Формування антикорупційної культури особистості майбутнього правоохоронця в системі вищих навчальних закладів МВС України

Размещено на http://www.allbest.ru/

2

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування антикорупційної культури особистості майбутнього правоохоронця в системі вищих навчальних закладів МВС України

Постановка проблеми

антикорупційний культура курсант

Однією з найбільш гострих проблем нашого суспільства є завдання протидії корупції, яку неможливо вирішити без участі громадянського суспільства. Оскільки саме молоді належить брати участь у політичній, соціально-економічній, громадській та інших сферах діяльності, то неприйняття молодими людьми корупції як явища повинно поєднуватися з цінностями правової держави, в чому полягає і одне із завдань сучасної освіти. З урахуванням того, що освітні проблеми безпосередньо пов'язані з проблемами громадського розвитку, те протистояння корупції - це справа усього суспільства і усіх його інституцій, включаючи освіту. Сьогодні рівень освіти і правова культура громадян не лише визначають престиж країни, але стають питанням національної безпеки. Забезпечення прав людини та громадянина в українському суспільстві значною мірою залежить від рівня професійної правової культури правоохоронців. У загальному вигляді під культурою особистості, що забезпечує охорону громадського порядку, слід розуміти поважливе, усвідомлене ставлення до права, що обумовлено специфікою правоохоронної діяльності із захисту прав особистості та суспільства та правову підготовленість до професійної діяльності. Методологічні, наукові та дидактичні аспекти професійної культури правоохоронців відображені у публікаціях таких науковців: О.М. Бандурки, С.П. Безносова, В.Л. Васільєва, М.І. Єнікєєва, А.Ф. Коні, Д.П. Котова, А.Р. Лурії, В.С. Медведєва, Г.С. Нікі- форова, С.С. Сливки, І.К. Шахріманьяна, А.Г. Шестакова та ін. У цих та багатьох інших роботах викладено теоретичні підходи, визначено методологічні основи правоохоронної діяльності, її складові, професійно важливі якості особистості правоохоронця, соціально-педагогічні умови формування його професійної компетенції.

Аналіз досліджень та публікацій. Проблема корупції як небезпечного суспільного явища стала предметом наукового аналізу в працях М. Б. Горного, О. М.Костенка, М. І. Мельника, А.М. Михненка, Є. В. Невмержицького, О. А.Панфілової, Г. О. Сатарова та ін. Спектр досліджуваних ними питань охоплює законодавство про корупцію, прояви корупційних дій у системі державної влади та способи її обмеження, вплив корупції на суспільний розвиток, роль громадянського суспільства в запобіганні та протидії корупції тощо. Водночас проблематика формування антикорупційної культури залишається малодослі- дженою [5, с.6]. Теоретичні основи формування правової культури і правового виховання молоді розкрито в дослідженнях С.М. Кожевнікова, С.С. Алексєєва, Р.С. Байніязова, Д.А. Керимова, В.М. Кудрявцева, В.П. Сальникова та ін. У низці робіт зроблено спроби розкрити суть і характеристики антикорупційної культури, а також напрями її формування у школярів (К.Ф. Амі- ров, Д.К. Амірова, О.М. Арінін, М.Б. Горний, О.М. Ібрагімова, С.Л. Таланов). Але досвід показує, що більшість законів та заходів, спрямованих на боротьбу з корупційною злочинністю, на практиці не дає позитивних результатів. Причини такого стану справ часто пов'язані з культурою, менталітетом, традиціями суспільства. Так, з точки зору натуралістичного підходу академіка НАПрН України О.М. Костенка, який розвиває думку, що критерієм справедливості будь-якого правового акту є відповідність його законам соціальної природи, і зокрема, законам «природного права». А міра узгодження волі та свідомості людини із законами «природного права» є не що інше, як правова культура людини [3]. Тому важливим завданням на шляху протидії ко- рупційній злочинності виступає формування антикорупційної культури суспільства, зокрема майбутніх правоохоронців.

Виклад основного матеріалу

Феномен культури відноситься до центральних, фундаментальних понять філософії, оскільки, будучи неповторним за своєю складністю соціальним явищем, пов'язаний із найбільш важливими соціальними процесами. Термін «культура» часто використовується для позначення складних понять у різних наукових дисциплінах. Ще в 1871 р. Е.Б. Тейлор запропонував класичне визначення культури як деякого комплексу, що включає знання, вірування, мистецтво, мораль, закони, звичаї та інші здібності і навички, які засвоєні людиною як членом суспільства [4]. Культуру в широкому сенсі слова можна назвати реалізованою в нащадках духовною і матеріальною потенцією предків. Правова культура як складова частина загальної культури суспільства синкретизує в собі і традиції, і мораль, і поведінкові моменти, і знання правових вимог. Завдяки цьому вона була і залишається одним з основних моментів, необхідних для протидії злочинності [1, с. 91].

