й економічні органи влади й створюють загрозу самій державності [2]. Транснаціональна організована злочинність уже давно співпрацює з податковими гаванями й ухиляється від сплати податків.

Ступїнь розробленої проблеми. Проблемою транснаціональності податкових злочинів займалися багато вчених, зокрема, слід відмітити роботи таких дослідників, як С. Брехов, М. Вудівайс, Г. Жаровська, Ч. Мей, М. Янг,

С. Ящук. Але більшість із них займалися проблемою транснаціональної злочинності в цілому, тому необхідно визначити особливість саме транснаціональних податкових злочинів.

Мета статтї - визначення основних особливостей транснаціональної податкових злочинів.

У процесі здійснення наукового дослідження поставлені такі завдання: дати визначення транснаціональній податковій злочинності; проаналізувати основні види податкових транснаціональних злочинів; розробити рекомендації щодо мінімізації цієї проблеми.

Виклад основного матерїалу. Згідно з визначенням Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності від 15.11.2000 р., транснаціональним визнається злочин, якщо він учинений:

а) у більш ніж одній державі;

б) в одній державі, але істотна частина його підготовки, планування, керівництва чи контролю має місце в іншій державі;

в) в одній державі, але за участю організованої злочинної групи, яка здійснює злочинну діяльність у більш ніж одній державі;

г) в одній державі, але його істотні наслідки мають місце в іншій державі [3].

Згідно з цими критеріями, податкові злочини є транснаціональними, якщо вони вчиняються за допомогою організованих злочинних структур, які через кримінальні схеми формують величезний сектор тіньової економіки; особливо популярною схемою є легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом, адже саме можливість подальшого використання «брудних» коштів зумовлює «рентабельність» і привабливість учинення економічних злочинів. Податкові злочини можуть учинятися в більш ніж одній державі, та навіть суто українські податкові злочини мають суттєвий вплив на загальне зростання сектора міжнародної тіньової економіки.

Таким чином, окремі податкові злочини є транснаціональними, отже, можуть визнаватися міжнародною проблемою. Ураховуючи цей факт, транснаціональним злочинам присвячено багато конференцій, які проводять уряди розвинутих країн. Переважна більшість країн мають комітети дослідження транснаціональних злочинів. Але діяльність цих комітетів часто не включає податкові злочини в поняття транснаціональної злочинності. Зокрема, дослідження «Транснаціональна злочинність і розвиток світу» [4] не включило податкові злочини в реєстр транснаціональних. Згідно із цим дослідженням, у всьому світі транснаціональна злочинність має середньорічний обіг від 1,6 трлн дол. США до 2,2 трлн дол. США, якій базується на 11 видах «промисловості»: контрафакції та піратстві, незаконному обігу наркотиків, незаконній лісозаготівельній діяльності, торгівлі людьми, незаконному видобутку корисних копалин, незаконному вилові риби, незаконній торгівлі дикими тваринами, на кон- трафактній торгівлі нафтою, незаконному обігу стрілецької зброї й легких озброєнь, незаконній торгівлі органами, а також незаконному обігу культурних цінностей.

Зарубіжні вчені постійно вказують на небезпеку подібного ігнорування податкових злочинів серед проявів транснаціональної злочинності. Так, М. Вудівайс і М. Янг (Michael Woodiwiss and Mary Young) вважають, що «... якщо уряд здійснює боротьбу з організованою злочинністю, він повинен бути в курсі того, що насправді являє собою організована злочинність. Чому, наприклад, ухилення від сплати податків виключені з кола незаконних видів діяльності, перелічених у стратегії національної безпеки уряду? Ухилення від сплати податків, очевидно, являє собою прояв організованої загрози злочинності, яка включає в себе цілу низку міжнародних учасників, таких, як юристи, банкіри, бухгалтери й агенти з нерухомості, які виступають в якості інструментів реалізації» [5].

Згідно з рекомендаціями М. Вудівайса та М. Янг, кожна країна повинна розпочати боротьбу з транснаціональною податковою злочинністю саме із себе, тому вони пишуть у листі до уряду Великобританії, підданими якої вони є: «Зі звітів агенції Національної безпеки, а також з інших джерел стало зрозуміло, що величезна кількість кримінальних грошей продовжує «відмиватися» через нашу країну; уряд Великобританії повинен «вичистити власний будинок», перш ніж він намагатиметься розв'язати міжнародні конфліктні ситуації» [5]. Слушно зауважити, що ця порада експертів справедлива не тільки стосовно Великобританії.

