Поняття та види злочинів проти правосуддя за законодавством зарубіжних країн

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Поняття та види злочинів проти правосуддя за законодавством зарубіжних країн

Злочини проти правосуддя за законодавством зарубіжних країн відіграють суттєву роль у захисті прав, свобод та інтересів людини і громадянина. У наукових джерелах відзначається поява окремих досліджень, присвячених порівняльному аналізу кримінального законодавства європейських [1] та інших країн [2]. В.М. Додонов, аналізуючи законодавство різних країн щодо встановлення кримінальної відповідальності за злочини проти правосуддя, констатує, що в більшості країн світу законодавець розглядає суспільні відносини у сфері здійснення правосуддя як самостійний родовий об'єкт посягання [2, с. 472]. Це означає, що для законодавця є типовим виокремлення окремої групи злочинів, які забезпечують захист у сфері правосуддя. Назва цих розділів законів про кримінальну відповідальність указує на охорону саме правосуддя та пов'язаних із ним суспільних відносин.

Дослідження поняття та видів злочинів проти правосуддя через аналіз законодавства інших країн є нетиповим. Разом із цим В.М. Додонов, О.С. Капінус та С.П. Щерба приділяли певну увагу порівняльному дослідженню злочинів за кримінальним законодавством інших країн [2]. Порівняльний аналіз окремих злочинів проти правосуддя здійснювався в межах досліджень Л.В. Трушківської (щодо кримінально-правової охорони життя, здоров'я, власності захисника чи представника особи) [3, с. 8], О.В. Мандро (щодо відповідальності за посягання на суддю, народного засідателя чи присяжного в кримінальному праві зарубіжних країн) [4, с. 8], О.О. Ваку - лика (щодо відповідальності за примушування давати показання за законодавством окремих зарубіжних країн) [5, с. 8], С. Є. Дідика та В.М. Єднака (щодо відповідальності судді (суддів) за кримінальним законодавством деяких зарубіжних країн) [6, с. 8; 7, с. 7], В.А. Головчука та О.В. Британської (щодо кримінально-правової охорони порядку виконання судових рішень) [8, с. 8-9; 9, с. 7].

Метою статті є дослідження поняття та видів злочинів проти правосуддя за законодавством зарубіжних країн.

Вирішення питання щодо найменування розділів кримінальних кодексів, що включають злочини проти правосуддя та відповідно їх родового об'єкта, вирішується в законодавствах різних країн неоднаково, а інколи за рахунок встановлення інших груп злочинів, які лише частково здійснюють охорону та регулювання суспільних відносин у сфері правосуддя. Визначення назви відповідного розділу (глави, титулу) та родового об'єкта злочинів проти правосуддя впливає також і на те, які суспільно небезпечні діяння в тій чи іншій країні визнаються злочинами.

Дослідження злочинів проти правосуддя різних країн світу дозволило об'єднати їх у дві основні групи за родовим об'єктом - це суспільні відносини, які забезпечують охорону: 1) відправлення правосуддя; 2) правосуддя.

До першої групи злочинів проти правосуддя можна віднести розділи законів про кримінальну відповідальність Естонії, Іспанії, Італії, Канади, Латвії, Польщі, Португалії, Фінляндії, Франції та Швейцарії, які забезпечують охорону відправлення правосуддя. Зазвичай вони мають назву «Злочини проти відправлення правосуддя» (Crimes against administration of justice).

Одним із найстаріших досліджуваних чинних законів про кримінальну відповідальність у цій групі є Кримінальний кодекс Фінляндії (The Criminal Code of Finland), що діє з 1889 р. Розділом 15 КК Фінляндії передбачено «Злочини проти відправлення правосуддя» (Offences against the administration of justice), в який включено 13 секцій (злочинів) [10].

За Карним кодексом Італії (Codice penal italiano) від 19 жовтня 1930 р. встановлено відповідальність за вчинення злочинів проти правосуддя. Зокрема, мова йде про розд. ІІІ «Правопорушення проти відправлення правосуддя» (Dei delitti contro l'Ammi - nistrazione della giustizia), що включає в себе 3 глави та 43 злочини [11]. Злочини розподілені у главах таким чином: 1) правопорушення проти судової діяльності (Capo I - Dei delitti contro l'attivita giudiziaria); 2) правопорушення проти авторитету судових рішень (Dei delitti contro l'autorita delle decisioni giudiziarie); 3) про довільний захист з особистих причин (Della tutela arbitraria delle private ragioni).

