Особливості правового регулювання цивільно-правових відносин з використанням криптовалют

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості правового регулювання цивільно-правових відносин з використанням криптовалют

Кліницький І.І.,

студент IV курсу юридичного факультету Дніпропетровського державногоуніверситету внутрішніх справ

У статті автором досліджено особливості правового регулювання цивільно-правових відносин з використанням криптовалют у світі та в Україні в контексті наявної нормативно-правової бази. Водночас, акцентується увага на недоліках вітчизняного законодавства у сфері регулювання цивільних та господарських відносин, у котрих еквівалентом обміну виступають криптовалюти, та на практичних шляхах урегулювання таких правовідносин. Автором сформульовано напрямки удосконалення законодавства України в контексті обраної проблематики.

Ключові слова: криптовалюта, господарське право, цивільне право, господарські правовідносини, цивільні правовідносини.

В статье автором исследованы особенности правового регулирования гражданско-правовых отношений с использованием криптовалюты в мире и в Украине (в контексте имеющейся нормативно-правовой базы). В то же время, акцентируется внимание на недо-статках отечественного законодательства в сфере регулирования гражданских и хозяйственных отношений, в которых эквивалентом обмена выступают криптовалюта, и на практических способах урегулирования такого рода правоотношений. Автором сформулированы направления совершенствования законодательства Украины в контексте избранной проблематики.

Ключевые слова: криптовалюта, хозяйственное право, гражданское право, хозяйственные правоотношения, гражданские правоотношения.

In this article the author investigates the peculiarities of legal regulation of civil-law relations with the use of crypto-currency in the world and in Ukraine in the context of the existing regulatory base. At the same time, attention is focused on the shortcomings of domestic legislation in the sphere of regulation of civil and business relations, in which crypto-currency is the equivalent of exchange, and on practical ways of settling this kind of legal relationship. The author formulated the directions of improving the legislation of Ukraine in the context of the selected problems by him.

Key words: crypto-currency, business, civil law, business legal relations, civil legal relations.

Починаючи з XX століття колосальні зусилля людства спрямовані на глобалізацію та автоматизацію торгівель- них процесів, що, передусім, полягаєу:

1) активному становленні ринку інтернет-комерції (e-commerce) - з кожним роком кількість покупців через всесвітню мережу Інтернет (далі - Інтернет) зростає, як і збільшується група тих осіб, котрі здійснюють реалізацію товарів та послуг таким чином;

2) спрощенні взаємодії між учасниками правовідносин на міжнародному рівні - кожна фізична особа та будь- який суб'єкт господарювання намагаються максимально економити час та зусилля, адже це прямо впливає на фактичний результат від діяльності, тому значного розповсюдження отримали публічні міжнародні арбітражі, послуги з моментальної конвертації грошей, міжнародні платіжні інструменти (платіжні картки, електронні гаманці тощо), послуги компаній, що беруть на себе відповідальність за доставку (та/або поставку) товару та значно спрощують маркетингові процеси (наприклад, веб-сервіси компанії «Amazon»);

3) зменшенні людського фактора під час здійснення тих чи інших економіко-правових операцій - вдалим прикладом є Токійська фондова біржа, котра з 1999 року проводить усі торгівельні операції через мережу Інтернет на відповідному веб-ресурсі (участь людини виключена не лише у питаннях з отримання фінансової інформації про стан індексів, айу проведені більшості біржових розрахунків);

4) становленні нових економіко-правових інститутів (криптовалюти, краудфандинг, смарт-контракги). Таким чином, епоха вільного ринку робить значне підгрунтя для зменшення ролі інституцій державного та міждержавного контролю, монопольних транснаціональних економічних об'єднань у діяльності учасників ринкових відносин, все більше значення надається системним алгоритмам авто-матизованого контролю, де людський фактор зводиться до мінімуму.

Криптовалюти, як і їх ринок, є порівняно новим явищем в історії людства, адже такі виникли у 2009 році - тоді з'явився блок-чейн протокол «Віїсоіп», розроблений анонімною групою осіб. Фактично, саме у той час і отримав визначення термін «крипто валюта». Таким чином, відповідно до технічної специфікації Віїсоіп, криптовалютою є платіжний інструмент, що базується на криптографічних методах захисту (тобто методах шифрування інформації) та децентралізовано контролюється [1].

