Виявлення та документування підрозділами Державної служби боротьби з економічною злочинністю (ДСБЕЗ) МВС України злочинів у процесі "мінімізації" податків

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВИЯВЛЕННЯ ТА ДОКУМЕНТУВАННЯ ПІДРОЗДІЛАМИ ДСБЕЗ МВС УКРАЇНИ ЗЛОЧИНІВ У ПРОЦЕСІ «МІНІМІЗАЦІЇ» ПОДАТКІВ

М.Г. Риков

податковий злочин кримінальний

Як свідчить практика, чинним законодавством України питання своєчасності та повноти надходжень до бюджету податків віднесені виключно до компетенції податкових органів, однак підрозділами Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України (ДСБЕЗ) за результатами оперативно-службової діяльності протягом 2009 р. виявлено 448 злочинів, пов'язаних з мінімізацією податкових зобов'язань. Позитивна динаміка викритих правопорушень дає підстави розглядати мінімізацію сплати податків як окремий напрямок роботи підрозділів ДСБЕЗ. Без усвідомлення природи цього явища неможливо визначити конкретні завдання з протидії злочинним проявам у цій сфері.

Аналіз практики свідчить, що існують можливості зменшення розміру податкових зобов'язань за допомогою цілеспрямованих правомірних дій платника податків, включаючи повне використання всіх наданих законодавством пільг та інших законних способів і прийомів. Адже податкові платежі зводяться до оптимального розміру на законних підставах, на відміну від ухилення від сплати податків, здійснюваного із застосуванням незаконних методів, що є кримінально караним діянням.

Оптимізація податків - легальний шлях зменшення податкових зобов'язань підприємства, заснований на використанні наданих законодавством можливостей у галузі податкового законодавства, зокрема, шляхом зміни схем діяльності. Ухилення від сплати податків - нелегальний шлях зменшення податкових зобов'язань, заснований на кримінально караному свідомому використовуванні методів приховування обліку доходів і майна від податкових органів, а також викривлення бухгалтерської і податкової звітності.

Словосполучення «мінімізація податків» та термін «мінімізатор» набули широкого вжитку відносно недавно, асоціюються як спосіб ошукування держави та потребують особливої уваги з боку контролюючих і правоохоронних органів. «Мінімізатор» - саме так називають ту категорію підприємств, які, маючи великі доходи від своєї діяльності, декларують їх рівність витратам, а отже, досягають таким чином практично нульового податкового навантаження (співвідношення податку на прибуток до валових доходів). З метою заниження своїх податкових зобов'язань певна категорія підприємств застосовує різноманітні способи зменшення податкового навантаження, які умовно можна розділити на ті, що перебувають у правовому полі, та ті, що є незаконними. До перших (законних) належать схеми з використанням платників податків, що працюють на спрощеній системі оподаткування, пільгові категорії підприємств, офшорні компанії тощо. До незаконних належать схеми, що поєднуються наявністю в них підприємств з ознаками фіктивності, на які й перекладаються податкові зобов'язання та шляхом використання яких відбувається безпідставне формування податкового кредиту з ПДВ, завищення валових витрат реально діючих суб'єктів господарювання.

Найхарактернішими в цьому напрямку прикладами протиправної діяльності суб'єктів господарювання є:

1. Мінімізація податку на додану вартість.

Відображення недостовірних відомостей в податковій звітності з метою мінімізації зобов'язань з податку на додану вартість шляхом безпідставного завищення податкового кредиту.

Проведення «безгрошових» господарських операцій із застосуванням розрахунків у вигляді цінних паперів з метою безпідставного формування податкового кредиту та подальшої мінімізації податкових зобов'язань.

Перенесення об'єкта оподаткування на інших осіб з меншими (пільговими) ставками оподаткування.

Перенесення об'єкта оподаткування на суб'єктів господарювання з ознаками фіктивності.

Проведення безтоварних операцій.

2. Мінімізація податку на прибуток.

Завищення валових витрат без їх підтвердження первинними документами.

Завищення валових витрат шляхом використання суб'єктів господарювання з ознаками фіктивності.