Освіта курсанта, студента складається в ході взаємодії його з культурою співтовариства, де головна роль належить освітньому інституту: школам і вищим навчальним закладам, оскільки саме вони здатні вивести молодь за вузькі рамки культури тієї ніші, в якій вони перебувають. Це пов'язано і з формуванням правової культури і правового виховання молоді, теоретичні основи яких були розкриті в другій половині ХХ століття в дослідженнях С.С. Алєксєєва, Р.С. Байніязова, Д.А. Керимова, С.М. Кожевні- кова, В.М. Кудрявцева, В.П. Сальнікова та ін. [8, с. 26]. Тому антикорупційна освіта і виховання виступають сьогодні одним із найважливіших чинників протидії корупції в Україні, а питання формування антикорупційної культури набуває особливої значущості, що і викликає ретельне її дослідження. Антикоруп- ційна культура майбутніх правоохоронців вищого навчального закладу має у своїй основі правову культуру, тобто сукупність правових знань у вигляді норм, переконань і установок, що регламентують правила взаємодії особистості і суспільства, сформованих у рамках культурного і правового виховання [6].

Основною проблемою при формуванні антикорупційної культури виступає відсутність усвідомлення права як важливої соціально-правової цінності. Тоді як правова культура - це вид духовної культури, в зміст якої входять усі цінності, створені в галузі права. Тим самим правова культура пов'язана з такими аксіологічними аспектами, як: рівень розвитку законності, важливість ролі юридичної науки, успішність юридичної практики, продуктивність правового спілкування органів влади і населення, гарантованість прав і свобод індивіда, позитивність форм вираження правосвідомості індивіда, високий рівень правової свідомості людей, шанобливе відношення до їхнього права та ін. Тому правова свідомість є лише одним з важливих компонентів правової культури. Різновидом суспільної і індивідуальної свідомості є правосвідомість, яка включає знання права, розуміння значення права, але, головне, повага до закону, що часто відсутнє не лише у простих громадян, але і у законодавців, політичних лідерів, чиновників, правоохоронців як осіб, які повинні демонструвати високий рівень антикорупційної культури. Така зневага до права веде до низького рівня правової культури, нерозвиненість юридичних традицій, прояву правового нігілізму, заперечення цінності права, що послаблює антикорупційну культуру. Тому одним із важливих механізмів протидії корупції є формування антикорупційної культури, оскільки тільки при виробленні антикорупційної моделі поведінки можна розраховувати на результативність антикорупційної політики в цілому.

Антикорупційна культура припускає і наявність компетен- цій, необхідних для обумовленої поведінки: уміння розпізнавати корупцію як соціальне явище; уміння критично і об'єктивно оцінювати матеріали, пов'язані з корупційними проявами; здатність чітко уявляти собі, що таке боротьба з корупцією і використовувати усі можливості для зниження корупційності в тих або інших сферах життя і діяльності; стійка мотивація до анти- корупційної поведінки, що повинна відповідати морально-правовим нормам суспільства [2].

Антикорупційна культура особистості забезпечує уміння тлумачити ті або інші положення закону і визначати сферу їх дії, уміти застосовувати у своїй життєдіяльності правові знання проти корупції, знаходити вихід їх заплутаних правових ситуацій, а значить, використовувати закон для захисту своїх прав і інтересів [7].

У зв'язку з цим можна виділити наступні функції антико- рупційної культури:

* пізнавальна функція, яка характеризується осмисленням індивідом корупційних явищ у правовій практиці;

• функція моделювання, яка на основі осмислення служить засобом формування відповідної моделі антикорупційної поведінки;

• регулююча функція, яка дає можливість зіставляти свою антикорупційну поведінку з правовими вимогами.

Антикорупційна культура індивіда відбиває його громадську активність і сприяє реалізації його прав, безпеки і правового захисту, а умовою формування антикорупційної культури є повага індивіда до прав інших, визнання необхідності права, свідоме дотримання правових норм. Отже, формування антикорупційної культури курсантів та студентів вищих навчальних закладів повинно стати цілеспрямованим процесом навчання і виховання на користь як суспільства, так і особи, що припускає рішення наступних завдань:

• ознайомлення з особливостями корупції і її проявами в різних сферах життєдіяльності, а також її причинами і наслідками;

• розвиток основ правової грамотності і навичок адекватного аналізу і особистісної оцінки цього соціального явища;

• формування знань, сприяючих у корупціогенних ситуаціях забезпечувати поведінку відповідно до правових і морально- етичних норм;

• стимулювання мотивації до антикорупційної поведінки [2].