Податкова служба США (далі - ІРС) у 2016 р. зафіксувала 3395 випадків, що стосувалися міжнародної податкової злочинності; це було пов'язано з проблемами викрадення особистих даних, відмиванням грошей, корупцією, кіберзлочинністю, фінансуванням тероризму. Причому в 92% випадків ІРС домігся обвинувального вироку: «Податкова служба продовжує працювати, щоб гарантувати, що всі грають за одними правилами й платять свою справедливу частку податків, - сказав керівник податкового управління дЖон Коскі- нен. - Податкова служба прагне до виконання Податкового кодексу, і наші слідчі відіграють важливу роль у цих зусиллях» [6].

Згідно з ІРС, боротьба з транснаціональною економічною злочинністю повинна зосередитися на таких питаннях, як боротьба з «бенефіціаторними» власниками й використанням підставних компаній, транснаціональними злочинними корпораціями, боротьба з офшорним ухиленням від сплати податків і зі злочинами, пов'язаними з шахрайством щодо погашення зобов'язань [6].

Державна фіскальна служби України визнає, що в боротьбі з транснаціональними податковими злочинами Україні ще багато чому слід навчитися. Так, нещодавно представники ДФС України в Брюсселі на конгресі з транснаціональної економічної злочинності пройшли майстер-класи стосовно аналізу впливу глобалізації на торгівлю стратегічними товарами, нових загроз для держав і бізнесу, багатосторонніх режимів експортного контролю, міжнародних договорів про нерозпов- сюдження, стосовно імплементації та контролю за дотриманням вимог експортного контролю. Особливу увагу було приділено розгляду питань щодо запобігання незаконному транснаціональному поширенню стратегічної продукції, товарів подвійного призначення та зброї масового ураження, а також було проведено дискусії щодо національного досвіду з порушених питань [7].

У величезній транснаціональний кримінальній індустрії Україна є виробником продукції кримінального характеру, джерелом фінансових ресурсів для реалізації злочинних схем, транзитною країною й усе частіше - кінцевим пунктом у діяльності транснаціональних злочинних організацій.

Нині на території України виникла паралельна злочинна індустрія, яка перебуває під контролем транснаціональних злочинних організацій, формує тіньовий ринок, обсяги якого співвідносяться з обсягами ВВП таких країн, як Естонія, Молдова, Литва тощо. Відповідно до статистичних даних, обсяг тіньової економіки в Україні останніх років становить від 28 до 40% ВВП [8, с. 200]. Ці гроші, виведені з-під контролю держави, фактично перебувають під контролем злочинних організацій, зокрема й транснаціонального характеру. Кумулятивний відтік тіньового капіталу з країни в останні роки становив більше 82 млрд дол. США. Ця сума перевищує офіційні резервні активи України та видатки зведеного бюджету на охорону здоров'я. За кумулятивним відтоком тіньового капіталу Україна посідає 17 місце у світі та входить до двадцятки «країн-лідерів» [9, с. 19].

Ураховуючи тенденцію транснаціоналізації економічної злочинності, варто проаналізувати внутрішньодержавні, а також міжнародні правові акти, які присвячені організаційним і правовим аспектам протидії економічній злочинності. Особливу увагу слід приділити вивченню протидії легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, адже саме можливість подальшого використання «брудних коштів» зумовлює «рентабельність» і привабливість учинення економічних злочинів. Протидія легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, в Україні здійснюється за допомогою первинного та державного фінансового моніторингу. Первинний моніторинг здійснюють банки, страхові й інші фінансові установи, платіжні організації, товарні, фондові й інші біржі, професійні учасники ринку цінних паперів, гральні заклади, ломбарди, юридичні особи, які проводять будь-які лотереї, тощо. Державний моніторинг уповноважені здійснювати центральні органи виконавчої влади та Національний банк України, а також спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань фінансового моніторингу. Наразі відповідно до Указу Президента від 28.09.2004 р. діє Державна служба фінансового моніторингу України як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом. Активну боротьбу з відмиванням коштів ведуть такі міжнародні організації, як Організація економічного співробітництва й розвитку, профільні органи Європейського Союзу. Міцним інструментом міжнародного співробітництва в боротьбі з відмиванням коштів є заснована у 1989 р. «великою сімкою» Фінансова спеціальна робоча група боротьби з відмиванням грошей (далі - РДТР). РДТР не тільки активно дає рекомендації з питань боротьби з відмиванням грошей і проводить регулярні перевірки відповідності законодавства й політики країн-учасниць цим рекомендаціям (за результатами яких робить регулярні звіти), але й активно залучає до співробітництва держави, які не беруть участі в її роботі. Дієвим заходом у такій діяльності РДТР є ведення «чорного списку» країн, які не здійснюють співробітництво з нею в боротьбі з відмиванням грошей. Значний внесок у боротьбу з відмиванням грошей зробила міжнародна конференція з попередження відмивання грошей і використання доходів від злочинної діяльності й боротьби з ними (Італія, 21.06.1992 р.), де були визначені сім напрямків у якості першочергових для здійснення ефективної стратегії боротьби з відмиванням грошей:

1) криміналізація відмивання доходів від незаконного обігу наркотиків та іншої злочинної діяльності;

2) зниження банківської таємності;

3) ліквідація анонімних пред'явницьких рахунків, ідентифікація сторони, інтереси якої представляє довірена особа, та ін. (правило «знай свого клієнта»); транснаціональний податковий злочин

4) інформування про підозрілі операції та їх ідентифікація;

5) удосконалення регулювання діяльності організацій і осіб, що займаються фінансовими операціями;

6) конфіскація доходів від злочинної діяльності;

7) розвиток діючих механізмів міжнародного співробітництва.

У транснаціональному характері податкової злочинності в Україні є багато аспектів. Одним із найбільш поширених є торгівля контрафактною продукцією. За статистичними даними, в Україні фальшується до 40-50%, а в окремих регіонах - до 60% усіляких товарів, тоді як у Європі й США - усього 5-7%. [9, с. 27]. Держава втрачає близько 1 млрд євро щороку від контрабанди та контрафактної продукції [8, с. 200]. Згідно з дослідженням, для деяких видів підробленої продукції рівень прибутковості сягає 500%, при цьому злочинці знають, що переслідування виробників і дистриб'юторів підробок не входить до числа пріоритетів вітчизняних правоохоронних органів, сконцентрованих на інших сферах кримінальної діяльності, які вважаються більш небезпечними. Ресурсів, що виділяються владою на боротьбу з обігом контрафактної продукції, недостатньо.

Але проблема є не тільки на офіційному рівні. З боку держави необхідне посилення протидії контрафакту та подальше розроблення законодавства. Опитування свідчать, що українці не бачать нічого кримінального в придбанні контрафакту. Так, опитування менеджерів із закупівель, яке проводилося компанією Strategy One на замовлення однієї з іноземних корпорацій, засвідчили, що майже половина респондентів закупила контрафактні продукти для офісу; лідерство в цьому рейтингу за українськими (66%) і російськими (60%) компаніями [8, с. 200]. У збуті контрафактної продукції беруть участь і транснаціональні злочинні організації, які за своїм складом і обсягами діяльності є глобальними в межах українського національного ринку.

Системна корупція призводить до того, що ватажки злочинних угруповань завчасно попереджаються про можливість перевірок, тому перевірки не завдають їхній діяльності ніякої шкоди. Саме тому боротьбу з транс- національністю податкових злочинів необхідно поєднувати із соціальною роботою серед населення, із роз'ясненням шкоди від контрафактів та інших форм економічних злочинів, що пов'язані з податковими злочинами. Також ця боротьба повинна супроводжуватися систематичними заходами щодо боротьби з корупцією.

Окрім контрафактів, транснаціональність податкових злочинів України вирізняється ще багатьма чинниками. Зокрема, це пов'язано з проблемою «агресивного податкового планування». Термін «агресивне податкове планування» з'явився в міжнародних конвенціях після дослідження Організації економічного співробітництва та розвитку (далі - ОЕСР). Згідно з визначенням європейської комісії, «агресивне податкове планування полягає в тому, щоб скористатися перевагами технічної сторони податкової системи чи розбіжностями між двома або більше податковими системами з метою зменшення податкових зобов'язань. Агресивне податкове „планування може набувати багатьох форм. Його наслідки включають подвійні вирахування (наприклад, той самий збиток вираховується як у державі джерела, так і в державі проживання) і відсутність подвійного оподаткування (наприклад, дохід, який не оподатковується в державі джерела, у державі проживання також не оподатковується)» [10].

Агресивне податкове планування не є офіційно визнаним злочином, але має транснаціональний характер і руйнує національні податкові системи. Положення національного законодавства в цій сфері часто є неефективними в повному обсязі, зокрема, у зв'язку з транскордонним виміром багатьох структур податкового планування та підвищеною мобільністю капіталу й людей.