3. Зловживання посадовців податкових органів при здійснені перевірок суб'єктів господарювання з питань дотримання ними вимог податкового законодавства.

Вимагання та отримання хабарів за зменшення або відміну штрафних санкцій при виявленні порушень суб'єктами господарювання вимог чинного законодавства.

Зловживання службовим становищем шляхом внесення недостовірних даних під час проведення перевірок дотримання вимог податкового законодавства.

Під час організації роботи з виявлення фактів вчинення злочинів цієї категорії необхідно визначитися із найбільш ймовірними об'єктами для подальшого відпрацювання, оскільки проведення суцільних перевірок всіх суб'єктів господарювання призведе до розпорошення зусиль правоохоронних органів, відволікання їх на безрезультатні перевірки. На початковому етапі необхідно використовувати як метод економічного аналізу, так і оперативно-розшукові заходи.

На основі зібраних даних щодо задекларованих до відшкодування сум податку на додану вартість суб'єкта господарювання та його службових осіб оперативними підрозділами здійснюється відбір об'єктів для подальшого відпрацювання з метою встановлення ознак злочину, притягнення винних до кримінальної відповідальності.

Такими об'єктами можуть бути: а) декларація (декларації) з податку на додану вартість із заявленою до відшкодування сумою ПДВ; б) господарська операція або операції, за наслідками якої (яких) платником сформовано від'ємне значення податку; в) діяльність суб'єкта господарювання, який заявив до відшкодування ПДВ з бюджету; г) діяльність особи (фізичної особи, посадової особи підприємства), причетної до проведення господарських операцій, що призвели до виникнення від'ємного значення податку [4].

Критеріями для відбору об'єктів для відпрацювання можуть бути:

виявлені під час минулих документальних перевірок платника податку порушення вимог податкового та валютного законодавства;

проведення нетипових для основного виду діяльності платника податку господарських операцій, у тому числі зовнішньоекономічних;

декларування платником податку значних обсягів реалізації у звітному періоді за відсутності господарської діяльності у попередні звітні періоди;

встановлення факту реалізації товарно-матеріальних цінностей на адресу неіснуючого резидента;

проведення платником операцій з товарами (послугами), які використовувалися у схемах ухилення від оподаткування або незаконного відшкодування ПДВ з бюджету;

здійснення правоохоронними органами стосовно посадових осіб або засновників суб'єкта господарювання, контрагентів такого платника оперативно-розшукових заходів, наявність підтвердженої оперативної інформації про штучне (протизаконне) формування податкового кредиту з податку на додану вартість;

наявність кримінального провадження тощо.

Для вчинення зазначеної категорії злочинів, як правило, залучаються фіктивні підприємства. Тому дуже важлива наявність оперативної інформації про протиправний характер діяльності таких підприємств.

На підставі проведеного аналізу та наявності законних підстав, з метою запобігання, припинення та розкриття злочину заводиться оперативно-розшукова справа, визначаються конкретні методи і тактичні прийоми проведення оперативно-розшукових заходів, реалізації отриманих матеріалів.

Керівники підприємств, задіяні у злочинних схемах, вимушені при складанні документів, необхідних для відшкодування ПДВ з бюджету, контактувати з багатьма посадовими особами державних органів, установ та організацій, тому їх діяльність та контакти повинні висвітлюватися джерелами оперативної інформації, тим більше, що надалі це дасть можливість встановити особи злочинців.

Особливу увагу слід звернути на наявність відповідних оперативних позицій, передусім у державних організаціях та установах, які займаються оформленням відповідних документів про здійснення фінансово-господарської діяльності, оскільки це дає правоохоронним органам певні можливості як для запобігання зазначеним злочинам і заподіянню збитків державі, так і для своєчасного викриття та притягнення до передбаченої законом відповідальності корумпованих посадових осіб.

Важливого значення у зв'язку з цим набуває проведення (за наявності відповідних підстав) у передбаченому законом порядку оперативно-розшукових заходів, в тому числі застосування технічних засобів, що дасть змогу використовувати отримані в результаті їх проведення фактичні дані як джерела (нерідко єдиного) доказів причетності посадових осіб саме до розкрадання державних коштів, зловживання службовим становищем, службового підроблення, хабарництва тощо.

