Оперативне обслуговування об’єктів бюджетної сфери: проблеми та шляхи їх вирішення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оперативне обслуговування об'єктів бюджетної сфери: проблеми та шляхи їх вирішення

Враховуючи суспільну небезпеку злочинів, які вчиняються у бюджетній сфері, та підвищену криміногенність бюджетного процесу, держава вживає заходів для ефективного регулювання цього процесу, а також попередження злочинів, пов'язані з використанням бюджетних коштів, з порушенням бюджетного законодавства. Такі злочини, пов'язані мають високий ступінь латентності, тому все більшого значення набуває діяльність правоохоронних органів, спрямована на виявлення, попередження і розкриття цих злочинів. Як засвідчує практика, підвищення ефективності цієї діяльності значною мірою сприяє застосування всього комплексу оперативно-розшукових заходів.

Проблеми діяльності ОВС з протидії економічній злочинності висвітлено у працях таких учених, як К.В. Антонов, О.М. Бандурка, І.І. Басецький, А.І. Берлач, Ю.С. Блінов, В.Г. Бобров, Т.П. Богач, Б.Е. Богданов, А.Ф. Возний, О.Ф. Долженков, В.Ю. Журавльов, М.І. Камлик, І.П. Козаченко, В.В. Лисенко, В.Л. Ортинський, В.М. Попович, В.Д. Сущенко. Проте їх дослідження здебільшого присвячені загальним питанням застосування оперативних сил, засобів та методів виявлення та розкриття злочинів у сфері економіки, або ж висвітленню проблем виявлення, документування та розслідування злочинів, що не стосуються бюджетної сфери. Ряд науковців, зокрема П.П. Андрушко, А.Ф. Волобуєв, О.П. Гетманець, Н.О. Гуторова, О.О. Дудоров, Ю.І. Кудряшов, С.Н. Лихова, М.М. Мельник, С.А. Пономарьов, Р.Л. Степанюк, В.С. Щербина, зосередили свою увагу на вивченні злочинів у бюджетній сфері з позицій кримінального права, кримінологічної та криміналістичної наук. Окремі аспекти правового забезпечення ОРД щодо протидії злочинам у бюджетній сфері, тактики документування окремих злочинів, взаємодії з іншими правоохоронними органами та органами, що контролюють бюджетний процес, розглянуто у публікаціях А.Л. Дудникова, О.Ю. Заблоцької, С.І. Ніколаюка, Д.Й. Ники-форчука, В.А. Поддубного, А.О. Шелехова.

Водночас слід підкреслити, що їх дослідження проводилися переважно на основі застарілої нормативної бази. Науковці головним чином розглядали тактику документування розкрадань, проявів хабарництва, зловживань посадовим становищем, інші посадові та господарські злочини, що вчинялися у бюджетних установах. Однак жоден з авторів публікацій особливо не торкався питань виявлення ознак та розкриття конкретних злочинів, передбачених ст. ст. 210 «Порушення законодавства про бюджетну систему України», 211 «Видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку» КК України [1]. У цьому зв'язку важливо з'ясувати необхідність вдосконалення правового забезпечення діяльності оперативних підрозділів ДСБЕЗ з виявлення, попередження та розкриття злочинів, пов'язаних з порушенням бюджетного законодавства, що і стало метою цієї розвідки.