Аналогічний підхід для найменування злочинів проти правосуддя обрав швейцарський законодавець. Однак за Карним кодексом Швейцарії (Codice penale svizzero) від 21 грудня 1937 р. виокремлюється окремий розд. 17 «Злочини та проступки проти відправлення правосуддя» (Dei crimini o dei delitti contro l'amministrazione della giustizia), який містить у собі лише 11 злочинів без розподілу злочинів на види [12].

У Кримінальному кодексі Канади 1985 р. (Criminal Code of Canada) виокремлюється ч. IV «Злочини проти відновлення права та правосуддя» (Offences Against the Administration of Law and Justice), яка включає в себе 3 підрозділи та 32 статті. Дана група злочинів відповідно до назви є ширшою порівняно із законами про кримінальну відповідальність інших країн. Розділ включає в себе три окремих напрями: «Корупція та непокора» (Corruption and Disobedience), «Неправдиве правосуддя» (Misleading Justice) і «Втеча та насильницьке звільнення з-під варти» (Escapes and Rescues) [13].

Карний кодекс Іспанії (Codigo Penal de Espana), прийнятий 23 листопада 1995 р., містить у собі титул ХХ з аналогічною назвою (Delitos contrala Administracion de Justicia). У ньому встановлено покарання за вчинення 27 злочинів проти відправлення правосуддя. Злочини включені в 9 глав:

1) затягування (Capitulo I, De la preva - ricacion); 2) невиконання зобов'язань щодо попередження злочинів чи сприяння переслідуванню (Capitulo II, De la omision de los deberes de impedir delitos o de promover su persecucion); 3) приховування (Capitulo III, Del en - cubrimiento); 4) довільна реалізація свого права (Capitulo IV, De la realizacion arbitraria del propio derecho); 5) неправдиві обвинувачення та скарги, а також симуляція правопорушення (Capitulo V, De la acusacion y denuncia falsas y de la simulation de delitos); 6) неправдиве показання (Capitulo VI, Del falso testimonio); 7) перешкоджання здійсненню правосуддя та професійна невірність (Capitulo VII, De la obstruccion a la Justicia y la deslealtad profesional);

8) порушення вироку (Capitulo VIII, Del quebrantamiento de condena);

9) злочини проти відправлення правосуддя Міжнародним кримінальним судом (Capitulo IX, De los delitos contra la Administracion de Justicia de la Corte Penal International) [14]. У Карному кодексі (Kodeks karny) Польщі від 6 червня 1997 р. також передбачено 17 злочинів проти відправлення правосуддя (розд. ХХХ, Przest^pstwa przeciwko wymiarowi sprawiedliwosci) [15].

За Кримінальним кодексом Республіки Латвія (Criminal Code of the Republic of Latvia), який було прийнято 17 червня 1998 р., виокремлюється окремий розд. ХХІІІ «Кримінальні правопорушення проти відправлення правосуддя» (Criminal Offencesagainst Administration of Justice), що включає в себе 28 злочинів [16]. Аналогічну назву має розд. ХУШ Карного кодексу Естонії (Penal Code of Estonia), прийнятого 6 червня 2001 р., який включає в себе 4 підрозділи та 40 злочинів: 1) перешкоджання відправленню правосуддя (Division 1, Obstruction of Administration of Justice); 2) правопорушення проти персональних прав у досудовому, позасудовому або судовому процесах (Division 2, Offences against Person's Rights in Pre-trial, Extra-Judicial or Court Proceedings); 3) правопорушення проти виконання покарання (Division 3, Offences against Enforcement of Punishment); 4) правопорушення проти виконання судового рішення (Division 4, Offences against Enforcement of Court Devision) [17].

Близьким формулюванням розділу, що встановлює відповідальність за вчинення злочинів проти відправлення правосуддя, є розд. ІІІ Карного кодексу Португалії (Codigo Penal Portugues) 1982 р. «Злочини проти реалізації правосуддя» (Capitulo I, Dos crimes contra a realiza^ao da justifa), що охоплює 13 злочинів [18]. До цієї групи злочинів проти правосуддя можна віднести Карний кодекс (Code Penal) Французької Республіки від 22 липня 1992 р. У ньому встановлено кримінальну відповідальність за вчинення злочинів проти правосуддя - розд. IV «Перешкоджання здійсненню правосуддя» (Des atteintes a Taction de justice). До цього розділу включено статті з 434¹ по 434⁴⁷ у таких секціях: 1) перешкоджання для звернення до правосуддя (Des entraves a la saisine de la justice);

2) перешкоджання для здійснення правосуддя (Des entraves a l'exercice de la justice); 3) посягання на владу правосуддя (Des atteintes a l'autorite de la justice); 4) додаткові обмеження та відповідальність юридичних осіб (Peines complementaires et responsabilite des personnes morales) [19].