З метою вирішення поставлених завдань необхідно виділити і певні напрями формування антикорупційної культури курсантів та студентів вищих навчальних закладів системи МВС:

• упровадження у свідомість студентів, що корупція має багатозначний характер, пов'язаний не лише з протизаконними діями у сфері економічних і політичних стосунків, але і представляє специфічний елемент культури і свідомості суспільства;

• формування виразного і несуперечливого відношення до корупції, активного відношення до цього явища (борюся з будь- якими проявами);

• подолання правового нігілізму [8, с. 36-37].

До основних засобів освітнього процесу відносяться правове навчання, юридична практика і самовиховання. Правове навчання спрямоване на засвоєння майбутніми правоохоронцями принципів пов'язаних із структуризацією певної моделі поведінки, що апріорі відштовхує будь-який прояв корупційної діяльності; формування навичок боротьби з корупцією з метою не просто пасивної протидії корупції (не беру участь), але і розвиток відповідного відношення до практики їх застосування. Також сюди відносяться уміння використовувати свої права і виконувати обов'язки законослухняного громадянина. Тому освітні програми антикорупційної спрямованості повинні носити системний характер і бути націленими на формування у курсантів антикорупційного світогляду, підвищення рівня їх правосвідомості і правової культури [7, с. 9].

Завдання формування антикорупційної культури майбутніх правоохоронців вищих навчальних закладів пов'язане з якісним оновленням методів, засобів і форм організації навчання. Дуже важлива роль відіграє міждисциплінарність, коли зв'язок з різними предметами призводить до того, що проблематику корупції потрібно розглядати в контексті понять історичних, політичних, економічних, юридичних та психологічних наук. У зв'язку з цим, розробка системи завдань і проектування всіляких форм антикорупційної освіти (дискусії, практикуми, інтернет-уроки, ділові ігри і так далі) може стати найважливішим компонентом у методичній діяльності викладачів. Отже, у курсантів та студентів посилюються механізми рефлексії, які сприяють формуванню антикорупційної моделі поведінки. Так, при рішенні завдань формування антикорупційної культури гарний результат досягається в ході ділових, імітаційних ігор, коли вони є реальним майданчиком для набуття пізнавального досвіду і вироблення моделей антикорупційної поведінки.

Наступною дієвою формою антикорупційної культури є практичні заняття юридичної спрямованості, коли курсантів залучають до громадських просвітницьких програм або громадських антикорупційних рухів.

Тому в таких заходах необхідно, щоб діяльність майбутніх правоохоронців була спрямована на практику застосування правових норм і забезпечення правопорядку в різних сферах життя суспільства.

Упродовж практичних занять і тренінгів курсанти набувають наступних умінь:

- правильно тлумачити закони та інші нормативні правові акти;

- правильно кваліфікувати факти і обставини юридичного характеру;

- знаходити точне дотримання законодавства в діях правового характеру;

- проводити правову експертизу протизаконних дій і давати кваліфіковану юридичну оцінку;

- знаходити несуперечливе правове рішення в юридичному випадку в точній відповідності з законом;

- встановлювати факти правопорушень корупційної спрямованості та інше.

Одним із найбільш ефективних видів формування антико- рупційної культури є самовиховання, яке полягає в добровільному засвоєнні основних положень права, у самостійному аналізі правової дійсності і особистої практики в цій сфері, у мотивації до наслідування правових приписів шляхом самонавчання. Ця організаційна форма освіти для курсантів виступає дієвим способом профілактики по усуненню деформації в ціннісних орієнтаціях особистості правоохоронця.

Тому антикорупційна культура має велике значення для суспільства, вона відбиває своєрідність правопорядку і правової системи країни та допомагає накопичувати юридичні знання і досвід, що дозволяє творчо синтезувати вітчизняні й іноземні правові джерела, а також гармонійно розвиває людину і сприяє формуванню у неї правових цінностей [8, с. 42].

Висновки

антикорупційний культура курсант

Поняття «формування антикорупційної культури» - це процес, спрямований на формування у молоді антикорупційних ідей і морально-правової культури, яка проявляється в негативному ставленні до корупційної діяльності; антикорупційному стандарті поведінки і активної громадської позиції; ціннісних установках і здібностях, пов'язаних з правовими і морально-етичними нормами; умінні знаходити конструктивні підходи до рішення проблем протиправної діяльності. В цілому, протидія корупції є сьогодні найважливішою етичною проблемою, оскільки вона спрямована на затвердження цінностей чесної праці, культивування чесності в суспільстві, що є індикатором здорової держави.