Виклад основних положень. У класичному варіанті діяльність оперативних підрозділів у боротьбі зі злочинами спрямовується у таких взаємопогоджених напрямках:

оперативне обслуговування об'єктів бюджетної сфери, суб'єктів бюджетного процесу та напрямків руху бюджетних коштів; у процесі цієї діяльності добувається інформація про оперативну обстановку та здійснюється спостереження за її станом; цей напрям є своєрідною ланкою інформаційного забезпечення процесів виявлення та розкриття злочинів, пов'язаних з порушенням бюджетного законодавства;

пошукова робота визначається за результатами діяльності з оперативного обслуговування; у процесі здійснення такої роботи виявляються особи і факти, які становлять оперативний інтерес за зовнішніми ознаками;

попередження злочинів; первинна інформація, отримана та перевірена у процесі пошукової роботи, про умови, що сприяють вчиненню бюджетних злочинів та про осіб, щодо яких належить застосувати профілактичний вплив, реалізується шляхом вжиття попереджувальних заходів, котрі включають загальну й індивідуальну профілактику, а також запобігання злочинам, що готуються, усуваючи причини та умови готування та вчинення злочинів переважно оперативно-розшуковими засобами та заходами;

розкриття злочинів оперативним шляхом; у разі повторного аналізу первинної інформації, отриманої під час пошукової роботи або із заяв та повідомлень громадян або юридичних осіб, вбачаються ознаки тяжких злочинів, пов'язаних з порушенням бюджетного законодавства, а розкрити їх слідчим шляхом важко, то у межах оперативно-розшукової справи вживаються заходи щодо документування злочинних дій осіб, які обгрунтовано підозрюються у готуванні або вчиненні злочинів [2, с 73-74].

Кожен з цих напрямів обумовлений вимогами ст. ст. 1, 6-11 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» [3], ст. ст. 2, 6, 10-11 Закону України «Про міліцію» [4].

Відповідно до Закону «Про міліцію» основні завдання підрозділів ОВС полягають у наступному: забезпеченні особистої безпеки громадян, захисті їх прав, свобод та законних інтересів; запобіганні правопорушенням та їх припиненні; виявленні й розкритті злочинів; захисті власності від злочинних посягань; участі в наданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприянні у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.

Отже, до завдань підрозділів ОВС входить і супроводження бюджетного процесу, оскільки саме законність витрачання бюджетних коштів визначає захист законних інтересів громадян, участь у наданні соціальної допомоги громадянам. Враховуючи складність таких завдань та їх специфіку, обов'язки із захисту фінансованих урядом програм розвитку окремих регіонів чи галузей економіки, проведення заходів, спрямованих на наповнення бюджету та скорочення тіньового сектора, покладено на оперативні підрозділи, які здійснюють боротьбу з економічною злочинністю.

Слід підкреслити, що в діяльності оперативних підрозділів МВС України, покликаних боротися з господарськими злочинами, останнім часом простежується підвищення уваги до проблеми виявлення, попередження і розкриття злочинів, пов'язаних з посяганнями на бюджетні кошти. Це насамперед обумовлено об'єктивною необхідністю захисту бюджетної сфери (як однієї зі складових економічної безпеки України) від злочинних посягань з використанням усього комплексу сил та засобів ОРД. Правопорушення, що вчинюються у бюджетній системі, негативно впливають на все суспільство та інтереси кожної особи. Це можна пояснити тим, що бюджетна система наповнена «реальними» грошовими коштами. Вчинивши злочини, передбачені ст. ст. 210 та 211 КК України, злочинець отримує «живі» кошти, а не будь-які зобов'язання, цінні папери або матеріальні цінності, які для перетворення в гроші повинні пройти стадію «товар-гроші» [4].

Нестійка і багато в чому суперечлива динаміка показників оперативно-службової діяльності з виявлення і припинення злочинів економічної спрямованості загалом, і у бюджетній сфері зокрема, значною мірою обумовлена дією ряду об'єктивних чинників. Серед них слід виділити: а) загальну тенденцію лібералізації чинного законодавства, постійне скорочення повноважень державних органів, зокрема ОВС з контролю за сферою економічної діяльності; б) збільшення встановленого законом неоподаткованого мінімуму доходів громадян та соціальної пільги, що призвело до скорочення кількості виявлених злочинів, вчинених у великому та особливо великому розмірі [6, С. 81-82].