Так, користувачі криптовалют отримують досить значну ринкову перевагу - анонімність, що дозволяє безперешкодно отримувати матеріальні і нематеріальні блага будь- якого типу в обмін на певну кількість електронної валюти. Відсутність єдиного фінансового регулятора (подібного до центральних банків у більшості держав) призвела до кардинально нового явища в сучасній торгівлі: у світі вже як півстоліття існує вільний ринок валюти, де ціна тієї чи іншої грошової одиниці залежить від попиту та пропозиції, проте державний регулятор завжди має змогу штучно зменшити або збільшити цінність валюти на ринку шляхом її емісії та ремісії - таким чином, прогнозувати майбутню ціну ще складніше, адже компетентні державні структури рідко надають інформацію про емісію і ремісію заздалегідь; у випадку з більшістю криптовалютних інструментів - питання випуску нової валюти лежить виключно у площині алгоритму, на котрому базується така грошова одиниця, що забезпечує значний рівень зацікавленості суспільства [2].

Проте анонімність та висока цінність на ринку (до прикладу, станом на 26.11.2017 року один Віїсоіп вперше у світовій історії коштує 9.000 доларів США) призвели до актуалізації проблеми правового вакууму щодо децентралізованих грошових крипто-одиниць не лише у світовому масштабі, а й на території України. Цю проблему вже висвітлили у власних працях вчені: Д.С. Вахрушев, Д.О. Ломовцев, І.Р. Сузаков, Фрідріх фон Хайек.

У контексті праці, метою є розгляд особливостей (можливостей) правового регулювання цивільних відносин з використанням криптовалют. Так, об'єктом дослідження виступають суспільні відносини у сфері обміну матеріальними і нематеріальними благами. Предметом є цивільний різновид зазначених відносин з використанням криптовалют.

У статті пропонується розкрити наступні завдання:

1. З'ясувати правове становище криптовалют в Україні та у світі.

2. Визначити юридичні можливості та порядок використання криптовалют під час здійснення правочинів.

3. Встановити можливі тенденції подальшого розвитку криптовалют у локальних правовідносинах та на міжнародному рівні. У праці найчастіше застосовуються наступні наукові методи пізнання:

1) аналіз;

2) дедукція;

3) порівняння.

Під час дослідження питання правового становища криптовалют у світі, головною проблематикою виступає повна відсутність будь-яких міжнародних нормативно- правових актів на міждержавному рівні. Проте особливої уваги заслуговують наступні нормативно-правові документи:

- «Notice 2014-21 by 1RS» [3];

- Роз'яснення щодо правомірності використання в Україні «віртуальної валюти/криптовалюти» Bitcoin від 10.11.2014 року (Національний Банк України) [4];

- U.S. Securities and exchange commission «Citizens of the USA with Maksim Zaslavskiy» [5].

У вищезазначеному переліку наведено нормативно- правові документи таких правових інституцій, як Національний Банк України (що виражає локальне становище криптовалют), 1RS та U.S. Securities and exchange commission - котрі своїми нормативно-правовими актами суттєво вплинули на становище криптоплатежів у Сполучених Штатах Америки.

Так, юридичний статус криптовалют у США є досить вільним: регулятор податкових операцій 1RS у власному роз'ясненні «Notice 2014-21» зазначає те, що криптова- лютний інструментарій є вкрай анонімним, і це може створювати певні обмеження учасникам правовідносин. Проте 1RS у цьому правовому акті роз'яснює процедури оподаткування угод з використанням криптовалюти. Зокрема, цікавим є наявність прив'язки під час здійснення оподаткування до курсу долара США на день проведення тієї чи іншої виплати. Регулятор приділив особливу увагу таким правовим відносинам, як: законодавство криптовалюта цивільний господарський

1) оподаткування заробітної платні, сплаченої у крип- товалюті;

2) договір купівлі/продажу зі сплатою у криптовалюті;

3) інвестування у криптовалюті.

Науковці Р.С. Юшаєва та А. Ястрєбова визначають такі положення, як фактичне визнання криптовалюти платіжним засобом на території США. Дійсно, специфіка валютного законодавства цієї держави дозволяє вільно використовувати будь-яку валюту, зводячи до невід'ємної функції долару лише сплату податків. Вже не перший рік наявна практика купівлі/продажу з використанням криптовалют на території Сполучених Штатів Америки [6, с. 250]. Також уваги потребує й судова справа «Американський народ проти Заславського» - у цьому проваджені сутність обвинувачення полягає в тому, що особа вчинювала шахрайство шляхом введення в оману інвесторів щодо того, скільки вона має грошей у крипто-еквіваленті на власних рахунках. Згадана резонансна справа підтверджує існування криптовалюти у межах правової форми [5].