До другої групи злочинів проти правосуддя можна віднести розділи законів про кримінальну відповідальність Албанії, Вірменії, Литви, Молдови та Узбекистану, а також близьких до них за назвою Ізраїлю, Казахстану та Таїланду, які безпосередньо забезпечують охорону правосуддя. Вони включають у себе окремий розділ з назвою «Злочини проти правосуддя» (Crimes against Justice).

Так, у КК Узбекистану (від 22 вересня 1994 р.) міститься окремий розд. 16 «Злочини проти правосуддя» (Crimes against justice), що включає в себе 12 злочинів [20]. Такою самою назвою об'єднано злочини: КК Республіки Албанія (від 28 січня 1995 р.) - 25 кримінальних діянь у розд. ІХ (Criminal Acts against Justice) [21]; КК Республіки Литва (від 26 вересня 2000 р.) - 18 злочинів та проступків проти правосуддя в розд. XXXIV (Crimes and Misdemeanours against Justice) [22]; КК Республіки Молдова (від 18 квітня 2002 р.) - 20 злочинів проти правосуддя в розд. XIV [23]; КК Республіки Вірменія (від 29 квітня 2003 р.) - 24 злочини проти правосуддя в розд. 31 [24].

Карний кодекс Таїланду 1956 р. об'єднує в собі Титул III «Злочини, пов'язані із правосуддям» (Offence Relating to Justice), що включає два розділи: 1) злочини проти судових службових осіб (Offence against the Judicial Officials) - 33 статті; 2) службові злочини в судових органах (Malfeasance in Judicial Office) - 6 статей [25].

Карний кодекс Ізраїлю 1977 р. включає в себе 31 статтю у розд. IX із близькою назвою до злочинів проти правосуддя «Правопорушення, пов'язані із громадським порядком та правосуддям» (Offences Relating to Public Order and Justice) [26]. Кримінальний кодекс Республіки Казахстан від 3 липня 2014 р. містить також близьку за назвою групу злочинів, що об'єднана назвою «Кримінальні правопорушення проти правосуддя та порядку виконання покарань» (гл. 17, що включає 30 правопорушень) [27].

Кримінальне законодавство цілого блоку країн (Грузії, Данії, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Туреччини, Чехії, Швеції та Японії) забезпечує охорону суміжних або супутніх із правосуддям об'єктів, на відміну від двох основних груп країн, що охороняють відносини правосуддя або відправлення правосуддя: 1) судова влада (Грузія) або судові органи (Туреччина);

2) правдивість заяв, показань, висновків, обвинувачень та рішень у судовому провадженні (Данія, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, США, Швеція);

3) ухилення від правосуддя, перешкоджання правосуддю, а також втеча та звільнення (США); 4) публічна влада (Нідерланди, Німеччина, Чехія).

Аналіз злочинів проти правосуддя, які встановлені законами про кримінальну відповідальність різних країн, указує на їх різну кількість та зміст. Необхідно зазначити, що встановлення злочинів проти правосуддя є типовим для законодавця різних країн. Це може вказати на суспільну небезпечність злочинів у сфері правосуддя та необхідність протидіяти їм кримінально-правовими засобами. Утім законодавець у різних країнах підійшов по-різному щодо формулювання злочинів проти правосуддя та назв розділів, які їх охоплюють. Відповідно до цього нами було названо дві основні групи підходів щодо формулювання назв та родових об'єктів злочинів проти правосуддя. Аналіз конкретних злочинів проти правосуддя дозволяє визначити типові злочини проти правосуддя: 1) неправдиве повідомлення про вчинення злочину, симуляція злочину, неповідомлення про вчинення (тяжкого) злочину та фальсифікація доказів; 2) неправдиве обвинувачення, лжесвідчення, лжеприсяга та інші неправдиві заяви; 3) злочини, пов'язані із прийняттям незаконних рішень (незаконне затримання або арешт, примушування давати показання, відмова від здійснення правосуддя, постановлення неправдивого судового рішення);

4) корупційні злочини осіб, що здійснюють правосуддя; 5) погроза або насильство проти учасників провадження, а також посягання на їх власність; 6) перешкоджання відправленню правосуддя, неявка та наклеп; 7) втеча з місця позбавлення волі, звільнення особи, яка відбуває покарання, та приховування злочину; 8) інші злочини на стадії виконання судового рішення або вироку (невиконання судового рішення, ухилення від виконання судового рішення, бунт засуджених).