Чинниками, що впливають на ефективність оперативно-розшукової діяльності, є:

- відсутність в оперативних працівників відповідних знань законів та підзаконних нормативних актів, що регламентують бюджетний процес; необізнаність оперативних працівників з джерелами формування, складу і структури як доходів бюджетів, так і їх видатків у певній бюджетній установі, що є в оперативному обслуговуванні; помилки при кваліфікації дій осіб, які допустили порушення бюджетного законодавства; відсутність відпрацьованої тактики проведення як оперативного пошуку ознак бюджетних злочинів, так і їх подальшого документування; практична відсутність правової регламентації надання інформації державними (та комерційними) організаціями - оперативним підрозділам; неможливість дієвого впливу оперативними підрозділами на відчуження майна фігурантами розробки до порушення кримінальної справи; відсутність механізму реєстрації в одній інформаційній базі даних про всі майнові права;

- відсутність механізму реєстрації фактів делегування прав (надання доручень) стороннім особам; неможливість накладення арешту на майно, яким користується фігурант (і яке практично належить йому), але документально оформлено на сторонніх осіб; незацікавленість судової виконавчої служби в ефективній (реальній) оцінці майна, конфіскованого за вироком суду; відсутність контролю з боку оперативних підрозділів за процесом оцінки та подальшої реалізації конфіскованого майна; відсутність єдиної методики оцінки та її залежність від суб'єктивної думки оцінювача, що створює можливість для зловживань; неоднозначне тлумачення ст. ст. 210, 211 КК України; перебування бюджетного законодавства в стадії формування, що викликає його постійні зміни, робить його нестабільним; значні обсяги коштів, що виділяються для фінансування і пільгового кредитування, з широким наданням повноважень посадовцям щодо їх розподілу і витрачання [6, с 83-84].

Ефективність діяльності оперативних підрозділів з виявлення, попередження і розкриття злочинів економічної спрямованості у бюджетній сфері безпосередньо залежить від організації оперативного обслуговування об'єктів економіки бюджетної сфери. Оперативне обслуговування за своєю сутністю та організаційною побудовою є своєрідним інформаційним підґрунтям інших напрямів діяльності. Без якісного аналізу й оцінки стану оперативної обстановки неможлива подальша діяльність, спрямована на боротьбу зі злочинами у бюджетній сфері. Саме з цього починається робота оперативного працівника.

Зміст оперативного обслуговування умовно можна розділити на ряд взаємопов'язаних елементів: Це - рівень оперативного обслуговування; види (принципи) оперативного обслуговування; початковий аналіз стану оперативної обстановки; режим оперативного обслуговування; розстановка оперативних джерел інформації; організація функціонування джерел гласної інформації (взаємодія з різноманітними суб'єктами, які володіють інформацією, що становить інтерес); документальне оформлення результатів діяльності з оперативного обслуговування.

Межами оперативного обслуговування обумовлені: наявністю визначених об'єктів економіки, які перебувають на певній території обслуговування; наявністю системи спостереження за оперативною обстановкою у визначених організаційних формах з використанням як гласних, так і негласних джерел інформації; накопиченням отриманої інформації у справах, метою яких є збір різнопланових відомостей, що дають змогу попередньо вивчити характер процесів, які відбуваються на території, об'єкті або лінії обслуговування; наявністю визначених цілей та завдань оперативного обслуговування [2, с. 78].

За радянських часів всі об'єкти економіки, що були у державній власності, перебували на оперативному обслуговуванні певного оперативного підрозділу відповідно до територіального розподілу або відомчої приналежності. Із роздержавленням ряд об'єктів змінив форму власності, що обумовило послаблення режиму оперативного обслуговування або взагалі його скасування. Тобто частина об'єктів економіки практично була виведена з-під оперативного обслуговування оперативних підрозділів ОВС. Відбулося це незалежно від бажання оперативних працівників або прийняття відповідних змін до законів чи відомчих нормативних актів. Такі зміни обумовили суто об'єктивні чинники - перепрофілювання підприємств, їх розподіл, поява нових підприємств приватної форми власності. За таких умов змінюються й взаємини з державою, вони здебільшого почали стосуватися сплати податків. Зі створенням податкової міліції та надання її окремим структурним підрозділам статусу суб'єктів оперативно-розшукової діяльності це переважно почало стосуватися компетенції.