Вітчизняний нормативно-правовий документ від Національного Банку України під назвою «Роз'яснення щодо правомірності використання в Україні «віртуальної валюти/крипто валюти» Bitcoin від 10.11.2014 року» містить твердження, що дозволяють говорити про категоричну протилежність думок щодо правового регулювання криптовалют у державному секторі. Відповідно до зазначеного підзаконного нормативно-правового акта, використання криптографічних валютних засобів фактично забороняється на території України, проте зазначений документ не має чіткої заборони щодо таких дій.

До слова, особливої уваги потребує термінологічна база: виходячи з такого роз'яснення (абз. 5), криптовалюта є грошовим сурогатом. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національний банк України», грошовий сурогат - це будь-які документи у вигляді грошових знаків. Грошовими ж знаками є банкноти та монети (Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» п.3.2 ст. 3. Таким чином, виходячи з того, що абсолютна більшість криптовалют не існує у формі банкнот та монет, це роз'яснення їх у жодному разі не стосується.

Вчені С.В. Васильчак, М.В. Куницька-Іляш вважають те, що існування в Україні правового вакууму щодо криптографічних валютних методів - з одного боку, є значним плюсом, адже наявна воля у їх використанні, з іншого ж - такі обставини вносять певну нестабільність у правовідносини (невідомо, як розглядати справи у рамках судової системи, як реагувати Фіскальній службі України на факти несплати податків володільців Вйсоіп чи БйеСоіп).

Однозначно, сучасний статус піднятої проблематики надає безліч можливостей у використанні такого інноваційного фінансового засобу. Так, виходячи з вищена- веденого, слід дійти висновку, що жодна криптовалюта, відповідно до сучасного українського законодавства, не є валютою, банкнотою, монетою, документом (адже наявність юридичної сили дуже сумнівна), проте такого роду засоби мають дві вагомих якості:

1) існують як такі (їх можна передати та зберігати);

2) мають певну ринкову вартість.

З вищенаведеного, будь-яка криптовалюта є річчю - відповідно до ч.І ст. 179 Цивільного кодексу України, це предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки. На захист такого твердження слід навести думку вченого О.А. Хатунцева О, котрий стверджує, що матеріальність речі визначається у можливості оцінити таку. Так, наприклад, вартість людської думки неможливо оцінити, але книгу, у котрій виражено думки, можна. Приблизно така ж логіка і з валютою: валютний ресурс фактично коштує лише те, що було витрачено на його виробництво, водночас, його ринкова вартість набагато вища, адже у людей є значна потреба в його використанні.

Таким чином, будь-яка правова операція з обміну криптовалюти на інші речі не може трактуватися інакше як договір міни (бартеру), виходячи зі ст. 715 Цивільного кодексу України.

На внутрішньо-державному ринку сторони угод фактично не обмежені у бартерних операціях. Можливо, єдиним обмеженням може бути необхідність оцінки нерухомого майна та обов'язок нотаріального засвідчення операцій з нерухомістю, проте такі юридичні особливості не стосуються криптовалюти, котра підлягає обміну за договором на певну нерухому річ.

Щодо бартерних угод на міжнародному рівні існує окремий Закон № 351 від 23.12.1998 р. (з урахуванням помітних змін, чинних з 18 серпня 2012 р., вони внесені Законом № 5061 від 05.07.2012 р.). Найважливіші практичні нюанси цього закону наступні:

1. Ціни в договорах вказують обов'язково, і це відбувається у валютах тільки з першої групи класифікатора інвалют (остання версія класифікатора опублікована в Постанові НБУ № 378 від 02.10.2002 р.);

2. Імпорт за бартером має відбутися не пізніше, ніж через 180 днів (до 18 серпня 2012 р. було 90 днів) після зазначеного в договорі міни експорту, тобто після дати митного оформлення товару або дати акта про виконання робіт, послуг. У цьому правилі є винятки для деяких груп товарів, про які ми скажемо нижче. За простроченні за цим правилом (і відсутності при цьому форс-мажору або судових позовів з контрагентами) з українського імпортера стягується пеня, її розмір становить 0,3% від вартості неодержаного імпорту за кожен день прострочення;

3. Українські суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють експорт або імпорт за бартерним договором, зобов'язані протягом п'яти днів з дня підписання акта сповістити про це митні (якщо йдеться про товари) або податкові служби (якщо йдеться про роботи, послуги). За прострочення стягується штраф - 1% від ціни експорту за кожен день прострочення.

Крім того, спеціальна Постанова Кабінету Міністрів України № 756 від 29.04.99 р. встановлює низку обмежень зовнішньоекономічного бартеру. Зокрема, документ містить перелік товарів, після експорту яких ввезення імпорту має відбутися, щонайбільше, через 60, а не через 180 днів, -- пшениця, жито, ячмінь, льон, ріпак, борошно, велика рогата худоба, вівці, кози, яловичина морожена, шкіра, аміак, карбамід, напівфабрикати із заліза і сталі, чавун, феромарганець.