Для боротьби з агресивним податковим плануванням необхідно розглянути випадки, коли платник податків отримує фінансову вигоду, організовуючи свої податкові справи таким чином, що дохід не оподатковується в жодній із залучених податкових юрисдикцій (відсутність подвійного оподаткування). Наявність таких випадків може призвести до штучного потоку капіталу й руху платників податків у межах внутрішнього ринку й таким чином негативно вплинути на його належне функціонування, а також руйнувати податкові системи держав-членів.

Ще у 2012 р. комісія звернула увагу, що в конвенціях про уникнення подвійного оподаткування держави часто зобов'язуються не оподатковувати певні види доходів. У забезпеченні такої процедури вони не завжди враховують, чи підлягають ці статті доходів оподаткуванню в іншій державі, яка виступає стороною такої конвенції, і чи є ризик відсутності подвійного оподаткування. Такий ризик може виникнути, якщо держави-члени в односторонньому порядку звільняють від оподаткування статті доходів, отриманих за кордоном, незалежно від того, чи оподатковуються вони в державі походження.

Оскільки структури податкового планування стають усе більш складними, і національні законодавці часто не мають достатньо часу для відповідної реакції, конкретних заходів, спрямованих на боротьбу з ухиленням від сплати податків, ужитих заходів часто виявляється недостатньо для успішного подолання розриву з новими структурами агресивного податкового планування. Такі структури можуть мати негативний вплив на національні податкові прибутки й функціонування внутрішнього ринку. На основі плану дій ВЕРБ (проект, спрямований на боротьбу з розмиванням податкової бази й виведенням прибутку з-під оподаткування), що запропонований Організацією економічного співробітництва та розвитку, можна виділити основні механізми протидії агресивному податковому плануванню, а саме: моніторинг і контроль за трансфертним ціноутворенням; установлення правил для контрольованих іноземних компаній; міждержавне співробітництво й обмін інформацією. У даному контексті виникає питання наявності та розвинутості вітчизняних механізмів контролю та протидії агресивному податковому плануванню.

Починаючи з 2013 р., Україна здійснює контроль за трансфертним ціноутворенням. Але у відносних цифрах у результаті контролю за трансфертним ціноутворенням компенсовано менше 0,05% від суми визначених експертами річних податкових утрат. Серед причин, що зумовили незадовільний контроль у сфері трансфертного ціноутворення, слід виділити недосконалість законодавчих і нормативних актів, які все ще доопрацьовуються. Так, лише в серпні 2015 р. було прийнято методичні рекомендації з порядку проведення моніторингу контрольованих операцій [11, с. 29], досі є проблеми щодо використання інформативних джерел для визначення при цьому відповідності рівня цін на експортовані товари. Також список офшорних країн, сформований Кабінетом міністрів України, не завжди відповідає дійсності. У чинній редакції переліку юрисдикцій (територій), які відповідають критеріям ст. 39 Податкового кодексу України в цілях контролю за трансфертним ціноутворенням, Кабінетом міністрів України визначено 65 країн, які є низькоподатковими та (або) з якими Україна не має угоди про обмін інформацією.

Значним кроком для України в боротьбі з транснаціональною податковою злочинністю є участь у багатосторонній угоді з автоматичного обміну фінансовою інформацією, що розроблена ОЕСР у 2014 р. Згідно з цією Угодою, країни отримують фінансову інформацію від своїх фінансових установ і автоматично обмінюються нею з іншими юрисдикціями на щорічній основі в стандартизованому вигляді. Приєднання України до цієї угоди було занадто довгим процесом. Незважаючи на багаторічні обіцянки, тільки 28.04.2017 р. з'явилося перше підтвердження щодо приєднання до міжнародного плану протидії податковим махінаціям БЕРБ. За словами міністра фінансів Олександра Данилюка, тепер Україні необхідно виконати мінімум 4 заходи з 15, що передбачені планом. «Україна взяла на себе зобов'язання щодо виконання пакета ВЕРБ. Перший етап - виконання мінімум 4 заходів із 15. Ефективне втілення цих заходів вимагає спільної роботи уряду, аудиторського співтовариства, міжнародних партнерів, дозволить підвищити рівень прозорості в оподаткуванні», - ідеться в повідомленні [12].