Дещо інша оперативна ситуація склалася з бюджетними установами: їх частка, що перебувала в оперативному обслуговуванні, збільшилася за рахунок появи нових суб'єктів бюджетного процесу, а ті об'єкти бюджетної сфери, що раніше були в оперативному обслуговуванні, переведені на посилений режим обслуговування у зв'язку з тим, що бюджетна сфера є офіційною системою розподілу державних коштів, а тому на ній зосереджена особлива увага контрольних органів.

Але в той же час (через прогалини в законодавстві та неузгодженість нормативно-правових актів) вона є найпривабливішим об'єктом для злочинних посягань як з боку службових осіб, які мають право визначати напрями використання бюджетних коштів, так і з боку осіб, які отримують та використовують ці кошти. Тобто, якщо раніше бюджетна установа отримувала бюджетні кошти, і всі зловживання з ними відбувалися в «рамках» однієї установи (яка і обслуговувалася конкретним оперативним працівником), то тепер з'явилися інші суб'єкти бюджетного процесу, які здійснюють розподіл бюджетних коштів, контролюють та санкціонують їх витрачання (а отже, теж можуть брати участь або самостійно вчинювати злочини з бюджетними коштами). Крім того, серед одержувачів бюджетних коштів визначається ряд СПД, які взагалі не є в оперативному обслуговуванні оперативних підрозділів ОВС. Фінансові операції у них не контролюються, бухгалтерський облік спрощений і, як наслідок, через ці СПД бюджетні кошти розкрадаються різними способами або використовуються не за цільовим призначенням, після чого виводяться в «тінь».

Основними умовами успішного здійснення оперативного обслуговування об'єктів бюджетної сфери та оперативного супроводження процесу використання бюджетних коштів є: по-перше, підвищення рівня обізнаності оперативних працівників ДСБЕЗ у сфері цивільного, бюджетного права, їх адаптація до потреб оперативно-розшукової діяльності; по-друге, зміцнення оперативних позицій на об'єктах бюджетної сфери. Підвищення ефективності оперативного обслуговування об'єктів бюджетної сфери здійснюється за лінійно-об'єктним принципом та закріпленням окремого працівника за оперативним супроводженням процесу витрачання бюджетних коштів

Література

злочин бюджетний економічний правовий

1. Кримінальний кодекс України від 09. 07. 2001. [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.rada.gov.ua.

2. Ортинський В.Л. Попередження та розкриття злочинів, що пов'язані з порушенням бюджетного законодавства: навч. посібник / В.Л. Ортинський, В.П. Захаров, В.А. Некрасов, А.В. Баб'як. - Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, ВАТ «Львівська книжкова фабрика «Атлас», 2009. - 160 с.

3. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18.02.1992. [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.rada.gov.ua.

4. Про міліцію: Закон України від 20.12.1990. [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.rada.gov.ua.

5. Никифорчук Д.Й. Протидія злочинам, що пов'язані з порушенням бюджетного законодавства (ст. ст. 210, 211, 175 КК): наук.-практ. посібник / Д.Й Никифорчук, О.Ю. Заблоцька, С.І. Ніколаюк. - К.: КНТ, 2006. - 88 с.

6. Ніщета І.М. Правові та організаційно-тактичні основи діяльності оперативних підрозділів ДСБЕЗ по протидії злочинам, що пов'язані з порушенням бюджетного законодавства: дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 21.07.04 / І.М. Ніщета. - Львів: ЛДУВС, 2007. - 255 с.

Размещено на Allbest.ru