Там само зазначені товари, які в Україну не можна ввозити за бартером, ні вивозити з країни (ювелірні вироби та їхні частини з коштовних металів, діаманти, бурштин), а також товари, які за договором міни не можна вивозити з країни, але можна ввезти (алкоголь, цигарки, олія, соняшникове насіння, шкіра, гірничодобувне устаткування, вугілля і нафта; різні метали, брухт; коштовне каміння, також порошок із нього). Єдиним винятком з останнього списку є співпраця з суб'єктами господарювання країн СНД, яка не порушує аналогічних законів цих країн і передбачає пряме відвантаження з експорту цих товарів з України.

Таким чином, сучасний стан вітчизняного правового поля щодо криптовалютних засобів можна оцінювати як «не достатньо розроблений», проте вже на даному етапі розвитку можна дійти висновку, що прив'язка угод з використанням криптовалюти до правових норм законодавства України більш ніж можлива, що забезпечує рівну спроможність для безперешкодного використання такого платіжного засобу (речі) як для фізичних осіб, так і для юридичних осіб. До слова, позиціонування криптовалют-них відносин як договір бартеру залишає за усіма контрагентами право не лише на регулювання можливого спору в приватних судових інституціях, айна можливість звернення до судової системи. Проте таке оформлення угоди є можливим лише у разі, коли кожний з учасників договору бажає офіційного та рівноправного співробітництва, у іншому разі - таке оформлення зробити вкрай складно, що особливо стосується заохочення діяти у правовій площині контрагентів, котрі зберігають анонімність.

Аналізуючи ж світовий досвід, можна дійти висновку, що провідні економічні держави, хоч обережно відносяться до анонімних фінансових інструментів, проте роблять максимум можливостей для того, аби володільці гаманців з криптовалютою мали змогу вільно та легально інвестувати, продавати/купляти, захищати власні права у судах і навіть сплачувати податки. Отже, можна впевнено говорити про те, що такий економіко-правовий феномен як «крипто валюта» вже вкрай непросто заборонити чи значно обмежити у правах його власників, адже ринкові відносини у цій сфері з кожним днем набирають дедалі більшої популярності.

Список використаних джерел

1. Сулейманов С. История биткоинов. TJOURNAL - издание о медиа, технологиях и трендах. / С. Сулейманов [Електронний ресурс]: Режимдоступу: http://tjournal.ru/paper/bitcoin-history.

2. Raszl I. The exponential growth of Bitcoin value explained / I/ Raszl. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://bitcoinowl.com/ exponential-growth-bitcoin-value-explained.

3. Notice 2014-21 by 1RS - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : Web-link: https://www.irs.gov/pub/irs-drop/n-14-21.pdf. (date ofexcess: 26.11.2017).

4. Роз'яснення щодо правомірності використання в Україні «віртуальної валюти/крипто валюти» Bitcoin : Роз'яснення Національного банку України від 10.11.2014. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/n0435500-14. (дата посилання: 26.11.2017).

5. U.S. Securities and exchange commission «Citizens of the USA with Maksim Zaslavskiy» - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : Web-link: https://www.sec.gov/news/press-release/2017-185-0. (date ofexcess: 26.11.2017).

6. Юшаева P. С-Э. Криптовалюта - феномен XXI века / Р.С-Э. Юшаева, ИЛ. Медов//Теория и практика современной науки : об. науч. труд, по материалам XX Международной научно-практической конференции. - М. : Изд-во «Олимп», 2017. - С. 250-252.

7. Ястребова А. Как криптовалюта Bitcoin используется на практике в налоговом планировании [Електронний ресурс] / А. Ястребова, Е. Макогон. - Режим доступу : http://www.nalogplan.ru/article/36 09-kak-kriptovalyuta-bitcoin-ispolzuetsya-napraktike-vnalogovom-planirovanii.

8. Васильчак С.В. Використання криптовалют в сучасних економічних системах України: перспективи та ризики / С.В. Васильчак, М.В. Куницька-Іляш -ЛНУВМБТ - Scientific Messenger LNUVMBT named afterS.Z. Gzhytskyj. -2017. -Vol. 19.-№ 76.

9. Хатунцев О. А. Деление вещей на движимые и недвижимые / О.А. Хатунцев II Бизнес в законе. - 2008. -№2,- С.281-284.

10. Суханов Е. А. Гражданское право: в2т. : учеб. / отв. ред. проф. Е. А. Суханов. - T. 1.-С. 295-297.

Размещено на Allbest.ru