Найбільш типовими групами злочинів проти правосуддя є ті, які законодавець сформулював як «Злочини проти відправлення правосуддя», а також «Неправдиве обвинувачення, лжесвідчення, лжеприсяга та інші неправдиві заяви» та «Втеча з місця позбавлення волі, звільнення особи, яка відбуває покарання та приховування злочину» (Данія, Іспанія, Канада, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, США, Швеція, Японія та ін.). Крім того, стає тенденцією виокремлення злочинів проти правосуддя, які спрямовані на забезпечення діяльності Міжнародного кримінального суду. Причому такий підхід реалізовується через визначення конкретних злочинів або через встановлення примітки, що дія Закону про кримінальну відповідальність розповсюджується для захисту діяльності Міжнародного кримінального суду.

Список використаних джерел

злочин правосуддя кримінальний відповідальність

1. Зубкова В.И. Уголовное законодательство европейских стран: сравнительно-правовое исследование. М.: Юрлитинформ, 2013. 328 с.

2. Сравнительное уголовное право. Особенная часть: монография / под общ. и науч. ред. С.П. Щербы. М.: Юрлитинформ, 2010. 544 с.

3. Трушківська Л.В. Кримінально-правова охорона особистих благ захисника чи представника особи у зв'язку з наданням ними правової допомоги (ст. ст. 398, 400 КК України): автореф. дис канд. юрид. наук: 12.00.08. Київ, 2013. С. 8.

4. Мандро О.В. Кримінальна відповідальність за злочини, що посягають на життя та здоров'я народного засідателя чи присяжного: автореф. дис канд. юрид. наук: 12.00.08. Київ, 2014. С. 8.

5. Дідик С. Є. Кримінально-правова охорона правосуддя від незаконних діянь судді як спеціального суб'єкта злочину: автореф. дис…. канд. юрид. наук: 12.00.08. Київ, 2009. С. 8.

6. Єднак В.М. Кримінальна відповідальність за постановления суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови з корисливих мотивів: автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.08. Київ, 2015. С. 7.

7. Головчук В.А. Кримінально-правова охорона порядку виконання судових рішень: автореф. дис…. канд. юрид. наук: 12.00.08. Київ, 2012. С. 8-9.

8. Бринзанська О.В. Кримінальна відповідальність за злочини, що посягають на діяльність установ кримінально-виконавчої системи: автореф. дис…. канд. юрид. наук: 12.00.08. Київ, 2012. С. 7.

9. The Criminal Code of Finland. URL: http://www.finlex.fi/en/laki/kaannokset/1889/en18890039.pdf.

10. Codice penal italiano. URL: http://www.anvu.it/wp-content/uploads/2016/03/codice-penale-navigabile - 4-marzo-2016.pdf.

11. Codice penale svizzero. URL: https://www.admin.ch/opc/it/classified-compilation/19370083/ index.html.

12. Criminal Code of Canada. URL: http://laws-lois.justice.gc.ca/eng/acts/C-46/.

13. Kodeks kamy. URL: http://kame.pl/kamy.html.

14. Criminal Code ofthe Republic of Latvia. URL: http://unpan1.un.org/intradoc/groups/public/documents/ untc/unpan018405.pdf.

15. Penal Code of Estonia. URL: https://www.unodc.org/res/cld/document/estonia-criminal-code-as - amended-2013_html/Estonia_Criminal_Code_as_amended_2013.pdf.

16. Codigo Penal Portugues URL: https://www.hsph.harvard.edu/population/domesticviolence/portugal. penal.95.pdf.

17. Code penal. URL: http://codes.droit.org/CodV3/penal.pdf.

18. Uzbekistan Criminal Code. URL: http://www.ctbto.org/fileadmin/user_upload/pdf/Legal_documents/ national_provisions/Uzbekistan_CriminalCode_220994.pdf.

19. Criminal Code of the Republic of Albania. URL: http://www.wipo.int/edocs/lexdocs/laws/en/al/ al037en.pdf.

20. Criminal Code of Lithuania. URL: https://ec.europa.eu/anti-trafficking/sites/antitrafficking/files/ criminal_code_lithuania_en_1.doc.

21. The Criminal Code of the Republic of Moldova. URL: https://www.unodc.org/res/cld/document/ criminal-code-of-the-republic-of-moldova_html/Republic_of_Moldova_Criminal_Code.pdf.

22. Уголовный кодекс Республики Армения. URL: http://www.parliament.am/legislation.php? ID=134 9&lang=rus&sel=show#31.

23. Thailand Penal Code. URL: https://www.samuiforsale.com/law-texts/thailand-penal-code.html#166.

24. Penal Law of Israel. URL: https://www.oecd.org/daf/anti-bribery/anti-briberyconvention/43289694.pdf.

Размещено на Allbest.ru