Незважаючи на вочевидь позитивні наслідки для боротьби з міжнародною податковою злочинністю, одних конвенцій і угод не вистачить для ефективної протидії. Необхідна ефективна реалізація й забезпечення наявних норм. С. Ящук зазначає: «Перший напрямок роботи знаходиться в галузі обміну інформацією, яка має вирішальне значення для демонтажу традиційної секретності. У зв'язку із цим, на додаток до зусиль щодо створення та забезпечення дотримання норм прозорості, країни повинні прагнути до інституціоналізації автоматичного обміну інформацією з оподаткування або ДЕІТб. По-друге, країни й міжнародні інститути повинні швидко схвалити й застосувати механізми для підвищення підзвітності та прозорості в корпоративному секторі, особливо відносно великих транснаціональних корпорацій» [13, с. 78]. Тому необхідне подальше розроблення системних механізмів протидії транснаціональним податковим злочинам.

Висновки. Проведене дослідження переконує, що у 2017 р. податкова злочинність України продовжує набувати транснаціонального характеру. Зростання тіньового сектора економіки, який фіксується на рівні від 28 до 40% ВВП, призводить до подальшого поширення податкових злочинів. Протидія транснаціональним податковим злочинам повинна бути скоординована між багатьма відомствами та країнами, зокрема в таких напрямках: а) приєднання до міжнародних угод (Україна приєдналася до БЕБР тільки 28.04.2017 р.), активізація міжнародного співробітництва; б) посилення протидії корупції; в) підвищення контролю за контрафактними товарами; г) протидія агресивному податковому плануванню; ґ) робота серед населення щодо роз'яснення загальної шкоди від кон- трафактів, ухилення від сплати податків та інших видів економічних злочинів; д) відмова від політики «таємності» у сфері економіки та політики, загальна прозорість економічних операцій. Перспективою подальших досліджень є моніторинг виконання обов'язків приєднання до міжнародного плану протидії податковим махінаціям БЕРБ, вивчення ефективності реалізації цього плану щодо української податкової злочинності.

ЛІТЕРАТУРА

1. May C. Transnational Crime and the Developing World [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.gfin1egri1y.org/ report/transnational-crime-and-the-developing-world.

2. Рамкова Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти організованої злочинності [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_786.

3. Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності: прийнята резолюцією 55/25 Генеральної Асамблеї від 15.11.2000 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/995_789.

4. May C. The Business of Transnational Crime By Channing May, April 11, 2017 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. gfintegrity. org/business-transnational-crime.

5. Woodiwiss M. Snowstorm. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www1axjus1ice.ne1/2017/01/18/guest-post-snowstorm.

6. 1RS Criminal Investigation Releases Fiscal Year 2016 Annual Report (2016) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://www.irs.gov/uac/newsroom/irs-criminal-investigation- releases-fiscal-year-2016-annual-report.

7. Фахівці ДФС збагатилися міжнародним досвідом із протидії незаконному транснаціональному поширенню товарів [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://sfs.gov.ua/ media-tsentr/novini/291373.html.

8. Жаровська Г. Взаємодія транснаціонального сегмента української організованої злочинності і транснаціональних кримінальних ринків в умовах глобалізації / Г. жаровська // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Сер.: Право. - 2014. - Вип. 25. - С. 199-203 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UjRN/ nvuzhpr_2014_25_51.

9. Тіньова економіка в Україні: масштаби та напрями подолання : аналіт. доп. / Т. Тищук, Ю. Харазішвілі, О. Іванов [та ін.] ; за заг. ред. Я. Жаліла. - К. : НІСД, 2014. - 96 с.

10. Рекомендація Комісії від 6.12.2012 р. про агресивне податкове планування Офіційний вісник Європейського Союзу [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://old.minjust.gov.ua/ file/52136.

11. Брехов С. Оцінка механізмів протидії міжнародним схемами агресивного податкового планування в Україні / С. Брехов // Механізми протидії агресивному податковому плануванню: світовий досвід та практика України : зб. матер. наук.-методол. семінару (м. Ірпінь, 10 грудня 2015р.).-Ірпінь : Вид-воНаціональн. ун-ту ДПС України,2015.- С. 28-37 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// ndi-fp.nusta.com.ua/files/doc/publications/Zbirnyk_APP.pdf.

12. Міністерство фінансів України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://www.facebook.com/ minfin.gov. ua/photos/a.152263058175763.36154.15201 8324866903/1329633110438746/?type=3&theater&no tif_t=notify_me_page&notif_id=1493381959524896.

Ящук С. Напрями трансформації національних податкових систем у процесі створення світової інфраструктури податкового регулювання / С. Ящук // Інвестиції: практика та досвід. - 2015. - № 17. - С. 74-78.

Размещено на Allbest.ru