Особливе місце відводиться аналізу даних з декларації про ПДВ, зокрема за базою даних податкових декларацій з податку на додану вартість АРМу «Звіт» відбираються дані про обсяги операцій з реалізації товарів (робіт, послуг) і обсяги придбаних товарів (робіт, послуг). Порівняються обороти СПД і виводиться різниця таких операцій. Для наочності дані зводяться до вигляду сортування за відносним відхиленням. Наведемо наприклад.

Для відбору необхідно залишити СПД з мінімальним відносним відхиленням. На практиці для перевірки відбиралися СПД, відносне відхилення по операціях яких становило менше 1%.

По кожному такому СПД проводиться детальніший аналіз, під час якого здійснюється розбивка сукупних обсягів продажу та придбання на окремі періоди (поквартально, помісячно)

Наведений приклад показує, що у підприємства «Е» співпадають обсяги реалізації та придбання продукції (без урахування ПДВ). Проте вказаний факт, хоч і викликає певну зацікавленість в аналітичних підрозділів, проте не є завершенням аналізу.

На відібраних підприємствах проводять аналіз за декларацією про прибуток підприємства (АРМ «Звіт»), приділяючи особливу увагу характеру доходів і витрат, зокрема: а) аналізу однорідності доходів (для «транзитних» і «фіктивних» підприємств характерна їх однорідність, тобто це переважно доходи від продажу робіт і послуг; операції з реалізації основних фондів, цінних паперів, лізингу не характерні, і через складність їх обліку не використовуються); б) аналізу однорідності витрат (для «транзитних» і «фіктивних» підприємств характерна їх однорідність, тобто це переважно витрати, пов'язані з придбанням матеріальних активів, виконанням робіт, наданням послуг для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, інші витрати не характерні для транзитних фірм, а саме: витрати на утримання та експлуатацію об'єктів соціальної інфраструктури, витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, витрати за лізинговими (орендними) операціями); в) аналізу витрат підприємства на оплату праці (відсутність таких витрат вказує на сумнівність діяльності СПД, яке впродовж тривалого часу не виплачує і не нараховує працівникам і його керівникам матеріальної винагороди, у «транзитних» та «фіктивних» фірм також можуть бути характерними витрати на оплату праці у розмірі мінімальної заробітної плати, або у розмірі постійного відсотка від обсягів реалізації, що нагадує стабільний відсоток від послуг за конвертації коштів у готівку); г) аналізу приросту (убутку) балансової вартості (перевірка вказаних розділів здійснюється для перевірки відібраних для аналізу СПД і вилучення з їх переліку СПД, які хоча й мають однакові обсяги реалізації і придбання ТМЦ, проте на кінець звітного періоду мають зміни залишку товарів на складі); ґ) аналізу результатів фінансові діяльності СПД (встановлюється, чи здійснює СПД виробничу діяльність з метою отримання прибутків, чи проводить політику мінімізації прибутку).

Таким чином, викладені вище відомості дають підстави зробити певні висновки. По-перше, вбачається, що запорука підвищення ефективності роботи в цьому напрямку полягає в оперативному перекритті сфери адміністрування податків, зборів і обов'язкових платежів якісною мережею сил ОРД. По-друге, з урахуванням вимог чинного законодавства, яке регламентує сферу адміністрування податків, зборів і обов'язкових платежів та повноважень підрозділів ДСБЕЗ доцільно використовувати можливості органів прокуратури, які згідно зі ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» мають право вимагати проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз. По-третє, збір матеріалів про фіктивне підприємництво та порушення кримінальних справ за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 205 КК України, має розглядатися співробітниками ДСБЕЗ не як кінцева мета (показник), а як кримінально-процесуальний засіб для виявлення реально діючих підприємств, які використовують схеми мінімізації шляхом залучення суб'єктів господарювання з ознаками фіктивності. По-четверте, використання схем мінімізації реально діючими суб'єктами господарювання відкриває досить широкі перспективи підвищення ефективності діяльності підрозділів ДСБЕЗ в частині встановлення осіб, причетних до вчинення злочинів та відшкодування завданих державі збитків.

Размещено на Allbest.ru