Перспективою подальших досліджень даної проблеми є розробка комплексу заходів по підвищенню рівня антикорупційної культури майбутніх правоохоронців, а також зміцненню їх морально-етичних принципів, виховання неприйняття корупції як явища, яке має бути віднесеним до категорії найважливіших напрямів діяльності вищої школи.

Список використаних джерел

1. Бусол О. Ю. Антикорупційна культура суспільства та індивідууму в мінімізації проявів корупційної злочинності /О. Ю. Бусол // Jurnalul juridic national: teorie §i practica. - Кишинев, Молдова. - 2015. - № 3. - Том 1. - С. 91-95.

2. Замалетдинов Р. Р. Формирование антикоррупционной культуры у школьников: учеб. пособие для учащихся 10-11 кл. общеобразоват. учреждений / Р. Р. Замалетдинов, Е. М. Ибрагимова, Д.К. Амирова. - Казань : Магариф - Ва- кыт, 2010. - 159 с.

3. Костенко О.М. Що є право? Про основи «натуралістичної» юриспруденції у світлі соціального натуралізму [Електронний ресурс] / О.М. Костенко // Соціальна мережа науковців. - Режим доступу : http://www.science-community.org/ node/1390 (дата звернення 2.04.2017).

4. Кравченко А.И. Культурология : [учеб. пособие для вузов] / А.И. Кравченко. - [4-е изд.]. - М. : Академ. проект, Трикста, 2003. - 496 с.

5. Кравченко С. Напрями формування антикорупційної культури українського суспільства / С. Кравченко, І. Пантелей- чук // Вісник НАДУ. - 2012. - №2. - С.5-13.

6. Правовая жизнь в современной России: Теоретикометодологический аспект / под ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько. - Саратов : Изд-во ГОУ ВПО «Саратовская государственная академия права», 2005. - 528 с.

7. Пустовалова И.Н. Формирование правосознания - основное условие деинституализации коррупционных отношений // Научно-образовательный и прикладной электронный журнал «Гуманитарные и социальные науки». - № 1. - 2011. - Режим доступа: http:// www.advokat-natarius.ru/s27 (дата обращения: 2.04.2017).

8. Хамдеев А. Р. Педагогическое обеспечение формирования антикоррупционной культуры студентов вуза : диссертация... кандидата педагогических наук : 13.00.01/ Айдар Ру- залинович Хамдеев. - Казань, 2015. - 251 с.

Spysok vykorystanyh dzherel

1. Busol O. Yu. Anty'korupcijna kul'tura suspil'stva ta indy'vi- duumu v minimizaciyi proyaviv korupcijnoyi zlochy'nnosti / O.Yu. Busol // Jurnalul juridic national: teorie §i practica. - Ky'shy'nev, Moldova. - 2015. - № 3. - Tom 1. - S. 91-95.

2. Zamaletdinov R.R. Formirovanie antikorrupcionnoj kul'tury u shkol'nikov: ucheb. posobie dlya uchashchihsya 10-11 kl. obshcheobrazovat. Uchrezhdenij / R.R. Zamaletdinov, E.M. Ibragimova, D.K. Amirova - Kazan' : Magarif - Vakyt, 2010. - 159 s.

3. Kostenko O.M. Shho ye pravo? Pro osnovy' «naturalisty'chnoyi» yury'sprudenciyi u svitli social'nogo naturalizmu [Elektronny'j resurs] / O.M. Kostenko // Social'na merezha naukovciv. - Rezhy'm dostupu : http://www.science-community.org/node/ 1390 (data zvernennya 2.04.2017).

4. Kravchenko A.I. Kul'turologiya : [ucheb. posobie dlya vuzov] / A.I. Kravchenko - [4-e izd.]. - M. : Akadem. proekt, Triksta, 2003. - 496 s.

5. Kravchenko S. Napryamy' formuvannya anty'korupcijnoyi kul'tury' ukrayins'kogo suspil'stva / S. Kravchenko, I. Pan- telejchuk // Visny'k NADU. - 2012. - #2. - S.5-13.

6. Pravovaya zhizn' v sovremennoj Rossii: Teoretikometodolog- icheskij aspekt / pod red. N.I. Matuzova i A.V. Mal'ko. - Saratov : Izd-vo GOU VPO «Saratovskaya gosudarstvennaya aka- demiya prava», 2005. - 528 s.

7. Pustovalova I.N. Formirovanie pravosoznaniya - osnovnoe us- lovie deinstitualizacii korrupcionnyh otnoshenij // Nauchno- obrazovatel'nyj i prikladnoj ehlektronnyj zhurnal «Gumani- tarnye i social'nye nauki». - № 1. - 2011. - Rezhim dostupa: http:// www.advokat-natarius.ru/s27 (data obrashcheniya: 2.04.2017).

Размещено на Allbest.ru